Міжнародний досвід
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Міжнародний досвід by Title
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Особливості лінгвістичного представництва у федеральному та місцевих парламентах Королівства Бельгії: досвід для України.Features of Linguistic Representation in the Federal and Local Parliaments of the Kingdom of Belgium and their Experience for Ukraine(2019) Самофалов, Л. П.; Samofalov, L.; Сакір-Молочко, Н. В.; Sakir-Molochko, N.Метою статті є дослідження засад й елементів виборчої системи, яку використовують у країнах з кількома державними мовами, що має бути інструментом репрезентації кожної з мовних груп у представницьких органах влади. Прикладом такої виборчої системи є система формування органів представницької влади Королівства Бельгії. Розглянуто конституційно-правові засади та механізм формування органів представницької та законодавчої влади в Королівстві Бельгії, де передбачено три державні мови, а отже, населення поділяється на три мовні групи. Автори досліджують основні характеристики, особливості й елементи виборчої системи Королівства Бельгії. Основними джерелами дослідження є нормативно-правові акти Королівства Бельгії, зокрема конституційне та виборче законодавство. Увагу акцентовано на рівні репрезентації кожної лінгвістичної групи в місцевих і федеральних органах влади. Наукова новизна полягає в детальному системному аналізі способів формування представницьких органів влади Королівства Бельгії всіх рівнів. Уперше досліджено ефективність використання пропорційної виборчої системи для забезпечення адекватного представництва всіх мовних груп населення країни, у якій є три офіційні державні мови (на прикладі Королівства Бельгії). Автори доходять висновку, що механізми, які використовують у процесі формування місцевих і федеративного парламентів Королівства Бельгії, не цілком забезпечують пропорційне представництво кожної з мовних груп країни. Досвід Королівства Бельгії може бути застосований для розроблення засад реформування виборчого законодавства України, а саме щодо використання пропорційної виборчої системи з відкритими списками. The purpose of the article is to study the principles and elements of the electoral system used in countries with several national languages and should be a tool for representing each language group in the representative bodies. An example of such electoral system is the system of formation of representative bodies in the Kingdom of Belgium. The article examines the constitutional and legal framework and the mechanism of the formation of representative and legislative bodies in the Kingdom of Belgium, where there are three official languages, and therefore the population is divided into three language groups. The authors research the main characteristics, features and elements of the electoral system of the Kingdom of Belgium. The main sources of research are the legal acts of the Kingdom of Belgium, in particular constitutional and electoral legislation. Particular attention is paid to the level of representation of each linguistic group in local and federal authorities. Scientific novelty consists in a detailed system analysis of the ways of forming representative authorities of the Kingdom of Belgium at all levels. For the first time, the effectiveness of using a proportional electoral system to achieve an adequate representation of all language groups of the country in which there are three official languages is researched (using the example of the Kingdom of Belgium). The authors conclude that the mechanisms used in the formation of the local and federal parliaments of the Kingdom of Belgium do not fully ensure the proportional representation of each of the linguistic groups of the country. The experience of the Kingdom of Belgium can be used in developing the principles of reforming the electoral legislation of Ukraine, in particular in terms of using a proportional electoral system with open lists.Item Удосконалення обставин, які помʼякшують та обтяжують покарання, у контексті реалізації положень Стамбульської конвенції.Improvement of Circumstances that Mitigate and Impose Penalties in the context of the Implementation of the Istanbul Convention(2019) Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.Метою статті є аналіз нововведень щодо обставин, які помʼякшують та обтяжують покарання, зумовлених реалізацією положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами від 11 травня 2011 року. Проаналізовано актуальні проблеми тлумачення та застосування відповідних обставин, а також надано пропозиції щодо їх розвʼязання. Дослідження ґрунтується на наукових працях українських й іноземних учених, положеннях Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами від 11 травня 2011 року, Кримінального кодексу України, судовій практиці та враховує досвід окремих зарубіжних країн. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній запропоновано по-новому тлумачити п. 7 ч. 1 ст. 66 КК України, висловлено рекомендацію з удосконалення п. 3 ч. 1 ст. 67 КК України (у контексті статевої приналежності), а також пропозиції щодо надання суду права залежно від характеру вчиненого злочину не визнати обставини, передбачені в п. 6, 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України такими, що обтяжують покарання. За результатами здійсненого дослідження сформульовано висновки щодо: 1) визнання обставиною, що помʼякшує покарання, учинення злочину за наявності системного характеру жорстокого або такого, що принижує честь і гідність особи, поводження з боку потерпілого за відсутності впливу сильного душевного хвилювання; 2) доцільності заміни в КК України терміна «системно» на «систематично» і закріплення його офіційного визначення в примітці до ст. 78 КК України; 3) неохоплення п. 3 ч. 1 ст. 67 КК України (вчинення злочину на ґрунті статевої приналежності) випадків учинення злочинів на ґрунті сексуальної орієнтації; 4) потреби уточнити й узгодити термінологію п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, а також узгодити її з іншими положеннями закону про кримінальну відповідальність; 5) надання суду права залежно від характеру вчиненого злочину не визнати передбачені в п. 6, 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України обставини такими, що обтяжують покарання, мотивуючи своє рішення у вироку. The purpose of the article is the analysis of innovations concerning the circumstances commuting and aggravating a penalty, caused by implementation of provisions of the Convention of the Council of Europe on prevention of violence against women and domestic violence and fight against these phenomena of May 11, 2011. The article analizes the actual problems of the interpretation and application of the relevant circumstances as well as suggestions for their solution. The research is based on scientific works of the Ukrainian and foreign scientists and also provisions of the Convention of the Council of Europe on prevention of violence against women and domestic violence and fight against these phenomena of May 11, 2011, the Criminal code of Ukraine, to judicial practice and considers experience of certain foreign countries. The scientific novelty of the article is offering a new to interpretation of Paragraph 7 Part 1 Article 66 of Ukrainian Constitution, is stated the recommendation concerning improvement of Paragraph 3 Part 1 Article 67 of Ukrainian Constitution (in the context of sex) and also offers on rendering court of the right depending on the nature of the committed crime not to recognize the circumstances provided in Paragraphs 6, 6-1 Part 1 Article 67 by Ukrainian Constitution such aggravating punishment are formulated. By results of the conducted research conclusions relatively are formulated: 1) recognition of a circumstance that mitigates the punishment, the commission of a crime in the presence of a systemic nature of the cruel or degrading person’s honor and dignity, the treatment of the victim in the absence of influence of strong emotional anxiety; 2) the expediency of replacing the term «systematically» in the Criminal Code of Ukraine «systematically» and providing its legal definition in the note to Article 78 of the Criminal Code of Ukraine; 3) non-inclination of Item 3 of Part 1 of Article 67 of the Criminal Code of Ukraine (committing a crime on the basis of sexual attachment) cases of crimes committed on the basis of sexual orientation; 4) the need to clarify and harmonize the terminology of clause 6 part 1 of Article 67 of the Criminal Code of Ukraine, as well as bring it in line with other provisions of the law on criminal liability; 5) granting the court the right, depending on the nature of the crime, not to recognize the circumstances envisaged in Paragraphs 6, 6-1 Part 1 of Article 67 of the Criminal Code of Ukraine, impose penalties, motivating their decision in a sentence.Item Європейський досвід протидії використанню організованою злочинністю провідних галузей цифрової економіки.Countering the Use of Leading Sectors of Digital Economy by Organized Crime: European Experience(2019) Гребенюк, М. В.; Hrebeniuk, M.; Черняк, А. М.; Cherniak, A.Цифрова економіка в глобальних масштабах стрімко розвивається та є акселератором інновацій, конкурентоздатності й економічного зростання у світі. Більшість передових країн світу, таких як США, Канада, Японія, Німеччина, розвивають цифрову економіку й упроваджують цифрові технології у своїх суспільствах як стратегічну мету, що в перспективі має стати рушійною силою інноваційного розвитку, зокрема й для української економіки. Метою статті є висвітлення європейського досвіду запобігання та протидії організованій злочинності у сфері цифрової економіки на підставі аналізу новел сучасного законодавства. Теоретичний базис і наукову проблематику обраного наукового напряму розглянуто у фундаментальних працях таких науковців, як В. М. Бутузов, М. О. Будаков, С. В. Демедюк, В. В. Марков, А. І. Марущак. Правоохоронні органи повинні володіти інструментами, методами й досвідом для протидії злочинним зловживанням методами шифрування й анонімізації. Для запобігання використанню злочинцями методів шифрування й анонімізації правоохоронні органи мають здійснити перепідготовку кадрів, причому не лише працівників тих підрозділів, що здійснюють боротьбу з кіберзлочинністю, а також мати в розпорядженні необхідні програмно-апаратні комплекси. Висновки. Основне завдання, на виконання якого спрямована цифрова економіка, ‒ запровадження цифрових технологій у промислове виробництво, освіту, медицину й інші сфери. Сектори економіки, що використовують цифрові технології, розвиваються швидше та якісніше. Сфери життєдіяльності, зокрема освіта, медицина, транспорт, сільське господарство, що модернізуються завдяки цифровим технологіям, функціонують значно ефективніше та набувають нової цінності. Доцільно виокремити злочинність як категорію для вивчення саме у сфері цифрової економіки. Оцінка впливу цифрової економіки на національну та світову економіку засвідчує актуальність проблеми суцільної модернізації злочинності, яка постійно вдосконалюється в умовах активної електронізації та цифровізації суспільства. Ще один фактор, який слід ураховувати в процесі протидії злочинам у сфері «цифрової економіки», – це колосальна віктимність.The digital economy on a global scale is developing at a fast pace and acts as an accelerator of innovation, competitiveness and economic growth in the world. Most of the advanced countries of the world, such as the USA, Canada, Japan, and Germany are developing the digital economy and introducing digital technologies in their societies as a strategic goal, which in the future should be the driving force of innovation development, including for the Ukrainian economy. The purpose of the article is to highlight the European experience of preventing and countering organized crime in the digital economy, carrying out an analysis of the novels of modern legislation. The theoretical basis and scientific issues of the chosen scientific direction were considered in the fundamental works of such scholars as: V. M. Butuzov, M. O. Budakov, S. V. Demediuk, V. V. Markov, A. I. Marushchak. Law enforcement agencies should have the tools, methods and experience to combat the criminal misuse of encryption and anonymity methods. To prevent criminals from using encryption and anonymization methods, law enforcement agencies should retrain personnel, and not only employees of units engaged in combating cybercrime, and also have at their disposal the necessary software and hardware systems. In addition, law enforcement officers should be provided with the necessary software tools that allow the use of cyber tools to investigate not only particularly complex, but also any crimes in digital format. Conclusions. Currently, the main task for which the digital economy is aimed is the introduction of digital technologies in industrial production, education, medicine and other fields. It’s common knowledge that the sectors of the economy that use digital technology are developing faster and better. Spheres of human activity, including education, medicine, transport, agriculture, are being modernized thanks to digital technologies, becoming much more efficient and creating new value and quality. Indeed, the continuous development of digital technologies is also one of the reasons for the increase in the scale of the shadow economy, since along with the development of modern technologies, new opportunities for the growth of «digital crime» are emerging. Assessing the impact of the «digital economy» on the national and world economy, as well as inevitably on the entire social sphere, is very important, given the growing problems of the spread of transnational crime in the virtual space, which is also being modernized on a permanent basis. The basis of the development of the digital economy is the blockchain technology, which finds its application in various fields. Describing the state of organized crime in the economic sphere, it is advisable to allocate it in a separate category for the study of crime in the sphere of the «digital economy». Evaluation of the impact of the digital economy on the national and world economy allows us to state that the continuous modernization of crime remains relevant, which is constantly being improved as part of the active continuous electronicization and digitalization of society. Another factor that should be considered when countering crimes in the «digital economy» is the enormous victimization rate.