Психологічне забезпечення правоохоронної діяльності
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Сучасний стан психолого-правового розуміння незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. The Current State of the Psychological and Legal Understanding of Illegal Handling of Weapons, Ammunition, or Explosives(2020) Величенко, Л. О.; Velychenko, L.Метоюстатті є висвітлення стану сучасного психолого-правового розуміння незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами в умовах операції Об’єднаних сил у Донецькій і Луганській областях. Досягнення цієї мети передбачає виконаннятаких завдань: висвітлити та проаналізувати сучасний психолого-правовий стан незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами; виявити шляхи протидії незаконному розповсюдженню зброї; окреслити проблему незаконного обігу зброї та боротьби із зазначеним суспільнонебезпечним явищем. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: загальний діалектичний метод наукового пізнання явищ, термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий та історико-правовий. Наукова новизна.Тенденція зростання рівня злочинності залежить від економічного, політичного та соціального рівня життя кожного громадянина нашої держави. В умовах війни на Сході України та через поширення коронавірусної хвороби COVID-19соціальна спроможність людей забезпечити собі стабільне життя стає дедалі недосяжнішою. Саме тому зростаєрівень злочинності та зменшується соціальна рівність людей. Злочинці дедалічастіше виявляють свої можливостійзастосовують зброю під час вчинення злочинів. В умовах війни обіг зброї стає менш контрольованим, що спричиняє потрапляння її та бойових припасів до цивільних громадян, які використовують їх не за призначенням, без відповідних навичок і дозволів. Thepurposeof the article is to shed light on the state of modern psychological and legal understanding of illegal handling of weapons, ammunition, or explosives in the conditions of the Joint Forces Operation in the Donetsk and Luhansk regions. Achieving this goal involves the following tasks: to highlight and analyze the current psychological-legal status of illegal handling of weapons, ammunition, or explosives; identify ways to combat the illicit proliferation of weapons; outline the problem of unauthorized arms trafficking and fighting this socially dangerous phenomenon. Methodology.Methodological tools are selected under the purpose, specifics of the object, and subject of research. The article uses complex scientific methods, such as the general dialectical method of scientific knowledge of phenomena, terminological, system-structural, formal-logical, comparative-legal, and historical-legal. Scientific novelty.The growing trend of crime depends on the economic, political, and social standard of living of every citizen of our state. During the war in eastern Ukraine, with the spread of coronavirus COVID-19, the social capacity of people to ensure a normal life is becoming increasingly difficult. That is why crime increases and the social equality of people decreases. More and more criminals are revealing their capabilities, more weapons are used in the commission of crimes. During the war, the circulation of weapons becomes less controlled, so weapons and ammunition fall to civilians, who in turn use weapons for other purposes without the appropriate skills and permits. Conclusions. The fight against illicit arms trafficking, ammunition, and explosives is one of the most important problems in society and in our country as a whole. Therefore, it is necessary to correctly understand the current state of arms trafficking in the country and find effective methods to combat this illegal phenomenon.Item Тактика допиту підозрюваного в кримінальному провадженні відповідно до практики Європейського суду з прав людини. Tactics of Interrogation of the Suspect in Criminal Proceedings in Accordance with the Practice of the European Court of Human Rights(2020) Гвоздюк, В. В.; Hvozdiuk, V.Метоюнаукової статті є формування тактики допиту підозрюваного в кримінальному провадженні з огляду на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Досягнення цієї мети зумовило необхідність виконання таких завдань: окреслити значення практики ЄСПЛ під час проведення допиту в кримінальному провадженні; проаналізувати окремі рішення ЄСПЛ, які визначають тактику допиту підозрюваного в кримінальному провадженні; виокремити типові порушення прав і свобод підозрюваного згідно з рішенням ЄСПЛ, які обумовили недопустимість тактичних прийомів; надати практичні рекомендації щодо тактики допиту підозрюваного в кримінальному провадженні в контексті практики ЄСПЛ. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання. Також було застосовано загальнонаукові методи, зокрема індукції (з метою пізнання застосовуваних прийомів під час допиту підозрюваного правоохоронними органами, що висвітленів практиці ЄСПЛ), узагальнення (після дослідження окремих рішень ЄСПЛ у їх сукупностіможливим видалося вдосконалити критерії допустимості тактичних прийомів під час проведення допиту підозрюваного).З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: порівняльно-правовий –під час аналізу рішень ЄСПЛ і наукових категорій; системно-структурний –для формування практичних рекомендацій щодо дотримання критеріїв допустимості тактичних прийомів під час проведення допиту підозрюваного відповідно до рішеньЄСПЛ. Наукова новизнапублікації полягає в наданні практичних рекомендацій щодо тактики допиту підозрюваного в кримінальному провадженні з огляду на практику ЄСПЛ. Thepurposeof the scientific article is to form the tactics of interrogation of a suspect in criminal proceedings, taking into account the practice of the European Court of Human Rights (ECHR). Achieving this goal led to the solution of the following tasks: to outline the importance of the practice of the European Court of Human Rights during the interrogation in criminal proceedings; to analyze certain decisions of the ECHR, which determine the tactics of interrogation of a suspect in criminal proceedings; to identify typical violations of the rights and freedoms of the suspect in accordance with the decisions of the ECHR, which led to the inadmissibility of tactics; to provide practical recommendations on the tactics of interrogation of a suspect in criminal proceedings, taking into account the practice of the ECHR. Methodology.Methodological tools are selected in accordance with the purpose, specifics of the object and subject of the research. The general dialectical method of scientific cognition is decisive. General scientific methods were also used, in particular, method of induction (in order to learn the techniques used in the interrogation of a suspect by law enforcement agencies, covered in the practice of the ECHR), and method of generalization (having research individual decisions of the ECHR in their entirety, it became possible to improve the criteria for the admissibility of tactics during the interrogation of a suspect). Among the special research methods the following are used: method of comparative law –during the analysis of decisions of the European Court of Human Rights and scientific categories; system-structural method –to form practical recommendations for compliance with the criteria of admissibility of tactics during the interrogation of a suspect in accordance with the decisions of the ECHR.Item Правовий статус дитини, потерпілої від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості. Legal Status of Child who has Become a Victim of Crime Against Sexual Freedom and Sexual Integrity(2020) Нікітіна-Дудікова, Г. Ю.; Nikitina-Dudikova, H.Метою статті є з’ясування змісту правового статусу дитини, яка є потерпілою від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості. За результатами дослідження виконано такі завдання:розглянуто положення національного та міжнародного законодавства, які становлять основу правового статусу дитини в кримінальному провадженні; виявлено проблемні питання та сформульовано пропозиції щодо їх вирішення; сформовано основи правового статусу дитини –потерпілої від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості. Методологія.Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: порівняльно-правовий –під час аналізу законодавства та наукових категорій; історико-правовий –з метою висвітлення змісту понять «дитина», «правовий статус»,розвитку наукових поглядів на деякі проблемні питання; системно-структурний –задля формування основ правового статусу дитини, яка є потерпілою від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості. Наукова новизна полягає в тлумаченні терміна дитини, потерпілої від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості, як малолітньоїчи неповнолітньої особи, що не досягла повноліття, стала жертвою злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості й набула відповідного процесуального статусу потерпілого в кримінальному провадженні. Висновки.Правовий статус дитини, потерпілої вкримінальному провадженні від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості, вирізняється низкою особливостей, пов’язаних із: необхідністю забезпечення дотримання права дитини на таємницю особистого й сімейного життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції, повагу до честі та гідності;забезпечення дотримання права дитини на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства.Аргументовано, що слід урегулювати проблемні питання, пов’язані з необхідністю забезпечення реалізації прав, свобод й обов’язків дитини в кримінальному провадженні відповідно до міжнародних стандартів.Thepurpose of this articleis to clarify the legal status of a child who has become a victim of a crime against sexual freedom and sexual integrity. According to the results of the research, the following tasks have been solved: the provisions of national and international legislation which form the basis of child legal status in criminal proceedings are analyzed; problems are identified and proposals are elaborated for its solution; the background of child legal status –as a victim of a crime against sexual freedom and sexual inviolability –are formed. Methodology.The general dialectical method of actual phenomena scientific cognition was selected. Among the special research methods the following are used: comparative –during the analysis of legislation and scientific categories; historical –to reveal the meaning of «child» and «legal status» concepts, development of scientific views regarding certain issues; systemic-structural –to form the background of the legal status of a child who has become a victim of a crime against sexualfreedom and sexual integrity.Thescientific noveltyis presented by the interpretation of the term «child» –a victim of a crime against sexual freedom and sexual integrity, as underage or minor who has not reached the full age and has become a victim ofa crime against sexual freedom and sexual integrity and acquired the appropriate procedural status of a victim in criminal proceedings. Conclusions.The legal status of a child who is a victim in a criminal proceeding (crime against sexual freedom and sexual integrity) is characterized by a number of features related to: the need to ensure respect for the child’s right to private and family life, inviolability of property, correspondence confidentiality, respect for honor and dignity; ensuring respect for the child’s right to get protection from all forms of physical and psychological violence. Issues concerning the need to ensure the exercise of the rights, freedoms and responsibilities of the child in criminal proceedings in accordance with international standards should be addressed.Item Тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування жорстокого поводження з тваринами. Tactics of Conducting Certain Investigative (Search) Actions during the Investigation of Animal Cruelty(2020) Синоверська, Т. І.; Synoverska, T.Метою статті євисвітлення тактики й основнихтактичних прийомів проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування жорстокого поводження з тваринами.Методологічною основоюдослідження є діалектико-матеріалістичний метод, що сприяв розумінню об’єкта дослідження в контексті поєднання потреб науки та практики, методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування), що дали змогу детальніше розглянути тактику проведення окремих слідчих (розшукових)дійпід час розслідування жорстокого поводження з тваринами. У дослідженні було застосовано такі спеціально-правові методи: порівняльно-правовий –під час аналізу норм матеріального й процесуального права, наукових категорій, визначень і підходів; історико-правовий –для висвітлення змісту основних понять на підставі наукових поглядів та положень чинного законодавства; метод системного аналізу –для комплексного узагальнення особливостей тактики окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування жорстокого поводження з тваринами. Наукова новизнароботи полягає у висвітленні тактичних прийомів проведення окремих слідчих (розшукових) дій у процесі розслідування жорстокого поводження з тваринами. Сформовано низку рекомендацій стосовно подолання негативних факторів психологічного характеру під час проведення таких слідчих (розшукових) дій, як: обшук, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, слідчий експеримент. Обґрунтовано необхідність застосування психологічних прийомів впливу на поведінку особи –учасника слідчої (розшукової) дії. Висновки. Під часрозслідування жорстокого поводження з тваринами тактика проведення таких слідчих (розшукових) дій, як обшук, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, слідчий експеримент, має низку особливостей. Вибіртактичних прийомів їх проведення має враховувати: по-перше, дотримання законодавства, організаційно-тактичних засад проведення; по-друге, рівень професійних знань слідчого, зокрема в галузі психології. hepurpose of the article is to highlight the tactics and basic tactics of certain investigative (search) actions during the investigation of animal cruelty. Themethodologicalbasisof the study is a dialectical-materialist method that helped to understand the object of study in the context of combining the needs of science and practice, methods of formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy, abstraction), which allowed to better understand the tactics of individual investigators (search) during the investigation of animal cruelty. The following special legal methods were used in the study: comparative legal –during the analysis of substantive and procedural law, scientific categories, definitions and approaches; historical and legal –to highlight the content of the basic concepts: «tactics of investigative (investigative) actions», «tactical reception» on the basis of scientific views and provisions of current legislation; methodof system analysis –for a comprehensive generalization of the tactics of individual investigative (search) actions during the investigation of animal cruelty. Thescientific noveltyof the work is to highlight the tactics of conducting individual investigative (search) actions in the investigation ofanimal cruelty. A number of recommendations have been made to overcome negative psychological factors during such investigative (search) actions as: search, simultaneous interrogation of two or more interrogated persons, investigative experiment. The necessity of application of psychological methods of influencing the behavior of a person –participant in the investigative (search) action is substantiated. Conclusions.During the investigation of animal cruelty, the tactics of conducting such investigative(search) actions as search, simultaneous interrogation of two or more already interrogated persons, investigative experiment, have a number of features. With regard to the choice of tactics of their conduct, should be taken into account: first –compliance with legislation, organizational and tactical principles of conduct; secondly, the level of professional knowledge of the investigator, in particular in the field of psychology.Item Подолання протидії розслідуванню втечі з місць позбавлення волі або з-під варти.Overcoming Opposition to Investigation of Escape from Prisons or Prison(2020) Щербанюк, В. М.; Shcherbaniuk, V.; Пясковський, В. В.; Piaskovskyi, V.Мета статті полягає у висвітленніорганізаційних і тактичних заходів та прийомів подолання протидії розслідуванню втечі з місць позбавлення волі або з-під варти.Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Використано систему методів наукового пізнання. Зокрема, це методи: формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) –з метою детального з’ясування змісту розглядуваних питань; теоретичний –для вивчення наукової літератури; емпіричний –під час проведення експериментального дослідження та інтерв’ювання слідчих Національної поліції України; метод системного аналізу –у контексті визначення заходів подолання протидії розслідуванню втечі з місць позбавлення волі або з-під варти. Наукова новизнаобумовлена визначенням найефективніших заходів подолання протидії розслідуванню втечі з місць позбавлення волі або з-під варти.Висновки. Під час розслідування втечі з місць позбавлення волі або з-під варти слідчий повинен бути готовим до протидії з боку інших учасників кримінального провадження та своєчасно застосовувати заходи, спрямовані на її виявлення та подолання. Здебільшого слідчі натрапляють на протидію розслідуванню цієї категорії злочинів з боку особи, яка вчинила втечу; її захисника; інших засуджених, зокрема тих, які були свідками чи очевидцями втечі; родичів втікача й інших близьких йому осіб (знайомих, товаришів); не знайомих втікачу осіб, які з різних на те причин надавали йому допомогу після втечі або в інший спосіб перешкоджали його розшуку; керівництва та працівників установи виконання покарань чи попереднього ув’язнення, працівників, які здійснюють конвоювання засуджених чи взятих під варту осіб. Найнебезпечнішим виявом протидії розслідуванню втечі з місць позбавлення волі або з-під варти є протидія з боку керівництва та працівників установи виконання покарань чи попереднього ув’язнення, а також працівників, які здійснюють конвоювання засуджених чи взятих під варту осіб. The purposeof the article is to highlight the organizational and tactical measures and techniques to overcome opposition to the investigation of escape from prisons or from custody. Methodology. Methodological tools are selected taking into account the purpose, specifics of the object and subject of research. A system of methods of scientific cognition is used. In particular, these are the methods of: formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy,abstraction) –in order to clarify in detail the content of the issues under consideration; theoretical –for the study of scientific literature; empirical –in the course of conducting an experimental study and interviewing investigators of the National Police of Ukraine; method of systematic analysis –in the context of determining measures to overcome the opposition to the investigation of escape from prisons or from custody. Scientific noveltyis due to the definition of the most effective measures to overcome the opposition to the investigation of escape from places of imprisonment or from custody. Conclusions.When investigating an escape from a place of imprisonment or from custody, the investigator must be prepared to oppose other participants in the criminal proceedings and to take timely measures to detect and overcome them. Most often, investigators are opposed to the investigation of this category of crimes by the person who committed the escape; her defender; other convicts, including those who witnessed or witnessed the escape; relatives of the fugitive and other close persons (acquaintances, comrades); strangers to the fugitive who, for various reasons, assisted him after the escape orotherwise obstructed his search; management and staff of the penitentiary or pre-trial detention facility, staff escorting convicted or detained persons. The most dangerous manifestation of opposition to the investigation of escape from prisons or detention is the opposition of the management and staff of the penitentiary or pre-trial detention facility, as well as staff escorting convicted or detained persons.