НАУКОВІ СТАТТІ

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/18548

Browse

Browsing НАУКОВІ СТАТТІ by Author "Bortun Karina"

Now showing 1 - 16 of 16
  • Thumbnail Image
    Item
    Comparison of Dialect Text Architectonics in Ukrainian and English Comparación de la arquitectura del texto dialectal en ucraniano e inglés
    (2023) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina; Кузнєцов Юрій; Kuznetsov Yuriy; Суран Тамара; Suran Tamara; Пілаш Марина; Pilash Maryna; Шкурко Галина; Shkurko Halyna
    The aim of the article was to study the peculiarities of the dialect text architectonics in English and Ukrainian and compare their peculiarities for good understanding of a foreign language. Methodologically, comparative analysis, correlation method and context analysis were used; plus quantitative distribution of variants of the variables. The forms of the verb to be in the Future Tense in English and Ukrainian are considered as markers of verb tenses for parametric study. It is obvious that the Future Tense in Ukrainian should be considered primary in terms of origin. For active verbs, the number of examples outside the combinations with the personal pronoun is relatively small, then for full verb forms will be the number of such examples is much more significant. In conclusion, the topic of dialectal differences between languages, behaviour, traditions, and mentality is becoming increasingly relevant in today’s world, which seeks to resist globalization. Now the dialect that distinguishes people from each other has begun to be valued. Further research should address the phonetic and lexical aspects of dialectal speech, because comprehensive coverage of phonetic and lexical features of language dialects will allow future specialists to acquire communicative competencies. El objetivo del artículo fue estudiar las peculiaridades de la arquitectura del texto dialectal en inglés y ucraniano, a fin de comparar sus peculiaridades para una buena comprensión de un idioma extranjero. Como método se utilize el análisis comparative, método de correlación y análisis de contexto; asi como la distribución cuantitativa de variantes de las variables. Las formas del verbo to be en tiempo futuro en inglés y ucraniano se consideran marcadores de tiempos verbales para el estudio paramétrico. Es obvio que el tiempo futuro en ucraniano debe considerarse primario en términos de origen. Para los verbos activos, el número de ejemplos fuera de las combinaciones con el pronombre personal es relativamente pequeño, entonces para las formas verbales completas será el número de tales ejemplos es mucho más significativo. En conclusion, el tema de las diferencias dialectales entre lenguas, comportamientos, tradiciones y mentalidad cobra cada vez más relevancia en el mundo actual, que busca resistir la globalización. La investigación futura debería abordar los aspectos fonéticos y léxicos del habla dialectal, pues la cobertura integral de las características fonéticas y léxicas de los dialectos del idioma permitirá a los futuros especialistas adquirir competencias comunicativas.
  • Thumbnail Image
    Item
    Structure and semantics of verbal means of expressing states of emotional tension in english publicistic texts. Структура і семантика вербальних засобів вираження станів емоційного напруження в англійських публіцистичних текстах
    (2023) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina; Сліпецька Віра; Slipetska Vira; Жилін Михайло; Zhylin Mykhailo; Гончарова Вікторія; Horlachova Viktoriia; Кошарний Костянтин; Kosharnyi Kostiantyn
    The aim of the research is to contribute to a deeper understanding of the role and functioning of verbal means of expressing emotional tension in journalistic texts. Methods. The research involves such methods as comparative analysis, transformational analysis, contextual analysis, pragma-semantic analysis. Statistical processing and validation of the obtained data was carried out using Cronbach’s alpha and mean square. Results. The results of the study helped to identify the linguistic features of expressing states of emotional tension. A total of 272 interjections that reflect emotional stress were found in the studied corpus. In general, 589 contexts of the use of modal words, which have the colouring of emotional tension, were also analysed. Conclusions. The study found that emotional stress in journalistic texts is strongly dependent on the context in which it is used. Understanding emotional expressions requires taking into account the sociocultural context, the goals of communication, and the relationship between communicators. Prospects. Further research can expand the scope and diversity of the corpus of journalistic texts, which will enable obtaining more representative results. Adding different genres, time periods, and authors will give a more complete picture of the verbal means of expressing emotional tension. Дослідження має на меті допомогти більш глибокому розумінню ролі та функціонування вербальних засобів у вираженні емоційного напруження в публіцистичних текстах. Методи. В роботі використано такі методи, як компаративний аналіз, трансформаційний аналіз, контекстуальний аналіз, прагмасемантичний аналіз. Статистична обробка і валідація отриманих даних проводилася за допомогою альфа Кронбаха та середнього квадратичного значення. Результати. Результати дослідження допомогли виявити мовні особливості вираження станів емоційної напруженості. Так, у корпусі, що досліджувався виявлено 272 вигуки, які відображають емоційне напруження. Також проаналізовано 589 контекстів вживання модальних слів, що мають забарвлення емоційної напруженості. Висновки. Дослідження виявило, що емоційне напруження в публіцистичних текстах має сильну залежність від контексту, у якому воно використовується. Розуміння емоційних висловлювань вимагає урахування соціокультурного контексту, цілей комунікації та відносин між комунікантами. Перспективи. Майбутні дослідження можуть розширити обсяг і різноманітність корпусу публіцистичних текстів, що дозволить отримати більш репрезентативні результати. Додавання різних жанрів, періодів часу та авторів дозволить отримати більш повне уявлення про вербальні засоби вираження емоційного напруження.
  • Thumbnail Image
    Item
    ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ «G SUITE FOR EDUCATION» ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». THE USE OF DIGITAL TOOLS ‘G SUITE FOR EDUCATION’ TO ORGANISE THE EDUCATIONAL PROCESS AT THE EUROPEAN UNIVERSITY
    (2022) Бортун Каріни Олександрівни; Bortun Karina
    Вища школа сьогодні потребує сучасних інформаційних інструментів для створення онлайн навчального середовища, яке допоможе налагодити спільну роботу в режимі реального часу з використанням таких застосунків: Google Docs (документи), Sheets (таблиці), Slides (презентації), Forms (форми), Sites (сайти), Drive (диск). Організація онлайн-спілкування між викладачами, адміністрацією та студентами буде ефективнішою з використанням Google Meet, Chat та Gmail. Для надання, створення рекомендацій і контролю процесу навчання застосовують Classroom, бо важливим аспектом у цьому постає створення інклюзивного середовища навчання з індивідуальними налаштуваннями доступу, що враховують унікальні стилі навчання кожного студента. Враховуючи зазначене вище, стаття присвячена опису впровадження та використання у навчальному процесі ПВНЗ «Європейський університет», зокрема урахування можливостей засобів хмарної платформи – «G Suite for Education». Окреслено основні напрями використання такої технології у закладі вищої освіти, подано детальну паспортизацію сервісів та застосунків програмного забезпечення в освітньому процесі. Саме вони допоможуть сформувати спільне бачення проблеми використання інформаційних технологій у закладі вищої освіти навчання всіма учасниками освітнього процесу та дати можливість викладачам організувати максимально ефективне навчальне середовище. Визначено переваги та мотиви використання цієї освітньої технології. Подано опис та фотографічну інструкцію щодо застосування кожної із програм та у якій із галузей життя ПВНЗ «Європейський університет» її можна реалізувати. Для організації такого навчання заклад освіти перейшов на використання сучасної освітньої платформи, яка сприятиме підвищенню якості підготовки студентів, розвитку самостійної творчої діяльності, стимулюватиме одержання додаткових знань та їх закріплення, що забезпечить підготовку конкурентоспроможних фахівців для ринку праці. Викладачі сьогодні використовують широкий вибір пов’язаних між собою сервісів та інструментів, які можна використовувати під час організації онлайн-навчання зі студентами. Їх використання не лише поліпшує та оптимізує освітній процес, а й стимулює набуття учнями навичок використання цифрових технологій, що є однією з визначних цілей сучасної вищої освіти. Перспективним вважаємо покроковий аналіз інших застосунків «G Suite for Education» у зіставному аспекті. Higher education today needs modern information tools to create an online learning environment that will help establish real-time collaboration using the following applications: Google Docs, Sheets, Slides, Forms, Sites, Drive, and other applications. Online communication between teachers, administration and students will be more effective with Google Meet, Chat and Gmail. Classroom is used to provide, create recommendations and control the learning process, as an important aspect of this is the creation of an inclusive learning environment with individual access settings that take into account the unique learning styles of each student. Given the above, the article describes the implementation and use of the European University in the educational process, in particular, taking into account the capabilities of the cloud platform - G Suite for Education. The main directions of using this technology in a higher education institution are outlined, and a detailed certification of software services and applications in the educational process is provided. They will help to form a common vision of the problem of using information technology in higher education institutions by all participants in the educational process and enable teachers to organise the most effective learning environment. The advantages and motives for using this educational technology are identified. A description and photographic instruction on the use of each of the programmes and in which of the areas of life of the European University can be implemented are given. To organise such training, the educational institution has switched to a modern educational platform that will help improve the quality of student training, develop independent creative activity, stimulate the acquisition of additional knowledge and its consolidation, which will ensure the training of competitive specialists for the labour market. Teachers today use a wide range of interconnected services and tools that can be used when organising online learning with students. Their use not only improves and optimises the educational process, but also encourages students to acquire digital skills, which is one of the key goals of modern higher education. We believe that a step-by-step analysis of other G Suite for Education applications in a comparative perspective is promising.
  • Thumbnail Image
    Item
    Засоби вираження конотативного значення у реченні у романі Наталки Доляк «Шикарне життя у Вупперталі». Means of expression of connotative meaning in a sentence in the novel of Natalka Doliak «Shykarne zhyttiа u Vuppertali»
    (2023) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina
    У статті розглянуто засоби вираження конотативного значення в архітектоніці речення в романі Наталки Доляк «Шикарне життя у Вупперталі». Різноплановий мовний арсенал в ідіостилі письменниці зумовлений певними комунікативними інтенціями мовця, щоб вплинути на співрозмовника, тобто має прагматичну настанову, у якій варіюються сила й інтенсивність, кількість і якість мовних засобів. Повнота використання інструментів конотації в окресленому творі залежить від інтенції автора тексту чи повідомлення, адже вони формують потужний комунікативний потенціал, створюючи багатофункційні одиниці в архітектоніці речення. Варто наголосити, щоб посилити прагматичний шлейф на співрозмовника, читача чи слухача, виплекати зміни в його емоційному стані, варто застосовувати інтенсифікації висловлювання. У процесі теоретичного осмислення окреслених феноменів потрібно звертати увагу на ступінь вираження емоційної наснаги, яка може бути реалізована завдяки конотативній семантиці, що дбайливо використовує різні шляхи виявлення в художньому дискурсі. Прагматичні компоненти вказують також на настанови та суб’єкта мовлення, охоплюючи вектори експресивності, емотивності й оцінності. Адже конотація передбачає реалізацію своїх рис у контексті, який органічно «віддзеркалює» особливості вживання лексеми, її значення, яке може варіюватися в межах речення чи тексту. У романі «Шикарне життя в Вупперталі» Наталки Доляк нами зафіксовано такі граматико-семантичні засоби: словотворчі (репрезентовані осново- та словоскладанням, які є першопричиною формування нових лінгвоутворень у творі), стилістичні (лінгвістичні одиниці, стилістичні прийоми, мовні фігури, стратегії або тактики, що моделюють колорит твору, його «рамкове» обрамлення), лексичні (лексеми, різні потрактування, запозичення з інших мов, які допомагають урізноманітнити комунікативний контекст персонажів), граматичні (експресивний потенціал частин мови, які гармонійно оформлюють художню канву твору). The article examines the means of expressing connotative meaning in the architecture of sentences in Natalka Dolyak’s novel “Shykarne zhyttiа u Vuppertali”. The multifaceted linguistic arsenal in the writer’s idiostyle is determined by certain communicative intentions of the speaker to influence the interlocutor, that is, it has a pragmatic guideline, in which the strength and intensity, quantity and quality of linguistic means vary. The completeness of the use of connotation tools in the outlined work depends on the intention of the author of the text or message, because they form a powerful communicative potential, creating multifunctional units in the architecture of the sentence. It is worth emphasizing, in order to strengthen the pragmatic train on the interlocutor, reader or listener, to cultivate changes in his emotional state, it is worth using intensification of the statement. In the process of theoretical understanding of the outlined phenomena, one should pay attention to the degree of expression of emotional intensity, which can be realized thanks to connotative semantics, which carefully uses different ways of detection in artistic discourse. Pragmatic components also indicate instructions and the subject of speech, covering the vectors of expressiveness, emotionality and evaluability. After all, connotation implies the realization of its features in a context that organically “reflects” the peculiarities of the use of a lexeme, its meaning, which can vary within the limits of a sentence or text.In the novel “Shykarne zhyttiа u Vuppertali”. by Natalka Dolyak, we recorded the following grammatical and semantic means: word-formative (represented by stem and word formation, which are the root cause of the formation of new linguistic formations in the work), stylistic (linguistic units, stylistic techniques, figures of speech, strategies or tactics , which model the color of the work, its “framework” framing), lexical (tokens, different interpretations, borrowings from other languages that help to diversify the communicative context of the characters), grammatical (expressive potential of parts of the language that harmoniously shape the artistic canvas of the work).
  • Thumbnail Image
    Item
    ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ СУГЕСТІЇ В ІМПЕРАТИВНИХ ВИСЛОВЛЕННЯХ. MEANS OF REALIZING SUGGESTION IN IMPERATIVE STATEMENTS
    (2024) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina
    Стаття присвячена засобам реалізації сугестії в імперативному висловлюванні. Автори проаналізували функційний потенціал мови в наказовому реченні, відзначили форми наміру та спонукання, які реалізують волю мовця та водночас створюють ефект навіювання. Імперативні висловлювання сповнені емоцій і експресивної поведінки або вимовлені спокійним тоном, делікатно переконуючи одержувача припису вжити необхідних дій. Відзначено важливість інтонаційно-оцінювального оформлення висловлювання, яке допомагає інструментам навіювання мовлення змусити слухача виконати потрібну дію динаміка. Імперативні висловлення містять семантичний та граматичний зміст, що передбачає різні інтенції спонукання, потрактування яких залежне від контексту, засобів спілкування, стосунків між конумікантами. У роботі було використано метод наскрізного паспортизування, узагальнення. Фактичну базу склали приклади навіювання в імперативних висловленнях сучасної української мови, які були зібрано з публіцистики останніх років, інтернет-виданнях. Статистичні методи допомогли сформувати вибірку дослідження, що унаочнює чисельний розподіл сугестивного потенціалу імператива. Імперативні конструкції здійснюють навіювання формами 1-ї та 2-ї одн./ мн., які збагачені емоційно-експресивною тоналістю поведінки мовця, щоб мати змогу вмовити отримувача прескрипції виконати необхідну дію. Паравербальні фактори (інтонація, емоційний стан мовця в момент спілкування), учасники та атрибути комунікативної ситуації набувають важливого значення у процесі навіювання (сугестії) під час здійснення акту волевиявлення. Імперативні конструкції транслюють різні відтінки стонукального значення, від категоричного до пом’якшеного чи нейтрального. The article is devoted to the means of realizing suggestion in imperative sentences. The authors analyze the functional potential of language in an imperative sentence, note the forms of intention and inducement that realize the speaker's will and at the same time create the effect of suggestion. Imperative statements are full of emotions and expressive behavior or are pronounced in a calm tone, delicately persuading the recipient of the order to take the necessary actions. The author emphasizes the importance of intonation and evaluation of the statement, which helps the tools of suggestive speech to make the listener perform the desired action of the speaker. Imperative utterances contain semantic and grammatical content that implies different intentions of inducement, the interpretation of which depends on the context, means of communication, and relations between the speakers. The method of end-to-end certification and generalization was used in the study. The factual basis was composed of examples of suggestion in imperative expressions of the modern Ukrainian language, which were collected from recent journalism and online publications. Statistical methods helped to form the sample of the study, which illustrates the numerical distribution of the suggestive potential of the imperative. Imperative constructions carry out suggestion by means of the 1st and 2nd singular/multiple forms, which are enriched with emotional and expressive tone of behavior in order to persuade the recipient of the prescription to perform the required action. Pavaverbal factors (intonation, emotional state of the speaker at the moment of communication), participants and attributes of the communicative situation are of great importance.
  • Thumbnail Image
    Item
    Засоби формування конфліктологічної компетентності студентів спеціальності 231 «Соціальна робота». «Means of forming conflictological competence of students majoring in 231 «Social Work»»
    (2022) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina
    Сучасному станові розвитку українського соціуму властиві різноманітні зіткнення суспільних шарів: матеріальних, духовних, виробничих, міжособистісних відносин. Тому важливу роль в архітектоніці професійної компетентності майбутнього соціального працівника відіграє конфліктологічна компетентність, яка вимагає не лише ґрунтовних конфліктологічних знань, а й навичок конструктивного вирішення професійних конфліктологічних ситуацій, попередження розгортання конфліктів, їхньої вчасної діагностики. Актуальним розвиток конфліктологічної компетентності в сучасних реаліях воєнних подій пояснюємо високою конфліктогенністю соціальної сфери. Адже об’єктивні протиріччя в процесі професійної діяльності, здобуваючи майбутній фах надають конфліктам шлейф неминучості, а конфліктологічну компетентність ‒ надважливою складовою професіоналізму соціального працівника. Саме тому пріоритетною вважаємо цілеспрямовану організацію роботи з формування конфліктологічної компетентності під час підготовки здобувача освіти спеціальності 231 «Соціальна робота» закладу вищої освіти до професійної діяльності на соціальній ниві. Конфліктологічна компетентність тлумачимо як важливий рівень обізнаності фахівця соціальної сфери про діапазон правильних стратегій сторін конфлікту та вміння конструктивно діяти в ситуаціях конфлікту. Представлено аналіз підходів формування конфліктологічної компетентності особистості, маємо наголосити, що відповідно до підходів її потрактовують як підсистему професіоналізму, у віковому аспекті, у системі професійної компетентності студентів. Нами унаочнено структуру конфліктологічної компетенції, з детальними коментарями щодо кожного з її елементів. Подано модель формування окресленого явища у майбутніх соціальних працівників, яка передбачає мету, завдання, умови та основні напрями. Маємо наголосити, що умовами формування конструктивної конфліктності здобувачів освіти під час навчання є такі: розвиток інтелектуальної активності, формування критичного мислення, орієнтація на суб’єктність, діалогізація навчального процесу, міжпредметні зв’язки.The current state of development of Ukrainian society is characterised by various clashes of social layers: material, spiritual, industrial, interpersonal relations. Therefore, an important role in the architectonics of the professional competence of a future social worker is played by conflict competence, which requires not only thorough conflictological knowledge, but also the skills of constructive resolution of professional conflict situations, prevention of conflicts, and their timely diagnosis. The development of conflictological competence in the current realities of military events is relevant due to the high conflictogenicity of the social sphere. After all, objective contradictions in the process of professional activity, while acquiring a future profession, give conflicts a trail of inevitability, and conflict competence is a crucial component of a social worker's professionalism. That is why we consider the purposeful organisation of work on the formation of conflict competence in the preparation of a student majoring in 231 ‘Social Work’ at a higher education institution for professional activity in the social field to be a priority. Conflict competence is interpreted as an important level of awareness of a social worker about the range of correct strategies of the parties to the conflict and the ability to act constructively in conflict situations. The article presents an analysis of approaches to the formation of conflictological competence of a personality, emphasising that, according to the approaches, it is interpreted as a subsystem of professionalism, in the age aspect, in the system of professional competence of students. We have illustrated the structure of conflict competence, with detailed comments on each of its elements. We present a model of the formation of this phenomenon in future social workers, which includes the goal, tasks, conditions and main directions. It should be emphasised that the conditions for the formation of constructive conflict competence of students during their studies are as follows: development of intellectual activity, formation of critical thinking, focus on subjectivity, dialogue of the educational process, interdisciplinary connections.
  • Thumbnail Image
    Item
    КАТЕГОРІЯ ІМПЕРАТИВНОСТІ В ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОМУ СТИЛІ: СТАТУС, ФУНКЦІЇ. IMPERATIVE CATEGORY IN OFFICIAL BUSINESS STYLE: STATUS, FUNCTIONS
    (2019) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina
    У статті розглянуто функційно-стильові риси імператива, охарактеризовано особливості структури висловлення в офіційно-діловому дискурсі з погляду реалізації граматичних засобів вираження категорії імператива, схарактеризовано чинники, що впливають на семантичне варіювання спонукання в офіційно-діловому стилі. In the linguistic writings of recent years, we see the intensification of studies of imperativity in different styles of language O. Daskaliuk, O. Matsko, O. Narushevych-Vasylieva, O. Shatilova and others. This is due to the relevance of the study of the stimulating forms and meanings in various aspects: structural-semantic, functional, pragmatic, communicative. At the present stage, a detailed study of the means of expressing the category of imperativ in the official business style is required, which determines the relevance of this work. Purpose: The purpose of the article is to reveal the means of expressing the category of imperative in the official business style. Results: An important role for the implementation of the motive in the text of the business document is played by a performative paradigm, the presence of one of the options which determines the pragmatic orientation of the text of the business document. Тhe official business style.prompting is often hypothetical. Official business motivation often combines the features of imperative and narrative on the one hand, and different sub-types of motivation on the other. The character of the semantic variation of motifs in a formal business style is influenced by the status of the speaker and the addressee. In the official business style are underused the imperative forms so the requests are made not with prescriptive forms, but with templates with performative verbs. However in oral language, clerks use the imperative to refer to a group of persons (the addressee of the plural) using neutral label forms linguistic cliches and elements of clerical vocabulary. Discussion: In the official business style imperative is use a reflection of the national and cultural features of native speakers. Important role in the formation of connotative values is played by indicators of the communicative situation in which business communication takes place. The specificity of the connotations of the official imperative lies in the active use of peripheral means of indirect motivation: performative verbs + modal components; transfer of modal shades of duty, necessity, expediency; presence of incentive clichés; use of infinitive constructs for categorical orders; direct word order that ensures the accuracy and logic of the promptings; the dependence of the choice of incentives on the type and purpose of the document. The prospects for further research are seen in typologized the means of expressing imperativeness in texts of different types and genres, exploring the imperative expressions of different system languages in a comparative aspect.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості реалізації словотвірних процесів студентського сленгу на позначення предметів гардеробу (одягу, взуття й аксесуарів). Features of the implementation of word-forming processes of student slang for the designation of wardrobe items (clothes, shoes and accessories)
    (2022) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina
    У статті подано результати дослідження словотвірних процесів студентського сленгу на позначення предметів гардеробу (одягу, взуття й аксесуарів), проаналізовано основні причини їхнього виникнення, з’ясовано структуру, функції та особливості використання студентського сленгу. Нами було наголошено, що лексичний склад української мови, як і будь-якої іншої, містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей, особливо сучасній студентській молоді. Процес соціалізації студентів відображений у їхньому мовленні зокрема за допомогою використання сленгу. На основі виділених соціокультурних аспектів (самостійність, соціалізація, самопрезентація, система ціннісних пріоритетів, норми поведінки, інтерпретація інформації, замкненість) нами було розглянуто сленгові одиниці на позначення предметів гардеробу (одягу, взуття та аксесуарів), які активно використовує сучасне студентство. Адже воно як окремий соціум зі своєю універсальною мовою та лінгвальними рисами, окремою дериваційною будовою, яку ми розглянули у публікації. Маємо наголосити, що найпродуктивнішим словотвірним шляхом утворення сленгових одиниць на позначення предметів гардеробу (одягу, взуття та аксесуарів) є семантична деривація, яка реалізована за допомогою метафори, метонімії, омонімії тощо. Саме дериваційний арсенал допомагає студентам висловити своє ставлення на реалії, які їх оточують. Водночас маємо наголосити, що сучасна молодь не часто усвідомлює, що використання сленгових лексем загрозливо впливає на культуру рідної мови, збіднює її, не дозволяє використовувати сповна її багатий мовний арсенал. Нами проаналізовано та виокремлено 2220 сленгових одиниць на позначення на позначення предметів гардеробу (одягу, взуття й аксесуарів), зокрема їхню словотвірну природу та особливості Ядром нашої вибірки постають елементи, утворені шляхом семантичної деривації (700 одиниць), приядерними є слова, утворені за допомогою суфіксального способу творення (500 одиниць), шляхом суфіксально-афіксального спосіб нами було зафіксовано 350 одиниць, ближню периферію сленгізмів становлять англіцизми (300 одиниць), далека периферія утворена суржиковими елементами (250 одиниць), найменш уживаними сленговими прикладами є утворення словоскладання (120 одиниць). The article presents the results of the study of the word-forming processes of student slang to denote wardrobe items (clothes, shoes, and accessories), analyzes the main reasons for their occurrence, and elucidates the structure, functions, and peculiarities of the use of student slang. We emphasized that the lexical composition of the Ukrainian language, like any other, contains a large number of slang formations that correspond to certain social and professional groups of people, especially modern student youth. The process of students' socialization is reflected in their speech, in particular, through the use of slang. On the basis of selected socio-cultural aspects (independence, socialization, self-presentation, system of value priorities, norms of behavior, interpretation of information, closed-mindedness), we considered slang units for designating wardrobe items (clothes, shoes and accessories) that are actively used by modern students. After all, it is like a separate society with its own universal language and linguistic features, a separate derivational structure, which we considered in the publication. We have to emphasize that the most productive word-forming way of forming slang units to denote wardrobe items (clothes, shoes and accessories) is semantic derivation, which is implemented with the help of metaphor, metonymy, homonymy, etc. It is the derivational arsenal that helps students express their attitude to the realities that surround them. At the same time, we must emphasize that today's youth do not often realize that the use of slang tokens has a threatening effect on the culture of the native language, impoverishes it, and prevents the full use of its rich language arsenal. We analyzed and singled out 2220 slang units for items of wardrobe (clothes, shoes, and accessories), in particular their word-forming nature and features. The core of our sample is the elements formed by semantic derivation (700 units), the core is words formed with the help of a suffix method of creation (500 units), we recorded 350 units using the suffixal-affixal method, the near periphery of slangisms is made up of anglicisms (300 units), the far periphery is formed by slang elements (250 units), the least used slang examples are word formation (120 units)
  • Thumbnail Image
    Item
    ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ. Features of implementation of intertextuality of advertising Texts on the internet
    (2022) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina
    Стаття присвячена одній із головних категорій полікодових текстів – інтертекстуальності, яка є своєрідним «містком», через який у текст проникають елементи інших текстів, а іноді й кодів. У роботі розглядаються особливості інтертекстуальної взаємодії у рекламній комунікації. Основна увага зосереджена дослідженню маркерів діалогічної взаємодії рекламних текстів та їх претекстів на смисловому рівні. Останнім часом фіксуємо посилення інформаційної норми, що трансформувало функцію впливу й інформативну функцію, сгенерувала жанровий арсенал рекламних текстів. Інформування й експресивність є найважливішими функціями окресленого дискурсу в інтернет-просторі. Інформування тяжіє до достовірності, розгортання фактичності. Функція впливу гармонізує ролі адресата та адресанта. Реалізацію статусу адресата й адресанта в мережі «Інтернет» на текстовому рівні, вимагаючи до діалогічності, що постала в діалогічності, має конструктивні вияви, фундаментальною ознакою рекламної мови. Реалізація діалогічності в мові масмедійний дискурс є віддзекаленням вживання елементів інтертекстуальності. Під інтертекстуальністю розуміємо такі діалогічні зв’язки, за яких один текст репрезентує певні й уявні покликання та попередні тексти. Це передбачає наявність в текстові елементів «чужих текстів», а адресат інтерпретую позицію автора та розуміє текст у його діалогічності співвіднесення. Окреслений нами жанр дозволяє нам розуміти та мати змогу виокремити новини, інформаційну аналітику, пости з рекламою. Породження та сприйняття рекламних повідомлень дають життя інтертекстуальності, як текствово-дискурсивних категорій. Зазначене нами вище категорійне поняття на рівні текстів реклами як на щаблі авторської інтенції, так і на рівні користувацького сприйняття та декодування публікацій в мережі «Інтернет». Текст реклами є системотвірним, найзагальнішим, основним, який містить основні ознаки, за якими ми розглядаємо тексти окресленого дискурсу. Інтертекстуальність є важливою частиною категорії системотворення як і авторство, адресатність, інформативність. Ключові слова: текст, рекламний текст, інтертекстуальність, маркер, інтертекст. The article is devoted to one of the main categories of polycode texts – intertextuality, which is a kind of «bridge» through which elements of other texts, and sometimes codes, enter the text. The work examines the peculiarities of intertextual interaction in advertising communication. The main attention is focused on the research of markers of dialogic interaction of advertising texts and their pretexts at the semantic level. Recently, we have noticed the strengthening of the information norm, which has transformed the function of influence and the informative function, and generated a genre arsenal of advertising texts. Informative and expressive are the most important functions of a defined discourse in the Internet space. Informing tends towards credibility, deployment of factuality. The influence function harmonizes the roles of addressee and addressee. Realization of the status of the addressee and the addressee in the «Internet» network at the text level, demanding dialogicity, which appeared in dialogicity, has constructive manifestations, a fundamental feature of advertising language. The implementation of dialogicity in the language of mass media discourse is a reflection of the use of elements of intertextuality. By intertextuality we understand such dialogical connections, in which one text represents certain and imaginary vocations and previous texts. This implies the presence of elements of «foreign texts» in the text, and the addressee interprets the author’s position and understands the text in its dialogical relationship. The genre outlined by us allows us to understand and be able to distinguish news, information analytics, posts with advertising.The generation and perception of advertising messages give life to intertextuality as text-discursive categories. The above-mentioned categorical concept is at the level of advertising texts, both at the level of the author’s intention and at the level of user perception and decoding of publications on the Internet. The advertising text is systematic, the most general, the main one, which contains the main features by which we consider the texts of the outlined discourse. Intertextuality is an important part of the category of system creation, as well as authorship, addressability, and informativeness.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПРОСТІ РЕЧЕННЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ІМПЕРАТИВНОСТІ. Simple sentences as a means of realizing the imperative
    (2023) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina
    Особливості імператива в сучасній українській мові сприяє нас до розгляду його закономірностей функціювання в архітектоніці висловлення. Адже під час спілкування мовець з урахування комунікативної необхідності, прагматичною функцією на співрозмовника (співрозмовників) виникає потреба у висловленнях, які суміжні між собою семантичними відтінками. Адже з цієї причини комунікант послуговується потужним арсеналом імперативних речень, конструкцій, спрямувавши себе на високу результативність під час ситуації волевиявлення. Архітектоніка реалізована щодо різних адресатів одночасно чи послідовно, передбачає різні дії спонукання, зіставлені одна одній. Варто наголосити, що волюнтативна функція є важливою як віддзеркалення мовних реалій сучасної української літературної мови. Є виразником комунікативного акту «спонукання», що системно організована на рівні простого речення. Просте речення, яке вміщує імператив, позначене експресивністю. Вона досягається завдяки численним прикладам комбінованого супроводу імператива. Цей супровід і формує навколо імператива емоційно-експресивну атмосферу, яка транслює волюнтативність за допомогою архітектоніки простого речення. Адже семантичний шлейф волевияву певною мірою залежить від продукування імперативності в простому реченні. Синтаксична архітектоніка якнайкраще репрезентує експресивізацію імперативності, що передає різні інтенції та різні засоби. Питальні речення зі значенням спонукання, залучають до свого складу дієслово у формі спільної дії. Вони актуалізують суб’єктивно-модальні значення бажаності, ймовірності та виражають значення пропозиції, прохання, тобто супровідного пом’якшеного спонукання. Питальні речення зі значенням імперативності, які містять форми дієслів 2-ої ос. одн. або мн., репрезентуючи оцінку поведінки адресата, умотивованою прямою мовою. Вартими уваги є також складники семантики імператива: виконана дія, назва об’єкта, на який має бути скерована (орієнтована) дія; наказ; заборона; застереження. Studying the specifics of the imperative in the modern Ukrainian language gives us the opportunity to consider its patterns of functioning in the structure of the utterance. After all, it is precisely in the process of communication that the speaker, in accordance with communicative tasks and in order to influence the interlocutor (interlocutors), has a need for statements in which the parts are interconnected by complex semantic relations. That is why the communicator uses imperative sentences and constructions to focus on the positive effectiveness of the act of expressing will. In particular, structures can be implemented in relation to different addressees and must perform (perform) the actions attributed to them simultaneously or sequentially, or provide for different motivational actions opposed to each other. It is worth emphasizing that the volitional function plays an important role in the system of expressive means of the modern Ukrainian literary language. It is an expression of the communicative act of «incitement», which is systematically organized at the level of a simple sentence. A simple sentence containing an imperative is marked by expressiveness. It is achieved thanks to numerous examples of combined imperative accompaniment. This accompaniment creates an emotional and expressive atmosphere around the imperative, which conveys voluntariness using the architecture of a simple sentence. After all, the semantic train of volition to a certain extent depends on the production of imperativeness in a simple sentence. Syntactic architectonics best represents the expressivity of imperativeness, which conveys different intentions and different means. Interrogative sentences with the meaning of encouragement include a verb in the form of a joint action. They actualize the subjective-modal values of desirability, probability and express the value of a proposal, a request, i.e., an accompanying softened inducement. Interrogative sentences with the meaning of imperative, in which there are forms of verbs of the 2nd person. one or plural represent an assessment of the addressee's behavior motivated by direct language. The semantic components of the imperative situation are also worthy of attention: the action that must be performed; the name of the object to which the action should be directed; order; ban; reservation.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сервісоніми міста Вінниці: відображення інфраструктурної та соціокультурної специфіки у мові міських назв. Vinnytsia city service names: reflection of infrastructural and socio-cultural specificity in the language of city names
    (2024) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina
    Міські назви, окрім своєї основної функції – називати та ідентифікувати об’єкти, виконують також важливу інформативну й описову функції. Сервісоніми, як підгрупа міських назв, що позначають місця надання послуг, особливо чітко відображають інфраструктурну та соціокультурну специфіку міста. Стаття присвячена вивченню специфічних лінгвістичних одиниць, що використовують для позначення різноманітних сервісів та послуг у місті Вінниця. Дослідження цієї теми передбачає аналіз мовної репрезентації сервісонімів, щоб виявити, як вони відображені на онімному рівні та яку інформацію вони несуть щодо характеру, особливостей та розвитку міста. Робота має на меті розкриття зв’язків між мовними одиницями ергооб’єктів і реальними сервісами міста, а також вивчення впливу цих назв на сприйняття та ідентифікацію місцевої культури. Аналіз таких сервісонімів може сприяти кращому розумінню мовної карти міста, його соціокультурного середовища та інфраструктури, а також стимулювати подальшу паспортизацію цих онімних елементів. Вартим уваги вплив соціокультурних чинників на формування та вживання сервісонімів міста Вінниці. Важливо зосередитися на тому, як відображена інфраструктурна та соціокультурна специфіка міста у мові його назв, а також як ці назви впливають на сприйняття та ідентифікацію місцевих мешканців. Дослідження таких сервісонімів допоможе розкрити зв’язок між мовними одиницями міських назв і реальними об’єктами, що вони позначають, сприяти кращому розумінню лінгвістичного ареалу міста та його життя. Нами встановлено, що найпоширенішим підкласом сервісонімів ергонімікону м. Вінниці є заклади надання побутових послуг ̶ 150 од., а найменш поширеними, з огляду на наші підрахунки, виступають розважальні комплекси ̶ 14 од. Результати дослідження можуть бути використані для кращого розуміння інфраструктурної та соціокультурної специфіки міста Вінниці. І в подальшому стати базою для подальшого вивчення сервісонімів інших українських міст. Матеріали дослідження можуть бути використані в курсах з української мови, ономастики, соціолінгвістики. In addition to their main function of naming and identifying objects, city names also have an important informative and descriptive function. Service names, as a subgroup of city names denoting places of service provision, reflect the infrastructural and socio-cultural specificity of the city especially clearly. The article is devoted to the study of specific linguistic units used to denote various services in the city of Vinnytsia. The study of this topic involves the analysis of the linguistic representation of servisonims in order to identify how they are reflected at the onomastic level and what information they carry about the nature, peculiarities and development of the city of Vinnytsia. The work aims to reveal the connection between the linguistic units of ergo-objects and real city services, as well as to study the impact of these names on the perception and identification of local culture. The analysis of such servisonims can contribute to a better understanding of the city’s linguistic map, its socio-cultural environment and infrastructure, and stimulate further certification of these linguistic elements. The influence of socio-cultural factors on the formation and use of service names in Vinnytsia is worthy of attention. It is important to consider how the infrastructural and socio-cultural specificity of a city is reflected in the language of its names, as well as how these names affect the perception and identification of local residents. The study of such servisonims will help to reveal the connection between the linguistic units of city names and the real objects they denote, and contribute to a better understanding of the linguistic area of the city and its life. We have found that the most common subclass of servisonims in the Vinnytsia ergonymicon is consumer services institutions (150 units), and the least common, according to our calculations, are entertainment complexes (14 units). The results of the study can be used to better understand the infrastructural and socio-cultural specifics of the city of Vinnytsia. And in the future, it can become a basis for further study of the service names of other Ukrainian cities. The research materials can be used in courses on the Ukrainian language, onomastics, and sociolinguistics.
  • Thumbnail Image
    Item
    «Соціальні вектори безпеки підприємців в умовах глобалізації». «Social vectors of entrepreneurs' security in the context of globalization»
    (2023) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina
    Центральним вектором сучасного світового розвитку постає глобалізація, під впливом якої світова цивілізація, в принципово іншій якості, перейшла в новий формат взаємодії основоположних компонентів світової системи підприємництва перебувають в системі трансформації, містять у собі поєднання міжнаціональних інтересів, суперечливих вимог сьогодення із механізмами забезпечення та впровадження соціальних векторів у питанні його безпеки. Globalization is becoming the central vector of modern world development, under the influence of which the world civilization, in a fundamentally different quality, has moved into a a new format of interaction between the fundamental components of the world system businesses are in the system of transformation, contain a combination of international interests, conflicting requirements of the present with the mechanisms of ensuring and implementing social vectors in the issue of its security.
  • Thumbnail Image
    Item
    ТЕОРЕТИКО-ФУНКЦІЙНЕ ТРАКТУВАННЯ ІМПЕРАТИВА: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ Й ОПИСУ. THEORETICAL AND FUNCTIONAL INTERPRETATION OF THE IMPERATIVE: PROBLEMS OF DETERMINING THE STRUCTURE AND DESCRIPTION
    (2020) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina
    У процесі спілкування в мовця відповідно до комунікативних завдань і з метою впливу на співрозмовника (співрозмовників) виникає потреба у висловленнях, у яких частини пов’язані між собою складними семантичними відношеннями. Саме тому комунікант використовує імперативні висловлення та конструкції для орієнтації на позитивну результативність акту волевиявлення. Так, структури можуть реалізуватися щодо різних адресатів і повинні виконувати (виконати) приписувані їм дії одночасно чи послідовно або ж передбачати різні дії спонукання, протиставлені одна одній. 32 Саме тому в роботі проаналізовано теоретичні та методологійні засади вивчення імперативних висловлень, його статус у сучасній лінгвістиці, методологію дослідження. Зокрема ми розкрили способи такої дії, алгоритм передачі значення волевиявлення, основним засобом вираження якого слугують імперативні речення, за своєю семантикою тісно пов’язані з комунікативною ситуацією й учасниками мовленнєвого акту. In the process of communication, the speaker, in accordance with the communicative tasks and in order to influence the interlocutor (interlocutors), there is a the need for statements in which parts are interconnected by complex semantic relations. That is why the communicator uses imperative statements and constructions to focus on the positive effectiveness of the act of will expression. Thus, structures can be realized in relation to different addressees and must fulfill (perform) the actions attributed to them simultaneously or sequentially or provide for different actions of inducement that are opposed to each other. That is why the paper analyzes the theoretical and methodological theoretical and methodological foundations of the study of imperative statements, its status in modern linguistics, and the research methodology. In particular, we have revealed the ways of of such an action, the algorithm for conveying the meaning of the expression of will, the main means of of expressing it is imperative sentences, which are closely related to communicative are closely related to the communicative situation and the participants of the speech act.
  • Thumbnail Image
    Item
    Функційно-семантичне поле категорії імператива в публіцистичному дискурсі: проблеми визначення структури та опису. The Functional-Semantic Field of the Imperative Category in Journalistic Discourse: Problems of Structure Definition and Description
    (2020) Бортун Каріна Олександрівна; Bortun Karina; Вінтонів Михайло Олексійович; Vintoniv Mykhailo; Вінтонів Тетяна Миколаївна; Vintoniv Tetiana
    Запропоноване дослідження функційно-семантичного поля імператива публіцистичного стилю дає змогу встановити значення імперативності на кожному з кіл поля в українській мові. Фокус нашої уваги спрямовано на інвентаризацію та зіставлення конституентів на рівні лексики, морфології і синтаксису, які належать до організації функційно-семантичного поля імператива публіцистичного дискурсу. Визначено структуру поля імператива (ядро, приядерна частина, ближня та далека периферії), його організацію та кількісне наповнення його ярусів. Визначено особливості парадигматичної структури та реалізацію лексичних, морфологічних та синтаксичних засобів функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному стилі. Мета нашої роботи передбачає комплексний аналіз структурної організації функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному дискурсі, вивчення його організації та кількісного наповнення його кіл. Потребує докладного вивчення типологія функційно-семантичного поля імператива в сучасній українській мові. Схарактеризовано парадигматичну структуру та лексичні, морфологічні й синтаксичні засоби функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному стилі. У статті для відбору та інвентаризації фактичного матеріалу використано описовий метод із прийомами наскрізного виписування та систематизації. Джерельна база дослідження − 5000 одиниць. Її формують імперативні одиниці, зафіксовані в публіцистиці останніх років, інтернет-виданнях. На різних етапах дослідження використано статистичні методи для побудови репрезентативної вибірки дослідження, зокрема кількісних підрахунків – для вивчення відсоткового співвідношення основних шарів функційно-семантичного поля імператива публіцистичного стилю. Проаналізований ілюстративний матеріал дав змогу докладно викласти, обґрунтувати авторську концепцію щодо унаочнення польової структури імператива публіцистичного дискурсу, систематизації та виокремлення різноманітних засобів репрезентації, встановлення основних та допоміжних засобів експлікації імперативності, що утворюють польову структуру імператива в публіцистичному дискурсі. Результати дослідження підтверджують, що в нашому дослідженні найбільш повно репрезентовані ядерні форми імператива (форми 2-ої ос. одн. та мн.), які формують центр та прототипове значення поля імператива в публіцистичному дискурсі, а найменш уживаними є форми спільної дії, що виражають каузацією дії 2-ої і 1-ої особи імператива. Вони формують приядерну структуру, активно розвиваються й змінюються. The study of the functional-semantic fi eld of the imperative in journalistic style makes it possible todefi ne the meaning of imperative on each circle of the field in the Ukrainian language. Th e papers focuses on the inventory and comparison of constituents at the level of lexical units, morphology, and syntax, which belong to the structure of the functional-semantic field of the imperative in journalistic discourse. Th e structure of the imperative field (core, core part, close and far peripheries), its organization and quantitative filling of its levels were determined. Th e characteristic features of paradigmatic structure and the functioning of lexical, morphological, and syntactic means of the functional-semantic field of the imperative in journalistic style were identifi ed. Th e purpose of this work involves a comprehensive analysis of the structural organization of the functional-semantic field of the imperative in journalistic discourse, the study of its structure, and the quantitative content of its circles. Th e typology of the functional-semantic fi eld of imperative in the modern Ukrainian language requires detailed research. Th e paradigmatic structure and lexical, morphological, and syntactic means of the functional-semantic fi eld of imperative in journalistic style were described. Th e paped uses a descriptive method for the selection and inventory of actual material with the techniques of end-to-end writing and systematization. Th e source base of the study consists of 5,000 units. It comprises imperative units recorded in journalistic writings in recent years, and also online publications. At diff erent stages of the study, statistical methods were used to construct a representative sample of the study, in particular quantitative calculations were applied to study the ratio of the main layers of the functional-semantic fi eld of imperative in journalistic style. Th e analyzed material made it possible for the authors’ concept of visualizing the fi eld structure in question to be disclosed in detail and substantiated, it helped to systematize and separate various means of representation, establish the main and auxiliary means used to explicate the imperatives that form the fi eld structure of the imperative in journalistic discourse. Th e results confi rm that within this research, the most highly represented are core forms of the imperative (forms of the 2nd person singular and plural), which form the center and prototype value of the imperative fi eld under consideration, while the forms of joint action causation expressed by the 2nd and 1st person imperative are used the least. They form a near-core structure, actively developing and changing.
  • Thumbnail Image
    Item
    Цифрова грамотність як важливий вектор навчання студентів економічних спеціальностей. Digital literacy as an important vector of education for students of economic specialities
    (2024) Бортун Каріна Олександрівна Bortun Karina; Bortun Karina
    У статті проаналізовано особливості реалізації цифрової грамотності на заняттях студентів економічних спеціальностей. У роботі окреслено поняття цифрової грамотності, її складники та показники. Сучасна комунікація, навчання та професійна діяльність неможливі без розвитку цифрової грамотності. Нами окреслені компоненти цифрової грамотності, які містять технологічну, комунікативну та соціокультурну компетенції, компетенція інформаційної грамотності та компетентності самовдосконалення. Система освіти України створює гарне підґрунтя для набуття компетентностей для особистісного та професійного розвитку.. Важливим компонентом цифрової грамотності визначено компетенцію самовдосконалення з навичками самонавчання, цілепокладання та тайм-менеджменту для студентів економічних спеціальностей. Перед здобувачами освіти постають відповідальні питаннями орієнтації фінансової системи, економічні питання взаємодії із нею, враховуючи цифровізацію, зокрема навички цифрової грамотності. Цифрова грамотність постає у сфері керування особистими фінансами як надважливим завданням сьогодні. Різні вебсайти пропонують такі застосунки: «електронний калькулятор депозитів», «кредитний калькулятор», «пенсійний калькулятор», мобільні додатки ведення сімейного бюджету тощо – це інструменти, які стануть в пригоді на етапі обміркування альтернатив перед ухваленням власних економічних рішень. Ефективне використання таких фінансових електронних інструментів не тільки знижує фінансові ризики, а й вимагає певних навичок ідентифікації цифрових платформ, сайтів та мобільних додатків, вибору серед них найбільш захищених, розуміння значення користувацьких угод і наслідків їхнього укладання. The article analyzes the peculiarities of the implementation of digital literacy in the classes of students of economic specialties. The paper outlines the concept of digital literacy, its components and indicators. Modern communication, education and professional activities are impossible without the development of digital literacy. We have outlined the components of digital literacy, which include technological, communicative and socio-cultural competence, information literacy competence and self-improvement competence. The education system of Ukraine creates a good foundation for acquiring competencies for personal and professional development. An important component of digital literacy is the competence of self-improvement with the skills of self-study, goal-setting, and time management for students of economic specialties. Students of education face the important questions of orientation of the financial system, economic issues of interaction with it, taking into account digitalization, in particular digital literacy skills. Digital literacy appears in the field of managing personal finances as an urgent task today. Various websites offer the following applications: «electronic deposit calculator», «loan calculator», «pension calculator», mobile applications for managing a family budget, etc. – these are tools that will come in handy at the stage of considering alternatives before making your own economic decisions. Effective use of such financial electronic tools not only reduces financial risks, but also requires certain skills in identifying digital platforms, sites and mobile applications, choosing among them the most protected ones, understanding the meaning of user agreements and the consequences of their conclusion. The practical cases offered by us will help students of economic specialties to master the skills that modern specialists need in the digital era. Digitization is an extremely important element of education for modern students, who in the future will take care of the financial system and monetary relations.