Browse
Recent Submissions
Item Intelligence cycle as the basis of analytical activity in combating drug-related crime. Розвідувальний цикл як основа аналітичної діяльності в протидії наркозлочинності(2024) Ovsіanіuk Dmytro; Овсянюк ДмитроThe relevance of the research topic is related to the fact that in order to effectively address the problem of drug crime, it is necessary to develop and implement strategies based on the best practices, supported by scientific research, that optimise the use of law enforcement resources and limit the harm caused by drug trafficking. The purpose of this paper is to study the latest trends in the use of the intelligence cycle in the fight against crime, to create and describe a model of its application in the field of combating drug-related crime. To achieve the purpose of the research, the following scientific methods were used: terminological, systemic and structural, analysis, comparative analysis, modelling, formal and logical, generalisation, and expert evaluation. It is proved that for the effective and efficient organisation of analytical activities in the field of combating drugrelated crime, a thorough understanding of and strict adherence to the stages of the intelligence cycle, which underlies criminal analysis, is crucial. It is concluded that the intelligence cycle is a flexible dynamic process that requires analysts to think critically and creatively, to respond meaningfully to new information, and to move through the stages of the intelligence cycle. The intelligence cycle was analysed, the analyst’s activities at each of the stages, specifically, during defining (setting) tasks and planning; collecting and evaluating data; generalising, systemising, and processing; analysing; preparing a report and submitting it to the customer; and receiving feedback, were highlighted. The findings of the study showed that the intelligence cycle is a universal tool that allows streamlining any activity related to information analysis, ensuring quality control and high-quality results of analytical work, specifically in the field of combating drug-related crime. The list of possible tasks of analytical work in the field of combating illicit trafficking in narcotic drugs, psychotropic substances, their analogues and precursors, and summarised potential sources of information necessary for analysis, were summarised. The results of this study will be useful for heads of units involved in combating drug-related crime, employees who, according to their functional responsibilities, іimplement criminal analysis in combating drug-related crime, and scholars who research these issues. Актуальність тематики дослідження зумовлена тим, що для ефективного розв’язання проблеми наркозлочинності потрібно розробляти та впроваджувати стратегії, які ґрунтуються на найкращих практиках, підкріплених науковими дослідженнями, що оптимізують використання ресурсів правоохоронних органів й обмежують шкоду, яку спричиняє незаконний обіг наркотиків. Метою роботи є дослідження останніх тенденцій щодо застосування циклу розвідки в боротьбі зі злочинністю, створення та опис моделі його застосування у сфері протидії наркозлочинності. Для досягнення мети наукового дослідження використано такі наукові методи: термінологічний, системно-структурний, аналізу, порівняльного аналізу, моделювання, формально-логічний, узагальнення та експертної оцінки. Доведено, що для ефективної та результативної організації аналітичної діяльності у сфері протидії наркозлочинності вкрай важливими є ґрунтовне розуміння та чітке дотримання етапів розвідувального циклу, який є основою кримінального аналізу. Сформульовано висновок, що розвідувальний цикл – це гнучкий динамічний процес, що вимагає від аналітиків критичного і творчого мислення, уміння осмислено реагувати на нову інформацію та переміщатися етапами розвідувального циклу. Проаналізовано розвідувальний цикл, висвітлено діяльність аналітика на кожному з його етапів, зокрема під час: визначення (постановки) завдань і планування; збору й оцінки даних; узагальнення, систематизації та обробки; аналізу; підготовки звіту та його передачі замовнику; отримання зворотного зв’язку. Результати дослідження засвідчили, що розвідувальний цикл є універсальним інструментом, який дає змогу впорядкувати будь-яку діяльність, пов’язану з аналізом інформації, забезпечити контроль якості та високі результати аналітичної роботи, зокрема у сфері протидії наркозлочинності. Під час дослідження розроблено перелік можливих завдань аналітичної роботи у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, а також узагальнено потенційні джерела необхідної для аналізу інформації. Результати дослідження стануть у нагоді керівникам підрозділів, що здійснюють боротьбу з наркозлочинністю, працівникам, які відповідно до функціональних обов’язків застосовують кримінальний аналіз у протидії наркозлочинності, і науковцям, які досліджують окреслену проблематику.Item Interaction of conventional law and the circumstances of society in wartime: the experience of the war between Ukraine and Russia. Взаємодія конвенційного права та реалій суспільства в умовах війни: досвід війни України та Росії(2024) Galchynskyi Dmytro; Гальчинський ДмитроThe relevance of this study lies in the need to understand the interaction between conventional law and the circumstances of society in wartime, especially in the context of modern conflicts. The purpose of this study was to identify this interaction and determine its impact on the current legal environment. To fulfil this purpose, various research methods were employed, including literature review, document analysis, empirical research, comparative analysis, and expert evaluation. These methods helped to systematise information and carry out a reasoned analysis of the interaction between legal norms and the circumstances of modern society in the context of military operations. The findings of this study show that the problem of implementing conventional law in the context of armed conflict is caused not only by different interpretations of its provisions, but also by systematic violations of international humanitarian law by the parties to the conflict. It is noted that some of these violations may be the result of a lack of clarity or contradictions in the texts of the conventions, as well as differences in national legislation. Specific examples were considered in the context of different types of conflicts, including armed conflicts and situations of occupation, where systematic violations of human rights and humanitarian standards are recorded. Specifically, the study investigated the attitude towards civilians, the circumstances of warfare, the treatment of prisoners of war, the provision of medical care in the conflict zone, humanitarian aid, access to education and food. The study also examined the manipulation of information and the legal framework by Russia. In view of the identified difficulties in implementing conventional law, the study proposed concrete ways to improve the international legal mechanism, namely by clarifying and harmonising the rules of international humanitarian law, ensuring more effective monitoring and accountability for violations, and engaging in dialogue with all stakeholders, neutral observers and partner countries to jointly find solutions. This allows formulating recommendations for international organisations, states, and human rights groups on further measures to ensure compliance with conventional law in the context of armed conflict and improve human rights protection. Актуальність роботи полягає в необхідності розуміння взаємодії конвенційного права та реалій суспільства в умовах війни, передусім у контексті сучасних конфліктів. Метою роботи є виявлення цієї взаємодії та визначення її впливу на сучасне правове середовище. Для досягнення мети використано різноманітні методи дослідження, зокрема: літературний огляд, аналіз документів, емпіричні дослідження, порівняльний аналіз та експертну оцінку. Ці методи надали можливість систематизувати інформацію та здійснити обґрунтований аналіз взаємодії правових норм і реалій сучасного суспільства в контексті воєнних дій. Результати дослідження засвідчують, що проблема впровадження конвенційного права в умовах воєнного конфлікту спричинена не лише різними інтерпретаціями його норм, а й систематичним порушенням міжнародного гуманітарного права з боку сторін конфлікту. Зазначено, що деякі з цих порушень можуть бути наслідком недостатньої чіткості чи суперечностей у текстах конвенцій, а також розбіжностей у національних законодавствах. Специфічні приклади розглянуто в контексті різних видів конфліктів, зокрема збройних конфліктів і ситуацій окупації, де фіксують систематичні порушення прав людини та гуманітарних стандартів. Зокрема, досліджено ставлення до цивільного населення, обставини ведення війни, поводження з військовополоненими, надання медичної допомоги в зоні конфлікту, гуманітарне забезпечення, доступ до освіти та їжі. Також розглянуто маніпуляцію інформацією та правовою базою з боку Росії. У звʼязку з виявленими складнощами впровадження конвенційного права запропоновано конкретні шляхи вдосконалення міжнародного правового механізму, а саме шляхом уточнення та узгодження норм міжнародного гуманітарного права, забезпечення ефективнішого моніторингу й відповідальності за порушення, а також залучення до діалогу всіх зацікавлених сторін, нейтральних спостерігачів і країн-партнерів для спільного пошуку рішень. Це дає змогу сформулювати рекомендації для міжнародних організацій, держав і правозахисних груп щодо подальших заходів із забезпечення дотримання конвенційного права в умовах воєнного конфлікту та покращення захисту прав людини.Item Combating crimes against intellectual property: Comparative analysis of international best practices. Протидія злочинам проти інтелектуальної власності: порівняльний аналіз передового світового досвіду(2024) Verbova Nadiia; Вербова Надія; Kryzhna Valentyna; Крижна ВалентинаAbstract The relevance of the subject is conditioned by the fact that economic and scientific advance leads to an increase in the level of crime against property rights, specifically its most relevant form – intellectual property. An important task of law enforcement agencies is to overcome threats to intellectual property using the world’s best practices in this area. The purpose of this study was to perform a comparative analysis of the world experience of combating crimes against property. Using such methods as the method of legal hermeneutics, formal legal method, comparative legal method and problem analysis, the study outlined the problems associated with the prosecution of intellectual property crimes. The study classified countries according to the type of intellectual property protection regulation and outlines the key issues in the investigation of intellectual property cases. It was found that countries with a long history of criminal law counteraction to crimes against intellectual property, whose experience can be considered advanced, are divided into two groups. The first group includes those countries where legal protection of intellectual property is provided exclusively through the national criminal code. The second group of countries includes those where the relevant provisions are consolidated in special laws, which often prescribe sanctions for intellectual property infringement. As society develops and the use of intellectual property intensifies, the need to create a unified system of legal protection of these rights becomes apparent. The distribution of legal provisions among different legislative acts complicates their application in practice. Based on the conducted study, recommendations were offered for improving the mechanism of combating crime in the field of intellectual property. The study analysed the results of a survey conducted by the World Intellectual Property Organisation in 2023, which aimed to collect information on the prosecution of intellectual property crimes in the member states. The practical significance of this study lies in the fact that the proposed recommendations can be used to improve national mechanisms for combating intellectual property crime. Актуальність обраної теми зумовлена тим, що економічний та науковий прогрес має наслідком зростання рівня злочинності проти права власності, зокрема найактуальнішої її форми – інтелектуальної. Важливим завданням правоохоронних органів стає подолання загроз інтелектуальній власності, використовуючи провідний світовий досвід у цій сфері. Метою статті є здійснення порівняльного аналізу світового досвіду протидії злочинам проти власності. За допомогою таких методів, як метод юридичної герменевтики, формально-юридичний, порівняльноправовий метод і проблемний аналіз, окреслено проблеми, пов’язані із судовим переслідуванням злочинів проти інтелектуальної власності. Здійснено класифікацію країн за типом регламентації захисту інтелектуальної власності, окреслено головні проблеми в розслідуванні справ щодо інтелектуальної власності. Встановлено, що країни з тривалою історією кримінально-правової протидії злочинам проти інтелектуальної власності, досвід яких можна вважати передовим, поділяють на дві групи. До першої групи належать ті, у яких правовий захист інтелектуальної власності здійснюють виключно через національний кримінальний кодекс. До другої групи країн віднесено ті, де відповідні норми закріплено в спеціальних законах, які часто передбачають санкції за порушення інтелектуальної власності. З розвитком суспільства й активізацією використання інтелектуальної власності стає очевидною потреба створення єдиної системи правового захисту цих прав. Розподілення правових норм між різними законодавчими актами ускладнює їхнє застосування на практиці. На підставі здійсненого дослідження запропоновано рекомендації з удосконалення механізму протидії злочинності у сфері інтелектуальної власності. Здійснено аналіз результатів опитування, проведеного Всесвітньою організацією інтелектуальної власності у 2023 році, що мало на меті зібрати інформацію про переслідування злочинів проти інтелектуальної власності в державах-членах. Практична значущість дослідження полягає в тому, що запропоновані рекомендації може бути використано для вдосконалення національних механізмів протидії злочинності у сфері інтелектуальної власності.Item “Filtration” of the population in the temporarily occupied territories of Ukraine as an instrument of genocide.(2024) Shapovalova Anna; Шаповалова Анна; Fedorovska Nataliіa; Федоровська НаталіяАктуальність статті зумовлена необхідністю дослідити «фільтраційну» структуру, запроваджену окупаційною владою, яка містить порушення міжнародного гуманітарного права. Метою статті є дослідження концептуальних й організаційних засад системи «фільтрації» крізь призму міжнародного права прав людини. З огляду на проблематику та мету наукової розробки, застосовано комплекс наукових методів, зокрема термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, що дали змогу здійснити дослідження предмета й узагальнити результати аналізу. У роботі висвітлено свідчення потерпілих про злочини, які було вчинено щодо них під час проходження фільтраційного лабіринту. Окреслено проблемні питання доказування щодо злочинів, вчинених на території України, з огляду на практику європейських і міжнародних судових рішень з питань порушення прав цивільної особи крізь призму міжнародного гуманітарного права, повʼязаного зі збройним конфліктом. За результатами здійсненого дослідження констатовано, що «фільтрація» українського населення на тимчасово окупованих територіях є грубим порушенням прав людини та суперечить принципам демократії, свободи й самовизначення. Застосування адресних санкцій до винних у цих порушеннях має вирішальне значення для притягнення їх до відповідальності за їхні діяння. Сформульовано висновок, що припинення практики «фільтрації» та сприяння відновленню прав і свобод українського населення на тимчасово окупованих територіях можливе лише за наявності дипломатичних зусиль і міжнародного співробітництва. Основні положення статті спонукатимуть до подальших розслідувань злочинів із фіксацією свідчень, доказів, а також сприятимуть розробленню обґрунтованої політики, механізмів міжнародної відповідальності та запобіганню потенційним порушенням в інтересах правосуддя і захисту цивільного населення. The relevance of this study stems from the need to investigate the “filtration” structure introduced by the occupation authorities, which contains violations of international humanitarian law. The purpose of this study was to investigate the conceptual and organisational foundations of the “filtration” system through the lens of international human rights law. Considering the subject matter and the purpose of this study, a range of scientific methods was employed, including terminological, systemic and structural, formal and logical, which helped to investigate the subject matter and summarise the analysis findings. The study covered the testimonies of victims about the crimes committed against them while passing through the filtration labyrinth. The study outlined the problematic issues of proving crimes committed on the territory of Ukraine, considering the practice of European and international court decisions on violations of civilian rights through the lens of international humanitarian law related to armed conflict. The study concluded that the “filtration” of the Ukrainian population in the temporarily occupied territories is a gross violation of human rights and contradicts the principles of democracy, freedom, and self-determination. Targeted sanctions against those responsible for these violations are crucial to hold them accountable for their actions. The study concluded that stopping the practice of “filtration” and facilitating the restoration of the rights and freedoms of the Ukrainian population in the temporarily occupied territories is possible only through diplomatic efforts and international cooperation. The main provisions of this study will encourage further investigations of crimes with the recording of testimonies and evidence, as well as contribute to the development of sound policies, mechanisms of international accountability, and prevention of potential violations in the interests of justice and protection of civilians.Item Problematic aspects of at the scene police work with victims of terrorist acts on the territory of Ukraine. Проблемні аспекти роботи поліцейських із постраждалими від терористичних актів на території України на місці події(2024) Lytvyn Viktoriia; Литвин Вікторія; Ahmadov Vusal; Ахмедов ВусалАктуальність дослідження зумовлена тим, що станом на 2024 рік населення України зазнає масового терору у вигляді авіаударів з боку військового супротивника, у звʼязку з чим правоохоронці мають надавати кваліфіковану домедичну допомогу й надавати психологічну підтримку на місці злочину. Метою статті є дослідження ефективності роботи поліцейських на місці терористичного акту й виявлення барʼєрів, які чинять негативний вплив на встановлення контакту з постраждалими. Обґрунтовано необхідність наукового розроблення механізму залучення фахових психологів – фахівців із життєвих криз до роботи з постраждалими. Задля реалізації поставлених завдань було застосовано такі теоретичні й емпіричні методи: опитування та анкетування, екстраполяції, синергетичний. У межах емпіричного дослідження встановлено, що з часу проголошення воєнного стану в Україні значно розширився спектр ризиків для життя і здоровʼя поліцейських, які працюють у стресових умовах воєнного конфлікту. Зазначене зумовлює необхідність удосконалення системи професійно-психологічного супроводження та підготовки поліцейських. Розглянуто специфіку роботи поліцейських із постраждалими на місці вчинення терористичних актів, їх психологічний стан, пов’язаний з такою роботою. Запропоновано переглянути законодавчу базу, яка регулює взаємодію поліцейських з іншими службами в процесі ліквідації наслідків терористичних актів. На підставі аналізу зарубіжних наукових праць запропоновано використовувати безпілотний літальний апарат зі штучним інтелектом для виявлення осіб, які потребують невідкладної допомоги в зоні ураження терористичного акту. Акцентовано на важливості ознайомлення поліцейських із протоколами невідкладної домедичної допомоги в процесі службової підготовки й додаткових навчань для опанування правил надання необхідної допомоги постраждалим. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для вдосконалення процесу супроводження діяльності поліцейських в умовах воєнного стану. The relevance of this study is conditioned by the fact that as of 2024, the population of Ukraine will be subjected to mass terror in the form of air strikes by a military adversary, and therefore law enforcement officers must provide qualified first aid and psychological support at the crime scene. The purpose of this study was to investigate the effectiveness of police officers’ work at the scene of a terrorist attack and to identify barriers that have a negative impact on establishing contact with victims. The necessity of scientific development of a mechanism for involving professional psychologists – specialists in life crises in work with victims was substantiated. The following theoretical and empirical methods were used to achieve the objectives: surveys and questionnaires, extrapolations, and synergistic methods. The empirical study found that since the declaration of martial law in Ukraine, the range of risks to the life and health of police officers working in the stressful conditions of military conflict has considerably expanded. This necessitates improving the system of professional and psychological support and training of police officers. The study examined the specifics of police work with victims at the scene of terrorist acts, their psychological state related to such work. It is proposed to revise the legislative framework governing the interaction of police officers with other services in eliminating the consequences of terrorist acts. Based on the analysis of foreign scientific studies, it is proposed to use an unmanned aerial vehicle with artificial intelligence to identify persons in need of emergency assistance in the area affected by a terrorist attack. The study emphasised the significance of familiarising police officers with emergency first aid protocols during their in-service training and additional training to master the rules of providing the necessary assistance to victims. The practical significance of the study is that its results can be used to improve the process of supporting the activities of police officers under martial law.Item Peculiarities of legal assessment of aiding and abetting the aggressor state: National and international dimensions.(2024) Kuznetsova Larysa; Кузнецова Лариса; Kuznetsov Vitalii; Кузнецов Віталій; Matiushenko Olena; Матюшенко ОленаThe Ukrainian legislator’s differentiation of criminal liability for certain manifestations of collaboration has led to unjustified competition and considerable difficulties in qualifying the relevant unlawful acts. The purpose of this study was to analyse the specific features of criminal liability for aiding and abetting the aggressor state in the national and international dimensions. To complete the tasks of this study, a set of scientific methods was employed: dogmatic – in the analysis of legal constructions of elements of collaboration and abetting the aggressor state; comparative legal – in the context of comparing the rules on liability for collaboration and the rules of international humanitarian law. The study showed that Ukrainian criminal law theory and court practice have not developed consistent approaches to the application of the rules on liability for collaboration. The study focused on the fact that the criminal legislation of Ukraine applies an approach whereby certain types of economic collaboration are factually identified with military collaboration, which does not follow international humanitarian law. It was concluded that when qualifying the transfer of material resources to representatives of the aggressor state, there is a competition between the provisions of Part 4 of Article 1111 and Article 111-2 of the Criminal Code of Ukraine. In such a situation, it is reasonable to apply the rule on liability for collaboration. It was found that the payment of taxes, fees, and other mandatory payments to the Russian budget of any level, made in the occupied territory of Ukraine by a citizen of Ukraine, a foreigner, a stateless person for themselves and/or in the interests of legal entities registered in the territory of the Russian Federation cannot be covered by the objective side of abetting the aggressor state, as it does not follow international humanitarian law and does not contain such a feature as voluntariness, which is a mandatory feature of the crime under Article 111-2 of the Criminal Code of Ukraine. The practical significance of this study lies in defining certain rules for qualifying aiding and abetting the aggressor state which may be used by pre-trial investigation authorities in the legal assessment of such behaviour. Здійснена українським законодавцем диференціація кримінальної відповідальності за окремі вияви колабораційної діяльності спричинила невиправдану конкуренцію та значні складнощі під час кваліфікації відповідних протиправних діянь. Мета статті – аналіз особливостей кримінальної відповідальності за пособництво державі-агресору в національному та міжнародному вимірах. Для досягнення завдань статті було використано комплекс наукових методів: догматичний – під час аналізу юридичних конструкцій складів колабораційної діяльності та пособництва державіагресору; порівняльно-правовий – у межах зіставлення норм про відповідальність за колабораційну діяльність і норм міжнародного гуманітарного права. Дослідження засвідчило, що в українській кримінально-правовій теорії та судовій практиці не сформовано узгоджені підходи до застосування норм, що стосуються відповідальності за колабораційну діяльність. У статті акцентовано на тому, що в кримінальному законодавстві України застосовують підхід, за якого окремі види економічного колабораціонізму фактично ототожнюються з воєнним колабораціонізмом, що не відповідає нормам міжнародного гуманітарного права. Сформульовано висновок, що під час кваліфікації передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора виникає конкуренція норм – ч. 4 ст. 111-1 і ст. 111-2 Кримінального кодексу України. У такій ситуації видається доцільним застосовувати норму про відповідальність за колабораційну діяльність. Встановлено, що сплата податків, зборів й інших обовʼязкових платежів до російського бюджету будь-якого рівня, вчиненого на окупованій території України, громадянином України, іноземцем, особою без громадянства за себе та/або в інтересах від імені юридичних осіб, які зареєстровані на території Російської Федерації, не можуть бути охоплені обʼєктивною стороною пособництва державі-агресору, оскільки це не відповідає нормам міжнародного гуманітарного права й не містить такої ознаки, як добровільність, що є обовʼязковою ознакою злочину, передбаченого ст. 111-2 Кримінального кодексу України. Практичне значення статті полягає у визначенні певних правил кваліфікації пособництва державі-агресору, які можуть бути використані органами досудового розслідування під час здійснення правової оцінки такої поведінки.Item Impact of the war in Ukraine on the search for persons missing under special circumstances. Вплив війни в Україні на стан розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин(2024) Zlahoda Olha; Злагода Ольга; Poliаn Pavel; Полян ПавлоAbstract Given the challenges of the ongoing war, the relevance of this study is conditioned by to the need to improve the practice of searching for Ukrainian citizens who went missing under special circumstances, specifically on the territory of other European states. The purpose of this study was to examine the legislative regulation of the status of missing persons and to analyse the legal regulation of relations related to the identification and search for, as well as social and legal protection of such persons. The methodological framework of the study was formed by both general scientific and special methods of scientific cognition: systemic and structural, informational, terminological, and formal logical method. Using these methods, the study highlighted the content of international and national regulatory legislation, which determines that the legal grounds for conducting a search for missing persons are the legal norms constituting the basis of international, legislative, and departmental regulations and are cumulative. The role of the International Committee of the Red Cross is analysed, and the statistics of identification of persons missing under special circumstances by this organisation was considered. Attention was focused on the activities of the International Commission on Missing Persons, which operated in various countries where the situation of missing persons during armed conflict and military operations arose. It was proved that the effectiveness of the mechanism for searching for missing persons depends on the interpretation of certain provisions of regulatory legislation, as well as on the staffing of bodies and units directly involved in the search for persons of this category. The study focused on the activities of the Commission on Missing Persons under Special Circumstances, which is a permanent advisory body of the Cabinet of Ministers of Ukraine, as well as the significance of the International Commission on Missing Persons. It was concluded that the real situation in countries with ongoing armed conflicts necessitates the introduction and use of advanced digital technologies in the work on searching for missing persons. The study can serve as a basis for improving the legal framework for international cooperation in identifying missing civilians and military personnel in the territories where armed conflicts have occurred or are ongoing. Актуаальність статті зумовлена необхідністю вдосконалення у звʼязку з викликами війни, що триває, практики розшуку зниклих безвісти за особливих обставин громадян України, зокрема на території інших європейських держав. Метою дослідження стало вивчення законодавчого регулювання статусу осіб, зниклих безвісти, й аналіз правового регулювання відносин, повʼязаних із встановленням та пошуком і соціально-правовим захистом таких осіб. Методологічну основу проведеного дослідження становлять як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання: системно-структурний, інформаційний, термінологічний, формально-логічний методи дослідження. За допомогою цих методів висвітлено зміст міжнародного й національного нормативно-правового законодавства, у якому визначено, що правовою основою проведення пошуку осіб, зниклих безвісти, є правові норми, які становлять основу міжнародних, законодавчих і відомчих нормативно-правових актів і є сукупністю. Проаналізовано роль Міжнародного Червоного Хреста, а також розглянуто статистику ідентифікації цією організацією осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Акцентовано увагу на діяльності Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти, яка діяла в різних країнах, де виникала ситуація зі зникненням осіб безвісти під час збройного конфлікту, воєнних дій. Доведено, що ефективність механізму проведення розшуку зниклих безвісти залежить від тлумачення окремих положень нормативно-правового законодавства, а також кадрового забезпечення органів і підрозділів, які безпосередньо беруть участь у розшуку осіб цієї категорії. Увагу зосереджено на діяльності Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, а також значенні Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти. Сформульовано висновок, що реальна ситуація, яка складається в країнах, де тривають збройні конфлікти, зумовлює необхідність упровадження та використання в роботі щодо розшуку зниклих безвісти осіб прогресивних цифрових технологій. Дослідження може слугувати основою для вдосконалення правового забезпечення міжнародного співробітництва у виявленні фактів безвісти зниклих цивільних осіб і військовослужбовців на територіях, де відбувалися або тривають збройні конфлікти.Item National specifics of implementing international standards for the protection of women police officers’ rights. Національна специфіка впровадження міжнародних стандартів захисту прав жінок-поліцейських(2024) Verenkiotova Olha; Веренкіотова Ольга; Mazur Viktoriia; Мазур Вікторія; Polishko Nataliia; Полішко ВікторіяАнотація Дотримання загальновизнаних міжнародних стандартів у сфері захисту прав жінок-поліцейських є актуальним у звʼязку з тим, що цей процес покращує імідж країни на міжнародній арені, водночас сприяє ефективній координації між державами в боротьбі зі злочинністю. Тому метою дослідження стало виявлення основних напрямів забезпечення рівних прав чоловіків і жінок у правоохоронній діяльності в Україні в контексті реалізації євроінтеграційного курсу. Для цього використано історичний, порівняльно-правовий та формально-правовий методи. Проаналізовано міжнародні правові акти та чинне національне законодавство України у сфері забезпечення та захисту прав жінок, які здійснюють свою професійну діяльність у правоохоронних органах. Встановлено, що станом на 2024 рік для всіх країн характерною є універсалізація проблеми в окресленій сфері. Сформульовано висновок, що питання захисту прав жінок реактуалізуються у звʼязку із суттєвими змінами в соціальному житті європейських держав. Ці процеси супроводжуються появою негативних тенденцій щодо професійного становища жінок, зростанням рівня безробіття та бідності, зменшенням кількості жінок у виборних органах, державних структурах, зокрема правоохоронних органах. Аргументовано, що орієнтованість на міжнародно-правові стандарти могла б стати передумовою для вдосконалення внутрішньодержавної нормативної бази в галузі захисту прав жінок, які здійснюють професійну діяльність у поліції, трансформації правозастосовної практики в напрямі врахування інтересів цієї частини соціуму. Практичне значення здійсненого дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для покращення роботи правоохоронних органів України шляхом удосконалення положень внутрішньодержавного захисту прав жінок-поліцейських. Abstract Adherence to generally accepted international standards in the area of protecting the rights of women police officers is essential because it improves the country’s reputation in the international arena and promotes effective coordination between states in the fight against crime. Therefore, the purpose of this study was to identify the key areas of ensuring equal rights of men and women in law enforcement in Ukraine in the context of the implementation of the European integration course. For this purpose, the study employed historical, comparative, and formal legal methods. The study analysed international legal acts and current national legislation of Ukraine in the field of ensuring and protecting the rights of women who carry out their professional activities in law enforcement agencies. It was found that as of 2024, all countries are characterised by the universalisation of the problem in this area. The study concluded that the issues of women’s rights protection are being reactivated due to substantial changes in the social life of European countries. These processes are accompanied by the emergence of negative trends in the professional status of women, rising unemployment and poverty rates, and a decrease in the number of women in elected bodies and government agencies, including law enforcement. It was argued that the focus on international legal standards could become a prerequisite for improving the national regulatory framework for the protection of the rights of the protection of rights of women who carry out professional activities in the police, and for transforming law enforcement practice towards accommodating the interests of this part of society. The practical significance of this study is that its results can be used to improve the work of law enforcement agencies of Ukraine by improving the provisions of domestic protection of the rights of women police officers.Item Improper performance of professional duties by medical and pharmaceutical professionals: Current status and problems of counteraction. Неналежне виконання професійних обовʼязків медичними та фармацевтичними працівниками: сучасний стан і проблеми протидії(2024) Vozniuk Andrii; Вознюк Андрій; Hryha Mariia; Грига МаріяАнотація Захист життя громадян і надання кваліфікованої медичної допомоги набуває надважливого значення під час війни. Водночас статистичні дані засвідчують, що численні випадки вчинення кримінальних правопорушень медичними працівниками не завершуються реальним відбуттям останніми кримінального покарання. Метою статті є вивчення питань вчинення невиконання чи неналежного виконання професійних обовʼязків медичними та фармацевтичними працівниками, а також окреслення проблемних аспектів протидії цим кримінальним правопорушенням та шляхів їх вирішення. У дослідженні використано сукупність як загальнонаукових (загальний діалектичний, аналізу, синтезу, юридичний, індукції та дедукції), так і спеціальних (системно-структурний, статистичний, критичний) методів пізнання для встановлення, аналізу й тлумачення даних. Здійснене дослідження надало можливість констатувати наявність низки проблем, які стоять на заваді ефективному притягненню до кримінальної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників за вчинені кримінальні правопорушення, а також класифікувати виявлені ускладнення на субʼєктивні й обʼєктивні, пов’язані не лише з підготовкою медичних працівників, судових і правоохоронних органів, а й із законодавчими прогалинами та проблемами в медицині, що призводять до високого рівня латентності медичних деліктів, неефективного їх досудового розслідування, а також уникнення кримінальної відповідальності медичними працівниками. Тому протидія цим злочинам здебільшого зводиться до їх обліку працівниками правоохоронних органів. Незадовільне виконання професійних обов’язків медиками не просто негативно позначається на якості одержання послуг пацієнтами, а й призводить до тяжких наслідків у вигляді їх смерті чи заподіяння значної шкоди здоров’ю потерпілих. Результати дослідження будуть корисними для практичних працівників слідчих органів, які здійснюють кваліфікацію та розслідування досліджуваних деліктів, сприятимуть розробленню стратегії підвищення ефективності протидії таким кримінальним правопорушенням, а також стануть у нагоді медичним працівникам для недопущення вчинення помилок, що призводять до тяжких наслідків для життя та здоров’я пацієнтів, а також у контексті мотивації до сумлінного виконання. Protecting the lives of citizens and providing qualified medical care is of utmost importance in times of war. At the same time, statistics show that numerous cases of criminal offences committed by healthcare professionals do not result in them actually serving a criminal sentence. The purpose of this study was to investigate the issues of non-performance or improper performance of professional duties by medical and pharmaceutical professionals and to outline the problematic aspects of combating these criminal offences and the ways to address them. The study employed a combination of both general scientific (general dialectical, analysis, synthesis, legal, induction, and deduction) and special (systemic-structural, statistical, critical) methods of knowledge to identify, analyse, and interpret data. The study made it possible to state that there are a range of problems impeding the effective prosecution of medical and pharmaceutical professionals for criminal offences, and to classify the identified complications into subjective and objective ones, related not only to the training of medical professionals, judicial, and law enforcement agencies, but also to legislative gaps and problems in medicine, which lead to a high level of latency of medical torts, ineffective pre-trial investigation of medical torts, as well as avoidance of criminal liability by medical professionals. Therefore, combating these crimes is largely reduced to recording them by law enforcement officials. The unsatisfactory performance of professional duties by doctors not only negatively affects the quality of services provided to patients, but also leads to serious consequences in the form of their death or considerable damage to the health of the victims. The findings of this study will be useful for practitioners of investigative bodies engaged in qualification and investigation of the torts under study, will contribute to the development of a strategy to improve the effectiveness of combating such criminal offences, and will also be useful for medical professionals to prevent mistakes leading to serious consequences for the life and health of patients, as well as in the context of motivation to perform their professional duties in good faith.