№2 Ч.3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing №2 Ч.3 by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 39
Results Per Page
Sort Options
Item ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОБІЗНАНИХ ОСІБ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ. The concept and classification of informed persons in criminal proceedings(2020) БОНДАРЕНКО О.О.; Bondarenko O.O.У статті проаналізовано точки зору вчених щодо визначення поняття обізнаних осіб у кримінальному процесі. Сформульовано авторське визначення поняття зазначених осіб. Ними є будь-які незацікавлені у кримінальному судочинстві компетентні особи, які володіють спеціальними знаннями і досвідом їх використання, залучені сторонами кримінального провадження, слідчим суддею, судом до участі у кримінальному процесі задля сприяння ним у вирішенні питань, що потребують застосування спеціальних знань. The author of the article has analyzed the viewpoints of scholars in regard to determining the concept of informed persons in criminal proceedings. The author has formed own definition of the concept of the indicated persons. They are any competent persons who are not interested in criminal proceedings and possess specialized knowledge and experience of their use and are involved in criminal proceedings by the parties, investigating judge, the court to participate in criminal proceedings in order to assist them in resolving issues requiring the use of specialized knowledge.Item КРИМІНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ДЕТЕРМІНАНТ ВЧИНЕННЯ САМОГУБСТВА ТА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИ . Criminological approach to study of suicide determinants and suicidal human behavior(2020) ОРЛОВСЬКИЙ Б.М.; Orlovskyi B.M.; ФОКІН А.С.; Fokin A.S.Стаття присвячена дослідженню детермінант вчинення самогубства та формування суїцидальної поведінки особи у межах кримінологічної науки. Суїцидальна поведінка з точки зору кримінології є прогресуючою в часі сукупністю послідовних суїцидальних процесів, що поступово виникають та відбуваються у житті людини у вигляді наступної схеми: думки; тенденції; наміри; висловлювання; суїцидальні спроби; завершений суїцид. За даними World Population Review у 2019 р. Україна перебувала на 8 місці серед усіх країн світу по кількості самогубств, вчинених на одиницю населення. Тому комплексне дослідження системи детермінант (причин і умов), що схиляють людину до вчинення самогубства та формування єдиної послідовної системи таких детермінант має важливе значення у кримінологічній науці. The article is dedicated to the study of determinants of suicide and the formation of the suicidal behavior of an individual from the point of view of criminological science. Suicidal behavior is a progressive in time set of successive suicidal processes that gradually arise and occur in human life in the form of the following scheme: thoughts; trends; intentions; utterance; suicidal attempts; completed suicide. According to the World Population Review, in 2019, Ukraine was ranked 8th among all countries in the world by number of suicides per unit of population. Therefore, a comprehensive study of the system of determinants (causes and conditions) that predispose a person to committing suicide and the formation of a single consistent system of such determinants is important in criminological science.Item ДЕТЕРМІНАНТИ НАСИЛЬНИЦЬКИХ СТАТЕВИХ ЗЛОЧИНІВ У КРИМІНОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ. The determinants of violent sexual crimes in the criminological science(2020) ОРЛОВСЬКИЙ Б.М.; Orlovskyi B.M.Стаття присвячена дослідженню системи детермінант насильницької статевої злочинності та їх комплексному аналізу в межах кримінологічної науки. Вчинення тяжких насильницьких статевих злочинів, які, маючи високий ступінь латентності (не менше 50%), часто отримують значний громадський розголос і телевізійне висвітлення, знецінює моральний устрій українського суспільства і значення сім’ї як базового й основного суспільного інституту у державі. Тому комплексне вивчення детермінант їх вчинення допоможе сформувати поглиблене розуміння механізму зародження та розвитку статевої насильницької злочинності та сприятиме покращенню профілактичної роботи у напрямі її запобігання та припинення. The article is devoted to the research of the system of existing determinants of violent sexual crimes and their complex analysis within the framework of the criminological science. The committing of serious violent sexual crimes are often received a significant publicity and television coverage. These crimes have a high level of “latency” (at least 50%) and devalue the moral structure of Ukrainian society and the significance of the family as the basic and important social institute in the country. Therefore, a comprehensive study of the determinants of their perpetration will help to form an in-depth understanding of the mechanism of origin and development of sexual violent crimes and will help to improve preventative work in the direction of its prevention and cessation.Item ПОВЕРНЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО АКТА ПРОКУРОРУ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ. Returning an indictment to the prosecutor: problematic issues(2020) ГЛИНЯНИЙ О.В.; Hlynianyi О.V.Стаття присвячена дослідженню типових підстав повернення обвинувального акта прокурору судом. Перевірка відповідності обвинувального акта вимогам КПК віднесена до компетенції суду першої інстанції на стадії підготовчого провадження, в якому суд має право постановити одне з передбачених ч. 3 ст. 314 КПК рішень, зокрема повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК. Втім, низка проблем, пов’язаних із практичною реалізацією нормативних положень ч. 3 ст. 314 КПК, породжена нечіткістю та лаконічністю цього законодавчого формулювання. Оскільки кримінальний процесуальний закон не надає вичерпного переліку підстав повернення обвинувального акта прокурору, суди іноді вдаються до необґрунтовано розширеного їх тлумачення. The article is devoted to the investigation of typical grounds for the returning an indictment to the prosecutor by a court. Verification of compliance of the indictment with the requirements of the Criminal Procedure Code (CPC) is within the competence of the court of first instance at the stage of preparatory proceedings, in which the court has the right to rule one of the foreseen decisions by Part 3 Art. 314 of the CPC – in particular, to return an indictment to the prosecutor if it does not meet the requirements of the CPC. However, a number of problems related to the practical implementation of the provisions of Part 3 Art. 314 of the CPC, created by the unclear and concise nature of this legislative formulation. Because criminal procedural law does not provide an exhaustive list of grounds for the returning an indictment to the prosecutor, courts sometimes resort to an unreasonably extended interpretation.Item ПРИЗНАЧЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІМ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ ШТРАФУ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ. Imposing a fine on a minor: current issues and ways to solve them(2020) МИЦЬКА О.І.; Mytska O.I.У статті автором розглядаються особливості призначення неповнолітнім покарання у вигляді штрафу. Особлива увага приділяється з’ясуванню актуальності вказаного кримінально-правового заходу в сучасних умовах та його відповідності завданням, покладеним на кримінальне законодавство. Автор проводить паралелі із такими покараннями як громадські та виправні роботи, вирішуючи можливість їх застосування у якості альтернативного штрафу покарання. Акцентується увага на недопустимості зрівняння трьох діаметрально протилежних кримінально-правових заходів: штрафу, громадських робіт і виправних робіт, що пояснюється тим, що штраф є більш «земним» видом покарання, сутність якого полягає не стільки у вихованні, скільки у відплаті за вчинене протиправне діяння, на відміну від громадських робіт, які впливають на психіку неповнолітньої особи через труд. The article deals with the peculiarities of the punishment of juvenile fine. Particular attention is paid to finding out the relevance of the said criminal law measure in modern conditions and its compliance with the tasks assigned to the criminal legislation. The author draws parallels with punishments such as community service and correctional labor, deciding on the possibility of using them as an alternative punishment.Item ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ВИРОКІВ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ. Main aspects of legal enforcement of sentences against minors(2020) ІЛЬЇНА О.В.; Il’ina O.V.У статті проаналізовано організаційно-правове забезпечення виконання вироків у відношенні неповнолітніх осіб. Встановлено, що законодавство передбачає існування певних гарантій забезпечення прав та законних інтересів неповнолітніх осіб під час виконання вироків, зокрема використання диференційованого підходу під час виконання покарань відносно неповнолітніх осіб. Використання такого підходу в системі виконання покарань є належним організаційно-правовим забезпеченням виконання вироків у відношенні неповнолітніх осіб, до якого належать такі положення: по-перше, неповнолітні особи тримаються окремо від інших засуджених в установах виконання покарань (це стосується вимоги щодо окремого тримання неповнолітніх під час відбування покарання у вигляді арешту від чоловіків, жінок, засуджених, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності, засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, і засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах); по-друге, для неповнолітніх осіб законодавцем встановлено додаткові привілеї, які спрямовані на задоволення потреб неповнолітніх громадян, які пов’язані з особливостями віку, а саме фізичними та емоційними потребами; по-третє, до неповнолітніх як до особливої верстви населення застосовуються засоби реабілітації та ресоціалізації (неповнолітні особи мають специфічне кримінально-правове становище, обумовлене їх віком, рівнем індивідуальної правової свідомості, а також рівнем психологічної стійкості та правової культури; чинником, що відрізняє виховні колонії від виправних, є пріоритет виховної роботи та навчання вихованців); по-четверте, щодо неповнолітніх відбувається вжиття особливих пробаційних заходів з урахуванням вікових та психологічних особливостей неповнолітніх). The article analyzes the legal enforcement of juvenile sentences. It is established that the legislation provides for certain safeguards for the rights and legal interests of minors during the execution. In domestic law, the penalties applicable to minors have the same goals that the legislator sets before punishment in general - the correction of convicts, as well as the prevention of committing new crimes by both convicted persons and others. The analysis of the national law on enforcement gives grounds to argue that a differentiated approach in a certain way determines the organizational and legal support of the execution of sentences against minors.Item ПІДСТАВИ ТА ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ДІЯНЬ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ. Grounds and principles of criminalization of actions against property(2020) ДАВИДЕНКО В.Л.; Davydenko V.L.У статті досліджено підстави та принципи криміналізації діянь проти власності. Криміналізація відбувається шляхом з’ясування цілей, підстав становлення кримінальної відповідальності за діяння, вчинене проти власності. На підставі цього формується сукупність норм кримінального права, які містять перелік злочинів і передбачених за них покарань, а також підстав та умов притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб чи звільнення від неї. Основними підставами криміналізації діянь проти власності є те, що суспільні відносини власності як частина економічних відносин складають основу функціонування будь-якого суспільства, розвиток якого неможливий без забезпечення належного захисту власності, прав власника від будь-яких незаконних посягань. The article explores the grounds and principles of criminalization of acts against property. Criminalization occurs by finding out the purposes, grounds for criminal liability for an act against property. On this basis, a set of criminal law norms is formed, which contains the list of crimes and the punishments provided for by them, as well as the grounds and conditions for bringing to justice or acquitting perpetrators. The main grounds for criminalizing acts against property are that public property relations, as part of economic relations, form the basis of the functioning of any society, the development of which is impossible without proper protection of property, the rights of the owner against any unlawful encroachment.Item Право і суспільство №2 Ч.3(2020)Item ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 263-1 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. Description of the objective signs of a crime under art. 263-1 of the criminal code of Ukraine(2020) ПАВЛЕНКО Л.М.; Pavlenko L.N.У статті досліджено характерні риси об’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 263-1 Кримінального кодексу України. На основі аналізу норм статті та законодавства і літератури показані найбільш проблемні ознаки об’єктивних ознак злочину, основні перспективи вдосконалення чинного законодавства щодо кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, переробку чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікацію, незаконне вилучення або зміну її маркування, незаконне виготовлення боєприпасів, вибухові речовини або вибухових пристроїв. The article studies the characteristic features of the objective signs of a crime under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine. Based on an analysis of the norms of the article and legislation and literature, the most problematic features of the objective signs of a crime are shown, the main prospects for improving the current legislation regarding criminal liability for the illegal manufacture, processing or repair of firearms or falsification, illegal removal or alteration of its marking or illegal manufacture of ammunition are identified. explosives or explosive devices.Item СУТНІСТЬ ТА ЗАКОНОДАВЧЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЗЛОВЖИВАННЯ ЯК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЗНАКИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ. The essence and legal definition of abuse as an objective sign of the crime(2020) АНДРІЄШИН В.В.; Andriieshyn V.V.У статті надано кримінально-правову характеристику категорії «зловживання» як ознаки об’єктивної сторони злочинів, що пов’язані з використанням повноважень службовими особами. Зокрема, проаналізовано два основні підходи до визначення обсягу цієї ознаки, а саме вузький та широкий. Вузький підхід включає факти використання повноважень особи у їх межах на противагу інтересам служби та юридичних осіб, а широкий підхід додатково характеризується включенням до цього обсягу використання авторитетних можливостей та зв’язків особи. В цьому контексті автор підтримує вузький підхід та обґрунтовує необхідність використання у Кримінальному кодексі України законодавчої конструкції «зловживання службовими повноваження» замість понять «зловживання службовим становищем» та «зловживання владою». Під зловживання пропонується розуміти діяння службової особи, що поєднане з виключною реалізацією її службових повноважень, всупереч інтересам служби чи юридичної особи. При цьому всі можливості, які особа використовує в ході зловживання, мають бути прямо пов’язані та випливати з повноважень, якими вона наділена та користується. The article deals with the criminal characteristics of the category of abuse, as the sign of the objective side of crimes, which are related to the use of authority by officials. During the analysis the attention was focused on two main approaches to defining this category: narrow and broad approaches. The narrow approach involves the use of the person’s authority within its boundaries which conflicts with the interests of the service and legal entities. And the broad approach additionally includes the use of authoritative opportunities and personal connections. In this context, the author supports a narrow approach and justifies the need to use legislative structure “abuse of authority” instead of “abuse of official position” and “abuse of public power” in the Criminal Code of Ukraine. Abuse is offered to be understood as the actions of official, which is combined with the exercise of official authority contrary to the interests of the service and legal entities. As well, all the opportunities that the person uses during the abuse should be directly related to the authority, that he or she has.Item ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ШЛЯХОМ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ МОРАЛЬНОСТІ. Features of the investigation of the legalization of the proceeds of crime against morality(2020) ЄФІМОВ М.М.; Yefimov М.M.У статті проаналізовано окремі питання розслідування легалізації доходів, одержаних шляхом вчинення злочинів проти моральності. Розглянуто особливості початку кримінального провадження та типові слідчі ситуації під час розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень. Автор підтримує позицію науковців, які легалізацію доходів, одержаних у результаті організованої злочинної діяльності, визначають як динамічну систему стійко повторюваних дій, спрямованих на здійснення операцій з доходами, одержаними в результаті організованої злочинної діяльності, задля приховання їхнього безпосереднього походження, введення в легальний обіг та подальшого здійснення організованої злочинної діяльності. The article analyzes the issue of investigating the legalization of income obtained through the commission of crimes against morality. The features of initiation of criminal proceedings and typical investigative situations during the investigation of this category of criminal offenses are considered. The author supports the position of scientists who define the legalization of proceeds from organized crime as a dynamic system of persistently repeated actions aimed at conducting transactions with proceeds from organized crime, with a view to concealing their direct origin, entering and legal for further implementation of organized criminal activity.Item ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ. The concept and types of the violent crimes against property under the Criminal Code of Ukraine(2020) ПАРАМОНОВА О.С.; Paramonova О.S.У статті на підставі аналізу положень кримінально-правової науки, кримінального законодавства розглянуто насильницькі злочини проти власності, передбачені Розділом VI Кримінального кодексу України. Зокрема, запропоновано авторське визначення розглядуваних злочинних діянь, встановлено їх спільні ознаки, надано їх класифікацію. Доведено, що до групи насильницьких злочинів проти власності слід віднести: насильницький грабіж (ч. 2 ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК), вимагання (ст. 189 КК), погрозу знищення майна (ст. 195 КК). Спільними ознаками складів досліджуваних злочинних діянь виступають: об’єкт – суспільні відносини власності; форма діяння або спосіб у виді фізичного чи психічного насильства; вина у формі умислу. Based on an analysis of the criminal law theory and legislation, the article covers the violent offences against property under Chapter VI of the Criminal Code of Ukraine. In particular, the author’s definition of the researched criminal acts is proposed, their common features are established and their classification is provided. It is proved that the group of violent crimes against property includes: violent burglary (Part 2 of Art. 186 of the CC), brigandism (Art. 187 of the CC), extortion (Art. 189 of the CC), threats to destroy property (Art. 195 of the CC). Common features of the corpus delictі of the investigated criminal acts are: object – public property relations; form of the act or method – physical or mental abuse; fault in the form of intention.Item ПРОФЕСІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ: «ЗЛОДІЇ В ЗАКОНІ», ЇХНІЙ ВПЛИВ НА КРИМІНОГЕННУ СИТУАЦІЮ В КРАЇНІ. Professional crime: “thieves in law” their impact on the criminal situation in the country(2020) ТОМА М.Г.; Toma M.H.Стаття присвячена аналізу поняття професійної злочинності: злочинність – це відносно самостійний вид злочинної діяльності, котрий на практиці здійснюється злочинцем у межах його незмінної спеціалізації та зростаючої злочинної кваліфікації, будучи для нього промислом, результати якого є основним чи додатковим джерелом його існування, а також є показником, на підставі якого злочинець тією чи іншою мірою просувається по кар’єрній драбині кримінального світу, до якого належить безпосередньо чи опосередковано. The article deals with the analysis of the concept of professional crime is a relatively independent type of criminal activity, which is practiced by the criminal, within the limits of his constant specialization and growing criminal qualification, being for him an industry, the results of which is the main or additional source of its existence, and is an indicator , on the basis of which the offender in one way or another advances the career ladder of the criminal world, to which he belongs directly or indirectly.Item МЕДІАЦІЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ. Mediation in the criminal legislation of Ukraine(2020) РЕЗНІЧЕНКО Г.С.; Reznichenko Н.S.У статті розкривається зміст медіації як процесe, в рамках якого постраждалій особі та правопорушнику надається можливість, за їхньої добровільної згоди, за допомогою неупередженої сторони взяти активну участь у вирішенні проблем, що виникли внаслідок учинення злочину. The article describes the content of mediation as a process whereby the victim and the offender are given the opportunity, in the case of their voluntary consent, to take an active part in solving the problems arising from the crime through an unbiased party.Item ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ ДІЯННЯ, ВЧИНЕНІ ДЕКІЛЬКОМА ОСОБАМИ. General grounds of differentiation of criminal responsibility for socially dangerous acts committed by several persons(2020) АНТОНЮК Н.О.; Antoniuk N.О.Вчинення злочину декількома суб’єктами, як правило, підвищує суспільну небезпеку такого злочину загалом. Водночас твердження про підвищену суспільну небезпеку вчинення посягання кількома особами, якщо вони не є суб’єктами злочину в розумінні Кримінального кодексу України, також навряд чи варто ставити під сумнів. Йдеться про ті випадки, коли один суб’єкт злочину опосередковано вчиняє його шляхом використання осіб, які не можуть нести кримінальну відповідальність за вчинене з урахуванням вікових, психічних чи інших характеристик, або вчиняє суспільно небезпечне діяння спільно з такими особами. В контексті висловлених тез необхідно встановити зв’язок між кількістю учасників злочину й можливими формами варіативного кримінально-правового впливу на них, які встановлені законодавцем у Кримінальному кодексі України. Commission of a crime by several subjects increases social dangerousness of such a crime as a rule. At the same time it isn’t doubted that even commission of an act by several persons, who are not subjects of crime in meaning of the Criminal Code of Ukraine, increases social dangerousness as well. It is said about the situations, when one subject commits a crime indirectly, using persons, who can’t bear responsibility due to age, mental state or other features or commits a crime accompanying such persons. In the context of said above it is necessary to establish interrelation between the quantity of those committing a crime and potential forms of variable criminallegal influence, envisaged in Criminal Code of Ukraine.Item АНАЛІЗ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ КОРИСЛИВО-НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ЗЛОЧИННОСТІ В ДОНЕЦЬКІЙ ТА ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ). Analysis of quantitative indicators of mercenary and violent crime in Donetsk and Luhansk regions (based on the materials of the joint force operation)(2020) СЕМЕНИШИН М.О.; Semenyshyn M.O.Сучасна злочинність постійно змінюється з розвитком суспільства. Ці зміни відбуваються за короткий час і мають складний та часто непередбачуваний характер. Криміногенна ситуація в Україні за роки її незалежності зазнавала значних змін щодо динаміки та структури злочинності. Однак вона залишається ще більш ускладненою через накладення звичайних криміногенних процесів на фундаментальні соціально-економічні перетворення, які відбувалися й відбуваються у країні. Modern crime is constantly changing with the development of society. These changes occur in a short time and are complex and often unpredictable. The criminal situation in Ukraine has undergone significant changes in the dynamics and structure of crime since its independence. However, it remains even more complicated due to the imposition of ordinary criminogenic processes on the fundamental socioeconomic transformations that have taken place and take place in the country.Item ЖУРНАЛІСТ ЯК ПОТЕРПІЛИЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ. The journalist as a victim in the criminal law of Ukraine(2020) СПОДАРИК Ю.В.; Spodaryk Yu.V.У статті досліджуються окремі проблеми кримінально-правової охорони законної професійної діяльності журналістів. Аналізується потерпілий від злочинів, передбачених ст. ст. 171, 345-1, 347-1, 348-1, 349-1 Кримінального кодексу України. Досліджено погляди науковців стосовно того, хто може бути потерпілим від злочину. Розглянуто найпоширеніші визначення поняття «журналіст», що містяться в законодавстві, і встановлено найбільш універсальне й таке, що містить усі істотні ознаки. The author analyses single problematic issues of criminal law protection of the lawful professional activity of journalists. The victim of the crimes under Art. 171, 345-1, 347-1, 348-1, 349-1 of the Criminal Code of Ukraine is analyzed. The author also investigates the views of scientists regarding who may be the victim of the crime. The most common definitions of the term “journalist” contained in the legislation have been considered and the most universal one, which contains all the essential features has been established.Item ОСОБЛИВОСТІ ОБРАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ У ВИГЛЯДІ ДОМАШНЬОГО АРЕШТУ ТА ОСОБИСТОЇ ПОРУКИ. Features of the application preventive measures in the form of house arrest and personal guarantee(2020) ШЕВЧУК М.І.; Shevchuk M.I.Стаття присвячена аналізу теоретичних та практичних проблем, які стосуються підстав та умов обрання запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та особистої поруки. На підставі аналізу положень чинного КПК України, правових позицій Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) та вітчизняної судової практики визначено коло обставин, якими має обґрунтовуватися висновок слідчого, прокурора, слідчого судді, суду про наявність/відсутність ризиків (ризику), які є однією з підстав для застосування запобіжних заходів. The article is devoted to the analysis of theoretical and practical problems concerning the grounds and conditions for application preventive measures in the form of house arrest and personal guarantee. On the basis of the analysis of the legal rules of the Code of Criminal Procedure 2012, the practice of the European Court of Human Rights (ECtHR) and the practice of domestic courts a number of circumstances, which should justify the conclusion of an investigator, prosecutor, investigating judge, court on the presence/absence of risk (risk), which is one of the grounds for applying precautionary measures have been identified.Item ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ КОНФІДЕНЦІЙНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ. To the question of the definition of conceptual apparatus with the usage of the confidential cooperation during the criminal proceeding(2020) САЛТИКОВ С.М.; Saltykov S.M.У статті досліджується питання змісту окремих правових категорій за використання конфіденційної співпраці органом досудового розслідування. З’ясовано, що «конфіденційне співробітництво» як процесуальний інструмент доказування у кримінальному процесі перебуває на початковому етапі свого розвитку та потребує подальших доктринальних напрацювань з одночасними системними змінами у кримінально-процесуальному законодавстві. The article deals with the question concerning the content of certain legal categories using confidential cooperation by the pre-trial investigation body. “Confidential cooperation” as a procedural tool of proving in the criminal proceeding that is at the initial stage of its development and needs further doctrinal studying with systematic changes into criminal-procedural legislation is investigated.Item ПОВЕРНЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО АКТА ПРОКУРОРУ В ПІДГОТОВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ: СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИКИ. Return of the prosecutor’s indictment act in preparation proceedings: a systemic practice analysis(2020) ЦИГАНЮК Ю.В.; Tsyganyuk Y.V.Стаття присвячена з’ясуванню права суду на прийняття рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам КПК України. З метою встановлення та систематизації критеріїв для повернення обвинувального акта прокурору під час підготовчого провадження автором систематизовано судові рішення за період дії Кримінального процесуального кодексу України. The article is devoted to clarifying the right of a court to decide on the return of an indictment if it does not meet the requirements of the CPC of Ukraine. In order to establish and systematize the criteria for the return of the prosecutor’s indictment during the preparatory proceedings, the author systematized court decisions for the period of the Criminal Procedure Code of Ukraine.