053 - Психологія

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/17884

Browse

Browsing 053 - Психологія by Title

Now showing 1 - 13 of 13
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Комунікативна компетентність як основа професіоналізму патрульних поліцейських. Communicative competence as a basis for professionalism of patrol police.
    (2021-11) Жук, Наталія Анатоліївна; Zhuk, Nataliia
    У дисертаційній роботі охарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження комунікативної компетентності патрульних поліцейських в проблемному полі юридичної психології; здійснене емпіричне вивчення їх комунікативної компетентності; запропоновані напрями та засоби формування комунікативної компетентності патрульних поліцейських Національної поліції України. Аргументовано, що діяльність патрульної поліції в Україні заснована на принципах визнання загальнолюдських цінностей, поваги до прав і свобод людини, визнання їх пріоритету у взаємовідносинах з державою. Патрульна поліція найбільш наближена до населення, її працівники постійно вступають у контакти з громадянами та першочергово виїжджають на місця правопорушень і злочинів. Поряд із цим, на них впливає низка негативних чинників – значні фізичні і психічні навантаження, висока відповідальність за прийняті рішення, наявність загрози життю і здоров’ю через виконання професійних обов’язків в агресивному соціальному середовищі, можливістю застосування спеціальних засобів і вогнепальної табельної зброї, недостатня соціальна захищеність працівника та його сім’ї та ін. Встановлено, що комунікативна компетентність працівників виявляється у здатності і готовності встановлювати, підтримувати та розвивати ефективну міжособистісну взаємодію у різноманітних ситуаціях професійного спілкування. Окрім того, комунікативна компетентність патрульних поліцейських ґрунтується на знаннях соціокультурних норм поведінки і чуттєвому досвіді; вимагає спеціальних умінь та навичок прогнозувати, ефективно здійснювати (за допомогою вербальних і невербальних засобів) комунікативну діяльність та орієнтуватися у ситуаціях міжособистісної взаємодії, розуміючи мотиви, наміри, стратегії поведінки всіх учасників спілкування; а також передбачає успішне опанування технологій і психотехнік спілкування. Це свідчить про комплексний характер комунікативної компетентності, яка містить особистісні, пізнавальні, емоційні і поведінкові характеристики. Емпіричну базу дослідження становлять результати констатуючого експерименту (І етап), проведеного зі слухачами Київського центру первинної професійної підготовки «Академія поліції» Національної академії внутрішніх справ за напрямами підготовки «Патрульна поліція», загальною кількістю 70 осіб, віком від 21 до 33 років, серед них чоловіків – 52 особи, жінок – 18 осіб. У формуючому експерименті (ІІ етап) було задіяно 40 осіб – представників цієї вибірки. Використовувалися: опитувальники «Діагностика загальної комунікативної толерантності» В. В. Бойка та «Шкала соціального самоконтролю ШСС» М. Снайдера, тест «Діагностика міжособистісних відносин» Т. Лірі, опитувальник емоційного інтелекту Д. Люсіна (ЕмІн) та методика Дж. Мейера – П. Селовея – Д. Карузо (MSCEIT v 2.0). Обґрунтована сутність комунікативної компетентності патрульного поліцейського як інтегративної властивості особистості (симптомокомплексу), що формується у процесі соціалізації та проявляється у вигляді специфічної здатності використовувати наявні знання, уміння й навички для забезпечення ефективного спілкування в різноманітних ситуаціях професійної взаємодії. Її основними складовими слід вважати: когнітивні, емоційні, перцептивні, мотиваційні та операціональні компоненти. Домінуюча роль у формуванні професійної комунікативної компетентності належить комунікативним здібностям, а саме: швидко й адекватно орієнтуватися в динамічних умовах спілкування; правильно планувати та здійснювати систему комунікації; швидко знаходити коректні комунікативні засоби, що відповідали б індивідуальним особливостям як суб’єкта, так і об’єкта спілкування; постійно відчувати та підтримувати зворотний зв’язок у спілкуванні. Доведено, що професійне спілкування патрульного поліцейського може відбуватися з позицій орієнтації на контроль чи орієнтації на розуміння. Перша проявляється як бажання домінувати під час взаємодії, керувати ситуацією та поведінкою співрозмовника; друга – характеризується прагненням зрозуміти всі обставини ситуації та поведінку людей в ній, при цьому метою є уникнення конфліктів та досягнення згоди сторін, зберігаючи рівність партнерів по спілкуванню. Таке ненасильницьке спілкування передбачає наявність умінь контролювати й регулювати свою поведінку, професійно аргументувати свою позицію, моделювати особистість співрозмовника, добиватися реалізації комунікативної інтенції за допомогою вербальних і невербальних засобів та технологій, продуктивно виходити з будь-яких психологічно напружених ситуацій. Згідно з узагальненими результатами проведеного емпіричного дослідження, соціальна поведінка практично всіх патрульних поліцейських при взаємодії з зовнішнім світом може бути охарактеризована як адаптивна. При цьому майже половина (45,7 %) опитаних схильні до значних проявів авторитаризму та трохи менше половини (58,6 %) – екстремально альтруїстичні. Ймовірно, на дані результати вплинули відсутність професійного досвіду та стереотипи покликання поліції в сучасній Україні (слоган поліції: «Служити і захищати»), а також цілком зрозуміла на рівні життєвого досвіду наявність владних повноважень поліцейського. Про суперечливість «Я-образу» респондентів свідчить також поєднання різноспрямованих векторів властивостей особистості: «агресивний» (72,8 %) та «залежний» (68,6 %), «доброзичливий» (57,1 %) та «підозрілий» (44,3 %). Визначено, що загальний рівень емоційного інтелекту опитаних перебуває у межах середніх (44,3 %) та низьких (24,3 %) значень; високі показники притаманні лише п’ятій їх частині. Відповідно, середні та низькі значення зафіксовані за шкалами «Управління емоціями» (50,0 % та 25,7 %), «Внутрішньоособистісний емоційний інтелект» (45,7 % та 17,1 %), «Міжособистісний емоційний інтелект» (35,7 % та 31,4 %), «Розуміння емоцій» (34,3 % та 37,1 %). Дещо інші результати одержані за окремими субшкалами. Так, найбільш оптимальні показники маємо за субшкалою «Контроль експресії»: високі значення – 25,7 %, середні значення – 25,7 %, низькі значення – 35,7 %, отже половина опитаних вважають, що вони здатні достатньою мірою контролювати свої емоції в професійному спілкуванні. Це підтверджується результатами за субшкалами «Розуміння своїх емоцій» (високі значення – 24,3 %, середні значення – 65,7 %) та «Управління своїми емоціями» (середні значення – 47,2 %). При цьому дещо парадоксальним виглядає співвідношення результатів за субшкалами «Управління чужими емоціями» (середні значення 51,4 %) та «Розуміння чужих емоцій (низькі значення – 22,9 %, дуже низькі значення – 34,3 %). Ймовірно, визначальними чинниками тут є соціальна бажаність відповідей або ж некритичність респондентів щодо власної комунікативної компетентності. Запропоновано та апробовано тренінгову програму формування комунікативної компетентності працівників патрульної поліції України, в трьох модулях якої представлені теоретичні та практичні завдання. Метою програми є: 1) розкриття та сприяння засвоєнню патрульними поліцейськими об’єктивних передумов та суб’єктивних детермінант формування їх комунікативної компетентності; 2) набуття практичних вмінь і навичок поведінки й спілкування з різними категоріями громадян; 3) засвоєння вмінь швидкого та ефективного завершення конфлікту, який перебуває в активній фазі. Вправи обиралися та компонувалися на основі узагальнених результатів проведеного емпіричного дослідження. Експериментальна перевірка запропонованої програми формування комунікативної компетентності патрульних поліцейських засвідчує наявність позитивної динаміки у більшості учасників тренінгової групи. Так, дещо зросли показники рівня комунікативного контролю, причому найбільш вагомі зміни спостерігалися в діапазоні високих значень (46,4 % респондентів). В межах тренінгової групи диференціювалися показники розвиненості емоційного інтелекту (розуміння своїх емоцій та розуміння емоцій інших людей): за рахунок зменшення середніх значень збільшилися показники високих (+16,4 %) та низьких (+4,3 %), що пояснюється різним рівнем актуалізованості експериментальної ситуації у різних респондентів. Аналогічні результати одержані стосовно управління своїми емоціями та управління чужими емоціями. Констатовано збільшення кількості учасників, які обирають доброзичливий тип міжособистісних відносин (+15,4 %) у професійному спілкуванні, втім, при цьому 82,5 % (+6,4 %) з них прагнуть до домінування, лідерства та утвердження своєї власної особистості. The dissertation defines theoretical and methodological principles of research of communicative competence of patrol policemen in the problematic field of legal psychology; it presents an empirical study of their communicative competence and suggests directions and means for the formation of communicative competence of patrol policemen of the National Police of Ukraine.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості динаміки емоційних станів поліцейських-учасників операції об’єднаних сил у реабілітаційний період. Peculiarities of the dynamics of emotional states of police officers participating in the joint forces operation.
    (2020-12) Галич, Марина Юріївна; Halych, Maryna
    Дисертаційна праця присвячена дослідженню динаміки емоційних станів поліцейських-учасників операції об’єднаних сил. На основі теоретичного аналізу літературних джерел описано специфіку емоційної сфери учасників бойових дій, чинників, що впливають на динаміку емоційних станів. У ході проведеного емпіричного дослідження виявлено змістові та динамічні особливості емоційних станів поліцейських-учасників операції об’єднаних сил, обґрунтовано напрями надання психологічної допомоги у реабілітаційний період із урахуванням типології емоційних розладів у різних груп комбатантів, які потребують підвищеної психологічної уваги з боку спеціалістів. Дослідження чинників емоційних розладів в учасників бойових дій здійснювалося в біологічному, психологічному та соціальному аспектах. Встановлено, що для комбатантів найбільш поширеними стресогенними чинниками є реальна небезпека для життя і здоров'я, постійна готовність до відбиття нападу, напруженість і динамічність оперативної обстановки, відсутність повноцінного відпочинку, незвичні кліматичні умови, тривала ізольованість від сімей. Перебування в умовах війни під дією стрес-факторів провокує виникнення посттравматичного стресового розладу, гострої реакції на стрес та інших негативних станів та проявів. Саме тому вивчення проблеми порушення функціонування емоційної сфери в учасників бойових дій полягає у визначенні ролі соціальних чинників у процесі дезінтеграції психічної діяльності та пошуку шляхів розробки системи профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на збереження психічного здоров'я та боєздатності комбатанта. В емпіричному дослідженні брали участь бійці батальйону патрульної поліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Київській області. Основною відмінністю батальйону «Миротворець» від інших формувань є те, що в ньому несуть службу пенсіонери, ветерани органів внутрішніх справ та особи, які брали участь у миротворчих місіях. Дослідження відбувалось у два етапи: до відправки в зону проведення операції об’єднаних сил і після ротації. Аналіз отриманих результатів дозволив виокремити чотири групи досліджуваних залежно від рівня інтенсивності негативного впливу зовнішніх чинників та індивідуальних особливостей емоційного реагування на стрес. Виявлено змістові та динамічні особливості емоційних станів поліцейських-учасників операції об’єднаних сил. З метою зіставлення та уточнення отриманих даних застосовувався метод експертних оцінок – опитування лікарів психіатрів Збройних сил України. Для виявлення специфіки умов реабілітації поліцейських, які в більшості випадків не звертаються за медичною та психологічною допомогою, що ускладнює дію стрес-чинників, описано клінічні випадки військовослужбовців, що перебували в зоні проведення операції об’єднаних сил, та на їх основі виділено основні скарги комбатантів щодо загального психоемоційного стану. На основі результатів емпіричного дослідження визначено типологію порушень емоційних станів поліцейських-учасників ООС. Здійснено зіставлення результатів дослідження за психодіагностичними шкалами та рівнями їх вираженості. Виокремлено чинники, що впливають на динаміку психологічного стану осіб, які перебували в зоні бойових дій та зазнали впливу психотравмуючих ситуацій: спадковість, що підвищує ризик психопатизації під впливом стрес-чинників; індивідуальні особливості емоційного реагування на стрес; попередня підготовка особистості до військової служби у бойових умовах; тривалість перебування під впливом психотравмуючих факторів. Визначено та описано зовнішні чинники, які впливають на динаміку емоційних станів поліцейських-учасників операції об’єднаних сил: наявність поранень, отриманих у зоні проведення бойових дій; діти та сімейний стан; спеціальне звання; наявність категорій «учасник бойових дій», «учасник бойових дій з посвідченням УБД»; звернення за спеціалізованою психологічною допомогою; перебіг лікування та реабілітації; кумулятивний вплив психотравмуючих ситуацій протягом перебування в зоні проведення ООС. Емпіричним шляхом визначено характерні наслідки психотравмуючих ситуацій для комбатантів, які перебувають у стані бойового стресу. Встановлено, що важливим чинником, який впливає на динаміку емоційного стану комбатанта, є перенесення моделі поведінки із зони проведення бойових дій у мирне життя. Постійне психоемоційне напруження, стрес, фрустрація базових потреб в умовах війни провокують виникнення таких негативних емоційних станів, як висока тривожність, агресивність, невротизація. Визначено чинники, які впливають на динаміку стану та тривалість реабілітації виявлених у ході дослідження представників груп підвищеної психологічної уваги. Психодіагностичний моніторинг стану комбатанта є однією із головних засад своєчасного виявлення відхилень та оцінки динаміки психологічного стану особистості. Необхідною умовою цього є проведення діагностики загального психоемоційного стану поліцейських до відправки в зону проведення операції об’єднаних сил та після ротації, а також визначення критичної кількості зовнішніх чинників, які можуть посилити вплив психотравмуючих чинників участі в бойових діях. Дані проведеного емпіричного дослідження підтверджують, що виявлені групи комбатантів з високим рівнем психопатизації, невротизації, малим та помірним депресивним епізодом потребують ретельного психодіагностичного дослідження та, у разі погіршення психоемоційного стану, скерування на реабілітацію. Розглянуто особливості психокорекційної роботи з виявленими групами комбатантів. Розроблено низку рекомендацій фахівцям – психологам підрозділів у роботі з поліцейськими – учасниками операції об’єднаних сил. Встановлено, що розвиток негативних психічних станів в учасників ООС розвивається після повернення в мирне життя, оскільки в умовах бойових дій здійснюється мобілізація всіх ресурсів організму. Зміни в психоемоційному стані супроводжуються неадаптивними змінами в поведінці, підвищенням тривожності, зниженням фону настрою, агресивністю, униканням соціальних контактів. Визначено та охарактеризовано показники поведінки комбатантів, на які варто звертати увагу фахівцям психологам та психіатрам медичних установ, та які вказують на необхідність термінової медичної реабілітації з урахуванням «індивідуального випадку». Розроблено програму реабілітації поліцейських-учасників ООС, яка складається з шести етапів. Виокремлено прояви та реакції у стані комбатанта, на які слід звертати увагу сім’ї та рідним (розроблено та узагальнено автором). З метою прискорення адаптації комбатанта, який повернувся із зони проведення ООС, їхнім сім’ям рекомендовано не допускати впливу певних чинників та дотримуватися низки рекомендацій. Розроблено авторський тренінг для фахівців – психологів та психіатрів установ. The dissertation research is devoted to the study of the dynamics of emotional states of police officers participating in the joint forces operation. Based on the theoretical analysis, the peculiarities of the dynamics of the emotional states of the police participants of the joint forces operation are substantiated.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психолого-правова характеристика позбавлення батьківських прав.
    (2022-02) Бичкова, Світлана Сергіївна; Bychkova, Svitlana
    Дисертація є комплексним науковим дослідженням позбавлення батьківських прав як психолого-правової проблеми. Визначено загально-теоретичні та методологічні засади дослідження позбавлення батьківських прав. У відповідному контексті простежено стан розробки проблеми позбавлення батьківських прав у психологічній науці, визначено методологію дослідження позбавлення батьківських прав як психолого-правової проблеми, а також проведено компаративістичний аналіз підходів до позбавлення батьківських прав у різних країнах. Надано психолого-правову характеристику підставам позбавлення батьківських прав. Встановлено, що усі діяння, які належать до підстав позбавлення батьківських прав, становлять значну небезпеку для розвитку дитини, її здоров’я (фізичного і психічного), негативно впливають на її соціалізацію, формування психіки. Адже дитяча психіка є несформованою, нестабільною, дитина легко піддається будь-якому впливу (як позитивному, так і негативному) з боку оточуючих і, в першу чергу, близьких їй осіб, наслідує їх поведінку. Визначено психологічний зміст і взаємозв’язок підстав для позбавлення батьківських прав. При цьому аргументовано, що достатньо часто кілька підстав існують одночасно, а інколи навіть неможливо відокремити одну підставу від іншої, оскільки діяння підпадає під ознаки кожної з них. Крім того, обґрунтовано, що вчинення діянь, які складають підстави позбавлення батьківських прав, завжди супроводжується психологічним насильством над дитиною. Здійснено психолого-правий аналіз процесуального порядку позбавлення батьківських прав. Доведено вплив психологічних чинників на всі етапи судової діяльності, пов’язаної із розглядом і вирішенням цивільних справ. Проте справи про позбавлення батьківських прав додатково характеризуються суб’єктивними особливостями суду та учасників судового процесу (рівень психологічного і розумового розвитку, власний досвід, поведінкові особливості, межі психологічної витримки і вразливості тощо); значним психологічним навантаженням. Тому у таких справах обов’язково має брати участь психолог в одній із таких форм: а) у процесуальному статусі спеціаліста (для надання психологічних консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій); б) у процесуальному статусі експерта (для проведення судово-психологічного чи комплексного експертного дослідження і надання за його результатами обґрунтованого та об’єктивного письмового висновку на поставлені питання). Психолог під час провадження у справі про позбавлення батьківських прав, серед іншого, зможе встановити вплив на дитину наявних у сім’ї проблем, що стали підставою для звернення до суду; проконсультує щодо вікових особливостей психічного розвитку дитини, стосовно якої вирішується питання про позбавлення батьківських прав, окремих психологічних станів, процесів, що можуть впливати на поведінку учасників справи; доцільності призначення судово-психологічної експертизи; допоможе сформулювати запитання, що будуть поставлені перед експертом; підкаже, які засоби психологічного впливу суддя може використати при взаємодії з учасниками справи з метою стабілізації їх поведінки, побудови продуктивної судової діяльності; зможе провести судово-психологічну експертизу для з’ясування обставин справи, у тому числі аналізу психологічного стану сторін. The dissertation is a complex scientific research of deprivation of parental rights as a psychological and legal problem. General theoretical and methodological bases for the research of deprivation of parental rights have been identified. In the appropriate context, the state of development of the problem of deprivation of parental rights in psychological science has been investigated, survey methodology on deprivation of parental rights as a psychological and legal problem has been determined, and a comparative analysis of the approaches to deprivation of parental rights in different countries has been conducted.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психолого-правові засади використання поліграфа в кадровому забезпеченні підрозділів МВС України. Physiological and legal aspects of polygraph implication in staffing of units of the Ministry of Interior of Ukraine.
    (2022-08) Яремчук, Регіна Анатоліївна; Yaremchuk, Rehina
    Дисертаційна праця присвячена дослідженню психолого-правових засад використання поліграфа в кадровому забезпеченні підрозділів МВС України. Дослідження історичних витоків та сучасного стану кадрового забезпечення підрозділів МВС України дозволяє стверджувати, що сучасні умови реформування правоохоронних органів в Україні обумовлюють нові вимоги до відбору, професійно-психологічної підготовки та супроводження кадрового потенціалу. Від ефективності здійснення зазначених напрямів кадрового забезпечення залежить виконання правоохоронною системою завдань та функцій покладених на нею з боку держави та населення. Особливої актуальності зазначене набуває стосовно діяльності підрозділів МВС, з огляду на її роль у підтриманні правопорядку та протидії злочинним посяганням в державі. Проаналізований в дослідженні зарубіжний та вітчизняний досвід нормативно-правових, організаційних та психологічних засад кадрового забезпечення підрозділів МВС України, доводить, що наявний в психологічній площині інструментарій для здійснення ефективного кадрового забезпечення не використовується в повному обсязі. Одним із сучасних методів, який викликає значну дискусію серед юристів та психологів є психофізіологічний метод з використанням поліграфа. Серед різноманіття технічних засобів, які можуть pеєcтpувати психофізіологічні зміни показників людини, поліграф вирізняється своєю здатністю одночасно виявляти та фіксувати декілька різних психофізіологічних параметрів. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що даний прилад щодня підтверджує свою ефективність у роботі правоохоронних органів багатьох країн. Поліграфологічні дослідження як елемент комплексних підходу надають значущу інформацію при прийомі правоохоронців на роботу, в процесі кадрових перевірок, пов’язаних з переміщенням по службі та проведені службових розслідувань тощо. В дослідженні проаналізовані межі та можливості використання поліграфологічних досліджень в кадровому забезпеченні підрозділів МВС України та акцентовано увагу на психологічних засадах формулювання запитань, проведення передтестової бесіди, безпосереднього тестування працівників, виявлення протидії обстеженню, діагностики ознак неправди, урахування гендерних особливостей особистості тощо. Серед основних шляхів та напрямів удосконалення нормативно-правових засад використання поліграфа в кадровому забезпеченні підрозділів МВС України запропоновано проєкт Інструкції «Про порядок організації та проведення поліграфологічного опитування у Службі судової охорони». Результатом теоретико-емпіричного аналізу, здійсненного авторкою стали сформульовані рекомендації щодо проведення передтестової бесіди та безпосереднього тестування працівників підрозділів в ході скринінгових досліджень та досліджень в межах проведення службових розслідувань. Окремо присвячено увагу психологічним особливостям здійснення поліграфологічних досліджень чоловіків та жінок. Здійснене розмежування понять «брехня», «неправда», «самообман» тощо, обумовило можливість сформулювати практичні рекомендації психологічних засад інтерпретації одержаних фахівцем-поліграфологом результатів поліграфологічних досліджень в кадровому забезпеченні підрозділів МВС України. The dissertation work is devoted to research psychological and legal bases of use of the polygraph in staffing of divisions of the Ministry of Interior of Ukraine.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психолого-правові засади використання профайлінгу в діяльності Національної поліції. Psychological and legal principles of using profiling in the activity of the National Police.
    (2021-09) Дідковська-Бідюк, Марія Володимирівна; Didkovska-Bidiuk, Mariia
    Дисертаційна праця присвячена дослідженню використання профайлінгу в діяльності Національної поліції. Застосування профайлінгу в діяльності правоохоронних органів та служб безпеки, що відповідають за безпеку здійснення роботи цивільної авіації має достатньо тривалу історію. В межах забезпечення використання профайлінгової методики в цивільній авіації як превентивної технології, доведена її ефективність у запобіганні вчинення правопорушень, терористичних актів та інших актів незаконного втручання; розроблена класифікація ознак та опрацьована типологія потенційно небезпечних осіб. Водночас, нормативно-правове забезпечення використання зазначеної технології, конкретизація кола осіб, які функціонально повинні її використовувати, вимоги до цих осіб та інші проблемні питання не знайшли свого однозначного тлумачення та опрацювання в науково-практичній літературі. У розслідувані кримінальних правопорушень профайлінг не є традиційним методом та його ефективність не сприймається беззаперечно. В основі методу профайлінгу в межах правоохоронної діяльності лежить аналіз поведінки злочинців, результати якого використовують для їх ідентифікації. Зарубіжні та вітчизняні науковці на основі прикладних досліджень довели, що вивчення різних аспектів поведінки злочинця дозволяє зробити висновки щодо характеристики його особистості, скласти психологічний профіль та спростити процес пошуку та арешту підозрюваного. Профайлінг – це процес ідентифікації усіх психологічних характеристик індивіда, що складає загальний опис особистості, заснований на аналізі здійснених ним злочинів; це поведінкова реконструкція події злочину. У сучасній правоохоронній діяльності під час розслідування злочинів використовуються два різновиди портретування: кримінологічний портрет та психологічний портрет. Правоохоронні органи іноземних країн плідно співпрацюють з психологами під час розслідування та попередження злочинів, використовують профайлінг створюючи спеціальні підрозділи, у яких працюють спеціалісти вказаного профілю (США, Німеччина, Ізраїль, Росія тощо). В діяльність Національної поліції України психологічні методи, прийоми, технології лише починають впроваджуватися. Водночас, знаючи прояви тих чи інших особистісних рис, акцентуацій характеру, психічних розладів, аналізуючи сліди, залишені на місці вчинення злочину, почерк злочинця та спосіб дії, можна скласти його психологічний профіль, який звузить коло підозрюваних та допоможе під час пошуку злочинця. Ефективність здійснення профайлінгу залежить від особистісних якостей та рівня професійної підготовленості працівника, який його проводить. Враховуючи те, що сьогодні профайлінг не достатньо поширений у діяльності правоохоронних органів України професіограма для підбору профайлерів-правоохоронців відсутня. У зв’язку із цим, підбір фахівців вказаного профілю має відбуватись через аналіз особливостей змісту профайлінгу, а також необхідних для виконання даної діяльності професійних умінь та особистісних якостей. Результати проведеного опитування дозволяють стверджувати, що більшість психологів знайомі з технологією складання психологічного профілю, тоді як лише половина працівників інших підрозділів мають розпливчасті уявлення щодо змісту та особливостей застосування профайлінгу. Це свідчить про те, що базові знання щодо складання психологічного портрету (профілю) під час професійної підготовки (перепідготовки) або навчання у ЗВО отримують лише працівники психологічної служби. Переважна більшість респондентів переконана, що використання психологічного портретування значно полегшить пошук злочинців та допоможе під час розслідування злочинів. Більшість респондентів вважають необхідним впровадження профайлінгу у діяльність Національної поліції, а також вбачають актуальною підготовку окремих фахівців-профайлерів, які будуть спеціалізуватись на складанні психологічного портрету допомагаючи під час розслідування злочинів. Більшість опитаних складання психологічного профілю вважає найбільш актуальним під час розслідування серійних злочинів. Половина слідчих та оперуповноважених, а також 70% психологів складали б портрети для пошуку злочинців насильницької спрямованості. У своїй діяльності психологічні портрети доводиться складати лише 46% працівників психологічної служби. Половину опитаних психологів іноді залучають до розслідування злочинів: 20% - безпосередньо для складання психологічних портретів (профілів), 46% - під час проведення допитів, 20 % - під час проведення інших слідчо-оперативних дій, але 48% опитаних взагалі не залучають до розслідування злочинів. Це є свідченням недовіри керівництва підрозділів поліції до підготовки психологів у напрямку супроводження оперативно-службової діяльності, а також недостатньої обізнаності щодо ефективності використання психологічних знань, умінь, навичок під час розслідування злочинів. Враховуючи, що елементи профайлінгу у своїй діяльності використовують працівники різних служб Національної поліції, актуальним завданням є визначення рівня їх підготовленості до використання даної технології у своїй діяльності. Відповідно до основних напрямів використання профайлінгу в правоохоронній діяльності найбільш актуальною зазначена технологія є для працівників служб психологічного забезпечення, працівників кримінальної поліції та превентивних підрозділів. Емпіричне дослідження рівня сформованості психологічних характеристик наведених груп респондентів дозволяє констатувати недостатній рівень розвитку пізнавальної сфери та здібностей до інтерпретації невербальної комунікації. Результати застосування методів математичної статистики дозволяють констатувати, що найбільш підготовленими до застосування профайлінгових технологій є практичні психологи, які працюють у підрозділах Національної поліції України. Аналіз існуючої нормативно-правової бази діяльності Національної поліції України дозволяє стверджувати, що використання профайлінгу законодавчо передбачене, але належної інструкції (механізму) щодо її використання на сьогоднішній день немає. Опрацьований проект «Інструкції із застосування профайлінгових технологій працівниками Національної поліції» включає в себе розділи, що регламентують тлумачення поняття профайлінгу, основні принципи його застосування, основні аспекти використання даної технології, особливості оформлення документів, які містять психологічні профілі, вимоги до суб’єкта профайлінгової діяльності тощо Така інструкція сприятиме впровадженню профайлінгу як функції працівників Національної поліції зумовлюючи підвищення ефективності превентивної діяльності та полегшить пошук потенційних та реальних злочинців. Запропонований проект програми тренінгу «Підготовка суб’єкта профайлінгу для вирішення завдань правоохоронної діяльності» включає в себе інформацію щодо теоретичних засад застосування профайлінгових технологій у діяльності правоохоронних органів (низка міні-лекцій), а також практичні завдання, групові дискусії, дебрифінг, спрямовані на розвиток психічних процесів, знань, умінь та навичок, що необхідні працівникам, які у своїй діяльності використовують профайлінгові технології. The dissertation research is devoted to the study of the use of profiling in the activities of the National Police. Based on the theoretical analysis of the literature, the features and main aspects of the use of profiling are described, also the experience of using this technology in the detection and investigation of crimes by law enforcement agencies of foreign countries is analyzed. During the empirical research the readiness to use profiling by different departments of the National Police of Ukraine was analyzed, the concept "subject of profiling" was substantiated, the main qualities that a specialist-profiler should have were described.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психолого-правові засади удосконалення професійної діяльності працівників кінної патрульної поліції.
    (2024-04) Мітенко Тетяна Миколаївна; Mitenko Tetiana
    Дисертаційна праця присвячена дослідженню психолого-правових засад удосконалення професійної діяльності працівників кінної патрульної поліції. На основі теоретичного аналізу літературних джерел описано основні психологічні чинники діяльності працівників кінної патрульної поліції. У ході проведеного емпіричного дослідження виявлено професійно-значущі властивості особистості працівників кінного підрозділу поліції, сформовано професіограму та психограму поліцейського кінного підрозділу та виділено і описано актуальну тематику для проведення психологічної підготовки поліцейського кавалериста з урахуванням специфіки виконуваної діяльності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічні засади формування політико-правової свідомості виборців. Psychological principles of formation of political-legal consciousness of voters
    (2021) Березенко, Віктор Вікторович; Berezenko, V.
    У дисертаційній роботі охарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження політико-правової свідомості виборців в проблемному полі юридичної психології; надана юридико-психологічна характеристика механізмів впливу на політико-правову свідомість виборців; визначено особливості електоральної поведінки як відображення їх політико-правової свідомості.The dissertation describes the theoretical-methodological foundations of the study of political-legal consciousness of voters in the problematic field of legal psychology; provided legal-psychological characteristics of the mechanisms of influence on the political-legal consciousness of voters; features of electoral behavior as a reflection of their political-legal consciousness are identified.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічні основи легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських. Psychological Foundations of Legitimized Aggression in the Professional Activities of Police Officers.
    (2024-04) Ковач Ольга Володимиівна; Kovach Olha
    Дисертаційна праця присвячена дослідженню легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських. На основі аналізу наукових підходів щодо вивчення проблеми агресивної поведінки особистості здійснено феноменологізацію цього поняття як соціально-психологічного явища, що виявляється в порушенні прийнятих у суспільстві норм та має переважно деструктивну природу. Встановлено, що систематичне застосування агресії призводить до формування агресивності як властивості особистості, що визначає типовий спосіб її поведінки. Описано мультифакторну природу агресії з позицій біологізаторських, соціологізаторських та ситуативних концепцій. Встановлено, що агресія має подвійне походження: з одного боку, вона може набувати руйнівного характеру, обслуговуючи потребу особистості в надмірному самоствердженні, а з другого – конструктивна роль агресії виявляється в її захисній функції у важких чи небезпечних умовах життєдіяльності індивіда. У таких випадках агресія стає виправданою, оскільки захищає права та безпеку громадян, передусім, у сфері правоохоронної діяльності.
  • Thumbnail Image
    Item
    «Психологічні та організаційноправові засади успішної самореалізації у професійній діяльності жінок-поліцейських Національної поліції України
    (2017) Білевич, Наталія Олександрівна
    Дисертаційне дослідження присвячено вивченню психологічних та організаційно-правових засад успішної самореалізації у професійній діяльності жінок-поліцейських; визначенню чинників, які впливають на зовнішньопрофесійну (досягнення значущих здобутків у різних сферах професійної діяльності) та внутрішньопрофесійну (професійне самовдосконалення, спрямоване на підвищення професійної компетентності та розвиток професійно важливих якостей) успішність жінок-поліцейських Національної поліції України; надано пропозиції щодо забезпечення умов ефективної службової діяльності та ступеня реалізації особистісного потенціалу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічні та організаційні засади ґендерно обумовлених службових відносин у Національній поліції України. Psychological and organizational principles of gender-based service relations in the National Police of Ukraine.
    (2024) Комірча Яна Павлівна; Komircha Yana
    У дисертаційній роботі схарактеризовано теоретико історичні та методологічні засади ґендерно обумовлених службових відносин у Національній поліції України як психологічний та організаційний феномен; здійснено емпіричне вивчення ґендерних установок та ґендерно рольових стереотипів у службових відносинах поліцейських; визначено особливості їх ґендерно обумовленої взаємодії в професійному середовищі; запропоновано напрями вдосконалення ґендерно обумовлених службових відносин поліцейських. The thesis describes the theoretical, historical and methodological foundations of gendered service relations in the National Police of Ukraine as a psychological and organizational phenomenon; empirical study of gender attitudes and gender-role stereotypes in police service relations; peculiarities of their gendered interaction in the professional environment; proposed directions for improving gendered service relations of police officers.
  • Thumbnail Image
    Item
    РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ ОТРУЙНИХ ЧИ СИЛЬНОДІЮЧИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
    (2022) Тичина, Д. М.; Антощук, А. О.; Швець, А. В.; Коршикова, Т.В.
    У методичних рекомендаціях, на основі практики діяльності правоохоронних органів, здійснено комплексне дослідження криміналістичного забезпечення розслідування незаконного обігу отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів з огляду на чинне кримінальне процесуальне законодавство. Окреслені зміст та зв’язки елементів криміналістичної характеристики незаконного обігу отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, зважаючи на особливості їх розслідування. З’ясовані особливості початку досудового розслідування й обставини, що підлягають встановленню у кримінальних провадженнях, а також виокремлено типові слідчі ситуації, тактичні завдання та порядок їх вирішення. Визначені можливості взаємодії слідчого з працівниками оперативних підрозділів, медичними працівниками та іншими. Розкрито особливості тактико-криміналістичного забезпечення проведення слідчих (розшукових) дій під час розслідування й проаналізовано форми використання спеціальних знань за таких умов. Видання призначене для працівників правоохоронних органів, медичних працівників, а також курсантів і слухачів, науково-педагогічного складу закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Характерологічні детермінанти індивідуального стилю професійної діяльності поліцейського. Characteristic determinants of personal style of professional activity of police officers.
    (2022-01) Євтушенко, Вікторія Ігорівна; Yevtushenko, Viktoriia
    Дисертаційна праця присвячена дослідженню характерологічних детермінант індивідуального стилю професійної діяльності поліцейських. На основі проведеного ретроспективного аналізу наукових досліджень в різних галузях науки щодо вивчення індивідуального стилю, автором висвітлено поняття індивідуального стилю професійної діяльності поліцейських. Окреслено загальні чинники та умови, які мають істотний вплив на формування індивідуального стилю професійної діяльності поліцейського. Встановлено, що специфіка правоохоронної діяльності накладає відбиток на індивідуально-психологічні характеристики особистості поліцейського. Визначено перелік професійно важливих якостей особистості сучасного поліцейського, які суттєво впливають на оволодіння професійною діяльністю та індивідуальний стиль діяльності правоохоронців. Акцентовано увагу на тому, що індивідуальний стиль діяльності може і повинен виступати аспектом професійно-психологічної підготовки та психологічного супроводження службової діяльності поліцейських. The thesis is devoted to the research of characterological determinants of personal style of police officers’ professional activity. Based on a retrospective analysis of research in various fields of science on the study of personal style, the author highlights the concept of personal style of professional activity of police officers. The general factors and conditions that have a significant impact on the formation of personal style of police officers’ professional activity are outlined.