Поєднання в концепції критичної інфраструктури систем, об’єктів і ресурсів, що є надзвичайно важливими для суспільства й держави, засвідчує значущість забезпечення їх захисту, що передбачає формування самостійного напряму адміністративно-правового регулювання. Попри наявність низки нормативних актів, що стосуються захисту критично важливих систем, об’єктів і ресурсів, донині не розроблено єдиного механізму захисту, що на практиці призводить до неузгодження дій різних суб’єктів, які здійснюють такий захист, несвоєчасного реагування на загрози, нейтралізація яких потребує різногалузевої консолідації ресурсів, до нераціонального, безсистемного використання сил і засобів тощо. Integration into the concept of critical infrastructure of systems, objects and resources critical to society and the state emphasizes the importance and importance of ensuring their protection, which involves the formation of a single, independent direction of administrative-legal regulation.