АКСІОЛОГІЯ ТА АНТРОПОЛОГІЯ ПРАВА
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing АКСІОЛОГІЯ ТА АНТРОПОЛОГІЯ ПРАВА by Issue Date
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Розвиток біоетики в міжнародному праві як глобальної платформи для розв’язання проблем прав людини. Development of Bioethics in International Law as a Global Platform for Solving Human Rights Problems(2019) Островська, Б.В.; Ostrovska, B.У статті досліджено розвиток біоетики як нового етичного напряму, що виник унаслідок науково-технічного прогресу в біології та медицині в другій половині XX століття, та її подальшу інтеграцію до міжнародного правопорядку, зокрема у сферу прав людини завдяки провідній ролі ЮНЕСКО та Ради Європи. Акцентовано на важливості Конвенції про права людини та біомедицину 1997 року й Загальній декларації про біоетику та права людини 2005 року, які заклали основи розвитку біоетики як складової міжнародного права у сфері прав людини. Досліджено роль норм м’якого права як важливого джерела міжнародного права для вирішення актуальних біоетичних питань, зокрема стосовно прав людини йбіомедицини. The development of bioethics as a new ethical direction, which arose as a result of scientific and technological progress in biology and medicine in the second half of the XX century andits further integration into the international legal order, including the area of human rights thanks to the leading role of UNESCO and the Council of Europe, is examined in the article. The importance of the 1997 Convention on Human Rights and Biomedicine and the 2005 Universal Declaration on Bioethics and Human Rights, which laid the foundations of bioethics as a component of international human rights law, was emphasized. The role of the soft law norms as an important source ofinternational law for solving relevant bioethical issues, in particular related to human rights and biomedicine, has been researched.Item Аксіологічні основи моделі мовної політики:теоретико-методологічний аналіз.Axiological Basis of the Model of Language Policy: Theoretical-Methodological Analysis(2019) Вдовичин, І.Я.; Савойська, С.В.; Vdovychun, I.; Savoiska, S.Здійснено комплексне дослідження аксіологічних основ моделі мовної політики, яка може бути ефективно розбудована лише на ціннісній основі, складовимиякої є культура, духовність, свобода, незалежність, консолідація, взаєморозуміння, толерантність тощо. Автор стверджує, що толерантність, як й інші цінності, має бути в усьому: у стосунках між різними суб’єктами політики, політичними силами, владою та спільнотою, фракціями у Парламенті, коаліцією й опозицією, на міжрегіональному рівні, у мовно-політичних відносинах, на рівні обговорення та ухвалення законів, у розв’язанні мовно-політичних проблем, здійсненні мовної політики, формуванні її моделі тощо. Зазначено, що кожна релігійна спільнота має бути толерантною до іншої громадиз релігійними уявленнями, традиціями, культурою та мовою користування вцерковній службі, проповідях, відмінними від прийнятих у них. Це стосується й світського життя, де мають мирно уживатися різні мови та культури. A comprehensive study of the axiological foundations of the language policy model, which can effectively be developed only on a value basis, is an integral part of which is culture, spirituality, freedom, independence, consolidation,mutual understanding, tolerance, etc. The author argues that tolerance, as well as other values, should be in all things: in relations between different actors of politics, political forces, power and community, factions in parliament, coalition and opposition, at interregional level, in language and political relations, at the level of discussion and adoption of laws, in solving language and political problems, in implementing language policy, in forming its model, and so on. It is noted that every religious community should be tolerant of another, which has other religious beliefs, traditions, culture and language used in church service, sermons, etc. This also applies to secular life, where different languages and cultures are peacefully used.Item Антропологія права як складова філософської антропології (загальний нарис).Anthropology of Law as a Component of Philosophical Anthropology (General Essay)(2019) Бандура, О.О.; Bandura, О.Метастатті полягає в тому, щоб привернути увагу сучасних фахівців з філософії права до здобутків української філософської школи 60-х років ХХ століття в галузі загальної філософії та філософської антропології, а також продемонструвати, що низка положень антропології права є складовими відповідних положень філософської антропології та діалектичні взаємозв’язки антропології права з праксеологією, аксіологією, онтологією ігносеологією права зумовлені діалектичними взаємозв’язками філософської антропології з філософськими праксеологією, аксіологією, онтологією та гносеологією. Слід зазначити, що В.В.Кузьменко у статті «Онтологія, антропологія, аксіологія, гносеологія філософсько-правової концепції Фоми Аквінського»вивчає питання про синкретизм, тобто нерозривну єдність правових онтології, антропології, аксіології та гносеології у зв’язку з філософсько-правовою концепцією мислителя, проте лише стосовно цієї концепції питання слід порушуватиширше. The purposeof the article is to attract the attention of modern specialists on the philosophy of law the achievements of the Ukrainian school of 60-ies of the last century in the field of general philosophy and philosophical anthropology, as well as to show that a number of provisions of anthropology of law are a composites of the relevant provisions of philosophical anthropology, and that the dialectical relationship of legal anthropology with legal praxeology, axiology, ontology and gnoseology are conditioned to the dialectical interrelations of philosophical anthropology with philosophical praxeology, axiology, ontology and gnoseology. It should be noted that Vladimir Kuzmenko in his article «Оnthology, anthropology, axiology, gnoseology of Thomas Aquinas law conception» considers the question of syncretism, that is, the indissoluble unity of the legal ontology, anthropology, axiology and epistemology in connection with a philosophical-legal concept of this thinker, but only with respect to this concept, the question should be put more widely.