Browse
Recent Submissions
Item Цифрова грамотність як важливий вектор навчання студентів економічних спеціальностей. Digital literacy as an important vector of education for students of economic specialities(2024) Бортун Каріна Олександрівна Bortun Karina; Bortun KarinaУ статті проаналізовано особливості реалізації цифрової грамотності на заняттях студентів економічних спеціальностей. У роботі окреслено поняття цифрової грамотності, її складники та показники. Сучасна комунікація, навчання та професійна діяльність неможливі без розвитку цифрової грамотності. Нами окреслені компоненти цифрової грамотності, які містять технологічну, комунікативну та соціокультурну компетенції, компетенція інформаційної грамотності та компетентності самовдосконалення. Система освіти України створює гарне підґрунтя для набуття компетентностей для особистісного та професійного розвитку.. Важливим компонентом цифрової грамотності визначено компетенцію самовдосконалення з навичками самонавчання, цілепокладання та тайм-менеджменту для студентів економічних спеціальностей. Перед здобувачами освіти постають відповідальні питаннями орієнтації фінансової системи, економічні питання взаємодії із нею, враховуючи цифровізацію, зокрема навички цифрової грамотності. Цифрова грамотність постає у сфері керування особистими фінансами як надважливим завданням сьогодні. Різні вебсайти пропонують такі застосунки: «електронний калькулятор депозитів», «кредитний калькулятор», «пенсійний калькулятор», мобільні додатки ведення сімейного бюджету тощо – це інструменти, які стануть в пригоді на етапі обміркування альтернатив перед ухваленням власних економічних рішень. Ефективне використання таких фінансових електронних інструментів не тільки знижує фінансові ризики, а й вимагає певних навичок ідентифікації цифрових платформ, сайтів та мобільних додатків, вибору серед них найбільш захищених, розуміння значення користувацьких угод і наслідків їхнього укладання. The article analyzes the peculiarities of the implementation of digital literacy in the classes of students of economic specialties. The paper outlines the concept of digital literacy, its components and indicators. Modern communication, education and professional activities are impossible without the development of digital literacy. We have outlined the components of digital literacy, which include technological, communicative and socio-cultural competence, information literacy competence and self-improvement competence. The education system of Ukraine creates a good foundation for acquiring competencies for personal and professional development. An important component of digital literacy is the competence of self-improvement with the skills of self-study, goal-setting, and time management for students of economic specialties. Students of education face the important questions of orientation of the financial system, economic issues of interaction with it, taking into account digitalization, in particular digital literacy skills. Digital literacy appears in the field of managing personal finances as an urgent task today. Various websites offer the following applications: «electronic deposit calculator», «loan calculator», «pension calculator», mobile applications for managing a family budget, etc. – these are tools that will come in handy at the stage of considering alternatives before making your own economic decisions. Effective use of such financial electronic tools not only reduces financial risks, but also requires certain skills in identifying digital platforms, sites and mobile applications, choosing among them the most protected ones, understanding the meaning of user agreements and the consequences of their conclusion. The practical cases offered by us will help students of economic specialties to master the skills that modern specialists need in the digital era. Digitization is an extremely important element of education for modern students, who in the future will take care of the financial system and monetary relations.Item Сервісоніми міста Вінниці: відображення інфраструктурної та соціокультурної специфіки у мові міських назв. Vinnytsia city service names: reflection of infrastructural and socio-cultural specificity in the language of city names(2024) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun KarinaМіські назви, окрім своєї основної функції – називати та ідентифікувати об’єкти, виконують також важливу інформативну й описову функції. Сервісоніми, як підгрупа міських назв, що позначають місця надання послуг, особливо чітко відображають інфраструктурну та соціокультурну специфіку міста. Стаття присвячена вивченню специфічних лінгвістичних одиниць, що використовують для позначення різноманітних сервісів та послуг у місті Вінниця. Дослідження цієї теми передбачає аналіз мовної репрезентації сервісонімів, щоб виявити, як вони відображені на онімному рівні та яку інформацію вони несуть щодо характеру, особливостей та розвитку міста. Робота має на меті розкриття зв’язків між мовними одиницями ергооб’єктів і реальними сервісами міста, а також вивчення впливу цих назв на сприйняття та ідентифікацію місцевої культури. Аналіз таких сервісонімів може сприяти кращому розумінню мовної карти міста, його соціокультурного середовища та інфраструктури, а також стимулювати подальшу паспортизацію цих онімних елементів. Вартим уваги вплив соціокультурних чинників на формування та вживання сервісонімів міста Вінниці. Важливо зосередитися на тому, як відображена інфраструктурна та соціокультурна специфіка міста у мові його назв, а також як ці назви впливають на сприйняття та ідентифікацію місцевих мешканців. Дослідження таких сервісонімів допоможе розкрити зв’язок між мовними одиницями міських назв і реальними об’єктами, що вони позначають, сприяти кращому розумінню лінгвістичного ареалу міста та його життя. Нами встановлено, що найпоширенішим підкласом сервісонімів ергонімікону м. Вінниці є заклади надання побутових послуг ̶ 150 од., а найменш поширеними, з огляду на наші підрахунки, виступають розважальні комплекси ̶ 14 од. Результати дослідження можуть бути використані для кращого розуміння інфраструктурної та соціокультурної специфіки міста Вінниці. І в подальшому стати базою для подальшого вивчення сервісонімів інших українських міст. Матеріали дослідження можуть бути використані в курсах з української мови, ономастики, соціолінгвістики. In addition to their main function of naming and identifying objects, city names also have an important informative and descriptive function. Service names, as a subgroup of city names denoting places of service provision, reflect the infrastructural and socio-cultural specificity of the city especially clearly. The article is devoted to the study of specific linguistic units used to denote various services in the city of Vinnytsia. The study of this topic involves the analysis of the linguistic representation of servisonims in order to identify how they are reflected at the onomastic level and what information they carry about the nature, peculiarities and development of the city of Vinnytsia. The work aims to reveal the connection between the linguistic units of ergo-objects and real city services, as well as to study the impact of these names on the perception and identification of local culture. The analysis of such servisonims can contribute to a better understanding of the city’s linguistic map, its socio-cultural environment and infrastructure, and stimulate further certification of these linguistic elements. The influence of socio-cultural factors on the formation and use of service names in Vinnytsia is worthy of attention. It is important to consider how the infrastructural and socio-cultural specificity of a city is reflected in the language of its names, as well as how these names affect the perception and identification of local residents. The study of such servisonims will help to reveal the connection between the linguistic units of city names and the real objects they denote, and contribute to a better understanding of the linguistic area of the city and its life. We have found that the most common subclass of servisonims in the Vinnytsia ergonymicon is consumer services institutions (150 units), and the least common, according to our calculations, are entertainment complexes (14 units). The results of the study can be used to better understand the infrastructural and socio-cultural specifics of the city of Vinnytsia. And in the future, it can become a basis for further study of the service names of other Ukrainian cities. The research materials can be used in courses on the Ukrainian language, onomastics, and sociolinguistics.Item Засоби формування конфліктологічної компетентності студентів спеціальності 231 «Соціальна робота». «Means of forming conflictological competence of students majoring in 231 «Social Work»»(2022) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun KarinaСучасному станові розвитку українського соціуму властиві різноманітні зіткнення суспільних шарів: матеріальних, духовних, виробничих, міжособистісних відносин. Тому важливу роль в архітектоніці професійної компетентності майбутнього соціального працівника відіграє конфліктологічна компетентність, яка вимагає не лише ґрунтовних конфліктологічних знань, а й навичок конструктивного вирішення професійних конфліктологічних ситуацій, попередження розгортання конфліктів, їхньої вчасної діагностики. Актуальним розвиток конфліктологічної компетентності в сучасних реаліях воєнних подій пояснюємо високою конфліктогенністю соціальної сфери. Адже об’єктивні протиріччя в процесі професійної діяльності, здобуваючи майбутній фах надають конфліктам шлейф неминучості, а конфліктологічну компетентність ‒ надважливою складовою професіоналізму соціального працівника. Саме тому пріоритетною вважаємо цілеспрямовану організацію роботи з формування конфліктологічної компетентності під час підготовки здобувача освіти спеціальності 231 «Соціальна робота» закладу вищої освіти до професійної діяльності на соціальній ниві. Конфліктологічна компетентність тлумачимо як важливий рівень обізнаності фахівця соціальної сфери про діапазон правильних стратегій сторін конфлікту та вміння конструктивно діяти в ситуаціях конфлікту. Представлено аналіз підходів формування конфліктологічної компетентності особистості, маємо наголосити, що відповідно до підходів її потрактовують як підсистему професіоналізму, у віковому аспекті, у системі професійної компетентності студентів. Нами унаочнено структуру конфліктологічної компетенції, з детальними коментарями щодо кожного з її елементів. Подано модель формування окресленого явища у майбутніх соціальних працівників, яка передбачає мету, завдання, умови та основні напрями. Маємо наголосити, що умовами формування конструктивної конфліктності здобувачів освіти під час навчання є такі: розвиток інтелектуальної активності, формування критичного мислення, орієнтація на суб’єктність, діалогізація навчального процесу, міжпредметні зв’язки.The current state of development of Ukrainian society is characterised by various clashes of social layers: material, spiritual, industrial, interpersonal relations. Therefore, an important role in the architectonics of the professional competence of a future social worker is played by conflict competence, which requires not only thorough conflictological knowledge, but also the skills of constructive resolution of professional conflict situations, prevention of conflicts, and their timely diagnosis. The development of conflictological competence in the current realities of military events is relevant due to the high conflictogenicity of the social sphere. After all, objective contradictions in the process of professional activity, while acquiring a future profession, give conflicts a trail of inevitability, and conflict competence is a crucial component of a social worker's professionalism. That is why we consider the purposeful organisation of work on the formation of conflict competence in the preparation of a student majoring in 231 ‘Social Work’ at a higher education institution for professional activity in the social field to be a priority. Conflict competence is interpreted as an important level of awareness of a social worker about the range of correct strategies of the parties to the conflict and the ability to act constructively in conflict situations. The article presents an analysis of approaches to the formation of conflictological competence of a personality, emphasising that, according to the approaches, it is interpreted as a subsystem of professionalism, in the age aspect, in the system of professional competence of students. We have illustrated the structure of conflict competence, with detailed comments on each of its elements. We present a model of the formation of this phenomenon in future social workers, which includes the goal, tasks, conditions and main directions. It should be emphasised that the conditions for the formation of constructive conflict competence of students during their studies are as follows: development of intellectual activity, formation of critical thinking, focus on subjectivity, dialogue of the educational process, interdisciplinary connections.Item ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ «G SUITE FOR EDUCATION» ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». THE USE OF DIGITAL TOOLS ‘G SUITE FOR EDUCATION’ TO ORGANISE THE EDUCATIONAL PROCESS AT THE EUROPEAN UNIVERSITY(2022) Бортун Каріни Олександрівни; Bortun KarinaВища школа сьогодні потребує сучасних інформаційних інструментів для створення онлайн навчального середовища, яке допоможе налагодити спільну роботу в режимі реального часу з використанням таких застосунків: Google Docs (документи), Sheets (таблиці), Slides (презентації), Forms (форми), Sites (сайти), Drive (диск). Організація онлайн-спілкування між викладачами, адміністрацією та студентами буде ефективнішою з використанням Google Meet, Chat та Gmail. Для надання, створення рекомендацій і контролю процесу навчання застосовують Classroom, бо важливим аспектом у цьому постає створення інклюзивного середовища навчання з індивідуальними налаштуваннями доступу, що враховують унікальні стилі навчання кожного студента. Враховуючи зазначене вище, стаття присвячена опису впровадження та використання у навчальному процесі ПВНЗ «Європейський університет», зокрема урахування можливостей засобів хмарної платформи – «G Suite for Education». Окреслено основні напрями використання такої технології у закладі вищої освіти, подано детальну паспортизацію сервісів та застосунків програмного забезпечення в освітньому процесі. Саме вони допоможуть сформувати спільне бачення проблеми використання інформаційних технологій у закладі вищої освіти навчання всіма учасниками освітнього процесу та дати можливість викладачам організувати максимально ефективне навчальне середовище. Визначено переваги та мотиви використання цієї освітньої технології. Подано опис та фотографічну інструкцію щодо застосування кожної із програм та у якій із галузей життя ПВНЗ «Європейський університет» її можна реалізувати. Для організації такого навчання заклад освіти перейшов на використання сучасної освітньої платформи, яка сприятиме підвищенню якості підготовки студентів, розвитку самостійної творчої діяльності, стимулюватиме одержання додаткових знань та їх закріплення, що забезпечить підготовку конкурентоспроможних фахівців для ринку праці. Викладачі сьогодні використовують широкий вибір пов’язаних між собою сервісів та інструментів, які можна використовувати під час організації онлайн-навчання зі студентами. Їх використання не лише поліпшує та оптимізує освітній процес, а й стимулює набуття учнями навичок використання цифрових технологій, що є однією з визначних цілей сучасної вищої освіти. Перспективним вважаємо покроковий аналіз інших застосунків «G Suite for Education» у зіставному аспекті. Higher education today needs modern information tools to create an online learning environment that will help establish real-time collaboration using the following applications: Google Docs, Sheets, Slides, Forms, Sites, Drive, and other applications. Online communication between teachers, administration and students will be more effective with Google Meet, Chat and Gmail. Classroom is used to provide, create recommendations and control the learning process, as an important aspect of this is the creation of an inclusive learning environment with individual access settings that take into account the unique learning styles of each student. Given the above, the article describes the implementation and use of the European University in the educational process, in particular, taking into account the capabilities of the cloud platform - G Suite for Education. The main directions of using this technology in a higher education institution are outlined, and a detailed certification of software services and applications in the educational process is provided. They will help to form a common vision of the problem of using information technology in higher education institutions by all participants in the educational process and enable teachers to organise the most effective learning environment. The advantages and motives for using this educational technology are identified. A description and photographic instruction on the use of each of the programmes and in which of the areas of life of the European University can be implemented are given. To organise such training, the educational institution has switched to a modern educational platform that will help improve the quality of student training, develop independent creative activity, stimulate the acquisition of additional knowledge and its consolidation, which will ensure the training of competitive specialists for the labour market. Teachers today use a wide range of interconnected services and tools that can be used when organising online learning with students. Their use not only improves and optimises the educational process, but also encourages students to acquire digital skills, which is one of the key goals of modern higher education. We believe that a step-by-step analysis of other G Suite for Education applications in a comparative perspective is promising.Item ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ СУГЕСТІЇ В ІМПЕРАТИВНИХ ВИСЛОВЛЕННЯХ. MEANS OF REALIZING SUGGESTION IN IMPERATIVE STATEMENTS(2024) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun KarinaСтаття присвячена засобам реалізації сугестії в імперативному висловлюванні. Автори проаналізували функційний потенціал мови в наказовому реченні, відзначили форми наміру та спонукання, які реалізують волю мовця та водночас створюють ефект навіювання. Імперативні висловлювання сповнені емоцій і експресивної поведінки або вимовлені спокійним тоном, делікатно переконуючи одержувача припису вжити необхідних дій. Відзначено важливість інтонаційно-оцінювального оформлення висловлювання, яке допомагає інструментам навіювання мовлення змусити слухача виконати потрібну дію динаміка. Імперативні висловлення містять семантичний та граматичний зміст, що передбачає різні інтенції спонукання, потрактування яких залежне від контексту, засобів спілкування, стосунків між конумікантами. У роботі було використано метод наскрізного паспортизування, узагальнення. Фактичну базу склали приклади навіювання в імперативних висловленнях сучасної української мови, які були зібрано з публіцистики останніх років, інтернет-виданнях. Статистичні методи допомогли сформувати вибірку дослідження, що унаочнює чисельний розподіл сугестивного потенціалу імператива. Імперативні конструкції здійснюють навіювання формами 1-ї та 2-ї одн./ мн., які збагачені емоційно-експресивною тоналістю поведінки мовця, щоб мати змогу вмовити отримувача прескрипції виконати необхідну дію. Паравербальні фактори (інтонація, емоційний стан мовця в момент спілкування), учасники та атрибути комунікативної ситуації набувають важливого значення у процесі навіювання (сугестії) під час здійснення акту волевиявлення. Імперативні конструкції транслюють різні відтінки стонукального значення, від категоричного до пом’якшеного чи нейтрального. The article is devoted to the means of realizing suggestion in imperative sentences. The authors analyze the functional potential of language in an imperative sentence, note the forms of intention and inducement that realize the speaker's will and at the same time create the effect of suggestion. Imperative statements are full of emotions and expressive behavior or are pronounced in a calm tone, delicately persuading the recipient of the order to take the necessary actions. The author emphasizes the importance of intonation and evaluation of the statement, which helps the tools of suggestive speech to make the listener perform the desired action of the speaker. Imperative utterances contain semantic and grammatical content that implies different intentions of inducement, the interpretation of which depends on the context, means of communication, and relations between the speakers. The method of end-to-end certification and generalization was used in the study. The factual basis was composed of examples of suggestion in imperative expressions of the modern Ukrainian language, which were collected from recent journalism and online publications. Statistical methods helped to form the sample of the study, which illustrates the numerical distribution of the suggestive potential of the imperative. Imperative constructions carry out suggestion by means of the 1st and 2nd singular/multiple forms, which are enriched with emotional and expressive tone of behavior in order to persuade the recipient of the prescription to perform the required action. Pavaverbal factors (intonation, emotional state of the speaker at the moment of communication), participants and attributes of the communicative situation are of great importance.Item «Соціальні вектори безпеки підприємців в умовах глобалізації». «Social vectors of entrepreneurs' security in the context of globalization»(2023) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun KarinaЦентральним вектором сучасного світового розвитку постає глобалізація, під впливом якої світова цивілізація, в принципово іншій якості, перейшла в новий формат взаємодії основоположних компонентів світової системи підприємництва перебувають в системі трансформації, містять у собі поєднання міжнаціональних інтересів, суперечливих вимог сьогодення із механізмами забезпечення та впровадження соціальних векторів у питанні його безпеки. Globalization is becoming the central vector of modern world development, under the influence of which the world civilization, in a fundamentally different quality, has moved into a a new format of interaction between the fundamental components of the world system businesses are in the system of transformation, contain a combination of international interests, conflicting requirements of the present with the mechanisms of ensuring and implementing social vectors in the issue of its security.Item The third age universities in the context of active aging concept. Університети третього віку в контексті концепції активного старіння(2023) Vasylenko Olena Viktorivna; Василенко Олена ВікторівнаThe article deals with the problem of the development of the Third Age Universities (U3As) system as realization of the lifelong learning strategy in the rapid aging world. The U3As are spreading widely around the world, and has a huge perspective and demand in Ukraine, considering that, according to a WHO study, Ukraine ranks first in the world in the prevalence of depression among people including seniors. It is noted that creating of the Third Age Universities is based on the concept of active ageing that is helping people stay in charge of their own lives for as long as possible as they age and, where possible, to contribute to the economy and society; it is the process of optimizing opportunities for health, participation and security for the elderly. «Active» means continuing participation in social, economic, cultural, spiritual and civic affairs, not just physically activeness or participation in the labour force. The article outlines that the U3As are important to eliminate loneliness prevent isolation and falling into a depression for the elderly, to improve their quality of life. The latest includes socio-economic side that is primarily the material conditions of life, standards of health and social services, participating in cultural and social life of the community (museums, universities, libraries, and sports) and educational opportunities; the second side is psychological conceptualization of quality of life that is some individual view to satisfaction or dissatisfaction with life. The author analyses the dominant U3A models adopted, the French and British approaches. The original French model required U3As to be associated with traditional university systems; in contrast the British model is largely of a self-help kind with little or no support from external sources. Analysis of the world practice has shown that the development of U3As depends largely on governments and public institutions at the national, regional and local levels ensuring the sustainability of the U3As. This work has three dimensions that have proved their effective results: the law and regulations for elderly education, financial injection for elderly education from the government, implementation of the efficient management and coordination means. Стаття присвячена проблемі розвитку університетів третього віку (У3В) як реалізації стратегії навчання впродовж життя з урахуванням швидкого старіння населення. У3В поширилися по всьому світу, мають значну роль і попит в Україні, оскільки, згідно з дослідженням ВООЗ, Україна посідає перше місце в світі за поширеністю депресії, зокрема серед людей похилого віку. Зазначається, що створення університетів третього віку базується на концепції активного старіння, яка забезпечує процес оптимізації можливостей для здоров’я та безпеки літніх людей, допомагає людям старшого віку залишатися відповідальними за своє життя як найдовше і робити посильний внесок в економіку та суспільство. «Активний» означає постійну участь у соціальних, економічних, культурних, духовних і громадських справах, а не лише фізичну активність чи професійну задіяність. У статті наголошується, що У3В важливі для усунення самотності, запобігання ізоляції та депресії літніх людей, для покращення якості їх життя. Останнє включає соціально-економічний фактор, що полягає у матеріальних умовах життя, стандартах медичних і соціальних послуг, участі в культурному та соціальному житті громади (музеї, університети, бібліотеки та спорт) та освітніх можливостях; з іншого боку, це психологічна концептуалізація якості життя, індивідуальний погляд на задоволеність чи незадоволеність життям. Автор аналізує домінуючі у світі моделі університетів третього віку – французьку та британську. Відповідно до французького підходу, У3В пов’язані з традиційними системами університетів і коледжів; водночас британська модель передбачає самодопомогу та взаємонавчання з незначною підтримкою або без неї з боку зовнішніх джерел. Аналіз світової практики засвідчив, що розвиток У3В залежить від залучення урядових і громадських інституцій на національному, регіональному та місцевому рівнях до розвитку університетів третього віку. Така робота у трьох напрямках довела ефективність результатів системи У3В, а саме: законодавчі та нормативні акти щодо освіти літніх людей; фінансова допомога з боку урядових та інших організацій; упровадження дієвого управління та координації.Item Development of soft skills in the system of adult education. Розвиток «гнучких» навичок у системі освіти дорослих(2018) Vasylenko Olena Viktorivna; Василенко Олена ВікторівнаThe article deals with soft skills that nowadays are centrally important for human capital development and workforce success and the demand for which has significantly increased over last years. The definition of soft skills as a broad set of skills, competencies, behaviors, attitudes, and personal qualities that enable people to effectively navigate their environment, work well with others, perform well, and achieve their goals with complementing hard skills is presented. The author analyzes the diverse investigators’ classifications of structure and components of soft skills. There have been distinguished some constituents of soft skills such as social skills; communication; and higher-order thinking skills (including problem solving, critical thinking, and decision-making); supported by the intrapersonal skills of self-control and positive self-concept. As preparing students with technical or academic skills alone will not be enough for them to achieve success and well-being, education systems need to prepare students for their future career and life challenges by means of improving their soft skills. The effectiveness of soft skills acquiring is found to largely depend on the quality of the intervention programme. У статті розглядаються «гнучкі» навички, які мають важливе значення для розвитку людського капіталу та успішності робочої сили, і потреба у яких значно збільшилася за останні роки. У статті «гнучкі» навички визначаються як широкий набір навичок, компетенцій, поведінки, ставлення та особистих якостей, що дають змогу дорослим ефективно існувати у навколишньому середовищі, працювати разом з іншими та досягти своїх цілей, і доповнюють академічні і професійні навички. Автор аналізує класифікації «гнучких» навичок різних авторів. Виділено компоненти «гнучких» навичок, такі як: соціальні навички; навички спілкування і мислення (вирішення проблем, критичне мислення та прийняття рішень); а також навички самоконтролю та позитивної самооцінки. Оскільки навчання молоді і дорослих лише професійним чи академічним навичкам є недостатнім для досягнення успіху та добробуту в житті і кар’єрі, система освіти має готувати студентів до майбутніх кар'єрних та життєвих викликів шляхом покращення їх «гнучких» навичок. Зазначається, що ефективність набуття «гнучких» навичок залежить від якості навчальних програм.Item Global trends of adult education in the UNESCO’S documents. Світові тенденції розвитку освіти дорослих в документах ЮНЕСКО(2019) Vasylenko Olena Viktorivna; Василенко Олена ВікторівнаThe article is devoted to the problem of global trends and directions of development in adult learning and education that are considered in UNESCO’s documents. It is noted that UNESCO, as a specialized agency of the United Nations, promotes international cooperation in education, science and culture, its priorities include the achievement of quality education for all and lifelong learning, as well as the creation of an inclusive knowledge-based society through information and communication. The author summarizes that UNESCO as a world international organization has a crucial significance in promoting and developing adult learning and education through adopting a number of documents, concepts and reports that define mainstream trends and development directions. The latest may be referred to the following: replacement the concept of Development of Adult Education with the Adult Learning and Education, widening by this way sphere of its implementation; defining three core learning domains in the field of ALE as: literacy and basic skills; continuing education and professional development; liberal and community education (active citizenship skills); confirming the paradigm of traditional distinction between three basic categories of learning activity: formal, non-formal and informal learning; noting, however, that there should be a distinction between purposeful informal learning and random informal learning. It is noted in the article that the efforts of numerous UNESCO organizations are focused on specific areas that need improvement, such as: giving everyone a fair chance at education so that everyone has equal access to adult education; a significant increase in participation in adult learning and education in order to achieve equal progress in adult education and learning in different countries, etc. Стаття присвячена аналізу світових тенденцій та напрямів розвитку навчання та освіти дорослих, які розглянуті в документах ЮНЕСКО. Зазначається, що ЮНЕСКО, як спеціалізована установа ООН, сприяє міжнародному співробітництву в освіті, науці та культурі, його пріоритети включають досягнення якісної освіти для всіх та навчання протягом усього життя, а також створення інклюзивного суспільства знань на основі інформації та комунікації. Навчання та освіта дорослих, згідно документів ЮНЕСКО, має вирішальну роль у досягненні Цілей розвитку тисячоліття, вирішенні складних викликів, що стоять перед освітою, з огляду на зростання нерівності, демографічні та кліматичні зміни, які відбуваються в світі. Навчання та освіта дорослих збільшують соціальну згуртованість, інтеграцію та залученість, підвищують соціальний капітал та покращують участь громадян у соціальній та громадській діяльності. Автор зазначає, що ЮНЕСКО як світова міжнародна організація має вирішальне значення у просуванні та розвитку навчання та освіти дорослих шляхом прийняття низки документів, концепцій та звітів, що визначають основні тенденції та напрями її розвитку. До останніх відноситься: заміна концепції розвитку освіти дорослих концепцією навчання та освіти дорослих з метою розширення сфери її впровадження; визначення трьох основних напрямів навчання в галузі освіти і навчання дорослих таких як: грамотність та базові навички; неперервна освіта та професійний розвиток (професійні навички); ліберальна, популярна та громадська освіта (навички активного громадянства); підтвердження парадигми традиційного розмежування трьох основних категорій навчальної діяльності: формального, неформального та неформального навчання, зазначаючи, при тому, що слід розрізняти цілеспрямоване інформальне навчання та випадкове інформальне навчання. Зазначається, що зусилля численних організацій ЮНЕСКО спрямовані на певні напрямки, які потребують вдосконалення, такі як: надання кожному справедливого шансу на освіту, щоб кожен мав однакову можливість доступу та отримання освіти для дорослих; значне збільшення участі у навчанні та освіті для дорослих з тим, щоб досягти рівномірного прогресу в участі в освіті і навчанні дорослих в різних країнах тощо.Item Religious education of inmates in correctional institutions. Релігійна освіта ув’язнених у виправних закладах(2020) Vasylenko Olena Viktorivna; Василенко Олена ВікторівнаThe article is devoted to the problem of religious education that may be of great importance to rehabilitate and reform the offender or prisoner. As the problem of crime is one of growing importance, every means available should be used to reform and train the prisoner so that when he leaves the penitentiary he will go out and become a useful member of society. The various reasons for inmate religious involvement are investigated, such as many psychological and emotional benefits, improving their own self-concept, use religion to help change their behavior or to gain physical protection, to meet other inmates or volunteers of the opposite sex. It is proved that inmates can acquire a number of positive characteristics from the practice of religion in prison, because serious religious involvement promotes self-discipline, self-introspection, and concern for others, psychological peace of mind, positive self-concept and improvements in self-control and intellectual abilities. According to the law of many countries, correctional institutions must provide inmates with legal rights concerning the practice of religion and attending religious services, but considering security of the institution. The programs aimed at the successful reintegration of inmates into the community need the assistance of religious personnel to find employment and promote positive family relationships. There has been considered that the prison chaplain has greater potential opportunities in helping to rehabilitate the prisoner, he has shown the most interest in criminals and has been motivated by a religious spirit or a welfare mission. The article analyzes characteristics that the modern prison chaplain must use; he should be extreme tactful, frank, honest, and truthful, careful to keep his promises, sympathetic, must know something about the social sciences and should be a man of strong and attractive personality. The chaplain’s duties and obligations are analyzed. One of the aims of a chaplain is to analyze the inmates' religious and social background, diagnose their deficiencies, and plan for their future. It is noted that whatever the changes in corrections and larger society, because of the historical and legal foundation of religion in corrections it will continue to be an active part of prison life and inmates’ rehabilitation. Стаття присвячена питанням релігійної освіти ув’язнених у виправних закладах, що має велике значення для їх реабілітації. Оскільки проблема злочинності дедалі зростає, слід використовувати всі можливі засоби для трансформації ув’язненого, щоб, виходячи з місць позбавлення волі, він став корисним членом суспільства. У статті досліджуються причини залучення до релігії ув'язнених, такі як психологічні та емоційні переваги, вдосконалення власної Я-концепції, можливість змінити свою поведінку або отримати фізичний захист з допомогою релігії, познайомитися з іншими ув'язненими або волонтерами тощо. Доведено, що ув'язнені можуть набути позитивних характеристик, долучаючись до релігійної практики у в'язниці, оскільки релігійні вірування сприяють самодисципліні, самоаналізу та турботі про інших, психологічному спокою, позитивній само-концепції, вдосконаленню самоконтролю та інтелектуальних здібностей. Наголошується що відповідно до законодавств всіх розвинених країн, виправні установи повинні забезпечувати ув'язнених законними правами щодо сповідування релігії та можливість відвідувати різні конфесійні служби, але з урахуванням правил безпеки установи. Програми, спрямовані на успішну реінтеграцію ув'язнених у суспільство, потребують допомоги з боку релігійного персоналу. Вважається, що тюремний капелан має найбільші потенційні можливості для реабілітації ув’язнених, виявляв найбільший інтерес до в’язнів і мотивований релігійним духом або місією доброчинності. У статті проаналізовано характеристики, якими має володіти сучасний тюремний капелан: бути тактовним, відвертим, чесним і правдивим, обережним в обіцянках і їх виконанні, співчутливим, володіти знанням соціальних наук, і бути сильною та привабливою особистістю. Аналізуються обов'язки і завдання релігійної практики тюремного капелана, зокрема аналіз релігійної та соціальної історії ув'язнених, діагностика їх недоліків та планування їх майбутньої реабілітації. Зазначається, що при будь-яких змінах у виправних закладах і всьому суспільстві, у зв’язку з історичною та правовою основою релігії, вона залишиться активною частиною життя в'язниць та реабілітації ув’язнених.Item Моніторинг розвитку навчання і освіти дорослих у глобальному вимірі. Monitoring of adult learning and education development in the global dimension(2021) Василенко Олена Вікторівна; Vasylenko Olena ViktorivnaОглядова стаття присвячена проблемі дослідження й аналізу стану і розвитку навчання та освіти дорослих (НОД) в світі, які здійснюються міжнародними організаціями, зокрема з допомогою Всесвітнього моніторингу розвитку навчання та освіти дорослих, що проводиться Інститутом навчання впродовж життя ЮНЕСКО. Розглянуто сфери і напрями, які вивчаються у глобальному масштабі, та яким чином зібраний позитивний досвід країн-членів ЮНЕСКО сприятиме подальшому прогресу навчання та освіти дорослих. Рішення регулярно збирати і надавати змістовні інформаційні та аналітичні ресурси щодо розвитку навчання та освіти дорослих, приділяючи особливу увагу проблемі участі в їх окремих видах, було затверджено у «Беленських рамках дій», прийнятих державами-членами ЮНЕСКО у 2009 р. На основі поданих країнами звітів досліджуються існуючі моделі участі, приклади ефективних і неефективних практик у підвищенні рівня загальної участі в НОД і, зокрема, в охопленні найбільш вразливих і малозабезпечених груп населення. Результати дослідження стану НОД на глобальному рівні відображені у серії «Всесвітніх доповідей про навчання та освіту дорослих». Показано, що глобальний моніторинг є інструментом підведення підсумків поточних змін і аналізу даних, що відображають прогрес, досягнутий в навчанні та освіті дорослих у п'яти сферах: політика; управління; фінансування; якість; участь, інклюзивність і рівність. Наголошується, що при тому, що НОД може сприяти сталому розвитку, більш здоровому суспільству, кращому працевлаштуванню та більш активній громадянській позиції, аналіз даних моніторингу свідчить про нерівномірність участі та відсутність адекватного прогресу у цій сфері, недостатність фінансування, а також недостатність використання потенціалу навчання та освіти дорослих. Всесвітній моніторинг стану навчання та освіти дорослих покликаний привернути увагу всіх країн до важливості мобілізації зусиль і ресурсів для розвитку цієї сфери, що, в свою чергу, дозволить реалізувати 17 Цілей сталого розвитку тисячоліття. The review article is devoted to the problem of research and analysis of the state and development of adult learning and education (ALE) in the world that are conducted by international organizations, namely the Global Monitoring of Adult Learning and Education by the UNESCO Institute for Lifelong Learning. The areas and directions of monitoring that are being studied on a global level are considered in the article, and how the positive experience of the UNESCO member countries will contribute to further progress in the adult learning and education. The decision to regularly collect and provide essential information and analytical resources on the development of adult learning and education, focusing on the issues of participation in individual species, was approved in the "Belen Framework for Action" adopted by the UNESCO member states in 2009. On the basis of country reports there are explored the existing models of participation, examples of effective and ineffective practices in increasing overall participation in ALE, and, in particular, in reaching the most vulnerable and low-income groups. The results of the study of the ALE state at the global level are reflected in the series of "Global Reports on Adult Learning and Education". It has been shown that the global monitoring is a tool for summarizing current changes and analyzing data that reflect the progress made in adult learning and education in five areas: policy; management; financing; quality; participation, inclusiveness and equality. While ALE can contribute to sustainable development, a healthier society, better employment and a more active citizenship, the analysis of monitoring data shows inequality of participation and lack of adequate progress in this sphere, lack of funding and lack of capacity for adult learning and education. The global monitoring of the state of adult learning and education is designed to draw the attention of all countries to the importance of mobilizing efforts and resources for the development of this field, which, in turn, will help to achieve the 17 Millennium Development Goals.Item Development of law enforcers’ communication skills in тhe USA. Розвиток комунікативних навичок правоохоронців у США(2022) Vasylenko Olena Viktorivna; Василенко Олена ВікторівнаBased on the study of the experience of training law enforcement officers in the United States, there has been stressed in the article on the need to improve the police training considering development of communicative and interpersonal skills. These skills as well as creative thinking, problem-solving and decision-making skills are among the most needed for the professional efficiency of every law enforcement officer. The author considers that a new law enforcement agency serving the social needs and protecting the rights of citizens requires modern approaches to the police training. So, as the community-oriented policing is an important aspect of law enforcement work, police training academies should train their officers to interact effectively with public. Coming from the USA research outcomes, the core interpersonal competencies for law enforcement officers are identified as following: ability to use good judgment and to problem solve; capacity for empathy and compassion; capacity for multi-tasking; ability to demonstrate courage and to take responsibility; ability to be resourceful and show initiative; demonstrating assertiveness; possess and demonstrate integrity; capacity for engaging in teamwork and ability to collaborate. The contemporary methodologies like problem-based learning, communications-based instructions, and practical scenario training providing development of law enforcers’ communicative and interpersonal skills are analyzed in the article. Within training programs these methods integrate many of the educational results such as: thinking critically with the ability to analyze complex problems; locate, assess, and utilize significant educational resources; display outstanding skills related to written and oral communications; and develop into life-long learners by using their intellectual and content knowledge. The author says that the experience of the USA police training according to the mentioned sphere can be crucially useful for the police reform process in Ukraine. Стаття присвячена вивченню досвіду професійної підготовки працівників правоохоронних органів в США, зокрема щодо розвитку їх комунікативних навичок і навичок міжособистісного спілкування. Ці навички разом з формуванням творчого мислення, навичками вирішення проблем і прийняття рішень вважаються одними з найбільш необхідних для професійної ефективності кожного співробітника правоохоронних органів. Автор вважає, що реформування правоохоронних органів, які служать захисту суспільних потреб та прав громадян, вимагає сучасних підходів до навчання поліції. Отже, оскільки громадсько-орієнтована діяльність поліції є важливим аспектом роботи правоохоронних органів, навчальні поліцейські академії повинні навчати правоохоронців навичкам ефективної взаємодії з громадськістю. Виходячи з результатів досліджень США, основні компетенції міжособистісного спілкування правоохоронців визначаються як: здатність приймати розумні рішення та вирішувати проблеми; здатність до емпатії та співчуття; здатність до багатозадачної діяльності; вміння виявляти сміливість і брати на себе відповідальність; вміння проявляти винахідливість та ініціативу; чесність; здатність долучатися до командної роботи і співпрацювати тощо. У статті проаналізовано сучасні методи навчання (проблемне, комунікативне, навчання на основі практичних сценаріїв та ін.), використання яких сприятиме розвитку комунікативних та навичок міжособистісного спілкування правоохоронців. В межах навчальних програм ці методи інтегрують численні освітні результати, такі як: критичне мислення зі здатністю аналізувати складні проблеми; визначати, оцінювати та використовувати значущі освітні ресурси; проявляти навички, пов’язані з письмовою та усною комунікацією; вміння розвиватися протягом усього життя, використовуючи інтелектуальні та змістові знання. Автор зазначає, що досвід підготовки поліцейських у США щодо комунікативних навичок і компетенцій міжособистісного спілкування може бути корисним для процесу реформування правоохоронних органів в Україні.Item Intercultural competence: concepts, structure, principles аnd methods оf development. Міжкультурна компетентність: поняття, структура, принципи та методи розвитку(2022) Vasylenko Olena Viktorivna; Василенко Олена ВікторівнаThe article deals with the issues of intercultural competence: concepts, structure, principles and methods of development. It reveals the definition of the concept of intercultural communication and reviews international approaches to defining multicultural competence and its components in modern pedagogy. The intercultural communication competence is considered as the ability to communicate effectively and appropriately in various cultural contexts that has numerous components that include motivation, self- and other knowledge, and tolerance for uncertainty. It is noted that effective intercultural communication is essential to preventing and resolving conflict, building networks, and creating a satisfactory work environment for everyone involved. The aim of the article is to clarify the factors influencing the level of mastering these skills. Also there was distinguished the categories of culture needed to be taken into account while conducting intercultural communication and practicing these skills, namely: context, individualism, formality, communication style, and time orientation. The author tries to find the answer to the question how can workplace intercultural competence be improved, enabling individuals and organizations to overcome intercultural communication barriers and achieve their goals within this global virtual space. There was provided some communication tactics and tips to promote effective communication in a culturally diverse environment: to keep an open mind; to have at least some knowledge of people’s cultural backgrounds; to practice active listening; to watch your nonverbal communication; to maintain a personal touch, etc. Intercultural communication requires an understanding that different cultures have different values, beliefs, behaviors, customs, attitudes, social mores, and thought patterns, thus, good intercultural communication skills require a willingness to accept differences these and adapt to them. У статті розглядаються питання міжкультурної компетентності: поняття, структура, принципи та методи розвитку. Розкривається поняття міжкультурної комунікації та розглядаються міжнародні підходи до визначення полікультурної компетентності та її складових у сучасній педагогіці. Міжкультурна комунікативна компетентність розглядається як здатність ефективно спілкуватися в різних культурних контекстах, яка має численні компоненти, що включають мотивацію, знання про себе та інших, толерантність до незнайомого тощо. Зазначено, що ефективне міжкультурне спілкування має важливе значення для запобігання та вирішення конфліктів в організації, побудови мереж і створення задовільного робочого середовища для всіх його учасників Метою статті є з’ясування факторів, що впливають на рівень оволодіння навичками міжкультурної комунікації. Також було проаналізовано категорії культури, які слід ураховувати при здійсненні міжкультурної комунікації та формуванні цих навичок, а саме: контекст, індивідуалізм, формальність, стиль спілкування та орієнтація в часі. У статті вирішується питання, як можна покращити міжкультурну комунікативну компетентність на робочому місці, дозволяючи людям та організаціям долати міжкультурні комунікативні бар’єри та досягати своїх цілей у глобальному просторі. Пропонуються комунікативні тактики і поради щодо сприяння ефективній комунікації в культурно різноманітному середовищі: дотримуватись відкритих поглядів; мати певні знання про культуру інших людей; практикувати активне слухання; стежити за своїм невербальним спілкуванням; підтримувати особистий контакт. Міжкультурна комунікація вимагає розуміння того, що різні культури мають різні цінності, вірування, поведінку, соціальні звичаї та моделі мислення, отже, розвинуті навички міжкультурного спілкування передбачають готовність приймати ці відмінності та адаптуватися до них.Item Формування і розвиток уявлень про «чоловіче» й «жіноче» спілкування. Formation and development of ideas about "male" and "female" communication(2023-10) Короткова Юлія; Korotkova YuliiaУ статті висвітлюється питання формування і розвитку уявлень про «чоловіче» й «жіноче» спілкування. З’ясовано, що відмінності в мові жінки й чоловіка почали ставати предметом систематичних досліджень учених на початку ХХ століття. У 1900-1960 рр. західні лінгвісти розробляли гіпотезу про кардинальну відмінність між чоловічим та жіночим типами мовлення; порушували питання про доцільність використання словоформ типу doctress, authoress тощо, але систематичних і ґрунтовних досліджень у цій галузі ще не проводили. Різнобічно зазначена проблема почала вивчатись у другій половині ХХ століття, коли зарубіжні учені-лінгвісти, соціологи, психологи (Робін Лаккоф, Дебора Таннен, Кендес Уест і Дон Зіммерман, Роберто Ассаджіолі, Марко Дель Джудіче та інші) почали виокремлювати суттєві характеристики чоловічого й жіночого мовлення, науково обґрунтовувати їх природу, пояснюючи значні відмінності у мовленні жінок і чоловіків їх біологічними якостями й функціями, які вони виконували в суспільстві. Аналіз праць вищеназваних учених дозволив зробити висновок про те, що гендерні відмінності спілкування формувались під впливом як біологічних, так і соціальних факторів. На сьогодні, коли ідея гендерної рівності набуває дедалі більшого поширення, суттєві відмінності у мові/мовленні/спілкуванні чоловіків і жінок невпинно зменшуються. Учені – представники різних наукових галузей почали відходити від констатування виключних гендерних відмінностей, притаманних обом статям, а повертатись у бік обґрунтування поняття гендерної рівності, необхідності вивчення один одного задля досягнення взаєморозуміння та ефективної комунікації. Серед перспектив подальших розвідок у цьому напрямі розглядаємо вивчення питання врахування гендерних аспектів спілкування представниками різних професій для налагодження ефективної взаємодії. The article highlights the issue of formation and development of ideas about "male" and "female" communication. It was found that the differences in the language of women and men started to become the subject of systematic research by scientists at the beginning of the 20th century. In 1900-1960, Western linguists developed a hypothesis about a cardinal difference between male and female types of speech; raised the question of the expediency of using the word-forms such as doctress, authoress, etc., but systematic and thorough researches in this field have not yet been conducted. The stated problem began to be studied variously in the second half of the 20th century, when foreign linguists, sociologists, psychologists (Robin Luckoff, Deborah Tannen, Candace West and Don Zimmerman, Roberto Assagioli, Marco Del Giudice and others) began to distinguish the essential characteristics of male and female speech, to scientifically substantiate their nature, explaining the significant differences in the speech of women and men by their biological qualities and the functions they performed in the society. Analysis of the works of the above-mentioned scientists made it possible to conclude that gender differences in communication were formed under the influence of both biological and social factors. Today, when the idea of gender equality is becoming more and more widespread, the significant differences in language/speech/ communication between men and women are steadily decreasing. Scientists - representatives of various scientific fields began to move away from ascertaining exclusive gender differences inherent in both sexes, and to return to the justification of the concept of gender equality, the need to study each other in order to achieve mutual understanding and effective communication. Among the prospects for the further research in this direction, we consider the study of the issue of taking into account gender aspects of communication by representatives of various professions in order to establish effective interaction.Item Посилення ролі мови й мовної освіти в умовах воєнного стану. Strengthening the role of language and language education under the conditions of marital state(2023-05) Короткова Ю.М.; Korotkova Y.M.; Сабельникова Т.М.; Sabelnykova T.M.Статтю присвячено обґрунтуванню ролі мови й мовної освіти в умовах воєнного стану для консолідації українського суспільства, послідовної повної відмови від послуговування громадянами мовою країни-агресорки в усіх сферах суспільного життя, позбавлення російської федерації головного аргументу щодо початку повномасштабного вторгнення – так званого «захисту російськомовного населення України». Продемонстровано спроби України вирішити мовне питання на законодавчому рівні. Зокрема, йдеться про введення після Революції Гідності норми щодо обов’язкового використання державної мови під час виконання посадових обов’язків держслужбовцями всіх рівнів, про ухвалення поправок до Закону «Про телебачення та радіомовлення», згідно з якими встановлено 35-відсотковий мінімум щодо звучання україномовного музичного продукту в радіоефірі (2016 р.) та 75-відсотковий мінімум щодо вживання державної мови на загальнонаціональних каналах телебачення (2017 р.). Проаналізовано Закон України «Про функціонування української мови як державної» (2019 р.), прийняття якого так само наштовхувалося на численні перешкоди з боку проросійських чиновників. Цим Законом було чітко визначено, де домінуватиме українська мова, хто має вільно нею володіти, було передбачено введення штрафних санкцій за порушення норм Закону, створено Національну комісію зі стандартів державної мови, започатковано діяльність Уповноваженого із захисту державної мови тощо. Акцентовано на тенденції щодо небаченого донині пожвавлення інтересу громадян до вивчення української мови, що є свідченням піднесення національного духу українців, їх прагнення до самозбереження як нації й рішучості в боротьбі з агресором. З огляду на це, держава, освітні й наукові установи, громадські й благодійні організації започатковують безкоштовні курси з вивчення української мови різної спрямованості. Зокрема, у статті презентовано досвід організації і проведення безкоштовних курсів з державної мови «Переходь на українську!» для внутрішньо переміщених осіб та всіх охочих громадян у Донецькому державному університеті внутрішніх справ, який наразі дислокується у місті Кропивницькому Кіровоградської області. The article is devoted to the reasoning of the role of language and language education under the conditions of martial law for the consolidation of Ukrainian society, consistent complete refusal of citizens to use the language of the aggressor country in all spheres of public life, depriving the russian federation of the main argument for the start of a full-scale invasion - the so-called "protection of the Russian-speaking population of Ukraine ". Ukraine's attempts to solve the language issue at the legislative level have been demonstrated. In particular, it is about the introduction after the Revolution of Dignity of the norm regarding the mandatory use of the state language during the performance of official duties by civil servants of all levels, about the adoption of amendments to the Law "On Television and Radio Broadcasting", according to which a 35 percent minimum is established for the sounding of Ukrainian-language musical product on the radio (2016) and a 75 percent minimum for the use of the state language on national television channels (2017). The Law of Ukraine "On the Functioning of the Ukrainian Language as a State Language" (2019) was analyzed, the adoption of which also encountered numerous obstacles from pro-Russian officials. This Law clearly defined where the Ukrainian language would dominate, who should speak it fluently, it provided the introduction of fines for violating the provisions of the Law, created the National Commission for State Language Standards, the activity of the Commissioner for the Protection of the State Language was initiated, etc. Emphasis is placed on the trends of an unprecedented revival of citizens' interest in learning the Ukrainian language, which is the evidence of the rise of the national spirit of Ukrainians, their desire for self-preservation as a nation and determination in the fight against the aggressor. With this in mind, the state, educational and scientific institutions, public and charitable organizations are launching free courses on studying the Ukrainian language of various orientations. In particular, the article presents the experience of organizing and conducting free courses on the state language "Switch to Ukrainian!" for internally displaced people and all willing citizens held at the Donetsk State University of Internal Affairs, which is currently located in the city of Kropyvnytskyi, Kirovohrad Region.Item Функційно-семантичне поле категорії імператива в публіцистичному дискурсі: проблеми визначення структури та опису. The Functional-Semantic Field of the Imperative Category in Journalistic Discourse: Problems of Structure Definition and Description(2020) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina; Вінтонів Михайло Олексійович; Vintoniv Mykhailo; Вінтонів Тетяна Миколаївна; Vintoniv TetianaЗапропоноване дослідження функційно-семантичного поля імператива публіцистичного стилю дає змогу встановити значення імперативності на кожному з кіл поля в українській мові. Фокус нашої уваги спрямовано на інвентаризацію та зіставлення конституентів на рівні лексики, морфології і синтаксису, які належать до організації функційно-семантичного поля імператива публіцистичного дискурсу. Визначено структуру поля імператива (ядро, приядерна частина, ближня та далека периферії), його організацію та кількісне наповнення його ярусів. Визначено особливості парадигматичної структури та реалізацію лексичних, морфологічних та синтаксичних засобів функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному стилі. Мета нашої роботи передбачає комплексний аналіз структурної організації функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному дискурсі, вивчення його організації та кількісного наповнення його кіл. Потребує докладного вивчення типологія функційно-семантичного поля імператива в сучасній українській мові. Схарактеризовано парадигматичну структуру та лексичні, морфологічні й синтаксичні засоби функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному стилі. У статті для відбору та інвентаризації фактичного матеріалу використано описовий метод із прийомами наскрізного виписування та систематизації. Джерельна база дослідження − 5000 одиниць. Її формують імперативні одиниці, зафіксовані в публіцистиці останніх років, інтернет-виданнях. На різних етапах дослідження використано статистичні методи для побудови репрезентативної вибірки дослідження, зокрема кількісних підрахунків – для вивчення відсоткового співвідношення основних шарів функційно-семантичного поля імператива публіцистичного стилю. Проаналізований ілюстративний матеріал дав змогу докладно викласти, обґрунтувати авторську концепцію щодо унаочнення польової структури імператива публіцистичного дискурсу, систематизації та виокремлення різноманітних засобів репрезентації, встановлення основних та допоміжних засобів експлікації імперативності, що утворюють польову структуру імператива в публіцистичному дискурсі. Результати дослідження підтверджують, що в нашому дослідженні найбільш повно репрезентовані ядерні форми імператива (форми 2-ої ос. одн. та мн.), які формують центр та прототипове значення поля імператива в публіцистичному дискурсі, а найменш уживаними є форми спільної дії, що виражають каузацією дії 2-ої і 1-ої особи імператива. Вони формують приядерну структуру, активно розвиваються й змінюються. The study of the functional-semantic fi eld of the imperative in journalistic style makes it possible todefi ne the meaning of imperative on each circle of the field in the Ukrainian language. Th e papers focuses on the inventory and comparison of constituents at the level of lexical units, morphology, and syntax, which belong to the structure of the functional-semantic field of the imperative in journalistic discourse. Th e structure of the imperative field (core, core part, close and far peripheries), its organization and quantitative filling of its levels were determined. Th e characteristic features of paradigmatic structure and the functioning of lexical, morphological, and syntactic means of the functional-semantic field of the imperative in journalistic style were identifi ed. Th e purpose of this work involves a comprehensive analysis of the structural organization of the functional-semantic field of the imperative in journalistic discourse, the study of its structure, and the quantitative content of its circles. Th e typology of the functional-semantic fi eld of imperative in the modern Ukrainian language requires detailed research. Th e paradigmatic structure and lexical, morphological, and syntactic means of the functional-semantic fi eld of imperative in journalistic style were described. Th e paped uses a descriptive method for the selection and inventory of actual material with the techniques of end-to-end writing and systematization. Th e source base of the study consists of 5,000 units. It comprises imperative units recorded in journalistic writings in recent years, and also online publications. At diff erent stages of the study, statistical methods were used to construct a representative sample of the study, in particular quantitative calculations were applied to study the ratio of the main layers of the functional-semantic fi eld of imperative in journalistic style. Th e analyzed material made it possible for the authors’ concept of visualizing the fi eld structure in question to be disclosed in detail and substantiated, it helped to systematize and separate various means of representation, establish the main and auxiliary means used to explicate the imperatives that form the fi eld structure of the imperative in journalistic discourse. Th e results confi rm that within this research, the most highly represented are core forms of the imperative (forms of the 2nd person singular and plural), which form the center and prototype value of the imperative fi eld under consideration, while the forms of joint action causation expressed by the 2nd and 1st person imperative are used the least. They form a near-core structure, actively developing and changing.Item Comparison of Dialect Text Architectonics in Ukrainian and English Comparación de la arquitectura del texto dialectal en ucraniano e inglés(2023) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina; Кузнєцов Юрій; Kuznetsov Yuriy; Суран Тамара; Suran Tamara; Пілаш Марина; Pilash Maryna; Шкурко Галина; Shkurko HalynaThe aim of the article was to study the peculiarities of the dialect text architectonics in English and Ukrainian and compare their peculiarities for good understanding of a foreign language. Methodologically, comparative analysis, correlation method and context analysis were used; plus quantitative distribution of variants of the variables. The forms of the verb to be in the Future Tense in English and Ukrainian are considered as markers of verb tenses for parametric study. It is obvious that the Future Tense in Ukrainian should be considered primary in terms of origin. For active verbs, the number of examples outside the combinations with the personal pronoun is relatively small, then for full verb forms will be the number of such examples is much more significant. In conclusion, the topic of dialectal differences between languages, behaviour, traditions, and mentality is becoming increasingly relevant in today’s world, which seeks to resist globalization. Now the dialect that distinguishes people from each other has begun to be valued. Further research should address the phonetic and lexical aspects of dialectal speech, because comprehensive coverage of phonetic and lexical features of language dialects will allow future specialists to acquire communicative competencies. El objetivo del artículo fue estudiar las peculiaridades de la arquitectura del texto dialectal en inglés y ucraniano, a fin de comparar sus peculiaridades para una buena comprensión de un idioma extranjero. Como método se utilize el análisis comparative, método de correlación y análisis de contexto; asi como la distribución cuantitativa de variantes de las variables. Las formas del verbo to be en tiempo futuro en inglés y ucraniano se consideran marcadores de tiempos verbales para el estudio paramétrico. Es obvio que el tiempo futuro en ucraniano debe considerarse primario en términos de origen. Para los verbos activos, el número de ejemplos fuera de las combinaciones con el pronombre personal es relativamente pequeño, entonces para las formas verbales completas será el número de tales ejemplos es mucho más significativo. En conclusion, el tema de las diferencias dialectales entre lenguas, comportamientos, tradiciones y mentalidad cobra cada vez más relevancia en el mundo actual, que busca resistir la globalización. La investigación futura debería abordar los aspectos fonéticos y léxicos del habla dialectal, pues la cobertura integral de las características fonéticas y léxicas de los dialectos del idioma permitirá a los futuros especialistas adquirir competencias comunicativas.Item КАТЕГОРІЯ ІМПЕРАТИВНОСТІ В ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОМУ СТИЛІ: СТАТУС, ФУНКЦІЇ. IMPERATIVE CATEGORY IN OFFICIAL BUSINESS STYLE: STATUS, FUNCTIONS(2019) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun KarinaУ статті розглянуто функційно-стильові риси імператива, охарактеризовано особливості структури висловлення в офіційно-діловому дискурсі з погляду реалізації граматичних засобів вираження категорії імператива, схарактеризовано чинники, що впливають на семантичне варіювання спонукання в офіційно-діловому стилі. In the linguistic writings of recent years, we see the intensification of studies of imperativity in different styles of language O. Daskaliuk, O. Matsko, O. Narushevych-Vasylieva, O. Shatilova and others. This is due to the relevance of the study of the stimulating forms and meanings in various aspects: structural-semantic, functional, pragmatic, communicative. At the present stage, a detailed study of the means of expressing the category of imperativ in the official business style is required, which determines the relevance of this work. Purpose: The purpose of the article is to reveal the means of expressing the category of imperative in the official business style. Results: An important role for the implementation of the motive in the text of the business document is played by a performative paradigm, the presence of one of the options which determines the pragmatic orientation of the text of the business document. Тhe official business style.prompting is often hypothetical. Official business motivation often combines the features of imperative and narrative on the one hand, and different sub-types of motivation on the other. The character of the semantic variation of motifs in a formal business style is influenced by the status of the speaker and the addressee. In the official business style are underused the imperative forms so the requests are made not with prescriptive forms, but with templates with performative verbs. However in oral language, clerks use the imperative to refer to a group of persons (the addressee of the plural) using neutral label forms linguistic cliches and elements of clerical vocabulary. Discussion: In the official business style imperative is use a reflection of the national and cultural features of native speakers. Important role in the formation of connotative values is played by indicators of the communicative situation in which business communication takes place. The specificity of the connotations of the official imperative lies in the active use of peripheral means of indirect motivation: performative verbs + modal components; transfer of modal shades of duty, necessity, expediency; presence of incentive clichés; use of infinitive constructs for categorical orders; direct word order that ensures the accuracy and logic of the promptings; the dependence of the choice of incentives on the type and purpose of the document. The prospects for further research are seen in typologized the means of expressing imperativeness in texts of different types and genres, exploring the imperative expressions of different system languages in a comparative aspect.Item НАКАЗ ЯК ОДИН ІЗ СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНИХ ПІДТИПІВ СПОНУКАННЯ В ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОМУ СТИЛІ(2018) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun KarinaItem Structure and semantics of verbal means of expressing states of emotional tension in english publicistic texts. Структура і семантика вербальних засобів вираження станів емоційного напруження в англійських публіцистичних текстах(2023) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina; Сліпецька Віра; Slipetska Vira; Жилін Михайло; Zhylin Mykhailo; Гончарова Вікторія; Horlachova Viktoriia; Кошарний Костянтин; Kosharnyi KostiantynThe aim of the research is to contribute to a deeper understanding of the role and functioning of verbal means of expressing emotional tension in journalistic texts. Methods. The research involves such methods as comparative analysis, transformational analysis, contextual analysis, pragma-semantic analysis. Statistical processing and validation of the obtained data was carried out using Cronbach’s alpha and mean square. Results. The results of the study helped to identify the linguistic features of expressing states of emotional tension. A total of 272 interjections that reflect emotional stress were found in the studied corpus. In general, 589 contexts of the use of modal words, which have the colouring of emotional tension, were also analysed. Conclusions. The study found that emotional stress in journalistic texts is strongly dependent on the context in which it is used. Understanding emotional expressions requires taking into account the sociocultural context, the goals of communication, and the relationship between communicators. Prospects. Further research can expand the scope and diversity of the corpus of journalistic texts, which will enable obtaining more representative results. Adding different genres, time periods, and authors will give a more complete picture of the verbal means of expressing emotional tension. Дослідження має на меті допомогти більш глибокому розумінню ролі та функціонування вербальних засобів у вираженні емоційного напруження в публіцистичних текстах. Методи. В роботі використано такі методи, як компаративний аналіз, трансформаційний аналіз, контекстуальний аналіз, прагмасемантичний аналіз. Статистична обробка і валідація отриманих даних проводилася за допомогою альфа Кронбаха та середнього квадратичного значення. Результати. Результати дослідження допомогли виявити мовні особливості вираження станів емоційної напруженості. Так, у корпусі, що досліджувався виявлено 272 вигуки, які відображають емоційне напруження. Також проаналізовано 589 контекстів вживання модальних слів, що мають забарвлення емоційної напруженості. Висновки. Дослідження виявило, що емоційне напруження в публіцистичних текстах має сильну залежність від контексту, у якому воно використовується. Розуміння емоційних висловлювань вимагає урахування соціокультурного контексту, цілей комунікації та відносин між комунікантами. Перспективи. Майбутні дослідження можуть розширити обсяг і різноманітність корпусу публіцистичних текстів, що дозволить отримати більш репрезентативні результати. Додавання різних жанрів, періодів часу та авторів дозволить отримати більш повне уявлення про вербальні засоби вираження емоційного напруження.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »