Кафедра конституційного та міжнароджного права

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/1659

Browse

Now showing 1 - 13 of 13

Конституційна реформа щодо правосуддя в Україні: перший погляд на недоліки та переваги. First look at the disadvantages and advantages of constitutional reforming of justice in Ukraine
(2017-05) Кулик, Тетяна Олександрівна; Kulyk, Tetiana Oleksandrivna
Успіх проголошеної у 2015 Стратегії реформи судоустрою в Україні більшою мірою залежить від того, наскільки виваженими та результативними будуть зміни саме до Основного Закону держави. Вже у червні 2016 року парламентом було прийнято відповідні зміни до Конституції України щодо реформування правосуддя. Мова йде про змістовну та організаційну перебудову однієї із трьох гілок державної влади. При цьому якість функціонування державного механізму та додержання прав людини в першу чергу залежить саме від ефективності реалізації судової влади в України. Практика здійснення правосуддя та реалізації права громадян на судовий захист свідчить про існування низки проблем у цій сфері. Автором охарактеризовано ключові новели Основного За-кону України щодо реформування правосуддя, пропонуються удосконалені редакції ч. 2 ст. 124 та ч. 3 ст. 125 Конституції України. Strategy of judiciary reform in Ukraine proclaimed in 2015 can be successful when changes to the Basic Law of Ukraine are well weighted and effective. In June 2016 Parliament adopted changes to the Constitution of Ukraine regarding justice reforming. This is a substa-ntive and organizational restructuring of one of the three branches of state power. In the same time the quality of the state functioning and human rights standards guarantee in Ukraine irst of all depends on the ef iciency of implementation of judicial power in Ukraine. The practice of justice and the realization of right for judicial protection indicate existing of number of problems in this area. The author characterizes the key novelties of the Basic Law of Ukraine regarding justice reforming, improved editions of Art. 124, p. 2 and Art. 125, p. 3 of the Constitution of Ukraine are offered.
Механізми вирішення виборчих спорів в Україні. Mechanisms for resolving election disputes in Ukraine
(2019) Сьох, Катерина Ярославівна; Sokh, Kateryna
В статті висвітлені актуальні питання пов’язані з механізмом вирішення виборчих спорів під час виборчого процесу. Запропоновано власне бачення поняття «виборчих спорів». Охарактеризовано теоретичні та практичні аспекти механізму вирішення виборчих спорів. Розглянуті види виборчих спорів які можуть виникати під час виборчого процесу та запро-поновані механізми їх вирішення. The article covers topical issues related to the mechanism for resolving electoral disputes during the election process. Proposed own vision of the concept of "electoral disputes". The theoretical and practical aspects of the mechanism for resolving electoral disputes are described. The types of electoral disputes that may arise during the elec-toral process and proposed mechanisms for their resolution are considered.
Гарантії конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя: загальнотеоретичні підходи. Guarantees of the constitutional and legal status of the High Council of Justice: general theoretical approaches
(2021) Халюк, Сергій Олександрович; Khaliuk, Serhii
Статтю присвячено дослідженню доктринальних підходів щодо поняття та змісту гарантій конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя. Методологічною основою публі-кації стало застосування сукупності методів, за допомогою яких можлива реалізація нау-кової мети. До таких методів можна зарахувати діалектичний, системно-структурний метод, метод формальної логіки (аналіз, синтез, узагальнення), герменевтики, які дали змогу опрацювати тексти нормативно-правових актів, доктринальних джерел, а також сприяли формуванню змісту наукової авторської позиції згідно з поставленим авторським завданням. Встановлено, що посилення процесів глобальної інтеграції в багатьох галузях державного та суспільного життя, прагнення світової спільноти до об’єднання, подолання політичних, економічних та правових перешкод не оминули й Україну. Європейська інтег-рація України – це розвиток політичних, економічних, культурних та інших відносин Украї-ни з Європейським Союзом, який є її стратегічною зовнішньою функцією і має зумовити розвиток з Україною повноправних партнерських відносин. Для сучасного українського суспільства, що стало на шлях демократичних перетворень, актуалізується питання ефек-тивного функціонування всіх його інститутів та організацій. Вибраний курс до Європейсь-кої Союзу вимагає суттєвих перетворень, у тому числі вдосконалення чинного законодав-ства України. Як наслідок, конституційно-правовий статус Вищої ради правосуддя України потребує вдосконалення відповідно до вимог міжнародних актів, адже лише в такий спо-сіб можна забезпечити професійність та незалежність як судової влади в Україні загалом, так і суддів безпосередньо. Автор, узагальнюючи, зазначає, що гарантії як політико-право-ві та соціально-економічні заходи матеріального, організаційного та іншого характеру взаємопов’язано та системно відображають стан політичного і економічного розвитку сус-пільства та держави, рівень правової свідомості населення та розвитку державних інсти-туцій. Запропоновано авторське визначення: гарантії конституційно-правового статусу Ви-щої ради правосуддя України – це юридично визначені, взаємопов’язані, загальносоціаль-ні та спеціально-правові, міжнародні та вітчизняні умови, засоби та способи, які сприяють фактичній можливості реалізації повноважень та забезпечують охорону визначеного Кон-ституцією та іншими нормативними актами статусу Вищої ради правосуддя.The article is devoted to the study of doctrinal approaches to the concept and content of guarantees of the constitutional and legal status of the High Council of Justice. The methodological basis of the publication was the use of a set of methods by which the realization of a scientific goal is pos-sible. Such methods include the dialectical, systemstructural method, the method of formal logic (analysis, synthesis, generalization), hermeneutics, which allowed to process the texts of regulations, doctrinal sources, as well as contributed to the formation of the content of the scie-ntific author’s position in accordance with the author’s task. It has been established that the strengthening of the processes of global integration in many spheres of state and public life, the desire of the world community to unite, and the overcoming of political, economic, and legal obstacles have not escaped Ukraine. Ukraine’s European integration is the development of Ukraine’s political, economic, cultural and other relations with the European Union, which is its strategic external function and which should determine the development of full-fledged partne-rship relations with Ukraine. For modern Ukrainian society, which has embarked on the path of democratic transformation, the issue of effective functioning of all its institutions and organiza-tions is relevant. The chosen course towards the European Community requires significant changes, including the improvement of the current legislation of Ukraine. As a result, the consti-tutional and legal status of the High Council of Justice of Ukraine needs to be improved in ac-cordance with the requirements of international instruments, because only in this way can the professionalism and independence of the judiciary in Ukraine in general and judges directly be ensured. In general, the author notes that guarantees as political, legal and socio-economic measures of material, organizational and other nature are interconnected and systematically reflect the state of political and economic development of society and the state, the level of legal awareness and development of state institutions. The author’s definition is proposed that the guarantees of the constitutional and legal status of the High Council of Justice of Ukraine are legally defined, interconnected, general social and special legal, international and domestic conditions, means and methods that promote the actual possibility of exercising powers and ensure protection of certain Constitution and other normative acts of the status of the High Council of Justice.
Організаційні повноваження Вищої ради правосуддя в Україні: поняття та види. Organizational powers of the Supreme Council of Justice in Ukraine: concepts and types
(2022) Халюк, Сергій Олександрович; Khaliuk, Serhii
Стаття присвячена науковому дослідженню доктринальних джерел, а також міжнародних актів і національного законодавства стосовно змісту понять «організація», «організаційне забезпечення» та «організаційні повноваження Вищої ради правосуддя». З цією метою виокремлено та здійснено науковий аналіз наявних доктринальних джерел щодо згаданих понять, а також опрацьовано чинні міжнародні та національні нормативно-правові акти. Сформульовано поняття організаційних повноважень Вищої ради правосуддя як сукуп-ності прав та обов’язків, реалізація яких передбачає системну координовану діяльність, що функціонально спрямована на забезпечення незалежності судової влади, забезпечен-ня її підзвітності перед суспільством, добору суддів та додержання професійної етики в діяльності суддів і прокурорів. Констатовано, що організаційно-розпорядчі повноваження Вищої ради правосуддя носять внутрішньосистемний міжінституційний характер та без-посередньо пов’язані з діяльністю, в першу чергу, Державної судової адміністрації, а та-кож Ради суддів України. Встановлено, що організаційно-фінансові повноваження Вищої ради правосуддя – це сукупність прав та обов’язків, наявність яких зумовлена міжнарод-ним стандартами та чинним національним законодавством у сфері реалізації функцій головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забез-печення своєї діяльності, участі у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до Бюджетного кодек-су України та узгодження перерозподілу бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду у визначеному порядку. Запропоновано визначення організаційно-комунікаційних повноваження Вищої ради правосуддя як сукупності прав та обов’язків, реалізація яких спрямована на досягнення транспарентності судової влади загалом, та Вищої ради пра-восуддя зокрема, шляхом надання повної, об’єктивної і належної інформації у визначених законом межах. The article is devoted to the scientific study of doctrinal sources, as well as international acts and national legislation regarding the content of the concepts "organization", "organizational support" and "organizational powers of the High Council of Justice". For this purpose, a scientific analysis of the available doctrinal sources regarding the mentioned con-cepts was identified and carried out, as well as the current international and national legal acts related to the outlined issues were elaborated. The concept of organizational powers of the High Council of Justice is formulated as a set of rights and responsibilities, the implementation of which involves systematic coordinated activity, which is functionally aimed at ensuring the independence of the judiciary, ensuring its accountability to society, selecting judges and obser-ving professional ethics in the activities of judges and prosecutors. It was established that the organizational and administrative powers of the High Council of Justice have an intra-system inter-institutional nature and are directly related to the activities, first of all, of the State Judicial Administration, as well as the Council of Judges of Ukraine. It has been established that the organizational and financial powers of the High Council of Justice are a set of rights and respo-nsibilities, the existence of which is determined by international standards and current national legislation in the field of the implementation of the functions of the chief manager of funds of the State Budget of Ukraine regarding the financial support of its activities, participation in the de-termination of State Budget expenditures of Ukraine for the maintenance of courts, bodies and institutions of the justice system in accordance with the Budget Code of Ukraine and agree-ment on the redistribution of budget expenditures between courts, except for the Supreme Court in a specified manner. It is proposed to define the organizational and communication powers of the Supreme Council of Justice as a set of rights and obligations, the implementation of which is aimed at achieving transparency of the judiciary in general, and of the Supreme Council of Justice in particular, by providing complete, objective and proper information within the limits defined by law.
Кадрова криза в судах та її вплив на правосуддя в Україні. Court personnel crisis and its impact on justice in Ukraine
(2022) Гультай, Михайло Мирославович /; Gultai, Mykhailo Myroslavovych; Кулик, Тетяна Олександрівна; Kulyk, Tetiana Oleksandrivna
Стаття присвячена аналізу оновленої в 2016 році процедури призначення суддів на поса-ди, з’ясуванню причин наявної кадрової кризи в судах та пошуку шляхів вирішення окрес-леної проблеми. Було з’ясовано, що процедура призначення інституцій, що беруть участь у формуванні суддівського корпусу України є достатньо багатогранною, до якої залучено ще ряд суб’єктів, кожен із яких має свою процедуру формування, до якої залучаються ще ряд органів та посадових осіб.Так, у процедурі призначення судді на посаду беруть участь Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів, для формування якої при Ви-щій раді правосуддя створюється Конкурсна комісія, Національна школа суддів, Громад-ська рада доброчесності і Президент України. Крім того, сам процес добору та призначен-ня на посаду судді складається із п’ятнадцяти стадій. В результаті має бути реалізовано положення Конституції України про те, що судді призначаються на посаду Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя. У науці конституційного права є думка, що глава держави виконує функцію протокольну, із якою на нашу думку погодитись не можна. Отже, фактично досягнення реформи, щодо правосуддя – усунення від призначення суд-дів Верховної Ради України, в парламентсько-президентській республіці. Виходячи із практики реалізації новел законодавства, щодо правосуддя 2016 року, саме на етапі фор-мування органів, що мають сприяти проведенню прозорого, доброчесного та кваліфікова-ного добору суддів України, і виникли проблеми, що призвели до кадрової кризи в судах. В контексті Українського конституціоналізму, і загальних принципів здійснення державної влади в демократичній державі вважаємо, що існуюча система кадрового відбору, про-ведення конкурсу та призначення суддів на посади не задовольняє потреб суспільства та держави, не виправдала себе та породила ряд нових проблем, а отже має бути перегля-нута та спрощена. Наявність факту недостатньої кількості суддів в судах України відво-дить на другий план проблему якісного складу, тобто рівень професіоналізму та добро-чесності суддів, і загострює проблему функціонування ядра правозахисного механізму в державі, яким є система судоустрою, оскільки неможливість нормального функціонування судів спричиняє систематичні порушення права на справедливий суд, що гарантоване ст. 55 Конституцією України.The article is devoted to the analysis of the updated in 2016 proce-dure for appointing judges, finding out the causes of the current personnel crisis in the courts and finding ways to solve this problem. It was found that the procedure for appointing institu-tions involved in the formation of the judicial corps of Ukraine is quite multifaceted, involving a number of other entities. Thus, the National School of Judges, the Public School of Judges, the Public Council of Integrity and the President of Ukraine take part in the procedure of appointing a judge to office. In addition, the process of selecting and appointing a judge consists of fifteen stages. As a result, the provisions of the Constitution of Ukraine that judges are appointed by the President of Ukraine on the proposal of the High Council of Justice must be implemented. In the science of constitutional law, there is an opinion that the head of state performs a proto-col function, with which, in our opinion, it is impossible to agree. Thus, the actual achievement of the reform in the field of justice is the removal from the appointment of judges of the Verkho-vna Rada of Ukraine in the parliamentary-presidential republic. The problems that led to the personnel crisis in the courts arose at the stage of forming bodies that should promote trans-parent, fair and qualified selection of judges of Ukraine. In the context of Ukrainian constitutio-nalism and the general principles of state power in a democracy, we believe that the current system of personnel selection, competition and appointment of judges does not satisfy the needs of society and the state, has not justified itself and created a number of new problems, and therefore needs to be revised and simplified. Insufficient number of judges in the courts of Ukraine puts the problem of quality composition in the background, that is the level of profes-sionalism and integrity of judges, also this fact exacerbates the problem of the functioning of the core of the human rights mechanism in the state, which is the judicial system, as the im-possibility of the proper functioning of the courts causes systematic violations of the right to a fair trial, which is guaranteed by Art. 55 of the Constitution of Ukraine.
Імплементація нормативно-правових актів Європейського Союзу у національне законодавство України. Actual problems of training specialists for the Police in modern conditions
(2022) Сьох, Катерина Ярославівна; Sokh, Kateryna; Гультай, Михайло Мирославович; Gultai, Mykhailo
Стаття присвячена процесу імплементації нормативно-правових актів Європейського Союзу у національне законодавство України. Євроінтеграційні процеси України призво-дять до змін національного законодавства у відповідність до європейських стандартів. Адже членство у Європейському Союзі (далі - ЄС) не можливе без імплементації приписів європейського права. Дана вимога закріплена Європейською Радою у Копенгагенских і Мадридских критеріях, щодо членства у ЄС. При цьому слід відміти що правопорядок кожної держави- члена ЄС є по своєму унікальним та супроводжується індивідуальним підходом в процесі імплементації норм ЄС. Країни не повинні порушувати власні принци-пи розвитку та конституційного ладу імплементуючи міжнародні норми у національне за-конодавство, разом з тим, членство в ЄС вимагає щоб національне законодавство відпо-відало європейському праву. За таких умов постає необхідність вивчення і наукового роз-тлумачення імплементації, встановлення її сутності та складових елементів. Процес ім-плементації повинен бути законодавчо врегульований від цього залежить якість норма-тивно-правових актів. Не менш важливим є питання щодо розмежування понять «імпле-ментація», «адаптація», «гармонізація» які вживаються у наукових дослідженнях та нор-мативно-правових актах як синоніми. У статті розглядається поняття та способи імпле-ментації міжнародної норми у національне законодавство. Наголошується на проблемах які виникають при здійсненні цього процесу. Проаналізовано національне законодавство України яке утворилося на основі співпраці з ЄС. Зроблено акцент на важливість імпле-ментації при виконанні міжнародних зобов’язань державою. Розмежовано поняття «ім-плементація», «адаптація» та «гармонізація» на основі попередніх наукових досліджень, та зроблено власний висновок. Дані поняття є різними у своїй сутності і їх не слід ототож-нювати. Проаналізовані способи імплементації на основі досліджень науковців та акцен-товано увагу на ефективність їх застосування. Запропоновані шляхи вдосконалено проце-су імплементації в Україні. The article is devoted to the process of implementation of norma-tive legal acts of the European Union into the national legislation of Ukraine. The European integration processes of Ukraine lead to changes in national legislation in accordance with Eu-ropean standards. After all, membership in the European Union (hereinafter - the EU) is not possible without the implementation of the prescriptions of European law. This requirement is enshrined by the European Council in the Copenhagen and Madrid criteria for EU membership. At the same time, it should be noted that the legal order of each EU member state is unique in its own way and is accompanied by an individual approach in the process of implementing EU norms. Countries should not violate their own principles of development and constitutional or-der by implementing international norms into national legislation, at the same time, membership in the EU requires that national legislation conform to European law. Under such conditions, there is a need to study and scientifically interpret the implementation, establish its essence and constituent elements. The implementation process must be regulated by law, the quality of regulatory acts depends on it. These concepts are essentially different and should not be equa-ted. Equally important is the question of distinguishing between the terms "implementation", "adaptation", "harmonization", which are used as synonyms in scientific research and legal acts. The article examines the concept and methods of implementing an international norm into national legislation. Emphasis is placed on the problems that arise during the implementation of this process. The national legislation of Ukraine, which was formed on the basis of cooperation with the EU, was analyzed. Emphasis is placed on the importance of implementation in the ful-fillment of international obligations by the state. The concepts of "implementation", "adaptation" and "harmonization" are distinguished on the basis of previous scientific studies, and a perso-nal conclusion is drawn. The proposed ways of improving the implementation process in Ukrai-ne.
Права людини в освітній сфері: практика Європейського суду з прав людини. Human rights in the field of education: practice of the European Court of Human Rights
(2022-07) Осауленко, Андрій Олександрович; Osaulenko, Andrii Oleksandrovych
Стаття присвячена дослідженню практики Європейського суду з прав людини під кутом зору її впливу на забезпечення прав людини в освітній сфері. Розглянуто положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколу № 1. Аналіз запропонованої проблематики розпочинається з рішень Європейського суду з прав людини в руслі забезпечення права на життя в освітній сфері. В статті зазначається, що рішення Європейського суду з прав людини базуються на обов’язках держав за статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: негативних – утримуватися від умисного або незаконного позбавлення життя та позитивних – вживати відповідні заходи для захисту життя тих, хто знаходиться під юрисдикцією держави. Звернуто особливу увагу на справу Derenik Mkrtchyan and Gayane Mkrtchyan v. Armenia (№ 69736/12), рішення по якій було ухвалене 30 листопада 2021 року. В контексті дослідження автор зосередився переважно на матеріальному аспекті справи. Зроблено акцент на відсутності дос-татніх доказів для висновку про невиконання керівництвом школи свого обов’язку за статтею 2 Конвенції з надання належного рівня захисту життя Г., що зумовило відсутність порушення права на життя в матеріальному. В дослідженні зазначається, що відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, а також здійснено розгляд відповідної практики Європейського суду з прав людини. Зокрема рішення в справі F.O. v. Croatia, де чотирма голосами проти трьох палата суду встановила порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і осно-воположних свобод через харасмент (цькування) учня вчителем в державній школі. В статті також розглянуті рішення Європейського суду з прав людини, які стосувались права на освіту (насампе-ред “Leyla Sahin v. Turkey” , “X. v. the United Kingdom”). The article is devoted to the study of the prac-tice of the European Court of Human Rights from the point of view of its impact on ensuring human rig-hts in the field of education. The provisions of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and Protocol No. 1 were considered. The analysis of the proposed range of problems begins with the decisions of the European Court of Human Rights in the direction of ensuring the right to life in the educational sphere. The article notes that the decisions of the European Court of Human Rights are based on the obligations of states under Article 2 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms: negative - to refrain from intentional or illegal deprivation of life and positive - to take appropriate measures to protect the lives of those who are under the juris-diction of the state. Special attention was paid to the case of Derenik Mkrtchyan and Gayane Mkrtchyan v. Armenia (No. 69736/12), the decision on which was adopted on November 30, 2021. In the context of the research, the author focused mainly on the material aspect of the case. Emphasis is placed on the lack of sufficient evidence for the conclusion that the school management did not fulfill its duty under Article 2 of the Convention on providing an adequate level of protection for the life of G., which led to the absence of a material violation of the right to life. The study notes that in accordance with Article 8 of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, everyone has the right to respect for her/his private and family life, home and correspondence, and the relevant practice of the European Court of Human Rights was reviewed. In particular, the decision in the case of F.O. v. Croatia, where by four votes to three the Chamber of the Court established a violation of Article 8 of the Conven-tion on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms due to harassment (bullying) of a student by a teacher in a public school. The article also reviews the decisions of the European Court of Human Rights, which concerned the right to education (primarily "Leyla Sahin v. Turkey", "X. v. the Uni-ted Kingdom").
Міжнародні стандарти захисту прав та свобод людини і громадянина під час здійснення правосуддя та виконання кримінальних покарань. International standards for the protection of the rights and freedoms of human and citizen during the implementation of justice and the execution of criminal punishments
(2022-08) Осауленко Андрій Олександрович; Osaulenko Andrii Oleksandrovych; Осауленко Олександр Іванович; Osaulenko Oleksandr Ivanovych
Стаття присвячена дослідженню поняття та видів міжнародних стандартів з прав і свобод людини і громадянина та визначенню їх ролі в процесі здійснення правосуддя та виконання кримінальних покарань. Звернуто увагу на той факт, що в науковій юридичній літературі відсутня загальна єдність щодо розуміння терміну «міжнародні стандарти». Дослідники під різним кутом зору розглядають відповідне поняття, виділяючи найбільш сутнісні на їх думку ознаки. Міжнародні стандарти захисту прав і свобод людини і громадянина під час здійснення правосуддя та виконання кримінальних покарань розглянуто у розрізі чинних міжнародно-правових актів, які визначають стандарти у сфері здійснення правосуддя, поводження з підозрюваними, обвинуваченими (підсудними) та засудженими. В статті здійснено класифікацію міжнародних стандартів захисту прав і свобод людини і громадянина під час здійснення правосуддя та виконання кримінальних покарань за масштабами дії, за спеціалізацією, а також за обов'язковістю для держав-учасниць. В контексті запропонованої класифікації авторами звернуто увагу та наведено приклади міжнародних універсальних актів загального характеру; міжнародно-правових документів спеціалізованого характеру; регіональних міжнародних актів загального та спеціалізованого характеру. У зв’язку з найбільш ймовірною потенційною можливістю для зловживань та порушень прав людини під час виконання кримінальних покарань у виді позбавлення волі окрема увага приділена міжнародним стандартам з прав і свобод засуджених до цього виду кримінального покарання. На підставі аналізу міжнародних актів у сфері прав і свобод людини та громадянина виділено основні принципи під час здійснення правосуддя та виконання кримінальних покарань та наголошено, що вони носять переважно обов’язковий характер для держав, що ратифікували відповідні міжнародні документи. The article is devoted to researching the concept and types of international standards on human and citizen rights and freedoms and determining their role in the process of implementation of justice and execution of criminal punishments. Attention is drawn to the fact that in scientific legal literature there is no general unity regarding the understanding of the term "international standards". Researchers examine the relevant concept from different angles, highlighting the most essential in their opinion features. International standards for the protection of the rights and freedoms of human and citizen during the implementation of justice and execution of criminal punishments are examined in terms of current international legal acts, which determine standards in the field of justice, treatment of suspects, and accused (defendants) and convicted persons. The article classifies the international standards for the protection of the rights and freedoms of human and citizen during the implementation of justice and the execution of criminal punishments according to the scope of action, specialization, and also according to the obligatoriness for the participating states. In the context of the proposed classification, the authors drew attention and gave examples of universal international acts of a general nature; international legal documents of a specialized nature; regional international acts of a general and specialized nature. In connection with the most likely potential opportunity for abuses and violations of human rights during the execution of criminal punishments in the form of deprivation of liberty, special attention is paid to international standards on the rights and freedoms of those sentenced to this type of criminal punishment. Based on the analysis of international acts in the field of human and citizen rights and freedoms, the main principles in the administration of justice and the execution of criminal punishments are highlighted and it is emphasized that they are mainly binding for the states that have ratified the relevant international documents.
Виключення рф з ООН як запорука забезпечення міжнародної безпеки. Exclusion of the russian federation from the UN as a guarantee of ensuring international security
(2023) Демиденко Володимир Олексійович; Demydenko Volodymyr
Варто наголосити про вкрай малу критичну масу системних змін в ефективному забезпеченні міжнародної безпеки. Адже рф продовжує яскраво демонструвати всім суб’єктам міжнародного права як можна грубо і цинічно порушувати Статут ООН, принципи міжнародного права, різноманітні міжнародні договори практично у всіх сферах життєдіяльності, міжнародного співробітництва шляхом фактичного визнання тероризму як провідної лінії нинішньої державної політики рф, перманентними погрозами світового співтовариства застосуванням ядерної зброї, нищення цивільної інфраструктури, вчиненням багатьох інших воєнних злочинів, при цьому, посідаючи статус постійного члена Ради Безпеки ООН. Такий постійний член Ради Безпеки ООН, за сумісництвом держава, спонсор тероризму, системно вказує світу про недієвість міжнародного права загалом та різноманітних міжнародних організацій зокрема, в тому числі, ООН, відповідних її керівних органів, спеціалізованих установ ООН тощо. It is worth emphasizing the extremely small critical mass of systemic changes in the effective provision of international security. After all, the Russian Federation continues to vividly demonstrate to all subjects of international law how it is possible to grossly and cynically violate the UN Charter, the principles of international law, various international treaties in almost all spheres of life, international cooperation through the actual recognition of terrorism as the leading line of the current state policy of the Russian Federation, permanent threats of the world community by using nuclear weapons, destroying civilian infrastructure, committing many other war crimes, while holding the status of a permanent member of the UN Security Council. Such a permanent member of the UN Security Council, at the same time a state sponsor of terrorism, systematically points out to the world the ineffectiveness of international law in general and various international organizations in particular, including the UN, its relevant governing bodies, specialized UN agencies, etc.
Характеристика державної політики України щодо забезпечення та реалізації прав і свобод людини у сфері національної безпеки. Сharacteristics of the state policy of Ukraine regarding the ensure and implementation of human rights and freedoms in the sphere of national security
(2023) ЧИЖОВ Денис Анатолійович; CHYZHOV Denys
У статті було охарактеризовано державну політику України щодо забезпечення та реалізації прав і свобод людини у сфері національної безпеки. Було визначено, що забезпечення та реалізація прав і свобод людини у сфері національної безпеки наразі є найважливішим завданням держави. Враховуючи обмежений обсяг дослідження, було констатовано неможливість охарактеризувати державну політику України щодо забезпечення та реалізації прав і свобод людини у сфері національної безпеки в цілому, тому було обрано такий напрямок державної політики як законодавчий процес щодо забезпечення та реалізації прав і свобод людини у сфері національної безпеки в умовах повномасштабної війни росії проти України. За основні напрямки було визначено законодавчий процес у кримінально-правовій та кримінальній процесуальній сферах. У роботі визначено, що з початком повномасштабної війни законодавцем було введено нові склади кримінальних правопорушень до Кримінального кодексу України у зв’язку із необхідністю захисту прав особи у сфері національної безпеки: колабораційна діяльність, пособництво державі-агресору, несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України, перетинання державного кордону України з терористичною метою та багато інших. Хоча в якості безпосереднього об’єкту вказаних злочинів визначено національну безпеку, на наш погляд, вони також стосуються прав та свобод особи у сфері національної безпеки. У статті також було розглянуто зміни до Кримінального процесуального кодексу України. Наприкінці доходимо висновку, що правове поле забезпечення прав та свобод людини у сфері національної безпеки торкається рівною мірою конституційного, кримінального, кримінального процесуального законодавства, а також інших галузей. Пропонується приєднатися до точки зору вчених щодо винесення на обговорення постановку питання про виокремлення як галузі права – права національної безпеки. The article described the state policy of Ukraine regarding the provision and realization of human rights and freedoms in the sphere of national security. It was determined that ensuring and implementing human rights and freedoms in the field of national security is currently the most important task of the state. Taking into account the limited scope of the research, it was found impossible to characterize the state policy of Ukraine regarding the provision and implementation of human rights and freedoms in the field of national security as a whole, therefore such a direction of state policy was chosen as the legislative process regarding the provision and implementation of human rights and freedoms in the field of national security in conditions of a full-scale war between Russia and Ukraine. The legislative process in the criminal law and criminal procedural spheres was defined as the main directions. The work determined that with the beginning of a full-scale war, the legislator introduced new categories of criminal offenses to the Criminal Code of Ukraine in connection with the need to protect the rights of individuals in the field of national security: collaborative activities, assistance to the aggressor state, unauthorized dissemination of information about the transfer and transfer of weapons , weapons and military supplies to Ukraine, movement, transfer or placement of the Armed Forces of Ukraine, crossing the state border of Ukraine with terrorist purposes and many others. Although national security is defined as the direct object of these crimes, in our opinion, they also concern the rights and freedoms of a person in the field of national security. The article also discussed changes to the Criminal Procedure Code of Ukraine. In the end, we come to the conclusion that the legal field of ensuring human rights and freedoms in the field of national security affects equally constitutional, criminal, criminal procedural legislation, as well as other areas. It is proposed to join the point of view of the scientists regarding bringing up for discussion the issue of distinguishing the field of law - the law of national security.
Ієрархічна система загальнодержавних джерел муніципального права України. Hierarchical System of National Sources of Municipal Law of Ukraine
(2023) Демиденко Володимир Олексійович; Demydenko Volodymyr
В умовах сьогодення існує гостра потреба в підвищенні ефективності правового регулювання суспільних відносин муніципальним правом України. Питання муніципального права в правовій системі України є надзвичайно важливим як в умовах нинішнього воєнного стану, так і набуде особливого значення в післявоєнний період розвитку держави. Адже значна частина суспільних відносин щодо відновлення зруйнованої інфраструктури, забезпечення нормальної життєдіяльності мешканців сіл, селищ, міст, районів та областей є переважно завданням відповідних територіальних громад, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Наведене вище обумовлює потребу у формуванні сучасної теорії джерел муніципального права України, їх видів, юридичної сили, висвітлення якісних рис, встановлення особливостей функціонування в умовах сьогодення, окреслення тенденцій розвитку в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі з огляду на незворотність європейського та євроатлантичного курсу України. Метою публікації є дослідження ієрархічної системи загальнодержавних джерел муніципального права України за їх юридичною силою. Методологію дослідження становить система теоретичних принципів (історизму, об’єктивності, плюралізму тощо), логічних прийомів (аналізу й синтезу, індукції та дедукції, аналогії, гіпотези тощо) і конкретних засобів дослідження, що сприяли повноцінному розкриттю ієрархічної системи загальнодержавних джерел муніципального права України. У публікації вдосконалено науково-теоретичне уявлення про системи загальнодержавних джерел муніципального права, їх ієрархію за юридичною силою. Визначено тенденції розвитку доктрини загальнодержавних джерел муніципального права України. Практична значущість дослідження полягає в тому, що сформульована ієрархічна система джерел муніципального права України сприятиме підвищенню ефективності правового регулювання муніципально-правових відносин в Україні. Currently, there is an urgent need to increase the effectiveness of the legal regulation of public relations by the municipal law of Ukraine. The importance of municipal law in the legal system of Ukraine is extremely high both in the conditions of today's martial law and will especially increase in the post-war period of the flourishing of the Ukrainian state. After all, a significant part of public relations regarding the restoration of destroyed infrastructure, ensuring the normal life of residents of villages, towns, cities, districts and regions is primarily the task of the relevant territorial communities, local self-government bodies, their officials and officials. The above conditions the need for the formation of a modern theory of the sources of municipal law of Ukraine, their types, legal force, highlighting qualitative features, establishing the peculiarities of functioning in the current conditions, delineating development trends in the short-term, medium-term and long-term perspective, taking into account the irreversibility of the European and Euro-Atlantic course of Ukraine. The purpose of the publication is to study the hierarchical system of state-wide sources of municipal law of Ukraine according to their legal force. The research methodology is a system of theoretical principles (historicism, objectivity, pluralism, etc.), logical methods (analysis and synthesis, induction and deduction, analogy, hypothesis, etc.) and specific means of research, which made it possible to fully reveal the hierarchical system of national sources of municipal law of Ukraine. The publication improves the scientific and theoretical understanding of the systems of state-wide sources of municipal law, their hierarchy by legal force. he development trends of the doctrine of state-wide sources of municipal law of Ukraine are determined. Practical significance of the formulated hierarchical system of sources of municipal law of Ukraine will contribute to increasing the effectiveness of legal regulation of municipal-legal relations in Ukraine.
Онтологічний зміст механізму забезпечення прав людини у сфері національної безпеки України. Ontological content of the mechanism for ensuring human rights in the sphere of national security of Ukraine
(2023) ЧИЖОВ Денис Анатолійович; CHYZHOV Denys
Дана стаття присвячена філософсько-правовим засадам реалізації прав людини у напрямі забезпечення національної безпеки України. У статті розглянуто понятійний апарат, сутність та особливості забезпечення прав людини у сфері національної безпеки України, а також розглядаються потенціальні можливості розвитку прав людини в Україні в процесі євроінтеграції країни. В статті виокремлено основні ключові філософсько-правові аспекти прав людини в контексті забезпечення національної безпеки під час війни. В тому, числі досліджено аспекти впливу пандемії коронавірусу Covid -19 на формування концепту національної безпеки України. Метою статті є визначення особливостей прав людини у напрямі забезпечення національної безпеки України . Для досягнення поставлених завдань було використано філософсько-правовий, історичний та порівняльно-правовий методи. В результаті було зроблено висновки щодо основних шляхів вдосконалення прав людини у напрямі забезпечення національної безпеки України. Так запропоновані рішення для ефективної реалізації прав людини прав людини у сфері забезпечення національної безпеки України. This article is devoted to the philosophical and legal principles of the implementation of human rights in the direction of ensuring the national security of Ukraine. The article examines the conceptual apparatus, essence and peculiarities of human rights provision in the sphere of national security of Ukraine, as well as the potential opportunities for the development of human rights in Ukraine in the process of the country's European integration. The article highlights the main key philosophical and legal aspects of human rights in the context of ensuring national security during wartime. Among them, aspects of the impact of the Covid-19 coronavirus pandemic on the formation of the national security concept of Ukraine were investigated. The purpose of the article is to determine the specifics of human rights in the direction of ensuring the national security of Ukraine. Philosophical-legal, historical and comparative-legal methods were used to achieve the set goals. As a result, conclusions were drawn regarding the main ways of improving human rights in the direction of ensuring the national security of Ukraine. Thus, the proposed solutions for the effective implementation of human rights in the sphere of ensuring the national security of Ukraine.
Імплементація норм права Європейського Союзу у національне законодавство України: досвід Польщі. Implementation of the norms of the law of the European Union in the national legislation of Ukraine: the experience of Poland
(2023) Сьох Катерина Ярославівна; Sokh Kateryna
Дослідження присвячене процесу втілення норми Європейського Союзу (далі - ЄС) у національне законодавство України враховуючи досвід держав-членів ЄС. Вступ до ЄС не можливий без зміни національного законодавства держави відповідно до рекомендацій ЄС. Дана вимога закріплена Європейською Радою у Копенгагенских і Мадридских критеріях, щодо членства у ЄС. Так звані «копенгагенські критерії» закріплюють процеси перебудови адміністративних структур держави і створення умов поступової гармонійної інтеграції в ЄС шляхом зміни національного законодавства відповідно до acquis communautaire (далі - acquis ЄС). Утім ЄС лишає за собою право визначати момент, коли він буде готовий прийняти нових членів. Слід відміти, що правопорядок кожної держави- члена ЄС є по своєму унікальним та супроводжується індивідуальним підходом в процесі імплементації норм ЄС. Держави не повинні порушувати власні принципи розвитку та конституційного ладу імплементуючи норми ЄС у національне законодавство. Кожна держава повинна обрати індивідуальний підхід поєднання та втілення норм, тому такий важливий досвід держав-членів ЄС для України. Процес імплементації є кропітким та складним, який має бути чітко врегульованим національним законодавством країни. Проаналізувавши досвід Польщі, Україна зможе знайти найефективніший спосіб імплементації норми ЄС у національне законодавство. У статті розглядається поняття та способи імплементації норми ЄС у національне законодавство. Наголошується на проблемах які виникають при здійсненні цього процесу. Проаналізовано національне законодавство України яке утворилося на основі співпраці з ЄС. Вивчено досвід Польщі щодо процесу втілення норм ЄС у національне законодавство та запропоновані шляхи вдосконалення процесу імплементації в Україні. Проаналізовано вітчизняні та європейські наукові дослідження присвячені процесу імплементації, зроблені логічні висновки та пропозиції. The study is devoted to the process of implementation of the norms of the European Union (hereinafter - the EU) into the national legislation of Ukraine, taking into account the experience of the EU member states. Accession to the EU is not possible without changing the state's national legislation in accordance with EU recommendations. This requirement is enshrined by the European Council in the Copenhagen and Madrid criteria for EU membership. The so-called "Copenhagen criteria" establish the processes of restructuring the administrative structures of the state and creating conditions for gradual harmonious integration into the EU by changing national legislation in accordance with the acquis communautaire (hereinafter - the EU acquis). However, the EU reserves the right to determine the moment when it will be ready to accept new members. It should be noted that the legal order of each EU member state is unique in its own way and is accompanied by an individual approach in the process of implementing EU norms. States should not violate their own principles of development and constitutional order by implementing EU norms into national legislation. Each state must choose an individual approach to combining and implementing norms, which is why the experience of EU member states is so important for Ukraine. The implementation process is painstaking and complex, which must be clearly regulated by the country's national legislation. After analyzing Poland's experience, Ukraine will be able to find the most effective way of implementing EU norms into national legislation. The article examines the concept and methods of implementation of EU norms into national legislation. Emphasis is placed on the problems that arise during the implementation of this process. The national legislation of Ukraine, which was formed on the basis of cooperation with the EU, was analyzed. The experience of Poland regarding the process of implementation of EU norms into national legislation was studied and ways of improving the implementation process in Ukraine were proposed. Domestic and European scientific studies devoted to the implementation process were analyzed, logical conclusions and proposals were made.

Browse

Browsing Кафедра конституційного та міжнароджного права by Issue Date

Results Per Page

Sort Options