Browse
Recent Submissions
Item Aspects of implementing the principle of proportionality in the execution of a decision on a search permit for a personʼs home or other property. Аспекти реалізації принципу пропорційності під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи(2023) Zaitsev Dmytro; Зайцев ДмитроTrust in the state is an urgent problem for the countries of Central-Eastern and Eastern Europe. Since building partnerships between the state and society is possible only if the principle of procedural fairness is observed, restriction of a personʼs right to inviolability of housing or other property in criminal proceedings is one of the most pressing problems of modern Ukrainian legislation. Довіра до держави є нагальною проблемою країн Центрально-Східної та Східної Європи. Позаяк побудова між державою і суспільством партнерських стосунків можлива лише за умови дотримання принципу процесуальної справедливості, обмеження права особи на недоторканність житла чи іншого володіння в кримінальному провадженні є однією з нагальних проблем сучасного українського законодавства.Item Current state and prospects of interaction of joint investigation teams with international police organizations. Сучасний стан і перспективи взаємодії спільних слідчих груп з міжнародними поліцейськими організаціями(2023) Vasiuta Yuliia; Васюта ЮліяIn contemporary conditions, crime acquires new characteristics, including transnational cooperation of criminal groups and adaptation to new techniques of investigating criminal offences. This specificity emphasises the necessity of finding an optimal organizational and tactical form of interaction between joint investigation teams and international police organizations. The purpose of the study is to analyse the organizational and tactical aspects of the interaction of joint investigation teams with international police organizations. The methodological toolkit includes general methods of scientific cognition, such as analysis and synthesis, induction and deduction, abstraction, and scientific forecasting. The study substantiates the need for collaboration between joint investigation teams and international police organizations. It explores the tasks of international organizations in the process of investigating criminal offences. It is recommended to focus on the importance of interaction between international police organizations and joint investigation teams by developing guidelines for organising their collaboration during the investigation of criminal offences. It is argued that ensuring international cooperation in the investigation of transnational criminal offences directly depends on the activities of joint investigation teams. In turn, a special form of international cooperation in the process of investigating criminal offences involves interaction with a wide range of participants in the criminal justice system. International organizations, as external factors capable of influencing the fulfilment of joint tasks by law enforcement and other authorities at the national and international levels, hold a prominent place in this partnership. The application of innovative tactical techniques and their complexes by joint investigation teams during procedural actions is associated with the algorithm of using shared methodologies that impact the effectiveness of investigating criminal offences at all levels of interaction. The results of the study will serve as a guide for the law enforcement system in implementing international cooperation. У сучасних умовах злочинність набуває нових характеристик, з-поміж яких – транснаціональна взаємодія злочинних угруповань та адаптація до нових прийомів розслідування кримінальних правопорушень. Ця специфіка актуалізує необхідність пошуку оптимальної організаційно-тактичної форми взаємодії спільних слідчих груп із міжнародними поліцейськими організаціями. Метою статті є аналіз організаційно-тактичних аспектів взаємодії спільних слідчих груп з міжнародними поліцейськими організаціями. Методологічним інструментарієм слугували загальні методи наукового пізнання, а саме: аналізу й синтезу, індукції та дедукції, абстрагування та наукового прогнозування. У дослідженні обґрунтовано необхідність взаємодії спільних слідчих груп з міжнародними поліцейськими організаціями. Досліджено завдання міжнародних організацій у процесі розслідування кримінальних правопорушень. Рекомендовано зосередити увагу на значущості взаємодії міжнародних поліцейських організацій зі спільними слідчими групами, уклавши Інструкцію з організації взаємодії спільних слідчих груп під час розслідування кримінальних правопорушень. Доведено, що забезпечення міжнародного співробітництва у сфері розслідування кримінальних правопорушень транснаціонального характеру безпосередньо залежить від діяльності спільної слідчої групи. У свою чергу, особлива форма міжнародної співпраці в процесі розслідування кримінальних правопорушень передбачає взаємодію із широким колом учасників кримінального процесу. Чільне місце в колі партнерства належить міжнародним організаціям, які є зовнішнім чинником, здатним вплинути на виконання спільних завдань із правоохоронними й іншими органами на національному та міжнародному рівнях. Застосування спільною слідчою групою інноваційних тактичних прийомів та їх комплексів під час проведення процесуальних дій повʼязано з алгоритмом використання спільних методик, які впливають на результативність розслідування кримінальних правопорушень на всіх рівнях взаємодії. Результати дослідження стануть орієнтиром для правоохоронної системи під час реалізації міжнародного співробітництва.Item Features of overcoming burnout syndrome by police officers: World experience. Особливості подолання синдрому емоційного вигорання працівниками поліції: світовий досвід(2023) Botnarenko Iryna; Ботнаренко ІринаAbstract The issue of preserving the psychophysical health and emotional well-being of police officers is relevant at all times, but it has become particularly significant in times of crisis, such as the COVID-19 pandemic and the state of emergency, which have significantly increased demands on the job and depleted work resources. The purpose of the study is to explore the best global practices and strategies for preventing emotional burnout in police officers, with subsequent implementation into the national system to prevent this phenomenon. The study used methods such as heuristic, descriptive, comparative, analytical, classification, and typology. The experience of Austria, the United Kingdom, Germany, the United States, and Japan was summarised. Based on the experience of these countries, which seems most suitable for Ukraine, the prevention of emotional burnout in the police sector was analysed. The conclusion was formulated that preventing the psychophysical exhaustion of police officers is one of the leading areas of the foreign countriesʼ state policy. Prevention of emotional burnout is conducted at personal and organisational (management) levels. To maintain the professional well-being of police officers, in addition to preventive measures aimed at forming mechanisms to counter professional burnout, particular importance is attached to a deep conviction in the significance and value of health in general and professional health in particular. A fairly effective preventive measure in this context is regular physical activity, which facilitates psychological suspension from work and reduces the risk of prolonged stress reactions, such as professional burnout. This study draws attention to the task of strengthening the psychoemotional health in police structures and outlines possibilities for preventive measures that can improve the quality of life and professional activities of police officers, mitigating the negative impact of the emotional burnout phenomenon. Проблема збереження психофізичного здоровʼя та емоційного благополуччя поліцейських є актуальною в будь-який час, проте особливо значущою стала в умовах кризових періодів, зокрема пандемії COVID-19 і режиму воєнного стану, які суттєво посилили вимоги до процесу службової діяльності та виснажили робочі ресурси. Мета статті – дослідити найкращі світові практики та стратегії профілактики емоційного виснаження в працівників поліції з їх подальшою імплементацією в національну систему запобігання виникненню цього феномену. Для дослідження було використано такі методи: евристичний, описовий, порівняння, аналізу, класифікації та типологізації. Узагальнено досвід країн Австрійської Республіки, Великої Британії, Федеративної Республіки Німеччини, Сполучених Штатів Америки та Японії. З огляду на досвід зазначених країн, що видається найприйнятнішим для України, проаналізовано профілактику емоційного вигорання у сфері поліцейської діяльності. Сформульовано висновок, що превенція психофізичного виснаження поліцейських є одним з провідних напрямів державної політики зарубіжних країн. Запобігання емоційному вигоранню здійснюють на персональному й організаційному (керівному) рівнях. Для збереження професійного добробуту поліцейських, окрім превентивних заходів, спрямованих на формування механізмів протидії фаховому вигоранню, вагоме значення відіграє глибоке переконання в значущості та цінності здоровʼя загалом і професійного здоровʼя зокрема. Доволі дієвим профілактичним заходом у цьому контексті визначено регулярну фізичну активність, що полегшує психологічне відсторонення від роботи та знижує ризик тривалих стресових реакцій, таких як професійне вигорання. Зазначене дослідження приверне увагу до завдання щодо зміцнення психоемоційного здоровʼя в поліцейських структурах й окреслить можливості для превентивних заходів, які зможуть покращити якість життя та професійної діяльності поліцейських і послабити негативний вплив феномену емоційного вигорання.Item Judicial proceedings within a reasonable time: European experience and Ukrainian realities. Судовий розгляд у розумні строки: європейський досвід та українські реалії(2023) Kubarieva Olha; Кубарева ОльгаAbstract The study addresses the increasing number of appeals against Ukraine to the European Court of Human Rights, most of which highlight violations of the right to a fair trial within a reasonable time. The purpose of the study is to clarify the content of procedural time limits for criminal proceedings and conduct a comparative analysis of legislative approaches in European countries to regulate the mentioned issues. The methodological basis of the study is the principle of consistency, within which the methods of comparative and system-structural analysis, synthesis, logical-legal, statistical and heuristic methods were used. The study explores the existing legislative shortcomings related to ensuring reasonable time frames for criminal justice and investigates problematic issues for its improvement. It is noted that the previous criminal procedural legislation did not declare the principle of reasonable time for criminal proceedings and lacked means for its enforcement. The necessity of ensuring judicial proceedings within a reasonable time is declared in Articles 21, 28, and 318 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. Emphasis is placed on the interconnection between reasonable time and the continuous nature of judicial proceedings, considering the proceedings as a whole to ensure their prompt conclusion. The absence of procedural safeguards in Ukrainian legislation against unjustified delays in the trial of criminal proceedings in the first-instance court is highlighted. The study analyses the legal provisions of national criminal procedural legislation and the regulatory framework of European countries (Bulgaria, Estonia, Italy, Croatia). The necessity of strengthening guarantees for timely justice is substantiated. A set of measures to ensure the time parameters of the trial in the first-instance court is proposed, encompassing both organisational and procedural guarantees. The need for establishing a justified legislative procedure for expediting judicial proceedings in case of violations of the accusedʼs and the victimʼs right to a reasonable time for conducting criminal proceedings is justified. The practical value of the study lies in the fact that its results and recommendations can be utilised for the reform of the judicial system. Анотація Дослідження проблематики актуалізується у звʼязку зі збільшенням кількості звернень проти України до Європейського суду з прав людини, у більшості з яких констатовано порушення права на справедливий судовий розгляд у розумні строки. Метою статті є зʼясування змісту процесуальних строків судового розгляду кримінального провадження та проведення порівняльного аналізу законодавчих підходів європейських країн до врегулювання анонсованої проблематики. Методологічну основу наукової статті становить принцип системності, у межах якого було використано методи порівняльного й системно-структурного аналізу, синтезу, логіко-юридичний, статистичний та евристичний методи. У статті на основі окреслення наявних у законодавстві недоліків, що стосуються забезпечення розумних строків кримінального судочинства, досліджено проблемні питання його вдосконалення. Зʼясовано, що попереднє кримінальне процесуальне законодавство не декларувало принципу розумних строків кримінального провадження та не містило засобів його дотримання. Зауважено, що необхідність здійснення судового розгляду в розумні строки задекларовано в статтях 21, 28, 318 Кримінального процесуального кодексу України. Акцентовано на взаємозвʼязку розумного строку судового розгляду з його безперервністю, що дає підстави розглядати провадження як одне ціле й тим самим забезпечувати якнайшвидше завершення його розгляду. Констатовано відсутність в українському законодавстві процесуальних запобіжників від невиправданої затримки розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції. Проаналізовано правові приписи національного кримінального процесуального законодавства й досвід нормативно-правового забезпечення європейських країн (Болгарія, Естонія, Італія, Хорватія). Обґрунтовано необхідність посилення гарантій, що забезпечують своєчасне правосуддя. Запропоновано комплекс засобів забезпечення часових параметрів розгляду провадження в суді першої інстанції, який повинен передбачати гарантії як організаційного, так і процесуального характеру. Доведено необхідність встановлення обґрунтованої законодавчої процедури прискорення судочинства в разі порушення права обвинуваченого, потерпілого на розумний строк здійснення кримінального провадження. Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати й надані рекомендації можна буде використати для реформування системи судочинства.Item The problem of expanding the rights of those sentenced to life imprisonment. Проблема розширення прав засуджених до довічного позбавлення волі(2023) Kolb Oleksandr; Колб Олександр; Vasylevych Vitalii; Василевич Віталій; Levchenko Yury; Левченко ЮрійAs of 2023, the issue of life imprisonment is the least regulated in Ukrainian criminal-executive law. Moreover, life imprisonment is the most controversial form of punishment, prompting research into its specific aspects. The purpose of the study is to explore problematic issues related to the rights of those sentenced to life imprisonment for short-term release from the institution serving the sentence. Various methods, including systemic-structural, analytical, comparative, and terminological, were used to achieve this purpose. An analysis of the legal status of those sentenced to life imprisonment in Ukraine concluded that these subjects of criminal-executive legal relations do not have the right to leave the prison, particularly in the presence of exceptional personal circumstances. It was also established that, according to current criminal-executive legislation in Ukraine, only specific categories of prisoners serving a sentence of imprisonment possess such a right, reflecting the essence of the punishment's purpose. The study demonstrates that it is through the regime of legal restrictions that the state has the opportunity to fulfil criminal-executive tasks, including preventing criminal offences by both convicts and other individuals. The legally established status of those sentenced to life imprisonment, especially in terms of legal restrictions, aims to deter not only recidivists but also individuals who may contemplate or prepare to commit such serious criminal offences. If, in 2002, the number of those sentenced to life imprisonment in Ukraine exceeded 100 individuals, by 2022, it had decreased to 23. It is emphasised that expanding the rights of individuals serving a life sentence may lead to social tension and pose a threat to the national security of Ukraine. The results of the study can be used in further regulatory adjustments regarding problematic aspects of life imprisonment. Станом на 2023 рік проблема довічного позбавлення волі є найменш урегульованою в українському кримінально-виконавчому праві. Водночас довічне позбавлення волі є найбільш дискусійним видом покарання, що актуалізує дослідження його окремих аспектів. Метою статті є дослідження проблемних питань щодо права засуджених до довічного позбавлення волі на короткочасні виїзди за межі установи відбування покарань. Для її досягнення використано різноманітні методи, серед яких: системно-структурний, аналітичний, порівняльний і термінологічний. Здійснено аналіз правового статусу засуджених до довічного позбавлення волі в Україні, на підставі результатів якого зроблено висновок про те, що зазначені суб’єкти кримінально-виконавчих правовідносин не наділені правом виїзду за межі в’язниці, зокрема за наявності виняткових особистих обставин. Водночас встановлено, що згідно з чинним кримінально-виконавчим законодавством України таким правом володіють лише окремі категорії засуджених до позбавлення волі, у чому, власне, й виявляється сутність мети покарання. У дослідженні доведено, що саме через режим правообмежень держава має можливість виконувати завдання кримінально-виконавчого характеру, одним із яких є запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами. Закріплений на законодавчому рівні правовий статус засуджених до довічного позбавлення волі, особливо в частині правообмежень, спрямований стримувати від вчинення особливо тяжких злочинів не тільки рецидивістів, але й осіб, які вперше задумали чи готуються вчиняти такі кримінальні правопорушення. Якщо 2002 року кількість засуджених до довічного позбавлення волі в Україні складала в абсолютних числах понад 100 осіб, то 2022 року – 23 особи. Констатовано, що розширення прав осіб, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, може спричинити суспільну напругу та посягання на національну безпеку України. Результати дослідження можуть бути використані під час подальшого нормативно-правового врегулювання проблемних аспектів довічного позбавлення волі.Item Methodological principles of building an international rating as a component of information and analytical provision of law enforcement activities. Методологічні засади побудови міжнародного рейтингу як складової інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності(2023) Zakhozhai Valerii; Захожай Валерій; Kalina Iryna; Калина Ірина; Korolchіuk Viktor; Корольчук ВікторDue to the fiscal needs of a modern state, the issue of choosing methods for assessing priority and effective directions of development of law enforcement structures is becoming increasingly relevant. The purpose of this article is to justify a methodological approach, rules, modern techniques, and methods to effectively determine the rating level of the activity of a specific law enforcement structure, unit, or the system as a whole. General scientific methods (generalization, abstraction, analogy, analysis, and synthesis) and a system of statistical methods – mass observations, absolute, relative, and average comparative values, tabular, correlationregression, and analysis of score estimates, parametric analysis, modelling, etc., were used for the study. For a comprehensive characterization of international rating assessment, a series of constructive approaches has been proposed, which can be used separately or simultaneously, depending on the need. The identification of existing types of assessment from the standpoint of qualitative and quantitative characteristics made it possible to form a legal assessment of each of them, to justify the expediency of using a universal type of law enforcement activity assessment – international rating assessment, based on the compilation of a universal enforcement system, and determining the countryʼs ranking in the overall international rating. It has been proven that comparing the results of the activities of different structural units, types of law enforcement activities, regional and international structures involves conducting both internal and external ranking. Based on the research results, it is recommended to ensure the information focus of indicators with a view to standardizing procedures, dividing them into stimulants and depressants. As one of the simplified and accessible methods for assessing the international rating, the use of a multidimensional average. У звʼязку із фіскальними потребами сучасної держави дедалі більшої актуальності набуває проблема вибору методів оцінювання пріоритетних та ефективних напрямів розвитку правоохоронних структур. Метою статті є обґрунтування методологічного підходу, правил, сучасних прийомів і методів, за допомогою яких доцільно визначати рейтинговий рівень ефективності діяльності певної правоохоронної структури, підрозділу, системи загалом. Для дослідження використано загальнонаукові методи (узагальнення, абстрагування, аналогії, аналізу та синтезу), а також систему статистичних методів – масових спостережень, абсолютних, відносних і середніх порівняльних величин, табличний, кореляційно-регресійний та аналіз бальних оцінок, метод параметричного аналізу, моделювання тощо. З метою всебічної характеристики міжнародного рейтингового оцінювання запропоновано низку конструктивних підходів, які залежно від потреби запропоновано використовувати окремо, так і всі одночасно. Виокремлення наявних видів оцінювання з позицій якісної та кількісної характеристик дало змогу сформувати юридичну оцінку кожного з них, обґрунтувати доцільність використання універсального виду оцінки правоохоронної діяльності – міжнародної рейтингової оцінки, що ґрунтується на складанні універсального показника. Це надає можливість оцінити якісні та кількісні характеристики окремого обʼєкта, правоохоронної системи, а також визначити рейтингове місце країни в загальному міжнародному рейтингу. Доведено, що порівняння результатів діяльності різних структурних підрозділів, видів правоохоронної діяльності, регіональних і міжнародних структур передбачає проведення як внутрішнього, так і зовнішнього рейтингування. За результатами дослідження рекомендовано забезпечувати інформаційну спрямованість показників з огляду на процедури їх стандартизації з поділом на стимулятори та дистимулятори. Як один зі спрощених і доступних методів оцінки міжнародного рейтингу запропоновано використовувати багатовимірну середню, алгоритм розрахунку якої описано в статті. Практична цінність цієї роботи полягає в тому, що запропоновані методики може бути використано під час прийняття та обґрунтування.