Теоретичні та історичні аспекти правознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Теоретичні та історичні аспекти правознавства by Issue Date
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Справедливість як фундаментальна категорія цивільного права України.Justice as a Fundamental Category of Civil Law in Ukraine(2018) Басай, О. В.; Basai, O.Метою статті є дослідження проблем усвідомлення, становлення та правозастосування принципу справедливості. Досліджено історичний розвиток поняття «справедливість» і його тлумачення як юридичної категорії. Проаналізовано погляди вітчизняних та іноземних учених на сутність справедливості. Обґрунтовано роль і значення принципу справедливості в цивільному праві України. Зазначено, що в цивільному праві справедливість закладено в цивільно-правових нормах. У диспозиціях таких норм описано діяння, які відповідно до норм моралі суспільства визнані неправомірними, а в санкціях передбачено цивільно-правову відповідальність за їх учинення. Визначено, що загальнолюдський зміст справедливості охоплює цивільні права та свободи, забезпечення гідного людського існування, можливості самореалізації особистості. Справедливість також має конкретно-історичний зміст, що змінюється від однієї епохи до іншої. Зміна суспільно-економічної формації спричиняє принципові зміни суспільних поглядів на соціальну справедливість. Аргументовано, що елементами змісту принципу справедливості є еквівалентність в обміні, виконання взятих перед контрагентом зобовʼязань, відшкодування шкоди за наявності вини заподіювача, утримання від посягань на чуже майно, повернення майна власникові, домірність юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. Застосування принципу справедливості в зобовʼязальному праві є: по-перше, орієнтиром у визначенні конкретної суми відшкодування в зобовʼязаннях відшкодування моральної шкоди; по-друге, орієнтиром встановлення еквівалентності обміну у відшкодувальних договірних зобовʼязаннях; по-третє, заповненням наявних у праві прогалин; по-четверте, засобом, за допомогою якого нівелюється застосування занадто суворих наслідків норм цивільного законодавства щодо конкретного правовідношення. The purpose of the article is to study the problems of awareness, formation and application of the principle of justice. The historical development of the concept of «justice» and its understanding as a legal category is researched. The views of domestic and foreign scientists on the essence of justice are analyzed. The role and importance of the principle of justice in civil law of Ukraine is substantiated. It is noted that in civil law justice is enshrined in civil law. This is expressed in the fact that the dispositions of these norms describe acts that, according to the norms of societyʼs morality, have been found to be unlawful, and the sanctions foresee civil liability for their implementation. It is determined that the universal content of justice includes civil rights and freedoms, the provision of decent human existence, the possibility of selfrealization of personality. Justice also has a specific historical content that varies from one era to another. The change in socio-economic formation causes fundamental changes in social attitudes towards social justice. It is concluded that the elements of the content of the principle of equity are equivalence in the exchange, performance of commitments contracted by the counterparty, compensation for damage in the presence of the guilty of the perpetrator, refrain from encroachment on someone elseʼs property, return of property to the owner, the proportionality of legal liability to the offender. And the application of the principle of equity in the law of obligations is: first, a benchmark in determining the specific amount of compensation in the obligations for compensation for non-pecuniary damage; and secondly, the guideline for establishing the equivalence of exchange in reimbursable contractual obligations; thirdly, by replenishing the gaps in the right; and fourthly, by means of which the application of too rigorous consequences of the norms of civil law concerning the specific relationship is offset.Item Особливості тлумачення деяких категорій кримінології.Features of the Interpretation of Certain Categories of Criminology(2018) Джужа, О. М.; Dzhuzha, O.; Василевич, В. В.; Vasylevych, V.Зʼясування змісту понятійного апарату кримінології є динамічним процесом узгодження гіпотез і положень, думок та поглядів учених-кримінологів, юристів-практиків, соціологів і психологів, результати якого формують доктринальну основу (матрицю) кримінології. Висловлені позиції є спробою впорядкування множинності наукових підходів щодо змісту окремих елементів предмета кримінології, яке формує мотивацію для подальшої дискусії представників вітчизняних й іноземних кримінологічних шкіл. Обґрунтування змісту понятійного апарату кримінології, окремих її теоретичних положень є невідʼємною частиною розроблення концепції боротьби зі злочинністю та має не тільки наукове, а й важливе практичне значення.The sociological stratification of the conceptual apparatus of criminology, for example, provides a basis for the scientific substantiation of the orientation of the police on the excessively wide coverage of the content of educational and preventive activities, including the fact that it does not act as a police officer as an armed law enforcement agency (we recall the employment of people who returned from places of deprivation of liberty, treatment of alcoholics, drug addicts, control over adherence to trade rules, participation in work with mentally ill, etc.). Therefore, in studying criminology, the application of criminological knowledge, the student should be guided by the legal significance of problems related to crime. Social problems, no matter how important they are to society, require the development of social but not criminological measures, that is, those that are reduced to very important tasks. Criminology studies facts and phenomena of a legal nature: crime, crimes, criminals, persons who have committed crimes, victims of criminal encroachment, legal and illegal means of preventive influence on the causes and conditions of crime, crime. However, the criminological approach to the criteria for assessing the elements of these factors and phenomena is not adequate to the criminal-law approach. Although both criminal law and criminology are ultimately aimed at ensuring law and order through the prevention of crime and the preventive effect in general on crime. In contrast to the criminal-law concepts that determine the guilt and punishment through the legal assessment of the elements of the act, the objectives of the criminological concepts are to establish the causes of these elements and hence – measures of preventive influence on them.Item Плюралізм інтерпретацій поняття безпеки в соціально-гуманітарних науках.Pluralism of Interpretations of the Concept of Security in Socio-Humane Sciences(2018) Тихомиров, Д. О.; Tykhomyrov, D.Розглянуто варіанти інтерпретацій поняття безпеки в таких соціальногуманітарних науках, як соціологічні, політичні, економічні, психологічні та деяких інших, здійснено їх порівняльний аналіз, на підставі чого виявлено загальне та відмінне між ними, зʼясовано причини і фактори, що зумовлюють доцільність як загального, так й особливого для споріднених наук та своєрідного для кожної з них. Визначено, що плюралізм інтерпретацій поняття безпеки в соціально-гуманітарних науках зумовлений: обʼєктивною складністю безпеки як феномену дійсності; її звʼязками з різними природничими, технічними, соціальними явищами та процесами; особливостями осмислення поняття «безпека» в різних соціально-гуманітарних науках; проблемами формування як міждисциплінарного його визначення, так і загального тлумачення в межах окремих наук. У сфері соціологічних наук більшість учених тяжіє до інтерпретації соціальної безпеки в контексті розвитку і стабільності соціального життя.The article analyzes the variants of interpretations of the notion of security in such social and humanitarian sciences as sociological, political, economic, psychological and some others, makes their comparative analysis on the basis of which we revealed common and distinct features between them, analyzed the reasons and factors that make the feasibility of both general and special for related sciences and peculiar for each of them. It is emphasized that the plurality of interpretations of the notion of security in social sciences and humanities is due to: the objective complexity of security as a phenomenon of reality; its connections with various natural, technical, social phenomena and processes; peculiarities of comprehension of the notion of security in various social sciences and humanities; the problems of forming both an interdisciplinary definition of it, and a general understanding within the boundaries of individual sciences. In the field of sociological sciences, most scholars tend to interpret social security in the context of development and stability of social life.Item Елементи судового правозастосування: загальнотеоретичні аспекти.Elements of Judicial Enforcement: General Theoretical Aspects(2018) Копитова, О. С; Kopytova, O.Конституційна реформа щодо правосуддя змінила підхід від прецедентного характеру висновків Верховного Суду України (в редакції процесуальних кодексів до 3 жовтня 2017 року) до визнання таких висновків «переконливим прецедентом». Констатовано мʼякий вплив таких висновків відповідно до аргументованості й авторитетності органу, який їх видав. It was concluded that the constitutional reform in terms of justice essentially changed the approach from the case-law nature of the conclusions of the Supreme Court of Ukraine (in the previous version of the procedural codes before October 3, 2017) to the recognition of such conclusions as a «convincing precedent». The mild impact of such conclusions was established due to their reasoning and authority of the issuing authority.Item Припинення права на аліменти на дитину у звʼязку з переданням права власності на земельну ділянку: проблеми теорії та практики.Termination of the Right to Child Support in Connection with Transfer of the Ownership Right over a Land Plot: Problems of Theory and Practice(2018) Удовенко, Ю. О.; Udovenko, Yu.Розглянуто правові аспекти припинення права на аліменти для дитини у звʼязку з переданням права власності на земельну ділянку. Доведено, що для застосування ст. 190 Сімейного кодексу України потрібно враховувати не лише сімейне та цивільне законодавство, адже йдеться про спеціальний обʼєкт, а саме земельну ділянку, а також обʼєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. За таких обставин необхідно застосувати Земельний кодекс України, який визначає особливості земельної ділянки, використовуваної взамін аліментного зобовʼязання. Обґрунтовано, що земельна ділянка, яку передають у власність дитини взамін аліментного зобовʼязання, повинна відповідати таким вимогам: по-перше, знаходитися в приватній власності фізичної особи, яка має намір передати земельну ділянку взамін аліментного зобовʼязання; подруге, земельна ділянка повинна мати кадастровий номер, що, згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України, є істотною умовою для укладення договорів з відчуження землі; по-третє, щодо земельної ділянки має бути встановлена інформація про наявні обмеження в її використанні й обтяження прав на неї; почетверте, необхідно мати інформацію про «придатність» земельної ділянки; по-пʼяте, обовʼязковою є наявність грошової оцінки земельної ділянки.The article focuses on legal aspects of the elimination of child support payments obligation because of transfer of the ownership rights overland. The article proves that application of Art. 190 of the Family Code of Ukraine should consider not only family and civil legislation as it deals with a special object – a plot of land – and other allocated objects which cannot be moved without their depreciation and change of their destination. In the mentioned conditions the usage of the Land Code of Ukraine is obvious, as it determines the peculiarities of the plot of land which will be used to cover child support obligations. The author proves that the plot of land to be transferred to a child instead of child support payments obligation should meet the following requirements. Firstly, it should be a private ownership of a person who intends to transfer the plot of land in return to child support payment obligation. Secondly, the mentioned plot of land should have a cadastral identifier which is an essential term for land acquisition according to Art. 120 of the Land Code of Ukraine. Thirdly, there should be estimated information about the plot of land regarding limitations in its usage and burdening.Item Емоційний стан особи: кримінально-правовий та віктимологічний аспекти.Emotional State of the Person: Criminal-Law and Victimological Aspects(2018) Вереша, Р. В.; Veresha, R.Комплексно розглянуто питання емоційного стану особи у віктимологічному та кримінально-правовому контекстах. Визначено особливості впливу особи потерпілого на виникнення та юридичну оцінку емоційного стану винного. Проаналізовано норми Кримінального кодексу України, у яких передбачено наявність емоційного стану особи, і запропоновано систему їх уніфікації. Емоції як окрема категорія не є виключно кримінально-правовою чи юридичною: традиційно їх досліджують різні галузі науки, до яких належать психологія, судова психіатрія, юридична психологія тощо. Визначення поняття емоцій у різних науках не є однаковим, унаслідок чого теоретичні положення кримінального права щодо емоційного стану, які використовують у законодавчій, правозастосовній та експертній діяльності, містять низку неоднозначних аспектів, що вимагають подальшого наукового осмислення. Емоції загалом є одним з обовʼязкових елементів будь-якої активної поведінки людини, зокрема злочину. Емоції мають форму переживань, які відображають, передусім, субʼєктивне ставлення до певних явищ обʼєктивної дійсності, що оточують людину. Кримінальне право трактує емоції як особливий вид субʼєктивних психологічних станів (реакцій на внутрішній та (або) зовнішній вплив). У теорії кримінального права емоційний стан – це особливий юридично значущий психологічний стан особи, який, впливаючи на її волю та свідомість, взаємодіє з ознаками складу злочину (насамперед – його субʼєктивною стороною) і в такий спосіб визначає особливості кримінально-правової оцінки діяння, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, а також впливає на вирішення питань, повʼязаних з індивідуалізацією покарання.Тhe article comprehensively deals with the emotional state of a person in the victimological and criminal-law context. The peculiarities of the personʼs influence on the occurrence and the legal assessment of the emotional state of the perpetrator are determined. The norms of the Criminal Code of Ukraine are analyzed, in which the presence of an emotional state of a person is envisaged and a system of their unification is proposed. Emotions as a separate category are not exclusively criminal or legal - they are traditionally studied by various branches of science, which can include psychology, forensic psychiatry, legal psychology, etc. Definition of the concept of emotions in different sciences is not the same, and this, in turn, affects the fact that the theoretical provisions of criminal law regarding the emotional state used in legislative, law enforcement and expert activities contain a number of ambiguous points that require further scientific reflection. Emotions, in general, represent one of the obligatory elements of any active human behavior, including crime. At the same time emotions act in the form of experiences, which, in turn, reflect, first of all, a subjective attitude to those or other phenomena of objective reality, which surround a person. It should be noted that criminal law considers emotions to be a special type of subjective psychological states (reactions to internal and (or) external influences). In the theory of criminal law, the emotional state is a special legally significant psychological state of a person who, acting on his will and consciousness, interacts with the features of the crime (first of all, his subjective side) and thus determines the features of the criminal-law assessment of the act, envisaged by the relevant article of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, and also affects the resolution of issues related to the individualization of punishment.Item Характеристика загальноправових принципів процесу медіації та надання послуг у сфері медіації.The Characteristics of the General Principles of the Mediation Process and Rendering Services in the Field of Mediation(2018) Супрун, Г. Б.; Suprun, H.Мета статті – проаналізувати наукові погляди вчених і норми чинного законодавства України, схарактеризувати загальноправові принципи процесу медіації та надання послуг у сфері медіації. Визначено, що принцип верховенства права безпосередньо повʼязаний з іншими загальноправовими принципами, які реалізуються під час здійснення процесу медіації та надання послуг у сфері медіації. Ідеться, передусім, про такі принципи: законність, рівність, забезпечення судового захисту прав, свобод та інтересів особи від протиправних посягань. Значення принципів процесу медіації та надання послуг у сфері медіації є надзвичайно важливим, оскільки їх належне формулювання та подальше законодавче закріплення є визначальним кроком на шляху формування аналізованого правового інституту в нашій державі. Обґрунтовано, що принципи законності й верховенства права в контексті процесу медіації та надання послуг у сфері медіації означають, що субʼєкти цих відносин мають діяти на підставі законодавчих приписів, які закріплені на рівні відповідного нормативно-правового акта з урахуванням його юридичної сили, є одними з основоположних принципів функціонування будь-якої правової інституції, а тому без сумніву повинні знайти своє законодавче закріплення в положеннях Закону України «Про медіацію». Сутність процесу медіації та надання послуг у сфері медіації пропонуємо визначити як сукупність закріплених у нормативно-правовому полі керівних основоположних засад, на підставі яких виникають і розвиваються процесуальні відносини між сторонами правового конфлікту та посередником у його вирішенні задля врегулювання на добровільних і взаємовигідних засадах.The purpose of the article is based on the analysis of scientific views of scientists and the norms of the current legislation of Ukraine, to give a general description of the principles of the mediation process and the provision of mediation services. It has been determined that the rule of law principle has a close connection with other general principles that are directly expressed in the process of mediation and mediation services. In this case, first of all, we are talking about such principles as: legality, equality, ensuring the judicial protection of the rights, freedoms and interests of the person from unlawful encroachments. It is stressed that the importance of the principles of the mediation process and the provision of services in the field of mediation can not be overemphasized, because their proper formulation and further legislative consolidation are a decisive step towards the formation of this legal institution in our country. It is substantiated that the principles of the legality and supremacy of the law of the process of mediation and the provision of services in the field of mediation mean that the subjects of these relations must act in accordance with the legislative requirements, which are fixed at the level of the corresponding legal act, taking into account its legal force, are one of the fundamental principles of the functioning of any legal institution, and therefore, without a doubt, should find its legislative consolidation in the provisions of the Law of Ukraine «On Mediation». It is concluded that the essence of the process of mediation and the provision of services in the field of mediation is to define as a set of guiding principles that are enshrined in the regulatory legal field, in accordance with which the procedural relations between the parties of the legal conflict arise and develop their development, and the mediator in resolving it in order to resolve it. on a voluntary and mutually beneficial basis.Item Статути як джерела права: теоретико-правовий аналіз.The Source of Law: Theoretical-Legal Analysis(2018) Гусяк, М. П.; Husiak, M.Джерела права є однією з основних категорій права як у прикладному, так і в теоретико-пізнавальному аспектах. Визначення сутності юридичних джерел права, системи, яку вони становлять, безпосередньо залежить від правових шкіл і концепцій, що розвиваються протягом тривалого часу. У сучасному науковому середовищі для розвитку та конкретизації інтегративного підходу до змісту й поняття терміна «джерело права» здійснено спробу наповнити його визначення в контексті тих матеріальних, соціальних та інших умов життя суспільства, які обʼєктивно зумовлюють необхідність прийняття змін або доповнень до нормативно-правових актів. Статут є документом, що має особливий соціально-правовий зміст. Це документ нормативно-процедурного характеру, який відображає характерні риси відносин усередині територіальної спільноти. На підставі цього визначення слід констатувати дуалістичність змісту поняття «статут»: з одного боку, це документ, що належить до сфери правових відносин, а з другого – сукупність соціально-політичних й економікогосподарських відносин між субʼєктами територіальної громади. На жаль, сформулювати єдине загальноприйняте його визначення, вичерпний перелік основних ознак, сутнісних властивостей видається неможливим. З огляду на міжгалузеві характеристики, наявність статутів у приватному та публічному праві на внутрішньодержавному й міжнародному рівнях, відмінність статутів у правових системах романо-германської та англосаксонської правових сімей тощо, важливо продовжувати ґрунтовні дослідження для зʼясування місця й ролі статутів у системі джерел права, їх специфіки, теоретичного і практичного значення.The source of law is one of the major categories of rights in general, both in applied and theoretical and informative regarding the definition and understanding of legal sources of law, and therefore the system they are in close Depending on the legal schools and developing concepts for a long time. In the modern scientific environment developing and specifying the integrative approach to content and the concept of the term «source of law» is an attempt to fill it even more diverse semantic content of value, seeing as sources of law the material, social and other conditions of society, that objectively determine the necessity of making changes or additions to those or other normative legal acts. The Charter is a document that has a special excellent socio-legal nature. This document is the normative and procedural nature, which reflects the characteristics of relationships inside the territorial community. Through the prism of this definition is already becoming apparent «dualism» of the content of the concept of the Statute: on the one hand as a document that belongs to the sphere of legal relations, and on the other as population socio-political and economic-commercial relations between subjects of the local community. Unfortunately, today we cannot clearly articulate its definition and main substantive signs despite properties. With regard to sectoral characteristics, the presence of charters in the private law and public law, national law and international law, the difference between the statutes in the legal systems of the Romano-Germanic legal and anglo-saks families, etc., it is important continue thorough their research, finding out the place and role of charters in the system of sources of law, their specificity, the theoretical and practical value.Item Новаційна концепція розуміння субʼєктів муніципально-правових відносин.Novative Concept of Understanding Subjects Municipal-Legal Relations(2018) Демиденко, В. О.; Demydenko, V.У юридичній науці вчення про правовідносини є однією з найбільш складних, дискусійних, актуальних і вагомих як у науково-теоретичному, так і практичному аспектах проблем. Ця теза набуває важливого значення в контексті муніципального права – галузі національного права України, що нині швидко розвивається, і муніципально-правових відносин, у яких матеріалізуються норми цієї галузі права. Муніципально-правові відносини є яскравим відображенням реалізації права, його ефективності та дієвості, на підставі чого окреслюють напрями вдосконалення правових норм. Попри значну кількість досліджень, присвячених проблематиці муніципально-правових відносин, питання субʼєктів муніципально-правових відносин належно не висвітлено в науці муніципального права. Без чіткої науково-теоретичної характеристики субʼєктів муніципально-правових відносин не може йтися про дієвість муніципального права, оскільки за цих умов залишається невирішеним питання правосубʼєктності як комплексного поняття. Субʼєкти муніципальноправових відносин – це індивідуальні або колективні учасники суспільних відносин, які на підставі норм муніципального права володіють муніципальною правосубʼєктністю (правоздатністю, дієздатністю, деліктоздатністю) та є носіями субʼєктивних прав і юридичних обовʼязків у сфері реалізації права на місцеве самоврядування.In legal science, the doctrine of legal relationships is one of the most complex, debatable, relevant and significant issues both in the scientific and theoretical, and in practical terms. This thesis takes on special significance with regard to municipal law – the sphere of national law of Ukraine, which is currently developing rapidly and municipal-legal relations, where the rules of this field of law are materialized. After all, municipal-legal relations are a vivid reflection of the realization of law, its efficiency and effectiveness, and demonstrate directions for the improvement of legal norms. Despite a large number of studies devoted to the problems of municipal-legal relations, the subjects of municipal-legal relations did not find their proper coverage in the science of municipal law. It is worth noting that without a clear scientific and theoretical characterization of the subjects of municipal-legal relations it is impossible to speak about the effectiveness of municipal law. After all, under these conditions, the issue of legal personality as a complex concept remains unresolved. The subjects of municipallegal relations are individual or collective members of social relations, which, based on the norms of municipal law, have municipal legal capacity and are the bearers of subjective rights and legal obligations in the field of realization of the right to local self-government.Item Історичні аспекти запобігання незаконному заволодінню вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами в Україні.Historical Aspects of Illegal Circulation of Weapons, Ammunition and Explosives in Ukraine(2018) Кучер, В. М.; Kucher, V.Мета статті – дослідити історичні аспекти запобігання незаконному заволодінню вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами в Україні, для чого розглянуто окреслену проблематику в різні історичні епохи. Для досягнення зазначеної мети та виконання поставлених завдань автор комплексно використовує низку загальнонаукових і спеціальноправових методів. Методологічну основу статті становлять діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і процесів у їх суперечностях, розвитку та змінах, цей метод використано в процесі наукового пізнання правової сутності запобігання незаконному заволодінню вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами в Україні; порівняльно-правовий та історичний методи надають можливість простежити становлення й розвиток відповідальності за ці злочинні діяння та здійснення перших спроб запобіжної діяльності в цій галузі; спеціальноюридичний застосовано під час аналізу змісту законодавства різних періодів у сфері правового регулювання запобіжної діяльності щодо незаконного обігу зброї; висунення та перевірку гіпотез – для пошуку пояснень історичних процесів у цій сфері; формально-логічний – як універсальний спосіб аргументації наукових висновків і положень, що дає змогу обʼєктивно оцінити історичний розвиток запобігання незаконному заволодінню вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами в Україні. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній проаналізовано історичні періоди виникнення, розвитку й удосконалення запобіжної діяльності щодо незаконного заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами в Україні, а також виявлено певні закономірності, що позначилися на масштабах й інтенсивності незаконного обігу зброї в нашій країні. Висновки. Обґрунтовано думку про те, що різноманітні законодавчі новели як нині, так і в історичному розрізі обумовлені тією соціально-економічною ситуацією, що складається в суспільстві. Важливе значення мають революційні рухи, військові конфлікти, різноманітні політичні протистояння, які завжди супроводжуються зростанням обсягів незаконного обігу зброї в будь-якій країні. Зазначене прогнозовано приводить і до активізації запобіжної діяльності в цій галузі. Історичні джерела засвідчують, що основними напрямами цієї діяльності були: посилення контролю з боку компетентних органів, підвищення якості їхньої роботи, міжвідомча взаємодія в правоохоронних та інших державних органах тощо.The author aims to study the historical aspects of the prevention of the illegal circulation of weapons, ammunition or explosives in Ukraine, for which this problem is considered in different historical epochs. In order to achieve the stated goal and to solve the tasks, the author uses a number of general scientific and special legal methods in a complex way. The methodological basis of the article is a dialectical method of scientific knowledge of socio-legal phenomena and processes in their contradictions, development and changes; this method is used in the process of scientific knowledge of the legal nature and the essence of the prevention of the illegal circulation of weapons, ammunition or explosives in Ukraine; The comparative legal and historical method allows us to trace the formation and development of responsibility for the above-mentioned criminal acts and the emergence of the first attempts of preventive action in this area; special-legal method is used during the analysis of the content of the current legislation in the field of legal regulation of preventive activities regarding the illicit trafficking of weapons; nomination and verification of hypotheses are carried out to find explanations of historical processes in this field; the formal-logical method is used as a universal way of arguing scientific conclusions and provisions, which makes it possible to objectively assess the historical development of the prevention of the illegal circulation of weapons, ammunition or explosives in Ukraine. The scientific novelty of the article is that it analyzes the historical periods of the emergence, development and improvement of preventive activities related to the illegal circulation of weapons, ammunition or explosives in Ukraine, and revealed certain patterns that influenced the scale and intensity of illicit arms trafficking in our country. As a conclusion, the author expressed the opinion that the various legislative stories, both today and in the historical context, are conditioned by the socio-economic situation that prevails in society. An important role is played by revolutionary movements, military conflicts, and various political confrontations, which are always accompanied by an increase in the volume of illicit arms trafficking in Ukraine and in any other country. This predictably leads to the activation of preventive activities in this area. Historical sources indicate that the main directions of this activity were such as increased control by the competent authorities, improvement of their work quality, interagency cooperation in law enforcement and other state bodies, etc.Item Поняття кримінального законодавства та його співвідношення з кримінальним правом.Definition of the Criminal Legislation and its Correlation with Criminal Law(2018) Бабаніна, В. В.; Babanina, V.Based on sound evaluation of scientific points of view in criminal law doctrine the definition of criminal law, criminal legislation and law of crime has been given. Most prominent features to identify correlation of criminal law as field of law and criminal legislation have been pointed out. It was determined that criminal law should be envisaged as system of general effect, formally determined (statuary) rules of behavior which are ensured, guaranteed and protected by state, dealt with providing of public relations protection from criminal offences as well as with regulation of public relations arise with regard to crime committing. Criminal law is defined as law of crime form of existence expressed in regulatory acts of higher juridical force adopted by highest legislative body of power according to relevant procedure and dealt with public relations protection from criminal offences as well as with regulation of public relations arise with regard to crime committing. Criminal legislation consists of Constitution of Ukraine, Criminal code of Ukraine and other legal acts with general effect by parliament consent which dealt with public relations protection from criminal offences as well as with regulation of public relations arise with regard to crime committing. Criminal law and criminal legislation are in correlation as relevant rule of behavior with relevant form of such rule expression (existence). It is possible to imagine a correlation of criminal law and criminal legislation as an interrelationship between a system of forms of criminal law existence expressed in regulatory acts of higher juridical force and a separate form of law of crime existence expressed in regulatory act of higher juridical force adopted by highest legislative body of power according to relevant procedure. Correlation of criminal law and criminal legislation is a correlation of formally (statuary) rules of behavior adopted by state with general effect and could be guaranteed by state power with system of forms of law resulting in existence of regulatory acts of higher juridical force.інального права сформульовано дефініції кримінального закону, кримінального законодавства та кримінального права. Окреслено найважливіші риси, що визначають співвідношення кримінального права як галузі права та кримінального законодавства. Зʼясовано, що кримінальне право необхідно розглядати як систему загальнообовʼязкових, формально виражених (нормативно закріплених) правил поведінки, які забезпечуються, гарантуються й охороняються державою і стосуються здійснення охорони суспільних відносин від злочинних посягань та регулювання суспільних відносин, які виникають у звʼязку з учиненням злочину. Кримінальний закон визначено як форму існування кримінального права, що втілюється в нормативно-правовому акті вищої юридичної сили, який приймає вищий законодавчий орган державної влади за відповідною процедурою і стосується забезпечення охорони суспільних відносин від злочинних посягань та регулювання суспільних відносин, що виникають у звʼязку з учиненням злочину. Кримінальне законодавство формують Конституція України, Кримінальний кодекс України, закони, міжнародні договори, згода на обовʼязковість яких надана парламентом і які стосуються забезпечення охорони суспільних відносин від злочинних посягань або регулювання суспільних відносин, що виникають у звʼязку з учиненням злочину. Кримінальне право та кримінальний закон співвідносяться як відповідне правило поведінки та одна із форм вираження (існування) такого правила поведінки. Співвідношення кримінального закону та кримінального законодавства може бути представлене як співвідношення системи форм існування кримінального права, виражених у нормативно-правових актах вищої юридичної сили, та окремої форми існування кримінального права, що виражена в нормативно-правовому акті, який видає вищий законодавчий орган за відповідною процедурою і має вищу юридичну силу. Співвідношення кримінального права та кримінального законодавства – це співвідношення формально (нормативно) виражених правил поведінки, які є загальнообовʼязковими, видаються державою та можуть забезпечуватися її примусом, і системи форм існування права, які втілюються у вигляді нормативно-правових актів вищої юридичної сили. Кримінальне право та кримінальне законодавство співвідносяться як відповідні правила поведінки і система форм вираження цих правил поведінки.Item Інновації юридичної освіти: осмислення, виклики, перспективи.Innovations of Legal Education: Conceptualization, Challenges, Perspectives(2018) Завальний, А. М.; Zavalnyi, А.На підставі даних соціологічних служб встановлено, що освітня реформа є пріоритетним напрямом суспільних перетворень в Україні. Обґрунтовано, що задля створення ефективної моделі юридичної освіти необхідно враховувати інноваційні процеси, що відбуваються у світі. Крізь призму юридичної освіти інновації набувають значущості як система зміни, як процес і результат, що визначає ефективність юридичної освіти. Встановлено тенденції змін у суспільстві, що актуалізуються завдяки інноваційним процесам і зумовлюють істотні перетворення в економіці за принципом ланцюжкової реакції як чинник змін професій. Проаналізовано вплив Індустрії 4.0 на професію юриста. Зʼясовано закономірність: у всіх сферах, де потрібні рутинні дії, штучний інтелект поступово замінює юристів-людей. Доведено, що розвиток економіки, зміни в професійній діяльності призводять до невідповідності між наукою та практикою, з одного боку, та освітою – з іншого. Класична модель підготовки юриста виявляється неефективною через сукупність причин, основними серед яких є: прискорення еволюційного процесу суспільства, на тлі якого результати за складністю та можливістю змінюються експоненційно; потреба в набутті нових і постійно обновлюваних навичок; брак часу на підготовку відповідного фахівця; значні фінансові витрати на підготовку фахівця. Висвітлено тенденції інституційних і змістових змін у юридичній освіті. Визначено активні й інтерактивні методи навчання, що в сукупності становлять інноваційні технології навчання юристів. Запропоновано ідею створення інтерактивної платформи освітньої програми юриста з відкритою архітектурою як концепцію циклу професійного становлення юриста й алгоритм ефективної технології навчання.