Психолого-правові засади використання профайлінгу в діяльності Національної поліції. Psychological and legal principles of using profiling in the activity of the National Police.

Abstract
Дисертаційна праця присвячена дослідженню використання профайлінгу в діяльності Національної поліції. Застосування профайлінгу в діяльності правоохоронних органів та служб безпеки, що відповідають за безпеку здійснення роботи цивільної авіації має достатньо тривалу історію. В межах забезпечення використання профайлінгової методики в цивільній авіації як превентивної технології, доведена її ефективність у запобіганні вчинення правопорушень, терористичних актів та інших актів незаконного втручання; розроблена класифікація ознак та опрацьована типологія потенційно небезпечних осіб. Водночас, нормативно-правове забезпечення використання зазначеної технології, конкретизація кола осіб, які функціонально повинні її використовувати, вимоги до цих осіб та інші проблемні питання не знайшли свого однозначного тлумачення та опрацювання в науково-практичній літературі. У розслідувані кримінальних правопорушень профайлінг не є традиційним методом та його ефективність не сприймається беззаперечно. В основі методу профайлінгу в межах правоохоронної діяльності лежить аналіз поведінки злочинців, результати якого використовують для їх ідентифікації. Зарубіжні та вітчизняні науковці на основі прикладних досліджень довели, що вивчення різних аспектів поведінки злочинця дозволяє зробити висновки щодо характеристики його особистості, скласти психологічний профіль та спростити процес пошуку та арешту підозрюваного. Профайлінг – це процес ідентифікації усіх психологічних характеристик індивіда, що складає загальний опис особистості, заснований на аналізі здійснених ним злочинів; це поведінкова реконструкція події злочину. У сучасній правоохоронній діяльності під час розслідування злочинів використовуються два різновиди портретування: кримінологічний портрет та психологічний портрет. Правоохоронні органи іноземних країн плідно співпрацюють з психологами під час розслідування та попередження злочинів, використовують профайлінг створюючи спеціальні підрозділи, у яких працюють спеціалісти вказаного профілю (США, Німеччина, Ізраїль, Росія тощо). В діяльність Національної поліції України психологічні методи, прийоми, технології лише починають впроваджуватися. Водночас, знаючи прояви тих чи інших особистісних рис, акцентуацій характеру, психічних розладів, аналізуючи сліди, залишені на місці вчинення злочину, почерк злочинця та спосіб дії, можна скласти його психологічний профіль, який звузить коло підозрюваних та допоможе під час пошуку злочинця. Ефективність здійснення профайлінгу залежить від особистісних якостей та рівня професійної підготовленості працівника, який його проводить. Враховуючи те, що сьогодні профайлінг не достатньо поширений у діяльності правоохоронних органів України професіограма для підбору профайлерів-правоохоронців відсутня. У зв’язку із цим, підбір фахівців вказаного профілю має відбуватись через аналіз особливостей змісту профайлінгу, а також необхідних для виконання даної діяльності професійних умінь та особистісних якостей. Результати проведеного опитування дозволяють стверджувати, що більшість психологів знайомі з технологією складання психологічного профілю, тоді як лише половина працівників інших підрозділів мають розпливчасті уявлення щодо змісту та особливостей застосування профайлінгу. Це свідчить про те, що базові знання щодо складання психологічного портрету (профілю) під час професійної підготовки (перепідготовки) або навчання у ЗВО отримують лише працівники психологічної служби. Переважна більшість респондентів переконана, що використання психологічного портретування значно полегшить пошук злочинців та допоможе під час розслідування злочинів. Більшість респондентів вважають необхідним впровадження профайлінгу у діяльність Національної поліції, а також вбачають актуальною підготовку окремих фахівців-профайлерів, які будуть спеціалізуватись на складанні психологічного портрету допомагаючи під час розслідування злочинів. Більшість опитаних складання психологічного профілю вважає найбільш актуальним під час розслідування серійних злочинів. Половина слідчих та оперуповноважених, а також 70% психологів складали б портрети для пошуку злочинців насильницької спрямованості. У своїй діяльності психологічні портрети доводиться складати лише 46% працівників психологічної служби. Половину опитаних психологів іноді залучають до розслідування злочинів: 20% - безпосередньо для складання психологічних портретів (профілів), 46% - під час проведення допитів, 20 % - під час проведення інших слідчо-оперативних дій, але 48% опитаних взагалі не залучають до розслідування злочинів. Це є свідченням недовіри керівництва підрозділів поліції до підготовки психологів у напрямку супроводження оперативно-службової діяльності, а також недостатньої обізнаності щодо ефективності використання психологічних знань, умінь, навичок під час розслідування злочинів. Враховуючи, що елементи профайлінгу у своїй діяльності використовують працівники різних служб Національної поліції, актуальним завданням є визначення рівня їх підготовленості до використання даної технології у своїй діяльності. Відповідно до основних напрямів використання профайлінгу в правоохоронній діяльності найбільш актуальною зазначена технологія є для працівників служб психологічного забезпечення, працівників кримінальної поліції та превентивних підрозділів. Емпіричне дослідження рівня сформованості психологічних характеристик наведених груп респондентів дозволяє констатувати недостатній рівень розвитку пізнавальної сфери та здібностей до інтерпретації невербальної комунікації. Результати застосування методів математичної статистики дозволяють констатувати, що найбільш підготовленими до застосування профайлінгових технологій є практичні психологи, які працюють у підрозділах Національної поліції України. Аналіз існуючої нормативно-правової бази діяльності Національної поліції України дозволяє стверджувати, що використання профайлінгу законодавчо передбачене, але належної інструкції (механізму) щодо її використання на сьогоднішній день немає. Опрацьований проект «Інструкції із застосування профайлінгових технологій працівниками Національної поліції» включає в себе розділи, що регламентують тлумачення поняття профайлінгу, основні принципи його застосування, основні аспекти використання даної технології, особливості оформлення документів, які містять психологічні профілі, вимоги до суб’єкта профайлінгової діяльності тощо Така інструкція сприятиме впровадженню профайлінгу як функції працівників Національної поліції зумовлюючи підвищення ефективності превентивної діяльності та полегшить пошук потенційних та реальних злочинців. Запропонований проект програми тренінгу «Підготовка суб’єкта профайлінгу для вирішення завдань правоохоронної діяльності» включає в себе інформацію щодо теоретичних засад застосування профайлінгових технологій у діяльності правоохоронних органів (низка міні-лекцій), а також практичні завдання, групові дискусії, дебрифінг, спрямовані на розвиток психічних процесів, знань, умінь та навичок, що необхідні працівникам, які у своїй діяльності використовують профайлінгові технології. The dissertation research is devoted to the study of the use of profiling in the activities of the National Police. Based on the theoretical analysis of the literature, the features and main aspects of the use of profiling are described, also the experience of using this technology in the detection and investigation of crimes by law enforcement agencies of foreign countries is analyzed. During the empirical research the readiness to use profiling by different departments of the National Police of Ukraine was analyzed, the concept "subject of profiling" was substantiated, the main qualities that a specialist-profiler should have were described.
Description
Keywords
профайлінг, суб’єкт профайлінгу, психолог, програма тренінгу, Національна поліція України, правоохоронні органи, profiling, subject of profiling, psychologist, training program, National Police of Ukraine, law enforcement agencies
Citation