Law as a tool of collective memory formation: A study of Ukrainian “decommunisation laws”. Закон як інструмент формування колективної памʼяті: дослідження українських «декомунізаційних законів»

Abstract
Among several issues with Ukrainian collective memory of its Communist period, this study specifically addressed the one of lack of a coherent approach to the formation of such memory. The purpose of this study was to identify whether the “decommunisation laws”, adopted in 2015, provided Ukrainian memory entrepreneurs with sufficiently robust tools to build a politics of memory that would be equally applicable across the country. To this end, this study adopted the process tracing method, highlighting the case study of the drafting and adoption of the “decommunisation laws” by relevant stakeholders and the Ukrainian Parliament. Having investigated the preparatory works of these laws and their adoption, it was found that the question of centralisation played a significant role in the establishment of a coherent collective memory of Communism in Ukraine. More specifically, the fact that Members of Parliament pursued a decentralisation-driven agenda resulted in an impediment to the creation of a robust approach to Ukrainian memory of communism. It was also found that the decommunisation package granted Ukrainian memory policymakers several tools to shape the population’s memory of Communism, such as the renaming of toponyms related to Communism, opening access to the archives of the Communist regime, demolition of monuments praising Communist “heroes”, and institutionalisation of a Remembrance Day for victims of totalitarian regimes. Despite these findings, this study concluded that Ukrainian the “decommunisation laws” require a reform to achieve harmonisation considering the country’s aspirations for European integration. The findings of this study can serve as a basis for further recommendatory research on the matter of coherence in Ukrainian memory politics. Researchers might apply these findings to other events with domestically problematic memories or use them to suggest potential reforms to align Ukrainian collective memory of Communism with those of its European partners. Серед низки проблем, повʼязаних з українською колективною памʼяттю про комуністичний період, ця стаття присвячена проблемі відсутності узгодженого підходу до формування такої памʼяті. Мета цього дослідження – зʼясувати, чи надали «декомунізаційні закони», прийняті 2015 року, українським субʼєктам політики памʼяті достатньо надійних інструментів для формування політики памʼяті, яку однаково застосовували б у всій країні. З цією метою в дослідженні використано метод відстеження процесу, який висвітлює конкретний приклад розроблення та ухвалення «декомунізаційних законів» відповідними зацікавленими сторонами та Верховною Радою України. Дослідивши підготовчу роботу над цими законами та процес їх прийняття, було виявлено, що питання централізації відігравало важливу роль у створенні узгодженої колективної памʼяті про комуністичний період в Україні. Зокрема, той факт, що члени парламенту досягали мети децентралізації, став перешкодою для створення надійного підходу до української памʼяті про комунізм. Крім того, було встановлено, що декомунізаційний пакет надав українським політикам у сфері памʼяті декілька важливих інструментів для формування памʼяті населення про комунізм, таких як перейменування топонімів, повʼязаних з комунізмом, відкриття архівів комуністичного режиму, знесення памʼятників, що прославляли комуністичних «героїв», та інституціоналізація Дня памʼяті жертв тоталітарних режимів. Попри такі наслідки, у статті сформульовано висновок, що українське «декомунізаційне законодавство» потребує реформування для досягнення гармонізації в контексті прагнень країни до європейської інтеграції. Висновки цього дослідження можуть слугувати основою для подальших рекомендаційних досліджень на тему узгодженості української політики памʼяті. Науковці можуть застосувати результати дослідження щодо інших подій, повʼязаних із проблемами внутрішньої памʼяті, або запропонувати потенційні реформи для узгодження української колективної памʼяті про комунізм із памʼяттю її європейських партнерів.
Description
Keywords
memory studies; historical memory legislation; memory policy instruments; decentralisation; reforms; студії памʼяті; законодавство щодо історичної памʼяті; інструменти політики памʼяті; децентралізація; реформи
Citation