Кафедра філософії права та юридичної логіки

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/1638

Browse

Now showing 1 - 20 of 49

Аксіологічний чинник громадянського суспільства на шляху подолання маргіналізації соціуму. Axiological factor of civil society on the way to overcome the marginalization of society
(2014) Носенко, Олександр Володимирович; Nosenko, Olexandr Volodymyrovych
В даній статті актуалізується проблема становлення масового, маргінального суспільства, що загрожує соціально-економічній, політичній, культурній та національній безпеці української держави. Доведено, що визначальною цінністю демократичних процесів як розвинених країн, так і країн, які розвиваються є формування та функціонування громадянського суспільства, яке покликане стати на заваді процесам “омасовлення” та маргіналізації соціуму. In the article the problem of formation of the mass marginal society which is threatening the social, economic, political, cultural and national security of the Ukrainian state is reflected. It is proved that a fundamental value of democratic processes in both developed and developing countries is the formation and functioning of civil society, which is intended to impede the process of society’s "massing" and marginalizing.
Аксіологія правової політики на шляху до розбудови громадянського суспільства в Україні. Axiology of legal policy on the way to the development of civil society in Ukraine
(2016) Носенко, Олександр Володимирович; Nosenko, Olexandr Volodymyrovych
У роботі актуалізується питання стосовно правової політики, обумовлене соціально-політичними трансформаціями в світі та державотворчими процесами в Україні зокрема. Правова політика гарантує цивілізовану реалізацію всіх інших видів політики за рахунок цілеспрямованої та системної діяльності державних та муніципальних органів зі створення ефективного механізму правового регулювання та цільового використання юридичних засобів. The work actualizes the issue of legal policy, caused by socio-political transformations in the world and state-building processes in Ukraine in particular. Legal policy guarantees the civilized implementation of all other types of policy at the expense of purposeful and systematic activity of state and municipal bodies to create an effective mechanism of legal regulation and targeted use of legal means
Актуальні проблеми підготовки фахівців для ОВС у сучасних умовах. Actual problems of training specialists for the Police in modern conditions
(2015) Полудьонна, Наталія Станіславівна; Poludjonna, Natalija Stanislavivna
Особливості суспільних відносин в Україні обумовлюють системний підхід до процесу реформування підготовки фахівців у сфері вищої освіти за напрямком «право». Як свід-чить практика, окремі нововведення не мають позитивного результату. Серед основних компонентів системного підходу вирізняють нормативний, економічний, науковий, психо-лого-педагогічний та ін. Означені компоненти, зрозуміло, не вичерпують повного переліку, але саме останній складає науковий інтерес нашого аналізу. Peculiarities of social relations in Ukraine condition a systematic approach to the process of reforming the training of specia-lists in the field of higher education in the direction of "law". As evidenced practice, some inno-vations do not have a positive effect result Among the main components of the system appro-ach distinguish normative, economic, scientific, psychological pedagogical, etc. The specified components are, of course, not exhaust the full list, but it is the last one that makes up scientific interest of our analysis.
Візуальна комунікація як атрибут цифрової культури. A Visual Communication as an Attribute of Digital Culture
(2023) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova Olha
Проаналізовано соціокультурні характеристики візуальних засобів спілкування в умовах цифровізації. Доведено, що передумовою побудови оптимальної моделі комунікативної взаємодії є візуалізація інформаційного контенту, що цілком відповідає тенденціям цифрової культури з її тяжінням до зміщення акцентів зі смислового на візуальне, адже забезпечує інтегральну взаємодію віртуального та фізичного. Констатовано амбівалентний характер феномену невербальної комунікативної взаємодії: з одного боку, вона є засобом адаптації до соціокультурної реальності сьогодення, а з іншого – сама слугує системоутворюючим чинником для культурних феноменів цифрового середовища. Digital culture leads to a change in emphasis from substantive supervision, which prompts the search for new and transformation of existing ways of presenting information, primarily studying the communicative potential of virtual means of communication. The aim and tasks. The aim of the article is the study of sociocultural characteristics of visual communication in the conditions of digitalization. Research methods. The most adequate methodological tools are the sociocultural approach, the comparative method, the hermeneutic procedures of interpretation and understanding, and the method of cultural-semantic analysis. Research results. It has been proven that the prerequisite for building an optimal model of communicative interaction is the visualization of information content that corresponds to the trends of digital culture, and provides an integral interaction of the virtual and the physical. Discussion. The analysis of communicative characteristics of the modern cultural age in the context of digitalization complements the conceptual achievements of theoreticians in formalized issues. This analysis aims to identify the potential of visual means of communication in the current circumstances. Conclusions. The phenomenon of non-verbal communicative interaction in the conditions of digital culture has an ambivalent character: on the one hand, it is a means of adaptation to the sociocultural reality of today, and on the other hand, it serves as a system-forming factor for cultural phenomena of the digital environment.
ДЕОНТОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СЛУЖБОВИЙ ЕТИКЕТ ПРАВООХОРОНЦЯ (ПОЛІЦЕЙСЬКОГО)
(2015) Петрова, Ганна Миколаївна
В основу посібника покладено ряд публікацій автора у газеті «Іменем Закону» (2004 та 2014 рр.), а також напрацювання під час підготовки і проведення занять у системі службової підготовки зі службового етикету та викладання теми «Службовий (діловий) етикет» з дисциплін «Етика та естетика» і «Професійна етика» для курсантів і слухачів Національної академії внутрішніх справ. Під час підготовки були використані джерела інтернет-ресурсів, загальні довідникові видання, довідкові видання з етикету та службового етикету, нормативно-правова база України.Матеріали довідкового видання можуть використовуватися в навчальному процесі та в проведенні занять зі службової підготовки. Для правоохоронців, практичних працівників Національної поліції, науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти.
Дослідження творчої індивідуальності українських композиторів: історичний аспект проблеми. Study of the creative individuality of Ukrainian composers: historical aspect of the problem
(2005) Кумеда, Тетяна Андріївна; Kumeda, Tetjana Andrijivna
В роботі розглядається особистість творця у її детермінуючій проекції на художній твір. У якості наукового об’єкта вона представляла інтерес лише як соціальна особа: життя і творчість митця розглядалось крізь призму відображених у них об’єктивних закономірностей – конкретно-історичний явищ і суспільних процесів. Індивідуальні ж особливості, які багато у чому визначають амплуа творця, враховувались у значно меншій мірі. Це набуло характеру загальної для всіх мистецтв тенденції – розглядати геніїв поза зв’язком з їх людськими якостями. Розвиток творчої індивідуальності здійснюється у тісному зв’язку із формуванням особистості в цілому. Тому настільки важливою є структура особистості творця, її потреби, нахили, інтереси, переконання, вольові, емоційні та інтелектуальні особливості. The work examines the personality of the creator in its determining projection on the work of art. As a scientific object, it was of interest only as a social person: the life and work of the artist was considered through the prism of the objective laws reflected in them - concrete historical phenomena and social processes. Individual features, which largely determine the role of the creator, were taken into account to a much lesser extent. largely determine the role of the creator, were taken into account to a much lesser extent. This became the character of a tendency common to all arts - to consider geniuses out of connection with their human qualities. The development of creative individuality is carried out in close connection with the formation of personality as a whole. That is why the structure of the creator's personality, its needs, inclinations, interests, convictions, volitional, emotional and intellectual features are so important.
Емпірична оцінка індивідуально-типологічних властивостей курсантів ВНЗ МВС України в рамках теорії провідних тенденцій. Empirical assessment of individual typological properties of cadets of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine within the framework of the theory of leading trends
(2017) Полудьонна, Наталія Станіславівна; Poludjonna, Natalija Stanislavivna
Запропонована модель психодіагностики індивідуально-типологічних якостей курсантів в умовах ВНЗ МВС України на основі багатовимірного підходу та з урахуванням трьох ос-новних аналітичних напрямків наукових досліджень щодо формування базових системних вимірів побудови цілісної психологічної структури особистості, а саме: соціальнопсихоло-го-індивідуального, діяльнісного, генетичного. The proposed model of psychodiagnosis of individual and typological qualities of cadets in the conditions of higher education institutions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is based on a multidimensional approach and taking into account three main analytical directions of scientific research on the formation of basic systemic dimensions of building a complete psychological structure of the personality, namely: social-psychological-individual, activity, genetic.
Етапи розвитку дистанційного навчання та дистанційних технологій хронологічний аналіз. Stages of development of distance learning and distance technologies chronological analysis
(2021) Полудьонна, Наталія Станіславівна; Poludjonna, Natalija Stanislavivna
Розглянуто три етапи історичного розвитку дистанційного навчання, а саме: кореспондентський, технічний та етап цифровізації. Зроблено висновок, що у нинішньому глобальному інформаційному світі спостерігається тенденція до зникнення межі між традиційною освітою і дистанційною, яка стала більш доступною для широкого кола охочих отримати освіту. Дистанційна форма навчання перспективна і має право на існування, не замінюючи, а доповнюючи класичну освіту. Three stages of the historical development of distance learning are considered, namely: correspondence, technical and digitization stages. It was concluded that in the current global information world, there is a tendency to the disappearance of the boundary between traditional education and distance education, which has become more accessible to a wide range of those who want to get an education. Distance learning is promising and has the right to exist, not replacing, but supplementing classical education.
Ефективність інтерактивних методів в закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання (компетентнісний підхід). Effectiveness of interactive methods in higher education institutions with specific learning conditions (competence approach)
(2019) Полудьонна, Наталія Станіславівна; Poludjonna, Natalija Stanislavivna
У якості провідного напряму розвитку вищої освіти міжнародною організацією ЮНЕСКО також рекомендовано обрати компетентнісний підхід, складовими якого визначено: знання як розуміння (це поняттєва складова); розуміння ситуації, готовність діяти (діяльнісна складова); діяльність у системі цінностей, пов’язана з відповідальністю за професійні вчинки (мотиваційно-етична складова). Метою застосування інтерактивних методів в навчальному процесі закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання є створення умов для отримання здобувачами вищої освіти колективного інтелектуального продукту й відповідного досвіду пізнавальної діяльності безпосередньо у процесі навчальної взаємодії. As a leading direction of higher education development, the international organization UNESCO also recommended choosing a competency-based approach, the components of which are defined as: knowledge as understanding (this is a conceptual component); understanding of the situation, readiness to act (activity component); activity in the value system associated with responsibility for professional actions (motivational and ethical component). The purpose of using interactive methods in the educational process of institutions of higher education with specific learning conditions is to create conditions for students of higher education to obtain a collective intellectual product and the corresponding experience of cognitive activity directly in the process of educational interaction.
Здібності у структурі професійно важливих якостей персоналу оперативних підрозділів міліції. Value orientations of the individual in modern Ukrainian society
(2011) Полудьонна, Наталія Станіславівна; Poludjonna, Natalija Stanislavivna
У силу складності соціально-психологічного феномена понять "праця" і "професія", до профе¬сійно важливих якостей традиційно відносять широкий спектр -від природних задатків до професійних знань і вмінь, а також індивідуальні властивості особистості (мотивацію, спрямованість, характер), психофізіологічні (темперамент, особливості вищої нервової діяльності), психічні процеси (пам'ять, увагу, мислення, уяву). Більшість науковців основою професійно важливих якостей вважають спеціальні здібності. У контексті професіографії професійно важливі якості розглядаються як компоненти професій-ної придатності, тобто такі якості, які необхідні для успішного вирішення професійних завдань. У науковій літературі підсистема професійно важливих якостей виділяється, змістовно та інструментально описується, а також інтерпретується різними вченими як менш або більш інтегровані психологічні "одиниці" професійної придатності у системі "здібності" - "професійно важливі якості" -"компетентність" - "потенціал" - "майстерність". Тому дослідження здібностей у структурі професійно важливих якостей є необхідною умовою для визначення професійної придатності фахівців. Due to the complexity of the socio-psychological phenomenon of the concepts of "work" and "profession", professionally important qualities traditionally include a wide range - from natural gifts to professional knowledge and skills, as well as individual personality properties (motivation, orientation, character), psychophysiological (temperament, features of higher nervous activity), mental processes (memory, attention, thinking, imagination). Most scientists consider special abilities to be the basis of professionally important qualities. In the context of professionography, professionally important qualities are considered as components of professional suitability, that is, qualities that are necessary for successfully solving professional tasks. In the scientific literature, the subsystem of professionally important qualities is distinguished, meaningfully and instrumentally described, and also interpreted by various scientists as more or less integrated psychological "units" of professional suitability in the system of "ability" - "professionally important qualities" - "competence" - "potential " - "skill". Therefore, the study of abilities in the structure of professionally important qualities is a necessary condition for determining the professional suitability of specialists.
Ключові тенденції розвитку свободи слова в умовах інформаційного суспільства. Key Freedom of Speech Development Trends in the Information Society
(2019) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova Olha
Доведено, що в сучасних умовах свобода слова усвідомлюється як соціокультурно обумовлене право людини на вільне вираження власних думок і обстоювання світоглядних позицій, що не порушують прав і свобод інших членів соціуму та забезпечують оптимальний процес інфообміну, з урахуванням ключових тенденцій культури інформаційної ери. З’ясовано, що Інтернет-комунікації, з одного боку, суттєво розширюють можливості сучасника у сфері свободи слова, а з іншого – здатні призвести до її нівелювання, інформаційного свавілля, що спричиняє нав’язування неякісної інформації, поширення фейкових повідомлень, призводить до маніпулювання свідомістю. Наголошено на проблемі відповідальності суб’єкта продукування інформації не лише перед її споживачем, а й перед самим собою. Зауважено, що критерієм регулювання інформаційного потоку, а отже, міри свободи слова, є вироблення споживачем своєрідного внутрішнього цензу, «інформаційного смаку». The process of establishing information society, the accelerated pace of info exchange qualitatively transforming communicative interaction, which naturally affects the phenomenon of freedom of speech. Aim and tasks. The aim of the article is to identify key freedom of speech development trends in the information society. Research methods. The methodological tools consist of the sociocultural approach, methodological principles of systemacity and completeness. Research results. Freedom of speech is currently recognized as a sociocultural human right to freedom of expression and taking a stand on one’s worldview that do not violate the rights and freedoms of other members of society and provide the optimal info exchange process, taking into account key cultural trends of the information age. Discussion. The results of the analysis of freedom of speech phenomenon in the information era complement the conceptual development of researchers in the context of today’s global changes. Conclusion. On the one hand, Internet communications significantly widen our contemporaries’ opportunities when it comes to freedom of speech, and on the other, they can result in its levelling, information lawlessness, which can be the reason for imposing low-quality information, spreading fake messages and mind control. The responsibility of the subject of information generation not only to its consumer, but also to himself, seems to be an immediate concern. In the culture of information era, the consumer is perceived not as a passive element of communicative process, but rather as an active participant in shaping the sociocultural space. The criterion for regulating the flow of information, and therefore the freedom of expression degree, is acquiring “information taste” by the consumer.
Ключові тенденції трансформації міжкультурної комунікації в умовах пандемії. Main Trends of Transformation of Intercultural Communication in a Pandemic Condition
(2020) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova Olha
Здійснено аналіз ключових тенденцій трансформації міжкультурної комунікації в умовах оголошеної на початку 2020 року пандемії, спричиненої поширенням хвороби COVID-19. Констатовано наявність парадоксальної ситуації, за якої світова спільнота, з одного боку, об’єднана спільним пошуком «шляхів виживання», адекватної стратегії розвитку соціальних практик, а з іншого – опиняється в умовах, за яких на зміну відкритості до діалогу, усвідомлення культурної самобутності інших людей приходить конфронтація, невизначеність, нехтування принципом толерантності, прагнення до відособлення або, навпаки, до домінування. Встановлено, що зумовлені пандемією соціокультурні зміни означені переважанням антисистемних (ірраціональних) дій, хаотичністю комунікативних процесів. Соціальне дистанціювання, локалізація комунікативного простору, ізоляція та впровадження тотального локдауну як невід’ємні атрибути пандемії суттєво обмежують міжкультурну взаємодію, зміщуючи акцент у віртуальний простір. The pandemic declared at the beginning of 2020 in response to the outbreak of COVID-19 was a pacing factor for emergence of adverse global trends. Under these conditions, culture, and particularly the intercultural communication, became the most vulnerable human endeavor. The aim and tasks. The aim of the study is to identify the key trends in the transformation of intercultural communication amidst the pandemic. Research methods. The socio-cultural approach, as well as the principles of historicism and systematicity, have been recognized as the tools of choice for the philosophical reception of intercultural communication. Research results. In the face of pandemic, openness to dialogue, recognition of other people's cultural identity are replaced by confrontation, disregard for the tolerance principle, craving for detachment or, conversely, for domination. Discussion. Results of the trend analysis in the transformation of intercultural communication amidst the pandemic are complementing the conceptual achievements of researchers in the context of modern global transformations. Conclusion. The socio-cultural changes provoked by the pandemic are marked by the dominance of anti-systemic (irrational) actions, chaotic communication processes, and their significant virtualization. The pandemic-induced space restriction, social distancing, isolation, and imposition of total lockdown are significantly limiting the intercultural communication thus shifting the focus to the cyberspace.
Комунікативні характеристики сучасної культурної доби в контексті цифровізації. The Communicative Characteristics of the Modern Cultural Age in the Context оf Digitalization
(2021) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova Olha
Доведено, що цифровизація як невід’ємний атрибут інформаційної ери сягає за межі суто технологічної галузі та слугує визначальним чинником трансформації характеристик соціокультурного простору, зокрема комунікативної взаємодії. Обґрунтовано амбівалентний характер комунікативної парадигми сучасної культурної доби в контексті цифровизації: з одного боку, вона надає широкі можливості для прискореного інфообміну, міжкультурної взаємодії, безперервної трансляції повідомлень, спілкування онлайн тощо, а з іншого – означена численними ризиками, серед яких – перенасичення інформацією, зниження рівня критичності сприйняття інфопотоку, «цифрова нерівність», нав’язування контенту, застосування маніпулятивних технологій тощо. Доведено, що важливим чинником подолання цих та інших проблем на шляху побудови оптимальної моделі комунікативної взаємодії усвідомлюється становлення інформаційної культури, здатної зберегти традиційні й виробити нові цінності та світоглядні настанови, що відповідатимуть викликам глобалізації. The analysis of attributes of modern media landscape has shown the growing significance of the society digitalization. Today, this process extends beyond the purely technological field and serves as a core driver for the transformation of characteristics of the sociocultural space, primarily the communicative interaction. The aim and tasks. This article aims to analyze the communicative characteristics of the modern cultural age in the context of the society digitalization. Research methods. The methodological tools consist of the sociocultural approach, methodological principles of systematicity, and completeness. Research results. The digital model of world perception serves as a background for the deployment of a new communicative strategy, forming an environment for the formation of information culture as a new cultural type. Discussion. Results of the analysis of the communicative characteristics of the modern cultural age in the context of digitalization are adding to the conceptual achievements of theorists in the outlined issue and are jointly aimed at finding the optimal strategy for combating the challenges of globalization. Conclusion. The communicative paradigm of the modern cultural age in the context of digitalization is ambivalent. On the one hand, it provides ample opportunities for the accelerated information exchange, intercultural interaction via Internet platforms, continuous broadcasting and communication online, etc., and on the other hand, under these conditions, the communicative interaction is associated with numerous risks, including information overload, degradation of the critical perception of the information flow, “digital inequality”, imposition of content, use of manipulative technologies, etc. An important factor in addressing these and other problems in creating an optimal model of communicative interaction is the formation of an information culture capable of preserving traditional and developing new values and worldview attitudes able to meet the challenges of globalization.
Концепт «картина світу» як об’єкт гуманітарних досліджень. The concept of "picture of the world" as an object of humanitarian studies
(2012) Кумеда, Тетяна Андріївна; Kumeda, Tetjana Andrijvna
Розглянуто та систематизовано підходи до вивчення «картини світу» у гуманітарних дослідженнях. Основна увага зосереджена на сутнісних характеристиках та тлумаченнях даного поняття. З’ясовано, що феномен картини світу полягає в розумінні її як специфічного способу духовного засвоєння і емоційно-образного відображення дійсності, пов’язаний з певним мисленням та ментальністю людини. Approaches to the study of the "picture of the world" in humanitarian studies are considered and systematized. The main attention is focused on the essential characteristics and interpretations of this concept. It has been found that the phenomenon of the picture of the world consists in understanding it as a specific way of spiritual assimilation and emotional and figurative reflection of reality, connected with a certain thinking and mentality of a person.
Культурні цінності та їх охорона у вітчизняному і міжнародному праві. Cultural values and their protection in domestic and international law
(2011) Кумеда, Тетяна Андріївна; Kumeda, Tetjana Andrijivna
В роботі розглядаються основні загрози знищення культурних пам’яток в Україні. Зокрема, основними з них є: численні прогалини нормативно-правової бази, що регулює відносини у сфері культури; хронічне недофінансування з боку держави та місцевого самоврядування задекларованих програм збереження об’єктів культурної спадщини; відсутність комплексного підходу при формуванні системи забезпечення охорони культурного надбання, а також низький рівень ідеологічної роботи державних органів та громадських організацій серед населення з формування у людей свідомості необхідності відродження та збереження культурного надбання нації. Уточнюється, що культурні цінності є важливим елементом спілкування, взаєморозуміння та взаємозближення народів та держав. Вони виступають головним критерієм підтримки нерозривного духовного зв’язку поколінь, об’єднують їх в єдиний ланцюг історичного розвитку. Кожен об’єкт історико-культурного призначення, кожний витвір мистецтва, пам’ятник культури є однією з ланок такого нерозривного історичного цілого. Тому втрата культурних цінностей, їх відрив від народів та націй, які дали їм життя, мають негативні наслідки для їх повноцінного розвитку. The paper examines the main threats to the destruction of cultural monuments in Ukraine. In particular, the main ones are: numerous gaps in the legal framework regulating relations in the field of culture; chronic underfunding by the state and local governments of the declared programs for the preservation of cultural heritage objects; the lack of a comprehensive approach to the formation of a system for the protection of cultural heritage, as well as a low level of ideological work of state bodies and public organizations among the population to form people's awareness of the need to revive and preserve the nation's cultural heritage. It is clarified that cultural values are an important element of communication, mutual understanding and rapprochement of peoples and states. They act as the main criterion for maintaining the inseparable spiritual connection of generations, uniting them in a single chain of historical development. Each object of historical and cultural purpose, each work of art, cultural monument is one of the links of such an inseparable historical whole. Therefore, the loss of cultural values, their separation from the peoples and nations that gave them life, have negative consequences for their full development.
ЛОГІКА ДЛЯ ПРАВОЗНАВЦІВ
(2016) Кравець, В.М; Гвоздік, О.І.; Бандура, О.О.; Михайленко, Р.В.; Павлишин, О.В.; Шевчук, Р.М.; Щербина, О. Ю.
У цьому навчальному посібнику реалізовано раціональне поєднання загальноосвітнього та професійного навчання здобувачів вищої освіти. Навчальний матеріал максимально наближено до специфіки правоохоронної діяльності. Його доповнено теоретичним матеріалом, важливим у контексті інтенсифікації діяльності в різних галузях юридичної науки і практики. Розглянуто питання технологічного характеру, предметом яких є механізми оптимального синтезу логічних методів і методів юридичних наук. Логічні закони і методи відіграють принципову роль в юридичній теорії та практиці. Юридична діяльність відзначається не лише певними процесуальними діями, але й інтелектуальною взаємодією – дискусією осіб, втягнених до процесу обговорення та вирішення правових проблем, правового пізнання, встановлення істини та її реалізації. Фундаментальною підвалиною всієї юридичної діяльності виступає такий принцип логіки, як обґрунтованість. Адже усі рішення правника повинні бути строго доказові та чітко аргументовані. Через це на межі логіки та юриспруденції виникла така дисципліна, як юридична логіка.
Лінгвокультурний вимір філософії космізму. Linguistic dimension of the philosophy of cosmos
(2021) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova Olha
Статтю присвячено дослідженню специфіки ключового засобу, що наділяє світоглядні засади філософії космізму своєрідною універсальністю, здатністю виявляти свій потенціал у контексті глобалізацій них перетворень, – лінгвокультурного простору. Встановлено високий потенціал ідей космізму, котрі спроможні модернізувати традиційну стратегію розвитку, а отже, протистояти цивілізаційній кризі. Констатовано, що передумовою становлення глобального образу світу є трансформація світоглядних настанов, системи й засобів смислоутворювальних процесів. З’ясовано, що зазначені процеси супроводжуються становленням принципового нового типу мовця – особистості космічно-планетарного типу як цілісного та творчого суб’єкта культури. The article is devoted to the study of the specifics of the key tool that gives the worldview foundations of the philosophy of cosmos a kind of universality, the ability to reveal its potential in the context of the globalization of these transformations - the linguistic and cultural space. The high potential of the ideas of cosmism, which are able to modernize the traditional development strategy, and therefore to resist the civilizational crisis, has been established. It was established that the prerequisite for the formation of a global image of the world is the transformation of worldview guidelines, the system and means of meaning-making processes. It was found that the mentioned processes are accompanied by the formation of a fundamentally new type of speaker - a space-planetary personality as a holistic and creative subject of culture.
Методологічний потенціал правової герменевтики щодо дослідження історико правової реальності. Methodological potential of legal hermeneutics in relation to the study of historical legal reality
(2022) Симон, Юрій Сергійович; Symon, Jurij Sergijovysh
У тезах наукової доповіді розглядається методологічне значення герменевтичного дослід-ження історико-правових явищ, що полягає в розкритті механізму спадкоємності у право-вій сфері та обґрунтування співвідношення універсально-цивілізаційного і специфічно-культурного у правосвідомості. The thesis of the scientific report examines the methodologi-cal significance of the hermeneutic study of historical and legal phenomena, which consists in revealing the mechanism of succession in the legal sphere and substantiating the ratio of universal-civilizational and specific-cultural in legal consciousness.
Методологічні засади дослідження історії української філософії права та конституалізму. Value orientations of the individual in modern Ukrainian society
(2021) Симон, Юрій Сергійович,; Symon, Jurij Sergijovysh; Кравець, Віталій Михайлович; Kravec, Vitalij Mychajlovych
Як важлива складова національного державотворення українського народу аналізується системне дослідження традицій, історичних закономірностей його світобуття, серед яких особливе місце посідає висвітлення процесу виникнення та становлення вітчизняної філософії права та конституалізму. As an important component of the national state-building of the Ukrainian people, a systematic study of traditions, historical patterns of its world existence is analyzed, among which a special place is occupied by highlighting the process of the emergence and formation of the national philosophy of law and constitutionalism.
Музичне мистецтво як засіб формування естетичної культури особистості. Musical art as a means of forming the aesthetic culture of the individual
(2012) Кумеда, Тетяна Андріївна; Kumeda, Tetjana Andriivna
Розглянуто специфіку мови та передачі понятійного змісту музичного мистецтва, унікальність його впливу на становлення і розвиток естетичної культури особистості. Уточнено, що музично-естетична культура є інтегрованою властивістю особистості, яка характеризує міру засвоєння нею музичних цінностей суспільства, ступінь розвитку її сутнісних сил, що проявляється у власних якостях і результатах музичної діяльності, а також є проявом її творчої діяльності та розкриттям таких унікальних особливостей, якими є творчі здібності. Звідси правомірним можна вважати висновок, що музичне мистецтво та його відправна — музична культура — є своєрідним виразом об'єктивізації та реалізації здатності людини розкривати власне духовно-естетичне ставлення до дійсності в процесі практично-творчої діяльності, а крізь нього становлення власного «Я». The specificity of the language and transfer of the conceptual content of musical art, the uniqueness of its influence on the formation and development of the aesthetic culture of the individual are considered. It is specified that musical-aesthetic culture is an integrated property of an individual, which characterizes the extent of his assimilation of the musical values of society, the degree of development of his essential forces, which is manifested in his own qualities and results of musical activity, and is also a manifestation of his creative activity and the disclosure of such unique features, what are creative abilities. Hence, it can be considered legitimate to conclude that musical art and its starting point — musical culture — is a kind of expression of objectification and realization of a person's ability to reveal his own spiritual and aesthetic attitude to reality in the process of practical creative activity, and through it the formation of his own "I".

Browse

Browsing Кафедра філософії права та юридичної логіки by Title

Results Per Page

Sort Options