Т.29, №1

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/30332

Browse

Browsing Т.29, №1 by Title

Now showing 1 - 8 of 8
  • Thumbnail Image
    Item
    Current trends in public involvement in crime prevention policing. Сучасні тенденції залучення громадськості до поліцейської діяльності в запобіганні правопорушенням
    (2024) Dzhuzha Oleksandr; Джужа Олександр; Sіuravchyk Valerіі; Сюравчик Валерій; Shumeiko Tatiana; Шумейко Тетяна
    The relevance of this study is substantiated by the need to implement a strategy of public influence on crime, to improve police-public interaction in the field of crime prevention, new forms and methods of which can be implemented in the activities of the National Police. The purpose of this study was to provide a comprehensive investigation of the practices of involvement of the public, community-based organisations, and individuals in police activities aimed at preventing offences, and of the legal framework in this area. According to the purpose and objectives set, the study employed general and special methods and techniques of scientific cognition, including the methods of analysis, synthesis, classification and grouping, which made it possible to investigate a wide scope of scientific discussions on the issues raised. Based on the analysis of secondary sources, it was found that researchers state a prominent level of public trust in the police and other law enforcement agencies, as well as in state and local governments in economically developed countries. Most researchers attribute this to the positive results and consequences of involving the public, community-based organisations, and individuals in policing activities to prevent crime, protect public safety and order, and protect the rights and freedoms of citizens. It was found that in the modern scientific discourse, such successes are associated with the establishment of effective channels of communication between the police and the public and legislative regulation of such interaction. In this regard, the study elucidated the views of researchers on the approaches to regulatory support for the involvement of the public, community-based organisations, and individuals in police activities in preventing offences in different countries. The study argued the need for legislative consolidation of certain forms and methods of involvement of the public, community-based organisations, and individuals in police activities aimed at protecting public safety and order, protecting life, health and property of citizens, and preventing criminal offences. The review of the current state of scientific research on the issue formed the basis for further theoretical developments in the field of organising effective interaction between law enforcement agencies and society. Актуальність статті обґрунтована необхідністю реалізації стратегії громадського впливу на злочинність, удосконалення взаємодії поліції з громадськістю у сфері запобігання злочинності, нові форми та методи якої можуть бути імплементовані в діяльність Національної поліції. Метою статті є комплексне дослідження досвіду залучення громади, громадських організацій та окремих громадян до поліцейської діяльності в запобіганні правопорушенням, нормативно-правового забезпечення в цій сфері. Відповідно до поставлених мети й завдань у статті використано загальні та спеціальні прийоми та методи наукового пізнання, серед яких: методи аналізу, синтезу, класифікації та групування, які надали можливість опрацювати широкий спектр наукових дискусій з порушеної проблематики. На основі аналізу вторинних джерел встановлено, що дослідники констатують високий рівень довіри суспільства до поліції та інших правоохоронних органів, а також до органів державної влади й місцевого самоврядування в економічно розвинутих країнах. Більшість учених пов’язує це з позитивними результатами та наслідками залучення громади, громадських організацій та окремих громадян до поліцейської діяльності щодо запобігання правопорушенням, охорони публічної безпеки та порядку, захисту прав і свобод громадян. Встановлено, що в сучасному науковому дискурсі такі успіхи пов’язують з налагодженням ефективних каналів комунікації між поліцією та громадськістю і законодавчим регулюванням такої взаємодії. У зв’язку із цим з’ясовано погляди вчених щодо підходів до нормативно-правового забезпечення залучення громади, громадських організацій та окремих громадян до поліцейської діяльності в запобіганні правопорушенням у різних країнах. Аргументовано необхідність законодавчого закріплення певних форм і методів залучення громади, громадських організацій та окремих громадян до поліцейської діяльності з охорони публічної безпеки та порядку, захисту життя, здоров’я, власності громадян, запобігання кримінальним правопорушенням. Здійснений огляд сучасного стану наукового опрацювання проблематики формує підґрунтя для подальших теоретичних напрацювань у сфері організації ефективної взаємодії між правоохоронними органами й суспільством.
  • Thumbnail Image
    Item
    International standards for the application of the presumption of innocence in criminal proceedings. Міжнародні стандарти застосування презумпції невинуватості в кримінальному процесі
    (2024) Khablo Oksana; Хабло Оксана; Svoboda Ivo; Свобода Іво
    The presumption of innocence is an internationally recognized standard of criminal justice. However, law enforcement practice shows a lack of legal certainty regarding the understanding and implementation of certain provisions of this principle of criminal proceedings. The purpose of the publication is to identify and systematize the internationally recognized standards of guaranteeing the right to the presumption of innocence. The study used such methods of cognition as comparison, analysis, generalization, and a systematic approach, which made it possible to describe the results and substantiate the conclusions drawn. It is determined that, according to the case law of the European Court of Human Rights, the purpose of the presumption of innocence is to: ensure a fair trial by preventing accusatory judicial bias; prevent the formation of premature public opinion regarding the guilt/innocence of the accused, which may adversely affect the impartiality of the court; and protect persons who have been acquitted or whose proceedings have been closed on rehabilitative grounds. Ensuring the presumption of innocence requires ensuring that this right is real, not imaginary. It is established that when determining whether the principle of presumption was violated by public officials when informing the public about the progress of criminal proceedings, the European Court of Human Rights takes into account whether the officials' statement prompted the public to believe in the guilt of the person before the court passed a verdict and whether these statements could have influenced the assessment of the facts when making a court decision. When assessing statements made by public officials, it is necessary to distinguish between a statement of suspicion of committing a criminal offence and a statement that a person has committed a criminal offence in the absence of a conviction; to consider the context in which the statement was made and to take into account the actual content of the statements. The author substantiates the rules of the presumption of innocence in time: it is valid until the court verdict enters into force; a guilty verdict does not cancel a person's right to the presumption of innocence until it enters into force; the adoption of an acquittal or the closure of criminal proceedings on rehabilitative grounds requires that a person be found innocent and treated accordingly. The study will ensure unified law enforcement practice of pre-trial investigation bodies, prosecutors, and courts in respect of compliance with the rules of the presumption of innocence, which will contribute to the rule of law. Презумпція невинуватості є міжнародно визнаним стандартом кримінального судочинства. Утім правозастосовна практика засвідчує відсутність правової визначеності щодо розуміння та порядку реалізації окремих положень цієї засади кримінального провадження. Метою публікації є визначення та систематизація міжнародно визнаних стандартів гарантування права на презумпцію невинуватості. Під час дослідження застосовано такі методи пізнання, як порівняння, аналіз, узагальнення, системний підхід, що надали можливість описати результати й обґрунтувати отримані висновки. Визначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини метою застосування презумпції невинуватості є: забезпечення справедливого суду шляхом недопущення обвинувального судового ухилу; запобігання формуванню передчасної громадської думки щодо винуватості/невинуватості обвинуваченого, що може негативно позначитися на неупередженості суду; захист осіб, щодо яких було ухвалено виправдувальний вирок або щодо яких провадження було закрито за реабілітуючими підставами. Забезпечення презумпції невинуватості передбачає необхідність гарантування того, що це право буде реальним, а не уявним. Встановлено, що під час зʼясування, чи було порушено принцип презумпції посадовими особами державних органів під час інформування суспільства про рух кримінальних проваджень, Європейський суд з прав людини враховує, чи спонукала заява посадових осіб громадськість повірити у винуватість особи до винесення судом вироку та чи могли ці твердження вплинути на оцінку фактів під час винесення судового рішення. Оцінюючи повідомлення представників влади, необхідно розрізняти заяву про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та заяву про те, що особа здійснила кримінальне правопорушення за відсутності вироку; ураховувати, у контексті яких обставин було зроблено заяву, і зважати на реальний зміст висловлювань. Обґрунтовано правила дії презумпції невинуватості в часі: діє до моменту набрання вироком суду законної сили; обвинувальний вирок суду не відміняє право особи на презумпцію невинуватості до моменту набрання ним законної сили; ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав вимагає визнання особи невинуватою та відповідного поводження з нею. Проведене дослідження забезпечить уніфіковану правозастосовну практику діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду щодо дотримання правил дії презумпції невинуватості, що сприятиме утвердженню верховенства права.
  • Thumbnail Image
    Item
    Legal aspects of international cooperation in combating organised crime. Правові аспекти міжнародного співробітництва в протидії організованій злочинності
    (2024) Yemets Oleh; Ємець Олег; Voronov Ihor; Воронов Ігор; Hribov Mykhailo; Грібов Микола
    In the context of intensification of globalisation processes, researchers’ attention is drawn to organised forms of crime, which are substantially more difficult to counteract if criminal offences have transnational features. Considering this, it is vital to investigate the content of international treaties aimed at combating transnational organised crime. Thus, the purpose of this study was to identify certain legal features of international cooperation in combating organised crime for further implementation of promising provisions in the work of law enforcement agencies in this area. The methodological framework of the study was formed by both general scientific and special methods of scientific cognition. The study also employed systemic, informational and functional approaches, as well as terminological, systemic-structural, formal-logical, and comparative legal methods of scientific cognition. The study confirmed that organised crime does not recognise the existing borders of states and constantly crosses them. At the same time, law enforcement agencies are quite limited in their actions by these borders, which substantially affects their ability to combat crime, especially organised crime. It was found that the legal framework for international cooperation in combating crime, including organised crime, is gradually being formed, but this process is influenced by the concept of primacy of national law over international law. The study proved that the current terminology of international treaties may not correspond to the terminology used in the national legislation of modern countries, but unification of legislation is reasonably necessary for effective crime prevention. The practical value of the findings obtained is that they can be used to further improve the legal framework for international cooperation. В умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів увагу дослідників привертають організовані форми злочинності, протидія яким істотно ускладнюється, якщо кримінальним правопорушенням властиві транснаціональні ознаки. З огляду на це, актуальним є вивчення змісту міжнародних договорів, спрямованих на боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Цим обумовлена мета публікації щодо визначення окремих правових особливостей міжнародного співробітництва в протидії організованій злочинності для подальшої імплементації перспективних положень у роботу правоохоронних органів у цій сфері. Методологічну основу дослідження становлять як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Крім того, використано системний, інформаційний та функціональний підходи, а також термінологічний, системно-структурний, формально-логічний і порівняльно-правовий методи наукового пізнання. У межах дослідження підтверджено, що організована злочинність не визнає наявних кордонів держав і постійно їх долає. Водночас правоохоронні органи доволі обмежені у своїх діях цими кордонами, що істотно позначається на можливостях протидії злочинності, передусім організованій. Встановлено, що поступово утворюється правове забезпечення міжнародного співробітництва в протидії злочинності, зокрема організованій, однак на цей процес впливає концепція примату національного права над міжнародним. Доведено, що актуальна термінологія міжнародних договорів може не відповідати тій, яку використовують у національному законодавстві сучасних країн, проте уніфікація законодавства є обґрунтовано необхідною для ефективної протидії злочинності. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що їх можна використати для подальшого вдосконалення правових засад міжнародного співробітництва
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    The existence of judgeʼs authority norm in preliminary review as an embodiment of the principle of immediate procedures in civil procedure law. Норма про наявність повноважень судді в попередньому розгляді справи як втілення принципу невідкладного провадження в цивільному процесуальному праві
    (2024) Hidaya Imam; Хідаят Імам; Budiono Abdul Racmad; Будіоно Абдул Рахмад; Santoso Budi; Сантосо Буді; Sulistyarini Rachmi; Сулістяріні Рахмі
    A significant issue in the Indonesian legal system is the accessibility to justice in civil proceedings. This problem primarily arises from the rigid and time-consuming formal requirements, which hinder many individuals from effectively resolving their cases. Failure to meet these formal prerequisites often leads to case dismissals, ultimately impeding the application of the principle of a fast court process. This study aims to explore the extent of judgeʼs authority in assessing these formal requirements during the preliminary review in Indonesia. It adopts a normative juridical research approach, focusing on legislative and conceptual aspects. Primary, secondary, and tertiary legal sources are analysed using various interpretation techniques, including grammatical and systematic interpretations. The findings reveal two contrasting viewpoints: the principle of a passive judge, which views judges as mere court observers without active involvement, and the emerging perspective emphasizing the role of an active judge. The concept of an active judge allows judges to advise plaintiffs on improving their claims if they fail to meet formal requirements, preventing the dismissal of their cases. In administrative and constitutional court proceedings, some mechanisms exist for reviewing and completing claims during the preliminary phase. However, it is essential to note that judges in civil proceedings lack a specific legal basis for providing guidance and recommendations to plaintiffs, and such actions are considered optional rather than obligatory. This lack of concrete implementation of the principles of expediency and access to justice in civil proceedings results in a backlog of cases and numerous cases being dismissed. The results of the study can be used in further regulatory adjustments regarding judgeʼs authority norm for ensuring preliminary review conduct. Суттєвою проблемою індонезійської правової системи є доступність правосуддя в цивільному процесі. Ця проблема повʼязана насамперед із жорсткими й трудомісткими формальними вимогами, які перешкоджають ефективно вирішувати справи. Недотримання цих формальних передумов часто призводить до закриття справ, що стоїть на заваді застосування принципу невідкладного судового процесу. Ця публікація має на меті дослідити ступінь повноважень судді в оцінюванні цих формальних вимог під час попереднього розгляду справи в Індонезії. Для цього застосовано нормативно-правовий підхід до дослідження з акцентом на законодавчих і концептуальних аспектах. Первинні, вторинні та третинні правові джерела проаналізовано з використанням різних методів аналізу, зокрема граматичний та систематичний. Висновки виявляють дві протилежні позиції: принцип пасивного судді, згідно з яким судді є спостерігачами судового процесу без активної участі, і нову перспективу, що визначає роль активного судді. Концепція активного судді дає змогу суддям консультувати позивачів щодо вдосконалення їхніх позовних вимог, якщо вони не відповідають формальним вимогам, запобігаючи закриттю їхніх справ. В адміністративному та конституційному судочинстві передбачено певні механізми для перегляду та доопрацювання позовів на попередньому етапі. Однак важливо зазначити, що в цивільному судочинстві судді не мають конкретної правової бази для надання порад та рекомендацій позивачам, тож такі дії вважають факультативними. Відсутність конкретної реалізації принципів оперативності й доступності правосуддя в цивільному судочинстві призводить до накопичення нерозглянутих справ і численних відмов у відкритті провадження у справах. Результати дослідження може бути використано для подальшого нормативного регулювання. норми про повноваження судді щодо забезпечення проведення попереднього судового розгляду
  • Thumbnail Image
    Item
    The problem of slavery and human trafficking: International law and scientific discourse.
    (2024) Shcherbatiuk Volodymyr; Щербатюк Володимир; Kuras Dmytro; Курас Дмитро; Sokur Yurii; Сокур Юрій
    The expansion of the range of issues related to modern slavery and human trafficking is associated with the intensification of scientific research in this area, which raises the issue of classification and systematization of research in this area. The publication aims at defining the main criteria for systematizing scientific works in the field of combating slavery and human trafficking, and at classifying and analysing one of the selected segments of this body of research. In the context of analysing the process of researching a particular area of scientific interest, the main tools used are the principles of objectivity, scientificity and systematicity, while general scientific methods of cognition – deduction and retrospective, as well as special legal methods – comparative legal and legal forecasting. The analysis of the content and issues of scientific reports on research conducted in the field of combating human trafficking has shown both their high professional level and their focus on processing and summarizing factual data that are mostly not available in the format of ordinary scientific articles. It has also been established that scientific reports are mostly focused on solving practical problems, which increases the benefit of using the formulated conclusions not only in scientific, but also in law enforcement and social work. The practical value of the study lies in the fact that for the first time, an attempt was made to conduct a systematic analysis of a selected segment of works on the problem of modern slavery and human trafficking. Розширення спектру проблем, повʼязаних із сучасним рабством і торгівлею людьми, зумовило інтенсифікацію наукового пошуку в цій сфері, що актуалізує проблему класифікації та систематизації досліджень у цій галузі. Публікація має на меті визначення основних критеріїв щодо систематизації наукових праць у сфері боротьби з рабством і торгівлею людьми, а також здійснення класифікації та аналізу одного з виокремлених сегментів цього масиву досліджень. У контексті аналізу процесу дослідження певної сфери наукових інтересів основним інструментарієм використано принципи обʼєктивності, науковості й системності, і водночас загальнонауковий метод пізнання – ретроспективний, а також спеціально-юридичні методи – порівняльно-правовий та правового прогнозування. Аналіз змісту і проблематики наукових звітів щодо проведених у сфері боротьби з торгівлею людьми досліджень засвідчив як їх високий фаховий рівень, так і спрямування на опрацювання та узагальнення фактологічних даних, що переважно не доступні для формату звичайних наукових статей. Також встановлено, що наукові звіти здебільшого зорієнтовані на розвʼязання проблем практичного змісту, що підвищує корисність використання сформульованих висновків не тільки в науковій, а й у правоохоронній та соціальній роботі. Практична цінність дослідження полягає в тому, що вперше здійснено спробу проведення системного аналізу виокремленого сегменту праць, присвячених проблемі сучасного рабства й торгівлі людьми.
  • Thumbnail Image
    Item
    Transfer pricing: A European perspective for Ukrainian legislation and practice. Трансфертне ціноутворення: європейська перспектива для українського законодавства та практики
    (2024) Barikova Anna; Барікова Анна
    Питання трансфертного ціноутворення є актуальним для України з огляду на необхідність залучення коштів (зокрема від іноземних партнерів) для відбудови держави в умовах воєнного стану та післявоєнного часу. З огляду на викладене, дослідження має на меті виявити специфіку практики реалізації та судових рішень щодо спорів у сфері трансфертного ціноутворення в Україні, а також перспективи імплементації відповідних положень наднаціональних директив Європейського Союзу. Формально-логічний та конкретно-юридичний інструментарій (а саме абстракція, формальний та порівняльно-правовий методи) дав змогу висвітлити правовий статус учасників правовідносин, застосування принципу «витягнутої руки», відповідні компенсаційні коригування, порядок та функціональні характеристики трансфертного ціноутворення, оцінку документації, забезпечення доступу до джерел інформації належної кількості та якості в контексті практики Верховного Суду щодо трансфертного ціноутворення та норм Директиви Європейського Союзу про трансфертне ціноутворення. Доведено, що підтвердження сум витрат слід здійснювати відповідно до законодавчо визначеного порядку трансфертного ціноутворення щодо зобов’язань стосовно збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду, належного податкового звітування та контролю, відповідальності за невиконання зобов’язань щодо підвищення фінансового результату податкового (звітного) періоду, подання/несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції. Проаналізовано застосування принципу «витягнутої руки» з огляду на такі імперативні критерії, як визначення оподатковуваного прибутку та перевірка фактичної ціни у відносинах із нерезидентами, зіставність господарських операцій у контексті оцінки фактичної контрольованої операції. Узагальнено критерії порівнянності економічних операцій, пов’язані з оцінкою основних властивостей операції, характеру активів і ризиків, товарів, які передають, та/або наданих послуг, фундаментальних і динамічних стратегій поведінки, економічного статусу, виконуваних функцій асоційованих учасників правовідносин. Практична значущість статті для дослідників, правозастосовних органів і зацікавлених сторін полягає у висвітленні європейської перспективи впровадження трансфертного ціноутворення в Україні.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ways to implement risk management in the fight against organised crime. Шляхи впровадження управління ризиками в боротьбу з організованою злочинністю
    (2024) Kopan Oleksii; Копан Олексій; Melnyk Vladyslav; Мельник Владислав; Poliаn Pavel; Полян Павло
    The aggravation of the state of operations under martial law poses a threat to a wide range of rights, interests of individuals and society. To prevent further deterioration of the crime situation, it is necessary to find progressive mechanisms to combat organised crime. The purpose of this study was to formulate scientifically sound proposals for the development of mechanisms for combating organised crime and counteracting the establishment of corrupt ties by criminals in institutions, organisations, and enterprises, especially those belonging to the national security system. According to the purpose and specifics of the subject under study, the historical approach, comparative legal, and systemic-structural methods were employed. The study outlined the content of the processes of organising the management of subsystems involved in ensuring national security. The need to ensure its effective implementation is evidenced by statistical data on the complication of the operational situation in certain regions, the general socio-political situation and threatening trends in the criminalisation of society. The state of stagnation does not correspond to the course of the most secure development of society, and therefore the main task of the state is to actively protect citizens from dangerous anti-social, criminal, and violent manifestations. It was substantiated that the success of counteracting these negative phenomena depends primarily on the unification of certain mechanisms at both the international and domestic levels, including standards. It was proved that legal forms of combating organised crime should be improved towards the betterment of standards in the risk management system, specifically, ensuring information security, and stimulating the protection of information flows. It was argued that the introduction of the term “compliance audit” into certain laws of Ukraine defining the basic principles of implementation of the state financial control, audit of financial statements, and organisation of audit activities will provide a positive effect in combating these negative phenomena. The findings of this study can serve as the basis for the preparation of forecast and programme documents by supreme audit institutions, anti-corruption bodies, and the business community to counteract manifestations of organised crime, identify and eliminate corrupt ties with criminals. Загострення оперативної обстановки в умовах воєнного стану створює загрозу широкому колу прав, інтересів особи й суспільства. Для недопущення подальшого ускладнення криміногенної ситуації необхідним є пошук прогресивних механізмів боротьби з організованою злочинністю. Метою роботи визначено формування науково обґрунтованих пропозицій щодо розвитку механізмів боротьби з організованою злочинністю, протидії встановленню злочинцями корупційних звʼязків в установах, організаціях, підприємствах, передусім у тих, які належать до системи національної безпеки. Відповідно до поставленої мети та специфіки предмета дослідження, використано історичний підхід, порівняльно-правовий і системно-структурний методи. Окреслено зміст процесів організації управління підсистемами, що задіяні у справі забезпечення національної безпеки. Необхідність її ефективного забезпечення засвідчують статистичні дані про ускладнення оперативної обстановки в окремих регіонах, загальна соціально-політична обстановка та загрозливі тенденції криміналізації суспільства. Стан стагнації не відповідає курсу максимально безпечного розвитку суспільства, тому головним завданням держави є активний захист громадян від небезпечних антисоціальних, злочинних і насильницьких виявів. Обґрунтовано, що успішність протидії цим негативним явищам залежить передусім від уніфікації окремих механізмів як на міжнародному, так і внутрішньодержавних рівнях, це стосується і стандартів. Доведено, що вдосконалення організаційно-правових форм боротьби з організованою злочинністю слід здійснювати в напрямі покращення стандартів у системі управління ризиками, зокрема забезпечення інформаційної безпеки, стимулювання захисту інформаційних потоків. Аргументовано, що впровадження терміна «комплаєнс-аудит» до окремих законів України, що визначають основні засади реалізації державного фінансового контролю, аудиту фінансової звітності й організації аудиторської діяльності, забезпечить позитивний ефект у боротьбі з цими негативними явищами. Результати роботи можуть бути основою процесів підготовки прогнозних і програмних документів вищими ревізійними установами, антикорупційними органами, бізнессередовищем щодо протидії виявам організованої злочинності, виявлення та ліквідації корупційних звʼязків зі злочинцями.