Інститут інтерпретації (тлумачення) в європейському контрактному праві: теоретико-цивілістичні засади. Interpretation in the European Contract Law: theoretical and civilistic framework.
| dc.contributor.author | Гайдулін, Олександр Олександрович | |
| dc.contributor.author | Gaydulin, O. O. | |
| dc.date.accessioned | 2021-08-20T08:19:15Z | |
| dc.date.available | 2021-08-20T08:19:15Z | |
| dc.date.issued | 2021-08 | |
| dc.description.abstract | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальностями: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень та 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право». – Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021 р. Робота присвячена комплексному дослідженню теоретикоцивілістичних засад нової загальної теорії правової інтерпретації, які виводяться на основі герменевтичного аналізу процесу інтерпретації в європейському контрактному праві. Звуження об’єкта теоретико-правових узагальнень саме до інституту договірного права зумовлене низкою причин, серед яких основними є наступні: 1. Договірна інтерпретація викликає особливий пізнавальний інтерес саме тому, що, на відміну від інших інститутів тлумачення, цей процес охоплює обидва основні об’єкти інтерпретації. Це інститут не лише тлумачення умов договорів та змісту правочинів, а й інтерпретації норм договірного права, тобто цілісної, системної інтерпретації факту і права. 2. У договірному праві реалізується повний цикл усіх трьох стадій інтерпретації: з’ясування, роз’яснення та креативного трактування. Тому в контрактному праві європейських країн формується договірне інтерпретаційне право як процесуальний інститут, який демонструє широку практику європейських судів з перетворення умов контракту. Це актуалізує необхідність розробки низки теоретичних конструкцій, які мають знайти своє втілення на законодавчому рівні. Висунуто та обґрунтовано в дусі постмодернізму ідею «децентралізації» системи правових наук, яка допускає розташування на її найвищому рівні множини різноверсійних загальних теорій права. Для забезпечення стійкості такої плюралістичної системи та попередження можливого релятивізму результатів науково-теоретичного пізнання пропонується доповнити субординаційні («вертикальні») міждисциплінарні структурні відносини множиною координаційних («горизонтальних») та реординаційних («зворотних») зв’язків. Проявом реординаційних відносин між правовими теоріями кваліфіковано субсидіарне доповнення галузевими субтеоріями загальних теорій права, коли за відсутності метатеоретичного обґрунтування певних новоутворених правових явищ та процесів їх пояснення здійснюється в рамках галузевої теорії для заповнення відповідної прогалини на загальнотеоретичному рівні. Презюмується, що саме таку роль здатна виконати цивілістична теорія тлумачення, яка утворює ідейні засади загальноправової теорії інтерпретації, що формується в умовах правової європеїзації та глобалізації. Обґрунтовано розуміння процесу розвитку римсько-правового інституту інтерпретації (ius interpretātio) як поступової трансформації його історичних форм, таких як: (1) релігійно-обрядова інтерпретація права жерцями-понтифіками (interprettio pontificium); (2) науково-правова інтерпретація юриспрудентами (interprettio prudentium); (3) добросовісне тлумачення (interprettio ex bona fide), яке здійснювалося переважно суддями із застереженнями преторів. За об’єктивними критеріями було реконструйовано римсько-правовий субінститут інтерпретації контрактів (interpretatione contractuum).Дістала подальшого розвитку історична реконструкція римсько-правового інституту судочинства по добрій совісті (iudicia bonae fidei) як найбільш значущого для становлення ius interpretātio через акцентування на дослідженні таких ключових юридичних конструкцій, як: (a) судження добропорядного мужа (pro boni viri arbitrio); (b) добросовісної відсутності (bona fide absunt); (c) морально-правової нездатності осіб: заборони бути свідком (intestabilitas), святотатства (sacer), безчестя (infamia); (d) відповідальності судді, що зловживав своїми повноваженнями. Запропоновано розглядати договірну інтерпретацію як інститут європейського контрактного права, який повною мірою має сформуватися через синтез цивілістичного вчення європейської герменевтики права та реальної юридичної практики договірної інтерпретації. На цій основі сформульовано робочу дефініцію цього перспективного інституту, яка по суті є стислим виразом загальної теоретичної конструкції договірної інтерпретації, на основі якої визначено низку похідних юридичних конструкцій. Вперше у вітчизняному теоретико-правовому дискурсі поняття інтерпретації визначено епістемологічною категорією культури, за допомогою якої розкривається значеннєвий зміст метатеоретичної конструкції інтерпретації (соціокультурної парадигми), що передбачає такі структурні елементи: (1) з’ясування певних смислів («для себе»); (2) тлумачення або роз’яснення цих смислів («для інших»); (3) консолідоване трактування або конверсію різних смислів (версій) («для себе та інших») з метою створення нових смислів, когерентних інтерпретаційній ситуації. Побудовано терміносистему інститутів інтерпретації ius interpretātio та law of interpretation логіко-лінгвістичним методом; зокрема запропоновано внести до системи термінів і понять договірної інтерпретації такі категорії психолінгвістики, як інтерпретаційні відносини (interpretation relations), інтерпретаційна ситуація (interpretation situation), суб’єктивний контекст (subjective context), міжпропозиційне відношення (interpropositional relation), інтерпретаційні пропозиції (interpretation propositions), інтерпретаційна система (interpretational system), конфлікт інтерпретацій (conflict of interpretations), мовна/інтерпретаційна конвенція (convention of language / of interpretation). Для визначення структурного змісту загальної теоретико-правової конструкції тлумачення виокремлено такі складові інституту інтерпретації в договірному праві: (a) ідейно-концептуальні засади інституту, що позначаються поняттям «інтерпретаційна система»; (b) предмет правового регулювання як інтерпретаційні відносини між сторонами договірних зобов’язань, спрямовані на долання конфлікту інтерпретацій; (c) методи правового регулювання, серед яких провідним є дискреційний; (d) система загальних принципів та норм-правил інтерпретації права; (e) сукупність засобів (інструментів) правової інтерпретації. Доведено, що ланкою, яка забезпечує органічну зв’язаність предмета і методу правового регулювання договірної інтерпретації, виступає певна інтерпретаційна система (interpretational system), яка базується на одній з трьох «стратегій інтерпретації»: об’єктивізмі (objectivism), суб’єктивізмі (subjectivism), холізмі (holism), і містить конкретні підходи та методи інтерпретації. З’ясовано, що вибір відповідної стратегії та системи інтерпретації складає зміст розв’язання вхідного «метаінтерпретативного» питання (initial meta-interpretive question). Виокремлено правовий інструментарій інтерпретації, зокрема обґрунтовано, що так звані акти інтерпретаційного законодавства (interpretation acts), ухвалені в більшості країн загального права, містять головним чином не систему інтерпретаційних норм, а засоби (інструменти) тлумачення, подібно до того, як цю функцію виконують численні відправні норми в Цивільному кодексі України; Виявлено та класифіковано за основними стратегіями тлумачення низку нормативних конструкцій інтерпретації, закріплених у кодифікованих актах європейських країн: (a) об’єктивістські: текстуального, історичного, системного тлумачення; (b) суб’єктивістські: телеологічна та інтенційна; (c) холістичні: контекстуальної, плюралістичної, конструктивної інтерпретації, які є похідними від конструкції добросовісного тлумачення (of good faith interpretation). Концептуально виокремлено юридичну конструкцію креативного трактування, яка має два головних напрями свого об’єктивного прояву: (a) інтерпретації законодавчих актів у трьох основних формах: infra legem – істотно нове роз’яснення змісту норми без змін у тексті нормативноправового акта; praeter legem – конструювання об’єктивно нових норм права для заповнення прогалин у чинному законодавстві; contra legem – створення судами та арбітражами нових норм замість тих, зловживання якими набуло масового та систематичного характеру; (b) інтерпретації договорів у трьох формах їх конвалідації: реінтерпретації (re-interpretation) недійсного договору та визнання його дійсним через перетлумачення певних фактів; денатурації (denaturation) недійсного чи спірного договору через перетворення чи скасування окремих недійсних його умов; реконструкції (reconstruction) договору, яка здійснюється як новація змісту спірного договору через доповнення його новими умовами і може набувати форми мирової угоди. Нормативна теоретична модель договірного інтерпретаційного права доповнена праксеологічною моделлю, згідно з якою формування нового інституту інтерпретації визначається як тривалий процес зміни парадигми правового мислення в дусі постмодернізму, а «авангардним» напрямом такої ментальної та нормотвірної трансформації тлумачення визначається практика правової інтерпретації в міжнародному комерційному арбітражі. Удосконалено систематизацію сучасних доктринальних джерел інтерпретаційного права, які поділені на дві великі контроверсійні групи: (1) джерела, які створені на пострадянському просторі та належать головним чином до теорії держави і права; (2) праці західних науковців герменевтико-правового змісту. Це дало можливість визначити спільні для обох груп доктринальних джерел найбільш гострі проблеми правової інтерпретації, що мають не світоглядну, а об’єктивно-функціональну зумовленість: (a) дилема текстуальної та контекстуальної інтерпретації; (b) проблеми добросовісного тлумачення (c) питання дискреції (розсуду) в процесі правової інтерпретації тощо, а також сформувати шляхи їх вирішення; Здійснено загальну класифікацію принципів права, яка репрезентується як ієрархія: (1) універсальних морально-пізнавальних імперативів; (2) загальних правових принципів; (3) цивілістичних принципів; (4) принципів договірного права; (5) спеціальних принципів інтерпретації, серед яких у європейському контрактному праві провідним виявлено принцип добросовісної інтерпретації (principle of good faith interpretation). Змістовно вдосконалено концепцію правової ситуації (legal situation), яка є досить поширеною в європейському правовому дискурсі. Зокрема специфіковано інтерпретаційну ситуацію (interpretation situation), до складу якої належать: (1) інтерпретаційні відносини, які обов’язково мають індивідуалізований характер; (2) правовий конфлікт інтерпретацій або колізія з приводу вибору інтерпретаційної системи; (3) контекст договірної інтерпретації, який включає: (a) фактичний та (b) соціокультурний контекст. Узагальнена найбільш актуальна герменевтична проблематика європейського права у сфері правореалізації, що знайшло відображення в західній доктрині контрактного права як: (a) інтерпретація переддоговірних актів для з’ясування дійсності акцепту оферти; (b) тлумачення норм права, що регулюють форму контрактів; (c) різні підходи до тлумачення змісту контрактів; (d) визначення недійсності контрактів у процесі їх інтерпретації; (e) підходи до тлумачення актів виконання договірних зобов’язань. З’ясовано сутність та зміст вчення нового jus commune europe, та обґрунтовано, що воно базується на концепції єдиного правового простору для різних суверенних правових систем, що зберігатиме свою самобутність у межах кроскультурного діалогу; зокрема наголошено на тому, що центральною ідеєю цього вчення необхідно визнати презумпцію приватноправової європеїзації через гармонізацію інтерпретаційних процедур. Задля впровадження у вітчизняну герменевтику західноєвропейського вчення інтерпретивізму запропоновано імплементацію таких його теоретичних конструкцій: (a) необхідність «серединної» позиції щодо юридичного позитивізму та юснатуралізму; (b) зміна цілепокладання інтерпретації правових актів з установлення «букви» на з’ясування «духу» права; (с) переорієнтація головного суб’єктного критерію інтерпретації зі здорового глузду абстрактної пересічної людини на розсуд (дискрецію) суддів та арбітрів як основних суб’єктів правореалізації; Висунуто положення про відмову від акультурації як механічного змішування різних правових культур (culture mixing). Визнано, що така зміна в трактуванні культурної взаємодії є ключовою для подолання низької ефективності офіційних підходів до європеїзації приватного права, які здійснюються за законодавчими лекалами уніфікації публічного права, в дусі лише однієї традиції права – романо-германської; Здійснено обґрунтування позиції щодо визнання головним джерелом інтерпретації не казуальних норм-правил тлумачення, а саме загальних принципів інтерпретації, які не стають на заваді творчому ситуативному підходу до з’ясування змісту правових актів. Зокрема наголошено, що, незважаючи на те, що принципи тлумачення досить часто згадуються в нормативно-правових актах, все ж головним джерелом, де розкривається зміст цих найбільш узагальнених інтерпретаційних приписів, є доктрина права; Побудована праксеологічна модель зближення договірного права європейських країн та України, що передусім передбачає заміну офіційної юридичної конструкції пріоритетності буквального тлумачення змісту правочину, закріпленої ст. 213 ЦКУ, на конструкцію верховенства добросовісної інтерпретації, яка є загальновизнаною в європейському контрактному праві; Обґрунтовано перспективи більш повної інкорпорації на законодавчому рівні таких нормативних конструкцій в їх загальноєвропейському розумінні як: (1) денатурація; (2) реінтерпретація; (3) новація (4) адаптація; (5) конвалідація, що разом з мировою угодою об’єднуються узагальнюючою юридичною конструкцією конверсії або перетворення (англ. conversion). Запропоновані новації в рамках рекодифікації Цивільного кодексу України з огляду на необхідність переорієнтації пріоритетів договірної інтерпретації на юридичну конструкцію добросовісного тлумачення. За підсумками роботи поставлена мета дослідження досягнута: розроблені теоретичні засади інтерпретації в європейському контрактному праві, які репрезентуються як один із можливих концептів виникнення, формування, функціонування та модернізації договірної інтерпретації. Є всі підстави очікувати, що це може стати методологічною базою для подальшої гармонізації процедур правового тлумачення в цивільному праві європейських країн та України. Завдання дослідження, що визначають послідовність реалізації цілепокладання наукового пошуку, виконано в повному обсязі відповідно до логіки викладу змісту розділів, підрозділів та проміжних висновків роботи. Доведено основну гіпотезу дослідження, яка була сформульована як робоча дефініція інституту інтерпретації (тлумачення) в договірному праві (Law of Interpretation in Contract Law or Contract Law of Interpretation) та докладно описано систему цього прогностичного інституту за основними складовими, які зазначені в цій дефініції. Реалізація задуму дослідження більш повно розгортається в багатьох положеннях, що мають різний ступінь наукової новизни. На базі цих наукових результатів виокремлюються чотири групи висновків щодо: 1) методології правової науки і зокрема цивілістики; 2) загальної теорії права; 3) цивілістичної теорії інтерпретації в договірному праві; 4) науково-прикладних аспектів дисертації. Таким чином, до головних теоретико-цивілістичних засад інституту інтерпретації в європейському контрактному праві віднесено юридичні (теоретичні та доктринальні) конструкції договірного тлумачення, закріплені в доктрині та законодавстві європейських країн та ЄС. В процесі імплементації нової парадигми інтерпретації це потребує коригування нормативних конструкцій, закріплених у чинному законодавстві України, до яких віднесено, крім ст. 213, 637 та 1256 ЦКУ, де реалізовано модель пріоритетності буквального тлумачення змісту правочину, також конструкцію недійсності правочину (головним чином ст. 215, 216, 217), а також добросовісності як загального принципу тлумачення (переважно п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 8, ч. 1 та 5 ст. 12, ч. 1 та 4 ст. 13, ч. 2 ст. 232 ЦКУ). A thesis for the degree of Doctor of Science of Law in specialties: 12.00.01 – the theory and history of state and law; the history of political and legal studies and 12.00.03 – Civil Law and Civil Process; Family Law; International Private Law (081 – Law). – The Academician F. H. Burchak Scientific-Research Institute of Private Law and Entrepreneurship of the National Academy of Law Sciences of Ukraine. – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. The dissertation presents theoretical and methodological frameworks to be considered as a basis of a new civil law interpretation theory elaboration. Such theory is anticipated to become the basic system of ideas of private law convergence, in particular the Europeanization of contract law, through the coordination of the national legal interpretation institutes. The narrowness of the object for the contract law is due to a number of objective reasons, the main of which are the following:- (1) The interpretation of contracts is of special cognitive interest precisely, because this process covers both main objects of interpretation, unlike other subinstitutions of interpretation. The contractual interpretation is an institution not only for interpreting the terms of contracts and the content of transactions, but also for interpreting the legal norms of contract law. It is a unique institution of a holistic, systematic interpretation of fact and law. This circumstance necessitates a revision of the normative construction of contractual interpretation as the means of legislative technique to expand its content. (2) Contract law implements the full cycle of all three stages of interpretation: understanding, explaining and creative treatment. Therefore, there is a contractual interpretation law in the contract law of European countries as a procedural institution, which demonstrates the extensive practice of European courts in order to transform the terms of the contract. It highlights the requirement to develop a number of theoretical constructions that should be embodied at the legislative level. The idea of "decentralization" for the system of legal sciences has been put forward and substantiated in the spirit of postmodernism. This concept allows the location of many different general theories of law at its highest level. In order to ensure the stability of such a pluralistic system and to prevent the possible relativism of the results of scientific and theoretical knowledge, it is proposed to supplement subordinate ("vertical") interdisciplinary structural relations with a set of coordination ("horizontal") and reordination ("reverse") connections. The manifestation of reordination’s relations between legal theories qualifies the subsidiary addition of branch subtheories of general theories of law, when it is carried out in the absence of metatheoretical substantiation of certain newly formed legal phenomena and processes of their explanation within the branch theory in order to fill the gap at the general theoretical level. It is presumed that such a role can be performed by the civilistic theory of interpretation, which forms the ideological foundations of the common law theory of interpretation, which arises in the conditions of legal Europeanization and globalization. It was substantiated the understanding of the process of development for the Roman legal institution of interpretation (ius interpretātio) as a gradual transformation of its historical forms or sub-institutions, such as: (1) the religious or ritual interpretation of law by priests (interpretatio pontificium); (2) scientific interpretation by lawyers (interpretatio prudentium); (3) interpretation on the basis of common sense (interpretatio ex bona mente / ex bona fide), which was carried out mainly by judges with the clauses by praetors. According to objective criteria, the Roman-legal sub-institute of contract interpretation (interpretatione contractuum) was singled out; The developed historical reconstruction of the Roman legal institution of iudicia bonae fidei was further assumed as the most important for the formation of ius interpretātio by focusing on the study of key legal constructions such as: (a) pro boni viri arbitrio; (b) bona fide absunt; (c) the moral and legal incapacity of persons: intestabilitas, sacer, infamia, (d) the liability of a judge who abused his position during the trial. It is proposed to consider the contractual interpretation as an institution of European contract law (the Law of Interpretation in European Contract Law or European Contract Law of Interpretation). This institution should be formed through the synthesis of the private law doctrine of European legal hermeneutics and real legal practice of interpretation for the rules of contract law and relevant legal facts, including the content of contracts themselves. On this basis, a working definition of this promising institution was formulated. It is determined as the main hypothesis of the study. It is essentially a concise expression of the general theoretical construction of the contractual interpretation, on the basis of which a number of derived legal constructions are determined. For the first time in domestic legal science, the conceptual status of interpretation was qualified as an epistemological category of culture. It reveals the meaning of the metatheoretical construction of interpretation (socio-cultural paradigm), which provides the following structural elements: (1) the clarification of certain meanings ("for yourself"); (2) the explanation of these meanings ("for others"); (3) the consolidated treatment or conversion of different meanings (versions) ("for oneself and others") in order to create new meanings coherent in the interpretive situation; It is constructed in the terminological system of institutes of interpretation, ius interpretātio and law of interpretation, by logical-linguistic method; in particular, it is proposed to include in the system of terms for contractual interpretation some psycholinguistics categories, such as: interpretation relations, interpretation situation, subjective context, interpropositional relation, interpretation propositions, interpretational system, conflicts of interpretation, convention of language / of interpretation. The following components of the institute of interpretation (Law of Interpretation in Contract Law or Contract Law of Interpretation) are defined in the contract law: (a) the conceptual principles of the institute, which are presented as the alternative versions of interpretation; (b) the subject of legal regulation as an interpretive relationship between the parties to a contractual obligation aiming at overcoming a conflict of interpretations; (c) the method of legal regulation as a systemic unity of imperative, dispositive and discretionary methods; (d) a system of general principles and rules of interpretation of law; (e) a set of means (instruments) of legal interpretation; It is established that the link between the subject and the method of legal regulation for contractual interpretation is a interpretational system, which is based on one of three "strategies of interpretation": objectivism, subjectivism, holism, and contains specific approaches and methods of interpretation. It was found that the choice of the appropriate strategy and the system of interpretation are the content of solving the initial meta-interpretive question. The legal tools of interpretation are singled out, in particular it is substantiated that the so-called acts of interpretative legislation (Interpretation Acts), adopted in the most common law of countries, they mainly do not contain a system of interpretative norms, but the means (instruments) of interpretation, as well as numerous starting norms (beginnings norm, definitions, distributive norms, etc.) are contained in the Civil Code of Ukraine; A number of normative constructions of interpretation, are enshrined in the codified acts of European countries, identified and classified according to the main strategies of interpretation: (a) objectivist: textual, historical, systemic interpretation; (b) subjectivist: teleological and intentional; (c) holistic: contextual, pluralistic, constructive interpretations that are derived from the construction of good faith interpretation; The legal construction of creative treatment is conceptually singled out. It has two main directions of objective manifestation: (a) the interpretation of legislative acts in three main forms: infra legem - essentially new explanation of the content of the norm without changes in the text of normative legal act; praeter legem – the construction of objectively new norms of law to fill gaps in the current legislation; contra legem – the creation of new norms by courts and arbitrations instead of the existing norms, which are abused massively and systematically; (b) the interpretation of agreements in three forms of their convalidation: the re-interpretation of an invalid agreement and its recognition as valid through the interpretation of certain facts; the denaturation of an invalid or disputable contract due to the transformation or cancellation of certain invalid conditions; the reconstruction of the agreement, which is carried out as a novelty of the disputed agreement content by supplementing it with new conditions and can take the most common form - an amicable agreement; The normative theoretical model of contractual interpretive law is supplemented by praxeological model, according to which the formation of a new institution of interpretation is defined as a long process of transforming the paradigm of legal thinking in the spirit of postmodernism, and the "avant-garde" direction of such a mental and normative transformation of the general legal construction of interpretation is defined as the practice of legal interpretation in international commercial arbitration, which must be understood through different theoretical and civilistic positions; It is established in the general classification of the principles of law, which is represented as a hierarchy: (1) universal moral and cognitive imperatives; (2) general legal principles; (3) civil principles; (4) the principles of contract law; (5) the special principles of interpretation, among which the principle of good faith interpretation is the leading one in European contract law. The concept of legal situation, which is quite common in European legal discourse, is improved. In particular, the interpretation situation is specified and it includes: (1) interpretation relations, which must be individualized; (2) the legal conflict of interpretations or conflict over the choice of interpretational system, which is the main material content of these relations; (3) the context of contract interpretation, which includes: (a) factual context and (b) sociocultural context. The most relevant hermeneutic issues of European law in the field of law enforcement are generalized, which is reflected in the Western doctrine of contract law. In particular, the following issues are identified: (a) the interpretation of pre-contractual acts in order to clarify the validity of the offer acceptance; (b) the interpretation of rules of law governing the form of contracts; (c) different approaches to the interpretation of the content of contracts; (d) determining the invalidity of contracts in the process of their interpretation; (e) approaches to the interpretation of acts for the performance of contractual obligations. It is clarified the substantiation of the essence and content of the doctrine for the new jus commune europe, which is based on the concept of a single legal space for different sovereign legal systems, which will retain its identity within the crosscultural dialogue; in particular, it is emphasized that the central idea of this doctrine is to recognize the inherent presumption of private Europeanization through the harmonization of interpretive procedures. It is proposed to implement in the domestic hermeneutics of the following interpretivist legal constructions: (a) the need for a "middle" position on legal positivism and jusnaturalism; (b) changes in the purpose of statute interpretation from establishing a "letter" in order to clarify the "spirit" of the law; (c) the reorientation of the main subjective criterion of interpretation from the common sense of the abstract average person to the common sense (discretion) of judges and arbitrators as the main subjects of law enforcement. There is a proposal to refuse acculturation as a mechanical mixing of different legal cultures. It is recognized that such a change in the interpretation of crosscultural interaction is key to overcome the low efficiency of official approaches to the Europeanization of private law, carried out according to the unification of public law, in the spirit of only one tradition of law - Romano-Germanic. It is justified that the position on the recognition of the main source of interpretation is not casual rules of interpretation, but the general principles of interpretation, which do not interfere with the creative situational approach to clarify the content of legal acts. In particular, it is emphasized that, despite the fact that the principles of interpretation are often given in legislation, the main source, which reveals the content of these most generalized interpretative prescriptions, is the doctrine of law. It is constructed in a praxeological convergence model of European contract law and contract law of Ukraine, discussed in the domestic legal discourse. It provides changes in the official legal structure of the priority of the literal interpretation for the content of the transaction, enshrined in Art. 213 of the CCU, on the construction of the rule for the good faith interpretation, which is generally recognized in the European contract law. It is the incorporation at the legislative level of such legal constructions in their European sense as: (1) denaturation; (2) reinterpretation; (3) innovation (4) adaptation; (5) convalidation, which are united by generalizing the concept of conversion together with the institution of amicable settlement. It is proposed in legislative innovations within the framework of recodification of the Civil Code of Ukraine, there is a requirement to change the textual priorities of the contractual interpretation to the legal construction of good faith interpretation. Main results of the research appllied for depth are aimed to provide better understanding of the subject of dissertation on the basis of the hermeneutic civilistic methodology presented in the following areas: (1) The interpretation of pre-contractual acts for identifying the offer acceptance in the European contractual law; (2) Approaches to the interpretation of the legal norms regulating the contract forms and their Europeanization; (3) The substance of contracts on the basis of the interpretation law of the European countries: unification and harmonization; (4) The identification of contract’s invalidity in the process of their interpretation under the norms of private law of European countries and EU; (5) The interpretation of acts of the contractual performance under European private law. Proposals stemming from this work were directed to solve the praxeological problems of the legal interpretation’s efficiency in the context of the Europeanization of Ukrainian private law. As a result, the aim of the study has been achieved: the conceptual foundations of the civil theory of interpretation in European contract law have been developed, which are represented as one of the possible options for the scientific understanding of the processes for the origin, formation, functioning and modernization of the doctrine for contractual interpretation. There is each and every reason to expect that such a concept can become a methodological basis for further harmonization of legal interpretation procedures in the civil law of European countries and Ukraine. The objectives of the study, which determine the sequence of implementation for the purpose of scientific research, are performed in full in accordance with the logic of the content of sections, subsections and intermediate conclusion. The objectives of the research, which determine the realization of the scientific research purpose, are performed in full in accordance with the logic of presenting the content of chapters, sections and intermediate conclusion for the work. It was found that the main theoretical foundations of such Europeanization of legal constructions of interpretation should include the establishment of a logical and substantive connection between (a) the metatheoretical (sociocultural) construction of interpretation; (b) an appropriate general theoretical and legal construction, taking into account its main historical forms; (c) a theoretical structure of contractual interpretation, containing structures for strategies for the interpretation of legal norms, transactions and contracts; (d) normative legal constructions enshrined in the legislation of European countries and the EU, (e) the legal construction of the creative interpretation that needs to be implemented in the civil legislation of Ukraine, and (f) the normative constructions that need to be adjusted in the process of implementing the new paradigm of interpretation. Such legal constructions enshrined in the current legislation of Ukraine include, in addition to Art. 213, 637 and 1256 of the CCU, which implements the model of priority of literal interpretation of the transaction, as well as the construction of the invalidity of the transaction (mainly Articles 215, 216, 217), as well as good faith as a general principle of interpretation (mainly paragraph 6 of Part 1 of Article 3). , part 2 of Article 8, part 1 and 5 of Article 12, part 1 and 4 of Article 13, part 2 of Article 232 of the CCU. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/19537 | |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.subject | правова герменевтика | uk_UA |
| dc.subject | інтерпретаційне право | uk_UA |
| dc.subject | статутне тлумачення | uk_UA |
| dc.subject | договірне тлумачення | uk_UA |
| dc.subject | здоровий глузд | uk_UA |
| dc.subject | добросовісність | uk_UA |
| dc.subject | legal hermeneutics | uk_UA |
| dc.subject | law of interpretation | uk_UA |
| dc.subject | statutory interpretation | uk_UA |
| dc.subject | contractual interpretation | uk_UA |
| dc.subject | common sense | uk_UA |
| dc.subject | good faith | uk_UA |
| dc.title | Інститут інтерпретації (тлумачення) в європейському контрактному праві: теоретико-цивілістичні засади. Interpretation in the European Contract Law: theoretical and civilistic framework. | uk_UA |
| dc.type | Other | uk_UA |
| local.special | 12.00.01, 12.00.03 | uk_UA |
| local.udk | 340.132.6+347.441.62(4-6ЄС) | uk_UA |
| local.vid | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії та доктора наук, автореферати дисертацій. | uk_UA |
Files
Original bundle
1 - 4 of 4
Loading...
- Name:
- Відгук Харитонова Є.О..pdf
- Size:
- 10.96 MB
- Format:
- Adobe Portable Document Format
License bundle
1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
- Name:
- license.txt
- Size:
- 1.71 KB
- Format:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Description: