№5 Ч.2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing №5 Ч.2 by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 33
Results Per Page
Sort Options
Item ПРОЦЕДУРИ ПРИТЯГНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ(2019) ЩУПАКІВСЬКИЙ Р.В.Стаття присвячена аналізуванню категорії процедури притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення в телекомунікаційній сфері. Автор у статті зауважив, що адміністративні стягнення, головним із яких є штраф, накладаються в рамках, які встановлені нормативно-правовими актами, що передбачають відповідальність за здійснене правове порушення, в точному співвідношенні до КУпАП. Накладення адміністративного стягнення в телекомунікаційній сфері є важливим і досить відповідальним процесом, що вимагає від органів та їхніх посадових осіб урахування встановлення особи правопорушника, ступеня вини, майнового стану, а також характеру правового порушення заради правильного використання до кожного правопорушника належного заходу адміністративного примусу. The article is devoted to the category of the procedure of bringing to administrative responsibility for offenses in the field of telecommunications. The author noted in the article that administrative penalties (for example, a fine) are imposed within the limits established by regulatory legal acts that provide liability for a legal violation, in exact proportion to the Code of Ukraine on administrative offenses. The imposition of an administrative penalty in the telecommunication area is an important and highly responsible process, requiring authorities and their officials to take into account the identification of the offender, the degree of guilt, property status, and the nature of the legal violation for the proper use of appropriate administrative enforcement measure against each offender.Item CУЧACНИЙ CТAН НAУКOВИX ДOCЛІДЖEНЬ ТA ІCТOРИЧНI ПEРEДУМOВИ ФOРМУВAННЯ КOНЦEПЦІЇ ЩOДO ЗЛOЧИНІВ, ПOВ’ЯЗAНИX ІЗ НEЗAКOННИМ ЗБAГAЧEННЯМ ПOCAДOВЦІВ OРГAНІВ ДEРЖAВНOЇ ВЛAДИ(2019) БРАВЕРМАН С.О.У cтaттi здійcнeнo aнaліз cучacнoгo cтaнy нaукoвиx дocліджeнь тa іcтoричниx пeрeдумoв фoрмувaння кoнцeпції щoдo злoчинів, пoв’язaниx із нeзaкoнним збaгaчeнням пocaдoвців oргaнів дeржaвнoї влaди. Також виокремлено зaгaльні eтaпи рeфoрмувaння рoзділy XVII КК Укрaїни, в процесі якого законодавцем здійснено пoвтoрну кримінaлізaцію цьoгo злoчинy тa eвoлюцію йoгo юридичниx oзнaк. In this article, an analysis of the current state of scientific research and the historical preconditions for the formation of the concept of crimes related to the illegal enrichment of officials of state authorities. The general stages of reformation of chapter XVII of the Criminal Code of Ukraine were also distinguished, during which the legislature made a thorough criminalization of this crime and the evolution of its legal character.Item МІСЦЕ СТОРІН СПРАВИ У КЛАСИФІКАЦІЙНОМУ РЯДКУ СУБ’ЄКТІВ ТА УЧАСНИКІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ(2019) ЖЕЛТОБРЮХ І.Л.У роботі досліджені загальні представлені в юридичній літературі класифікації суб’єктів та учасників адміністративного процесу. Зазначається, що класифікація суб’єктів та учасників адміністративного процесу має як теоретичне (зокрема для розвитку доктрини адміністративного процесуального права), так і прикладне значення (наприклад, для розвитку положень КАСУ та застосування адміністративно-процесуальних норм на практиці). У теорії адміністративного процесуального права представлено велику кількість критеріїв, за якими відбувається класифікація суб’єктів та учасників адміністративного процесу. Робиться висновок, що класифікації суб’єктів та учасників адміністративного процесу дозволяють визначитись із місцем сторін справи в загальній системі учасників адміністративних процесуальних відносин. Зокрема, залежно від ролі, що сторони відіграють в юридичному процесі, їх можна зарахувати до групи осіб, які безпосередньо беруть участь у вирішенні справи, наводячи свої аргументи, надаючи докази, беручи участь у судовому засіданні безпосередньо або через свого представника тощо. Залежно від наявності у сторін особистого інтересу щодо результатів справи їх можна зарахувати до групи осіб, які безпосередньо зацікавлені в результатах розгляду адміністративної справи. Залежно від наявності у сторін справи матеріально-правового чи процесуального інтересів їх зараховують до групи осіб, які беруть участь в адміністративній справі, маючи матеріальний та процесуальний інтерес. Залежно від функцій, що виконують сторони в адміністративному процесі, та мети, яку вони переслідують, сторін адміністративної справи слід зарахувати до групи осіб, які вступають у процес із метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів. This paper investigates the general classification of subjects and participants in the administrative process presented in the legal literature. It is noted that the classification of subjects and participants in the administrative process has both theoretical (in particular, for the development of the doctrine of administrative procedural law) and applied value (for example, for the development of the provisions of the CASU and the application of administrative procedural rules in practice). The theory of administrative procedural law presents a large number of criteria by which the classification of subjects and participants of the administrative process. It is concluded that the classifications of subjects and participants in the administrative process make it possible to determine the place of the parties to the case in the general system of participants in the administrative procedural relations. In particular, depending on the role that the parties play in the legal process, they can be attributed to the group of persons directly involved in the resolution of the case, presenting their arguments, providing evidence, attending the hearing directly or through their representative, etc. Depending on the parties' personal interest in the outcome of the case, they can be attributed to a group of individuals who are directly interested in the outcome of the administrative case. Depending on the substantive or procedural interests of the parties, the parties are referred to a group of persons who are involved in an administrative case having a substantive and procedural interest. Depending on the functions performed by the parties in the administrative process and the purpose they pursue, the parties to the administrative case should be assigned to a group of persons who enter the process in order to protect their rights and the interests protected by law.Item НЕКОТОРЫЕ ПРОБЛЕМЫ АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В ТАМОЖЕННОЙ СФЕРЕ(2019) САЛАЕВ ТУРГУТ ГАДЖИ ОГЛЫСтатья посвящена научному анализу состояния административно-правового механизма обеспечения информационной безопасности в таможенной сфере и выявлению имеющихся в нем проблем. Автором отмечено прежде всего на воздействии состояния имеющегося общегосударственного механизма административно-правового обеспечения информационной безопасности Украины на качество и эффективность формирования отраслевого механизма административно-правового обеспечения информационной безопасности в таможенной сфере. В дальнейшем исследованы отдельные структурные элементы механизма административно-правового обеспечения информационной безопасности в таможенной сфере и выявлены проблемы несовершенства нормативно-правового регулирования административно-правового обеспечения информационной безопасности непосредственно в таможенной сфере; функциональные проблемы описанного механизма и проблемы взаимодействия субъектов административно-правового обеспечения информационной безопасности непосредственно в таможенной сфере. The article is devoted to the scientific analysis of the state of the administrativelegal mechanism for ensuring information security in the customs and identifying problems in it. The author pays a special attention on the impact of the state of the existing national mechanism of administrative and legal support of information security of Ukraine on the quality and effectiveness of the formation of the sectoral mechanism of administrative and legal support of information security in the customs field. Then the certain structural elements of the mechanism of administrative and legal support of information security in the customs were investigated either. The author identifies problems of imperfection of regulatory and legal regulation of administrative and legal support of information security directly in the customs; and functional problems of the described mechanism and problems of interaction of subjects of administrative and legal support of information security directly in the customs field are identified as well.Item ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ(2019) ДЕМИДОВА М.О.Стаття присвячена визначенню змісту категорії «принципи реалізації правового статусу суб’єктів публічного адміністрування». Принципи мають методологічне значення у правовій теорії, оскільки дають змогу здійснювати пізнанні правових явищ раціонально та усвідомлено. The article is devoted to defining the content of the category “principles of implementation of the legal status of public administration entities”. Principles are of methodological importance in legal theory because they enable the knowledge of legal phenomena to be rationally and consciously understood.Item ПОГРОЗА ЯК ФОРМА ПСИХІЧНОГО ВПЛИВУ(2019) СОБКО Г.М.У статті досліджено проблеми психічного насильства, які є частиною суспільного життя. Водночас проголошення України правовою державою вимагає уваги з боку кримінального законодавства до прав потерпілих від психічного насильства і рівною мірою до прав осіб, які вдалися до застосування психічного насильства. Для вивчення питання проаналізовано національне та міжнародне законодавство, яке ратифіковано Верховною Радою України, відповідно до чинного законодавства. Втім, у кримінальному законі є суттєві недоліки, пов’язані з регулюванням психічного насильства, зокрема, термінологічного характеру. Зміни у кримінальному законодавстві України, які сталися у зв’язку з прийняттям чинного Кримінального кодексу (далі – КК) України, торкнулися й регулювання питань психічного насильства. Наприклад, у КК України відсутнє визначення психічного насильства, що є наслідком недостатнього і неякісного відображення категорій психології у кримінальному законодавстві. Виникає потреба визначення поняття, змісту, видів психічного насильства, а також особливостей цього виду насильства. Більш детально висвітлено погрозу як форму психічного насильства. The article deals with the problems of mental violence, which are an integral part of social life. At the same time, the proclamation of Ukraine by the rule of law requires attention from criminal legislation to the rights of victims of mental violence and equally to the rights of persons who resort to the use of mental violence. To study the issue, the national and international legislation, ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine, is analyzed in accordance with the current legislation. Meanwhile, the criminal law has significant disadvantages associated with the regulation of mental violence, including the terminological nature. Changes in the criminal legislation of Ukraine, which occurred in connection with the adoption of the current Criminal Code of Ukraine, also touched upon the regulation of issues of mental violence. Mental violence does not violate the integrity of any external tissues or internal organs, but only affects the psyche of a person, causes different feelings – fear, indignation, anger. Any violence against a person causes her physical and moral suffering and is carried out contrary to her will. In the science of criminal law carefully investigated various types of violent actions. Thus, in the Criminal Code of Ukraine there is no definition of mental violence, which is a consequence of insufficient and poor-quality reflection of the categories of psychology in criminal law.Item ВЗАЄМОДІЯ СУДУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ІЗ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СУДОМ ІЗ ПРАВ ЛЮДИНИ В АСПЕКТІ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ(2019) МАРИНІВ І.І.У статті досліджуються становлення та розвиток інституту захисту прав людини в Європейському Союзі, що пройшов свій шлях із часу, коли установчі акти Європейського Союзу не містили норм, які б наділяли судовий орган правом здійснювати захист основоположних прав людини. Аналізуються етапи, що залежали від тих чи інших чинників, які по-різному впливали на застосування Судом Європейського Союзу джерел міжнародного права, присвячених захисту прав людини. The article examines the establishment and development the institute of the European Union human rights that has come its way since the founding acts of the European Union did not contain rules that would empower the judiciary to protect fundamental human rights. Stages that depended on various factors that differently influenced the use by the Court of Justice of the European Union of human rights sources are analyzed. It was found that the continued lack of a specialized human rights act in the European Union’s law enforcement system resulted in a strong influence of the system of protection established and existing within the Council of Europe. In turn, a study of the case law of the Court of Justice of the European Union during the emergence of the European Charter on Fundamental Rights of the European Union, both before and after its entry into force, was carried out. Particular attention is paid to the study of the correlation between the Strasbourg and Luxembourg judicial systems.Item НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАСАД РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У ВИДІ ЗЛОВЖИВАННЯ ПОСАДОВИМ СТАНОВИЩЕМ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯМИ В УКРАЇНІ(2019) СКУБАК Е.О.У статті здійснено аналіз нормативно-правових і практичних засад розкриття та розслідування злочинів у виді зловживання посадовим становищем держслужбовцями в Україні та запропоновано шляхи вдосконалення. Проаналізовано зміст поняття «розкриття злочинів» як складової частини загального процесу досудового розслідування. Висвітлено процесуальні форми і засоби, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження. This article analyzes the legal and practical principles of disclosing and investigating crimes in the form of abuse of power by civil servants in Ukraine and proposes ways of improvement. The content of the concept of “crime disclosure” as an integral part of the overall pre-trial investigation process is analyzed. Procedural forms and means aimed at fulfilling the tasks of criminal proceedings are highlighted.Item Право і суспільство №5 Ч.2(2019)Item АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ(2019) РАЗІНА Т.І.У науковій публікації досліджуються адміністративно-правові засади інвестиційної діяльності в Україні. Здійснюється класифікація нормативно-правових актів, які регулюють питання інвестицій та інвестиційної діяльності, а також принципів такої діяльності. До адміністративно-правових засобів забезпечення позитивного інвестиційного клімату в Україні віднесено такі: норми Конституції України, міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, серед яких провідне місце посідає Угода про асоціацію між Україною та ЄС; відповідне національне законодавство (чинні закони України щодо розвитку, стимулювання, забезпечення та захисту інвестиційної діяльності, відповідні укази Президента та постанови Кабінету Міністрів України); відомчі нормативно-правові акти міністерств та інших органів публічної адміністрації, які деталізують законодавчі акти щодо порядку та засобів здійснення інвестиційної діяльності; акти судової гілки влади, серед яких провідне місце займають рішення Конституційного Суду України, висновки Верховного Суду та рішення касаційних судів, у яких визначаються уніфіковані підходи, правила щодо застосування норм матеріального та процесуального права у сфері інвестицій та інвестиційної діяльності. До принципів здійснення інвестиційної діяльності віднесено такі: принципи верховенства права, законності, диспозитивності, публічності (гласності), свободи договору, свободи вибору форми та способу здійснення інвестиційної діяльності, неприпустимості позбавлення права власності (крім випадків, чітко передбачених Конституцією та законами), судового захисту порушених прав, справедливості, добросовісності та розумності. Формулюється висновок про те, що є необхідність у прийнятті єдиного нормативно-правового акта, який буде регулювати питання інвестицій та інвестиційної діяльності в Україні. In the scientific publication the administrative and legal principles of investment activity in Ukraine are investigated. Classification of legal acts regulating the issues of investment and investment activity is carried out, as well as the principles of such activity. The administrative and legal means of ensuring a positive investment climate in Ukraine include: the norms of the Constitution of Ukraine, international treaties ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine, among which the Association Agreement between Ukraine and the EU occupies a leading position; relevant national legislation: current laws of Ukraine on development, stimulation, provision and protection of investment activity, relevant Decrees of the President and the Cabinet of Ministers of Ukraine; departmental regulatory acts of ministries and other public administration bodies detailing legislative acts on the procedure and means of carrying out investment activities; acts of the judicial branch of power, among which the leading place is held by the Constitutional Court of Ukraine, Conclusions (legal positions) of the Supreme Court, which define unified approaches, rules on the application of substantive and procedural law in the field of investment and investment activities. The principles of investment activity include: the rule of law, legality, dispositiveness, publicity (transparency), freedom of contract, freedom to choose the form and method of investment activity, inadmissibility of deprivation of property rights (except in cases clearly stipulated by the Constitution and laws), judicial protection of violations rights, justice, integrity and reason. The conclusion is formulated, that there is a need to adopt a single legal act that will regulate the issues of investment and investment activity in Ukraine.Item ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРОЗОРОСТІ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ(2019) БЛІНОВА Г.О.У статті автором досліджується формування правових засад інформаційної прозорості у сфері запобігання корупції в Україні. Систематизується та аналізується вітчизняне законодавство, що визначає засади інформаційної прозорості протидії корупції. Визначаються правила обігу та доступу до публічної інформації щодо діяльності органів публічної влади. The author investigates the formation of legal bases of information transparency in the sphere of corruption prevention in Ukraine. The national legislation defining the principles of information transparency against corruption is systematized and analyzed.Item РОЛЬ ПРОКУРОРА НА СТОРОНІ ОБВИНУВАЧЕННЯ У СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ(2019) ЛЮБЧЕНКО В.І.У статті аналізується процесуальне положення прокурора в стадії досудового розслідування, яким зумовлюється його провідна роль на стороні обвинувачення під час реалізації кримінальної процесуальної функції обвинувачення в її початковій (досудовій) формі. Визначено, що прокурор виконує у стадії досудового розслідування дві функції: здійснює нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та реалізує функцію обвинувачення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у попередній (досудовій) формі шляхом порушення обвинувачення та офіційного оформлення обвинувального акта. The article analyzes the procedural position of the prosecutor at the stage of pretrial investigation, which determines his leading role on the side of the prosecution in the implementation of the criminal procedural function of the prosecution in its initial (pre-trial) form. It is determined that the prosecutor performs two functions at the stage of pre-trial investigation: oversees the observance of laws by the bodies of pre-trial investigation in the form of procedural guidance of pre-trial investigation and implements the function of accusation of a person who has committed a criminal offense, in a preliminary (conviction) act.Item ЗМІСТОВІ ЕЛЕМЕНТИ ПРИНЦИПУ РІВНОСТІ НА ПУБЛІЧНІЙ СЛУЖБІ(2019) ГАЛАЙ В.О.У статті проаналізовано положення як міжнародних, так і вітчизняних нормативно-правових актів та доктринальні підходи щодо змісту принципу рівності на публічній службі. Автором з’ясовано, що, виходячи із класичних підходів теорії права, рівність включає в себе рівність перед законом та заборону дискримінації і є елементом законності як складника принципу верховенства права. Проте правова категорія рівності є ширшою за наведену теорію і заслуговує окремого розгляду та дослідження. The article analyzes the provisions of both international and domestic regulations and doctrinal approaches to the content of the principle of equality in public service. The author has found that, based on classical approaches to the theory of law, equality includes equality before the law and the prohibition of discrimination, and is an element of legality as an integral part of the rule of law. However, the legal category of equality is broader than the above theory and deserves separate consideration and research.Item КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАХИСТУ ОСОБИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ В ЇЇ ЖИТЛІ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ(2019) ТАРАСЮК С.М.Досліджено питання дотримання прав і свобод людини в кримінальному провадженні, визначено учасників кримінального провадження, які є носіями прав під час проведення слідчих (розшукових) дій, а також нормативну базу забезпечення основних конституційних прав людини. Надано визначення поняття конституційних прав особи в кримінальному провадженні. З урахуванням характеру суспільних відносин, які відображають конституційні права, здійснено їхню класифікацію, виокремлено систему конституційних прав особи під час проведення в її житлі чи іншому володінні слідчих (розшукових) дій. The issue of human rights and freedom in criminal proceedings is investigated, identified accomplice in criminal proceedings, who are bearers of the rights during investigative actions, as well as normative framework for ensuring fundamental constitutional rights. The definition of constitutional rights of individual is given. Taking into account the nature of public relations, which reflect constitutional rights, it’s classification has been realizable, a system of constitutional rights of an individual during the investigation at home or his/her another property has been picked out.Item ПРО ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУЮВАННЯ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО Ч. 3 СТ. 197-1 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ(2019) МОВЧАН Р.О.У статті проаналізовано особливості конструювання складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК. Констатується, що використане в ч. 3 ст. 197-1 КК формулювання «самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті» допускає два варіанти відповіді щодо того, яке самовільне зайняття земельної ділянки має передувати самовільному будівництву. З урахуванням конституційного імперативу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, необхідності дотримання принципу правової визначеності, а також підтримуючи тезу про те, що «якби законодавець, формулюючи ч. 3 ст. 197-1 КК, хотів сконструювати відповідний склад злочину як формальний, то досить було б зазначити «самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці», що дало б змогу охопити всі випадки самовільного будівництва на будь-яких самовільно зайнятих земельних ділянках, крім вказаних у ч. 2 ст. 197-1 КК», робиться висновок, що караним за ч. 3 ст. 197-1 КК може бути визнане лише те будівництво, якому передувало самовільне зайняття земельної ділянки, що спричинило значну шкоду, тобто відповідний склад злочину є матеріальним. The article analyzes the features of constructing the corpus delicti, provided for in Part 3 of Art. 197-1 of the Criminal Code. It is stated that used in Part 3 of Art. 197-1 of the Criminal Code, the wording “unauthorized construction of buildings or structures on an unauthorized land plot specified in the first part of this article” allows for two possible answers as to which unauthorized occupation of the land should precede unauthorized construction, taking into account the constitutional imperative that there are all doubts regarding the proof of guilt of a person are interpreted in his favor, the need to comply with the principle of legal certainty, as well as supporting the thesis that “if the legislator, formulating part 3 of article 197-1 of the Criminal Code, would like to construct the corresponding corpus delicti as formal, it would be enough to point to “unauthorized construction on an unauthorized occupied land”, which would cover all cases of unauthorized construction on any unauthorized occupied land, except as indicated in Part 2 Art. 197-1 of the Criminal Code” it is proved that punishable under Part 3 of Art. 197-1 of the Criminal Code, only construction that was preceded by an unauthorized occupation of a land plot that entailed significant damage could be recognized – that is, the corresponding corpus delicti is material.Item ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ОСКАРЖЕННЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ(2019) ТУМАНЯНЦ А.Р.Стаття присвячена теоретичним і практичним проблемам оскарження повідомлення про підозру під час досудового розслідування. Досліджується стан забезпечення прав та законних інтересів підозрюваного на стадії досудового розслідування. Проаналізовано вітчизняну правозастосовну практику, з’ясовано недоліки нормативного врегулювання правового статусу особи, що можуть перешкоджати реалізації її конституційних прав. Надана характеристика інституту підозри у кримінального процесі, виокремлено його ознаки та значення. The article focuses on the theoretical and practical issues of appeal of a notice of suspicion at the stage of pre-hearing investigation. The status of securing the rights and legitimate interests of the suspect at the stage of pre-trial investigation is examined. The domestic law enforcement practice has been analyzed, the shortcomings of the normative regulation of the legal status of a person, which may impede the realization of his constitutional rights, have been identified. The characteristic of institute of suspicion in criminal process is given, its signs and values are distinguished.Item ФУНКЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ(2019) МЕЛЬНИЧЕНКО Б.Б.У статті проаналізовано функції публічного управління. Акцентується увага на тому, що всі вони повною мірою відображають призначення та мету публічного управління, здійснюються від імені держави уповноваженими органами (особами). До них віднесено такі функції: а) основні; б) загальні; в) допоміжні (обслуговуючі). The article analyzes the functions of public management. Attention is drawn to the fact that they all fully reflect the purpose of public management, carried out on behalf of the state by authorized bodies (persons).Item МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД І ТЕРИТОРІЙ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ(2019) ПЄШИЙ О.В.У науковій публікації досліджуються методи діяльності Міністерства розвитку громад і територій у контексті євроінтеграційних процесів. Зазначається, що за результатами адміністративної реформи на заміну імперативному методу, який є характерним для командно-адміністративної системи управління, має прийти інструментарій диспозитивного методу державного управління регіонами із збереженням за державою контрольно-наглядових функцій, що передбачає застосування імперативного методу лише у разі порушення норм національного законодавства та умов адміністративних договорів із боку суб’єктів владних повноважень органів місцевого самоврядування. The scientific publication is devoted to the analysis of the methods of activity of Ministry of Community and Territory Development in the context of European integration processes. It is noted that according to the results of the administrative reform, instead of the imperative method, which is characteristic of the command-administrative system of management, the instrument of the dispositive method of state management of the regions should be retained, while maintaining the supervisory functions, which provides for the application of the imperative method only in case of violation of the norms of the national legislation and conditions of administrative contracts by the authorities of local self-government bodies.Item ОКРЕМІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ(2019) ТИЩЕНКО О.І.Стаття присвячена дослідженню окремих питань обрання та зміни запобіжних заходів у кримінальному провадженні в контексті аналізу національної судової практики. Розгляд кожного питання у статті підтверджується посиланням на конкретні ухвали слідчих суддів, що дозволило продемонструвати певну тенденцію у правозастосуванні положень статей 194, 200, 201 КПК України. Так, у статті акцентовано увагу на функціональному призначенні запобіжного заходу, метою застосування якого є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам його можливої негативної поведінки. Констатовано, що визначені частинами 5, 6 ст. 194 КПК обов’язки можуть бути покладені лише під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Вони доповнюють обраний запобіжний захід та не мають самостійного характеру у кримінальному провадженні. Аргументовано, що покладення додаткових обов’язків у контексті ст. 200 КПК є правомірним, якщо вони фактично додаються до обов’язків, які були покладені слідчим суддею, судом у попередньому рішенні про застосування запобіжного заходу, та строк дії яких не закінчився. The article examines issues related to the application and change of the preventive measures in criminal proceedings in the context of an analysis of national case law. The consideration of each issue in the article is confirmed by the reference to the specific decisions of the investigating judges; this allowed showing a certain tendency in law enforcement of the provisions of Articles 194, 200, 201 of the Criminal Procedure Code (CPC). Thus, the article focuses on the functional purpose of the preventive measure, the purpose of which is to enforcement of the suspect, the accused with procedural obligations entrusted to his/her, as well as to prevent the risks of possible negative behavior. It is stated that obligations defined by parts 5, 6 of Art. 194 of the CPC can be assigned when considering an application for a preventive measure. In fact, they complement the chosen preventive measure and are not independent in criminal proceedings. It is argued that the imposition of additional duties in the context of Art. 200 of the CPC is legitimate if they are added to the obligations assigned to the investigating judge, the court in a preliminary ruling on the preventive measure and whose term does not expire.