Психологічне забезпечення правоохоронної діяльності
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Особливості професійно-психологічної підготовки слідчих Національної поліції України до допиту дітей –жертв насильства. Features of Professional and Psychological Training the Investigators of the National Police of Ukraine for the Interrogation of Children –Victims ofViolence(2021) Кощинець, В. В.; Koshchynets, V.; Рівчаченко, О. А.; Rivchachenko, O.Наукову статтю присвячено питанням удосконалення процесу професійно-психологічної підготовки слідчих Національної поліції України в напрямі провадження допиту з дітьми – жертвами насильства. Актуальні проблеми поширення різних форм насильства щодо дітей, обрання вектору надання поліцейських послуг на міжнародному рівні, зі спрямуванням на стандарти міжнародного співтовариства, потребують суттєвого перегляду й оновлення програм професійної підготовки фахівців, яких залучають до кримінальних проваджень за участю дітей –жертв насильства. Метоюстатті є дослідження особливостей професійно-психологічної підготовки слідчих Національної поліції України до допиту дітей –жертв насильстваяк однієї з основних характеристик успішності професійної діяльності й забезпечення прав дитини. Методологія. Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, а саме: історичний, філософсько-правовий, порівняльний, системний, функціональний, узагальнення та психологічні методи: анкетування, опитування, бесіди, тестування.The scientific article is devoted to the issues of improving the process of professional and psychological training the investigators of the National Police of Ukraine in the field of interrogation of children –the victims of violence. The current problems of the spread the various forms of violence against children, the choice of the vector the police services at the international level, with a focus on international standards, require significant revision and updating the training programsfor specialists involved in criminal proceedings with children –the victims of violence. Thepurposeof thearticle is to research the features of professional and psychological training the investigators of the National Police of Ukraine to interrogate children –victims of violence as one of the main characteristics of the professional success and ensuring the rights of a child. Methodology. In preparation the article one used some general and special scientific methods of cognition, in particular: historical, philosophical and legal, comparative, systemic, functional, generalization and psychological methods:questionnaires, surveys, interviews, testing.Scientific novelty. As a result of an empirical research of the current condition and problems of the professional and psychological training of the National Police investigators for the interrogation of children -victims of violence, its role and significance, the ways to improve professional and psychological training have been identified. On this basis, we have developed proposals to optimize the professional and psychological training of investigators by making changes to vocational and postgraduate education programs, as well as the development of special courses and optional training programs using the training ground «Green Room». Conclusions.The analysis of the problem the professional and psychological preparation of investigators for interrogation the children –victims of violence, showed that in the process of professional development of specialists it is necessary to take into account requests the practical activities, modern methods and aids, to provide the use of practice-oriented methods of interactive adult study, and also providing psychological and methodological assistance to the specialists involved in criminal proceedings with children.Thus, the comprehensive professional and psychologicalpreparation of NPU investigators for the interrogation the children –victims of violence, will ensure the effective performance the professional tasks and improve the condition of real legal and psychological protection of the child –the victim of a crime. The issues covered are not final and require further scientific investigations.Item Тактика огляду місця події під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених шляхом підпалу. Tactics of inspection of the scene during the investigation of criminaloffenses committed by arson(2021) Лісіцький, А. В.; Lisitskyi, A.Розслідування кримінальних правопорушень, вчинених шляхом підпалу, потребує посиленої уваги, адже свідчить про застосування загальнонебезпечного способу, що впливає на кваліфікацію злочину. Визначальне місце серед засобів розслідування посідають слідчі (розшукові) дії, зокрема огляд місця події. Метою статті є дослідження організації і тактики огляду місця події під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених шляхом підпалу. Методологія.У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія); спеціально-правові методи: порівняльно-правовий, системно-структурний,метод системного аналізу. Наукова новизна. На підставі вивчення теоретичних й емпіричних джерел засвідчено важливість залучення спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених шляхом підпалу, зокрема: інспектора-криміналіста чи техніка-криміналіста Національної поліції України, експерта Експертної служби МВС України, спеціаліста територіального органуДержавної службиУкраїни з надзвичайних ситуацій. Залежно від слідчої ситуації до проведення огляду місця події можуть залучати спеціаліста вибухотехнічного підрозділу, кінолога зі службовим собакою та ін. Висновки.Організаційно-тактичними завданнями огляду місця події під час розслідування злочинів, вчинених шляхом підпалу, є: пошук осередку пожежі за слідами, залишеними вогнем на вертикальних і горизонтальних поверхнях; зіставлення ознак осередку з особливостями конструкції та роботи устаткування, якостями речовин і матеріалів; перевірка стану засобів автоматичного виявлення та гасіння пожежі; застосування всіх наявних можливостей щодо виявлення та вилучення предметів –носіїв доказової інформації. Investigation of criminal offences committed in the form of arson requires extra attention as indicates the use of socially dangerous method, determines the crime category. Investigative (search) actions are the core approaches, in particular –crime sceneexamination. The purposeof the paper is to study the organization and tactics of crime scene examination in the course of investigating criminal offences committed in the form of arson. Methodology.Authors applied a set of general and specific scientific methods, namely: formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy); special legal methods (comparative, systemic analysis). Scientific novelty.Based on the study of empirical and theoretical sources the significance of special knowledge use in the course of investigating criminal offences committed in the form of arson has been underlined. Namely: forensic inspector or forensic technician of the National Police of Ukraine, expert of the Expert Service of the Ministry of Interior of Ukraine, specialist of the territorial body of the State Emergency Service of Ukraine. Taking into account the investigative situation, a specialist of the bomb squad, a K-9 handler etc. may be involved in the examination process. Conclusions.Organizational andtactical tasks of crime scene examination in the course of investigating criminal offences committed in the form of arson are: search for the spot cone with the traces left by fire on vertical and horizontal surfaces; comparison of the features of the spot with the peculiarities of equipment construction and operation, qualities of substances and materials used in the technological process; checking the condition of automatic fire detection and extinguishing means; use of all available means to detect and seize items and other media containing evidentiary information.Item Психологічна сутність категорій «неправда» та «брехня» в межах інтерпретації результатів поліграфологічних досліджень. The Psychological Essence of the Categories of «Untruth» and «Lie» in the Interpretation of the Results of Polygraphic Research(2021) Яремчук, Р. А.; Yaremchuk, R.Наукову статтю присвячено психологічному аналізу особливостей диференціації понять «неправда» та «брехня» в наукових дослідженнях українських й іноземних фахівців-психологів. У межах теоретичного аналізу цієї проблеми було розглянуто основні положення наявних у сучасній психологічній науці теорій брехні. Першоджерелами аналізу стали класичні в зазначеній предметній галузі праці К.Ф.Бонда, В.В.Знакова,П.Екмана, В.П.Казміренка, K.Khalmetski, D.Sliwka, E.Feess, F.Kerzenmacher, Т.Левіна, А.Мехрабіана, О.Фрай, У.Фрізена таін. Такий розгляд дав змогу окреслити психологічні чинники й витоки, що визначають брехню: біологічні, особистісні,ситуативні. Брехня та неправда об’єктивні за своєю суттю, і це надає можливість стверджувати, що вони обґрунтовано можуть бути предметом наукового (поліграфологічного) дослідження та оцінки. Метоюстатті є спроба розмежувати психологічне тлумачення сутності понять «неправда» і «брехня» в межах інтерпретації результатів поліграфологічного дослідження. Методологія. Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, зокрема: історичний, феноменологічний, порівняльний, системний, функціональний, узагальнення. Наукова новизна.Відмітними ознаками брехні, на яких необхідно акцентувати увагу поліграфологу, є такі: факт викривлення істини (брехня є об’єктивним продуктом мовленнєвої діяльності суб’єкта щодо фальсифікації інформації); прагнення ввести в оману (навмисність брехні визначає певну мету і створює мотивацію для її досягнення); усвідомленість акту брехні (здатність правильно орієнтуватися в ситуації, визначаючи власну поведінку, і безперервно відслідковувати актуальні переживання); інструментальний характер (брехня є засобом досягнення мети, тобто брехня стає для суб’єкта одним з елементів комунікативного арсеналу, що зорієнтований на прогнозований результат дій); доцільність (метою використання брехні може слугувати прагнення одержання матеріальної та психологічної вигоди (власної, соціально-репутаційної тощо). Виокремлені ознаки доцільно об’єднати в три характерні ознаки брехні: факт викривлення істини; довільність; доцільність. Висновки.У реальній дійсності фахівцю-поліграфологу надзвичайно складно відчути тонку грань, що відділяє брехню від неправди, і визначити не тільки об’єктивні пікиполіграм, а й детермінувати їхні істинні мотиви, прагнення та наміри особи. Водночас саме розв’язання цього складного завдання може бути доречною відповіддю на закиди щодо об’єктивності інструментальних методів визначення провини чи невинуватості особи у вчиненні правопорушення.The scientific article is devoted to the psychological analysis of features of differentiation of concepts of untruth and lies in scientific researches of domestic and foreign experts-psychologists.Theoretical consideration of this problem led to appeal to the basic tenets of theories of lies available in modern psychological knowledge.The primary sources of analysis were the classics in this subject area of work K. Bond, V. Znakov, P. Ekman, V. Kazmirenko, K. Khalmetski, D.Sliwka, E. Feess, F. Kerzenmacher, W. Friesen, A. Mehrabian, O. Fry, T.Levin and others.The review allowed to identify the following psychological factors and sources that determine lies: biological, personal, situational.Lies and untruths are objective in nature –this suggests that they can reasonably be the subject of scientific (polygraphic) research and evaluation. Thepurposeof the article is to try to distinguish between the psychological interpretation of the essence of the concepts of «untruth» and «lie» within the interpretation of the results of polygraphic research.Methodology.During the preparation of the article, some general scientific and special scientific methods of cognition were used, in particular: historical, phenomenological, comparative, systemic, functional, generalization.Scientific novelty.The most distinctive features of a lie that need to be emphasized by a polygraph examinerare: the fact of distortion of the truth (a lie is an objective product of the subject’s speech activity on the falsification of information);the desire to mislead (the intent of a lie determines a certain goal and creates motivation to achieve it); awareness of the act of lying (the ability to correctly navigate the situation, determining their own behavior and continuously monitor current experiences); instrumental nature (lying acts as a means to an end, ie lying becomes for the subject one of the elements of the communicative arsenal, which is focused on the predicted result of actions); expediency (the purpose of using lies may be the desire to obtain material and psychological benefits (own, socio-reputational, etc.). Selected features should be summarized in three characteristic features of lies: the fact of distortion of truth; expediency. Conclusions.In reality, it is incredibly difficult for a polygraph specialist to feel the fine line between lies and untruths and to determine not only the objective peaks of polygrams, but also to determine their true motives, aspirations and intentions.At the same time, the solution of this difficult problem may be an appropriate response to the allegations of objectivity of instrumental methods of determining the guilt or innocence of a person in committing an offense.Item Юридико-психологічна характеристика комунікативної взаємодії зі свідками під час розслідування хуліганства. Legal and Psychological Characteristics ofCommunicative Interaction withWitnesses during the Investigation of Hooliganism(2021) Охріменко, І. М.; Okhrimenko, I.; Князєв, Ю.В.; Kniaziev, Yu.Метоюдослідження є актуалізація юридико-психологічних особливостей комунікативної взаємодії зі свідками під час досудового розслідування фактів хуліганства, використання їх показань як засобу доказування в кримінальному провадженні.Методологічною основоюстатті є теоретико-прикладний аналіз комунікативних складових показаньсвідків як засобу доказування в кримінальних провадженнях про хуліганство; використано методи контент-аналізу законодавчих актів, публікацій вчених із цієї проблематики, можливості структурно-функціонального методу (під час окреслення позицій слідчої тактики у взаємодії зі свідками).З огляду на це, сформульовано твердження, щорозслідування хуліганства ‒ це складна, різнобічна діяльність, що здійснюється у встановлені законом строки. Слідчий повинен виявити всі обставини вчиненого злочину і встановити причетних осіб. З метою виконання цих завдань необхідним є вміле висунення слідчих версій, провадження низки слідчих (розшукових) дій, зокрема допитів, обшуків, оглядів, призначення експертиз, проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо. Наукова новизнаодержаних результатів полягатиме в узагальненні юридико-психологічних особливостей отримання показань свідків під час досудового розслідування в провадженнях прохуліганство, що сприятиме напрацюванню практичних рекомендацій щодо побудови комунікативної взаємодії слідчого зі свідками, а також удосконаленню професійної діяльності суб’єктів кримінального процесу. Висновки.Свідок є одним із найважливіших і найпоширеніших джерел доказів у різних кримінальних провадженнях. Проте, як засвідчує практика, навіть за таких обставин його показання повинні підлягати ретельній перевірці під час досудового розслідування, і в разі виявлення значних суперечностей, протиставлень показань свідка іншим обставинам справи слідчий має залучати психологічний інструментарій комунікативного характеру задля викорінення брехні й завідомо неправдивих інформативних суперечностей. Зауважено, що психічне ставлення свідка до давання завідомо неправдивих показань передбачає певний свідомий акт волі, алгоритм дій, який спочатку переосмислюють, перед тим як відтворити суб’єкту кримінального провадження етапи формування цих неправдивих відомостей. Знаючи проце, слідчий може швидко й ефективно виявити такі показання, професійно зафіксувати їх, належно зібрати доказову базу та притягнути свідка, у разі доведення його вини, до відповідальності. The purposeof the studyis to actualize the legal and psychological features of communicative interaction with witnesses during the pretrial investigation ofhooliganism, the use of their testimony as a means of proof in criminal proceedings. Themethodologicalbasisofthearticleis a theoretical and applied analysis of the communicative components of witness testimony as a means of proving hooliganism in criminal proceedings; methods of content analysis of legislative acts, publications of scientists on this issue, the possibility of structural and functional method (whenoutliningthepositionsofinvestigative tactics in cooperation with witnesses) wereused. Inviewofthis, itis assertedthatthe investigation of hooliganism is a complex, multifaceted activity carried out within the time limits established by law. The investigator must identify all the circumstances of the crime and identify the persons involved. In order to perform these tasks, it is necessary to put forward investigative versions skillfully, conduct anumber of investigative (search) actions, in particular, interrogations, searches, inspections, appointment of examinations, conducting covert investigative (search) actions, etc. The scientific novelty of the obtained results will be the generalization of legal andpsychologicalfeaturesofobtainingtestimonyofwitnessesduringthepre-trial investigation in hooliganismproceedings, whichwillhelpto develop practical recommendations for building a communicative interactionbetween investigators and witnesses, as well as to improve the professional activities of the subjects of criminal proceedings. Conclusions.The witness is one of the most important and widespread sourcesof evidence in various criminal proceedings. However, as practice shows, even in such circumstances, his testimony should be carefully checked during the pre-trial investigation, and in case of significant contradictions, contradictions of the testimony of the witness to other circumstances of the case –the investigator should use psychological tools of communicative nature to eradicate lies and wittingly false contradictions. It is emphasized that the mental attitude of the witness to deliberately false testimony involves a certain conscious act of will, an algorithm of actions, which he first rethinks before recreating the subject of criminal proceedings stages of formationofthisfalseinformation, knowing which the investigator, prosecutor or judge can quickly and effectively identify such testimony, record it professionally, properlygatherevidence, andprosecute a witness if convicted.