2020 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2020 рік by Title
Now showing 1 - 20 of 33
Results Per Page
Sort Options
Item Аспекти застосування відеоконференціїв кримінальному процесуальному доказуванні в умовах запровадженнянадзвичайної ситуації в Україні. Aspects of Application of Videoconference in Criminal Procedural Proof in Conditions of Emergency in Ukraine(2020) Старенький, О. С.; Starenkyi, O.Метою статтіє визначення основних аспектів застосування відеоконференціїв кримінальному процесуальному доказуванні в умовах запровадженнянадзвичайної ситуації в Україні. Методологія.Умежах наукового дослідження використано методи формальної логіки та спеціально-правові методи: порівняльно-правовий, системно-структурний, системного аналізу та прогнозування. Наукова новизнапублікації полягає увизначенні специфікизастосування відеоконференціїв кримінальному процесуальному доказуванні та виокремленні проблемних питаньпроведення процесуальних дій в режимі відеоконференції вумовах запровадженнянадзвичайної ситуації в Україні, аналізі проєкту Закону про внесення зміни до розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні йрозгляду окремих питань під час судового провадження на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19) No3276, а також наданні науково обґрунтованих пропозицій щодо їх вирішення. Висновки. Специфіказастосуваннявідеоконференціїв кримінальному процесуальному доказуванні в умовах запровадженнянадзвичайної ситуації в Україні полягає у: 1)волевиявленнісуб’єкта, відображеномув клопотанні учасників кримінального провадження або ініціативі слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;2) письмовійзгодіособи, стосовно якої заплановано проведення відеоконференції; 3)фактичних підставах, обґрунтованихдоказами, що підтверджують необхідність проведення процесуальних дій урежимі відеоконференції. Запропоновано низку змін і доповнень до ст.232, 336 Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення ефективності застосування відеоконференціїв кримінальному процесуальному доказуванні в умовах запровадженнянадзвичайної ситуації в Україні. Thepurpose of articleis determine features of application of videoconference in criminal procedural proof in conditions of emergency in Ukraine. Methodology. Within the scientific research on this topic author uses methods of formal logic and specifically-legal methods: comparative-legal, systematic-structural, system analysis and forecasting methods. Scientific noveltyis definition of features of application of videoconference in criminal procedural proof in conditions of emergency in Ukraine, distinguishing problematic issues of conducting action in a videoconferencemode in conditions of emergency in Ukraine, analysis the Draft Law about amendments to section XI «Transitional provisions» to Criminal procedural Code of Ukraine about features of the judicial control over observance of rights, freedoms and interests of persons in criminal proceedings and consideration ofcertain issues during the proceedings for the period of quarantine established by the Cabinet of Ministers of Ukraine in order to prevent the spread of coronaviruses disease (COVID-19) and providing scientifically based suggestion for their solution. Conclusion. Features of application of videoconference in criminal procedural proof are: 1) volition the relevant subjectin the intercession of participants in criminal proceedings or initiative investigator, prosecutor, investigative judge or court; 2) presence of the written consentof the person for whom the videoconference is scheduled; 3) presence of factual grounds that must be justified evidence confirming the need for procedural actions in the mode of videoconference. A number of amendments and additions to the article 232 and 336 of the current Criminal procedural Code of Ukraine were proposed to ensure the effectiveapplication of videoconference in criminal procedural proof in the conditions of emergency situation in Ukraine.Item Виправлення та ресоціалізація засуджених до позбавлення волі в системі засобів реалізації завдань кримінально-виконавчого законодавства. Correction and Resocialization of Sentences to Deprivation of Liberty in the System of Means of Execution of Tasks of Criminal-Executive Legislation(2020) Василик, В. В.; Vasylyk, V.Будь-яка сфера правового регулювання, зокрема виконання кримінальних покарань, неодмінно ґрунтується на основоположних конституційних принципах, які є підґрунтям для розвитку відносин між правовою державою таособою. До таких принципів належать: невід’ємність, непорушність і недоторканність прав та свобод особи; верховенство права; взаємна відповідальність держави й особи; обмеженість і підзаконність державної влади; суворе підпорядкування закону в діяльності всіх державних органів і посадових осіб тощо. Нині актуальними є проблеми дотримання прав і законних інтересів громадян, що опинилися в місцях позбавлення волі. Метою статті євизначення особливостей виправлення та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі в системі засобів реалізації завдань кримінально-виконавчого законодавства.Методологія.Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, зокрема: історичний, філософсько-правовий, порівняльний, системний, функціональний, узагальнення. Any sphere of legal regulation, in particular, the execution of criminal penalties, is necessarily based on fundamental constitutional principles, which are the basis for the development of relationshipsbetween the rule of law and the individual. These include such principles as: inseparability, inviolability and inviolability of the rights and freedoms of the individual; the rule of law; mutual responsibility of the state and the individual; limited andsubordinate state power; strict obedience to the law in the activities of all state bodies and officials. Nowadays, the problems of observance of the rights and legitimate interests of citizens who find themselves in places of imprisonment are very acute.Thepurpose of the article there is a definition of the features of the correction and resocialization of prisoners sentenced to imprisonment inthe system of means of fulfilling the tasks of criminal executive legislation. Methodology.In preparing the article, certain general scientific and special-scientific methods of cognition were used, in particular: historical, philosophical and legal, comparative, systemic, functional, generalization.Item Вручення письмового повідомленняпро підозру як невідʼємна складова притягнення особи до кримінальної відповідальності. Delivery of a Written Notice of Suspicion as an Integral Part of Attracting a Person to Criminal Liability(2020) Атаманов, О. М.; Atamanov, O.Метою статті є аналіз кримінального процесуального законодавства України щодо інституту вручення письмового повідомлення про підозру як невідʼємної складової здійснення повідомлення особі про підозру для визначення актуальних теоретичних іпрактичних проблем законодавства, а також надання пропозицій щодо їх розв’язання. Методологія.З огляду на поставлену мету, специфіку обʼєкта йпредмета дослідження,обрано методологічний інструментарій. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) –для зʼясування змісту досліджуваного питання; метод системного аналізу –для окреслення напрямів удосконалення кримінального процесуального законодавства України; теоретичний –у процесі вивченнянаукової та навчально-методичної літератури. Thepurposeof the articleis to analyse the criminal procedure legislation of Ukraine with regard to the concept of servicing a written notice of suspicion as an integral part of notifying a person of suspicion in order to define current theoretical and practical problems of the legislation, as well as to propose the ways to solve them. Methodology.In view of the said aim, specificity of the object and subject of the research, the methodological tool has been chosen. During the research, asystem of methods of scientific cognition has been applied: the formal logic (abstraction, analogy, deduction, induction, synthesis) –to study the content of the matter under consideration; the systematic analysis –to outline directions of improvement of criminal procedure legislation of Ukraine; the theoretical approach –in the process of study of scientific, educational and methodological literature.Item Допустимість доказів, одержаних у процесі візуального спостереження.Admissibility of Evidence Obtained in the Process of Visual Surveillance(2020) Грібов, М.Л.; Hribov, M.; Венедіктов, А.А.; Venediktov, A.; Никипорець, С. М.; Nykyporets, S.Мета дослідження полягає у визначенні шляхів мінімізації процесуальних порушень, що призводять до неможливості використання вкримінальному процесуальному доказуванні фактичних даних, одержаних шляхом проведення візуального спостереження, як таких, що мають ознаки недопустимості доказів. Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Його основу становить загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, атакож їхніх зв’язків із практичною діяльністю оперативних підрозділів й органів досудового розслідування. Спеціальними методами дослідження, використаними встатті, є: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, моделювання. Для досягнення мети дослідження та оцінюванняйого результатів було проведено інтерв’ювання та анкетування 200 оперативних працівників, 200 слідчих і200 адвокатів(у Вінницькій, Київській, Полтавській, Херсонській областях та вм. Києві). Теоретичний базис дослідження становлятьостанні наукові праці за обраним напрямом досліджень. Наукова новизнапублікації полягає врозвитку теоретичних положень щодо визначення:головних ознак недопустимості доказів, одержаних шляхом візуального спостереження за особою, річчю або місцем; найбільш грубих ітипових порушень процесуального порядку проведення такого спостереження, що дають підстави визнати одержані докази недопустимими.Висновки. Порушення представниками сторони обвинувачення вимог законодавця щодо процесуального порядку проведення візуального спостереження за особою, річчю або місцем, які призводять до недопустимості одержаних доказів, спричиненіяк суб’єктивними, так йоб’єктивними факторами. Суб’єктивні чинники пов’язані з нерозумінням або ж свідомим ігноруванням змісту окремих норм Кримінального процесуального кодексуУкраїни прокурорами, слідчими, працівниками оперативних підрозділів (а також розробниками підзаконних нормативно-правових актів). Об’єктивні фактори спричинені недосконалістю окремих норм кримінального процесуального закону, які призводять до неможливості притягнення до кримінальної відповідальності осіб, щовчинили кримінальне правопорушення.Окреслено шляхи розв’язання досліджуваної проблеми. The purpose of the research is to identify the ways to minimize the procedural violations which lead to the impossibility of usage the factual data, obtained while conducting visual surveillance, as such ones,that cannot be recognized as admissible evidence in the criminal proceedings.Methodology.The methodological toolkit is chosen taking into account the purpose, the specifics of the object and the subject of the study. Its basis is general dialectical method of scientific cognition of real phenomena and also their connections with practical activity of the operative-search units and bodies of pre-trial investigation. Special methods of research, used in the article, are the methods of systematic analysis, comparative-legal and modelling ones. With the aim of evaluation of the research’s results the questionnaires of 200 operative workers, 200 investigators and 200 advocates (in Vinnitsa, Kyiv, Poltava, Kherson regions and in KyivCity) are held. The theoretical basis of the study is performed by the latest studies of native and foreign scientists who work in this specific field. Scientific novelty is contained inthe development of the theoretical provisions as to the determination of: the main features of the inadmissibility of evidence, obtained while conducting visual surveillanceof a person, a thing or a place; the most serious and typicalviolations of the procedural order of conducting such a surveillance, which give reasonable grounds for declaring the evidence obtained, inadmissible.Conclusions. The prosecution representatives’ violations of the legislator’s demands as to the procedural order of conducting visual surveillanceof a person, a thing or a place,which lead to the inadmissibility of the received evidence, are grounded as by the subjective so by the objective factors.The subjective factors are related to the misunderstandingor deliberate ignorance of the content of certain norms of the CPC of Ukraine by prosecutors, investigators, employees of operative units (as well as by the drafters of the normative-legal acts). The objective factors are connected with the imperfection of certain norms of the Criminal Procedure Law, which do not facilitate the execution of criminal proceeding tasks but, on the contrary, often lead to the impossibility of prosecution of the persons who have committed criminal offences. The propositions as to the ways of such a situation’s improvement are made.Item Діяльність міжнародних організацій у сферізабезпечення гендерної рівності.Activities of International Organizations in the Field of Gender Equality(2020) Камінська, Н.В.; Kaminska, N.; Свєшнікова, М. М.; Svieshnikova, M.Мета статтіполягає вздійсненні аналізу діяльності міжнародних організацій стосовно забезпеченнягендерної рівності. Задля її реалізації необхідно виконати такі завдання: 1)хронологічно прослідкувати здобутки міжнародних організацій щодо забезпечення гендерної рівності; 2) виокремити напрями діяльності сучасних міжнародних організацій уцій сфері; 3) класифікувати розроблені та прийняті міжнародно-правові стандарти й відповідні міжнародно-правові акти; 4)зʼясувати роль України в правотворчій і правозастосовній діяльності міжнародних організацій. Методологічну основудослідження становить низка підходів і методів наукового пізнання, зокрема: порівняльно-правовий тасистемний, історичний і формально-юридичний, структурно-функціональний. Наукова новизна. Системний аналіз діяльності міжнародних організацій демонструє найбільший внесок і значущість для забезпечення гендерної рівності Організації Об’єднаних Націй та її структур, ОрганізаціїПівнічноатлантичного договору, Організаціїз безпеки і співробітництва в Європі, Ради Європи. Вони розробилизначнукількість загальнообовʼязкових і рекомендаційних міжнародно-правових актів, які становлять правову основу паритетної демократії на універсальному та регіональному рівнях, розвитку механізмів гарантування й реалізації рівних прав іможливостей жінок та чоловіків. Висновки. Розроблені й прийняті сучасними державами в межах Організації Об’єднаних Націй міжнародно-правові стандарти спрямовані на подолання дискримінації за статевою ознакою, насильства, гендерної нерівності, а також гарантування розширення участі жінок і дівчат урізних сферах життєдіяльності. Конкретизовано ці правові норми в міжнародно-правових актах регіонального та міжрегіонального масштабу. Основними напрямами діяльності сучасних міжнародних організацій з питань забезпечення гендерної рівності є: 1)розроблення та прийняття міжнародно-правових актів;2) формування інституційних засад; 3) реалізація міжнародних проєктів, програм, організація міжнародних конференцій і нарад різних рівнів; 4) координація івзаємодія міжнародних організацій, зокрема в секторі безпеки й оборони; 5)моніторинг та розʼяснювальна робота; 6)сприяння впровадженню стандартів гендерної рівності на внутрішньодержавному рівні, імплементація їх у національне законодавство. Thepurpose of this article is to analyze the activities of international organizations on gender equality. To achieve this, the following tasks need to be addressed: 1) track the achievements of international organizations in the direction of gender equality chronologically; 2) identify the activities of existing international organizations in this field; 3) to classify the developed and adopted international legal standards and the relevant international legal acts; 4) to find out the role ofUkraine in the law-making and legal activities of international organizations. The methodological basisof the study is a number of approaches and methods of scientific knowledge. These are, in particular, comparative-legal and systemic, historical and formal-legal, structural-functional and other methods. Scientific novelty.The systematic analysis of the organization of the activities of existing international organizations demonstrates the greatest contribution and importance to the gender equality of the UN and its structures,NATO, OSCE, the Council of Europe. They have developed a significant number of internationally binding and advisory instruments, which form the legal basis of parity democracy at the universal and regional levels, the development of mechanisms for guaranteeing and exercising equal rights and opportunities for women and men. Conclusions. International legal standards developed and adopted by modern states within the UN framework to combat gender discrimination, violence, gender inequality, and to ensure greater involvement of women and girls in various spheres of life. The main activities of existing international organizations on gender equality are: 1) development and adoption of international legal acts, 2)creation of institutional framework; 3) implementation of international projects, programs, holding international conferences and meetings at different levels; 4)coordination and cooperation of international organizations, in particular in the security and defense sector; 5) monitoring and awareness-raising activities; 6)promoting the implementation of gender equality standards at the national level, implementation of them into national legislation.Item Еволюція доктринальних джерел з питань гендерної рівності. Evolution of Doctrinal Sources on the Issues of Gender Equality(2020) Романова, Н. В.; Romanovа, N.Метоюнаукової статті є дослідження розвитку джерел у сфері гендерної рівності, а також висвітлення світоглядних поглядів на питання гендерної рівності, сформованих науковцями в контексті філософії, історії,педагогіки, психології, релігієзнавства, культурології, філології, соціології, економіки, права, які стали підґрунтям для доктринальних джерел у сфері гендерної рівності. Методологічнуосновустатті становить сукупність принципів наукового пізнання, філософських, загальнонаукових і конкретнонаукових методів, за допомогою яких було проаналізовано історію становлення та розвитку джерел у сфері гендерної рівності, а також міждисциплінарні звʼязки результатів дослідження. Наукова новизнапублікації полягає в тому, що в ній удосконалено систематизацію джерел у сфері гендерної рівності й визначено їх фундаментальне підґрунтя; уперше запропоновано висвітлювати гендерну рівність не лише як правову, а й як міждисциплінарну категорію; проаналізовано подальший розвиток доктринальних джерел у сфері гендерної рівності. Висновки. Сформульованотакі положення: уперше про гендерну рівність зазначають у правових джерелах у другій половині XVII ‒ другій половині XVIIІ століття.Ідеюгендерної рівності систематично вдосконалювали, спочатку на державному рівні розвинених країн, потім –на міжнародному, що зумовило зміни в усвідомленні сутностіта значення гендерної рівності для інших країн. Останніми роками сформувалася тенденція до активізації діяльності міжнародних організацій та держав стосовно реалізації гендерної рівності, розширення прав і можливостей чоловіків та жінок, а також трансформації усвідомлення гендерної рівності від утопічної ідеї до основного права людини, принципу. Обґрунтовано, що гендерна рівність є не лише правовоюкатегорією, а й міждисциплінарною, якувисвітлено крізь призму філософії, історії, педагогіки, психології, релігієзнавства, культурології, філології, соціології, економіки. The purposeof the scientific article is a comprehensive study of the development of sources in the field of gender equality, as well as coverage of worldviews on issues of gender equality, formed by the understanding of scientists in the context of philosophy, history, pedagogy, psychology, religious studies, cultural studies, philology, sociology, economics, law, which have become basis for the formation of doctrinal sources in the field of gender equality. The methodologicalbasis of scientific research is a combination of the principles of scientific knowledge, philosophical, general scientific and concrete science methods, with the help of which it was possible to study the history of the formation and development of sources in the field of gender equality, as well as the interdisciplinary connections of the research results. The scientific noveltyof the publication is that the systematization of sources in the field of gender equality is improved and their fundamental basis is given; for the first time, it was proposed to consider gender equality not only from the point of view of law, but as an interdisciplinary category; further development of doctrinal sources in the field of gender equality is considered. The conclusionsof the scientific article are reduced to the following provisions, namely: the first mention of gender equality arose at a certain historical stage in the development of law (the second half of the XVII ‒the second halfof the XVIII century). The idea of gender equality was constantly evolving, first at the state level of the developed countries of the world, then at the international level, which in turn provoked changes in the understanding of the essence and significance of gender equality for other countries. Recently, there has been activity in the activities of international organizations and states to achieve gender equality, the empowerment of men and women, as well as a change in understanding of gender equality from a utopian idea to a fundamental human right, principle. The study found that gender equality is not only a legal issue, but has an interdisciplinary nature and is also viewed through the prism of philosophy, history, pedagogy, psychology, religious studies, cultural studies, philology, sociology, economics.Item Етичні засади формування службового права. Ethical Foundations of Service Law(2020) Самойленко, О. С.; Samoilenko, O.Метастатті полягає в оцінюванні наукових позицій стосовно впливу етики на право загалом іструктурні елементи системи права,визначенні напрямів і результатів такого впливу, а також з’ясуванні ролі етичних засад у формуванні дієвого механізму правового регулювання публічної служби. Методологія.З огляду на окреслену мету, специфіку об’єкта й предмета дослідження, методологічну основу публікації становить комплекс методів, завдяки яким було розглянуто підходи до розуміння ролі етики в праві. Метод формальної логіки використанодля з’ясування змісту службового права. Емпіричний метод було застосовано під час вивчення питання формування етичних засад службового права. Компаративний –для порівняння українських та іноземних підходів до розробленняетичних засад службового права. Наукова новизназумовлена тим, що етична складова є засадою для формування правової системи на аксіологічному, гносеологічному, праксеологічному рівнях. Тому в публікації обґрунтовано відмінності між поняттями «етика права», «правова етика», «юридична етика» та «правнича етика». Висновки.Важливим елементом удосконалення службового права є етична складова. По-перше, зниженнявпливу влади та релігійних норм на поведінку людини потребує формування нового чи вдосконалення попереднього механізму регулювання суспільних відносин. По-друге, право та мораль у вигляді етичних норм є історично взаємопов’язаними, механізм їх взаємовпливу перевірений часом. По-третє, їм притаманна компенсаторна функція:якщоправо не може вирішити суспільного конфлікту, посилаютьсяна норми моралі. Завдяки цьому зниження рівня моральності,з огляду на специфікурозвитку суспільства (послаблення уваги людини до суспільства через діджиталізацію, поява нових цінностей),компенсують шляхом закріплення етичних норм у нормах права.Thepurposeof the article is to evaluate the scientific positions on the impact of ethics on law in general and the structural elements of the law system, in particular, to determine the directions and results of such influence, as well as to clarify the role of ethical foundations in the formation of an effective mechanism of legal regulation of public service. Methodology.Given the goal, specificity of the object and object of study, the methodological basis of the publication is a set of methods that allowed to consider approaches to understanding the role of ethics in law. Formal logic method ‒ to find out the content of employment law. The empirical method was applied in the study of the formation of ethical principles of employment law. Comparative ‒ to compareUkrainian and foreign approaches to the formation of ethical principles of official law. Scientific noveltyis due to the fact that the ethical component is the basis for the formation of the legal system at the axiological, epistemological, praxeologicallevels. Therefore, the publication substantiates the differences between the concepts of «ethics of law», «legal ethics», «legal ethics» and «legal ethics». Conclusions.An important element of improving the law of service is the ethical component. First,the reduction of the influence of the authorities and religious norms on human behavior, which requires the formation of a new or improvement of the old mechanism of regulation of social relations. Secondly, law and morality in the form of ethics are historically interrelated and the mechanism of their interplay is time-tested. Thirdly, they have an inherent compensatory function ‒ where the right to resolve a social conflict comes to the aid of moral standards, in turn ‒ a decrease in the level of morality due to the peculiarities of social development (diminishing human attention to society through digitization, the emergence of new values) is compensated for due to the consolidation of ethical rules in the rules of law.Item Законодавче регулювання оперативно-розшукової діяльності: проблеми та шляхи їх розв’язання.Legislative Regulation of Operational and Investigative Activities: Problems and their Solutions(2020) Князєв, С.М.; Kniaziev, S.; Чернявський, С.С.; Cherniavskyi, S.; Грібов, М. Л.; Hribov, M.Мета дослідження –внесення пропозицій з удосконалення законодавчого регулювання оперативно-розшукової та інших видів діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів України. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки, зокрема: системно-структурний –для визначення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, зокрема формування понятійно-категорійного апарату, систематизації наукових знань обраного напряму дослідження загалом, комплексного аналізу положень нормативно-правових актів та формування системи пропозицій щодо реформування законодавства й використання в Україні іноземного досвіду; порівняльно-правовий та компаративний –для комплексного аналізу національного законодавства й підзаконних нормативно-правових актів, норм міжнародного права, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності; логіко-юридичний (догматичний) –під час розроблення понятійного апарату, формулювання пропозицій щодо внесення змін і доповнень до законодавчих актів; статистичний–для аналізу вивчених матеріалів оперативно-розшукових справ, кримінальних проваджень, результатів анкетування; соціологічні (анкетування, інтерв’ювання, опитування) –для дослідження думок практичних працівників, визначення ефективності застосування окремих правових інститутів. The purposeof the study is to make proposals for improving the legislative regulation of operational and investigative and other activities of operational units of law enforcement agencies of Ukraine. Methodology.The methodological basis of the study is a dialectical-materialist method of scientific knowledge of socio-legal phenomena, as well as general and special methods of legal science, in particular: system-structural –to determine the content of the studied categories and legal phenomena, including the formation of conceptual and categorical apparatus. the direction of research in general, a comprehensive analysis of the provisions of regulations and the formation of a system of proposals for reforming legislation, the formation of a system of proposals for the use of foreign experience in Ukraine; comparative law and comparative –for a comprehensive analysis of domestic legislation and bylaws, international law, which constitute the legal basis of the ORD; logical and legal (dogmatic) –in the development of the conceptual apparatus, the formulation of proposals for changes and additions to legislation; statistical –for the analysis of the studied materials of ORS, criminal proceedings, results of questionnaires; sociological (questionnaires, interviews, surveys) –to study the opinions of practitioners, to determine the effectiveness of certain legal institutions.Item Засади проведення слідчих (розшукових) дій у контексті практики Європейського суду з прав людини. Fundamentals of Conducting Investigative(Search) Actions in Accordancewith the Practice of the European Courtof Human Rights(2020) Чорноус, Ю. М.; Chornous, Yu.; Гвоздюк, В. В.; Hvozdiuk, V.Метою статті єформування засад проведення слідчих (розшукових) дій на підставі практики Європейського суду з прав людини. Досягнення цієї мети передбачало виконання таких завдань: висвітлити значення практики Європейського суду з прав людини в кримінальному провадженні та безпосередньо під час проведення слідчих (розшукових) дій; проаналізувати окремі рішення Європейського суду з прав людини, які необхідно враховувати під час проведення слідчих (розшукових) дій.Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання явищ, а також їхніх зв’язків із практичною діяльністю органів досудового розслідування, прокуратури та суду. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: порівняльно-правовий –під час аналізу норм міжнародного й національного законодавства, рішень Європейського суду з прав людини, наукових категорій; історико-правовий –під час розгляду наукових позицій щодо окремих проблемних питань; системно-структурний –для формулювання завдань, які виконують у процесі проведення органами досудового розслідування слідчих (розшукових) дій на підставі практики Європейського суду з прав людини.Thepurposeof the article is to form the fundamentals for conducting investigative (search) actions, in accordance with the practice of the European Court of Human Rights. Achieving of this goal was to solve the following problems: to disclose the importance of the practice of the European Court of Human Rights in criminal proceedings and directly during investigative (search) actions; to analyze certain decisions of the European Court of Human Rights to be considered while conducting investigative (search) actions. Methodology.The methodological toolkit was chosen considering the aim, the specific character of the object and subject of the research. The general dialectical method of scientific cognition of the phenomena, as well as their relation to the practical activity of the bodies of pre-trial investigation, prosecutor's office and court, is decisive. There following special methods of the research were used: the comparative law method –was used in the analysis of the norms of international and national legislation, decisions of the European Court of Human Rights, scientific categories; historical method in law was used in order to reveal scientific views on particular problematic issues; structural method was used to formulate issues that are solved as a resultof investigative (search) actions conducted by pre-trial investigative bodies considering the practice of the European Court of Human Rights.Item Захист професійної діяльності журналістів: проблеми міжгалузевого регулювання. Protecting Journalistsʼ Professional Activity: Problems of Cross-Industry Regulation(2020) Довгань, О. О.; Dovhan, O.Мета статті –проаналізувати галузеві й міжгалузеві аспекти регулювання та захиступрофесійної діяльності журналістів, а також акцентувати увагу на механізмах регулювання тазахисту матеріальних інематеріальних прав у цій діяльності, насамперед –правнажиття таздоров’я. Методологія. Дослідження ґрунтується на діалектичному методі, обумовленому метою та предметом статті, що застосовують одночасноз такими методами, як аналіз ісинтез, індукція та дедукція, аналогія,моделюванняйабстрагування, а також системний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий тощо. Наукову новизну відображено в актуалізації таокресленніпроблемних питань галузевого та міжгалузевого регулювання, захисту професійної діяльності журналістів. Визначено аспекти гарантування права на свободу думки й слова, вільне вираження своїхпоглядів і переконань, зокремавпрофесійній діяльності журналістів. Висновки. На підставі вивченняконституційного, цивільного, кримінального йіншого галузевого законодавства України висвітлено як позитивні, так і негативні аспекти захисту професійної діяльності журналістів. Синтез міжгалузевого нормативно-правового регулювання в цій сфері засвідчуєпотребу в упорядкуванні та вдосконаленні законодавства з питань професійної діяльності журналістів. Зокрема, акцентовано на значущості захисту форми творчого вираження ідей як результату професійної діяльності журналістів, їх охорони під час виконання службових обов’язків, захисту честі, гідності танедоторканності журналістів. The purposeof the article is to analyze the sectoral and intersectoral aspects of regulation and protection of journalistsʼ professional activity, as well as to focus on the mechanisms of regulation and protection of material and intangible rights in this activity, most of all, the rights of life, health and more. The methodologicalbasisof the study is the dialectical approach, determined by the purpose and object of the article, used in addition to such methods as: analysis and synthesis, induction and deduction, analogy and modeling, abstraction, as well as systemic, structural, functional, comparative ones and so on. Scientific noveltyis expressed in the actualization, coverage of problematic issues of sectoral and cross-sectoral regulation, protection of journalistsʼ professional activity. Certain guarantees of the right to freedom of thought and speech, to the free expression of their views and beliefs, in particular, in the professional activity of journalists, have been elucidated. Conclusions.On the basis of the study of the constitutional, civil, criminal and other sectoral legislation of Ukraine, both positive and negative aspects of the protection of journalistsʼ professional activity are covered. The synthesis of cross-sectoral regulatory regulation in this area demonstrates the need to streamline a large body of legislation on the professional activity of journalists, and to improve it. The importance of protecting the form of creative expression of ideas in works due to the professional activity of journalists, their protection in the performance of official duties, protection of honor, dignity, integrity of journalists, and others, is particularly emphasized.Item Корупційні кримінальні правопорушення: концептуальні проблеми в контексті реформування кримінального законодавства України. CorruptionRelatedCriminal Offenses: Conceptual Issues in the Context of Reforming theCriminal Legislation of Ukraine(2020) Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.Метоюстатті є виявлення проблемних питань, пов’язаних із конструюванням кримінально-правових положень, що стосуються корупційних кримінальних правопорушень, як у Кримінальному кодексі України, так і в проєкті Загальної частини Кримінального кодексу України 2020 року, а також визначення шляхів їх розв’язання. У статті використано комплекс науковихметодів,а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, положення Кримінального кодексу України, а також практика його застосування. Наукова новизнастатті полягає в тому, що в ній: 1)висвітлено проблеми визначення корупційного кримінального правопорушення та шляхи їх розв’язання; 2)виявлено вади у визначенні корупційного злочину, передбаченого в проєкті Загальної частини Кримінального кодексу України 2020року, сформульовано пропозиції щодо їх усунення; 3)з’ясовано основні переваги й недоліки переліку корупційних правопорушень, що міститься в примітці до ст.45 Кримінального кодексу України; 4)удосконалено класифікацію корупційних кримінальних правопорушень за способом і суб’єктом їх учинення; 5)визначено зміст, позитивні та негативні аспекти кримінально-правових наслідків корупційного кримінального правопорушення.The purposeof the article is to identify major problematic issues related to the construction of criminal law provisions in the area of corruption offenses, both in the Criminal Code of Ukraine and in the draft General Part of the Criminal Code of Ukraine of 2020, as well as to identify ways to solve them. The article employs a set of researchmethods, namely: terminological, system-structural, formal-logical, comparative-legal. The theoretical basis of the study is constituted by the works of Ukrainian and foreign scientists, by provisions of the Criminal Code of Ukraine, as well as by the practice of their application. Thescientific noveltyof the article is based on the following: 1) the problems of determining a corruption offense and ways to solve them have beenrevealed; 2) shortcomings in the definition of corruption, provided for in the draft General Part of the Criminal Code of Ukraine 2020 and formulates proposals for their elimination have been identified; 3) main advantages and disadvantages of the list ofcorruption offenses contained in the note to Art. 45 of the Criminal Code of Ukraine have been identified; 4) classification of corruption criminal offenses according to the method and subject of their commission has been improved; 5)the content, positive and negative sides of the criminal-legal consequences of a corruption criminal offense have been revealed.Item Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють злочини шляхом незаконного заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом. Criminological Characteristics of Persons who Committing Crimes Through Unlawful Possession of a Passport or Other Important Personal Document(2020) Гетьман, А. Д.; Hetman, A.Метою статті єздійснення кримінологічногоаналізуособи злочинця, який незаконно заволодіває паспортом або іншим особистим важливим документом. Для реалізації мети було виконано низку завдань, зокрема:здійснено кримінологічну характеристикуосіб, які вчиняють злочини шляхом незаконного заволодіння паспортом або іншим важливим особистимдокументом; розглянутобіологічну сутність злочинців, психологічний аспект їхньої поведінки, соціально-демографічні ознаки; розробленоїх морально-психологічну характеристику. Слушною є думка про те, що особа злочинця ‒ це складне поняття, яке охоплює біологічні, психологічні та соціальні аспекти людини. Також акцентованона психологічних аномаліях, їх впливіна особу та формування злочинноїповедінки. У статті розглянуто соціально-демографічні та морально-психологічні характеристики злочинця, який здійснює незаконне посягання на паспорт або інший особистий важливий документ, і вплив таких характеристик на формування особи злочинця.Методологія.У процесі дослідження застосовано конкретно-соціологічні методи:масовеопитування;вивчення документів, зокрема судовихрішеньіматеріалівкримінальних проваджень, що дало змогу ґрунтовніше висвітлити соціально-психологічні причини злочинної поведінки осіб, які посягали на особисті важливі документи. Шляхом використання статистичногометодубуло порівняно висновки, отримані на підставі результатів застосування соціологічних методів. Завдяки цьому булоз’ясовано, чи є типовими й обґрунтованими закономірності, встановлені під час масових опитувань івивчення документів. Наукова новизна публікації полягає в тому, що вперше запропоновано детальний кримінологічний портрет особи злочинця, який посягає на паспорт або інший особистий важливий документ, що сприятиме розробленню ефективних заходів запобігання злочинам цієї категорії, зниженню рівня злочинності та розвитку міжнародного співробітництва в зазначеній сфері. Висновки.На підставі здійсненого аналізу було виокремлено найпоширеніші кримінологічні характеристики злочинця, який посягає на паспорт або інший особистий важливий документ. Thepurpose of this article is to criminological analyze the person of the offender who unlawfully seizes the passport or other personally identifiable document. To accomplish this, the following tasks have been accomplished, namely the criminological characterizationof the perpetrators of the crimes through the misappropriation of a passport or other important personal document. In particular, the author examines the biological nature of criminals, the psychological side of their behavior, socio-demographic characteristics, the moral and psychological characteristics. The authorʼs opinion is true that the identity of the offender is a complex concept that includes both biological, psychological and social aspects of the person. Particular attention is paid to psychological anomalies and their impact on the individual and the formation of criminal behavior. The article deals with the socio-demographic and moral-psychological characteristics of the offender, who commits an illegal encroachment on a passport or other important personal document and the influence of such characteristics on the formation of the offenderʼs personality. Methodology.In the course of the research specific sociological methods were used: mass questioning and examination of documents, including court decisions and materials of criminal proceedings, which made it possible to penetrate more deeply into the social and psychological causes of criminal behavior of persons who violated personal important documents. The statistical method made it possible to compare the conclusions drawn from the sociological methods, which helped to determine whether the regularities established in the mass surveys and study of documents are typical and justified. Thescientific noveltyof the publication is that for the first time a detailed criminological portrait of an offender has been offered, encroaching on a passport or other personally identifiable document, which will further help to develop effective measures to prevent crimes in this category, reduce crime rates and develop international cooperation in the field. Conclusions.Based on the analysis, we were able to identify the prevailing criminological significant characteristics of the offender who encroaches on the passport or other personally identifiable document.Item Механізм захисту прав і свобод людини в діяльності Національної поліції України. Mechanism for Protection of Human Rights and Freedoms in Activity of National Police of Ukraine(2020) Коваленко, В. В.; Kovalenko, V.Метоюстатті є здійснення теоретичногоузагальнення та виконання комплексного науково-прикладного завдання щодо формування теоретичної концепції змісту механізму захисту прав і свобод людини в діяльності Національної поліції України зрозробленням пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства та правозастосовної практики. Методологія.Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання,шляхом застосування якого було розглянутоправові, функціональні, організаційні та процедурні аспекти захисту прав і свобод людини та громадянина в діяльності правоохоронних органів (їх розвиток, взаємозв’язок та взаємовплив). За допомогою гносеологічного методу було з’ясовано роль Національної поліції України в системі забезпечення прав людини,завдяки логіко-семантичномуметоду поглиблено понятійний апарат, визначено сутність понять «механізм охорони» та «механізм захисту». Шляхом використання системно-структурного методу досліджено складові елементи такого механізму захисту. Структурно-логічний метод застосовано для визначення основних напрямів оптимізації захисту прав і свобод людини в діяльності Національної поліції України.The purposeof the article is to theoretically summarize and solve a complex scientific and applied problem of forming a theoretical concept of the content of the mechanism of protection of human rights and freedoms in the activities of the National Police of Ukrainewith the development of proposals and recommendations aimed at improving legislation and applicable law practice. The methodologicalbasis of the research is the dialectical method of scientific cognition, which allows to consider the legal, functional, organizational and procedural aspects of the protection of human and citizen’s rights and freedoms in the activities of law enforcement agencies in their development, interconnection and mutual influence. The epistemological method revealed the role and importance of the National Police of Ukraine in the human rights system; logical-semantic method deepened the conceptual apparatus, defined the essence, features and meaning of «mechanism of protection» and «mechanism of protection.» Using the system-structural method, the constituent elements of such a protection mechanism are investigated. The structural-logical method is applied to determine the main directions of improvement and optimization of protection of human rights and freedoms in the activities of the National Police of Ukraine.Item Міжнародно-правові гарантії прав підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні in absentia. International and Legal Safeguards for Rights of Suspect and Accused in Trials in Absentia(2020) Калінніков, О. В.; Kalinnikov, O.Метою статті є дослідження Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права,міжнародних договорів, а також практики Європейського суду з прав людини та Комітету з прав людини ООН щодо застосування положень таких договорів задля визначення міжнародних кримінальних процесуальних гарантій прав підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні за відсутності окреслених осіб (in absentia) та висвітлення їх змісту. Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки обʼєкта й предмета дослідження. Визначальними є наукові методи системного аналізу, узагальнення. Наукова новизна публікаціїполягає в системному дослідженні таких кримінальних процесуальних гарантій прав підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні in absentia,як міжнародно-правові,що сформульовані в міжнародних договорах, практиці міжнародних організацій,позиціях органів Ради Європи та спрямовані на реалізацію принципу невідворотності покарання йзабезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. На підставі результатів здійсненого дослідження сформульовано висновки:1)кримінальне провадження за відсутності підозрюваного, обвинуваченого in absentia з метою дотримання прав та інтересів учасників кримінального провадження може бути здійснено лише в разі забезпеченнягарантій, визначених міжнародними договорами; 2) під час запровадження в національній правовій системі кримінального провадження за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого слід дотримуватися міжнародно-правових гарантій задля віднайдення компромісу між санкціями, що передбаченізаконодавцем стосовно особи, яка не зʼявилася до суду, і їїпроцесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду; 3)до основних міжнародно-правових гарантій прав підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні in absentia належать такі: процедуру in absentia необхідно застосовуватипередусім щодо злочинів невеликої тяжкості;справу обвинуваченого не слід розглядати за його відсутності, крім випадків очевидної відмови особи від права на участь у розгляді справи; лише на національні державні органи покладено обовʼязок на належному рівні поінформувати обвинуваченогопро обвинувачення, дату розгляду справи; підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні in absentia має право захищати себе особисто й використовувати юридичну допомогу захисника; кожен обвинувачений під час розгляду справи in absentia повинен мати можливість оскаржити прийняте щодо нього судове рішення. The purpose of the articleis to study the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, the International Covenant on Civil and PoliticalRights, international treaties and case law of the European Court of Human Rights and the Human Rights Committee with regard to application of the provisions of such international treaties in order to determine the international criminal procedural safeguards for the rights of a suspect and accused in the trial in absentia and define the contents thereof. Methodology.The methodological tool was chosen taking into account the aim, specificity of the object and subject of the research. The scientific methods of the system analysis and generalization are decisive. The scientific noveltyof this publication consists in systematic study of such criminal procedural safeguards for the rights of a suspect and accused in the trial in absentia as international law ones, set out in international treaties, case law of international organizations and positions of the authorities of the Council ofEurope, and targeted at ensuring the no-impunity principle and protection of the rights and legitimate interests of the participants of criminal proceeding. Based on the results of the conducted research, the following conclusions have been drawn: 1) the trial in absentia of a suspect and accused for the purpose of observing the rights and interests of the participants of the criminal proceeding shall be conducted subject to observance of the safeguards stipulated by international treaties; 2) when introducing the trial in absentia of a suspect and accused in the national legal system, it is necessary to comply with the international legal safeguards in order to reach a compromise between the sanctions imposed by the legislator with regard to a person who failed to appear before a court and his/her procedural rights thus ensuring the fairness of the trial; 3) the basic international legal safeguards for the rights of a suspect and accused in the trial in absentia may include: the «in absentia» procedure shall be applied mainly for the crimes of minor gravity; the case of an accused shall not be considered in his/her absentia, except for the cases of explicit person`s waiver of the right to participate in the case; it shall be the responsibility of the national authorities to duly notify an accused of the charges and the date of the trial; a suspect and accused in the trial in absentia shall be entitled to protect himself/herself personally and seek legal assistance of a lawyer; each accused in the trial in absentia shall have the opportunity to appeal against the court judgement.Item Основні напрями розвитку місцевого самоврядування в Україні. Main Directions of Development of Local Self-Government in Ukraine(2020) Чернеженко, О. М.; Chernezhenko, O.Метоюстатті є виявлення актуальних проблем іпитань, пов’язаних із формуванням ірозвитком місцевого самоврядування в Україні, а також аналіз концепції місцевого самоврядуваннята визначення її особливостей. У статті використано комплекс науковихметодів: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, Конституція України та Європейська хартія місцевого самоврядування. Наукова новизнастаттіполягає в тому, що в ній здійсненокомплексне дослідженнязасад розвитку місцевого самоврядування у контекстійого модернізації та інтеграції, з огляду на останні міжнародні тенденції муніципального управління та внутрішніх соціальних перетворень. Запропонованорішення для розбудови оперативного йефективного місцевого самоврядування в Україні. За результатами здійсненого дослідження сформульовано такі висновки:1) з огляду надосвід інших західноєвропейських країн, питання здійснення економічних, соціальних іполітичних реформ в Україні слід розглядати в аспекті європейської інтеграції; 2) для ефективного впровадження цього курсу необхідні такі скоординовані заходи влади на всіх рівнях: здійснення основних інституційних змін; реформування принципів і методів роботи, а також підготовка, перепідготовката підвищення кваліфікації персоналу; надання фінансово-економічних можливостей для стимулювання розвитку місцевого самоврядування; 3)дефектність правових інструментів ібракчіткого фінансового механізму реалізації реформи місцевого самоврядування (остання має формальний, імітаційний характер), корупція в органах державної влади та місцевого самоврядування,несформованістьстратегічного бачення розвитку країни –це фактори, що стримуютьмодернізацію місцевого самоврядування в Україні.Thepurposeof the article is to identify current problems and issues related to the formation and development of local self-governance in Ukraine, as well as to analyze the concept of local self-government and its features. The article uses a set of scientificmethods, namely: terminological, system-structural, formal-logical, comparative-legal. The theoretical basis of the study are the works of Ukrainian and foreign scientists, the Constitution of Ukraine and the European Charter of Local Self-Government. Thescientific noveltyof the article is that it highlights a comprehensive study on the development of local government in the light of its modernization and integration, taking into account the latest international trends in municipal governance and domestic social transformations. The paper also proposes some solutions for building efficient and effective local self-government in Ukraine. According to the results of the study, the following conclusionswere drawn: 1) based on the experience of other West European countries, the issue of implementing economic, social and political reforms in Ukraine should be considered in the light of European integration; 2) effective implementation of this course requires the following coordinated measures from the authorities at all levels: implementation of major institutional changes; reforming the principles and methods of work, including training, retraining and the professional development of personnel; providingfinancial and economic opportunities for stimulating the development of local self-government; 3) the defectiveness of legal instruments and lack of a clear financial mechanism for implementing local self-government reform (the latter is formal, imitativenature), corruption in state authorities and local self-government bodies, no strategic vision of the country’s development –all of these delay the modernization of local self-government in Ukraine.Item Особливості повідомлення про підозру особі, яка перебуває на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Peculiarities of Serving Notice of Suspicion to Person Staying in Temporary Occupied Donetsk and Luhansk Regions(2020) Атаманов, О. М.; Atamanov, O.Метою статтіє аналіз особливостей правового регулювання повідомлення про підозру особі, місцезнаходження якої встановлено, місце проживання та/або перебування якої знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, а також виокремленняактуальних теоретичних і практичних проблем, що постають під час вручення письмового повідомлення про підозру особі, яка перебуває на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Методологія.З огляду на поставлену мету, специфіку об’єкта тапредмета дослідження обрано методологічний інструментарій. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) –для з’ясування змісту досліджуваного питання; метод системного аналізу –для формулювання висновків дослідження та окреслення напрямів удосконалення кримінального процесуального законодавства України; теоретичний –у процесі дослідження наукової та навчально-методичної літератури. Thepurpose of the article is to analyse the peculiarities of legal regulation of serving the notice of suspicion to a person whose location has been established, who resides and/or stays in temporary occupied Donetsk and Luhansk regions, as well as establishment of current theoretical and practical problems in serving a written notice of suspicion to a person located in temporary occupied Donetsk and Luhansk regions. Methodology.In view of the said aim, specificity of the object and subject of the research, the methodological tool has been chosen. During the research, asystem of methods of scientific cognition has been applied: the formal logic (abstraction, analogy, deduction, induction, synthesis) –to study the content of the matter under consideration; the systematic analysis –to outline directions of improvement of criminal procedure legislation of Ukraine; the theoretical approach –in the process of study of scientific, educational and methodological literature.Item Порушення правил щодо карантину людей: аналіз складу правопорушення. Violation of People’s Quarantine Rules: an Analysis of Composition of the Criminal Offense(2020) Волуйко, О. М.; Voluiko, O.; Волуйко, О. М.; Voluiko, O.Метоюстатті є виявлення проблемних питань кваліфікації порушення правил щодо карантину людей, недоліків конструювання ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначення шляхів їх усунення. У статті використано комплекс науковихметодів, а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також практика їхзастосування. Наукова новизнастатті полягає в тому, що в ній визначено об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є необхідною умовою ефективного застосування цієї норми як заходу адміністративного примусу. Виявлено окремі вади в конструкції складу цього правопорушення, пов’язані насамперед з його об’єктивною стороною, а також запропоновано шляхи їх усунення. The purposeof the article is to identify problematic issues of qualification of violation of people’s quarantine rules, to establish the shortcomings of construction of Art. 44-3 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses, and to determine ways to eliminate them. The article uses a set of scientific methods, namely: terminological, system-structural, formal-logical, comparative-legal. The theoretical ground of study consists of works of Ukrainian and foreign scholars, provisions of the Code of Ukraine on Administrative Offenses, as well as practice of their application. The scientificnoveltyof the article is that it defines the object, the objective side, the subject, the subjective side of the administrative offense under Art. 44-3 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses as the necessary condition for effective application of this norm as a measure of administrative enforcement. Some shortcomings in structure of this offense, primarily related to its objective side, have been identified and some ways to eliminate them have been suggested.Item Порушення правил і норм щодо запобігання COVID-19: актуальні проблеми кримінальної та адміністративної відповідальності. Violation of Covid-19 Prevention Rules and Regulations: Current Issues of Criminal and Administrative Liability(2020) Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.; Чернявський, С. С.; Cherniavskyi, S.Метоюстатті є виявлення проблемних питань кваліфікації порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам і масовим отруєнням,порушень правил щодо карантину людей, недоліків конструювання відповідних заборонних правових норм, визначення шляхів їх усунення та формування пропозицій з удосконалення. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, положення Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також практика їх застосування. Наукова новизнастатті полягає в тому, що в ній висвітлено аспекти соціальної обумовленості заборонної кримінально-правової норми, передбаченої ст. 325 Кримінального кодексу України; виявлено тенденцію суттєвого впливу пандемії, спричиненої коронавірусною хворобою (COVID-19), на динаміку та структуру злочинності; акцентовано на необхідності дослідження питання про підстави адміністративної чи кримінальної відповідальності за умисний кашель, плювання чи чхання на працівників екстрених служб та іншихсуб’єктів, що знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом. Виокремлено проблемні аспекти, пов’язані з порушенням санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням, а також запропоновано окремі шляхи їх розв’язання. Thepurposeof the article is to identify problematic issues of qualification of violations of sanitary rules and regulations for the prevention of infectious diseases and mass poisoning, shortcomings in the construction of relevant prohibitive legal norms, identify ways to solve them and formulate proposals for improvement.The article uses a set of scientific methods, namely: terminological, system-structural, formal-logical, comparative-legal.The theoretical basis of the study are the works of Ukrainian and foreign scientists, the provisions of the Criminal Code of Ukraine and the Code of Administrative Offenses, as well as the practice of their application.Thescientific noveltyof the article is that it highlights certain aspects of the social conditionality of the prohibitive criminal law provided for in Art. 325 of the Criminal Code of Ukraine; the tendency of significant influence of the pandemic caused by a coronavirus disease (COVID-19) on dynamics and structure of crime is revealed;attention is drawn to the need to investigate the grounds for administrative or possibly criminal liability for intentional coughing, spitting or sneezing on emergency workers and other subjects at the forefront of the fight against coronavirus.The problematic issues related to the violation of sanitary rules and regulations for the prevention of infectious diseases and mass poisoning are identified, as well as some ways to solve them.Item Порівняльний аналіз кримінального провадження inabsentiaв законодавстві ФРН та України. Comparative Analysis of Trial in Absentia in Legislation of the FRG and Ukraine(2020) Калінніков, О. В.; Kalinnikov, O.Метою статті є порівняння кримінального процесуального законодавства Федеративної Республіки Німеччини та України щодо кримінального провадження за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого на стадії як досудового розслідування, так і судового розгляду, а також дослідження відповідності законодавств цих країн міжнародним документам, у яких визначено критерії, що регламентують розгляд у порядку inabsentiaта практиці Європейського суду з прав людини. Методологія.З огляду на поставлену мету, особливості об’єкта й предмета дослідження, обрано методологічний інструментарій. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) –для з’ясування змісту розглядуваного питання; теоретичний –у процесі дослідження наукової та навчально-методичної літератури. Thepurpose of the article is to compare the criminal procedure legislation of the Federal Republic of Germany and Ukraine on criminal proceedings in the absence of a suspect or accused both at the stage of pre-trial investigation and trial, with the study of compliance of these laws with international documents. and the case law of the European Court of Human Rights. Methodology.In view of the set aim, specificity of the object and subject of the research, the methodological tool has been chosen. During the research,asystem of methods of scientific cognition has been applied: the formal logic (abstraction, analogy, deduction, induction, synthesis) –to study the content of the matter under consideration; the theoretical approach–in the process of study of scientific, educational and methodological literature.Item Права жінок у контексті прав людини: упровадження результатів фундаментальних досліджень. Women’s Rights in the Context of Human Rights: Implementation of Basic Research Results(2020) Словська, І. Є.; SlovskaI, I.; Царенко, О. М.; Tsarenko, O.Висвітленоключові характеристики проведення фундаментальних досліджень, особливості їх упровадження в практику правотворення. Проаналізовано діяльність Верховної Ради України дев’ятого скликання, зокрема визначено кількісні та якісні показники законодавчої роботи.Аргументовано значущість феміністичного руху для оптимізації прав та інтересів жінок. Досліджено форми вияву фемінізму. Мета дослідження–вивчення методології вдосконалення прав та інтересів жінок, а також упровадження результатів фундаментальних досліджень із цієї проблематики в практику державотворчих процесів. Завданнями статтіє: визначення значущості прав жінки для сучасного суспільства й держави; аналіз суті наукових досліджень; з’ясування особливостей упровадження наукових досліджень у законодавство України. Методологію дослідження становлять гносеологічний та онтологічний підходи до предмета аналізу. Наукова новизнапублікації зумовлена предметом дослідження та передбачає: подальший науковий розвиток доктрини прав жінок у сучасному суспільстві й державі; удосконалення теоретичного матеріалу щодо суті фундаментальних досліджень і процедури його впровадження; здійснення аналізу ефективності діяльності Верховної Ради України за останні роки її роботи (на підставі показників внесених і прийнятих законопроєктів іпроєктів постанов); обґрунтування доцільності й можливості впливу на правотворчу діяльність органів публічної влади феміністичного руху. The article analyzes the main characteristics of basic research. Emphasis is placed on the peculiarities of their implementation in law-making practice. The activity of the Verkhovna Rada of Ukraine of the 9th convocation, quantitative and qualitative indicators of legislative work aroused special interest. The importance of the feminist movement for optimizing the rights and interests of women is emphasized. Forms of manifestation of feminism are studied. The purposeof the article is to study the methodology of improving the rights and interests of women, as well as the implementation of the results of basic research on this issue in the practice of state-building processes. The tasks are: to determine the importance of women’s rights for modern society and the state; analysis of the essence of scientific research; clarification of the introduction of scientific research into the legislation of Ukraine. The research methodologyis epistemological and ontological approaches to the subject of analysis. The scientific noveltyis due to the subject of research and provides that: 1) the doctrine of women’s rights in modern society and the state has received further scientific development; 2) improved theoretical material on the essence of basic research and the procedure for its implementation; 3) attention is focused on the analysis of the effectiveness of the Verkhovna Rada of Ukraine for the last years of its work (based on the indicators of introduced bills and draft resolutions and the number of adopted ones); 4)the necessity and possibility of influencing the law-making activity of the public authorities by the feminist movement are emphasized.