Теоретичні та методологічні проблеми юридичної психології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Розвиток концепту «власність»: філософсько-психологічний аспект.Development of the Concept «Property»: Philosophical and Psycological Aspects(2017) Бутенко, С. С.; Butenko, S.Проаналізовано основні підходи до визначення сутності власності як філософської категорії. Розглянуто вплив найбільш популярних філософських концепцій з цього питання на формування суспільних відносин в економічній, соціальній, правовій, політичній, моральній, культурній, духовній та інших сферах життєдіяльності соціуму, зокрема на встановлення принципів права, організацію функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування, діяльність інститутів громадянського суспільства, національну правосвідомість, добробут і благополуччя населення.The article analyzes the main conceptual approaches to understanding the nature of the property as a philosophical category. The author examines the most popular philosophical concept on property issues and their impact on the formation of public relations in the economic, social, legal, political, national, moral, cultural, spiritual and other spheres of the society of life, in particular, the formation of the principles of law, the organization of the functioning of organs of state power and local self-government of a democratic state, the activities of civil society institutions, national sense of justice, prosperity and well-being of the population.Item Взаємодія філософії, психології, семіотики в дослідженні свідомості й мислення (від нового часу до сучасності). Interaction of Philosophy, Psychology, Semiotics in the Study of Consciousness and Thinking (from the Early Modern Period to the Contemporary Era).(2017) Павлишин, О. В.; Pavlyshyn, O.Висвітлено процес історичного розвитку уявлень про свідомість людини як об’єкт дослідження філософії, психології та семіотики від Нового часу до сучасності. Розглянуто зміст філософських, психологічних і семіотичних ідей відомих мислителів різних періодів. Схарактеризовано значення цих підходів для взаємодії семіотики, філософії та психології в дослідженні свідомості людини як найвищої форми знакового відображення світу. In the article the historical development of ideas about the human mind as an object of study of philosophy, psychology and semiotics from the early modern period to the Contemporary era is highlighted. Philosophical, psychological and semiotic discoveries of famous thinkers from different periods are characterized. The author characterizes the importance of these approaches for the interaction of the semiotics, philosophy and psychology in the study of the consciousness of an individual as the highest form of the sign reflection of the world In particular, the author examines the basic ideas of F. Bacon about the memory (memoria), imagination (phantasia), reason (ratio), the ideas of T. Hobbes, J. Locke’s about the dispositions of the mind and the existence of innate human capacity for submissions, the concepts of Leibniz, Voltaire, Kant on the category as a priori elements of reason and formal conditions of a complete system of pure reason, the notions of G. Hegel about the sign as a very important category that conveys the meaning of reality and also the ideas of other representatives of German classical philosophy (due to the fact that the neo-Kantianism and neo-Hegelianism semiotic interpretations of art communication problems – signs, symbols and language became the basis of the philosophy of symbolic forms.Item Проблема змісту базових категорій психології. Problem of Psychology Basic Categories Content.(2017) Хохліна, О. П.; Khokhlina, O.Розглянуто проблему змісту базових категорій психології. Досліджено засади категоріального апарату цієї науки як змістової логічної форми пізнання психічних феноменів, яка оптимально акумулює знання про істотне в психічному житті. Висвітлено обґрунтовану Б. Ф. Ломовим систему базових категорій, таких як «відображення», «особистість», «діяльність», «спілкування». The problem of the categorial apparatus and content of the psychology basic categories is dealt with. Theoretical research is based on the system of basic categories developed by B. F. Lomov – categories of reflection, personality, activities and communication. Based on the analysis of theoretical and methodological papers on psychology problems, the meaning and content of the defined categories are described. Category of reflection shows the most common and essential characteristics of mentality: psychic phenomena are seen as different forms and levels of subjective reflection of objective reality. We analyze the specificity of mental reflection at different levels.Item Проблема свідомості у філософії та психології. Problem of the Consciousness in the Philosophy and Psychology.(2017) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.Проаналізовано одвічну філософську та психологічну проблему свідомості, зокрема її зв’язок із буттям, матерією, інформацією, енергією. Здійснено історичний екскурс щодо визначення цього феномену починаючи з античних часів. Констатовано, що методологія матеріалістичної діалектики більше ніж на півстоліття зупинила дослідження свідомості на території СРСР і країн соціалістичного табору, зумовивши утвердження догмату, згідно з яким свідомість сприймали як найвищу форму відображення матерії, властивість головного мозку людини. Висловлено гіпотезу про позаіндивідуальний характер свідомості. In the article, a timeless philosophical and psychological problem of the consciousness, particularly, its connection with the existence, materia, information, energy is analysed. The article contains a historical background of the definition of this phenomenon from the ancient times. It is stated that in the USSR and the socialist states, the methodology of the materialistic dialectic stopped the research of the consciousness on more than half a century and derived the statement of a dogma that the consciousness was taken in as the highest form of the reflection of the materia, the quality of the brain of a human being. It is made a hypothesis about the outindividual nature of the consciousness.