Провадження на підставі угод у кримінальному процесі України.

Abstract
Питання провадження на підставі угод в кримінальному процесі було предметом дослідження українських процесуалістів (О. О. Леляк, Р. В. Новака, Г. П. Середи, В. І. Тютюгіна, С. М. Туркоти, В. М. Тертишника, І. А. Тітка та ін.), проте окремі положення, які стосуються безумовного визнання винуватості особою та обрання міри покарання сторонами, призначення остаточного покарання за вироком суду, скасування вироку суду на підставі угоди у разі її невиконання, не знайшли свого наукового вирішення, що призводить до неоднозначного застосування на практиці та порушення окремих засад кримінального провадження.Інститут провадження на підставі угод пройшов тривалий та складний шлях свого розвитку та законодавчого становлення, дослідження якого дозволило констатувати, що на території нашої держави існували фактичні домовленості між сторонами при врегулюванні кримінальних конфліктів. Так, на Українських землях поняття подібних домовленостей існувало ще за часів Київської Русі, яке поступово витіснило застосування інституту «кровної помсти» за вчинений злочин. Процедура «домовленостей» не була чітко розмежована на визнання винуватості або примирення, існували більш прості процедури, які зводилися до каяття правопорушника та примирення з потерпілим. Проведений аналіз законодавства показав, що в різні періоди було притаманне створювати заохочувальні норми, які розглядалися як можливий спосіб врегулювання кримінально-правових конфліктів, і якщо сторони йшли на поступки один одному, то їх застосування давало можливість спрощувати процедуру притягнення винного до відповідальності.
Description
Keywords
кримінальний процес, криміналістика, судова експертиза, оперативно-розшукова діяльність
Citation