dc.contributor.author	ГІРУК, ВОЛОДИМИР ВІТАЛІЙОВИЧ
dc.contributor.author	Giruk, V.V.
dc.date.accessioned	2021-04-21T09:37:50Z
dc.date.available	2021-04-21T09:37:50Z
dc.date.issued	2021-03
dc.description.abstract	The thesis for the degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.09 – criminal procedure and criminalistics; forensic examination; operational investigative activity. – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. The dissertation is devoted to the research of topical issues of interrogation tactics of juvenile victims of violent crimes. The theoretical and legal bases of tactics of interrogation of juvenile victims of violent crimes and its significance for the investigation of criminal offenses of the studied category are clarified. A generalized portrait of a juvenile victim of violent crimes has been formed, the use of which will help to identify sources of information about the crime and allow to choose the most effective interrogation tactics. The ways of committing violent crimes against a juvenile are determined and their influence on the formation of the testimony of a juvenile victim is substantiated. The division of violent acts committed against a minor into the following types: physical, psychological, sexual and economic violence is proposed. The content of elements of the situation of committing a violent crime against juvenile victims is established, in particular: psychological relations that arise between the participants of the event, the place of the violent crime, time and chronological characteristics of the event, periodicity of memories of events and related experiences. The significance of the situation of committing a violent crime in the process of forming the testimony of a juvenile victim is proved. The objective and subjective factors that determine the psychological basis of the formation of testimony by a minor at the stages of perception, memorization and reproduction of the crime are identified.8 Theoretical and practical recommendations on the use of special knowledge during the interrogation of juvenile victims are analyzed. It is proposed to take into account the mental and physical development of the interrogated when deciding on the involvement of specialists in the interrogation of a minor. Emphasis is placed on the expediency of involving a child psychologist aged 2 to 7, and a teacher aged 7 to 14 during the interrogation of a minor victim. It is proved that the preparation of the investigator for the interrogation of juvenile victims of violent crimes should take into account the age and individual psychological characteristics of the child's development and will provide psychological contact between the investigator and the interrogated. It was found that the typical sources of information about a minor victim are: the minor himself; parents or other legal representatives of the minor; characterizing materials from the place of study; information contained in the testimony of witnesses. The situations that arise during the interrogation of a juvenile victim of violent crimes are systematized, in particular: 1) the juvenile victim provides reliable testimony; 2) the juvenile victim does not appear before the investigator for questioning, refuses to testify; 3) the minor victim gives unreliable testimony; 4) the juvenile victim does not remember the circumstances of the crime. It is proposed to use a differentiated system of tactical methods of interrogation to solve typical investigative situations, in particular: organizational, psychological, verbal behavioral and communicative-activity. Forensic recommendations have been proposed for the use of tactics to activate the memory of juvenile victims of violent crimes during the interrogation in order to overcome opposition to the investigation. The main forms of using tactical risks during the interrogation are highlighted, namely: risks directly related to the specified investigative (search) action; risks associated with the choice of tactics; risks associated with the choice of place, time and procedure of interrogation; risks associated with the replacement of one investigative (search) action by another. Tactics involving tactical risk are outlined, in particular: presentation of evidence during interrogation, if such 9 presentation is unexpected; presentation of the most important evidence or the whole set of available evidence at once; interrogation at the scene of a violent crime. The factors influencing the growth of tactical risk during the interrogation are clarified and the approaches to determining the acceptability of tactical risks are substantiated.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/18806
dc.subject	Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021. Дисертацію присвячено дослідженню актуальних питань тактики допиту малолітніх потерпілих від насильницьких злочинів. З’ясовано теоретичні та правові засади тактики допиту малолітніх потерпілих від насильницьких злочинів та її значення для розслідування кримінальних правопорушень досліджуваної категорії. Сформовано узагальнений портрет особи малолітнього потерпілого від насильницьких злочинів, використання якого сприятиме виявленню джерел інформації про злочин та дозволить обирати найбільш ефективні тактичні прийоми допиту. Визначено способи вчинення насильницьких злочинів відносно малолітньої особи та обґрунтовано їх вплив на формування показань малолітнього потерпілого. Запропоновано розподіл насильницьких дій, вчинених відносно малолітньої особи на такі різновиди: фізичне, психологічне, сексуальне та економічне насильство. Встановлено зміст елементів обстановки вчинення насильницького злочину відносно малолітніх потерпілих, зокрема: психологічних відносин, що виникають між учасниками події, місця вчинення насильницького злочину, часу та хронологічної характеристики події, періодичності спогадів того, що трапилося і, пов’язаних з цим переживань. Доведено значення обстановки вчинення насильницького злочину в процесі формування показань малолітнього потерпілого.3 Виокремлено об’єктивні та суб’єктивні фактори, які обумовлюють психологічні засади формування показань малолітньою особою на етапах сприйняття, запам’ятовування та відтворення події злочину. Проаналізовано теоретичні та практичні рекомендації щодо використання спеціальних знань під час допиту малолітніх потерпілих. Запропоновано під час вирішення питання про залучення до допиту малолітньої особи спеціалістів враховувати психічний та фізичний розвиток допитуваного. Акцентовано увагу, на доцільності залучення під час допиту малолітнього потерпілого у віці від 2 до 7 років дитячого психолога, у віці від 7 до 14 років – педагога. Доведено, що підготовка слідчого до допиту малолітніх потерпілих від насильницьких злочинів, повинна відбуватись із урахуванням вікових та індивідуальних психологічних особливостей розвитку дитини та дозволить забезпечити психологічний контакт між слідчим та допитуваним. З’ясовано, що типовими джерелами інформації про малолітнього потерпілого є: безпосередньо сама малолітня особа; батьки або інші законні представники малолітнього; характеризуючі матеріали з місця навчання; відомості, які містяться у показаннях свідків. Систематизовано ситуації, які виникають під час допиту малолітнього потерпілого від насильницьких злочинів, зокрема: 1) малолітній потерпілий надає достовірні показання; 2) малолітній потерпілий не з’являється до слідчого для проведення допиту, відмовляється надавати показання; 3) малолітній потерпілий надає недостовірні показання; 4) малолітній потерпілий не пам’ятає обставин злочину. Запропоновано для вирішення типових слідчих ситуацій використовувати диференційовану систему тактичних прийомів допиту, зокрема: організаційних, психологічних, вербально-поведінкових та комунікативно-діяльнісних. 4 Запропоновано криміналістичні рекомендації щодо застосування під час допиту тактичних прийомів активізації пам’яті малолітніх потерпілих від насильницьких злочинів з метою подолання протидії розслідуванню. Висвітлено основні форми використання тактичних ризиків під час допиту, а саме: ризики, пов’язані безпосередньо з проведенням зазначеної слідчої (розшукової) дії; ризики, пов’язані з обранням тактичних прийомів; ризики, пов’язані з обранням місця, час та порядку допиту; ризики, пов’язані із заміною однієї слідчої (розшукової) дії на іншу. Окреслено тактичні прийоми, що містять в собі тактичний ризик, зокрема: пред’явлення доказів під час допиту, якщо таке пред’явлення носить несподіваний характер; пред’явлення одразу найвагомішого доказу чи усього комплексу наявних доказів; допит на місці вчинення насильницького злочину З’ясовано чинники, які впивають на зростання тактичного ризику під час допиту та аргументовано підходи щодо визначення допустимості тактичних ризиків.	uk_UA
dc.subject	juvenile victim, interrogation, tactics, identity of the offender, method of crime, special knowledge, psychologist, educator, counteraction to the investigation, activation of memory, tactical risk.	uk_UA
dc.title	Тактика допиту малолітніх потерпілих від насильницьких злочинів. Tactics of interrogation of juvenile victims of violent crimes.	uk_UA
local.special	12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність»	uk_UA
local.udk	343.985:343.62-053.2	uk_UA
local.vid	Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії та доктора наук, автореферати дисертацій.	uk_UA

Тактика допиту малолітніх потерпілих від насильницьких злочинів. Tactics of interrogation of juvenile victims of violent crimes.

Files

Original bundle

License bundle

Collections