Прикладні проблеми юридичної психології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Гонорар успіху представника в контексті витрат на правничу допомогу: юридично-психологічний аспект і практика застосування в господарському судочинстві. Contingency Fee of a Representative as Legal Aid Expenses: Judicial and Psychological Aspects and Practice of Application in Economic Judicial Procedure(2021) Згама, А. О.; Zhama, A.; Зятіна, Д. В.; Ziatina, D.Метою статті є висвітлення сутності гонорару успіху судового представника в контексті витрат на правничу допомогу й виокремлення юридично-психологічних аспектів застосування гонорару успіху, основних проблем і тенденцій правозастосування. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до визначеної мети, специфіки об’єкта, а також предмета дослідження. Методологічну основу дослідження становили загальнонаукові й спеціальні методи. За допомогою методу пізнання досліджено проблеми правового регулювання щодо гонорару успіху. Порівняльно-правовий метод застосовано під час аналізу законодавства танаукових категорій. Для теоретичного осмислення різних аспектів проблеми використано метод аналізу й синтезу (зокрема, визначення можливості адаптації іноземного законодавства до процесів, що відбуваютьсяв сучасній Україні). Наукова новизна полягає врозробленні концепції застосовування гонорару успіху у вітчизняному правовому полі.Запропоновано визначеннярозміру винагороди адвоката (гонорар успіху) у твердій грошовійсумі або шляхом застосування розрахункової формули, зокрема відсотковому еквіваленті до розміру вимог, або іншим способом за умови можливості її чіткого визначення, сплата якої залежить від результату наданої правничої допомоги. Обґрунтовано, що межі застосування гонорару успіху мають окреслюватися не шляхом заборон й обмежень щодо окремих категорій справ, а формуванням морально-етичних якостей адвоката, забороною на зловживання правом на гонорар успіху крізь призму моральної, матеріальної та дисциплінарної відповідальності адвоката. Висновки. На підставі здійсненого дослідження визначено, що гонорар успіху як складова гонорару судового представника (адвоката) належить до судових витрат на правничу допомогу. Механізм відшкодування цих витрат передбачає: наявність положення стосовно гонорару успіху в договорі про надання правничої допомоги з чітким формулюванням визначення його розміру й умов сплати; підтвердження факту понесення витрат на оплату гонорару успіху; дотримання критеріїв співмірності та розумності під час розподілу судових витрат.Thepurposeof the article is to study the legal essence of contingency fee of judicial representative in the context of legal expenses, to outline the judicial and psychological aspects of application of contingency fee, as well as main problems and tendencies of law enforcement practice in this sphere of legal relations. Methodology. The methods used in the survey were chosen according to the defined purpose, specific of object and subject of the research. The survey is based on the use of general and specific scientific methods. By means of cognition method the problems of legal background of contingency fee were studied. The method of comparative analysis was used while analyzing of legislation and scientific categories of the research. For theoretical investigation of various sides of the problem the methods of analysis and synthesis were used (in particular, for determent of the possibility of adaptation of foreign legislation to the processes that take place in modern Ukraine). Scientificnoveltylies in the formulation of the scientific concept of application of contingency fee in the national legal field. The proposition was made to determine the amount of attorney’s remuneration in the fixed sum or by applying of calculation formula, in particular in the percentage equivalent to the amount of claim, or otherwise provided that it can be clearly defined, the payment of which depend on the outcome of legal aid provision. It was proved that the limits of application of contingency fee must be established not by prohibitions and restrictions as to certain categories of cases, but by formation of moral and ethical characteristics of attorney, by the prohibition of abuse of the rights for contingency fee in the context of moral, material, disciplinary responsibility of attorney at law. Conclusions.On the basis of conducted research, it is established that the contingency fee, as a part of a fee of legal representative (attorney at law), belongs to the legal expenses for legal aid. The procedureof reimbursement of theseexpenses comprises:existence of provisions about contingency fee in the legal aid agreement with clear prescription of the rules of definition if its size and conditions of payment; confirmation of the fact of incurring of expenses for payment of contingency fee; compliance with the criteria of proportionality and reasonableness while distribution of court costs.Item Професійна спрямованість як динамічна якість особистості. Professional Orientation as a Dynamic Quality of Personality(2021) Дідух, М. М.; Didukh, M.У статті розглянуто особливості професійної спрямованості особистості. Визначено, що процес розвитку професійної спрямованості реалізується шляхом формування окремих її складових, таких як професійна зацікавленість, ставлення до обраної професії, цінніснихорієнтацій, професійних установок і мотивів. Метанашого дослідження полягала у виявленні психологічних особливостей професійної спрямованості як сукупності мотиваційних утворень і системи, що визначає особливості поведінки й напрям діяльності особистості. Методологічноюосновоюстатті слугували загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості в процесі життєдіяльності (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.П.Москалець, С.Л.Рубінштейн, Л.Е.Орбан, Т.М.Титаренко), принцип системного підходу, який набув значного поширення в сучасних наукових розробках (І.В.Блауберг, В.П.Кузьмін, В.М.Садовський, Б.С.Українцев, І.Т.Фролов, Е.Г.Юдін), принцип єдності свідомості та діяльності (Є.А.Климов, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн),а також підхід до розуміння професійної спрямованості як чинника особистісного зростання (В.А.Бодров, Є.О.Климов, Г.В.Ложкін, А.К.Маркова, В.О.Моляко, В.А.Семиченко, А.В.Фурман). Наукова новизна. Встановлено, що є різні підходи до визначення поняття «професійна спрямованість особистості», однак усі вони містять думку, що цейпроцес виявляється в позитивному ставленні до професії, схильності й інтересі до неї, бажанні вдосконалювати свою підготовку та задовольняти матеріальні йдуховні потреби, займаючись професійною діяльністю. Професійна спрямованість особистості є провідною якістю, що розвивається на основі певної системи знань та вмінь і характеризується соціально-психологічними установками на певний вид трудової діяльності відповідно до потреб, інтересів, нахилів імотивів особистості, яка виражається в готовності здійснити професійний вибір. Висновки. Отже, сформована професійна спрямованість не тільки визначає успішність діяльності у вибраній професії, а й впливає на статус і життєву позицію особистості загалом. Тому систематична й цілеспрямована робота щодо формування професійної спрямованості особистості має починатися зі шкільних років і передбачати ознайомлення з особливостями різноманітних професій, перспективами й складнощами, що можуть виникнути в ній.The article considers the peculiarities of the professional orientation of the individual. It is determined that the process of development of professional orientation is realized through the formation of its individual components, such as professional interest, attitude to the chosen profession, values orientations, professional attitudes and motives. The purposeof our research was to identify the psychological characteristics of professional orientation as a set of motivational entities and asystem that determines the characteristics of behavior and direction of the individual. The methodological basisof the article were general psychological provisions on the essence and development of personality in the process of life activity (G.S. Kostyuk, S.D. Maksimenko, V.P. Moskalets, S.L. Rubinstein, L.E. Orban, T.M.Titarenko), the principle of a systematic approach, which has become widespread in modern scientific developments (I.V. Blauberg, V.P Kuzmin, V.M. Sadovsky, B.S. Ukraintsev, I.T. Frolov, E.G. Yudin), the principle of unity of consciousness and activity (E.A. Klimov, O.M. Leontiev, S.L. Rubinstein), also the approach to understanding professional orientation as a factor of personal growth (V.A. Bodrov, E.A. Klimov, G.V. Lozhkin, A.K. Markova, V.O.Molyako, V.A. Semichenko, A.V.Furman). Scientific novelty.It is established that there are different approaches to the definition of «professional orientation of the individual», but they all contain the opinion that this process is turns out in a positive attitude to the profession, predisposition and interest in it, satisfy material and spiritual needs, being engaged in professional activity. Professional orientation of the individual is a leading quality that develops onthe basis of a certain system of knowledge and skills and is characterized by socio-psychological attitudes to a particular type of work in accordance with the needs, interests, inclinations and motives of the individual and expressed in willingness to make professional choices. Conclusions.Thus, the formed professional orientation largely determines not only the success of the activity in the chosen profession, but also affects the status and the whole life position of the individual. Therefore, systematic and purposeful work on the formation of professional orientation of the individual should begin with the school years and provide familiarity with the characteristics of various professions, prospects and difficulties that mayarise in it, etc.Item Особливості особистісної реалізованості/потенційності курсантів і курсанток. Peculiarities of Personal Realization/Potentiality of Cadets-Men and Cadets-Women(2021) Захаренко, Л. М.; Zakharenko, L.У сучасному світі особистісна реалізованість/потенційність є тим мірилом, яке визначає готовність особистості до самореалізації та самовдосконалення. Саме тому метою дослідження стало емпіричне вивчення особливостей особистісної реалізованості/потенційності курсантів і курсанток, які навчаються в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання. Методологічною основоюдослідження стали сучасні наукові погляди на самореалізацію людини в часі життя. Досягненню мети дослідження сприяло використання структурно-логічного методу, методів емпіричного психологічного дослідження (тестування) та порівняльного аналізу. Емпіричноюбазою дослідження єопитування курсантів (n=14) і курсанток (n=14), які навчаються на 2-му курсі Національної академії внутрішніх справ. Вік –18–22 роки, неодружені. Наукова новизна.Під час дослідження було виявлено гендерні й особистісні особливості респондентів, що визначають їх реалізованість/потенційність у часі життя. Гендерні розбіжності виявляються в особливостях переживання реалізації особистісного потенціалу в теперішньому часі: курсантки більше задоволені самореалізацією в теперішньому, ніж курсанти. Респонденти мають потенціал для особистісної самореалізації в майбутньому: потенціалізація курсанток полягає в активній життєдіяльності, що ґрунтується на набутому досвіді, курсантів –у самостійному прийнятті рішень. Особистісні особливості курсантів і курсанток виявляються в процесі самоактуалізації: самоактуалізованим особистостям притаманні мотивація досягнення, комунікативність, пізнавальна активність, прагнення до професійного зростання в обраній професії. Висновки.Важливим у професійному становленні поліцейських є виявлення та реалізація їхнього особистісного потенціалу на етапі професійного навчання.In today’s world, personal realization/potentiality is the measure that determines a person’s readiness for self-realization and self-improvement. That is why the purposeof the studywas to empirically study the characteristics of personal realization/potential of cadets who study in a higher education institution with specific learning conditions. The methodological basisof the study were modern scientific views on human self-realization in life. The use of the structural-logical method, methods of empirical psychological research (testing) and comparative analysis contributed to the achievement of the research goal. The empirical basis of the study consisted of cadets-men (n = 14) and cadets-women (n = 14), who are studying now in the 2-nd year of the National Academy of Internal Affairs. Age –18–22 years, single. Scientific novelty.The study identified gender and personal characteristics of respondents that determine their realization/potential in life. Gender differences are manifested in the peculiarities of experiencing the realization of personal potential in nowadays: cadets-women are more satisfied with self-realization now, than cadets-men.Respondents have the potential for personal self-realization in the future: the potentialization of cadets-women is an active life, based on experience, cadets-men–in independent decision-making. Personal characteristics of cadets-men and cadets-women are manifested in the course of self-actualization: self-actualized individuals are characterized by achievement motivation, communication, cognitive activity, the desire for professional growth in the chosen profession. Conclusions.It is important in the professional development of police officers to identify and realize their personal potential at the stage of professional training.Item Зовнішній вигляд працівника правоохоронних органів як складова професійної Я-концепції. Appearance of the Law Enforcement Officer as a Component of the Professional Self-Conception(2021) Власенко, С. Б.; Vlasenko, S.Стаття присвячена одному з найактуальніших питань психології загаломі юридичної психології зокрема–проблемі впливу психологічних характеристик зовнішнього вигляду на особистість працівника правоохоронних органів. Для правоохоронця формування позитивної професійної Я-концепції набуває особливого значення, оскільки позитивне самоставлення, самоповага, відчуття самоцінності та самозначущості становлять основу професіоналізму особистості, сприяють її успішній самореалізації у професії, формують позитивний імідж правоохоронця для населення. Метоюстатті є дослідження стану вивчення проблеми взаємозв’язку психологічних характеристик зовнішності правоохоронця з іншими компонентами Я-концепції. Методологія.Основним методом дослідження є теоретичний аналіз робіт провідних науковців за обраною темою. Методологічну базу становлять роботи Л.Божович, Г.Костюка, О.Леонтьєва, С.Максименка, К.Платонова, В.Рибалки, С.Рубінштейна та інших видатних дослідників. У статті проаналізовано праці провідних авторів, присвячені вивченню особистісних особливостей працівника правоохоронних органів, визначено головні характеристики особистості правоохоронця, що мають незаперечне значення на кожному з етапів його професіоналізації. З’ясованопоняття Я-концепції, образу фізичного Я як основної складової Я-концепції особистості, місце зовнішнього вигляду людини в структурі образу тіла та його значення для формування позитивної Я-концепції загалом і професійного Я людини. Окреслено структуру зовнішності особистості як провідного компонента образу тіла. На підставі робіт провідних науковців досліджено основні психологічні відхилення, що можуть виникатив разі порушення сприймання особою власного зовнішнього вигляду. Визначено значення образу тіла для гармонійного формування особистості на різних етапах її онтогенезу (підліткового, раннього юнацького, зрілого віку). Акцентовано на вивченні особливостей особистості працівників правоохоронних органів з позиції гендерного аспекту. Висвітлено особливості формування характеристик зовнішності працівника правоохоронних органів в уяві громадян. Аргументовано важливість адекватного сприймання зовнішності працівника правоохоронних органів для професійної діяльності й міжособистісної взаємодії.he article is devoted to one of the most current psychology issues in general and of the legal psychology in particular –the issue of influence of psychological characteristics of appearance into the personality of the law enforcement officer. Formation of a positive professional self-conception has a special importance for the law enforcement officer as a positive self-attitude, self-respect, inherent value and self-relevance make the basis for the personal professionalism, promote its successful self-realization in the occupation and form a positive reputation of the law enforcement officer in the opinion of the population.Thepurposeof the article is to investigate the state of studying the problem of interrelation between the psychological characteristics of appearance of the law enforcement officer and the other self-conception components.Item Використання методу соціальної інженерії в процесі виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. The Use of Social Engineering in the Process of Identification, Detection andInvestigation of Criminal Offenses(2021) Козицька, О. Г.; Kozytska, O.Метоюстатті є дослідження особливостей використання методу соціальної інженерії в процесі виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, а також окреслення кола основних тактичних завдань, які можуть бути виконані за допомогою застосування окремих прийомів соціальної інженерії. Методологія. Основним методом, який використано під час підготовки статті, був діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ. Крім того, застосовано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема:історико-правовий –для дослідження стану наукових досліджень проблем соціальної інженерії; порівняльно-правовий –під час аналізу думок науковців стосовно досліджуваної проблематики, наукової категорії «соціальна інженерія», інших визначень і підходів; догматичний–для тлумачення юридичних категорій, поглиблення й уточнення понятійного апарату; функціональний –для виокремлення кола тактичних завдань, які можуть бути реалізовані за допомогою методу соціальної інженерії. Наукова новизна. Уперше запропоновано розглядати соціальну інженерію як метод кіберрозвідки, що охоплює сукупність прийомів, які ґрунтуються на здійсненні психологічного впливу суб’єкта соціальної інженерії (слідчого, оперативного працівника) на об’єкт (особу, яка взаємодієз кіберпростором шляхом використання електронно-цифрових приладів), з метою виконання окремих тактичних завдань у процесі виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.The purposeof the article is to study the features of the use of the method of social engineering in the process of identification, detection and investigation ofcriminal offenses, as well as determining the range of basic tactical tasks that can be solved using certain techniques of social engineering. Methodology.The main method used in the preparation of the article was the dialectical-materialistic method of scientific knowledge of social and legal phenomena. In addition, general scientific and special methods were used, in particular, historical and legal methods –when considering the state of scientific research on the problems of social engineering; comparative legal –when analyzing the opinions of scientists regarding the problem under study, the scientific category «social engineering», other definitions and approaches; dogmatic –for the interpretation of legal categories, deepening and clarifying the conceptual apparatus; functional –in order to highlight the range of tactical tasks that can be solved using the method of social engineering. Scientific novelty.For the first time, the author proposed to consider social engineering as a method of cyber intelligence, which includes a set of techniques based on the implementation of the psychological impact of the subject of social engineering (investigator, operative worker) on an object (a person who interacts with cyberspace through the use of electronic digital devices), in order to solve certain tactical tasks in the process of identifying, solving and investigating criminal offenses.