# 1
Permanent URI for this community
Browse
Browsing # 1 by Issue Date
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Поняття та правове регулювання використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні.The Concept and Legal Regulation of Using the Special Knowledge, Skills and Abilities in Criminal Proceedings(2019) Грібов, М. Л.; Hribov, M.Мета статті – запропоновувати шляхи розв’язання проблем правового регулювання використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні. Методологія. Методологічний інструментарій обрано з урахуванням поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також їхніх зв’язків із практичною діяльністю органів досудового розслідування та суду. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: метод системного аналізу (застосований для дослідження правових норм, що регламентують використання спеціальних знань у кримінальному провадженні, а також наукових джерел); системно-структурний – для встановлення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, формування понятійно-категорійного апарату; логіко-юридичний (або догматичний) – у процесі розроблення понятійного апарату та наукових положень; моделювання – для формулювання конструкцій правових норм, що установлюватимуть використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Наукова новизна полягає в удосконаленні теоретичного розуміння змісту використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні; обґрунтуванні доцільності використання терміна «спеціальні компетентності» в юридичній науці та правотворчій практиці; внесенні пропозицій щодо системних змін і доповнень до чинного КПК України в частині використання «спеціальних компетентностей». Висновки. Термін «спеціальні знання», який ужито в чинному КПК України, потрібно замінити на «спеціальні компетентності». Спеціальні компетентності є сукупністю професійних знань, умінь і навичок, необхідних для вирішення конкретних питань у межах кримінального провадження особам, які залучені для цього на підставах, встановлених кримінальним процесуальним законом. Використання спеціальних компетентностей у кримінальному провадженні диференціюють залежно від статусу їх суб’єкта (носія) на таке, що здійснює експерт, і таке, що здійснює спеціаліст. Особливими (окремо встановленими законом) видами спеціалістів слід вважати перекладача (сурдоперекладача), педагога, психолога, лікаря. Окремо слід встановити їхні функції та особливості повноважень. Крім того, у кримінальному процесуальному законі потрібно чітко врегулювати процесуальний порядок залучення спеціаліста до виконання завдань кримінального провадження. Положення цього закону, які передбачають залучення спеціаліста до певних процесуальних дій, його участь у них або його присутність під час їх проведення (без чіткого окреслення завдань), доцільно конкретизувати, сформулювавши такі завдання. The purpose of the article isto give ways of solving problems of legal regulation of the use of special knowledge, skills and abilities in criminal proceedings. Methodology. The methodological toolkit is chosen taking into account the purpose, the specifics of the object and the subject of the study. Its basis is general dialectical method of scientific cognition of real phenomena and also their connections with practical activity of the bodies of pre-trial investigation and the court. Special methods of research, used in the article, are: the method of systematic analysis (used for the study of legal norms regulating the usage of special knowledge in criminal proceeding, and, also, scientific sources); systematic-structural – to determine the content of the studied categories and legal phenomena, the formation of a conceptual-categorical apparatus; logical-legal (or dogmatic) – to be used in the process of developing a conceptual apparatus and scientific regulations; modelling - to design constructions of legal norms that will establish the usage of special knowledge in criminal proceeding. The scientific novelty consists of: improving the theoretical understanding of the content of special knowledge, skills and abilities’ usage in criminal proceeding; grounding the expediency of usage of the term «special competences» in legal science and law-making practice; making suggestions as to the system’s changes and additions to the current CPC (Criminal Prosecution Code) of Ukraine, connected with the usage of special competencies. Conclusions. The term «special knowledge» which is used in the current CPC of Ukraine should be replaced into the term «special competence». Special competencies are combinations of professional knowledge, skills and abilities, necessary for solving specific issues within the framework of criminal proceedings, for the persons engaged in achieving these aims on the grounds, established by the criminal procedural legislation. The usage of special competencies in criminal proceeding is differentiated, depending on the status of their subject (carrier), into such one, which is carried out by an expert and the other, performed by a specialist. In this case, an interpreter (sign language interpreter), a teacher, a psychologist, a doctor should be considered as a special kind of a specialist (separately established by law). The above given fact should be clearly defined by law. The functions and peculiarities of such specialists’ authorities should be separately determined. Besides, criminal procedural law should clearly regulate the procedural order of a specialist’s engagement into the execution of criminal proceeding’s tasks. The provisions of this law, which anticipate the involvement of a specialist into certain procedural actions, his participation in them or his presence during their execution (without a clear definition of tasks), should be specified by formulating such tasks.Item Удосконалення обставин, які помʼякшують та обтяжують покарання, у контексті реалізації положень Стамбульської конвенції.Improvement of Circumstances that Mitigate and Impose Penalties in the context of the Implementation of the Istanbul Convention(2019) Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.Метою статті є аналіз нововведень щодо обставин, які помʼякшують та обтяжують покарання, зумовлених реалізацією положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами від 11 травня 2011 року. Проаналізовано актуальні проблеми тлумачення та застосування відповідних обставин, а також надано пропозиції щодо їх розвʼязання. Дослідження ґрунтується на наукових працях українських й іноземних учених, положеннях Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами від 11 травня 2011 року, Кримінального кодексу України, судовій практиці та враховує досвід окремих зарубіжних країн. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній запропоновано по-новому тлумачити п. 7 ч. 1 ст. 66 КК України, висловлено рекомендацію з удосконалення п. 3 ч. 1 ст. 67 КК України (у контексті статевої приналежності), а також пропозиції щодо надання суду права залежно від характеру вчиненого злочину не визнати обставини, передбачені в п. 6, 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України такими, що обтяжують покарання. За результатами здійсненого дослідження сформульовано висновки щодо: 1) визнання обставиною, що помʼякшує покарання, учинення злочину за наявності системного характеру жорстокого або такого, що принижує честь і гідність особи, поводження з боку потерпілого за відсутності впливу сильного душевного хвилювання; 2) доцільності заміни в КК України терміна «системно» на «систематично» і закріплення його офіційного визначення в примітці до ст. 78 КК України; 3) неохоплення п. 3 ч. 1 ст. 67 КК України (вчинення злочину на ґрунті статевої приналежності) випадків учинення злочинів на ґрунті сексуальної орієнтації; 4) потреби уточнити й узгодити термінологію п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, а також узгодити її з іншими положеннями закону про кримінальну відповідальність; 5) надання суду права залежно від характеру вчиненого злочину не визнати передбачені в п. 6, 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України обставини такими, що обтяжують покарання, мотивуючи своє рішення у вироку. The purpose of the article is the analysis of innovations concerning the circumstances commuting and aggravating a penalty, caused by implementation of provisions of the Convention of the Council of Europe on prevention of violence against women and domestic violence and fight against these phenomena of May 11, 2011. The article analizes the actual problems of the interpretation and application of the relevant circumstances as well as suggestions for their solution. The research is based on scientific works of the Ukrainian and foreign scientists and also provisions of the Convention of the Council of Europe on prevention of violence against women and domestic violence and fight against these phenomena of May 11, 2011, the Criminal code of Ukraine, to judicial practice and considers experience of certain foreign countries. The scientific novelty of the article is offering a new to interpretation of Paragraph 7 Part 1 Article 66 of Ukrainian Constitution, is stated the recommendation concerning improvement of Paragraph 3 Part 1 Article 67 of Ukrainian Constitution (in the context of sex) and also offers on rendering court of the right depending on the nature of the committed crime not to recognize the circumstances provided in Paragraphs 6, 6-1 Part 1 Article 67 by Ukrainian Constitution such aggravating punishment are formulated. By results of the conducted research conclusions relatively are formulated: 1) recognition of a circumstance that mitigates the punishment, the commission of a crime in the presence of a systemic nature of the cruel or degrading person’s honor and dignity, the treatment of the victim in the absence of influence of strong emotional anxiety; 2) the expediency of replacing the term «systematically» in the Criminal Code of Ukraine «systematically» and providing its legal definition in the note to Article 78 of the Criminal Code of Ukraine; 3) non-inclination of Item 3 of Part 1 of Article 67 of the Criminal Code of Ukraine (committing a crime on the basis of sexual attachment) cases of crimes committed on the basis of sexual orientation; 4) the need to clarify and harmonize the terminology of clause 6 part 1 of Article 67 of the Criminal Code of Ukraine, as well as bring it in line with other provisions of the law on criminal liability; 5) granting the court the right, depending on the nature of the crime, not to recognize the circumstances envisaged in Paragraphs 6, 6-1 Part 1 of Article 67 of the Criminal Code of Ukraine, impose penalties, motivating their decision in a sentence.Item Європейський досвід протидії використанню організованою злочинністю провідних галузей цифрової економіки.Countering the Use of Leading Sectors of Digital Economy by Organized Crime: European Experience(2019) Гребенюк, М. В.; Hrebeniuk, M.; Черняк, А. М.; Cherniak, A.Цифрова економіка в глобальних масштабах стрімко розвивається та є акселератором інновацій, конкурентоздатності й економічного зростання у світі. Більшість передових країн світу, таких як США, Канада, Японія, Німеччина, розвивають цифрову економіку й упроваджують цифрові технології у своїх суспільствах як стратегічну мету, що в перспективі має стати рушійною силою інноваційного розвитку, зокрема й для української економіки. Метою статті є висвітлення європейського досвіду запобігання та протидії організованій злочинності у сфері цифрової економіки на підставі аналізу новел сучасного законодавства. Теоретичний базис і наукову проблематику обраного наукового напряму розглянуто у фундаментальних працях таких науковців, як В. М. Бутузов, М. О. Будаков, С. В. Демедюк, В. В. Марков, А. І. Марущак. Правоохоронні органи повинні володіти інструментами, методами й досвідом для протидії злочинним зловживанням методами шифрування й анонімізації. Для запобігання використанню злочинцями методів шифрування й анонімізації правоохоронні органи мають здійснити перепідготовку кадрів, причому не лише працівників тих підрозділів, що здійснюють боротьбу з кіберзлочинністю, а також мати в розпорядженні необхідні програмно-апаратні комплекси. Висновки. Основне завдання, на виконання якого спрямована цифрова економіка, ‒ запровадження цифрових технологій у промислове виробництво, освіту, медицину й інші сфери. Сектори економіки, що використовують цифрові технології, розвиваються швидше та якісніше. Сфери життєдіяльності, зокрема освіта, медицина, транспорт, сільське господарство, що модернізуються завдяки цифровим технологіям, функціонують значно ефективніше та набувають нової цінності. Доцільно виокремити злочинність як категорію для вивчення саме у сфері цифрової економіки. Оцінка впливу цифрової економіки на національну та світову економіку засвідчує актуальність проблеми суцільної модернізації злочинності, яка постійно вдосконалюється в умовах активної електронізації та цифровізації суспільства. Ще один фактор, який слід ураховувати в процесі протидії злочинам у сфері «цифрової економіки», – це колосальна віктимність.The digital economy on a global scale is developing at a fast pace and acts as an accelerator of innovation, competitiveness and economic growth in the world. Most of the advanced countries of the world, such as the USA, Canada, Japan, and Germany are developing the digital economy and introducing digital technologies in their societies as a strategic goal, which in the future should be the driving force of innovation development, including for the Ukrainian economy. The purpose of the article is to highlight the European experience of preventing and countering organized crime in the digital economy, carrying out an analysis of the novels of modern legislation. The theoretical basis and scientific issues of the chosen scientific direction were considered in the fundamental works of such scholars as: V. M. Butuzov, M. O. Budakov, S. V. Demediuk, V. V. Markov, A. I. Marushchak. Law enforcement agencies should have the tools, methods and experience to combat the criminal misuse of encryption and anonymity methods. To prevent criminals from using encryption and anonymization methods, law enforcement agencies should retrain personnel, and not only employees of units engaged in combating cybercrime, and also have at their disposal the necessary software and hardware systems. In addition, law enforcement officers should be provided with the necessary software tools that allow the use of cyber tools to investigate not only particularly complex, but also any crimes in digital format. Conclusions. Currently, the main task for which the digital economy is aimed is the introduction of digital technologies in industrial production, education, medicine and other fields. It’s common knowledge that the sectors of the economy that use digital technology are developing faster and better. Spheres of human activity, including education, medicine, transport, agriculture, are being modernized thanks to digital technologies, becoming much more efficient and creating new value and quality. Indeed, the continuous development of digital technologies is also one of the reasons for the increase in the scale of the shadow economy, since along with the development of modern technologies, new opportunities for the growth of «digital crime» are emerging. Assessing the impact of the «digital economy» on the national and world economy, as well as inevitably on the entire social sphere, is very important, given the growing problems of the spread of transnational crime in the virtual space, which is also being modernized on a permanent basis. The basis of the development of the digital economy is the blockchain technology, which finds its application in various fields. Describing the state of organized crime in the economic sphere, it is advisable to allocate it in a separate category for the study of crime in the sphere of the «digital economy». Evaluation of the impact of the digital economy on the national and world economy allows us to state that the continuous modernization of crime remains relevant, which is constantly being improved as part of the active continuous electronicization and digitalization of society. Another factor that should be considered when countering crimes in the «digital economy» is the enormous victimization rate.Item Актуальне дослідження проблем протидії злочинам у сфері використання інформаційних технологій.Relevant Study of the Problems of Crime Prevention in the Sphere of Using Information Technology(2019) Чернявський, С. С.; Cherniavskyi, S.; Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.Item Світові кримінологічні системи запобігання злочинам.World Criminological Crime Prevention System(2019) Джужа, О. М.; Dzhuzha, О.Метою статті є аналіз кримінологічних систем на кримінологічній карті світу, які відображають особливості рівня злочинності, уявлень про її причини та способи нейтралізації в різних країнах і регіонах. Окреслено системний підхід у використанні кримінологічної моделі порівняльного правознавства щодо правових систем у сфері запобігання злочинам. Висвітлено проблемні питання криміноглобалістики, зокрема кримінологічної практики із застосуванням кримінологічного законодавства. Здійснено спробу сформувати надійну методологічну базу, необхідну для визначення закономірностей кримінальної та кримінологічної політики в сучасному світі. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, що дає змогу розглядати правові, функціональні, організаційні та процедурні аспекти протидії злочинності в їх розвитку, взаємозв’язку та взаємовпливові. На цьому методологічному підґрунті в статті також застосовано окремі наукові методи пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат теорії протидії злочинності, визначено сутність, особливості та значення світових кримінологічних систем запобігання злочинам. Шляхом застосування системно-структурного методу досліджено стан, структуру й визначено основні тенденції протидії злочинності в Україні. Історикоправовий, порівняльно-правовий і логіко-нормативний методи використано для ретроспективного аналізу рівня організації та здійснення запобігання злочинам у світових кримінологічних системах. За допомогою структурно-логічного методу з’ясовано основні напрями вдосконалення та оптимізації кримінологічного забезпечення протидії злочинності в Україні. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в статті вперше комплексно, на підставі використання сучасних методів пізнання, урахування новітніх досягнень правової науки на системному рівні аналізу й узагальнення з’ясовано та схарактеризовано феномен кримінологічного забезпечення протидії злочинності, спрогнозовано тенденції його розвитку і трансформації в умовах сьогодення у світових кримінологічних системах запобігання злочинам. Висновки. Нині актуальною є необхідність визначення місця української системи попередження й боротьби зі злочинністю на кримінологічній карті світу. На наш погляд, українська система попередження та боротьби зі злочинністю належить до особливого постсоціалістичного типу кримінологічної системи, елементи й ознаки якої вимагають поглибленого вивчення та обґрунтування. Найперспективнішим напрямом впливу на злочинність має бути усунення прагнення вчиняти злочини. Основою цього впливу має бути не ідеологічний тиск, а забезпечення задоволеності людей, розвиток позитивних національних традицій. Досвід боротьби зі злочинністю в кожній країні унікальний і може бути своєрідною моделлю для національної кримінологічної системи, яка становить сукупність елементів, що відображають особливості теорії та практики попередження й боротьби зі злочинністю в окремій країні, що охоплюють оригінальні концептуальні підходи до проблеми детермінації злочинної поведінки та її попередження, спеціалізоване профілактичне законодавство, а також своєрідні форми превенції злочинів. The purpose of the article is the analysis of criminological systems on the criminological map of the world, which reflect the features of the state of crime, ideas about its causes and ways of neutralization in different countries and regions. The systematic approach in the use of criminological model of comparative law of legal systems in the field of crime prevention is revealed. The problem issues of criminological globalization, in particular, criminological practice with application of criminological legislation are highlighted. The attempt is made to form a reliable methodological base necessary for determining the regularities of criminal and criminological policy in the modern world. Covered issues of crime criminals, in particular, criminological practice with the use of criminological legislation. An attempt was made to form a reliable methodological base necessary for determining the laws of criminal and criminological policy in the modern world. Currently, there is a need to determine the place of the Ukrainian system of preventing and combating crime on the criminological map of the world. In our opinion, the Ukrainian system of warning and combating crime belongs to a special postsocialist type of criminological system, the elements and signs of which require in-depth study and justification. The most promising area of impact on crime should be the elimination of the desire to commit crimes. The basis of this influence should not be ideological pressure, but ensuring the satisfaction of people, the development of positive national traditions. Conclusions. At present, there is a need to determine the place of the Ukrainian system for the prevention and fight against crime on the criminological map of the world. In our view, the Ukrainian system for the prevention and combating of crime refers to a special post-socialist type of criminological system whose elements and features require in-depth study and substantiation. The most promising direction of the impact on crime should be – eliminating the desire to commit crimes. The basis of this influence should be not ideological pressure, but ensuring people’s satisfaction, development of positive national traditions. The experience of combating crime in each country is unique and can serve as a kind of model for the national criminological system, which is a set of elements that reflect the peculiarities of the theory and practice of crime prevention and control in a particular country, including the original conceptual approaches to the problem of determination of criminal behavior and its prevention, specialized preventive legislation, as well as peculiar forms of crime prevention.Item Кримінологічні ознаки «професійної» злочинності: соціально-правове дослідження.Criminological Characteristics of the «Professional» Crime: Social-Legal Research(2019) Бараш, Є. Ю.; Barash, Ye.Питання «професійної» злочинності є складним і багатоаспектним, з огляду на що протидія їй передбачає розроблення єдиного підходу та суттєвого реформування не лише кримінального та кримінальновиконавчого законодавства, а й власне вектора санкційної політики держави з каральної на корекційну, здійснення комплексних соціально-правових досліджень. Метою статті є всебічний розгляд питань, пов’язаних із «професійною» злочинністю, зокрема впливом на неї призначеного покарання; узагальнення інформації про кримінологічні ознаки цього виду злочинності та формулювання на підставі отриманих результатів пропозицій щодо профілактики й попередження цього протиправного явища. Методологічною основою дослідження є сукупність як загальнонаукових, так і спеціальних методів та способів наукового пізнання, застосування яких дало змогу всебічно проаналізувати аспекти порушеної проблематики, що стосуються становлення, розвитку та запобігання професійній злочинності. Теоретичний базис дослідження становлять Конституція України, Кримінальний і Кримінально-виконавчий кодекси України, Закон України «Про пробацію», чинні законодавчі й підзаконні нормативно-правові акти, проекти нормативних актів, що регулюють відносини у сфері виконання й відбування кримінальних покарань, а також наукові статті з окресленої тематики. Використання аналітичного методу сприяло аналізу результатів анкетування осіб, які вчинили злочини з ознаками злочинного професіоналізму. Метод статистичного аналізу дав змогу детально дослідити результати анкетування; юридично-компаративістичний метод – порівняти їх за певними критеріями; метод правового прогнозування – продовжити дослідження цього питання в контексті отриманих результатів, імплементувати в законодавство отримані висновки задля профілактики й попередження професійної злочинності. Наукова новизна полягає в здійсненні ґрунтовного аналізу кримінологічних ознак «професійної» злочинності, розробленні пропозицій щодо запобігання цьому протиправному явищу, альтернативних видів покарань і розвитку пробації, зокрема реалізації заходів спеціального попередження, а також шляхів нейтралізації злочинних традицій у місцях позбавлення волі. Висновки. Проведене дослідження дало змогу констатувати доцільність: застосовування покарання у виді позбавлення волі як виключного виду кримінального покарання; послідовного здійснення заходів спеціального попередження, які є компетенцією адміністрації установ виконання покарань; створення належних умов для ефективного функціонування пенітенціарної пробації; забезпечення ефективного державного управління сферою виконання покарань і пробації; практичної реалізації заохочувальних інструментів у кримінальному праві.The formation of civil society and the development of Ukraine as a legal, democratic and social State are associated with the large-scale legal reform, comprehensive strengthening of the rule of law, protection of the constitutional rights, freedoms and legitimate interests of a person and citizen. The public security and rule of law are recognized as very important factors in the development of the Ukrainian society. However, ensuring social security is impossible without creating the safe space for people and protecting their basic human rights and freedoms from criminal encroachments. One of the basic means of ensuring security is the use of the criminal punishment in the form of imprisonment. However, the statement about the effectiveness of that measure is still quite controversial. It has long been recognized at the level of the international community that places of deprivation of liberty do not contribute to the prevention of recidivism, which is one of the most dangerous types of crime and is closely linked to the professional, organized and «white-collar» criminality and can be demonstrated in various forms. The conditions of the deprivation of liberty are characterized by considerable negative consequences, including the increase of the «professional» qualification of the imprisoned offenders and hindrance to the process of their return to the open society (re-socialization). At present, more and more scientists say that the most efficient measures are the non-punitive sanctions and the individual corrective work as the prevention of the criminal «professionalism». More attention is being paid to the alternative forms of punishment and the development of the Probation Service’s activities. But the «professional» crime is a complex and multicomponent phenomenon. Therefore, its combating and prevention require the development of the common approach and significant reform of the criminal and criminal-executive legislation, as well as the change of the sanctions policy vector of the State from the punitive to the correctional one. Besides, it is necessary to make the comprehensive social-legal research, which determines the relevance of that topic and encourages scientists to further researches. Therefore, the purpose of our research is the comprehensive examination of issues related to the «professional» crime and to the impact of the punishment on its development. The research is carried out on the basis of the sociological survey (questionnaire) of the persons, who have committed crimes with the signs of the criminal «professionalism», as well as on the basis of the generalization of the obtained information about the criminological features of the «professional» crime and on the basis of the proposals on the prevention of the «professional» crime. The methodological basis of the research is the set of general scientific and special methods of the scientific cognition, which give the possibility to analyze comprehensively the range of issues related to the formation, development and prevention of the «professional» crime. The theoretical basis of the research is the Constitution of Ukraine, the Criminal and Criminal-Executive Codes of Ukraine, the Law of Ukraine «On probation», the current legislative, normative acts and draft normative acts, which regulate relations in the sphere of execution of punishment and serving criminal sentences, as well as the scientific articles on that topic. The analytical method was used for analyzing the results of the questionnaire of those persons, who committed crimes with the signs of criminal «professionalism». The method of the statistical analysis gave the possibility to examine in detail the results of the questionnaire in each section. The legal-comparative method gave the possibility to compare those results according to certain criteria. Therefore, the article reveals not only the respondents opinion through the posed questions, but also follows the relationship of the responses, depending on different factors. In addition, the method of legal prediction gives the possibility to continue the researches of the above mentioned issues on the basis of the obtained earlier results. As a consequence, the results would be implementated in the legislation for the «professional» crime prevention.Item Прийняття законопроекту № 5670-д «Про державну мову» в першому читанні: проблемні аспекти.On the Issue of Adoption of the Bill № 5670-d «About State Language» in the First Reading: Problem Aspects(2019) Ялова, О. В.; Yalova, O.Після прийняття Основного Закону 28 червня 1996 року постала необхідність законодавчого врегулювання функціонування та розвитку державної мови й інших мов в Україні. Проте закону про мовну політику чи окремих законів про державну мову й мови національних меншин не ухвалено донині. Упродовж 2017–2018 років у Верховній Раді України зареєстровано чотири законопроекти: № 5556 «Про мови в Україні», № 5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні»; № 5670 «Про державну мову»; № 8550 «Про загальні засади та принципи реалізації мовної політики в Україні». Парламент України 4 жовтня 2018 року прийняв у першому читанні законопроект № 5670-д «Про державну мову» (доопрацьований законопроект № 5670) за умови, що до другого читання його буде об’єднано із законопроектом № 5556. Мета статті полягає в тому, щоб на підставі характеристики мовної політики в Україні як недостатньо ефективної та обставин прийняття Верховною Радою України законопроекту № 5670-д у першому читанні обґрунтувати можливість його прийняття як закону без умови об’єднання з іншими законопроектами в частині, яка стосується порядку застосування інших мов. Методологія. Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, зокрема: історичний, філософсько-правовий, порівняльний, системний, функціональний, узагальнення. Наукова новизна. Основні наукові результати статті полягають у тому, щоб на підставі аналізу схвалених постановою Верховної Ради України від 22 травня 2003 року парламентських слухань «Про функціонування української мови в Україні», окремих рішень Конституційного Суду України, законів України про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин обґрунтувати твердження, згідно з яким прийняття законопроекту № 5670-д у першому читанні з умовою об’єднання його до прийняття в другому читанні та загалом як закону із законопроектом № 5556 відтермінує на невизначений час питання законодавчого врегулювання функціонування та розвитку державної мови в Україні. Висновки. У статті аргументовано доцільність прийняття законопроекту № 5670-д як закону. Водночас обґрунтовано необхідність підготовки та прийняття закону про мови національних меншин, який має бути узгоджений з положеннями прийнятого закону про державну мову та цілком відповідати положенням Європейської хартії за умови її перекладу з мов оригіналу (французької чи англійської) українською мовою та її повторної ратифікації.Item Формування інформаційного суспільства в Україні: філософсько-правовий аналіз.Formation of Information Society in Ukraine: Philosophical and Legal Analyze(2019) Марчак, В. Я.; Marchak, V.; Шевчук, Р. В.; Shevchuk, R.Item Наукова еліта в умовах формування електронного врядування (філософсько-правовий аналіз).Scientific Elite in the Conditions of Formation е-Governance (Philosophical and Legal Analyze)(2019) Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.Мета статті полягає в здійсненні комплексного аналітичного дослідження концепту «наукова еліта» в інформаційну епоху на філософсько-правовому рівні. Для вивчення актуальної, проте недостатньо дослідженої проблеми автор аналізує специфіку та критерії елітарності в умовах формування електронного врядування. Увагу акцентовано на визначенні ролі наукової еліти під час упровадження електронного врядування як ефективного засобу реалізації конституційного права громадян щодо участі в управлінні державними справами в процесі трансформації інформаційного суспільства в суспільство знань. Для виконання поставлених завдань застосовано загальнонаукові методи пізнання, зокрема: аналіз, синтез, дедукцію, індукцію, логічний, системний, а також специфічні наукові методи пізнання в галузі права – формально-юридичний, юридико-герменевтичний, порівняльно-правовий, а також метод аналізу вітчизняної та іноземної практики функціонування електронного врядування. Емпіричну базу дослідження становлять праці вітчизняних та іноземних правознавців, які вивчали теоретичні питання, пов’язані з роллю наукової еліти в запровадженні електронного врядування. Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній вперше у вітчизняному науковому просторі здійснено комплексний філософсько-правовий аналіз значення діяльності наукової еліти в умовах формування електронного врядування. За результатами дослідження автор дійшов висновку, що в умовах е-управління (в інформаційному суспільстві) до еліти не може входити людина, рівень знань й інтелектуального розвитку якої не відповідає вимогам часу, тобто тим критеріям елітарності, які висуває сучасна техногенна цивілізація. В умовах розвитку глобального інформаційного суспільства формування еліти має так само глобальний характер, як і правовідносини (насамперед у публічній сфері). Водночас відбувається і зворотний до формування «глобальної наукової еліти» процес – «елітна глобалізація», який передбачає, що тільки високопрофесійні користувачі новітніх технологій зможуть інтегруватися у світову інформаційну систему й максимально скористатися її можливостями та перевагами, у цьому сенсі ідентифікувати себе приналежними до елітарного прошарку за принципом «хто володіє інформацією – володіє світом». The purpose of the paper is to conduct a comprehensive analytical study of the concept «scientific elite» in the information era at the philosophical and legal level. To achieve this urgent, but not sufficiently studied problem the author analyzes the specifics and criteria of elitism in the conditions of the formation of e-governance. Attention is focused on determining the role of the scientific elite when introducing e-governance as an effective means of implementing the constitutional right of citizens to participate in government in the process of transforming the information society into a knowledge society. The purpose of the paper is to conduct a comprehensive analytical study of actual, but insufficiently researched, problems in determining the role of the scientific elite in the processes of origin, formation and establishment of the principles of electronic governance (governance) in the philosophical and legal dimension. The emphasis is on clarifying the peculiarities of one of the main components of the information society on the way to its transformation into a knowledge society – the introduction of e-governance as an effective means of implementing the constitutional right of citizens to participate in the management of state affairs. Today, stated in the article, despite the destruction of the previous elite strata – the aristocracy and intelligentsia, it remains to be hoped that the new generation of the elite – the scientific – will eventually form and play in the society the positive role it claims to be. The scientific novelty of the work is that it is the first domestic comprehensive philosophical and legal analysis of the study of the role and place of the scientific elite in the context of the formation of e-governance. Conclusions. According to the results of the research, the author concluded that in the conditions of e-governance (in the information society) to the elite cannot belong a person whose level of knowledge and intelligence does not meet the requirements of the time. That is, they do not meet the criteria of elitism put forward by our technogenic civilization. It is needed to consider that in the conditions of the development of a global information society the elite formation has the same global character as legal relationship (first of all in the public sphere). Along with the formation «global scientific elite», the reverse process occurs, id est «the elite globalization», which suggests that only highly qualified users of the new technologies can be integrated to the world information system and use by maximum its capabilities and advantages, and in this sense identify themselves belonging to the elite strata by the principle «who owns the information owns the world».Item Внутрішнє переконання під час оцінки доказів у конституційному судовому процесі.The Internal Conviction in the Evaluating Evidence in the Constitutional Judicial Process(2019) Шаптала, Н. К.; Shaptala, N.Метою дослідження є комплексний аналіз недостатньо досліджених питань формування внутрішнього переконання судді органу конституційної юрисдикції як суб’єкта доказування в конституційному судовому процесі. Автор акцентує увагу на з’ясуванні спільних і відмінних особливостей формування внутрішнього переконання суб’єктів доказування в конституційному судовому процесі вітчизняних та іноземних органів конституційної юрисдикції та судових установ загальної юрисдикції. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання: по-перше, визначити філософсько-правові засади процедури оцінки доказів у вітчизняному конституційному судовому процесі, які є законодавчо не врегульованими; по-друге, дослідити ступінь впливу на формування внутрішнього переконання судді конституційного суду в процесі оцінки доказів об'єктивних і суб'єктивних факторів; по-третє, з’ясувати відмінності процедури висловлення суддею органу конституційної юрисдикції свого ставлення до оцінки доказів колегіальним судовим органом шляхом голосування та на підставі внутрішнього переконання; по-четверте, окреслити шляхи подальшого наукового дослідження проблеми й обґрунтувати необхідність її законодавчого врегулювання. Для виконання поставлених завдань застосовано загальнонаукові методи пізнання, зокрема: аналіз, синтез, дедукцію, індукцію, логічний, системний, а також специфічні наукові методи пізнання в галузі права – формально-юридичний, юридично-герменевтичний, порівняльно-правовий, а також метод аналізу практики судового конституційного контролю. Емпіричну базу дослідження становлять праці вітчизняних та іноземних правознавців, які вивчали теоретичні питання судового доказування й доказів, акти національного та зарубіжного права, практику Конституційного Суду України. Наукова новизна роботи полягає в тому, що це перше вітчизняне комплексне дослідження процесу формування внутрішнього переконання суб’єктів доказування під час оцінки доказів у конституційному судовому процесі. За результатами дослідження обґрунтовано, що філософсько-правові засади процедури оцінки доказів у вітчизняному конституційному судовому процесі досі лишаються поза увагою юридичної науки та законодавця. Теорія та практика конституційного судового процесу засвідчують, що на формування внутрішнього переконання судді конституційного суду з питань оцінки доказів значний вплив мають об'єктивні (обставини та факти, які були встановлені в процесі розгляду справи) та суб'єктивні (особистісні риси характеру та свідомості: світогляд, професійність, правосвідомість і справедливість) фактори. Внутрішнє переконання одного судді, що за змістом і формою становить відображення об’єктивної дійсності, не є критерієм пізнання істинності в конституційному судовому процесі, оскільки цим критерієм є виключно рішення колегіального органу. Проблеми доказування в конституційному судовому процесі потребують посиленої уваги з боку науки філософії права та нагального законодавчого врегулювання.The purpose of the study is a comprehensive analysis of virtually unexplored issues of the formation of the inner conviction of a judge of the body of constitutional jurisdiction as a subject of proof in the domestic constitutional process. The author focuses particular attention on clarifying the general and distinctive features of the formation of the internal conviction of subjects of proof in foreign bodies of constitutional jurisdiction and judicial bodies of general jurisdiction. It is planned: firstly, to determine the philosophical and legal principles of the procedure for assessing evidence in the domestic constitutional court process, which today are not only poorly investigated, but also legislatively unregulated; the second, to investigate the degree of influence on the formation of the internal conviction of the judge of the constitutional court in the process of assessing the evidence of objective and subjective factors; the third, to determine the differences in the procedure for the judge to pronounce the constitutional authority on the assessment of evidence by a collegial judicial body by way of a vote and in a separate opinion on the basis of internal conviction; the fourth, on the basis of the results of the study, identify ways to further research the problem and justify the need for its legislative settlement. For the solution of the tasks the general scientific methods of cognition were used, in particular analysis, synthesis, deduction, induction, logical, systemic, as well as specific scientific methods of cognition in the field of law – formal-legal, legal-hermeneutical, comparative-legal, as well as a method of analysis of the practice of judicial constitutional control. The empirical basis of the study consists of the works of domestic and foreign lawyers who studied theoretical issues of judicial evidence and evidence, acts of domestic and foreign law, the practice of the Constitutional Court of Ukraine. The scientific novelty of the work is that this is the first domestic comprehensive study of the process of forming the internal conviction of the subjects of evidence in assessing evidence in a constitutional court proceeding. According to the results of the research, the author substantiates that the philosophical and legal principles of the procedure for assessing vidence in the domestic constitutional court proceeding are still left out of the attention of law science and lawmakers. The practice and theory of the constitutional court process shows that the formation of the internal conviction of the judge of the constitutional court on the assessment of evidence has a significant impact on the objective (circumstances and facts that were established during the consideration of the case), and subjective factors (personal traits of character and consciousness: worldview, professionalism, legal awareness and justice). Being a form and a reflection of objective reality, the internal conviction of one judge is not a criterion for knowing the truth in a constitutional court process, since this criterion is solely the decision of the collegial body. Problems of proving in the constitutional court process require constant attention from the science of the philosophy of law and the urgent legislative regulation.Item Особливості лінгвістичного представництва у федеральному та місцевих парламентах Королівства Бельгії: досвід для України.Features of Linguistic Representation in the Federal and Local Parliaments of the Kingdom of Belgium and their Experience for Ukraine(2019) Самофалов, Л. П.; Samofalov, L.; Сакір-Молочко, Н. В.; Sakir-Molochko, N.Метою статті є дослідження засад й елементів виборчої системи, яку використовують у країнах з кількома державними мовами, що має бути інструментом репрезентації кожної з мовних груп у представницьких органах влади. Прикладом такої виборчої системи є система формування органів представницької влади Королівства Бельгії. Розглянуто конституційно-правові засади та механізм формування органів представницької та законодавчої влади в Королівстві Бельгії, де передбачено три державні мови, а отже, населення поділяється на три мовні групи. Автори досліджують основні характеристики, особливості й елементи виборчої системи Королівства Бельгії. Основними джерелами дослідження є нормативно-правові акти Королівства Бельгії, зокрема конституційне та виборче законодавство. Увагу акцентовано на рівні репрезентації кожної лінгвістичної групи в місцевих і федеральних органах влади. Наукова новизна полягає в детальному системному аналізі способів формування представницьких органів влади Королівства Бельгії всіх рівнів. Уперше досліджено ефективність використання пропорційної виборчої системи для забезпечення адекватного представництва всіх мовних груп населення країни, у якій є три офіційні державні мови (на прикладі Королівства Бельгії). Автори доходять висновку, що механізми, які використовують у процесі формування місцевих і федеративного парламентів Королівства Бельгії, не цілком забезпечують пропорційне представництво кожної з мовних груп країни. Досвід Королівства Бельгії може бути застосований для розроблення засад реформування виборчого законодавства України, а саме щодо використання пропорційної виборчої системи з відкритими списками. The purpose of the article is to study the principles and elements of the electoral system used in countries with several national languages and should be a tool for representing each language group in the representative bodies. An example of such electoral system is the system of formation of representative bodies in the Kingdom of Belgium. The article examines the constitutional and legal framework and the mechanism of the formation of representative and legislative bodies in the Kingdom of Belgium, where there are three official languages, and therefore the population is divided into three language groups. The authors research the main characteristics, features and elements of the electoral system of the Kingdom of Belgium. The main sources of research are the legal acts of the Kingdom of Belgium, in particular constitutional and electoral legislation. Particular attention is paid to the level of representation of each linguistic group in local and federal authorities. Scientific novelty consists in a detailed system analysis of the ways of forming representative authorities of the Kingdom of Belgium at all levels. For the first time, the effectiveness of using a proportional electoral system to achieve an adequate representation of all language groups of the country in which there are three official languages is researched (using the example of the Kingdom of Belgium). The authors conclude that the mechanisms used in the formation of the local and federal parliaments of the Kingdom of Belgium do not fully ensure the proportional representation of each of the linguistic groups of the country. The experience of the Kingdom of Belgium can be used in developing the principles of reforming the electoral legislation of Ukraine, in particular in terms of using a proportional electoral system with open lists.