НАУКОВИЙ ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Т.29 3. SCIENTIFIC JOURNAL OF THE NATIONAL ACADEMY OF INTERNAL AFFAIRS V.29, No. 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing НАУКОВИЙ ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Т.29 3. SCIENTIFIC JOURNAL OF THE NATIONAL ACADEMY OF INTERNAL AFFAIRS V.29, No. 3 by Title
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Criminalising looting in wartime: International and national experiences.(2024) Murzo Yevheniia; Мурзо Євгенія; Farynnyk Vasyl; Фаринник ВасильThe relevance of this research topic is conditioned by the increasing number of cases of looting during armed conflicts, which requires the improvement of legal mechanisms for criminalising this act. Even though looting is recognised as a war crime at the international level, there are significant differences in approaches to its criminalisation and the determination of liability for such acts in national legal systems. This creates the risk of ambiguous interpretation of legal norms in judicial practice and complicates the administration of justice. The purpose of this study was to analyse the global and national experiences with the criminalisation of looting during armed conflicts, using the cases of Bosnia and Herzegovina, Sierra Leone, and Ukraine, as well as to formulate recommendations for improving Ukraine’s national legislation in this area. Актуальність теми дослідження зумовлена збільшенням кількості випадків мародерства під час збройних конфліктів, що потребує вдосконалення правових механізмів криміналізації цього злочину. Попри те, що мародерство визнано воєнним злочином на міжнародному рівні, наявні істотні відмінності в підходах до його криміналізації та визначення відповідальності за такі дії в національних правових системах. Це створює ризики щодо неоднозначного тлумачення правових норм у судовій практиці й ускладнює забезпечення правосуддя. Метою дослідження був аналіз світового й національного досвіду щодо криміналізації мародерства під час збройних конфліктів на прикладі Боснії і Герцеговини, Сьєрра-Леоне та України, а також формулювання рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства України за цим напрямом.Item Damage to the environment as a sign of genocide. Заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу як ознака геноциду(2024) Brynzanska Оlha; Бринзанська ОльгаThe actualisation of the problems of causing damage to the environment necessitates the determination of the grounds for international criminal liability for this act in the context of various international crimes, including genocide. The purpose of this study was to highlight the damage to the environment as a sign of the crime of genocide. The study was based on general scientific theoretical methods of scientific cognition, namely systemic, functional, and dogmatic methods, as well as methods of analysis, synthesis, and generalisation. Актуалізація проблем заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу зумовлює потребу у визначенні підстав міжнародної кримінальної відповідальності за це діяння в контексті різних міжнародних злочинів, серед яких і геноцид. Метою статті було висвітлення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу як ознаки злочину геноциду. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових теоретичних методах наукового пізнання, а саме системному, функціональному й догматичному методах, а також методах аналізу, синтезу та узагальнення.Item Law as a tool of collective memory formation: A study of Ukrainian “decommunisation laws”. Закон як інструмент формування колективної памʼяті: дослідження українських «декомунізаційних законів»(2024) Patricheev Iurie; Патрікеєв ЮрійAmong several issues with Ukrainian collective memory of its Communist period, this study specifically addressed the one of lack of a coherent approach to the formation of such memory. The purpose of this study was to identify whether the “decommunisation laws”, adopted in 2015, provided Ukrainian memory entrepreneurs with sufficiently robust tools to build a politics of memory that would be equally applicable across the country. To this end, this study adopted the process tracing method, highlighting the case study of the drafting and adoption of the “decommunisation laws” by relevant stakeholders and the Ukrainian Parliament. Having investigated the preparatory works of these laws and their adoption, it was found that the question of centralisation played a significant role in the establishment of a coherent collective memory of Communism in Ukraine. More specifically, the fact that Members of Parliament pursued a decentralisation-driven agenda resulted in an impediment to the creation of a robust approach to Ukrainian memory of communism. It was also found that the decommunisation package granted Ukrainian memory policymakers several tools to shape the population’s memory of Communism, such as the renaming of toponyms related to Communism, opening access to the archives of the Communist regime, demolition of monuments praising Communist “heroes”, and institutionalisation of a Remembrance Day for victims of totalitarian regimes. Despite these findings, this study concluded that Ukrainian the “decommunisation laws” require a reform to achieve harmonisation considering the country’s aspirations for European integration. The findings of this study can serve as a basis for further recommendatory research on the matter of coherence in Ukrainian memory politics. Researchers might apply these findings to other events with domestically problematic memories or use them to suggest potential reforms to align Ukrainian collective memory of Communism with those of its European partners. Серед низки проблем, повʼязаних з українською колективною памʼяттю про комуністичний період, ця стаття присвячена проблемі відсутності узгодженого підходу до формування такої памʼяті. Мета цього дослідження – зʼясувати, чи надали «декомунізаційні закони», прийняті 2015 року, українським субʼєктам політики памʼяті достатньо надійних інструментів для формування політики памʼяті, яку однаково застосовували б у всій країні. З цією метою в дослідженні використано метод відстеження процесу, який висвітлює конкретний приклад розроблення та ухвалення «декомунізаційних законів» відповідними зацікавленими сторонами та Верховною Радою України. Дослідивши підготовчу роботу над цими законами та процес їх прийняття, було виявлено, що питання централізації відігравало важливу роль у створенні узгодженої колективної памʼяті про комуністичний період в Україні. Зокрема, той факт, що члени парламенту досягали мети децентралізації, став перешкодою для створення надійного підходу до української памʼяті про комунізм. Крім того, було встановлено, що декомунізаційний пакет надав українським політикам у сфері памʼяті декілька важливих інструментів для формування памʼяті населення про комунізм, таких як перейменування топонімів, повʼязаних з комунізмом, відкриття архівів комуністичного режиму, знесення памʼятників, що прославляли комуністичних «героїв», та інституціоналізація Дня памʼяті жертв тоталітарних режимів. Попри такі наслідки, у статті сформульовано висновок, що українське «декомунізаційне законодавство» потребує реформування для досягнення гармонізації в контексті прагнень країни до європейської інтеграції. Висновки цього дослідження можуть слугувати основою для подальших рекомендаційних досліджень на тему узгодженості української політики памʼяті. Науковці можуть застосувати результати дослідження щодо інших подій, повʼязаних із проблемами внутрішньої памʼяті, або запропонувати потенційні реформи для узгодження української колективної памʼяті про комунізм із памʼяттю її європейських партнерів.Item Role of court precedents in the development of EU law and the legal systems of the candidate states: Examples of Ukraine and Moldova. Роль судових прецедентів у розвитку права ЄС і правових систем держав-кандидатів: приклади України та Молдови(2024) Mazur Tamara; Мазур Тамара; Korolchuk Viktor; Корольчук ВікторThe judgements of the Court of Justice of the European Union play a fundamental role in shaping the EU acquis. The relevance of this study lies in their impact not only on the law enforcement practice within the Union, but also on the trends in the development and amendment of the EU regulations. Considering the above, the purpose of this study was to determine the role of judgements of the Court of Justice of the European Union in shaping the law of the European Union and the legal systems of the candidate states. The methodological framework of this study was based on general scientific and special research methods, such as analysis and synthesis, induction, interpretation, formal logical, and comparative legal methods. The study established the existence of a link between the structural and functional evolution of the Court of Justice of the European Union and the increasing weight of its judgements; the study identified the channels of influence of its judgements on the establishment and development of European Union law. The study outlined the current challenges faced by the judges of the Court of Justice of the European Union and which affect the efficiency of its work. Based on the analysis of the judicial practice of Ukraine and Moldova regarding the use of judgements of the Court of Justice of the European Union, the study substantiated the general significance of judicial precedent in the context of European integration of the candidate states, as well as potential problems of their widespread use in the judicial practice of these states. The practical significance of the findings obtained is that they can be used in educational programmes for training specialists in the field of European law, to develop strategies and policies aimed at integrating candidate states into the EU, ensuring their compliance with the legal standards of the Union. Рішення Суду Європейського Союзу відіграють одну з фундаментальних ролей у формуванні acquis Європейського Союзу. Актуальність дослідження полягає в їх впливі не лише на правозастосовну практику в межах Союзу, а й на тенденції розвитку та зміни правових актів Європейського Союзу. З огляду на зазначене, метою статті є визначення ролі рішень Суду Європейського Союзу у формуванні права Європейського Союзу та правових систем держав-кандидатів. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, такі як аналіз і синтез, індукція, інтерпретація, формально-логічний та порівняльно-правовий. У публікації встановлено наявність зв’язку між структурно-функціональною еволюцією Суду Європейського Союзу та посиленням ваги його рішень; визначено канали впливу його рішень на формування й розвиток права Європейського Союзу. Окреслено сучасні виклики, з якими стикаються судді Суду Європейського Союзу та які впливають на ефективність його роботи. За результатами аналізу судової практики України та Молдови щодо використання рішень Суду Європейського Союзу обґрунтовано загальне значення судового прецеденту в контексті євроінтеграції держав-кандидатів, а також потенційні проблеми їх широкого використання в судовій практиці цих держав. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що воно може бути використано в освітніх програмах для підготовки фахівців у сфері європейського права, для розроблення стратегій і політик, спрямованих на інтеграцію держав-кандидатів до ЄС, забезпечуючи їх відповідність правовим стандартам Союзу.Item Study on cases from national courts and international tribunals related to gender-based violence. Дослідження справ національних судів і міжнародних трибуналів, повʼязаних із гендерно зумовленим насильством, в умовах збройних конфліктів(2024) Symonova Hanna; Сімонова ГаннаGender-based violence in armed conflicts is on the rise, destroying the lives of victims, their families, and even communities. Investigating and prosecuting such crimes is not only a step towards justice, but also a powerful tool to prevent analogous cases in the future. The purpose of this study was to research the practice of investigating crimes related to sexual or gender-based violence by national courts and international tribunals. Ґендерно зумовлене насильство в умовах збройних конфліктів набуває стрімкого поширення, руйнуючи життя жертв, їхніх сімей і навіть спільнот. Розслідування таких злочинів і переслідування винних осіб є не лише кроком до справедливості, а й потужним інструментом запобігання подібним випадкам у майбутньому. Метою статті є ґрунтовне дослідження практики розслідування злочинів, повʼязаних із сексуальним або ґендерно зумовленим насильством, національними судами та міжнародними трибуналами.Item The system of prevention of offences in the field of public procurement during martial law in Ukraine in comparison with the European Union. Система запобігання правопорушенням у сфері публічних закупівель в умовах воєнного стану в Україні та в Європейському Союзі(2024) Busol Оlena; Бусол Олена; Romaniuk Bohdan; Романюк БогданThe issue of public procurement, particularly in the defence sector, has become especially pressing during the period of Russian aggression in Ukraine. The risk of corruption in this area is significant and can have fatal consequences for the state. The purpose of this article was to review the system for countering and preventing violations in the field of public procurement, which was created in response to the challenges of martial law in Ukraine. A comparison of this system with the corresponding mechanisms of the European Union was conducted. The methodological basis of the article was a dialectical approach to analysing the crime prevention system in the field of public procurement in Ukraine and worldwide. The study employed methods of formal logic, as well as systemic-structural, systematisation, generalisation, forecasting, phenomenological, comparative-legal, and comparative analysis. Scientific approaches to preventing offences in the field of public procurement in several foreign countries were examined, as well as the main rules and standards introduced in the European Union in this field. It was substantiated that the system for preventing offences in the field of public procurement under martial law in Ukraine is not optimal, and this also applies to EU countries, despite the collective international and national measures taken. It was argued that public procurement is inextricably linked with politics and is used as a tool for achieving the strategic objectives of a particular state. The issue of preventing corruption offences in the field of public procurement is extremely relevant for researchers, and the results of its thorough study will enable Ukraine to achieve significant progress in combating this phenomenon, in addition to the measures already taken by the state during martial law. Питання державних закупівель, передусім в оборонному секторі, гостро постали в період російської агресії в Україні. Ризик корупції в цій сфері є значним і може мати фатальні наслідки для держави. Метою цієї статті був огляд системи протидії та запобігання правопорушенням у сфері публічних закупівель, яку було створено у відповідь на виклики воєнного стану в Україні. Проведено порівняння цієї системи з відповідними механізмами Європейського Союзу. Методологічною основою статті став діалектичний підхід до аналізу системи запобігання злочинам у сфері публічних закупівель в Україні та світі. У дослідженні використано методи формальної логіки, а також системноструктурний, систематизації, узагальнення, прогнозування, феноменологічний, порівняльноправовий та компаративний. Досліджено наукові підходи до запобігання правопорушенням у сфері публічних закупівель у низці зарубіжних країн, а також основні правила та стандарти, запроваджені в Європейському Союзі в цій сфері. Обґрунтовано, що система запобігання правопорушенням у сфері публічних закупівель в умовах воєнного стану в Україні не є оптимальною, що стосується і країн Євросоюзу, попри вжиті колективні міжнародні та національні заходи. Аргументовано, що публічні закупівлі нерозривно пов'язані з політикою, їх використовують як засіб досягнення стратегічних завдань конкретної держави. Проблематика запобігання корупційним правопорушенням у сфері публічних закупівель є надзвичайно актуальною для науковців, результати її ґрунтовного дослідження дадуть змогу Україні досягти значних результатів у протидії цьому явищу додатково до вже вжитих державою заходів під час воєнного стану.