12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/45

Browse

Now showing 1 - 20 of 114

Розслідування воєнних злочинів в Україні. Investigation of war crimes in Ukraine.
(2024-05) Шевчишена Катерина Петрівна; Shevchyshena Kateryna
У дисертації сформульовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо розслідування воєнних злочинів в Україні. Досліджено ступінь наукового розроблення зазначеної проблематики, проаналізовано праці науковців, які стали теоретичною основою дисертаційного дослідження. Акцентовано на тому, що інтерес учених до проблем розслідування воєнних злочинів суттєво активізувався після жорсткої повномасштабної збройної російської агресії проти України в лютому 2022 року. На підставі результатів аналізу стану наукового дослідження проблем розслідування воєнних злочинів встановлено, що на рівні комплексних наукових напрацювань (дисертацій, монографій) вивчення окресленої проблематики не проводилося, що зумовлює потребу в окремому цільовому дослідженні та визначає актуальність обраної теми дисертаційної роботи.
Тактика допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею. Tactics of interrogation during the pre-trial investigation in the court session by the investigating judge.
(2024-01-23) Гречана Світлана Іванівна; Hrechana Svitlana
У дисертації розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо тактики допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею. Наголошено, що під час формування тактики проведення допиту в межах досудового розслідування в судовому засіданні слідчий суддя має спиратися на весь накопичений досвід, приділяти увагу дотриманню міжнародних та європейських стандартів, вимог кримінального процесуального законодавства України, криміналістичних рекомендацій щодо використання тактичних прийомів та їх комплексів, а також ураховувати конкретну слідчу ситуацію та індивідуальні особливості учасників цієї слідчої (розшукової) дії.
Криміналістичне дослідження підробленого паспорта громадянина України.Forensic investigation of a forged passport of a citizen of Ukraine
(2010) Патик, Леся Леонідівна
Дисертація є першим в Україні комплексним узагальненням, у якому з позиції міжгалузевого підходу розглянуті недостатньо розроблені методичні та практичні питання з криміналістичного дослідження підробленого паспорта громадянина України, які розширюють наукове уявлення і доповнюють теоретичні й практичні надбання криміналістики та судової експертизи.
Процесуальні права потерпілого та їх реалізація на стадії досудового розслідування.
(2022-09) Буртовий, Михайло Олексійович
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв’язанні комплексу теоретичних та практичних проблем реалізації процесуальних прав потерпілого на стадії досудового розслідування. У підсумку, сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення процесуальних прав потерпілого та їх реалізацію на стадії досудового розслідування, а також прокурорського нагляду та судового контролю за дотриманням процесуальних прав і законних інтересів потерпілого на стадії досудового розслідування. Висвітлено стан наукового розроблення проблем реалізації процесуальних прав потерпілого на стадії досудового розслідування. Встановлено, що увага вчених здебільшого зосереджувалася на вивченні окремих аспектів процесуального статусу потерпілого, отриманні, перевірці та оцінці показань потерпілого як джерела доказів у кримінальному провадженні, правовому регулюванню відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо. Питання процесуальних прав потерпілого та їх реалізація на стадії досудового розслідування не були висвітленими на дисертаційному й монографічному рівнях. Розглянуто наукові підходи щодо визначення поняття «потерпілий у кримінальному процесі» та особливості його наділення відповідним правовим статусом. З урахуванням виявлених неточностей та конкуренції норм Кримінального процесуального кодексу України та підзаконних нормативних актів, наголошено на необхідності удосконалення положень кримінального процесуального законодавства, які стосуються зміцнення правового статусу потерпілого, у тому числі підвищення рівня захисту їх процесуальних прав та законних інтересів. При аналізі процесуальних прав потерпілого, автором звернуто увагу, що з прийняттям чинного КПК України права потерпілого вдосконалено та розширено. Проте, законодавство та практика його застосування в частині збирання доказів і право на їх подання є дещо недосконалими, що створює для потерпілого невиправдані обмеження. Відтак, автор демонструє власне бачення означених проблем та пропонує шляхи їх можливого вирішення. Проведено ретроспективний аналіз положень законодавчих актів України, міжнародних правових актів, рішень Європейського суду з прав людини, національного кримінального й кримінального процесуального законодавства й нормативно-правових актів процесуальних прав потерпілого та їх реалізації на стадії досудового розслідування. Встановлено, що система правового регулювання процесуальних прав потерпілого та їх реалізація на стадії досудового розслідування представлена Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України й іншими законами України. Акцентовано увагу, що головним аспектом державної політики України у сфері реалізації процесуальних прав та законних інтересів потерпілого на стадії досудового розслідування являється удосконалення нормативно-правової бази, зокрема дотримання норм чинного міжнародного законодавства. Визначено систему правових гарантій реалізації процесуальних прав потерпілого на стадії досудового розслідування. Запропоновано внести зміни до окремих статей чинного КПК України, зокрема до ч. 3 ст. 99 КПК та зобов’язати потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надавати суду оригінал або копію документа. При дослідженні реалізації процесуальних прав потерпілого під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій, наголошено, що такі дії, які проводяться або мають проводитися за участю потерпілого, потребують удосконалення законодавчої регламентації з метою забезпечення ефективної реалізації потерпілим своїх прав та інтересів на стадії досудового розслідування. Зазначено, що статтею 225 КПК не врегульовано, які саме процесуальні рішення повинен прийняти слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про допит потерпілого. Проаналізувавши рішення судової практики, вдалось з’ясувати випадки, коли слідчі судді своєю ухвалою повертали клопотання про допит потерпілого. Звернуто увагу на Постанову Верховного Суду від 31 жовтня 2019 р. у справі № 346/7477/13, в якій колегія суддів вказала, що власник квартири не має права надавати дозвіл на огляд тієї частини помешкання, яку винаймає орендар. Визначено поняття, види шкоди, завданої потерпілому кримінальним правопорушенням, а також розкрито форми її відшкодування; зміст реалізації права потерпілого на відшкодування (компенсацію) шкоди у кримінальному провадженні та особливості його закріплення у вітчизняному законодавстві та нормах міжнародного права. Автором зосереджено акцент на дослідженні окремих проблем реалізації процесуального права потерпілого на відшкодування шкоди, завданої останньому внаслідок кримінального правопорушення, яка компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом. Окрему увагу приділено повноваженням прокурора під час здійснення ним прокурорського нагляду за дотриманням процесуальних прав потерпілого. Зокрема, оцінено сучасний стан наукової розробки права потерпілого на відкриття матеріалів іншій стороні. Проаналізовано сучасну нормативну модель відкриття матеріалів іншій стороні та охарактеризовано окремі проблемні питання, що виникають у правозастосуванні. Досліджені існуючі сьогодні законодавчі ініціативи щодо покращення механізмів забезпечення права потерпілого на відкриття матеріалів іншій стороні. Розглянуто судову практику Верховного Суду щодо відкриття доказів іншій стороні за ст. 290 КПК України. Логічною частиною роботи, що в цілому з іншими забезпечує повноту дослідження обраної теми, є аналіз судового контролю за дотриманням процесуальних прав і законних інтересів потерпілого, який здійснюється за трьома процесуальними формами: ухвалення рішення про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (30%); надання дозволу на проведення окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій (36%); розгляд скарг потерпілого, його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора (31%).
Процесуальна діяльність прокурора у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Procedural activity of the prosecutor during criminal proceedings concerning application of coercive measures of medical character.
(2022-01) Ткач, Андрій Володимирович; Tkach, Andrii
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв’язанні комплексу теоретичних та практичних проблем правового регулювання процесуальної діяльності прокурора у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Сформульовано низку пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення повноважень прокурора щодо застосування примусових заходів медичного характеру на стадії досудового розслідування, а також процесуальної діяльності прокурора в судовому кримінальному провадженні. Праця ґрунтується на матеріалах Офісу Генерального прокурора, ЄСПЛ, Конституційного і Верховного судів, даних опитування слідчих, прокурорів, суддів, захисників і працівників медичних установ з різних регіонів України. The dissertation provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which is to solve a set of theoretical and practical problems for legal regulation of procedural activities of the prosecutor during criminal proceedings concerning the application of coercive measures of a medical nature. A number of proposals and recommendations aimed at improving the prosecutor's powers to apply coercive measures of a medical nature at the stage of pre-trial investigation, as well as the prosecutor's procedural activities in criminal proceedings have been formulated. The work is based on the materials of the Office of the Prosecutor General, the ECHR, the Constitutional and Supreme Courts, survey data of investigators, prosecutors, judges, defenders and employees of medical institutions from different regions of Ukraine.
Техніко-криміналістичне забезпечення розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Technical and forensic support for the investigation of crimes in the sphere of electronic computer systems, computer and telecommunications networks usage.
(2021-12) Теплицький, Броніслав Броніславович; Teplytskyi, Bronislav
Техніко-криміналістичне забезпечення розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Technical and forensic support for the investigation of crimes in the sphere of electronic computer systems, computer and telecommunications networks usage.
Теорія та практика реалізації права на компроміс у кримінальному процесі України. Теорія та практика реалізації права на компроміс у кримінальному процесі України.
(2021-09) Сіроткіна, Марія Вячеславівна; Sirotkina, Mariia
Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням теоретичних і правових основ реалізації права на компроміс у кримінальному процесі, в якому обґрунтовується низка концептуальних для теорії й практики понять, положень, висновків і пропозицій. Визначено основні міжнародно-правові принципи реалізації права на компроміс у кримінальному провадженні та процесуальні гарантії реалізації цього права. Розкрито суть правового конфлікту та обґрунтовано, що кримінально-правовий конфлікт є первинним по відношенню до кримінально-процесуального. Виокремлено ознаки кримінально-процесуального конфлікту та запропоновано його визначення. Розроблено визначення кримінально-процесуального компромісу та права на компроміс у кримінальному процесі. Доведено, що формами реалізації права на компроміс у кримінальному провадженні є: звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, угоди про примирення та про визнання винуватості, медіація. Обґрунтовано, що в України запроваджено прагматичний тип кримінального процесу. Визначено, що інститут угоди у кримінальному судочинстві можна розглядати з різних позицій, однак, в основі угоди як про примирення, так і про визнання винуватості лежить компроміс. Запропоновано авторське визначення угоди про визнання винуватості та угоди про примирення. Розкрито процедуру імплементації інституту медіації у кримінальне судочинство як одного з перспективних напрямів реалізації права на компроміс сторонами кримінально-правового конфлікту. Аргументовано, що звільнення від кримінальної відповідальності не суперечить засаді презумпції невинуватості та міжнародним стандартам прав людини. Диссертация является первым в Украине комплексным исследованием теоретических и правовых основ реализации права на компромисс в уголовном процессе, в котором обосновывается ряд концептуальных для теории и практики понятий, положений, выводов и предложений. This thesis is the first in Ukraine comprehensive monographic study of theoretical and legal foundations of the right to a tradeoff in a criminal process substantiating a number of concepts, provisions, conclusions, and suggestions conceptual for theory and practice. The key international legal principles of exercising the right to a tradeoff in criminal proceedings and procedural guarantees of exercising this right have been defined.
Взаємодія слідчого з експертними підрозділами під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.Interaction of an Investigator with Expert Units during Investigating of Road Code Violations and Traffic Exploitation.
(2021-09) Чичиркін, Андрій Олександрович; Chychyrkin, A.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» (081 – Право). – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021. У дисертації розроблені теоретичні положення та науково обґрунтовані рекомендації щодо взаємодії слідчого з експертними підрозділами під час розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Проаналізовані наукові праці, у яких досліджувалися питання взаємодії під час розслідування кримінальних правопорушень. Встановлено, що увага вчених здебільшого зосереджувалася на вивченні окремих аспектів взаємодії між слідчим та суб’єктами розкриття й розслідування кримінальних правопорушень, або під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері економіки, проти приватної власності. Питання взаємодії слідчого з експертними підрозділами під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту не були висвітленими на дисертаційному й монографічному рівнях. З’ясовано, що за відсутності в КПК України визначення взаємодії слідчого з іншими суб’єктами кримінальних процесуальних правовідносин, її поняття, принципи й форми реалізації зазначаються в низці підзаконних нормативно-правових актів. Правова основа взаємодії слідчого з експертними підрозділами під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту охоплює нормативні акти, що передбачають: загальні положення діяльності слідчого у кримінальному провадженні; особливості організації взаємодії між слідчим та іншими суб’єктами; окремі аспекти спільної роботи слідчого та експертів у випадках розслідування ДТП. Принципи взаємодії слідчого з експертними підрозділами під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту класифікуються на загальні та окремі. Загальні принципи взаємодії під час розслідування кримінальних правопорушень сформувалися під дією тривалої практики спільної роботи слідчого. Окремі принципи беруть початок із положень нормативно-правових актів, що регулюють кримінальні процесуальні правовідносини та судово-експертну діяльність. Обґрунтовано, що форми взаємодії слідчого з експертними підрозділами пов’язані з формами використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Констатовано наявність процесуальної та організаційної форми взаємодії слідчого з експертними підрозділами під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Визначено види взаємодії слідчого з експертними підрозділами під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, зокрема у межах процесуальної форми це взаємодія з експертом при проведенні слідчих (розшукових) дій, призначенні та проведенні експертиз, наданні письмових висновків; при організаційній – взаємодія при консультаційній діяльності; взаємообмін інформацією; діяльність із перевірки криміналістичних обліків. З’ясовано, що на початковому етапі розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту взаємодія слідчого із експертами під час огляду місця ДТП дає змогу ефективніше розв’язувати комплекс питань інформаційно-пошукового і організаційного характеру. Така взаємодія характеризується етапністю організації (на підготовчому, робочому та завершальному етапах) та специфікою огляду груп об’єктів: ділянки дороги, де вчинено дорожньо-транспортну пригоду; транспортних засобів; трупа потерпілого; окремих предметів і слідів на місці події. Встановлено, що при взаємодії з експертами під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди в разі зникненні водія, слідчий обстежує сліди, які дають змогу встановити вид і модель транспортного засобу, ідентифікувати його при виявленні, встановити особу водія залишеного транспортного засобу. Запропоновано алгоритм спільних дій слідчого з експертами при виконанні цього завдання. Сформовано криміналістичну рекомендацію, що місце події під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту в разі зникнення водія з місця дорожньо-транспортної пригоди слід оглядати вузловим методом, що полягає у проведенні огляду декількох умовних центрів (вузлів): трупа, транспортного засобу, місць скупчення слідової інформації. Визначено напрями взаємодії слідчого з експертними підрозділами при призначенні і проведенні судових експертиз під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, а саме: розв’язання питання про необхідність проведення експертизи певного виду; вибір експерта; підготовка матеріалів для експертного дослідження; формулювання запитань експертові; роз’яснення й надання допомоги слідчому в оцінці висновку експерта; консультаційно-довідкова допомога експерта слідчому при використанні висновку експерта у кримінальному провадженні. Зроблено висновок, що відповідна взаємодія при призначенні і проведенні експертиз відбувається на етапі призначення судової експертизи, під час безпосереднього експертного дослідження, при оцінці висновку експерта, під час використання висновку експерта у кримінальному провадженні. Запропоновано під час взаємодії слідчого з експертними підрозділами при встановленні водія транспортного засобу, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду та зник з місці події, використовувати криміналістичні обліки та інформаційно-пошукові системи Національної поліції України. До відповідних інформаційних ресурсів належать інформаційні підсистеми «Особа», «Розшук», «ДТП», «Транспортні засоби, що розшукуються», «Гарпун»; трасологічний облік слідів шин транспортних засобів, слідів взуття, облік ідентифікаційних позначень транспортних засобів та реквізитів документів, а також Державний реєстр транспортних засобів Головного сервісного центру МВС України. Встановлено, що основними тактичними особливостями взаємодії слідчого з експертом при проведенні слідчого експерименту під час розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту є: підбір і створення умов проведення слідчого експерименту, максимально наближених до тих, при яких сталася ДТП; участь в інструктажі учасників слідчого експерименту з урахуванням його проведення в умовах дорожнього руху; багаторазовість проведення однорідних дослідів та їх серійність, при якій кожна з експериментальних дій проводиться у змінених умовах. Типовими ситуаціями взаємодії слідчого з експертом при проведенні слідчого експерименту під час розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту є: а) встановлення видимості під час дорожньо-транспортної пригоди, встановлення можливості осліплення; б) встановлення оглядовості; в) встановлення швидкості транспортного засобу; г) визначення часу, необхідного для подолання потерпілим відстані до місця наїзду; д) встановлення можливості водія уникнути дорожньо-транспортної пригоди. Визначені форми й напрями взаємодії слідчого з експертними підрозділами при профілактиці порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Сформована пропозиція відображати встановлені експертом причини та умови порушення правил дорожнього руху, а також розроблені профілактичні рекомендації щодо їх усунення в єдиному за формою документі – супровідному листі. The thesis for the Candidate of Sciences Degree in Legal Sciences in speciality 12.00.09 «Criminal Process and Criminalistics; Forensic Science; Operative and Investigatory Activities» (081 - Law). – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. The dissertation deals with development of theoretical approaches and forensic recommendations for interaction among the investigator and expert units during the investigation of violations of traffic safety rules or traffic exploitation. Scientific works that deal with the questions of co-operation offences have been analyzed. It is set that attention of scientists was mostly concentrated on the study of separate aspects of co-operation between an investigator and subjects of investigation, investigation as individual process and prevention criminal offence, or during investigation of criminal offences in the field of economics, against private property. The questions of co-operation of investigator with expert units during investigation of violations in travelling motion safety or exploitation of transport rules remained not lighted up in any dissertation and monographic. It is found out, that in case of absence of CPC in Ukraine in order to determinate the co-operation of investigator with other subjects of criminal judicial legal relationships, its concept, principles and forms of realization are registered in the range of normatively-legal acts. Legal framework of co-operation among investigator and expert units during investigation of violations of safety of travelling motion or exploitation of transport rules embraces normative acts that are provided for: general issues of investigator activity in criminal realization; features of co-operation organization among the investigator and other subjects; different aspects of joint work among investigator and experts in investigation cases. Principles of investigator co-operation with expert units during investigation of safety violation of travelling motion and exploitation of transport vehicles rules have been classified in general and separated. General principles of co-operation during investigation of criminal offences were formed due to the action of the protracted practice of investigator joint work. Separate principles take place from positions of normatively-legal acts that regulate criminal judicial legal relationships and forensic expert activity. It has been stated, that forms of co-operation of investigator with expert units are related to the uses of special knowledge and to the forms in criminal realization. The presence of judicial and organizational form of co-operation of investigator is established by expert units during investigation of violations of safety of travelling motion or exploitation of transport rules. The types of co-operation of investigator are determined by expert units during investigation of violations of safety of travelling motion or exploitation of transport rules, in particular within the limits of judicial form it co-operating with an expert during realization of inquisitional (criminal investigation) actions, setting and realization of examinations, providing written conclusions; at organizational level it is co-operation while consultative activity; exchange of information; activity based on verification of criminalistics accounts. It is found that at the initial stage of the investigation of violations of road safety rules or the operation of transport, the interaction of the investigator with experts during the inspection of the accident scene allows to solve a set of issues of information-search and organizational nature more effectively. Such interaction is characterized by the stage of the organization (at the preparatory, working and final stages) and the specifics of the inspection of groups of objects: the section of the road where the road accident was committed; vehicles; the corpse of the victim; individual objects and traces at the scene. It is established that interacting with experts during the inspection of the place of road accident scene in case of the driver’s disappearance, the main attention of the investigator turns to traces that allow him to establish the type and model of the vehicle, identify it when detected, establish the identity of the driver of the abandoned vehicle. The algorithm of joint actions of the investigator with experts in solving this problem is proposed. A forensic recommendation was formed that the scene of the incident during the investigation of violations of road safety rules or the operation of transport in the event of the disappearance of the driver from the scene of a road accident should be examined with the nodal method, which consists on the inspection of several conventional centers (units) - a corpse, a vehicle, places of aggregation of trace information. The directions of interaction among the investigator and expert units while the appointment and conducting some forensic examinations during the investigation of violations of road safety rules or the operation of transport have been established, namely: solving the issue of the need for examination of a certain type; selection of an expert; preparation of materials for expert research; formulation of questions to the expert; clarification and assistance to the investigator in assessing the expert’s conclusion; consulting and reference assistance of the investigator expert when using the expert’s opinion in criminal proceedings. It is concluded that the appropriate interaction in the appointment and conduct of examinations takes place at the stage of appointment of forensic examination, during the direct expert examination, in the assessment of the expert’s conclusion, while using the expert’s conclusion in criminal proceedings. It has been proposed during the interaction of the investigator with expert units when installing the driver of a vehicle that committed a road accident and disappeared from the scene, to use forensic records and information search system of the National Police of Ukraine. The relevant information resources include information subsystems «Person», «Search», «Accident», «Wanted vehicles», «Harpoon»; trasological accounting of vehicle traces, footprints, registration of vehicle identification marks and document details, as well as the State Register of Vehicles of the Main Service Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. It is established that the main tactical features of interaction between the investigator and the expert during the investigative experiment during the investigation of the violation of road safety rules or the operation of transport are: the selection and creation of conditions for the investigative experiment, which are as close as possible to those in which the road accident took place; participation in the briefing of the investigating experiment participants, taking into account its conduct in traffic conditions; repeated homogeneous experiments and their seriousness, in which each of the experimental actions is carried out under changed conditions. Typical situations of interaction between the investigator and the expert while the investigative experiment and the investigation of violations of road safety rules or the operation of transport are: a) the establishment of visibility during a road accident, the establishment of the possibility of blinding; b) installation of visibility; c) setting the speed of the vehicle; d) determination of the time required to overcome the distance to the place of arrival by the victims; e) setting the driver’s ability to avoid a road accident. The forms and directions of interaction of the investigator with expert units in the prevention of violations of road safety rules or the operation of transport have been defined. We have formed the proposal to reflect the reasons and conditions for violation of traffic rules established by the expert, as well as to develop preventive recommendations for their elimination, in a single document in the form of an accompanying letter.
Криміналістична характеристика та початковий етап розслідування незаконного позбавлення волі або викрадення людини . Forensic characteristics and the initial stage of the investigation of illegal imprisonment or kidnapping.
(2021-03) БУРЛАКА, ВЛАДИСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ; Burlaka, V.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021. У роботі комплексно досліджено способи підготовки, безпосереднього вчинення та приховування незаконного позбавлення волі або викрадення людини, особу злочинця, потерпілого, типові сліди, місце та час вчинення злочину. Розкрито особливості виявлення кримінальних правопорушень цієї категорії, типові слідчі ситуації, слідчі версії, програми дій слідчого на початковому етапі розслідування незаконного позбавлення волі або викрадення людини, особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами у процесі цієї діяльності. Сформульовано рекомендації щодо тактики проведення слідчих (розшукових) дій, а також використання спеціальних знань під час розслідування злочинів, передбачених ст. 146 КК України. Сформовано основи видової методики розслідування незаконного позбавлення волі або викрадення людини, розроблено пропозиції щодо удосконалення законодавства. Dissertation for obtaining scientific degree of Candidate of Law in specialty 12.00.09 – criminal process and criminalistics; forensic examination; operational and investigative activities. – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. The paper comprehensively investigates the methods of preparation, direct commission and concealment of illegal imprisonment or kidnapping, identity of the offender, victim, typical traces, place and time of the crime. Features of detection of criminal offenses of this category, typical investigative situations, investigative versions, programs of actions of the investigator at the initial stage of investigation of illegal imprisonment or kidnapping, features of interaction of the investigator with operational divisions in the course of this activity have been revealed. Recommendations on the tactics of investigative (search) actions, as well as the use of special knowledge in the investigation of crimes under Art. 146 of the Criminal Code of Ukraine have been formulated. Based on this of the specific method of investigation of illegal imprisonment or kidnapping have been formulated and proposals for improving legislation have been developed.
Теоретичні, правові та праксеологічні засади техніко криміналістичних досліджень у розслідуванні злочинів. Theoretical, legal and praxeological principles of technical forensic research in the investigation of crimes.
(2021-03) АРЕШОНКОВ, ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ; Areshonkov, V. V.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук (доктора права) за спеціальністю 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» (081 – Право). – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021. У дисертації здійснено аналіз сутності криміналістичних досліджень та на основі ознак, які притаманні дослідженням у галузі криміналістичної техніки як розділу криміналістики, визначено поняття «техніко-криміналістичні дослідження». Також на основі виділених ознак таких досліджень визначено існуючі їх різновиди та надано характеристику. Розкрито особливості становлення і розвитку окремих видів техніко криміналістичних досліджень, розроблено періодизацію розвитку техніко криміналістичних досліджень в Україні, яку здійснено на основі ключових подій та процесів, що обумовлювали становлення, розвиток та взаємозв’язок окремих напрямів досліджень даної категорії в різні історичні епохи. Визначено стан наукового вивчення проблематики, пов’язаної з призначенням та проведенням техніко-криміналістичних досліджень. Відзначається, що на монографічному рівні категорія «техніко-криміналістичні дослідження» науковцями не розглядалася. Серед суттєвих проблем виділено те, що за окремими напрямами техніко-криміналістичних досліджень наукові розробки проводилися ще в 70-80-х роках минулого століття, що негативно відображається на практиці проведення таких досліджень. Визначено структуру техніко-криміналістичних досліджень, охарактеризовано зміст основних їх різновидів, встановлено місце таких досліджень у теорії і практиці розслідування злочинів. Зроблено висновок, що, 3 незважаючи на необхідність змістовного розкриття та відведення техніко криміналістичним дослідженням головного місця у визначеннях криміналістичної техніки, вчені або взагалі не згадують про них у відповідних дефініціях, або використовують лише формально та факультативно, або недостатньо розкривають їх сутність та значення. З огляду на істотне значення техніко-криміналістичних досліджень, їх визначальну роль для теорії криміналістичної техніки і практики досудового розслідування, вони повинні займати центральне місце у визначеннях криміналістичної техніки і змістовно характеризуватися. Охарактеризовано об’єкт та предмет техніко-криміналістичних досліджень, визначено характерні ознаки відповідних об’єктів, серед яких головною для обґрунтування технології таких досліджень є незмінність (сталість) сутності об’єкта незалежно від різновиду проведеного техніко криміналістичного дослідження, а також охарактеризовано результат постійного (перманентного) розширення переліку об’єктів досліджень даної категорії. Науково аргументовано доцільність виокремлення загальних, окремих (особливих) та конкретних (локальних) завдань техніко-криміналістичних досліджень, особливістю яких є їх логічний взаємозв’язок, адже без виконання завдання попереднього різновиду техніко-криміналістичного дослідження неможливо реалізувати наступний. Визначено напрями удосконалення термінологічного забезпечення техніко-криміналістичних досліджень. Доведено, що термінологічний апарат техніко-криміналістичних досліджень також є одним із системоутворюючих елементів їх технології, оскільки, незважаючи на значну кількість суб’єктів техніко-криміналістичних досліджень і власне різновидів останніх, термінологія є єдиною незалежно від етапу технології дослідження. Аргументовано підхід до розподілу суб’єктів техніко криміналістичних досліджень на такі, що проводять доекспертні та експертні дослідження, на основі якого запропоновано комплекс заходів з удосконалення правового та організаційного забезпечення відповідної професійної діяльності, уніфікації й стандартизації вимог до кваліфікації та професійного навчання 4 виконавців. Сформульовано поняття методології техніко-криміналістичних досліджень, виділено її рівні, встановлено взаємозв’язок між ними і важливість як для теорії криміналістичної техніки, так і безпосереднього дослідження об’єктів. Обґрунтовано на основі загальності перших трьох рівнів для всіх різновидів техніко-криміналістичних досліджень технологію досліджень даної категорії. Розкрито недоліки нормативно-правового забезпечення проведення окремих видів техніко-криміналістичних досліджень, наведено рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства та відомчих наказів. Запропоновано законодавчо регламентувати здійснення попередніх досліджень під час проведення слідчих (розшукових) дій, у зв’язку з чим наведено редакції відповідних змін до КПК України. Сформульовано поняття інформаційного і технічного забезпечення техніко-криміналістичних досліджень, визначено їх стан та існуючі недоліки, а також розроблено комплекс заходів з удосконалення зазначених складових забезпечення таких досліджень. Запропоновано концепцію комплексного удосконалення організаційного забезпечення техніко-криміналістичних досліджень, розроблено комплекс заходів з підвищення ефективності використання результатів техніко криміналістичних досліджень у розслідуванні злочинів з виокремленням правових, організаційних, інформаційних та освітніх заходів. Розкрито наукове бачення щодо шляхів попередження помилок під час проведення окремих різновидів техніко-криміналістичних досліджень. Концептуально доведено, що техніко-криміналістичні дослідження являють собою цілісну технологію, що включає в себе низку послідовних та взаємопов’язаних етапів, кожен з яких сам по собі є складним та, водночас, складається із стадій, що також можуть бути представлені як самостійні технології. Дотримання запропонованої технології і виділених принципів (законність, системність, послідовність, безперервність, динамічність, компетентність і особиста відповідальність суб’єктів) забезпечує вирішення основного завдання таких досліджень - отримання в ході 5 кримінального провадження орієнтуючої та доказової інформації про обставини злочину Dissertation for the degree of the Doctor of Law in specialty 12.00.09 «Criminal Process and Forensic Science; Forensic Examination; Operational Search Activity» (081 – Law). – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. In the dissertation the analysis of essence of forensic researches is carried out and on the basis of signs which are inherent in researches in the field of forensic technics as section of criminology, the concept "technical forensic researches" is defined. Also on the basis of the selected features of such researches their existing varieties are defined and the characteristic is given. The peculiarities of formation and development of certain types of forensic research are revealed, the periodization of development of forensic research in Ukraine is developed, which is carried out on the basis of key events and processes that determined the formation, development and interrelation of certain areas of research in different historical epochs. The state of scientific study of issues related to the appointment and conduct of forensic research is determined. It is noted that at the monographic level, the category of "forensic research" was not considered by scientists. Among the significant problems is the fact that in some areas of forensic research research was carried out in 70-80s of the last century, which is negatively reflected in the practice of such research.6 The structure of forensic research is determined, the content of their main varieties is characterized, the place of such research in the theory and practice of crime investigation is established. It is concluded that, despite the need for meaningful disclosure and allocation of technical forensic research the main place in the definitions of forensic techniques, scientists either do not mention them at all in the relevant definitions, or use only formally and optionally, or insufficiently disclose their essence and meaning. Given the essential importance of forensic research, their decisive role for the theory of forensic technology and the practice of pre-trial investigation, they should be central to the definitions of forensic technology and meaningfully characterized. The object and subject of technical forensic research are characterized, the characteristic features of the corresponding objects are determined, among which the main for substantiation of technology of such researches is invariance (constancy) of essence of object irrespective of a kind of the carried out technical forensic research, and also the result of constant (permanent) expansion of the list of research objects of this category. The expediency of separating general, separate (special) and specific (local) tasks of forensic research is scientifically substantiated, the peculiarity of which is their logical interrelation, because without performing the task of the previous type of forensic research it is impossible to implement the next. The directions of improvement of terminological support of technical and criminological researches are defined. It is proved that the terminological apparatus of forensic research is also one of the system-forming elements of their technology, because, despite the large number of subjects of forensic research and the actual varieties of the latter, the terminology is unique regardless of the stage of research technology. The approach to the division of subjects of technical forensic research into those conducting pre-expert and expert research is argued, on the basis of which a set of measures to improve the legal and organizational support of relevant professional activities, unification and standardization of qualification and professional training of performers is proposed. The concept of methodology of forensic research is formulated, its levels are singled out, the interrelation between them and the importance both for the theory of forensic 7 technique and direct research of objects is established. The technology of researches of this category is substantiated on the basis of generality of the first three levels for all kinds of technical and criminological researches. The shortcomings of the normative-legal provision of conducting certain types of technical-criminological researches are revealed, the recommendations on the improvement of the current legislation and departmental orders are given. It is proposed to legislate the implementation of preliminary research during the investigative (search) actions, in connection with which the wording of the relevant amendments to the CPC of Ukraine. The concept of information and technical support of technical and forensic research is formulated, their condition and existing shortcomings are defined, and also the complex of measures for improvement of the specified components of maintenance of such researches is developed. The concept of complex improvement of organizational support of technical and criminological researches is offered, the complex of measures for increase of efficiency of use of results of technical and criminological researches in investigation of crimes with separation of legal, organizational, informational and educational actions is developed. The scientific vision on the ways to prevent mistakes during certain types of forensic research is revealed. It is conceptually proven that forensic research is a holistic technology that includes a series of successive and interconnected stages, each of which is complex in itself and, at the same time, consists of stages that can also be represented as stand-alone technologies. Adherence to the proposed technology and the selected principles (legality, system, consistency, continuity, dynamism, competence and personal responsibility of the subjects) provides a solution to the main task of such research - to obtain indicative and evidentiary information about the circumstances of the crime.
Тактика допиту малолітніх потерпілих від насильницьких злочинів. Tactics of interrogation of juvenile victims of violent crimes.
(2021-03) ГІРУК, ВОЛОДИМИР ВІТАЛІЙОВИЧ; Giruk, V.V.
The thesis for the degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.09 – criminal procedure and criminalistics; forensic examination; operational investigative activity. – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. The dissertation is devoted to the research of topical issues of interrogation tactics of juvenile victims of violent crimes. The theoretical and legal bases of tactics of interrogation of juvenile victims of violent crimes and its significance for the investigation of criminal offenses of the studied category are clarified. A generalized portrait of a juvenile victim of violent crimes has been formed, the use of which will help to identify sources of information about the crime and allow to choose the most effective interrogation tactics. The ways of committing violent crimes against a juvenile are determined and their influence on the formation of the testimony of a juvenile victim is substantiated. The division of violent acts committed against a minor into the following types: physical, psychological, sexual and economic violence is proposed. The content of elements of the situation of committing a violent crime against juvenile victims is established, in particular: psychological relations that arise between the participants of the event, the place of the violent crime, time and chronological characteristics of the event, periodicity of memories of events and related experiences. The significance of the situation of committing a violent crime in the process of forming the testimony of a juvenile victim is proved. The objective and subjective factors that determine the psychological basis of the formation of testimony by a minor at the stages of perception, memorization and reproduction of the crime are identified.8 Theoretical and practical recommendations on the use of special knowledge during the interrogation of juvenile victims are analyzed. It is proposed to take into account the mental and physical development of the interrogated when deciding on the involvement of specialists in the interrogation of a minor. Emphasis is placed on the expediency of involving a child psychologist aged 2 to 7, and a teacher aged 7 to 14 during the interrogation of a minor victim. It is proved that the preparation of the investigator for the interrogation of juvenile victims of violent crimes should take into account the age and individual psychological characteristics of the child's development and will provide psychological contact between the investigator and the interrogated. It was found that the typical sources of information about a minor victim are: the minor himself; parents or other legal representatives of the minor; characterizing materials from the place of study; information contained in the testimony of witnesses. The situations that arise during the interrogation of a juvenile victim of violent crimes are systematized, in particular: 1) the juvenile victim provides reliable testimony; 2) the juvenile victim does not appear before the investigator for questioning, refuses to testify; 3) the minor victim gives unreliable testimony; 4) the juvenile victim does not remember the circumstances of the crime. It is proposed to use a differentiated system of tactical methods of interrogation to solve typical investigative situations, in particular: organizational, psychological, verbal behavioral and communicative-activity. Forensic recommendations have been proposed for the use of tactics to activate the memory of juvenile victims of violent crimes during the interrogation in order to overcome opposition to the investigation. The main forms of using tactical risks during the interrogation are highlighted, namely: risks directly related to the specified investigative (search) action; risks associated with the choice of tactics; risks associated with the choice of place, time and procedure of interrogation; risks associated with the replacement of one investigative (search) action by another. Tactics involving tactical risk are outlined, in particular: presentation of evidence during interrogation, if such 9 presentation is unexpected; presentation of the most important evidence or the whole set of available evidence at once; interrogation at the scene of a violent crime. The factors influencing the growth of tactical risk during the interrogation are clarified and the approaches to determining the acceptability of tactical risks are substantiated.
Розслідування вбивств осіб похилого віку та одиноких осіб, пов’язаних із заволодінням їх майном. Investigation into the murders of persons of advanced age and single persons connected with the seizure of their property.
(2021-03) ПАВЛЮК, ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ; Pavluk, O.S.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» (081 – Право) – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2017. Підготовка дисертації здійснювалась у Національній академії внутрішніх справ. Захист дисертації відбудеться у Національній академії внутрішніх справ. Дисертація є першим в Україні дослідженням теоретичних засад та практичних питань розслідування вбивств осіб похилого віку та одиноких осіб, пов’язаних із заволодінням їх майном. У роботі сформульовано та обґрунтовано низку нових положень і висновків, що мають значення для криміналістичної науки, слідчої та судової практики. У дисертації узагальнено результати дослідження вбивств осіб похилого віку та одиноких осіб, пов’язаних із заволодінням їх майном. Вивчено їх сутність та характерні особливості. Головною метою роботи є розроблення тактичних та організаційних основ розслідування аналізованих кримінальних правопорушень, що зумовило розгляд проблем криміналістичної характеристики, побудови та розв’язання типових слідчих ситуацій і слідчих версій, що виникають на початковому етапі розслідування; особливостей проведення окремих слідчих (розшукових) дій таких як: огляд місця події, допит потерпілих, свідків, підозрюваних, використання можливостей судових експертиз та криміналістичних обліків тощо. Основними структурними елементами способу вчинення вбивств осіб похилого віку та одиноких осіб визначено дії щодо підготовки, вчинення та приховування зазначених злочинів. На основі вивчення практики розслідування даних злочинів встановлено найбільш типові способи їх вчинення, а саме3 нанесення потерпілому пошкоджень тупими, твердими предметами; нанесення потерпілому пошкоджень колючо-ріжучими, рублячими предметами; шляхом нанесення пошкоджень руками і ногами; задушення петлею або шляхом закриття м’яким предметом дихаючих органів (рота і носа); утоплення; введення в організм смертельних ін’єкцій. Визначено криміналістичну класифікацію дій та прийомів щодо приховання вбивств. Розкрито діапазон об’єктів криміналістичного дослідження, на яких залишаються сліди вчинення досліджуваних убивств, роль обстановки, місця та часу вчинення злочинів та їх зв’язки з іншими елементами цієї характеристики; психологічні складові потерпілих осіб похилого віку, що приваблюють злочинців; соціальні, соціально-демографічні та соціально психологічні властивості особи злочинця. Виявлені характерні і стійкі зв’язки між структурними елементами аналізованої групи злочинів. Виокремлено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування вбивств осіб похилого віку та одиноких осіб, пов’язаних із заволодінням їх майном, а також запропоновано їх криміналістичну класифікацію на сприятливі та несприятливі, розкриття суті яких, дає можливість більш повно дослідити обставини події. Автором розглянуто рекомендації щодо висунення та перевірки версій під час розслідування вбивств осіб похилого віку та одиноких осіб, пов’язаних із заволодінням їх майном, обумовлених слідчими ситуаціями. Розглянуто правові й організаційні засади взаємодії слідчого та оперативних підрозділів. Визначено найбільш типові місця події, що підлягали слідчому огляду: домоволодіння потерпілого (будинок, квартира, гараж, город, подвір’я тощо); відкрита місцевість (лісосмуга, лісопосадка, каналізаційні колектори тощо). Визначено особливості проведення огляду місця події під час розслідування таких кримінальних правопорушень. Організаційними й тактичними правилами огляду місця події при розслідуванні злочинів досліджуваної категорії є: невідкладність його проведення, всебічність та повнота; участь спеціалістів; пошук та закріплення негативних обставин; детальна фіксація отриманої інформації4 шляхом протоколювання, фотозйомки та відеозапису; огляд не лише безпосереднього місця виявлення трупа, але і прилеглої до нього території. Встановлено, що у провадженнях про вбивства осіб похилого віку та одиноких осіб, пов’язаних із заволодінням їх майном, як правило, допиту підлягає дві категорії підозрюваних: особи, що вчинили вбивство з раптово виниклим умислом на заволодіння грошима, золотими виробами, орденами, медалями та іншими цінними речами; особи, що вчинили вбивство похилих та одиноких осіб з метою заволодіння нерухомим майном. В першому випадку слідчий не відчуває особливих труднощів під час допиту таких осіб, оскільки останні зазвичай зловживають алкогольними напоями та наркотичними засобами, ведуть асоціальний образ життя і не відрізняються кмітливістю і певними розумовими здібностями. Найбільшою складністю характеризується допит другої категорії осіб, серед яких зустрічаються юристи, ріелтори, працівники житлових організацій, працівники правоохоронних органів та ін., які вчинили злочин обдумано, завчасно сплановано і тому до слідчої дії у цьому разі необхідно ретельно готуватись і планувати. Зазвичай такий допит здійснюється у конфліктних ситуаціях. Розкрито особливості призначення судово-медичної експертизи, комплексної судово-медичної та судово-хімічної експертизи, експертизи біологічних об’єктів, пожежно-технічної, портретно-криміналістичної, почеркознавчої, авторознавчої та техніко-криміналістичної експертизи документів. Окреслено можливості криміналістичних обліків при розслідуванні досліджуваних злочинів. Thesis for the degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.09 «Сriminal procedure and criminalistics; judicial expertise; operational search activity» (081 - Law). – National academy of internal affairs. – Kyiv, 2017. The thesis was written at National academy of internal affairs. The dissertation defense will be held at National academy of internal affairs. The thesis is the first in Ukraine study of the theoretical foundations and practical questions of the methodology for investigating the murders of the elderly and lonely people connected with the seizure of their property. A number of new provisions and conclusions relevant to forensic science, investigative and judicial practice have been formulated and substantiated. The thesis summarizes the results of a study of the murders of the elderly and lonely people connected with the seizure of their property. Their essence and characteristic features are studied. The main goal of the work is the development of tactical and organizational bases for the investigation of the criminal offenses in question, which led to the consideration of problems of forensic characteristics, the construction and solution of typical investigative situations and investigative versions that arise at the initial stage of the investigation; peculiarities of carrying out separate investigative (search) actions such as: inspection of the place of the subunit, questioning of victims, witnesses, suspects, use of the opportunities of forensic experts and forensic accounts, and the like. The main structural elements of the way of committing murders of the elderly and lonely people are defined actions for the preparation, commission and concealment of these crimes. Based on the study of the practice of investigating these crimes, the most typical ways of committing them have been established: damage to the victim with blunt, hard objects; damage to the injured by piercing-cutting, chopping objects; by 6 causing damage to the hands and feet strangulation loop or by closing the soft object of breathing organs (mouth and nose); drowning; introduction of lethal injections into the body. The criminalistic classification of actions and methods for concealing the murder is defined. A range of forensic research objects is revealed, on which traces of murders remain, the role of the situation, the place and time of committing crimes and their connection with other elements of this characteristic; psychological components of the affected elderly, attract criminals; social, socio-demographic and socio-psychological characteristics of the perpetrator. Identified and stable links between the structural elements of the group of crimes under consideration. Typical investigative situations of the initial stage of the investigation of the murders of the elderly and lonely persons related to the seizure of their property were singled out, and their criminalistic classification was suggested to be favorable and unfavorable, the disclosure of which provides an opportunity to more fully examine the circumstances of the incident. The author examined recommendations on nominating and verifying versions in the investigation of murders of elderly and lonely people connected with the seizure of their property, conditioned by investigative situations. The legal and organizational bases for interaction between the investigator and the operational units are examined. The most typical places of the incident subject to the investigative review are identified: the victim's home (house, apartment, garage, garden, yard, etc.); open area (forest belt, plantation, sewer, etc.). The specifics of the inspection of the scene of the incident in the investigation of such violations are specified: Specific organizational and tactical rules for inspecting the scene of an investigation in the investigation of crimes of the category under investigation are: the urgency of its conduct, the comprehensiveness and completeness; participation of specialists; search and consolidation of negative circumstances; detailed recording of the received information by recording, photographing and video recording; The review not only of the immediate location of the corpse detection, but also of the adjacent territory.7 It is established that in the processes of killing of elderly people and single persons connected with the seizure of their property, two categories of suspects are usually interrogated: a person who committed murder with a sudden intention to take possession of money, gold products, orders, medals and other valuable things; a person who committed murder of elderly and lonely persons with the purpose of acquisition of immovable property. In the first case, the investigator does not experience any special difficulties during the interrogation of such persons, since the latter usually abuse alcoholic beverages and narcotic drugs, lead an antisocial way of life and do not differ in intelligence and certain mental abilities. The most difficult is the interrogation of the second category of persons, among whom are lawyers, realtors, workers of housing organizations, law enforcement officers, etc. Those who committed the crime deliberately planned in advance, and therefore, in this case, the investigation should be carefully prepared and planned. Usually such interrogation is carried out in conflict situations. The features of the appointment of forensic medical examination, complex forensic medical and forensic examination, examination of biological objects, fire technical, portrait-forensic, hand-written, autoregressive and technical-forensic examination of documents are disclosed. The possibilities of forensic records in investigation of investigated crimes are determined.
Забезпечення права на свободу та особисту недоторканість при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження. Ensuring the right to liberty and security of person in the application of criminal proceedings.
(2021-03) Мірковець, Вікторія Іванівна; Mirkovets, V.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021. У дисертації сформульовано теоретичні положення та висновки щодо забезпечення права на свободу та особисту недоторканість при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження. З’ясовано стан наукового дослідження забезпечення права на свободу та особисту недоторканість при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження. Проаналізовано низку дисертацій, монографій, наукових публікацій, у яких розкриваються окремі питання досліджуваної проблематики: права людини у кримінальному провадженні, засади кримінального провадження, їх класифікація, місце забезпечення права на свободу та особисту недоторканість у системі засад кримінального провадження, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість при застосуванні запобіжних заходів. Констатовано науковий інтерес до проблематики, що вивчається, та наголошено про вагомий внесок дослідників у її розвиток. Обґрунтовано, що потребують окремого наукового вивчення питання забезпечення права на свободу і особисту недоторканість під час застосування не тільки запобіжних заходів, а й інших заходів забезпечення кримінального провадження, дослідження міжнародного і національного законодавства, позицій ЄСПЛ, розкриття змісту та умов правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканість, застосування процесуального примусу під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження та механізму нагляду і контролю. Проаналізовано нормативні положення міжнародних документів, національного законодавства, практики ЄСПЛ, юридичних позицій Конституційного Суду України, що стосуються різних аспектів права на свободу та особисту недоторканість та його реалізації. Встановлено, що національна нормативна база у частині регламентації права на свободу і особисту недоторканість загалом відповідає міжнародним правовим документам, проте у правозастосуванні переважно тлумачиться та орієнтована на застосування запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням свободи, що ми вважаємо звуженим підходом. Обґрунтовано позицію щодо доцільності широкого тлумачення права на свободу і особисту недоторканість як засади кримінального провадження, що стосується і поширюється на всі випадки застосування примусу, а зокрема пов’язані із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, як одного з виявів примусу. При цьому правомірні випадки обмеження права на свободу і особисту недоторканість вважаємо потрібним тлумачити у вузькому сенсі, тобто у точній відповідності до нормативних приписів, які регулюють такі випадки у межах виконання завдань кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження відрізняються за характером і змістом примусу, його обсягом та умовами застосування, забезпечення права на свободу і особисту недоторканість не залежить від виду заходу забезпечення кримінального провадження та однаково поширюється кожен з них. Таким чином, будь-який захід забезпечення кримінального провадження має застосовуватись із забезпеченням права на свободу і особисту недоторканість як сталої, незмінної умови. Вибір може бути здійснено лише щодо конкретного заходу забезпечення кримінального провадження, який у тій або іншій мірі це право обмежує. Конкретизовано зміст і примусовий характер правомірного обмеження права на свободу та особисту недоторканість під час застосування: запобіжних заходів, пов’язаних і не пов’язаних з обмеженням свободи: особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт, застава, тримання під вартою, затримання особи; інших заходів забезпечення кримінального провадження: виклик слідчим, прокурором, судовий виклик, грошове стягнення, привід, тимчасове вилучення майна, арешт майна, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади, тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, тимчасовий доступ до речей і документів. Застосування запобіжних заходів обмежує право на свободу і особисту недоторканість у різній мірі та з різною інтенсивністю, що залежать від виду запобіжного заходу та його умов (ступінь і межі заборон). Різноманітність проявів, форм свободи і особистої недоторканості має враховуватись під час застосування запобіжних заходів з метою недопущення необґрунтованого обмеження відповідної конвенційної та національної правової гарантії. Заходи забезпечення кримінального провадження, які не обмежують фізичну свободу людини (у розумінні деяких запобіжних заходів), обмежують інші аспекти свободи і особистої недоторканості. Їх застосування пов’язане із примусом (моральний, психологічний вплив) та/або загрозою застосування більш суворого заходу забезпечення кримінального провадження у випадку невиконання визначених вимог (обов’язків), передбачає встановлення нагляду (контролю) за дотриманням умов того або іншого заходу забезпечення кримінального провадження, впливає на вибір поведінки, спосіб життя, психічні процеси, визначає пріоритет способу дій, визначеного владним суб’єктом, перед думкою суб’єкта, для якого такий спосіб дій визначено. Сутнісні ознаки та зміст прокурорського нагляду дозволяють відмежувати його від судового контролю у головному аспекті: прокурорський нагляд здійснюється протягом усього періоду досудового розслідування та поширюється на всі процесуальні дії і рішення органу досудового розслідування на відміну від судового контролю, що дозволяє завчасно з’ясувати та оцінити потребу у застосуванні того або іншого заходу забезпечення кримінального провадження, або відмовитись від його застосування, що, своєю чергою, пов’язується та визначає ступінь і доцільність обмеження права на свободу й особисту недоторканість у кожному конкретному випадку. Метою судового контролю щодо забезпечення права на свободу і особисту недоторканість під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: усунення порушень КПК України, що стосуються процедури застосування заходів забезпечення кримінального провадження; забезпечення свободи та особистої недоторканості особам, щодо яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження; відновлення права на свободу і особисту недоторканість у разі його порушення, неправомірного обмеження. Thesis for a Candidate of Law Degree in Specialty 12.00.09 ‒ Criminal Procedure and Criminalistics; Forensic Examination; Operative and Search Activity. – National Academy of Internal Affairs, Kуiv, 2021. The dissertation formulates a number of theoretical provisions and conclusions on ensuring the right to liberty and security of person in the application of measures to ensure criminal proceedings. The state of scientific research on ensuring the right to liberty and security of person in the application of measures to ensure criminal proceedings has been clarified. A number of dissertations, monographs, scientific publications are analyzed, which reveal some issues of the researched issues: human rights in criminal proceedings, principles of criminal proceedings, their classification, place of ensuring the right to liberty and personal integrity in the system of principles of criminal proceedings, ensuring the right to liberty and personal inviolability in the application of precautionary measures. The scientific interest in the studied issues is stated and the significant contribution of researchers to its development is emphasized. It is substantiated that a separate scientific study of the issue of ensuring the right to liberty and security of person during the application of not only precautionary measures but also other measures to ensure criminal proceedings, study of international and national law, ECtHR positions, disclosure of content and conditions of lawful restriction of the right to liberty and personal inviolability, application of procedural coercion during the application of measures to ensure criminal proceedings and the mechanism of supervision and control. The normative provisions of international documents, national legislation, case law of the European Court of Human Rights, legal positions of the Constitutional Court of Ukraine concerning various aspects of the right to liberty and security of person and its implementation are analyzed. It has been established that the national legal framework for the regulation of the right to liberty and security of person is generally in line with international legal instruments, but law enforcement is mainly interpreted and focused on the application of precautionary measures related to restriction of liberty, which we consider a narrow approach. The position on the expediency of a broad interpretation of the right to liberty and security of person as a principle of criminal proceedings, which applies to all cases of coercion, and in particular related to the application of measures to ensure criminal proceedings as one of the manifestations of coercion. At the same time, we consider it necessary to interpret legitimate cases of restriction of the right to liberty and security of person in a narrow sense, ie in strict accordance with the regulations governing such cases within the scope of criminal proceedings. Measures to ensure criminal proceedings differ in the nature and content of coercion, its scope and conditions of application, ensuring the right to liberty and security of person does not depend on the type of measure to ensure criminal proceedings and each of them applies equally. Thus, any measure to ensure criminal proceedings must be applied with the right to liberty and security of person as a permanent, unchangeable condition. The choice can be made only in relation to a specific measure of criminal proceedings, which to some extent restricts this right. The content and coercive nature of the lawful restriction of the right to liberty and security of person during the application are specified: precautionary measures related to and not related to restriction of liberty: personal obligation, personal bail, house arrest, bail, detention, detention persons; other measures to ensure criminal proceedings: summons by investigator, prosecutor, summons, fine, pretext, temporary seizure of property, seizure of property, temporary restriction on the use of a special right, removal from office, temporary suspension of a judge from administration of justice in connection with bringing to justice criminal liability, temporary access to things and documents. The application of precautionary measures restricts the right to liberty and security of person to varying degrees and with varying intensity, depending on the type of precautionary measure and its conditions (degree and limits of prohibitions). The variety of manifestations, forms of liberty and personal integrity must be taken into account when applying precautionary measures in order to prevent unjustified restrictions on the relevant convention and national legal guarantee. Measures to ensure criminal proceedings that do not restrict a person's physical freedom (in the sense of certain precautionary measures) restrict other aspects of freedom and personal integrity. Their use is associated with coercion (moral, mental influence) and / or the threat of a stricter measure to ensure criminal proceedings in case of non-compliance with certain requirements (duties), provides for the establishment of supervision (control) over compliance with the conditions of a criminal measure. proceedings, influences the choice of behavior, lifestyle, mental processes, determines the priority of the mode of action determined by the subject of power before the opinion of the subject for whom such a course of action is defined. The essential features and content of prosecutorial supervision allow to distinguish it from judicial control in the main aspect: prosecutorial supervision is carried out throughout the pre-trial investigation and extends to all procedural actions and decisions of the pre-trial investigation body, as opposed to judicial control. in the application of a particular measure to ensure criminal proceedings or refuse to apply it, which, in turn, is linked and determines the degree and the expediency of restricting the right to liberty and security of person in each case. The purpose of judicial control over ensuring the right to liberty and security of person during the application of measures to ensure criminal proceedings is: to eliminate violations of the CPC of Ukraine relating to the procedure for applying measures to ensure criminal proceedings; ensuring the freedom and personal inviolability of persons in respect of whom measures are taken to ensure criminal proceedings; restoration of the right to liberty and security of person in case of its violation, unlawful restriction.
Розслідування торгівлі дітьми або іншої незаконної угоди щодо дитини. Investigation of child trafficking or other illegal agreement on a child.
(2021-03) Фарима, Микола Миколайович; Farуma, M. M.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021. У дисертації розроблено наукові основи комплексної криміналістичної методики розслідування торгівлі дітьми або іншої незаконної угоди щодо дитини в умовах нового кримінального процесуального законодавства, визначено її місце в системі видових (внутрішньовидових) і позавидових методик, а також структуру криміналістичної характеристики, до якої включено такі елементи: спосіб підготовки, учинення та приховування злочинів; обстановка вчинення та слідова картина; відомості про осіб, які вчинили злочини, злочинні групи та особу дитини-потерпілого (-их). Наголошено, що спосіб як елемент криміналістичної характеристики є переважно повноструктурним елементом, що включає в себе весь комплекс дій злочинців по підготовці, вчиненню та приховуванню слідів злочинного діяння, які охоплюються єдиним злочинним мотивом. Основним елементом підготовки до вчинення цього злочину є пошук потенційних потерпілих, тобто дітей, щодо яких у подальшому можливо вживати заходів, спрямованих на отримання наживи при усиновленні або удочерінні, використанні у жебрацтві, як донорів внутрішніх органів, зйомці відео- і фотоматеріалів порнографічного характеру тощо. Типовими способами вчинення є усиновлення (удочеріння) задля наживи; усі форми сексуальної експлуатації; використання в порнобізнесі; втягнення у злочинну діяльність; використання у збройних конфліктах, виконання дітьми бойових завдань; примусова праця або примусове надання послуг; вилучення органів; проведення дослідів; рабство. Обстановка вчинення злочину обумовлена зниженням ролі морально-етичних цінностей в суспільстві, поширенням алкоголізму та наркоманії, несприятливою обстановкою в сім’ях, домашнім насильством. Слідову картину злочину утворюють джерела криміналістично значущої інформації (матеріальні, ідеальні та електронно-цифрові сліди злочину) про особу злочинця та особу дитини-потерпілої. Залежно від правового статусу жертв-дітей розподілено на групи: діти, факт народження яких не був зареєстрований батьками в органах державної влади, і при цьому вони знаходились на утриманні батьків (діти осіб без визначеного місця проживання, цигани, безпритульні); діти, які були залишені батьками, або батьки яких були позбавлені батьківських прав, і які знаходились на утриманні дитячих будинків або інтернатів; діти, факт народження яких був зареєстрований і які виховувались в малозабезпечених (часто багатодітних) сім’ях, де батьки зловживали алкоголем або вживали наркотичні засоби; діти, батьки яких були введені в оману (як правило, медичним персоналом пологового будинку) шляхом повідомлення про смерть при народженні або про народження мертвого немовляти. Під час розслідування в кримінальних провадженнях про торгівлю дітьми або іншої незаконної угоди щодо дитини визначено перелік обставин, які підлягають обов’язковому встановленню, зокрема: факт учинення торгівлі (передача чи одержання) або вербування, переміщення або переховування дитини, факт учинення торгівлі дітьми, пов’язаний з діями медперсоналу пологових будинків, факт учинення торгівлі дітьми під час порушення порядку усиновлення (удочеріння); коло осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення; обов’язковість встановлення форми вини, мотиву і мети правопорушника (учасників злочинної групи); обставини укладання угоди між покупцем і продавцем дитини, наявність погроз чи тиску з боку покупця; час, місце та спосіб вербування, переміщення, переховування, передача чи одержання дитини; умови оплати за продаж дитини; вік потерпілої дитини, стан здоров’я та загального розвитку дитини; вид та умови експлуатації дитини, її наслідки, чи застосовувались погрози до потерпілого (вид і характер). Систематизовано типові слідчі ситуації, які складаються на початковому етапі розслідування за обсягом і змістом наявної інформації про подію злочину та особу злочинця (підтверджений факт торгівлі дітьми, особа підозрюваного встановлена та затримана; підтверджений факт торгівлі дітьми, особа підозрюваного не встановлена; підтверджений факт торгівлі дітьми, відомості про злочинця є, проте місцезнаходження його невідоме), за джерелами вихідної інформації (досудове розслідування розпочато після безпосереднього виявлення слідчим, прокурором (оперативним підрозділом) обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 149 КК України, або за заявою батьків, законних представників чи інших громадян (родичів)) та запропоновані напрями розслідування й алгоритм проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій за кожною з них. Охарактеризовано типові слідчі версії, що висуваються під час розслідування торгівлі дітьми й стосуються двох основних напрямів: ‒ події, що відбулася: має місце беззаперечний факт торгівлі дітьми; виявлено лише один з епізодів злочинної діяльності, що пов’язана з торгівлею дітьми; має місце торгівля дітьми, пов’язана з вчиненням іншого кримінального правопорушення; має місце вчинення іншого кримінального правопорушення; факт торгівлі дітьми відсутній; ‒ особи злочинця (яка на момент виявлення кримінального правопорушення відома чи невідома): кримінальне правопорушення учинено окремим громадянином чи злочинним утворенням; кримінальне правопорушення учинено раніше несудимою чи судимою особою; кримінальне правопорушення учинено громадянином України, особою без громадянства чи іноземцем. Окреслено напрями вдосконалення міжнародного правового та організаційного забезпечення створення і діяльності спільних слідчих груп для проведення досудового розслідування торгівлі дітьми, учинених на території декількох держав, що передбачають проведення спільних процесуальних дій, обмін оперативною інформацією. Обґрунтовано, що структуру торгівлі дітьми або іншої незаконної угоди щодо дитини становлять: слідчі (розшукові) дії, спрямованість і послідовність яких залежать від ситуації розслідування; негласні слідчі (розшукові) дії в рамках досудового розслідування, які спрямовані на розв’язання пошукових завдань і виконання доручень слідчого. Серед засобів криміналістичної тактики особливе місце належить тактичним прийомам. Важливість їх вибору та визначення черговості застосування залежить від спрямування конкретної слідчої (розшукової) дії чи її окремих етапів, завдань, які бажає досягти слідчий, слідчої ситуації, в якій її проводитимуть. Згідно з вивченими матеріалами слідчої практики встановлено, що найчастіше у кримінальних провадженнях досліджуваної категорії проводяться такі негласні слідчі (розшукові) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж і спостереження за особою, річчю або місцем (візуальне спостереження); обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; аудіо-, відеоконтроль особи; зняття інформації з електронних інформаційних систем; контроль за вчиненням злочину. Доведено, що найпоширенішою формою застосування спеціальних знань у кримінальних провадженнях, розпочатих у зв’язку з торгівлею дітьми або іншої незаконної угоди щодо дитини, є залучення експерта та проведення експертизи. Зокрема, йдеться про такі: криміналістичні (почеркознавча, технічна експертиза документів; трасологічна, дактилоскопічна; фототехнічна; відео-, звукозапису; матеріалів, речовин і виробів; молекулярно-генетична; комп’ютерно-технічна; психологічна; мистецтвознавча; медичні (експертиза тілесних ушкоджень; експертиза статевих станів. Thesis for a Candidate of Law Degree in Specialty 12.00.09 ‒ Criminal Procedure and Criminalistics; Forensic Examination; Operative and Search Activity. – National Academy of Internal Affairs, Kуiv, 2021. The dissertation deals with the development of scientific basis of a comprehensive forensic methodology of investigation of child trafficking or other illegal agreement on a child under the new criminal procedure legislation, its place in the system of species (intraspecific) and extraspecific methods, as well as the structure of forensic characteristics, which includes the following elements: preparation, commission and concealment of crimes; the situation of the commission and the trace picture; information on the perpetrators, criminal groups and the identity of the child victim (s) are defined. It is emphasized that the method as an element of forensic characterization is mainly a full-fledged element, which includes the whole set of actions of criminals to prepare, commit and hide traces of a criminal act, which are covered by a single criminal motive. The main element of preparation for the commission of this crime is the search for potential victims, ie children for whom further measures can be taken to obtain income from adoption, use in begging, internal donors, video and photographic pornography, etc. Typical ways of committing are adoption for profit; all forms of sexual exploitation; sex industry; involvement in criminal activity; use in armed conflicts, execution of combat missions by children; forced labor or forced provision of services; removal of organs; conducting experiments; slavery. The situation of committing a crime is due to the declining role of moral and ethical values in society, the spread of alcoholism and drug addiction, the unfavorable situation in families, domestic violence. The trace picture of the crime is formed by the sources of criminologically significant information (material, ideal and electronic-digital traces of the crime) about the identity of the offender and the identity of the child victim. Depending on the legal status of child victims, they are divided into groups: children whose birth was not registered by their parents in public authorities, and they were dependent on their parents (children of homeless people, Gypsies, homeless); children who have been abandoned by their parents or whose parents have been deprived of parental rights and who have been dependent on orphanages or boarding schools; children whose birth was registered and who were brought up in low-income (often large) families where parents abused alcohol or used drugs; children whose parents have been misled (usually by the maternity hospital's medical staff) by reporting the death at birth or the birth of a stillborn baby. During the investigation in criminal proceedings on child trafficking or other illegal agreement on a child, a list of circumstances that must be established, in particular: the fact of trafficking (transfer or receipt) or recruitment, transfer or concealment of a child, the fact of child trafficking, related to the actions of maternity hospital staff, the fact of trafficking in children during the violation of the order of adoption; the circle of persons involved in the commission of a criminal offense; the obligation to establish the form of guilt, motive and purpose of the offender (members of a criminal group); the circumstances of the agreement between the buyer and the seller of the child, the presence of threats or pressure from the buyer; time, place and method of recruiting, moving, hiding, transferring or receiving a child; terms of payment for the sale of the child; the age of the victim, the state of health and general development of the child; type and conditions of exploitation of the child, its consequences, whether threats were applied to the victim (type and nature). Typical investigative situations, which are formed at the initial stage of the investigation, systematized by the amount and content of available information about the crime and the identity of the offender (confirmed trafficking in children, the suspect is identified and detained; information about the offender is available, but his location are unknown), according to sources of initial information, the pre-trial investigation was launched after the investigator, prosecutor (operational unit) directly identified the circumstances indicating the commission of a criminal offense under the Article 149 of the Criminal Code of Ukraine or at the request of parents, legal representatives or other citizens (relatives)) and the proposed directions of investigation and the algorithm of investigative (search) actions and covert investigative (search) actions for each of them. Typical investigative versions put forward during the investigation of child trafficking relate to two main areas: ‒ the event that took place: there is an indisputable fact of child trafficking; only one of the episodes of criminal activity related to child trafficking was revealed; there is trafficking in children in connection with the commission of another criminal offense; there is a commission of another criminal offense; the fact of child trafficking is absent; ‒ the person of the offender (who at the time of detection of the criminal offense is known or unknown): the criminal offense was committed by an individual citizen or a criminal entity; the criminal offense was committed by a previously unconvicted or convicted person; the criminal offense was committed by a citizen of Ukraine, a stateless person or a foreigner. The directions of improvement of the international legal and organizational maintenance of creation and activity of joint investigative groups for carrying out pre-trial investigation of trafficking in children made in the territory of several states, providing carrying out of joint procedural actions, an exchange of operative information are outlined. It is substantiated that the structure of child trafficking or other illegal agreement on a child consists of: investigative (search) actions, the direction and sequence of which depend on the situation of the investigation; covert investigative (search) actions in the pre-trial investigation, which are aimed at solving search tasks and carrying out the investigator's instructions. Among the means of forensic tactics a special place belongs to tactics. The importance of their selection and determining the order of application depends on the direction of a particular investigative (search) action or its individual stages, the tasks that the investigator wants to achieve, the investigative situation in which it will be conducted. According to the studied materials of investigative practice, it is established that most often in criminal proceedings of the studied category the following covert investigative (search) actions are carried out: removal of information from transport telecommunication networks and observation of a person, thing or place (visual observation); inspection of publicly inaccessible places, housing or other property of a person; location of the electronic means; audio, video control of the person; removal of information from electronic information systems; control over the commission of a crime. It is proved that the most common form of use of special knowledge in criminal proceedings initiated in connection with child trafficking or other illegal agreement on a child is the involvement of an expert and examination. In particular, these are: forensic (handwriting, technical examination of documents; trasological, dactyloscopic; phototechnical; video, sound recording; materials, substances and products; molecular genetic; computer-technical; psychological; art; medical; (personal injuries examination; examination of sexual assault.
Використання балістичного обліку Експертної служби МВС України у розслідуванні кримінальних правопорушень. Use of MoI Expert Service ballistic registration during the investigation of criminal violations.
(2021-03) Грищенко, Олександр Володимирович; Hryshchenko, Oleksandr
У дисертації сформульовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо використання балістичного обліку Експертної служби МВС України в розслідуванні кримінальних правопорушень. Висвітлено генезу, стан наукових досліджень щодо використання балістичного обліку Експертної служби МВС України. Розглянуто балістичний облік у структурі криміналістичного обліку, визначено організаційно-правові засади його функціонування; охарактеризовано процеси автоматизації балістичного обліку. Досліджено порядок використання балістичного обліку Експертної служби МВС України під час виконання організаційно-тактичних завдань розслідування кримінальних правопорушень і проведення судово-балістичних експертиз. Сформовано напрями використання балістичного обліку Експертної служби МВС України в методиці розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із використанням вогнепальної зброї. В диссертации сформулированы теоретические положения и практические рекомендации по использованию баллистического учета Экспертной службы МВД Украины в расследовании уголовных правонарушений. Thesis presents formulation of theoretical background and practical recommendations regarding the use of MoI Expert Service ballistic registration during the investigation of criminal violations. Genesis and state of scientific research regarding the use of MoI Expert Service ballistic registration are revealed; ballistic registration is described as a component of MoI Expert Service forensic registration along with organizational and legal framework of its functioning; author outlines the procedure of the use of MoI Expert Service ballistic registration in the course of performing organizational and tactical tasks as a part of criminal violation investigation and ballistic examination conduct; possible ways to apply the MoI Expert Service ballistic registration in the methodology of investigating the specific types of criminal violations are listed.
Розслідування крадіжок, учинених злочинними групами. Investigation of thefts committed by criminal groups.
(2021-03) Висотенко, Юлія Вікторівна; Vysotenko, Yuliia
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню актуальних питань розслідування крадіжок, учинених злочинними групами. Висвітлено теоретичні передумови формування криміналістичної характеристики крадіжок, учинених злочинними групами, та її місце в системі криміналістичної методики розслідування злочинів. З’ясовано особливості початкового етапу розслідування крадіжок, вчинених злочинними групами та розроблено організаційно-тактичні засади розшуку викраденого майна. Запропоновано рекомендації щодо обрання тактичних прийомів огляду, допиту потерпілих, свідків і підозрюваних, а також використання спеціальних знань під час розслідування крадіжок, учинених злочинними групами. Диссертация посвящена исследованию актуальных вопросов расследования краж, совершенных преступными группами. The dissertation is devoted to a comprehensive study of topical issues of investigation of thefts committed by criminal groups. Theoretical preconditions for the formation of forensic characteristics of thefts committed by criminal groups and its place in the system of forensic methods of crime investigation are highlighted. The peculiarities of the initial stage of the investigation of thefts committed by criminal groups have been clarified and the organizational and tactical principles of searching for stolen property have been developed. Recommendations for the selection of tactics of inspection, interrogation of victims, witnesses and suspects, as well as the use of special knowledge in the investigation of thefts committed by criminal groups are offered.
Досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо народних депутатів України.Pre-trial investigation in criminal proceedings against People's Deputies of Ukraine
(2020-12) Танривердієв, Хазарі Муса-Огли; Tanryverdiiev, Khazari
У дисертації здійснено комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо народних депутатів України з огляду на нормативні положення чинного кримінального процесуального законодавства та теорію кримінального процесуального права України. Показано ґенезу наукових досліджень і законодавчої регламентації досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо осіб, які користуються недоторканністю. В диссертации осуществлено комплексное исследование теоретических и практических проблем досудебного расследования в уголовном производстве относительно народных депутатов Украины, учитывая нормативные положения действующего уголовного процессуального законодательства и теории уголовного процессуального права Украины.The dissertation is devoted to the complex research of theoretical and practical problems of pre-trial investigation in criminal proceedings against People's Deputies of Ukraine, taking into account the normative provisions of the current criminal procedural legislation and the theory of criminal procedural law of Ukraine. The genesis of scientific research and legislative regulation of pre-trial investigation in criminal proceedings against persons enjoying immunity has been covered.
Процесуальний порядок звільнення від відбування покарання. Procedure for the discharge from serving a sentence.
(2020-12) Чугаєвська, Альона Вікторівна; Chuhaievska, Aliona
У дисертації досліджено інститут звільнення від відбування покарання та його місце в системі кримінально-правових заходів, визначено та проаналізовано основні етапи становлення інституту звільнення від відбування покарання, види звільнення від відбування покарання, підстави його застосування, окреслено стадії (етапи) процесуальної процедури звільнення від відбування покарання та процесуальний порядок за кожним з видів звільнення від відбування покарання.Диссертация посвящена разработке теоретических основ и практических рекомендаций, направленных на усовершенствование процессуального порядка применения освобождения от отбывания наказания. Определено современное состояние научных исследований института освобождения от отбывания наказания. In the framework of the thesis, analysis and identification of the main stages of the historical development of the institution of the discharge from serving a sentence have been provided, a study of the discharge from serving a sentence institution and its place in the system of criminal law measures has been conducted, different types of discharge from serving a sentence have been classified, the ground for its application has been analyzed, the interrelated stages of the discharge from serving a sentence procedure identified, and procedure for the each type of discharge from serving a sentence has been analyzed.
Використання спеціальних знань під час розслідування крадіжок природного газу шляхом втручання в роботу приладів обліку. Use of special knowledge in the investigation of natural gas theft, made by interfering with the operation of metering devices.
(2020-10) Хомич, Дмитро Олегович; Khomych, Dmytro
Дисертацію присвячено дослідженню актуальних питань використання спеціальних знань під час розслідування крадіжок природного газу шляхом втручання в роботу приладів обліку. Розкрито поняття і зміст спеціальних знань у сфері постачання та обліку природного газу, їх значення та можливості використання у процесі розслідування крадіжок шляхом втручання в роботу приладів обліку, зокрема щодо встановлення предмета злочинного посягання, способів учинення злочину, слідової картини, особи правопорушника та інших обставин кримінального правопорушення. Охарактеризовано специфіку окремих форм використання спеціальних знань, визначених як найбільш ефективні для виконання завдань розслідування, а саме: консультативна допомога спеціаліста; криміналістичне значення відомчої експертизи лічильників газу; діяльність спеціаліста під час проведення огляду лічильників природного газу. Розкрито особливості проведення трасологічної експертизи приладів обліку газу, зокрема, її засади, завдання, об’єкти, методику. Визначено перелік запитань для вирішення ідентифікаційних і діагностичних завдань трасологічної експертизи. The dissertation is devoted to the research of topical issues of using special knowledge during the investigation of natural gas thefts, made by interfering with operation of metering devices. The concept and content of special knowledge in the field of supply and accounting of natural gas, its significance and possibility of usage in the investigation of theft by interfering with the operation of metering devices, in particular to establish the subject of criminal encroachment, methods of committing a crime, traceability, the identity of the offender and other circumstances of the criminal offense are analyzed. The specifics of certain forms of use of special knowledge, defined as the most effective for the tasks of the investigation, are described, namely: expert assistance; forensic significance of gas meters departmental examination; activity of a specialist during the inspection of natural gas meters. The peculiarities of conducting trasological examination of gas metering devices, in particular, its principles, tasks, objects and methods are revealed. The list of questions for the decision of identification and diagnostic tasks of trasological examination is defined.
Повноваження захисника на досудовому розслідуванні. Powers of the defense counsel during pre-trial investigation.
(2020-10) Бігунець, Ірина Миколаївна; Bihunets, Iryna
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних, правових і прикладних проблем участі захисника в кримінальному процесі на стадії досудового розслідування. Окреслено сучасний стан наукового дослідження повноважень цього професійного суб’єкта кримінального процесу; розглянуто права, обов’язки захисника на досудовому розслідуванні, а також гарантії його професійної діяльності. Схарактеризовано повноваження захисника як суб’єкта доказування щодо витребування та отримання речей і документів на досудовому розслідуванні, під час проведення слідчих (розшукових) дій та в межах здійснення міжнародного співробітництва. Визначено зміст повноважень захисника під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження на досудовому розслідуванні, зі спростування підозри, на етапі закінчення досудового розслідування, а також у процесі здійснення особливих порядків кримінального провадження на досудовому розслідуванні. The dissertation is devoted to the complex research of theoretical, legal and applied problems of the Defense Counsel participation in criminal process at the stage of pre-trial investigation. The current state of scientific research of the powers of this professional subject of criminal proceedings is outlined; the rights, responsibilities of the defense counsel during pre-trial investigation, as well as guarantees of his professional activity, are considered. The powers of the defense counsel as a subject of investigation to request and receive evidences and documents during the pre-trial investigation, during the investigative (search) activities and in the framework of international cooperation are described. The content of the defense counsel powers during the application of measures to ensure criminal proceedings in the pre-trial investigation; to refute the suspicion, at the end of the pre-trial investigation; during the implementation of special procedures of criminal proceedings during the pre-trial investigation are defined.

Browse

Recent Submissions