2021 рік

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/19970

Browse

Browsing 2021 рік by Title

Now showing 1 - 20 of 29
  • Thumbnail Image
    Item
    Актуальні проблеми стратегії модернізації нормативної бази публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності в Україні. Actual Problems of the Strategy for Modernization of the Normal Base of Public Administration in the Field of Intellectual Property in Ukraine
    (2021) Хрідочкін, А. В.; Khridochkin, A.
    Метою статті єаналіз актуальних проблем модернізації нормативної бази публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності в Україні, пов’язаних із законодавчим закріпленням питань адміністративної відповідальності за правопорушення в зазначеній сфері. Для її досягнення сформульовано такі завдання: проаналізувати наявні наукові підходи щодо адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері інтелектуальної власності; обґрунтувати власну наукову позицію щодо внесення необхідних змін до чинного законодавства України про адміністративну відповідальність. Методологія підготовки публікації ґрунтується на застосуванні міжгалузевого підходу, який спонукає до досконалішого підходу до вивчення питання ролі законодавчого забезпечення адміністративно-правових засад публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності, аніж це було б зроблено лише в межах галузі публічного управління. Наукова новизна статті полягає в дослідженні можливості внесення відповідних змін до чинного вітчизняного законодавства про адміністративну відповідальність. Висновки. Актуальною проблемою модернізації нормативної бази публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності є виокремлення відповідних адміністративних правопорушень в окрему главу Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення. Новий структурний елемент Кодексу України про адміністративні правопорушення повинен базуватися на сучасній концепції охорони інтелектуальної власності й мати відповідну структуру, яка б відповідала вимогам сьогодення. Крім того, необхідним залишається й законодавче закріплення самої методики визначення розміру матеріальної шкоди за порушення прав інтелектуальної власності. The purpose of the article is to analyze the actual problems of modernization of the normative base of public administration in the field of intellectual property in Ukraine related to the legislative consolidation of issues of administrative responsibility for the offense in the field. For its achievement, the following tasks are formulated: to analyze the existing scientific approaches to administrative liability for offenses in the field of intellectual property; To substantiate its own scientific position on the introduction of necessary changes to the current legislation of Ukraine on administrative liability. The methodology of preparation of the publication is based on the application of inter-sectored approach, through which it is possible to be more likely to approach the study of the role of legislative provision of administrative and legal principles of public administration in the field of intellectual property than it would be made only within the field of public administration. The scientific novelty of the article is to study the possibility of making appropriate amendments to the current domestic legislation on administrative liability. Conclusions. The current problem of modernizing the normative base of public administration in the field of intellectual property is the allocation of relevant administrative offenses in a separate head of the special part of the Code of Ukraine on administrative offenses. The new structural element of the Code of Ukraine on administrative offenses should be based on the modern concept of intellectual property protection and to have a relevant structure that would meet the requirements of the present. In addition, the legislative consolidation of the methodology of determining the size of material damage to the violation of intellectual property rights remains.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Завданнєцентричне тлумачення кримінальних процесуальних норм як спосіб визначення цілеспрямованості та доцільності процесуальної діяльності на прикладі здійснення прокурором повноважень слідчого судді в районі проведення Операції об’єднаних сил. The Objectives-Based Interpretation of Criminal Procedural Legal Norms as a Method of Determination of Purposefulness and Advisability of Procedural Activities on the Example of Entitlement a Prosecutor with Powers of Investigation Judge and Exercising them in an Area of the Joint Forces Operation
    (2021) Новожилов, В. С.; Novozhylov, V.
    Метою статті є науково обґрунтувати завданнєцентричне тлумачення як особливий різновид телеологічної інтерпретації правових норм і застосувати його для встановлення змісту, цілеспрямованості й доцільності кримінальної процесуальної норми щодо виконання прокурором повноважень слідчого судді відповідно до ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України на місцевості (адміністративній території) проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Методологію дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи: діалектичний – сприяв комплексному розгляду розв’язання завдань правовою системою України; герменевтичний – забезпечив науковий інструментарій для встановлення змісту новел кримінального процесу щодо обраної теми, а також логічні методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції, історичний метод, який сприяв пізнанню передумов формування тексту, що тлумачився, а також юридичні методи: формально-юридичний (позитивістський) і природно-правовий (ціннісний) методи. Наукова новизна статті має як загальноправовий, так і галузевий, практико-прикладний характер: автор запропонував самостійно вироблений спосіб тлумачення кримінальних процесуальних норм, який названо «завданнєцентричним», розробив його методологічну базу, що ґрунтується на дослідженні призначення права загалом і кримінального провадження зокрема, а також завдяки застосуванню завданнєцентричного тлумачення визначив зміст норми права щодо виконання прокурором повноважень слідчого судді на місцевості (адміністративній території) проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Висновками статті є, по-перше, твердження про те, що запропонований завданнєцентричний спосіб тлумачення кримінальних процесуальних норм права сприятиме простішому й оперативнішому встановленню змісту таких норм; по-друге, у процесі застосування завданнєцентричного тлумачення автор схиляється до думки щодо можливої невідповідності Конституції України уведеному в Кримінальному процесуальному кодексі України порядку обмеження основних прав і свобод людини; по-третє, викладені у статті міркування спрямовані на здійснення подальших наукових й експертних розвідок з питань нормативного удосконалення порядку здійснення кримінального провадження за екстраординарних обставин – під час дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. The purpose of this article is twofold: to give scientific reasoning for the objectives-based interpretation as a special kind of legal norms’ teleological explication and to apply it for essence, purposefulness and advisability determination of criminal procedural norm on the entitlement of a prosecutor with powers of investigation judge according to Art. 615 of Criminal Procedural Code of Ukraine and exercising them in an area (administrative territory) of enacting the measures on the provision of the national security and defence, resistance and deterrence of armed aggression. The methodological basis of the research was general scientific and special methods, namely dialectical, hermeneutic, teleological, logical, historical, formal legal (legal positivism) and natural law (value-based) methods. The dialectical method was the basis for the work; it allowed the author to consider in complex the achievement of objectives of criminal procedure by the Ukrainian legal system. The hermeneutic method was used to define the meaning of the new text of the analysed legal provision. The historical method was manifested in the attempt to discover prerequisites of amendments to the criminal procedural norm. The article has both general legal and criminal procedural, applicable in practice scientific novelty: the author provided his own method of interpretation of criminal procedural provisions, that was named the «objectives-based» method; the author proposed methodological grounds and instruments for it, which originates from the notions on the purpose of Law and human rights in general, and on the purpose of Criminal Process in particular; the author applied the objectives-based interpretation on the provision on the entitlement of a prosecutor with powers of investigation judge and exercising them in an area (administrative territory) of enacting the measures on the provision of the national security and defence, resistance and deterrence of armed aggression in order to solve legal uncertainty of its essence. As a conclusion of conducting the research, the author focuses on the beneficial effects of applying the objectives-based method of interpretation of criminal procedural provisions, its simplicity, promptness and expediency; the author comes to the conclusion that the procedure for restricting fundamental human rights and freedoms introduced in the Criminal Procedural Code of Ukraine in recent amendments may possibly be inconsistent with relevant provisions of the Constitution of Ukraine; finally, expressed in this article ideas can be used in further scientific and expert researches on the issues of legislative improvement of the criminal procedures in the extraordinary situations – on the legal regime of emergency or martial law.
  • Thumbnail Image
    Item
    Захист репутації та свобода вираження поглядів у практиці Європейського суду з прав людини. Reputation Protection and Freedom of Expression in the European Court of Human Rights Practice
    (2021) Мінченко, О. В.; Minchenko, O.
    Актуальність теми дослідження обумовлена низкою чинників. Інтенсивний розвиток науки й техніки, сфери інформаційних технологій став фактором змін у царині людських прав, вплинувши на їхній зміст, форми й засоби реалізації, та призвів до появи нових прав. Особливо відчутний вплив відбувся на права, закріплені в ст. 8, 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які передбачають право на свободу вираження поглядів і право на приватність. Саме як складову права на приватне життя сприймає Європейський суд з прав людини право на захист репутації. Зазначено, що чітке й системне осмислення проблематики співвідношення права на свободу вираження поглядів і права на захист репутації є підґрунтям ефективної правозастосовної діяльності за цією категорією справ. Мета статтіполягає увисвітленні ключових положень усталеної практики Європейського суду з прав людини у справах про віднаходження балансу між правом на свободу вираження поглядів і захистом репутації задля подальшого вдосконалення національної правничої практики за цією категорією справ. Наукова новизна обумовлена з’ясуванням малодосліджених вітчизняною правничою наукою питань віднаходження балансу між захистом свободи вираження поглядів і репутації, що здійснюється через системний аналіз практики Європейського суду з прав людини. Висновки. Аналіз практики Європейського суду з прав людини уможливив формулювання таких положень щодо реалізації права на свободу вираження поглядів у контексті захисту репутації: свобода вираження поглядів є основою демократичного суспільства, без цього права навряд чи можлива демократія; захист репутації здійснюється в межах захисту права на приватність; у демократичному суспільстві будь-яка особа може бути піддана критиці (однак, йдеться про прийнятну критику) та, відповідно, зазнавати втручання в приватність (причому сфера приватності публічної особи є меншою у порівнянні з приватністю непублічних осіб); розв’язуючи питання віднаходження балансу між свободою вираження поглядів і захистом репутації, слід ураховувати загальний контекст справи. The actuality of the research topic is stipulated by a number of factors. Science and technology and information technology intensive development has become a factor in changes in the field of human rights, influencing their content, forms and means of implementation, and has led to the new rights emergence. Particularly significant impact occurred on the rights enshrined in Art. 8 and Art. 10 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms providing for the right to freedom of expression and the right to privacy. The European Court of Human Rights considers the right to reputation protection as a component of the right to privacy. It is noted that a clear and systematic understanding of the correlation between the right to freedom of expression and the right to reputation protection is the basis of effective law enforcement activities in this category of cases. The purpose of the article is to cover the main provisions of the European Court of Human Rights established practice in finding a balance between the right to freedom of expression and reputation protection in order to further improve national legal practice in this category of cases. Thescientific novelty is stipulated by the clarification of the issues of finding a balance between the freedom of expression and reputation protection, which has been little studied by domestic legal science, through a systematic analysis of the European Court of Human Rights practice. Conclusions. The analysis of the European Court of Human Rights practice allowed to formulate the following provisions on the exercise of the right to freedom of expression in the context of reputation protection: freedom of expression is the basis of a democratic society; democracy is hardly possible without this right; reputation protection is carried out within the right to privacy protection; any person may be criticized in a democratic society (however, when it is acceptable criticism) and, accordingly, may be subject to invasion of privacy (the sphere of privacy of a public figure is smaller compared to the privacy of non-public persons); in finding a balance between freedom of expression and reputation protection, the general context of the case must be taken into account.
  • Thumbnail Image
    Item
    Конституціоналізм у часи змін: влада, суспільство та демократія. Constitutionalism in Times of Change: Government, Society and Democracy
    (2021) Дурдинець, М. Ю.; Durdynets, M.
    Мета статті – визначити джерела формування влади й інституційні особливості вітчизняного парламентаризму, на підставі чого окреслити шляхи його оптимізації. Висновки. На підставі аналізуосновних проблем і перспектив конституціоналізму крізь призму системи «влада – суспіль-ство – демократія» визначено джерела формування влади й інституційні особливості вітчизняного парламентаризму. Проаналізовано розвиток конституційного судочинства в умовах системного порушення Основного Закону держави деякими представниками влади. Аргументовано низку пропозицій щодо шляхів оптимізації вітчизняного парламентаризму. Встановлено, що динамічний процес цифровізації державних процедур – це вектор цивілізаційного розвитку та посилення конкурентоспроможності держави в геополітичному вимірі. The purpose of the article is to determine the sources of power formation and institutional features of domestic parliamentarism, on the basis of which to outline ways to optimize it. Conclusions. Based on the analysis of the main problems and pros-pects of constitutionalism through the prism of the system «power – society – democracy» identified sources of power and institutional features of domestic parliamentarism. The development of constitu-tional justice in the conditions of systematic violation of the Basic Law of the state by some government officials is analyzed. A number of proposals for ways to optimize domestic parliamentarism have been argued. It is established that the dynamic process of digitalization of state procedures is a vector of civilizational development and strengthening the competitiveness of the state in the geopolitical dimen-sion.
  • Thumbnail Image
    Item
    Конституція Словацької Республіки як конституція четвертого покоління (світоглядний і культурологічний аспекти). Constitution of the Slovak Republic as a Constitution of the Fourth Generation (Worldview and Culturological Aspects)
    (2021) Вовк, В. М.; Vovk, V.
    Метою статті є дослідження якісних особливостей чинної Конституції Словацької Республіки із загальнокультурологічних позицій та з урахуванням конкретного соціокультурного контексту, у ме-жах якого був створений цей документ, на підставі аналізу новітніх досліджень словацької науки конституційного права. Розвідка стала можливою завдяки здійсненому аналізу тексту чинної Конс-титуції Словацької Республіки (зі змінами) та напрацювань представників словацького конститу-ційного права, які опубліковані в періодичних виданнях і монографічній літературі, що послугували матеріалом для вивчення означеної теми. Висновки. Доведено, що Конституція Словацької Рес-публіки є конституцією четвертого покоління (так званого постсоціалістичного), що зумовило особ-ливості її змістовного наповнення: превалювання положень щодо прав людини та їх захисту (як антитеза минулому соціалістичному способу життя та відповідність конституційним взірцям про-відних держав світу); визнання та відстоювання ідеї культурно-історичної ідентичності словацького народу; урахування специфіки функціонування демократичних держав сучасності та закріплення цих демократичних начал. Purpose of the article is to study the qualitative features of the current Constitution of the Slovak Republic in terms of general cultural standpoints and taking into account the specific socio-cultural context within which this document was created, based on an analysis of the latest research in the Slovak science of constitutional law. Examination became possible thanks to the analysis of the text of the current Constitution of the Slovak Republic (as amended) and the researches of representatives of the Slovak constitutional law, published in periodicals and monographic literature, which served as material for the study of this topic. Conclusions. It is shown that the Constitution of the Slovak Republic is the constitution of the fourth generation (the so-called post-socialist), that determined the peculiarities of its content: the prevalence of provisions on human rights and their protection (as an antithesis about the past socialist way of life and compliance with the constitutional models of the world leading states); recognition and defense of the idea of cultural and historical identity of the Slovak peop-le; taking into account the specifics of the functioning of democratic countries of the twentieth century and consolidating these democratic principles.
  • Thumbnail Image
    Item
    Концептуальні засади державної служби в Україні: проблемні питання. Conceptual Principles of Civil Service in Ukraine: Problematic Issues
    (2021) Солоткий, С. А.; Solotkyi, S.
    Розбудова Української держави після проголошення незалежності України, процеси інтеграції до світової спільноти ставлять перед Україною нові виклики, одним з яких можна вважати потребу в оптимізації здійснення державою своїх функцій, зокрема за допомогою державного апарату. Метою цієї статті є спроба розглянути питання щодо подальших шляхів удосконалення інституту державної служби з огляду на низку сутнісних моментів, які нині є не висвітленими, або ж висвітленими частково. Методологічна основадослідження базується на методі порівняльного аналізу, а також історичному та психологічному методах. Новизна досліджуваної теми полягає в сучасному погляді автора на правовідносини, що склалися в межах існування й розвитку інституту державної служби в Україні. У висновках акцентовано, що визначення державної служби як публічної сприятиме істотному підвищенню ефективності боротьби з корупцією, адже обмеження, які сьогодні пов’язують із проходженням державної служби, матимуть особливу вагу й сенс тоді, коли вони стосуватимуться публічних осіб. The development of the Ukrainian state after the proclamation of Ukraine’s independence, the processes of integration into the world community pose new challenges to Ukraine, one of which is the need to optimize the implementation of the state’s functions, which it performs, inter alia, through the state apparatus. The purpose of this article is to try to look at the question of further ways to improve the institution of civil service in terms of a number of essential points that are still not covered, or partially covered. The methodological basis of the study is based on the method of comparative analysis, as well as historical and psychological methods. The scientific novelty of the researched topic lies in the author’s new view on the legal relations that have developed within the framework of the existence and development of the institute of civil service in Ukraine. The conclusions emphasize that the definition of the civil service as a public service will significantly increase the effectiveness of the fight against corruption, as the restrictions associated with the civil service today will be especially important and meaningful when they apply to public persons.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ментальний рівень проблеми обліку громадян, які потребують покращення житлових умов. The Mental Level of the Problem of Accounting for Citizens in Need of Better Housing Conditions
    (2021) Комнатний, С. О.; Komnatnyi, S.
    Мета дослідження – вивчення взаємозв’язку патерналістських настроїв у суспільстві щодо зобов’язань держави в забезпечені житлом громадян і правових підстав для таких настроїв, вне-сення пропозицій щодо необхідності переосмислення, зокрема на філософському рівні, підхо-дів і керівних принципів у процесі визначення громадянина таким, що потребує державної підтримки в забезпеченні житлом і порядку обліку таких громадян. Висновки. Для докорінної зміни юридичної парадигми та психологічного сприйняття людьми права на державну допомогу в забезпеченні житлом потрібна нова стратегія державної житлової політики та новий Житловий кодекс, який справедливо визначить тих громадян, які мають право на державну підтримку, вид державної підтримки та регламентуватиме основні положення обліку таких громадян, а сам облік буде відкритим для суспільства. The purpose of the study is to analyse the relationship between paternalis-tic attitudes in society regarding the state’s obligations to provide housing for citizens and the legal basis for such attitudes, make suggestions on the need to rethink at the philosophical level approaches and guidelines for identifying citizens in need of support in providing housing and registration order of such citizens. Conclusions. In order to radically change the legal paradigm and the psychological perception of people of the right to state assistance in the provision of housing, a new strategy of state housing policy and a new Housing Code is needed, which will fairly determine citizens eligible for state support, the type of state support and regulate the main provisions for registering such citizens and the register itself will be publically available.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методологічне дослідження щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. The Mental Element Criminal liability for Illicit Enrichment
    (2021) Безгинський, Б. Г.; Bezhynskyi, B.
    Мета статті – визначити та з’ясувати методологічні підходи дослідження щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, схарактеризувати різні за рівнем складності методи наукового пізнання та довести потребу їхнього комплексного використання для дослідження окресленої проблеми. The purpose of the article is to research methodological approaches to the establishment of criminal liability for illicit enrichment. The methods of scientific research are to characterize of different levels of complexity and to prove the necessity of their complex use for research of the problem.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методологічні засади використання практики Європейського суду з прав людини в тактиці проведення слідчих (розшукових) дій. Methodological Principles of Conducting Investigative (Search) Actions Taking into Account the Practice of the European Court Human Rights
    (2021) Чорноус, Ю. М.; Chornous, Yu.; Гвоздюк, В. В.; Hvozdiuk, V.
    Використання практики ЄСПЛ у кримінальному провадженні та безпосередньо під час проведення слідчих (розшукових) дій, сприяє розвитку науки криміналістики, засвідчує цілеспрямований процес адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, формування спільних засад правозастосування та забезпечення євроінтеграційного напряму розвитку держави. Метою наукової статті є формування методологічних засад використання практики ЄСПЛ в тактиці проведення слідчих (розшукових) дій. Висновки. Встановлено, що значення практики ЄСПЛ для розвитку тактики слідчих (розшукових) дій полягає в тому, що: а) вивчення рішень ЄСПЛ дозволяє сформувати криміналістичні рекомендації (зокрема щодо представлення скарг і доводів заявників); б) практика ЄСПЛ є джерелом формування тактичних прийомів на підставі досвіду іноземних держав; в) завдяки аналізу представленої ситуації заявником та її тлумачення ЄСПЛ можна сформувати відповідні слідчим ситуаціям розслідування тактичні прийоми та криміналістичні рекомендації. The use of ECtHR practice in criminal proceedings and directly during investigative actions provides an impetus to the development of forensic science, demonstrates a purposeful process of adapting national legislation to European Union law, forming common principles of law enforcement and ensuring European integration. The purpose of the scientific article is to form a methodological basis for the use of ECtHR practice during investigative (search) actions. Conclusions. It was found that the development of tactics of investigative (search) actions in the context of taking into account the case law of the European Court of Human Rights is that: a) study of ECtHR decisions allows to form forensic recommendations;b) the practice of the ECtHR is a source of tactics based on the experience of foreign countries; c) by analyzing the situation presented by the applicant and interpreting it by the ECtHR, it is possible to develop tactics and forensic recommen-dations appropriate to the investigative situations of the investigation.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методологія сучасних неідентифікаційних балістичних досліджень. Methodology of Modern Non-Identification Balistic Studies
    (2021) Самойленко, С. М.; Samoilenko, S.
    Метою статті є визначення методології неідентифікаційних балістичних досліджень, які здійснюють підчас розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї. Висновки. За результатами наукового пошуку з проблематикистатті було сформульовано низку узагальнень, що полягають в окреслених положеннях. Методологія неідентифікаційних балістичних досліджень є, заснованою на наукових засадах судової балістики (криміналістичної діагностики та ситуалогії) загальної теорії судової експертизи, системою положень, що визначає можливість діагностування природи, станів і властивостей використаної під час вчинення кримі-нального правопорушення вогнепальної зброї, патронів і слідів їх дії, закономірності виявлення властивостей та ознак об’єктів, а також сукупність методів і методик їх експертного дослідження. На відміну від методології неідентифікаційних балістичних досліджень, методика їх проведення – це комплекс методів, застосовуваних у певній послідовності (за етапами дослідження, послідовніс-тю розв’язання підзавдань експертизи тощо), кожен з яких поглиблює певний аспект знань про об’єкт, наданий на дослідження експерта. Використання відповідних методів у сукупності дає змогу розв’язати питання, поставлені на вирішення експертизи. Зроблено висновок, що поряд з відомими загальними методами під час проведення експертиз доцільним у процесі проведення неідентифікаційних балістичних досліджень є використання спеціальних інструментальних і допоміжних методів, а саме: мікроскопічного, фотографічного, дифузно-контактного, інтроскопіч-ного, профілометричного, хімічного, термічної реакції, математичного, спектрального аналізу, геометричного визначення тригонометричних функцій. Сукупність перелічених й інших методів визначає сучасний стан неідентифікаційних балістичних досліджень, виконуючи, певною мірою, роль методологічних принципів діяльності з діагностування вогнепальної зброї, патронів і слідів їхньої дії, а також визначаючи ключові напрями розвитку таких досліджень на найближчий час. The purpose of the article is to determine the methodology of non-identification ballistic studies carried out in the investigation of criminal offenses related to the illegal circulation of firearms. Conclusions. On the basis of a scientific search on the problems of the article, a number of generalizations were formulated that consist in such provisions. The methodology of nonidentification ballistic studies is based on the scientific principles of forensic ballistics (forensic diagnostics and situational analysis), the general theory of forensic examination by a system of provisions that determines the possibility of diagnosing the nature, conditions and properties of firearms, cartridges and traces of their actions used in the commis-sion of a criminal offense, the regularity of determining the properties and signs of objects, as well as a set of methods and techniques for their expert study. Unlike the methodology of non-identification ballistic studies, the methodology for their implementation is a set of methods applied in a certain sequence (by research stages, the sequence of solving expert sub-tasks, etc.), each of which deepens a certain aspect of knowledge about the object submitted for the expert's research. The use of appropriate methods in the aggregate makes it possible to solve the questions posed for the solution of the exami-nation. It is concluded that, along with the known general methods for conducting examinations, it is advisable to use special instrumental and auxiliary methods – microscopic, photographic, diffuse-contact, introscopic, profilometric, chemical, thermal reactions, mathematical, trigonometric functions - when conducting non-identification ballistic studies. The combination of the above and other methods determines the current state of non-identification ballistic research, fulfilling to a certain extent the role of methodological principles for diagnosing firearms, cartridges and traces of their action, as well as determining the main directions for the development of such research in the near future.
  • Thumbnail Image
    Item
    Національне врядування як основа побудови нової моделі мовної політики в сучасних умова.National Governance as a Basis for Developing a New Language Policy Model in Modern Conditions
    (2021) Павлишин, О. В.; Pavlyshyn, O.; Савойська, С. В.; Savoiska, S.
    Мета статті – проаналізувати національне врядування як основу для розбудови моделі мовної політики на новій інституційній базі, яка трансформується, якщо на зміну одним політичним елітам до влади приходять інші. Методологічну основу статті становить сукупність філософських, філософсько-правових і загальнонаукових методів, серед яких визначальними є діалектичний, логічний, історичний, системний, структурно-функціональний, а також діяльнісний, інституціональний, семіотичний та інші міждисциплінарні підходи. Наукова новизна. Аргументовано позицію, згідно з якою національне урядування матиме конструктивну основу для розбудови моделі мовної політики лише за умови функціонування в незалежній демократичній державі та розвитку на новій інституційній базі, коли різні політичні інституції матимуть можливість конкурувати та змагатися між собою не лише під час виборів, а й у повсякденному політичному житті. З огляду на зазначене, досліджено конструктивні дії комуністичних і національно-демократичних політичних сил, які в кінці 1989 – на початку 90-х років ХХ століття спільними зусиллями ухвалили декілька законодавчих актів, серед яких Закон УРСР «Про мови в Українській РСР», у якому українську мову проголошено державною; Декларація про державний суверенітет, без якої не було б проголошено Акт про незалежність України, а також схарактеризовано Всеукраїнський референдум, під час якого було обрано Президента Незалежної України. Висновки. Деструктивними наслідками урядування проросійськи налаштованих політиків в Україні є ухвалення ними таких законів, як: «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин»; «Про засади державної мовної політики», які посилили розкол української спільноти й держави на регіональному, мовно-політичному та інших рівнях. Це суперечить національним інтересам сучасної України, загрожує її незалежності та розбудові моделі мовної політики на новій інституційній базі. Щоб розв’язати зазначену проблему, слід активізувати розробку окреслених напрямів дослідження, представників національно-демократичних політичних сил, політологів, учених-правознавців і самих суб’єктів політики. The purpose of the article is to analyze national governance as a basis for building a model of language policy on a new institutional framework, which changes if some political elites are replaced by others. The methodological basis of the article is a set of philosophical, philosophical and legal and general scientific methods. Determinants are dialectical, logical, historical, systemic, structural and functional methods, as well as activity, institutional, semiotic and other interdisciplinary approaches. Scientific novelty. The position is argued that national government will have a constructive basis for building a model of language policy only if it operates in an independent democracy and develops on a new institutional framework, when different political institutions will be able to compete and compete with each other not only in elections, but also in everyday political life. In this regard, the constructive actions of communist, on the one hand, and national-democratic political forces – on the other, which in the late 1989 – early 1990s jointly adopted several pieces of legislation, including the law «On languages in the Ukrainian SSR», which declared the Ukrainian language the state language; Declaration of State Sovereignty, without which the Act of Independence of Ukraine would not have been proclaimed; All-Ukrainian referendum, during which the President of independent Ukraine was elected. Conclusions. The destructive consequences of the government of pro-Russian politicians in Ukraine are the adoption of such laws as: «On ratification of the European Charter for Regional or Minority Languages»; «On the principles of state language policy», which intensified the division of the Ukrainian community and the state at the regional, linguistic and political and other levels. This contradicts the national interests of modern Ukraine, threatens its independence and the development of a model of language policy on a new institutional basis. To solve this problem, it is necessary to intensify the development of the outlined areas of research, to attract the attention of representatives of national democratic political forces, political scientists, legal scholars and policy makers.
  • Thumbnail Image
    Item
    Онтологія права як складова філософської онтології (попередні міркування). Ontology of Law as a Component of Philosophical Ontology (Preliminary Considerations)
    (2021) Бандура, О. О.; Bandura, O.
    Мета – розглянути онтологію права (правову онтологію) як складову філософської онтології, виявити ті характеристики онтології права, які притаманні філософській онтології, і, відповідно, онтології права. Висновки. Взаємозв’язки правової онтології з правовими антропологією, праксе-ологією, теорією практичної діяльності (теорією практичної юридичної діяльності), гносеологією, аксіологією, семіотикою та методологією зумовлені в першу чергу взаємними зв’язками філософ-ської онтології з філософськими антропологією, праксеологією, теорією практичної діяльності, гносеологією, аксіологією, семіотикою та методологією. The purpose is to consider the ontology of law (legal ontology) as a component of the philosophical ontology, identify those characteristics of the ontology of law that are inherent in the philosophical ontology and therefore inherent in the ontology of law. Conclusions. Relationships of legal ontology with legal anthropology, praxeology, theory of practical activity (theory of practical legal activity), epistemology, axiology, semiotics and methodology are prima-rily due to the interrelationships of philosophical ontology with philosophical anthropology, praxeology, theory of practical activity, epistemology, axiology, semiotics and methodology.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки журналістів. Features of Liability for Violation of the Right to Information, Security of Journalists
    (2021) Камінська, Н. В.; Kaminska, N.; Гультай, М. М.; Hultai, M.; Титко, А. В.; Tytko, A.
    Мета статті передбачає здійснення аналізу законодавчої основи, що стосується притягнення до відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки журналістів в Україні. Це зумовлює виконання таких завдань: дослідити чинну нормативно-правову базу України в зазначеній галузі; схарактеризувати гарантії забезпечення права на інформацію, зокрема права на публічну інформацію, безпеки журналістів у процесі здійснення їхньої професійної діяльності; з’ясувати сутність явища дифамації, практики зарубіжних держав щодо встановлення відповідальності за це діяння; окреслити особливості відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки журналістів в Україні, випадки звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію; сформулювати пропозиції стосовно удосконалення інституту журналістів в Україні. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-правовий, системний, структурно-функціональний, правової семіотики та інші методи наукового пізнання. Наукова новизна. Здійснене дослідження на підставі аналізу чинної нормативно-правової основи та доктринальних підходів сприяло виокремленню особливості відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки журналістів в Україні. Основними видами такої відповідальності є: адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова та кримінальна, проте не уніфіковані й містяться у низці законодавчих актів випадки звільнення від відповідальності за порушення законодавства у зазначеній сфері. Висновки. Сформульовано пропозиції з удосконалення законодавчої бази та правозастосовної практики інституту відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки журналістів в Україні. Зокрема, доцільним є встановлення відповідальності за діяння дифамації; збільшення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за правопорушення, вчинені стосовно журналістів у зв’язку з їхньою професійною діяльністю; захист діяльності громадянських журналістів; посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень стосовно журналістів; визначення статусу журналістів, журналістської діяльності, правового статусу інтернет-ЗМІ та журналістів інтернет-ЗМІ відповідно до європейських стандартів. Специфічною є відповідальність за порушення права на інформацію, безпеки журналістів під час здійснення їхньої професійної діяльності в зонах бойових дій, надзвичайних ситуацій, на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях АР Крим, Донецької та Луганської областей. Загалом послідовною та своєчасною має бути діяльність у зазначеному напрямі законодавця, системи органів прокуратури, МВС України та Національної поліції України, Державного бюро розслідувань та інших уповноважених органів за участі громадськості. The purpose of the article is to analyze the legal framework for prosecuting journalists for violations of the right to information and security in Ukraine. This presupposes the setting of the following tasks: to investigate the existing legal framework of Ukraine in this area; describe the guarantees of ensuring the right to information, including the right to public information, the safety of journalists in carrying out their professional activities; to find out the essence of the phenomenon of defamation, the practice of foreign states to establish responsibility for this act; to reveal the features of liability for violation of the right to information, security of journalists in Ukraine, cases of exemption from liability for violation of information legislation; formulate proposals for improving the institution of responsibility for violating the right to information, security of journalists in Ukraine. The methodological basis of the study are, in particular, comparative law, system, structural and functional, legal semiotics and other methods of scientific knowledge. Scientific novelty. The study based on the analysis of the existing legal framework and doctrinal approaches allowed to identify the features of liability for violation of the right to information, security of journalists in Ukraine. The main types of such liability are: administrative, disciplinary, civil and criminal, but not unified and contained in a number of legislative cases of exemption from liability for violations of legislation in this area. Conclusions. Proposals for improving the legal framework and law enforcement practice of the institute of responsibility for violating the right to information and security of journalists in Ukraine have been formulated. It is expedient to establish responsibility for acts of defamation, to increase the statute of limitations for criminal prosecution for offenses committed against journalists in connection with their professional activities; protection of the activities of citizen journalists; strengthening the responsibility for committing criminal offenses against journalists, determining the status of journalists, journalistic activities, the legal status of online media and online media journalists in accordance with European standards. Specificity is the responsibility for violating the right to information, safety of journalists in carrying out their professional activities in areas of hostilities, emergencies, in the territories of the Autonomous Republic of Crimea, Donetsk and Luhansk regions temporarily occupied by the Russian Federation. In general, the activities of the legislator, the system of prosecutors, the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and the National Police of Ukraine, the State Bureau of Investigation and other authorized bodies, with the participation of the public, should be consistent and timely.
  • Thumbnail Image
    Item
    Педагогічні дослідження в діяльності науково-педагогічного працівника: актуальні питання теорії та практики. Pedagogical Research in the Activity of a Scientific and Pedagogical Worker: Current Issues Theories and Practices Summary
    (2021) Роговенко, М. М.; Rohovenko, M.
    Мета. Автор поставив за мету дослідити теоретичні та методичні аспекти педагогічного дослідження в діяльності науково-педагогічного працівника, визначити їхнє значення в підвищенні якості освітнього процесу закладів вищої освіти. Методологія. Для розв’язання поставлених завдань використано систему загальнонаукових теоретичних методів дослідження: теоретичний аналіз і синтез, когнітивний, аргументації, системний і метод узагальнення. Наукова новизна полягає в поглибленому теоретичному аналізі поняття «педагогічне дослідження», визначенні рівнів педагогічного дослідження та наукових методів залежно від досліджуваного педагогічного явища, розкритті зв’язку між потребою в проведенні педагогічних досліджень і вимогами законодавства у сфері вищої освіти. Подолання суперечностей, які супроводжують педагогічний процес, неможливе без глибокої усвідомленості сутності педагогічних явищ, що потребує проведення педагогічного дослідження. Науковці використовують різні підходи до визначення поняття «педагогічне дослідження». Практично в усіх них акцентовано на тому, що підґрунтям цього поняття є процес формування нових педагогічних знань про закономірності навчання, виховання та розвиток особистості. Успіх педагогічного дослідження залежить від дотримання загальної діалектичної схеми пізнання педагогічних явищ, яка передбачає емпіричний, теоретичний і метатеоретичний рівні дослідження, кожному з яких притаманні певні методи науково-педагогічних досліджень. Під час зазначених досліджень науково-педагогічні працівники повинні обирати такі методи, які б сприяли розкриттю внутрішніх суперечностей досліджуваних педагогічних явищ, максимально повному пізнанню закономірностей їхнього розвитку та функціонування. З огляду на законодавство у сфері вищої освіти, одним із пріоритетних напрямів педагогічних досліджень має бути обґрунтування механізмів набуття універсальних компетентностей випускників закладів вищої освіти: вміння вчитися, опрацьовувати інформацію, швидко опановувати нові технології, здатність до критичного мислення та творчого підходу до виконання завдань. Особливої ваги набувають дослідження, спрямовані на розв’язання проблеми забезпечення якості вищої освіти як пріоритетного фактора становлення інноваційного суспільства. Висновки. Ключовим завданням педагогічного дослідження є розкриття внутрішніх суперечностей педагогічних явищ, визначення шляхів чи засобів їх подолання з метою підвищення якості освітнього процесу закладів вищої освіти. Успішне проведення зазначеного дослідження потребує дотримання загальної діалектичної схеми пізнання педагогічних явищ. Визначальним компонентом розвитку педагогічної науки є методи науково-педагогічних досліджень, використання яких дає можливість поглиблювати та розвивати педагогічні теорії, розширювати діапазон їх застосування, вдосконалювати освітній процес. Purpose. The author goals to explore the theoretical and methodological aspects of pedagogical research in the activities of research and teaching staff, to determine their role in improving the quality of the educational process of higher education institutions. Methodology. A system of general scientific theoretical research methods was used to solve the set tasks: theoretical analysis and synthesis, cognitive method, argumentation method, system method, generalization method. The scientific novelty lies in the in-depth theoretical analysis of the concept of «pedagogical research», determining the levels of pedagogical research and scientific methods depending on the studied pedagogical phenomenon, revealing the relationship between the need for pedagogical research and legal requirements in higher education. Overcoming the contradictions that accompany the pedagogical process is impossible without a deep understanding of the essence of pedagogical phenomena, which requires pedagogical research. Scientists use different approaches to the definition of «pedagogical research». Almost all definitions emphasize that the basis of this concept is the process of forming the new pedagogical knowledge about the patterns of learning, education and personal development. The success of the pedagogical research depends on the observance of the general dialectical scheme of cognition of pedagogical phenomena, which provides for empirical, theoretical and metatheoretical levels of research. Each of these levels is characterized by the certain methods of scientific and pedagogical research. In the course of pedagogical research, scientific and pedagogical staff should choose such research methods that would allow to fully reveal the internal contradictions of the studied pedagogical phenomena, to fully understand the patterns of their development and functioning. According to the requirements of the higher education legislation, one of the priority areas of pedagogical research is to justify the mechanisms of acquiring universal competencies of higher education graduates: the ability to learn, to process information, to master the new technologies quickly, critical thinking and creativity. The studies concentrated at solving the problem of ensuring the quality of higher education as a priority factor in the formation of an innovative society are very important. Conclusions. The main task of the pedagogical research is to reveal the internal contradictions of the pedagogical phenomena being studied, to establish the ways of solving the problems in order to improve the quality of the educational process of higher education institutions. Successful pedagogical research requires adherence to the general dialectical scheme of cognition of pedagogical phenomena. The defining component of the development of pedagogical science are the methods of scientific and pedagogical research, the use of which makes it possible to deepen and develop pedagogical theories, expand the range of their application, improve the educational process.
  • Thumbnail Image
    Item
    Перспективи удосконалення конституційного юрисдикційного процесу в Україні. Prospects for Improvement of the Constitutional Jurisdictional Process in Ukraine
    (2021) Спінчевська, О. М.; Spinchevska, O.
    Статтю присвячено дослідженню напрямів і перспектив розвитку й удосконалення конституційного юрисдикційного процесу в Україні, який знаходить свій вияв у процесуальній діяльності Конституційного Суду України в процесі реалізації ним своїх юрисдикційних повноважень. Мета статті передбачає здійснення аналізу статистичних показників роботи Конституційного Суду України, теоретичних і нормативних джерел з метою виявлення основних тенденцій і перспектив удосконалення вітчизняного конституційного юрисдикційного процесу. Методологічну основу статті становлять системний і порівняльно-правовий методи, аналізу та синтезу, прогнозування тощо. Наукова новизна. У статті проведено системний аналіз статистичних показників роботи Конституційного Суду України протягом 2017–2020 років; схарактеризовано окремі новели прийнятого Верховною Радою України у першому читанні проєкту закону про конституційну процедуру від 21 грудня 2020 року No 4533 з огляду на теоретичні джерела та рекомендації Венеційської Комісії щодо нього; визначено цілі та напрями реформування конституційного юрисдикційного процесу в Україні відповідно до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 2021 року No 231/2021, на підставі чого окреслено основні перспективи удосконалення конституційного юрисдикційного процесу в Україні. Висновки. З огляду на викладений у статті матеріал, можна стверджувати, що протягом наступних декількох років конституційний юрисдикційний процес в Україні вийде на новий етап законодавчого реформування, метою якого є усунення недоліків у процесуальній діяльності Конституційного Суду України для ефективнішої реалізації ним своїх ключових завдань щодо захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також утвердження в державі верховенства Конституції України та принципу верховенства права. The article is devoted to the study of directions and prospects of development and improvement of the constitutional jurisdictional process in Ukraine, which finds its expression in the procedural activity of the Constitutional Court of Ukraine in the course of exercise of its jurisdictional powers. The purpose of thearticle is to analyze the statistical indicators of the Constitutional Court of Ukraine, theoretical and normative sources to identify the main trends and prospects for improving the domestic constitutional jurisdiction process. The methodological basis of the article consists of systemic and comparative legal methods, methods of analysis and synthesis, forecasting, etc. Scientific novelty. The article provides a systematic analysis of statistical indicators of activity of the Constitutional Court of Ukraine during 2017–2020, describes some novelties of the the draft law on constitutional procedure of December 21, 2020, No 4533, adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine in the first reading, in terms of theoretical sources and recommendations of the Venice Commission on it, defines the goals and directions of reforming of the constitutional jurisdictional process in Ukraine in accordance with the Strategy for the Development of the Justice and Constitutional Judiciary for 2021–2023, approved by the Decree of the President of Ukraine of June 11, 2021, No 231/2021, based on which the main prospects for improvement of the constitutional jurisdictional process in Ukraine are outlined. Conclusions. Based on the material presented in the article, it can be argued that over the next few years the constitutional jurisdictional process in Ukraine awaits a new stage of legislative reform, which aims to eliminate shortcomings in the procedural activities of the Constitutional Court of Ukraine to more effectively implement its basic tasks of protecting constitutional rights and freedoms of human and citizen, as well as the establishment in the state of the rule of the Constitution of Ukraine and the rule of law.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правова держава й трансформації власності. Constitutional State and Property Transformation
    (2021) Михайленко, Р. В.; Мykhailenko, R.
    Мета. У статтіавтор прагне дослідити, яких видів набуває власність у сучасній правовій державі.Сучасне суспільство є складним утворенням, розвиток якого залежить від розробки багатьох компонентів, і його результатом є розширення політичних, правових та економічних підсистем суспільства загалом. Значну роль у цьому відіграє власність. Саме проблемі власності та правової держави присвячено статтю. Феномен власності, яка є важливим фактором розвитку суспільства, держави та свободи людини розглянуто як філософську категорію власності. Основне завдання автора статті – дослідження власності, наближення до сутності цього явища. Методологія. Методологічною підставою наукового пошуку є сукупність світоглядних і філософських принципів наукового пізнання, методологічних підходів, загальних методів мислення, філософських і загальнонаукових методів, використання яких забезпечило обґрунтованість і достовірність результатів дослідження базових цінностей. Методи дослідження зумовлені його характером. У статті передусім використано діалектичні та системно-структурні методи, методи логіки. Наукова новизна статті полягає в тому, що досліджено специфічні зв’язки у взаємодії між сучасною правовою державою та формами власності. Висновки. Під час дослідження проаналізовано основні концептуальні підходи до розуміння природи власності як філософської категорії, окреслено значущу філософську концепцію власності, її вплив на формування суспільних відносин в економічному, соціальному, правовому, політичному й державному способі регулювання та організації суспільного буття. Purpose. The author seeks to investigate what kinds of property are acquired in the modern constitutional state. Modern society is difficult formation. Its development depends on the development of many components. The development of modern society is the result of development of political, legal, economic subsystems of society in the general understanding. A considerable role in this development is played by property. The article is devoted to the problem of the property and constitutional state. The phenomenon of the property presentation philosophical category of property. The property is important factor of development society and freedom of human. The main taskis researching of property, approaching to essence of this phenomenon. Methodology. The methodological basis of scientific search is a set of philosophical and philosophical principles of scientific knowledge, methodological approaches, general methods of thinking, philosophical and general scientific methods, the use of which provided the validity and reliability of the results of the study of basic values. Research methods are predefined by his character. Dialectical and system-structural methods, methods of logic, are used in the article foremost. The scientific novelty of the study is that it examines the specific links in the interaction between constitutional state and forms of ownership. Conclusions. The article analyzes the main conceptual approaches to understanding the nature of the property as a philosophical category. The author examines the most popular philosophical concept on property issues and their impact on the formation of public relations in the economic, social, legal, political and state of sence.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правові засади контамінованої моделі міжнародного кримінального правосуддя. Legal Bases of the Contaminated Model International Criminal Justice
    (2021) Базов, О. В.; Bazov, О.
    У статті проаналізовано правові, а також пов’язані з ними інституційні засади утворення та діяль-ності міжнародних кримінальних судових органів, які належать до контамінованої (змішаної) моде-лі міжна-родного правосуддя, що викликають великий науковий і практичний інтерес. Висновки. Висвітлення сутності та особливостей правових й інституційних засад утворення та діяльності міжнародних кримінальних контамінованих судів має вагоме значення у сфері боротьби з міжна-родними злочинами, забезпеченні миру та міжнародної безпеки. Застосування контамінованої моделі міжнародного кримінального правосуддя сприяє підвищенню ефективності протидії міжна-родній злочинності. The article analyzes the legal and institutional principles of forma-tion and activity of international criminal judicial bodies, which are related to the contaminated (mixed) model of interna-tional justice, which are of great scientific and practical interest. Conclusions. Coverage of the nature and features of the legal and institutional framework for the formation and operation of international criminal contaminated courts plays an important role in the fight against international crime, peace and international security. The application of a contaminated model of international criminal justice helps to increase the effectiveness of combating international crime.
  • Thumbnail Image
    Item
    Принцип визнання як необхідна засада становлення людини-особистості як суб’єкта права. The Principle of Recognition as a Necessary Basis for the Formation of the Individual as a Subject of Law
    (2021) Братасюк, В. М.; Bratasiuk, V.; Братасюк, М. Г.; Bratasiuk, М.
    Метою статті є висвітлення принципу визнання як засади становлення людини-особистості як суб’єкта права. У дослідженні обґрунтовано ідею, що творення людини як реального суб’єкта права є багатовимірним процесом, до якого залучено низку чинників різного плану, серед яких – суб’єктивно-особистісний, який і є визначальним. Методологія. Під час опрацювання статті застосовано принцип взаємодоповнюваності філософських методів: герменевтичного, діалектичного, аксіологічного та загальнонаукових: об’єктивності, системності, аналізу й порівняльно-правового методу як спеціально-правового, що забезпечило цілісність дослідження та бачення процесу творення людини-особистості як суб’єкта права складним комплексним завданням, визначальну роль у якому має особистісно-суб’єктивний вимір. Наукова новизна полягає в тому, що в статті висвітлено важливість принципу визнання для формування людини як суб’єкта права, окреслено його сутність. На противагу легістському підходу, який лише декларує людину як суб’єкта права, фактично перетворюючи її на об’єкт законницького впливу держави, з’ясовано, що реально людина як суб’єкт права відбувається за умови втілення в правовідносинах принципу визнання в трьох вимірах: визнання суб’єктом права самого права як форми буття загальнолюдських цінностей; визнання іншого як рівноцінного мені в праві; визнання себе як носія смислів права. Висновки. Для того, щоб право було реальним, а не декларованим, варто, щоб його характеристикам відповідали люди як суб’єкти права. Лише в актах визнання можливе здійснення людини як правоздатного суб’єкта. Україна не зможе стати правовою державою, якщо громадяни не подолають нинішню духовно-культурну кризу, не виховають у собі поваги до права, до самих себе та інших. The purpose of the article is to highlight the principle of recognition as the basis for the formation of an individual as a subject of law. The article substantiates the idea that the creation of a person as a real subject of law is a multidimensional process, which involves a number of factors of different aspects, and in particular subjective-personal, which is decisive. Methodology. The work was done using the principle of complementarity of philosophical methods (hermeneutic, dialectical axiological); common scientific (objectivity, systematization, analysis) and comparative legal method as a special legal. It ensured the integrity of the study and vision of the process of creating a person as a subject of law complex task, where the major role is played by a personal-subjective dimension. The scientific novelty is that the article concerns the importance of the recognition principle for the formation of a person as a subject of law, reveals its essence. In contrast to the Legist approach, which only declares a person as a subject of law, in fact turning it into an object of legal influence of the state, it is proved that in reality an individual as a subject of law is subject to the implementation of the principle of recognition in three dimensions i.e. recognition of the subject of law as the law itself, as a form of existence of universal values; recognition of another person as equal to me in law; recognition of oneself as the bearer of the meanings of law. Conclusions.In order for a right to be real, and not just declared, it is necessary that its characteristics correspond to people as subjects of law. Only in acts of recognition is it possible to exercise a person as a legal entity. Ukraine will not be able to become a state governed by the rule of law if citizens do not overcome the current spiritual and cultural crisis, do not cultivate respect for the law, for themselves and others around them.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблеми права війни в наукових працях Херша Лаутерпахта. Problems of the Law of War in the Scientific Works of Hersch Lauterpacht
    (2021) Гутник, В. В.; Hutnyk, V.
    У статті досліджено науковий внесок Херша Лаутерпахта в розвиток міжнародного гуманітарного права. На підставі аналізу наукових праць професора Х. Лаутерпахта, окреслено розвинутий ним антропоцентричний підхід до права війни, яке, на його думку, завжди має гуманітарну спрямованість: запобігти або пом’якшити страждання, а в деяких випадках і врятувати життя під час війни. Метастатті полягає в тому, щоб на підставі аналізу наукових праць Херша Лаутерпахта дослідити його внесок у розвиток концепції права війни (міжнародного гуманітарного права). Методологічна основа статті полягає у використанні як загальнонаукових, так і спеціальних методів юридичної науки: порівняльно-правового, історико-правового та формально-догматичного. Особливий акцент зроблено на антропологічній концепції розуміння права війни. Наукова новизна. Уперше у вітчизняній юридичній науці досліджено наукові погляди Херша Лаутерпахта та їхній внесок у розвиток сучасного гуманітарного права. Висновки. Наукові погляди Х. Лаутерпахта на право війни є досить актуальними й нині. Хоча автор не використовував усталений сьогодні термін «міжнародне гуманітарне право», а натомість застосовував термін «право війни», науковець акцентує саме на гуманітарній спрямованості права війни. Мета права війни майже цілком гуманітарна в буквальному сенсі цього слова – запобігти або пом’якшити страждання, а в деяких випадках – врятувати життя від жорстокості бойових дій. Х. Лаутерпахт наголошував, що війна «вигнана як правовий інститут» досі існує, відтак, з міркувань гуманності та гідності людини, потребує правового регулювання. The article examines the scientific contribution of Hersch Lauterpacht to the development of international humanitarian law. Based on the analysis of scientific works of prof. H. Lauterpacht, it was emphasized his anthropocentric approach to the law of war, which, in his opinion, always has a humanitarian focus: to prevent or alleviate suffering, and in some cases to save lives during the war. The purpose of the article is to investigate the contribution of Hersch Lauterpacht to the development of the concept of the law of war (international humanitarian law). The methodological basis of the article are both general and special methods of legal science (comparative law, historical law and formal-dogmatical). Particular emphasis is placed on the anthropological concept of understanding the law of war. Scientific novelty. In Ukrainian jurisprudence, the scientific views of Hersch Lauterpacht and their contribution to the development of modern humanitarian law are studied for the first time. Conclusions. H. Lauterpacht’s scientific views on the law of war are quite relevant today. Although the author did not use the established term «international humanitarian law», but instead used the term «law of war», the researcher actively underlines the humanitarian orientation of the law of war. The purpose of the law of war is almost entirely humanitarian in the literal sense of the word – to prevent or alleviate suffering, and in some cases to save lives from the brutality of hostilities. H. Lauterpacht emphasized that the war expelled as a legal institution continues to exist; therefore, for reasons of humanity and human dignity, it needs legal regulation.