Філософія правової реформи: світоглядно-методологічний вимір. Philosophy of Legal Reform: Worldview and Methodological Dimension
Loading...
Files
Date
2021
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Метою наукової статті є узагальнення та розвиток гносеологічних, онтологічних й аксіологічних знань про правову реформу, які дають уявлення щодо граничних засад і ціннісно-смислових властивостей її природи. практичного осягнення світу має справу з найбільш загальними, фунда-ментальними проблемами його існування, єдності, природи, тенденцій розвитку. Сучасна філосо-фія охоплює широку палітру знань, що диференціюються на галузі та характеризуються міждис-циплінарністю, варіативністю, кросдисциплінарністю, інтердисциплінарністю, трансдисциплінар-ністю тощо. Філософія має особливо важливу світоглядно-методологічну роль на переломних етапах суспільного поступу та наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними координатами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Предметними складовими філософсько-правової аналітики є філософія юридичної науки; філософія права; філософія держави як публічно-правового інституту; філософія галузей права (конституційного права, цивільного права, кримінального права, міжнародного права); філософії окремих правових явищ і процесів (прав людини та їх забезпечення, правосуддя, злочину та покарання, правового
виховання тощо). Філософія правової реформи – це прикладний напрям філософсько-правової рефлексії, у межах якої осмислюється феномен правової реформи в найбільш утаємничених, сутнісних ознаках її буття, а також у світоглядно-методологічному вимірі. Цей вектор філософії права охоплює сукупність гносеологічних, онтологічних й аксіологічних філософських знань, що дають уявлення про граничні засади правової реформи та її ціннісно-смислові властивості. Філо-софія правової реформи прагне до усвідомлення, осмислення не сущого, а належного (уявлень і смислів), розкриває правову реформу такою, якою вона повинна бути з огляду на світоглядно-методологічні ідеали, зокрема невідчужуваних прав людини, верховенства права, правової держа-ви, громадянського суспільства тощо. The purpose of the scientific article is to generalize and develop epistemological, ontological and axiological knowledge of legal reform, which gives an idea of the basic principles and value-semantic properties of its nature. The conclusions of the scientific article are reduced to the following provisions, namely: philosophy as a special form of spiritual and practical
comprehension of the world deals with the most general, fundamental problems of its existence, unity, nature, development trends. Modern philosophy covers a wide range of knowledge that is differentiated in the field and is characterized by interdisciplinarity, variability, cross-discipline, interdisciplinarity, transdisciplinarity and more. Philosophy plays a particularly important ideological and methodological role at the critical stages of social progress and scientific knowledge, when philosophical generalizations remain almost the only coordinates that allow to organize and direct the search. Subject components of philosophical and legal analysis are the philosophy of legal science; philosophy of law; philosophy of the state as a public law institution; philosophy of branches of law (constitutional law, civil law, criminal law,
international law); philosophy of certain legal phenomena and processes (human rights and their protection, justice, crime and punishment, legal education, etc.). Philosophy of legal reform is an applied direction of philosophical and legal reflection, within which the phenomenon of legal reform is understood in the most secret, essential features of its existence, as well as in the ideological and methodological dimension. This vector of philosophy of law covers a set of epistemological, ontological and axiological philosophical knowledge that gives an idea of the marginal principles of legal reform and its value-semantic properties. The philosophy of legal reform seeks to understand, comprehend not what is, but what is appropriate (ideas and meanings), reveals legal reform as it should be in terms of ideological and methodological ideals, including inalienable human rights, rule of law, legal state, civil society and more.
Description
Keywords
філософія, світогляд, методологія, філософія права, філософсько-правові знання, філософсько-правова рефлексія, реформа, правова реформа, філософія правової реформи, philosophy, worldview, methodology, philosophy of law, philosophical and legal knowledge, philosophical and legal reflection, reform; legal reform, philosophy of legal reform