№3 Ч.2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing №3 Ч.2 by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 24
Results Per Page
Sort Options
Item ВІДНОСИНИ ДЕРЖАВИ ТА ЦЕРКВИ: ЇХ МОДЕЛІ, КОНСТИТУЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ. State-church relations: their models, constitutional principles and administrative-legal regulation(2020) МЕЛЬНИЧУК О.П.; Melnychuk O.P.У роботі досліджено особливості відносини держави та церкви в Україні шляхом характеристики їх моделі, конституційних принципів та адміністративно-правового регулювання. Було запропоноване авторське бачення змістовного зв’язку між моделлю, конституційними принципами та адміністративно-правовим регулюванням відносин держави та церкви в Україні. Обґрунтовано, що до вихідних засад правового положення церкви, її автономії та взаємин із державою відносяться: 1) природа церкви як соціального явища (у сучасних умовах церква набуває усіх рис інституту громадянського суспільства); 2) рівність релігійних об’єднань перед законом; 3) принцип верховенства права як головний принцип, на основі якого мають розвиватися відносини держави і церкви. Зроблено висновок, що модель відносин держави та церкви закріплюється в законодавстві країни (в ст. 53 Конституції України). Власне обрана модель відносин держави та церкви обумовлює набір конституційних принципів, які, по-перше, фіксують режим спілкування держави та церкви (нейтральний, ворожий, партнерський), по-друге, визначають межі діяльності держави у сфері релігії (наприклад, заборона визнання жодної релігії як обов’язкової), по-третє, визначають правові межі, за які не може переступати церква (зокрема, заборонено створення релігійних організацій, дії яких спрямовані на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення і ін.), по-четверте, визначають сфери можливої співпраці держави та церкви на благо всього суспільства (наприклад, соціальний захист, благодійність і ін.). З’ясовано, що суспільні відносин, які існують в сфері релігії та пов’язані із діяльністю церкви, регламентуються не тільки релігійними нормами чи нормами моралі, їх існування забезпечується і правовими нормами, серед яких важливе місце займають норми адміністративного права. Разом з тим, характеристика таких відносин виключно через призму сучасних уявлень про предмет адміністративного права, не дає ніяких системних знань. Встановлено, що адміністративно-правове регулювання забезпечує реалізацію всіх конституційних принципів відносин держави та церкви, охоплюючи собою не тільки публічно-сервісну сферу, яка забезпечує умови для реалізації права особи на свободу віросповідання, а й сферу адміністративного примусу, яка охороняє і захищає права особи на свободу віросповідання, а також передбачену конституційним правом модель відносин держави та церкви. The article studies features of the state-church relations in Ukraine through characterizing their models, constitutional principles and administrative-legal regulation. The author’s vision of substantive connection between the model, constitutional principles and administrative-legal regulation of the state-church relations in Ukraine is proposed. The paper justifies the underlying principles of legal regulation of the church, its autonomy and relations with the state involve: 1) the nature of the church as a social phenomenon (under modern conditions, the church acquires all the features of the institution of civil society); 2) equality of religious associations before the law; 3) the principle of the rule of law as the main principle which should be a basis for the development of the state-church relations. The author concludes that the model of the state-church relations is consolidated in the national legislation (art. 53 of the Constitution of Ukraine). It is a selected model of the state-church relations stipulates a set of the constitutional principles which, first, fix the communication mode between the state and the church (neutral, hostile, partnership), second, determine the boundaries of the state activities in the area of religion (for example, the prohibition of recognizing any religion as mandatory), third, define the legal limits which the church cannot overstep (in particular, it is forbidden to establish religious organizations the actions of which are aimed at inciting interethnic, racial, religious hatred, encroachment on human rights and freedoms, public health, etc.), fourth, specify the areas of possible cooperation between the state and the church for the benefit of the entire society (for example, social protection, charity, etc.). It finds that social relations, which exist in the area of religion and are related to church activities, are regulated not only by religious or moral rules, and their maintenance is supported by law rules among which administrative law rules hold ride of place. At the same time, the characteristic of such relations exclusively through the prism of modern ideas of a subject of administrative law doesn’t provide any systemic knowledge. It is established that administrative-legal regulation ensures the implementation of all the constitutional principles of the state-church relations by covering not only public-service area, which guarantees the conditions for exercising the human right to freedom of religion, but also administrative coercion, which protects and defenses the human right to freedom of religion and the model of the state-church relations provided by constitutional law.Item КРИМІНАЛЬНА ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ІНОЗЕМЦІВ (НА МАТЕРІАЛАХ УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ). Сriminal and administrative-legal forms of liability of foreigners on the materials of Ukrainian provinces within the Russian Empire(2020) ШИШКІН Є.С.; Shyshkin Ye.S.Наукова стаття присвячена дослідженню та комплексному аналізу кримінальної та адміністративно-правових форм відповідальності іноземців на матеріалах українських губерній у складі Російської імперії. З урахуванням доктринального дослідження констатовано, що на іноземців, які перебували на території Російської імперії в повному обсязі поширювалося кримінальне законодавство імперії, але при цьому іноземці прирівнювалися до привілейованих станів, а в окремих випадках враховувалися й деякі особливості застосування кримінальних узаконень в окремих місцевостях. Кримінально-процесуальне законодавство діяло відносно іноземців, в основному, як і відносно підданих Російської імперії, при цьому, враховувався ряд прав іноземців, пов’язаних з підданством іншої держави: надання перекладача в кримінальному процесі, забезпечення зв’язку з представником своєї держави тощо. Але лише на початку XX століття створюється інститут екстрадиції, який було започатковано за результатами укладення численних конвенцій із іноземними державами, які досить детально на умовах взаємності регламентували цей процес, як наслідок накопичений досвід ліг в основу подальших нормативно-правових перетворень. The scientific article is devoted to the study and comprehensive analysis of the criminal and administrative-legal forms of liability of foreigners on the materials of Ukrainian provinces within the Russian Empire. Taking into account the doctrinal study, it is stated that foreigners who were on the territory of the Russian Empire were fully covered by the criminal legislation of the empire, but at the same time foreigners were equated with privileged states, and in some cases some features of the use of criminal laws in certain areas were taken into account. Criminal procedure legislation applied to foreigners, mainly as it did to citizens of the Russian Empire, while taking into account a number of rights of foreigners related to the citizenship of another State: the provision of an interpreter in criminal proceedings, communication with a representative of his State, and the like. Only at the beginning of the 20th century created, which initiated based on the results of the conclusion of numerous conventions with foreign states, which regulated this process in sufficient detail on conditions of reciprocity, because of which the accumulated experience formed the basis for further regulatory and legal changes.Item КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА. Criteria of effectiveness of labor law standards(2020) КУПІНА Л.Ф.; Kupina L.F.У статті визначається проблематика становлення категорії ефективності норм трудового права. Автором встановлено, що вірним є зв’язок цілі із результатом дії правової норми, однак слід визначити, що досягнення цілі можливе не лише коли суб’єкт правозастосування діє свідомо та послідовно, а й коли його дії є несвідомими чи, взагалі, бездіяльністю адже, досягнення того чи іншого результату може бути і випадковістю, однак, такі випадки не будуть показовими для визначення ефективності правової норми. Визначено, що основно. причиною недосконалості даного підходу до визначення поняття ефективності норм права. Обґрунтовано, що механізм реалізації норм трудового права обмежується лише їх власною дією (вказане стосується декларативних норм, основна функція яких – ідеологічна, виховна), можна говорити про те, що їх ефективність визначається прямим зв’язком результату дії такої норми та метою, ціллю, яка була закладена при прийнятті такої норми. Визначено, що першим фактором ефективності закону виступає його зміст та повна відповідність такого закону реальній соціально-політичній і правовій ситуації в державі. Другим фактором ефективності закону виділено загальний рівень правової культури громадян та їх правосвідомості (визначено, що будь-яка правова норма є більш ефективною в тому суспільстві, де переважна більшість населення звикла поважати закон і керуватися ним у своїй повсякденній діяльності, знає і правильно розуміє власні права та їх співвідношення з обов’язками). Третім фактором ефективності закону виділено якість діяльності правоохоронних і правозастосовних органів. Від компетентності працівників цих органів, їх непідкупності та чесності, добросовісності та уважного ставлення до людей залежить, зокрема, зворотне відношення громадян до цих органів, повага до них, бажання співробітництва чи, навпаки, сприйняття правоохоронний органів як потенційного ворога та порушника їх особистих прав. The article identifies the issue of formation of the category of effectiveness of labor law. The author established that the connection of the goal with the result of the legal norm is correct, but it should be determined that the goal is possible not only when the subject of law enforcement acts consciously and consistently, but also when his actions are unconscious or, in general, inaction. the achievement of a particular result may be accidental, however, such cases will not be indicative to determine the effectiveness of the rule of law. It is determined that the main. the reason for the imperfection of this approach to defining the concept of effectiveness of the law. It is substantiated that the mechanism of realization of norms of labor law is limited only by their own action (the specified concerns declarative norms which main function – ideological, educational), it is possible to speak that their efficiency is defined by direct communication of result of action of such norm and the purpose, the purpose, which was laid down when adopting such a rule. It is determined that the first factor in the effectiveness of a law is its content and full compliance of such a law with the real socio-political and legal situation in the country. The second factor in the effectiveness of the law is the general level of legal culture of citizens and their legal awareness (determined that any legal norm is more effective in a society where the vast majority of the population is accustomed to respect the law and follow it in their daily activities, knows and understands their rights and their relationship to responsibilities). The third factor in the effectiveness of the law is the quality of law enforcement and law enforcement agencies. The competence of employees of these bodies, their incorruptibility and honesty, integrity and attentiveness to people depends, in particular, the attitude of citizens to these bodies, respect for them, willingness to cooperate or, conversely, the perception of law enforcement agencies as a potential enemy and violator of their personal rights.Item МОДЕЛІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ КОНКУРЕНЦІЇ РОЗВИНУТИХ ДЕРЖАВ. Models of administrative and legal protection of competition in developed countries(2020) ОМЕЛЬЧЕНКО Л.В.; Omelchenko L.V.В статті здійснено комплексний аналіз моделей адміністративно-правового захисту конкуренції та тенденцій їх застосування в розвинутих державах, визначено роль та генезис адміністративного права у антимонопольній політиці. Доведено, що в сучасному адміністративному праві зарубіжних країн важливим досягненнями є, зокрема, системність регулювання, в тому числі кодифікація і консолідація адміністративних норм, розвинені процедури, розробленість і застосування принципів адміністративного права, при цьому в контексті проблематики балансу економічних інтересів звертає на себе увагу велике значення принципу пропорційності в регулюванні і правозастосуванні. The article provides a comprehensive analysis of models of administrative and legal protection of competition and trends in their application in developed countries, defines the role and genesis of administrative law in antimonopoly policy. It is proved that in the modern administrative law of foreign countries, important achievements are, in particular, the consistency of regulation, including the codification and consolidation of administrative norms, developed procedures, the development and application of the principles of administrative law, while in the context of the problem of the balance of economic interests, the great importance of the principle of proportionality in regulation and law enforcement draws attention.Item НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. Normative and legal bases of insurance activity on the Ukrainian lands as a part of the Russian empire(2020) ПОНОМАРЕНКО П.О.; Ponomarenko P.O.Наукова стаття присвячена дослідженню та комплексному аналізу нормативно-правових засад страхової діяльності на українських територіях у складі Російської імперії. З урахуванням доктринального дослідження встановлено, що страхове законодавство в Російській імперії складалося з двох груп нормативно-правових актів. Першу групу становили загальні закони, що регулювали діяльність всіх страхових організацій, незалежно від характеру здійснюваних ними операцій (Звід законів, Положення про нагляд за діяльністю страхових установ та товариств). Другу групу становили спеціальні закони, які представляли собою законодавчі або адміністративні акти, під назвою «Положення», «Статути» і регулювали діяльність окремих страхових підприємств або певну галузь страхування. В цілому, велика кількість нормативно-правових актів, що відносяться тільки до діяльності окремих товариств, і відсутність базового закону в сфері страхування можна вважати недоліком системи страхового законодавства. Крім законодавчих актів, в зазначений період, важливу роль в правовому регулюванні страхових відносин грали і інші джерела права – судова практика, звичайне право, право іноземних держав. The scientific article is devoted to research and complex analysis of normativelegal bases of insurance activity on the Ukrainian territories as a part of the Russian empire. Taking into the doctrinal study, it established that the insurance legislation in the Russian Empire consisted of two groups of regulations. The first group consisted of general laws governing the activities of all insurance companies, regardless of the nature of their operations (Code of Laws, Regulations on the supervision of insurance companies and companies). The second group consisted of special laws, which were legislative or administrative acts, called "regulations", "statutes" and regulated the activities of individual insurance companies or a particular branch of insurance. In general, a large number of regulations relating only to the activities of individual companies, and the lack of a basic law in the field of insurance considered a shortcoming of the insurance legislation. In addition to legislation, during this period, an important role in the legal regulation of insurance relations played by other sources of law ‒ case law, common law, the law of foreign states.Item ПРИПИНЕННЯ ДІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ АКТІВ У ЗВ’ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ ВИМОГ. Termination of administrative acts in connection with compliance with the requirements(2020) МІЛІЄНКО О.А.; Miliienko O.A.У статті досліджено питання припинення дії адміністративних актів у звязку з виконанням вимог. Акцентовано увагу на тому, що чинне національне законодавство не містить норм, які закріплюють вичерпний перелік підстав припинення адміністративного акту, проте проєктне законодавство, зокрема, проєкт Закону України «Про адміністративну процедуру» однією з підстав визначає виконання адміністративного акта (реалізація права або виконання певної вимоги, тобто досягнення мети, заради якого акт був прийнятий). The article examines the issue of termination of administrative acts in connection with the requirements. It is emphasized that the current national legislation does not contain norms that establish an exhaustive list of grounds for termination of an administrative act, but the draft legislation, in particular, the draft Law of Ukraine "On Administrative Procedure" defines one of the grounds , ie achieving the purpose for which the act was adopted).Item ПРАВО НА ЕВТАНАЗІЮ У ПРАКТИЦІ ЄСПЛ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ.The right to euthanasia in the practice of the ECHR and prospects for implementation in Ukraine(2020) БОЛДІЖАР С.О.; Boldizhar S.О.У статті досліджено судову практику Європейського суду з прав людини щодо права на евтаназію, проаналізовано пропозиції впровадження вказаного інституту в Україні. Встановлено, що незважаючи на активне обговорення та аргументування права кожної людини на гідну смерть, тільки деякі європейські держави врегулювали та дозволили цю процедуру чи окремий її різновид. На процеси легалізації евтаназії у європейських державах вплинула і практика ЄСПЛ. The article examines the case law of the European Court of Human Rights on the right to euthanasia, analyzes the proposals for the introduction of this institution in Ukraine. It is established that despite the active discussion and argumentation of the right of everyone to a dignified death, only some European states have regulated and allowed this procedure or its separate variant. The process of legalization of euthanasia in European countries was also influenced by the practice of the European Court of Human Rights.Item АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ У СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ. Administrative and legal status of subjects in the field of intellectual property right implementation(2020) КАПІТАНЕНКО Н.П.; Kapitanenko N.P.В статті проаналізовано адміністративно-правовий статус суб’єктів у сфері реалізації права інтелектуальної власності. Визначено, що адміністративно-правовий статус суб’єкта відноситься до галузевого правового статусу і стосується статусу особи у сфері публічного управління. The article analyzes the administrative and legal status of subjects in the field of intellectual property right implementation. It is determined that the administrative and legal status of the subject belongs to the sectoral legal status and refers to the status of a person in the field of public administration.Item АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НОРМОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ. Analysis of modern problems of administrative and legal regulation of rule-making activities of central executive bodies(2020) БАРАНЕНКО Д.В.; Baranenko D.V.У статті досліджені проблеми адміністративно-правового регулювання нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади. Зазначено, що нормотворча діяльність центральних органів виконавчої влади складає сутність і зміст нормотворчого процесу, який є різновидом правотворчості і полягає в діяльності центральних органів виконавчої влади України та їх посадових осіб із створення нормативно-правових актів у порядку, чітко регламентованому законодавством (в залежності від органу нормотворчої діяльності та виду нормативно-правового акта, який створюється). До принципів нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади запропоновано віднести принципи законності, демократизму, гласності, професіоналізму, техніко-юридичної досконалості, ефективності регулювання, виконуваності та планувально-оперативний принципи. Підкреслено, що всі зазначені принципи взаємопов’язані та взаємодіють в процесі реалізації нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади і саме вони складають основні напрями та підґрунтя нормотворчого процесу. The article examines the problems of administrative and legal regulation of central executive bodies. It is noted that the rule-making activity of central executive bodies is the essence and content of the rule-making process, which is a kind of lawmaking and consists in the activities of central executive bodies of Ukraine and their officials to create regulations in a manner clearly regulated by law (depending on the body). normative activity and the type of normative legal act that is created). The principles of rule-making activity of the central executive bodies include the principles of legality, democracy, publicity, professionalism, technical and legal excellence, efficiency of regulation, enforceability and planning and operational principles. It is emphasized that all these principles are interconnected and interact in the process of implementing the rule-making activities of the central executive bodies and they are the main directions and foundations of the rule-making process.Item СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ. Public relations in the digital transformation sphere as an object of public administration(2020) ПОДЗІГУН Г.В.; Podzihun H.V.Статтю присвячено дослідженню особливостей суспільних відносин у сфері цифрової трансформації в якості об’єкта публічного адміністрування. Акцентовано увагу на тому, що поширення процесів інформатизації, комп’ютеризації та діджиталізації, що утворюють сферу цифрової трансформації України, вимагають від держави забезпечення високого рівня організації суб’єктів публічного адміністрування, використання електронних форм їх взаємодії з населенням та застосування нових інформаційно-комунікативних методів у сфері управління державними та суспільними справами. The paper studies the peculiarities of the public relations in the digital transformation sphere as an object of public administration. It is stressed that the IT development, computerization and digitalization which comprise the digital transformation of Ukraine necessitate that the state should ensure a high level of organization of the public administration entities, application of the electronic forms of their interaction with population and use of new information and communication methods in the sphere of governance and public control.Item ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКА ТА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ (XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ СТОЛІТТЯ). State-management and financial activity in the Ukrainian territories (XVIII – first half of the 19th century)(2020) КАРП’ЯК О.О.; Karpiak O.O.Наукова стаття присвячена дослідженню та комплексному аналізу державно-управлінської та фінансової діяльності на українських територіях у XVIII – першій половині XІX століття. Аргументовано показано, що фінанси як частина суспільних відносин, та відносин особливого роду, дозволяють собі показати державне господарство у всіх його проявах цілому. Вони як індикатор служать визначником цивілізованості й розвиненості суспільства, держави в цілому і його інститутів окремо. Право ж, а точніше, законодавство є засобом досягнення поставлених перед урядом і суспільством цілей. Мета фінансової науки – вивчення державно-господарської діяльності в її історичному розвитку, аналіз причин виникнення і видозміни фінансових інститутів, відкриття еволюційних законів державного господарства. В той же час, мета науки історії держави й права – вивчення організаційно-правових основ фінансової системи як скелета державного механізму. Фінанси, як ніякі інші відносини, дозволяють простежити взаємовпливи і взаємопроникнення держави й права. The scientific article is devoted to the research and complex analysis of public administration and financial activities in the Ukrainian territories in the XVIII-first half of the XIX century. It argued that finance as part of social relations, and relations of a special kind, allow themselves to show the state economy in all its manifestations as a whole. They as an indicator serve as a determinant of civilization and development of society, the state as a whole and its institutions in particular. Law, or rather, legislation is a means to achieve the goals set before the government and society. The purpose of financial science is to study state economic activity in its historical development, to analyze the causes of the emergence and modification of financial institutions, and to discover the evolutionary laws of the state economy. At the same time, the purpose of the science of the history of the state and law is to study the organizational and legal foundations of the financial system as the skeleton of the state mechanism. Finance, like no other relationship, allows us to trace the interactions and interpenetration of state and law.Item ПРАВО І СУСПІЛЬСТВО №3 Ч.2(2020)Item ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЄВГЕНІКИ: ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС. The concept and legal regulation of eugenics: a historical digression(2020) КУРАХ Л.В.; Kurakh L.V.В статті вивчається історія євгенічних практик, їх сприйняття в суспільстві та в праві. Проаналізовану тематичну літературу та етимологію, які стосувалися євгеніки та ставлення до неї в древньому світі. Констатовано, що євгеніка застосовувалася та віталася ще в стародавніх країнах, про що свідчать збережені праці тогочасних мислителів. The article studies the history of eugenic practices, their perception in society and in law. The thematic literature and etymology related to eugenics and attitude to it in the ancient world are analyzed. It is stated that eugenics was used and welcomed in ancient countries, as evidenced by the preserved works of contemporary thinkers.Item ПРАВО НА ЖИТТЯ ОСІБ, ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ. The right to life of persons sentenced to imprisonment(2020) ПРАСОВ О.О.; Prasov O.O.Статтю присвячено аналізу актуальних питань стосовно проблем законодавчого регулювання особистих немайнових прав осіб, засуджених до позбавлення волі. Розглянуто питання щодо особистих немайнових прав, які забезпечують природне існування фізичної особи. Проаналізовано проблеми вітчизняного законодавства та практики щодо реалізації особистих немайнових прав. Наголошено на тому, що всі люди від народження наділені певним комплексом невід’ємних прав та свобод, які власно є результатом людської природи. Права людини та громадянина закріплені в Конституції України, відповідно до якої усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Ці права є невід’ємними та невідчужуваними. Визнання і захист прав людини є основним обов’язком держави. The article is devoted to the analysis of topical issues concerning the problems of legislative regulation of personal non-property rights of persons sentenced to imprisonment. The issue of personal non-property rights that ensure the natural existence of an individual is considered. The problems of domestic legislation and practice regarding the realization of personal non-property rights. It is emphasized that all human beings are endowed from birth with a certain set of inalienable rights and freedoms, which are in fact the result of human nature. Human and civil rights are enshrined in the Constitution of Ukraine, according to which all people are free and equal in their dignity and rights. These rights are inalienable and inalienable. Recognition and protection of human rights is a primary responsibility of the state.Item ПРАВА ЗАСУДЖЕНИХ ЯК ЗМІСТОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ ЇХ ПРАВОВОГО СТАТУСУ. Rights of convicts as a substantive element of their legal status(2020) БОГДАН Ю.М.; Bohdan Yu.M.Стаття присвячена науковому обґрунтуванню сутнісних ознак прав засуджених як змістовного елементу їх правового статусу. Виходячи з наявних на сьогодні доктринальних підходів до визначення прав засуджених, спираючись на відповідні нормативні положення, виокремлено такі сутнісні ознаки поняття «право засуджених», як: 1) це міра можливої (дозволеної) поведінки засудженого; 2) така міра має конституційну правову природу, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 63 Конституції України, засуджений користується всіма правами людини та громадянина, за винятком обмежень, що визначені законом і встановлені вироком суду; 3) відповідним правом засуджений може користуватися під відбування покарання; 4) легальний (законодавчо закріплений) характер прав засуджених, оскільки як правовий статус загалом, так і права засуджених зокрема визначено у главі 2 й інших нормах Кримінально-виконавчого кодексу України та інших законах України. The article is dedicated to the scientific substantiation of the essential features of rights of convicts as a substantive element of their legal status. Based on the currently available doctrinal approaches to determining rights of convicts, on the relevant normative regulations, the author identified such essential features of the concept of «right of convicts» as: 1) it is a measure of possible (permitted) behavior of a convict; 2) such a measure has a constitutional legal nature, because in accordance with Part 3 of Art. 63 of the Constitution of Ukraine, a convict enjoys all human and civil rights, except for the restrictions established by law and established by a court sentence; 3) a convict may use the relevant right while serving a punishment; 4) a legal (legally enshrined) nature of rights of convicts, as both the legal status in general and the rights of convicts in particular are defined in Chapter 2 and other provisions of the Criminal-Executive Code of Ukraine and other laws of Ukraine.Item ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ КУРСАНТІВ ТА СЛУХАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ІЗ СПЕЦИФІЧНИМИ УМОВАМИ НАВЧАННЯ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ПІДГОТОВКУ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ. Concept and features of the administrative and legal status of cadets and part-time students of higher educational institutions with specific training conditions for police officers(2020) ШУЛЬГА М.В.; Shulga M.V.У запропонованій статті досліджуються питання визначення поняття адміністративно-правового статусу курсантів та слухачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та виокремленні особливостей статусу зазначеної категорій суб’єктів адміністративно-правових відносин. Зроблено висновок про відсутність одностайного розуміння в адміністративно-правовій доктрині поняття «адміністративно-правовий статус», яке розглядається у вузькому, універсальному і широкому розумінні, обґрунтовано доцільність застосування широкого підходу при розгляді адміністративно-правового статусу курсантів та слухачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Автором на підставі узагальнення теоретико-методологічних розробок вчених, виокремлення специфічних ознак адміністративно-правового статусу зазначеної категорії осіб надано авторське визначення поняття «адміністративно-правовий статус курсантів та слухачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських». В роботі поряд з загальними ознаками адміністративно-правового статусу, які характерні і для курсантів та слухачів виокремлено характерні ознаки адміністративно-правового статусу, до яких автором віднесено: особливий порядок нормативно-правового регулювання, особливі умови набуття статусу, особливий порядок проходження служби. З метою уточнення адміністративно-правового статусу зазначеної категорії осіб обґрунтовано внесення змін до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію». The proposed article examines the issues of defining the concept of the administrative and legal status of cadets and part-time students of higher educational institutions with specific training conditions for police officers. Highlighting the features of the specified categories status of subjects in the administrative and legal relations is realized here. It is concluded that there is no unanimous understanding the concept of "administrative and legal status" in the administrative and legal doctrine. It is considered in a narrow, universal and broad sense. The expediency of using a broad approach is justified by considering the administrative and legal status of cadets and part-time students of higher educational institutions with specific training conditions for police officers. The author presents the author’s definition of the following concept "administrative and legal status of cadets and students of higher education institutions with specific training conditions for police officers". It is based on the generalization of theoretical and methodological developments of scientists, and highlighting the specific features of the administrative and legal status of this persons’ category. The general signs of the administrative and legal status, which are also characteristic of cadets and part-time students, are determined here. The following characteristic features of the administrative and legal status are proposed by the author, i.e. a special procedure for legal regulation, special conditions for acquiring a status, a special procedure for performing service. In order to clarify the administrative and legal status of this category of persons, it is reasonable to amend Article 59 of the Law of Ukraine "On the National Police".Item ПАТРОНАТНІ СЛУЖБИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ. Patronage services of the President of Ukraine, the Office of the President of Ukraine(2020) ЧОРНА В.В.; Chorna V.V.В даній статті розкрито поняття патронатних служб Президента України, Офісу Президента України, виокремлено особливості патронатних служб Президента України, Офісу Президента України. Виокремлено особливості патронатної служби Президента України: термін перебування на службі не можу перевищувати терміну перебування Президента України на посаді та виконання ним своїх обов’язків; посади належать як до державних службовців, так і о осіб, що працюють за контрактом (трудовим договором), так і позаштатні працівники; характеризується центричністю підпорядкування лише Президенту України; мають особливий порядок відбору, призначення та перебування на службі; специфічний характер завдань та функцій працівників патронатних служб. This article reveals the concept of patronage services of the President of Ukraine, the Office of the President of Ukraine, highlights the features of the patronage services of the President of Ukraine, the Office of the President of Ukraine. The peculiarities of the patronage service of the President of Ukraine are singled out: the term of office may not exceed the term of office of the President of Ukraine and the performance of his duties; positions belong to both civil servants and persons working under a contract (employment contract), and freelancers; is characterized by the centricity of subordination only to the President of Ukraine; have a special procedure for selection, appointment and stay in the service; the specific nature of the tasks and functions of employees of patronage services.Item НЕЗАКОННЕ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН У РАКУРСІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ДИСКУРСУ. Illegal mining in the perspective of modern Ukrainian discourse(2020) ВІРТ А.О.; Virt A.A.В роботі визначені основні тенденції розвитку політики протидії незаконному користуванню корисними копалинами та видобутку бурштину як самостійної підсистеми, що реалізується у вигляді: мінімального втручання в сталий розвиток екосистем (пріоритет субституції, адитивності заходів впливу), розвитку відновного правосуддя (вирішення конфліктів між потерпілим та правопорушником і суспільством на особистому рівні), диверсифікації заходів кримінально-правового впливу на фізичних та юридичних осіб; використання покарання, зокрема, позбавлення волі, як останнього засобу державного впливу на екологічні кримінальні правопорушення; Зроблено висновок про необхідність уточнення об’єктивної сторони основних складів незаконного видобування корисних копалин та видобутку бурштину. Доведено, що незаконне користування корисними копалинами та бурштином повинно бути криміналізоване у вигляді видобування, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення предмету злочину. В цілому така діяльність може бути охарактеризована як незаконне поводження з корисними копалинами.; Доводиться, що розповсюдженість природних багатств на території України, застаріла система соціального регулювання процесів державного управління видобуванням корисливих копалин, відносна поширеність корисливої мотивації у період транзиції, слабкий соціальний контроль визначають відповідні соціальні та нормативні передумови актуалізації кримінально-правової протидії правопорушенням у сфері незаконного видобування корисних копалин. The paper identifies the main trends in the development of policies to combat the illegal use of minerals and amber mining as an independent subsystem, which is implemented in the form of: minimal interference in sustainable development of ecosystems (priority of substitution, additivity measures), the development of restorative justice. society at the personal level), diversification of measures of criminal law influence on individuals and legal entities; use of punishment, in particular, imprisonment, as the last means of state influence on environmental criminal offenses; It is concluded that it is necessary to clarify the objective side of the main components of illegal mining and amber mining. It has been proven that the illegal use of minerals and amber should be criminalized in the form of extraction, transportation, storage, processing, disposal, disposal, removal or burial of the object of the crime. In general, such activities can be described as illegal handling of minerals . It is proved that the prevalence of natural resources on the territory of Ukraine, outdated system of social regulation of public administration of mining, the relative prevalence of selfish motivation during the transition, weak social control determine the relevant social and regulatory prerequisites for updating criminal law offenses.Item РЕКОМЕНДАЦІЇ ФАТФ З УРЕГУЛЮВАННЯ ОБМІНУ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ ЯК ПРОТИДІЯ ЗАГРОЗАМ ГЛОБАЛЬНІЙ ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ. FATF recommendations on the regulation of virtual assets exchange as a counteraction to the threats to the global financial system(2020) ГОНЧАРЕНКО С.Ю.; Honcharenko S.Yu.В статті досліджені Рекомендації ФАТФ з урегулювання обміну віртуальних активів в аспекті протидії загрозам глобальній фінансовій системі. Обґрунтовано, що віртуальні активи і пов’язані з ними фінансові послуги можуть сприяти розвитку фінансових інновацій, підвищенню результативності фінансових ринків, що, в свою чергу, повинно привести до покращення доступності фінансових послуг. The article examines the FATF Recommendations on the regulation of the exchange of virtual assets in terms of countering threats to the global financial system. It is substantiated that virtual assets and related financial services can promote the development of financial innovations, increase the efficiency of financial markets, which, in turn, should lead to the improvement of financial services availability.Item ПРОБЛЕМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВОДЖЕННЯ З МЕДИЧНИМИ ВІДХОДАМИ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ В УКРАЇНІ. Problems of administrative and legal enforcement of medical waste treatment during the pandemic period in Ukraine(2020) ШУЛЬГА Є.В.; Shulha Ye.V.; КАРНАУХ-ГОЛОДНЯК О.В.; Karnaukh-Holodniak O.V.У статті проаналізовано проблеми правового забезпечення поводження з медичними відходами в період пандемії в Україні. Встановлено низький рівень нормативно-правового забезпечення поводження з медичними відходами відповідно до сучасних викликів пандемії COVID 19. До основних принципів поводження з медичними відходами авторами віднесено: принцип пріоритетності захисту навколишнього природного середовища та здоров’я людини від негативного впливу відходів; принцип забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів; принцип науково-обґрунтованого узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку; принцип «забруднювач платить»; принцип «обережності», принцип «обов’язку дотримуватися обережності». The article analyzes the problems of legal support for medical waste management during the pandemic in Ukraine. A low level of regulatory and legal support for medical waste management has been established in accordance with the current challenges of the COVID 19 pandemic. The main principles of medical waste management include: the principle of priority protection of the environment and human health from the negative impact of waste; the principle of ensuring the economical use of raw materials and energy resources; the principle of scientifically sound coordination of ecological, economic and social interests of society regarding the generation and use of waste in order to ensure its sustainable development; the "polluter pays" principle; the precautionary principle, the precautionary principle.