ЮРИДИЧНИЙ ЧАСОПИС НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ. Том 12, № 4 2022. LAW JOURNAL OF THE NATIONAL ACADEMY OF INTERNAL AFFAIRS. Volume 12, No.4 2022

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 9 of 9
  • Item
    Regulatory consolidation of coercion as a prerogative of the rule of law: A literary review. Нормативне закріплення примусу як прерогатива верховенства права: літературний огляд
    (2022) Tănase, Oleg; Тенасе, Олег
    The right to coercion and the possibility of its application is an integral attribute of the state, its bodies, i.e., it is possible to discuss the state’s monopoly on coercion. Regardless of whether the requirements of legal norms are fulfilled voluntarily, coercion stays an integral part of their implementation. Legal coercion is inextricably linked to the rule of law and human rights. This connection is especially felt in the countries of Central and Eastern Europe, which have recently been freed from totalitarianism, the dictatorship of ideological norms, dominance, and the spread of coercion. Право на примус і можливість його застосування є невід’ємним атрибутом держави, її органів, що підтверджує монополію держави на примус. Незалежно від того, чи приписи правових норм виконано добровільно, примусовість залишається невід’ємною ознакою їх реалізації. Правовий примус нерозривно пов’язаний з верховенством права та правами людини. Особливо цей зв’язок відчувається в країнах Центральної та Східної Європи, які порівняно недавно звільнилися від тоталітаризму, диктатури ідеологічних норм, домінування та розповсюдження примусу.
  • Item
    Technical and forensic support for the investigation of war crimes: Concept, purpose, individual areas of development. Техніко-криміналістичне забезпечення розслідування воєнних злочинів: поняття, мета, окремі напрями розвитку
    (2022) Filipov, Yurii; Філіпов, Юрій Євгенович
    The relevance of this study is conditioned upon the need to investigate the technical and forensic support for the investigation of war crimes that are massively committed in the context of a full-scale military invasion of russia on the territory of Ukraine. Актуальність статті обумовлена необхідністю дослідження техніко-криміналістичного забезпечення розслідування воєнних злочинів, які масово вчиняються в умовах повномасштабного військового вторгнення росії на територію України.
  • Item
    Unmanned aerial vehicle as a forensic technical tool and object of forensic research. Безпілотний літальний апарат як техніко-криміналістичний засіб та об’єкт криміналістичного дослідження
    (2022) Yefimenko, Ihor; Єфіменко, Ігор Миколайович
    The relevance of this study was conditioned upon the scientific originality and practical significance of the use of unmanned aerial vehicles in the detection, investigation, and prevention of criminal offences. The purpose of this study was to investigate topical issues of using UAVs in two aspects – as a technical forensic tool and as a tool and means of committing a criminal offence. Актуальність теми дослідження обумовлена науковою новизною та практичною значущістю використання безпілотних літальних апаратів під час розкриття, розслідування та попередження кримінальних правопорушень.
  • Item
    Terminological conflicts in the application of the terms “public (civic) security and order”. Термінологічні колізії в застосуванні терміна «публічна (громадська) безпека й порядок»
    (2022) Kostiuk, Volodymyr; Костюк, Володимир Леонідович; Biloshytskyi, Oleksii; Білошицький, Олексій Георгійович
    The adoption of the Law of Ukraine “On the National Police” has normalized the activities of the National Police of Ukraine regarding the respect for the rights and freedoms of citizens, ensure optimal living conditions, well-being, and order and legality in the state. In the Law, the updated terms “public security and order” were introduced to replace the fixed terms “public security” and “public order”, which caused a lively and still ongoing discussion in scientific circles, and in some places, even disagreement with the innovations. The arbitrary combination of the two terms into one word combination is still unclear, in some regulations “public” (civic) is used at the same time, with the latter taken in parentheses, thereby confirming the semantic similarity and the impracticality of simultaneous use. Прийняття Закону України «Про Національну поліцію» унормувало діяльність Національної поліції України щодо дотримання прав і свобод громадян, забезпечення оптимальних умов проживання, добробуту, порядку й законності в державі. У Законі на зміну усталеним поняттям «громадська безпека» та «громадський порядок» було запроваджено новий термін – «публічна безпека й порядок», що викликало в наукових колах досить жваве обговорення, а подекуди й незгоду з нововведеннями. Незрозумілим залишається довільне поєднання термінів у словосполучення: у деяких нормативно-правових актах використовують «публічний» та «громадський» одночасно, причому останній подають у дужках, підтверджуючи рівнозначність змістового наповнення та недоцільність одночасного вживання.
  • Item
    Some aspects of perfecting the system of penitentiary bodies and institutions. Окремі аспекти оптимізації системи органів та установ виконання покарань
    (2022) Levchenko, Yurii; Левченко, Юрій Олександрович; Vasylevych, Vitalii; Василевич, Віталій Вацлавович
    Recently, Ukrainian society has been undergoing essential reforms, which were dynamically changing during democratization and humanization, and did not leave the penitentiary institutions aside. The optimization of the penitentiary system itself started in 2017, which allowed obtaining legal and organizational tools for closing unnecessary penitentiary institutions. Упродовж останніх років в українському суспільстві відбуваються численні реформування, означені динамічними змінами в процесах демократизації та гуманізації, що позначилося, серед іншого, на системі установ виконання покарань. Власне процес оптимізації кримінально-виконавчої системи, розпочатий 2017 року, дав змогу отримати правові й організаційні інструменти щодо закриття непотрібних кримінально-виконавчих установ.
  • Item
    Identification, collection, and investigation of electronic imagery as sources of evidence. Виявлення, збирання та дослідження електронних відображень як джерел доказів
    (2022) Khakhanovskyi, Valerii; Хахановський, Валерій Георгійович; Hrebenkova, Marharyta; Гребенькова, Маргарита Святославівна
    Given the rapid pace of informatization of society, the number of criminal offences involving the use of computers, their software, as well as telecommunications systems is continuously growing. Such illegal actions are characterized by leaving traces, including electronic imagery. They can be evidence of the commission of criminal offences, which explains the development and improvement of methods for their detection, collection, and investigation by law enforcement agencies. However, today such methods of detecting, collecting, and investigating electronic imagery of evidence are separately contained in several scientific papers of Ukrainian and foreign scientists, which allowed comprehensively covering them in this study. З огляду на швидкі темпи інформатизації суспільства, щоразу зростає кількість кримінальних правопорушень, учинених з використанням електронних обчислювальних машин, їх програмного забезпечення, а також телекомунікаційних систем. Такі протиправні дії характеризуються залишенням слідів, серед яких й електронні відображення. Вони можуть бути доказами вчинення кримінальних правопорушень, що пояснює процес розроблення та вдосконалення методів їх виявлення, збирання та дослідження правоохоронними органами. На сьогодні такі методи виявлення, збирання й дослідження електронних відображень висвітлено в низці наукових праць національних та іноземних учених, що зумовило комплексне висвітлення їх у науковому дослідженні.
  • Item
    Ensuring state, public, and personal interests in criminal proceedings under martial law or a state of emergency. Забезпечення державних, суспільних та особистих інтересів під час кримінального провадження в умовах воєнного чи надзвичайного стану
    (2022) Udalova, Larysa; Удалова, Лариса Давидівна; Khablo, Oksana; Хабло, Оксана Юріївна
    The full-scale invasion of the russian federation on the territory of Ukraine led to the need to change and amend the Criminal Procedural Code of Ukraine, specifically its Section IX-1. The purpose of this study was to analyse the development of criminal procedural legislation on the regulation of criminal proceedings under martial law through the lens of state, public, and personal interests of participants in criminal proceedings; analysis of legislative regulation of special procedures for apprehension and detention both in Ukrainian legislation and in the legislation of other countries. This study uses a set of special methods inherent in the study of the phenomena of legal science, namely historical legal, formal legal, comparative legal, and system-structural. It was found that both the title and the text of Section IX-1 of the Criminal Procedural Code of Ukraine have no indication of the specific features of criminal proceedings during other, except for military, special situations in the state that threaten its national security. It was substantiated that when regulating criminal proceedings under martial law, the emphasis on the priority of the interests of the participants in the criminal proceedings shifts towards the benefit of the interests of the state and society. Attention was drawn to the substantial expansion of the prosecutor's powers. The lack of a systematic approach to introducing changes and amendments to the criminal procedural legislation was proved. The procedural form of restriction of the right to freedom and personal inviolability during martial law has undergone substantial changes. An analysis of the criminal procedural legislation of Great Britain, Spain, France, and the United States suggests that these states respond to national security threats by introducing special procedures in the investigation of crimes that caused such threats. These special procedures relate to the period for detaining a person without notifying them of their charge, without bringing them to court. The conducted study allows forming a conceptual approach to the regulation of criminal proceedings, thereby ensuring a reasonable balance of state, public, and personal interests. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України зумовило потребу у внесенні змін і доповнень до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема до розділу IX-1. Метою роботи є аналіз розвитку кримінального процесуального законодавства щодо регламентації кримінального провадження в умовах воєнного стану крізь призму державних, суспільних та особистих інтересів учасників кримінального провадження; законодавчого регулювання особливих порядків затримання й тримання під вартою як в українському законодавстві, так і в законодавстві інших країн. У статті використано комплекс спеціальних методів, притаманних дослідженню явищ правової науки, зокрема: історико-правовий, формально-юридичний, порівняльно-правовий і системно-структурний. Визначено, що як у назві, так і в тексті розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України відсутня вказівка на особливості кримінального провадження під час інших, окрім воєнних, особливих ситуацій у державі, які загрожують її національній безпеці. Обґрунтовано, що в разі регламентації кримінального провадження в умовах воєнного стану акцент у пріоритетності інтересів учасників кримінального провадження зміщується на інтереси держави й суспільства. Акцентовано на суттєвому розширенні повноважень прокурора. Доведено відсутність системного підходу під час внесення змін і доповнень до кримінального процесуального законодавства. Суттєвих змін зазнала процесуальна форма обмеження права на свободу й особисту недоторканність під час дії воєнного стану. Аналіз кримінального процесуального законодавства Великої Британії, Іспанії, Франції та США дозволяє стверджувати, що вказані держави реагують на загрози національній безпеці шляхом запровадження особливих процедур під час розслідування злочинів, які спричинили такі загрози. Ці особливі процедури стосуються строків затримання особи без повідомлення їй обвинувачення, без доставляння її до суду. Проведене дослідження дозволить сформувати концептуальний підхід до регламентації кримінального провадження, який забезпечить розумний баланс державних, суспільних та особистих інтересів.
  • Item
    Political and legal guarantees of human and civil security. Політико-правові гарантії безпеки людини та громадянина
    (2022) Tymoshenko, Vira; Тимошенко, Віра Іванівна; Makarenko, Larysa; Макаренко, Лариса Олександрівна
    In this article, the authors consider the essence of human and civil security, determine the factors that threaten it, and the consequences that violations of human rights, including the right to personal security, lead to. By personal security, the authors understand the state of absence of danger when interacting with objects of the external environment and the process of ensuring legal guarantees for the implementation of constitutional rights and freedoms. Security cannot exist without danger; it finds its existence with the emergence of threats. Personal security is threatened by wars, socio-economic instability, poverty, corruption, crime, domestic interethnic and religious conflicts, injustice, etc. The consequence is a violation of human rights, primarily the right to life and restrictions on its freedoms. The, the subject of this study is relevant. Розглянуто сутність безпеки людини та громадянина, визначено фактори, що їй загрожують, та наслідки, спричинені порушенням прав людини, зокрема права на особисту безпеку. Безпекою особи визнано стан відсутності небезпеки за умови взаємодії з об’єктами зовнішнього середовища та процес забезпечення правових гарантій реалізації конституційних прав і свобод. Зауважено, що безпека не може існувати без небезпеки, про неї йдеться лише за наявності загроз. Особистій безпеці загрожують війни, соціально-економічна нестабільність, бідність, корупція, злочинність, внутрішньодержавні міжетнічні та релігійні конфлікти, несправедливість тощо. Наслідком є порушення прав людини, передусім права на життя та обмеження її свобод. Зазначене підтверджує актуальність статті.