Browse
Recent Submissions
Item Педагогічні дослідження в діяльності науково-педагогічного працівника: актуальні питання теорії та практики. Pedagogical research in the activity of a scientific and pedagogical worker: topical issues of theory and practice(2021) Роговенко Марія Михайлівна; Rogovenko Marija MyhajlivnaМета статті полягає в поглибленому теоретичному аналізі поняття «педагогічне дослідження», визначенні рівнів педагогічного дослідження та наукових методів залежно від досліджуваного педагогічного явища, розкритті зв’язку між потребою в проведенні педагогічних досліджень і вимогами законодавства у сфері вищої освіти. Подолання суперечностей, які супроводжують педагогічний процес, неможливе без глибокої усвідомленості сутності педагогічних явищ, що потребує проведення педагогічного дослідження. The purpose of the article is an in-depth theoretical analysis of the concept of "pedagogical research", determining the levels of pedagogical research and scientific methods depending on the pedagogical phenomenon being studied, revealing the connection between the need for pedagogical research and the requirements of legislation in the field of higher education. Overcoming the contradictions that accompany the pedagogical process is impossible without deep awareness of the essence of pedagogical phenomena, which requires pedagogical research.Item Професійна придатність і психологічна готовність: аналіз поглядів. Professional suitability and psychological readiness: an analysis of views(2010) Полудьонна Наталія Станіславівна; Poludjonna Natalija StanislavivnaУ наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених розглядаються різні аспекти проблеми психодіагностики професійної придатності і психологічної готовності, але до сьогоднішнього часу у різних авторів відсутня єдність розуміння зазначених понять, не визначена достатньо чітко їхня структура. професійна придатність має складну (біологічну та психофізіологічну) природу, що формується у процесі взаємодії комплексу змінних особистості і професійної діяльності. У психологічному компоненті структури професійної придатності провідну роль відіграють мотивація і здібності, від яких залежить і якість навчання, і ефективність діяльності. З професійною придатністю тісно пов’язана психологічна готовність до діяльності. In the scientific works of domestic and foreign scientists, various aspects of the problem of psychodiagnostics of professional suitability and psychological readiness are considered, but until today, various authors lack a unity of understanding of these concepts, and their structure is not defined clearly enough. professional fitness has a complex (biological and psychophysiological) nature, which is formed in the process of interaction of a complex of personality variables and professional activity. In the psychological component of the structure of professional suitability, the leading role is played by motivation and abilities, which depend on the quality of training and the effectiveness of activities. Psychological readiness for activity is closely related to professional fitness.Item Проблема аномії в історії філософсько правової думки. The problem of anomie in the history of philosophical and legal thought(2019) Роговенко Марія Михайлівна; Rogovenko Marija Myhajlivna; Семижон Алла Володимирівна; Semyjon Alla VolodymyrivnaСуспільні (соціальні) кризи, які в усі часи переслідували людство, пов’язані, перш за все, з трансформацією політичних, правових, економічних, культурних та інших підвалин функціонування держави, її соціальних інститутів. Порушення наявних правил соціальної взаємодії в масштабах усього суспільства призводить до глобальних криз, руйнації системи відносин, масових заворушень, революцій. Неврегульованість, дезорганізація традиційних цінностей, інституцій, зв’язків у період соціальних потрясінь – таке соціальне явище, як аномія, або аномія соціальна (від грец. ἀνoμία – беззаконня). Актуальність дослідження проблематики аномії в історії філософсько-правової думки обумовлена вивченням впливу аномії на сучасне суспільство. Разом з тим досі недостатньо опрацьованими є історичні аспекти філософського осмислення аномії у їхньому взаємозв’язку з сучасним станом розвитку українського суспільства. Дослідження цих питань та визначення напрямів подолання негативних наслідків аномії стали предметом розгляду цієї статті. Social (social) crises that have haunted humanity at all times are connected, first of all, with the transformation of the political, legal, economic, cultural and other foundations of the functioning of the state and its social institutions. Violation of the existing rules of social interaction on the scale of the entire society leads to global crises, the destruction of the system of relations, mass riots, and revolutions. Irregularity, disorganization of traditional values, institutions, and relationships during a period of social upheaval is a social phenomenon such as anomie, or social anomie (from the Greek ἀνομία – lawlessness). The relevance of the study of the problem of anomie in the history of philosophical and legal thought is due to the study of the influence of anomie on modern society. At the same time, the historical aspects of the philosophical understanding of anomie in their relationship with the current state of development of Ukrainian society are still insufficiently developed. The study of these issues and the determination of directions for overcoming the negative consequences of anomie became the subject of this article.Item Візуальна комунікація як атрибут цифрової культури. A Visual Communication as an Attribute of Digital Culture(2023) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaПроаналізовано соціокультурні характеристики візуальних засобів спілкування в умовах цифровізації. Доведено, що передумовою побудови оптимальної моделі комунікативної взаємодії є візуалізація інформаційного контенту, що цілком відповідає тенденціям цифрової культури з її тяжінням до зміщення акцентів зі смислового на візуальне, адже забезпечує інтегральну взаємодію віртуального та фізичного. Констатовано амбівалентний характер феномену невербальної комунікативної взаємодії: з одного боку, вона є засобом адаптації до соціокультурної реальності сьогодення, а з іншого – сама слугує системоутворюючим чинником для культурних феноменів цифрового середовища. Digital culture leads to a change in emphasis from substantive supervision, which prompts the search for new and transformation of existing ways of presenting information, primarily studying the communicative potential of virtual means of communication. The aim and tasks. The aim of the article is the study of sociocultural characteristics of visual communication in the conditions of digitalization. Research methods. The most adequate methodological tools are the sociocultural approach, the comparative method, the hermeneutic procedures of interpretation and understanding, and the method of cultural-semantic analysis. Research results. It has been proven that the prerequisite for building an optimal model of communicative interaction is the visualization of information content that corresponds to the trends of digital culture, and provides an integral interaction of the virtual and the physical. Discussion. The analysis of communicative characteristics of the modern cultural age in the context of digitalization complements the conceptual achievements of theoreticians in formalized issues. This analysis aims to identify the potential of visual means of communication in the current circumstances. Conclusions. The phenomenon of non-verbal communicative interaction in the conditions of digital culture has an ambivalent character: on the one hand, it is a means of adaptation to the sociocultural reality of today, and on the other hand, it serves as a system-forming factor for cultural phenomena of the digital environment.Item Феномен мови ворожнечі в умовах сучасного інформаційного простору. Hate Speech Phenomenon in the Modern Information Space(2020) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaДоведено, що лінгвокультурні характеристики сучасного інформаційного простору актуалізують проблему мови ворожнечі. Цьому сприяють глобалізаційні тенденції в реалізації комунікативних потреб, численні соціальні конфлікти, політична й економічна дестабілізація, активізація маніпулятивних технологій. З’ясовано, що зазначений лінгвокультурний пласт, виконуючи роль своєрідного посередника між сторонами, що протистоять, нині виявляє неабияку адаптивну здатність, гнучкість у пристосуванні до соціокультурних умов дійсності. Зазначено, що мова ворожнечі, набуваючи дедалі більш жорстких форм, виявляє деструктивні характеристики, стає ефективним засобом маніпулятивних технологій, утвердження негативних стереотипів, покликаних виправдати дискримінаційні вияви. Встановлено ключові чинники деструктивного аспекту риторики протистояння, якими визнано статус мовця, аудиторію, а також економічний, соціальний і політичний стан соціуму на певному етапі розвитку. The analysis of attributes of modern information space has revealed topicality of the issue of aggressive rhetoric. This process is primarily triggered by the globalization trends in implementation of communication needs, numerous social conflicts, political and economic destabilization. The aim and tasks. This article aims at examining the phenomenon of hate speech in the setting of modern information space. Research methods. The methodological tools include the socio-cultural approach, methodological principles of systemacity and complementarity. Research results. Nowadays, hate speech ceases to be merely a mediator in the communicative interaction of the opponents. It is actively developing destructive characteristics and demonstrates a remarkable accommodation capability, flexibility in adapting to the socio-cultural conditions of the reality. Discussion. The results of the analysis of hate speech phenomenon in the information era complement the conceptual development of researchers in the context of today’s global changes. Conclusion. In the modern information space, hate speech is perceived not only as one of the main methods of fragmentation of the fast-paced world, a special manifestation of a person’s attitude to this world and a kind of social code that regulates human life. Hate speech, acquiring ever more rigid forms, shows destructive characteristics and becomes an effective means of manipulative technologies, claims negative stereotypes designed to justify discriminatory manifestations. The speaker’s status, audience, economic, social and political health of a society at a certain stage of development can be recognized as determining factors of the destructive aspect of the rhetoric of confrontation.Item Трансформація мовної норми в умовах інформаційного суспільства. Transformation of Linguistic Norms in the Conditions of Informational Society(2019) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaДосліджено проблеми унормованості мови як важливої складової сучасного лінгвокультурного простору. Доведено амбівалентний характер мовної норми в умовах інформаційного суспільства: з одного боку, вона постає як закономірний вияв адаптаційного потенціалу мови в нових умовах інфообміну, а з іншого – як чинник, що становить потенційну загрозу для культури мовлення на всіх рівнях. Встановлено ключові передумови активного розмивання меж унормованості мови, у результаті чого створюється парадоксальна ситуація, за якої нормою вважається відсутність норми. Ключовими тенденціями цього процесу визнано надмірну експресивність, тяжіння до лаконічності, спрощення та водночас більш серйозний підхід до слововжитку, що простежується в межах добору ключових слів під час пошуку інформації. The problems of linguistic norm as an important component of the modern linguistic and cultural space as an integral attribute of discursive practices have been considered. The key method of a person’s adaptation to specific needs of the communicative space is to go beyond the codified norm – to ignore it or, conversely, to pay attention to every subtle nuance of its criteria. Aim and tasks. The publication aims to analyze the social and cultural factors of transformation of the general framework of the speech culture in the modern informational era, in particular, those of the linguistic norm. Research methods. The methodological tools consist of the sociocultural approach, methodological principles of systemacity and completeness, as well as the method of cultural-semantic analysis. Research results. In the information society, the linguistic norm has an ambivalent character: on the one hand, it is perceived as a natural manifestation of the adaptive potential of the language in the new conditions of information exchange, on the other – as a factor posing a potential threat to the formal discourse at all levels. Discussion. The results of the analysis of the linguistic norm in the conditions of the informational era are complementary to the conceptual developments of researchers in the context of modern globalization transformations. Conclusion. The key prerequisites for active blurring of the linguistic norm limits have been established, resulting in a paradoxical situation, where the lack of norm is considered to be a norm. In the process of transformation of the linguistic norm, a special attention is paid to the phenomenon of intensive convergence of the spoken and written speech, which is clearly traced in the analysis of virtual communication. The core trends of the latter are excessive expressiveness, a tendency to conciseness, simplification and, at the same time, a more serious approach to the word choice, which is clearly shown in choosing keywords for data search.Item Соціокультурні характеристики мема в публічному дискурсі. Sociocultural Characteristics of a Meme in Public Discourse(2022) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaДосліджено соціокультурні характеристики мема в публічному дискурсі. Доведено, що до використання такого жанру спонукає насиченість візуалізованими образами як невід’ємний атрибут мережевого комунікативного простору. Аргументовано положення, згідно з яким мем має здатність до миттєвого поширення інформації та активно привертає увагу масового споживача завдяки використанню усталених стереотипів. Обґрунтовано його деструктивні та конструктивні характеристики. Зауважено, що завдяки віртуальній комунікації межі дискурсивних практик розмиваються, з огляду на що мем стає зрозумілим і затребуваним у різних стилях, з легкістю мігруючи з одного типу дискурсу в інший. The discursive practices of the culture of the information era foresee changes in the sphere of communication, in particular, the transformation of existing and the emergence of new forms, styles, and genres, which most correspond to the accelerated pace of information exchange. The saturation of visualized images of the network space stimulates the use of such a genre as a meme. The aim and tasks are to define the sociocultural characteristics of the meme phenomenon in public discourse, in particular its place in the communicative paradigm of the information age. Research methodology. The most optimal component of the methodological toolkit for studying the key features and functional potential of a meme in the conditions of the information age, in particular in public discourse, should be considered a socio-cultural approach, which makes it possible to represent the key characteristics of the specified genre as an integral component of the social reality of modern culture. Research results. Performing the role of a kind of intermediary between the creator and the consumer of information, the mentioned communication tool shows great adaptive ability and flexibility in adapting to the socio-cultural conditions of reality. A meme is perceived not only as one of the main ways of fragmenting the changing surrounding world, as a manifestation of a person's attitude towards it but as a kind of social code that regulates life activities. Discussion. Certain aspects of the sociocultural dimension of memetics are considered in the works of S. Blackmore, R. Brody, and R. Dawkins, as well as Ukrainian scientists Zh. Denysiuk, O. Olenin, T. Poda, L. Skokov, and others. Conclusions. The socio-cultural characteristics of a meme in public discourse are determined by the fact that it contains the cultural meanings of the era, has the ability to instantly spread information, and easily attracts the attention of the mass consumer due to the use of established stereotypes.Item Лінгвокультурний вимір філософії космізму. Linguistic dimension of the philosophy of cosmos(2021) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaСтаттю присвячено дослідженню специфіки ключового засобу, що наділяє світоглядні засади філософії космізму своєрідною універсальністю, здатністю виявляти свій потенціал у контексті глобалізацій них перетворень, – лінгвокультурного простору. Встановлено високий потенціал ідей космізму, котрі спроможні модернізувати традиційну стратегію розвитку, а отже, протистояти цивілізаційній кризі. Констатовано, що передумовою становлення глобального образу світу є трансформація світоглядних настанов, системи й засобів смислоутворювальних процесів. З’ясовано, що зазначені процеси супроводжуються становленням принципового нового типу мовця – особистості космічно-планетарного типу як цілісного та творчого суб’єкта культури. The article is devoted to the study of the specifics of the key tool that gives the worldview foundations of the philosophy of cosmos a kind of universality, the ability to reveal its potential in the context of the globalization of these transformations - the linguistic and cultural space. The high potential of the ideas of cosmism, which are able to modernize the traditional development strategy, and therefore to resist the civilizational crisis, has been established. It was established that the prerequisite for the formation of a global image of the world is the transformation of worldview guidelines, the system and means of meaning-making processes. It was found that the mentioned processes are accompanied by the formation of a fundamentally new type of speaker - a space-planetary personality as a holistic and creative subject of culture.Item Комунікативні характеристики сучасної культурної доби в контексті цифровізації. The Communicative Characteristics of the Modern Cultural Age in the Context оf Digitalization(2021) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaДоведено, що цифровизація як невід’ємний атрибут інформаційної ери сягає за межі суто технологічної галузі та слугує визначальним чинником трансформації характеристик соціокультурного простору, зокрема комунікативної взаємодії. Обґрунтовано амбівалентний характер комунікативної парадигми сучасної культурної доби в контексті цифровизації: з одного боку, вона надає широкі можливості для прискореного інфообміну, міжкультурної взаємодії, безперервної трансляції повідомлень, спілкування онлайн тощо, а з іншого – означена численними ризиками, серед яких – перенасичення інформацією, зниження рівня критичності сприйняття інфопотоку, «цифрова нерівність», нав’язування контенту, застосування маніпулятивних технологій тощо. Доведено, що важливим чинником подолання цих та інших проблем на шляху побудови оптимальної моделі комунікативної взаємодії усвідомлюється становлення інформаційної культури, здатної зберегти традиційні й виробити нові цінності та світоглядні настанови, що відповідатимуть викликам глобалізації. The analysis of attributes of modern media landscape has shown the growing significance of the society digitalization. Today, this process extends beyond the purely technological field and serves as a core driver for the transformation of characteristics of the sociocultural space, primarily the communicative interaction. The aim and tasks. This article aims to analyze the communicative characteristics of the modern cultural age in the context of the society digitalization. Research methods. The methodological tools consist of the sociocultural approach, methodological principles of systematicity, and completeness. Research results. The digital model of world perception serves as a background for the deployment of a new communicative strategy, forming an environment for the formation of information culture as a new cultural type. Discussion. Results of the analysis of the communicative characteristics of the modern cultural age in the context of digitalization are adding to the conceptual achievements of theorists in the outlined issue and are jointly aimed at finding the optimal strategy for combating the challenges of globalization. Conclusion. The communicative paradigm of the modern cultural age in the context of digitalization is ambivalent. On the one hand, it provides ample opportunities for the accelerated information exchange, intercultural interaction via Internet platforms, continuous broadcasting and communication online, etc., and on the other hand, under these conditions, the communicative interaction is associated with numerous risks, including information overload, degradation of the critical perception of the information flow, “digital inequality”, imposition of content, use of manipulative technologies, etc. An important factor in addressing these and other problems in creating an optimal model of communicative interaction is the formation of an information culture capable of preserving traditional and developing new values and worldview attitudes able to meet the challenges of globalization.Item Ключові тенденції розвитку свободи слова в умовах інформаційного суспільства. Key Freedom of Speech Development Trends in the Information Society(2019) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaДоведено, що в сучасних умовах свобода слова усвідомлюється як соціокультурно обумовлене право людини на вільне вираження власних думок і обстоювання світоглядних позицій, що не порушують прав і свобод інших членів соціуму та забезпечують оптимальний процес інфообміну, з урахуванням ключових тенденцій культури інформаційної ери. З’ясовано, що Інтернет-комунікації, з одного боку, суттєво розширюють можливості сучасника у сфері свободи слова, а з іншого – здатні призвести до її нівелювання, інформаційного свавілля, що спричиняє нав’язування неякісної інформації, поширення фейкових повідомлень, призводить до маніпулювання свідомістю. Наголошено на проблемі відповідальності суб’єкта продукування інформації не лише перед її споживачем, а й перед самим собою. Зауважено, що критерієм регулювання інформаційного потоку, а отже, міри свободи слова, є вироблення споживачем своєрідного внутрішнього цензу, «інформаційного смаку». The process of establishing information society, the accelerated pace of info exchange qualitatively transforming communicative interaction, which naturally affects the phenomenon of freedom of speech. Aim and tasks. The aim of the article is to identify key freedom of speech development trends in the information society. Research methods. The methodological tools consist of the sociocultural approach, methodological principles of systemacity and completeness. Research results. Freedom of speech is currently recognized as a sociocultural human right to freedom of expression and taking a stand on one’s worldview that do not violate the rights and freedoms of other members of society and provide the optimal info exchange process, taking into account key cultural trends of the information age. Discussion. The results of the analysis of freedom of speech phenomenon in the information era complement the conceptual development of researchers in the context of today’s global changes. Conclusion. On the one hand, Internet communications significantly widen our contemporaries’ opportunities when it comes to freedom of speech, and on the other, they can result in its levelling, information lawlessness, which can be the reason for imposing low-quality information, spreading fake messages and mind control. The responsibility of the subject of information generation not only to its consumer, but also to himself, seems to be an immediate concern. In the culture of information era, the consumer is perceived not as a passive element of communicative process, but rather as an active participant in shaping the sociocultural space. The criterion for regulating the flow of information, and therefore the freedom of expression degree, is acquiring “information taste” by the consumer.Item Ключові тенденції трансформації міжкультурної комунікації в умовах пандемії. Main Trends of Transformation of Intercultural Communication in a Pandemic Condition(2020) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaЗдійснено аналіз ключових тенденцій трансформації міжкультурної комунікації в умовах оголошеної на початку 2020 року пандемії, спричиненої поширенням хвороби COVID-19. Констатовано наявність парадоксальної ситуації, за якої світова спільнота, з одного боку, об’єднана спільним пошуком «шляхів виживання», адекватної стратегії розвитку соціальних практик, а з іншого – опиняється в умовах, за яких на зміну відкритості до діалогу, усвідомлення культурної самобутності інших людей приходить конфронтація, невизначеність, нехтування принципом толерантності, прагнення до відособлення або, навпаки, до домінування. Встановлено, що зумовлені пандемією соціокультурні зміни означені переважанням антисистемних (ірраціональних) дій, хаотичністю комунікативних процесів. Соціальне дистанціювання, локалізація комунікативного простору, ізоляція та впровадження тотального локдауну як невід’ємні атрибути пандемії суттєво обмежують міжкультурну взаємодію, зміщуючи акцент у віртуальний простір. The pandemic declared at the beginning of 2020 in response to the outbreak of COVID-19 was a pacing factor for emergence of adverse global trends. Under these conditions, culture, and particularly the intercultural communication, became the most vulnerable human endeavor. The aim and tasks. The aim of the study is to identify the key trends in the transformation of intercultural communication amidst the pandemic. Research methods. The socio-cultural approach, as well as the principles of historicism and systematicity, have been recognized as the tools of choice for the philosophical reception of intercultural communication. Research results. In the face of pandemic, openness to dialogue, recognition of other people's cultural identity are replaced by confrontation, disregard for the tolerance principle, craving for detachment or, conversely, for domination. Discussion. Results of the trend analysis in the transformation of intercultural communication amidst the pandemic are complementing the conceptual achievements of researchers in the context of modern global transformations. Conclusion. The socio-cultural changes provoked by the pandemic are marked by the dominance of anti-systemic (irrational) actions, chaotic communication processes, and their significant virtualization. The pandemic-induced space restriction, social distancing, isolation, and imposition of total lockdown are significantly limiting the intercultural communication thus shifting the focus to the cyberspace.Item Музичне мистецтво як засіб формування естетичної культури особистості. Musical art as a means of forming the aesthetic culture of the individual(2012) Кумеда, Тетяна Андріївна; Kumeda, Tetjana AndriivnaРозглянуто специфіку мови та передачі понятійного змісту музичного мистецтва, унікальність його впливу на становлення і розвиток естетичної культури особистості. Уточнено, що музично-естетична культура є інтегрованою властивістю особистості, яка характеризує міру засвоєння нею музичних цінностей суспільства, ступінь розвитку її сутнісних сил, що проявляється у власних якостях і результатах музичної діяльності, а також є проявом її творчої діяльності та розкриттям таких унікальних особливостей, якими є творчі здібності. Звідси правомірним можна вважати висновок, що музичне мистецтво та його відправна — музична культура — є своєрідним виразом об'єктивізації та реалізації здатності людини розкривати власне духовно-естетичне ставлення до дійсності в процесі практично-творчої діяльності, а крізь нього становлення власного «Я». The specificity of the language and transfer of the conceptual content of musical art, the uniqueness of its influence on the formation and development of the aesthetic culture of the individual are considered. It is specified that musical-aesthetic culture is an integrated property of an individual, which characterizes the extent of his assimilation of the musical values of society, the degree of development of his essential forces, which is manifested in his own qualities and results of musical activity, and is also a manifestation of his creative activity and the disclosure of such unique features, what are creative abilities. Hence, it can be considered legitimate to conclude that musical art and its starting point — musical culture — is a kind of expression of objectification and realization of a person's ability to reveal his own spiritual and aesthetic attitude to reality in the process of practical creative activity, and through it the formation of his own "I".Item Реалізація творчої особистості митця у музичному мистецтві. Realization of the artist's creative personality in musical art(2012) Кумеда, Тетяна Андріївна; Kumeda, Tetjana AndriivnaРозглянуто тенденції об’єктивації особистості композитора в музичному мистецтві, що відображають характерні риси організації індивідуальної творчої суб’єктивності, особистісного світу митця в творенні індивідуальних мистецьких стилів. Зазначено, що музичне мистецтво є динамічним процесом поєднання об’єктивного й суб’єктивного, результат якого поєднує в собі об'єктивну сторону, яка іде від дійсності, і суб'єктивну, яка йде від композитора, включає в себе вираження його, суб'єктивних, сприйняттів, реакцій, оцінок. У зв’язку з цим правомірно вважати, що музична творчість виступає специфічним способом самореалізації обдарованої особистості через опредмечування передусім внутрішньої сутності композитора, його неповторності та своєрідності. The tendencies of the objectification of the composer's personality in musical art are considered, reflecting the characteristic features of the organization of individual creative subjectivity, the personal world of the artist in the creation of individual artistic styles. It is noted that musical art is a dynamic process of combining the objective and subjective, the result of which combines the objective side, which comes from reality, and the subjective side, which comes from the composer, includes his expression, subject objective, perceptions, reactions, evaluations. In this regard, it is legitimate to consider that musical creativity acts as a specific way of self-realization of a gifted personality through the objectification of the composer's inner essence, his uniqueness and originality.Item Освітня інновація: данина традиції чи прояв інноваційної культури. Educational innovation: a tribute to tradition or a manifestation of innovative culture(2021) Полудьонна, Наталія Станіславівна; Poludjonna, Natalija Stanislavivna; Кравець, Віталій Михайлович; Kravec, Vitalij MyhajlovychНа основі аксіологічного підходу розглядається інноваційна культура як система цінностей, відображених у свідомості й поведінці особистості, що виражається через виявлення творчих сил і здібностей, талантів, розвиток і реалізація креативного потенціалу. Таким чином, інноваційна культура фахівця з вищою освітою відображає його здатність до творчого сприйняття, розуміння і перетворення дійсності в професійній сфері, його здатність успішно діяти в динамічному інноваційному середовищі. Based on the axiological approach, innovative culture is considered as a system of values reflected in the consciousness and behavior of the individual, which is expressed through the identification of creative forces and abilities, talents, development and realization of creative potential. Thus, the innovative culture of a specialist with a higher education reflects his ability to creatively perceive, understand and transform reality in the professional sphere, his ability to successfully operate in a dynamic innovative environment.Item Підходи та концептуальні засади вивчення індивідуально-психологічних властивостей особистості. Approaches and conceptual foundations of the study of individual psychological properties of the personality(2011) Полудьонна, Наталія Станіславівна; Poludjonna, Natalija StanislavivnaНа основі теоретичного аналізу наукових праць (Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, О.Г. Ковальова, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, Ф. Лерша, Н.Л. Коломинського, С.Д. Максименка, В.С. Мерліна, В.М. Мясищева, А.В. Петровського, В.В. Рибалки, К.К. Платонова, С.Л. Рубінштейна, 3.Фройда, К. Юнга та ін.), робиться висновок про те, що особистість – складна цілісна, ієрархічна система, у якій диференціюються та інтегруються різноманітні якості, що розвиваються під впливом соціальних факторів протягом часу, в умовах професійної діяльності. Based on the theoretical analysis of scientific works (B.G. Ananyev, L.S. Vygotskyi, O.G. Kovalev, G.S. Kostyuk, O.M. Leontyev, F. Lersh, N.L. Kolomynskyi, S.D .Maksimenko, V.S. Merlin, V.M. Myasishchev, A.V. Petrovsky, V.V. Rybalka, K.K. Platonov, S.L. Rubinstein, 3. Freud, K. Jung, etc.) , it is concluded that personality is a complex, integrated, hierarchical system in which various qualities are differentiated and integrated, which develop under the influence of social factors over time, in the conditions of professional activity.Item Оптимізація пізнавальної активності на семінарських заняттях ВНЗ МВС України: педагогічний досвід НАВС. Optimization of cognitive activity at seminar classes of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: pedagogical experience of the National Academy of Sciences(2011) Полудьонна, Наталія Станіславівна; Poludjonna, Natalija StanislavivnaЗапропоновані ідеї акумулюють у собі багаторічну педагогічну діяльність, спілкування з колегами, аналіз наукової та методичної літератури, постійний пошук нових форм та методів роботи. Реалізація принципу оптимізації навчання і виховання стане можливою на основі системного підходу, а також врахування наступних чинників: організація навчання на достатньому науковому рівні з погляду розуміння сутності навчання, його рушійної сили, логіки навчального процесу, методів, засобів, форм, типів; забезпечення високого рівня психолого-педагогічної підготовки персоналу; оптимальність змісту навчального матеріалу його відповідність ОКХ фахівця; демократизація і гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу; врахування міжпредметних зв’язків, виховного та розвиваючого характеру змісту навчання; надання курсантам (слухачам) реальної можливості накопичення балів (добором форм, засобів і методів роботи); опанування педагогічною майстерністю, інноваційними технологіями навчання, педагогічною технікою та психотехнікою. The proposed ideas accumulate many years of pedagogical activity, communication with colleagues, analysis of scientific and methodical literature, constant search for new forms and methods of work. Implementation of the principle of optimizing education and training will be possible based on a systematic approach, as well as taking into account the following factors: organization of education at a sufficient scientific level from the point of view of understanding the essence of education, its driving force, the logic of the educational process, methods, means, forms, types; ensuring a high level of psychological and pedagogical training of personnel; the optimality of the content of the educational material, its compliance with the OKH of the specialist; democratization and humanistic orientation of the educational process; taking into account inter-subject connections, educational and developmental nature of the learning content; giving cadets (students) a real opportunity to accumulate points (by selecting forms, means and work methods); mastering pedagogical skills, innovative learning technologies, pedagogical techniques and psychotechniques.Item Аксіологія правової політики на шляху до розбудови громадянського суспільства в Україні. Axiology of legal policy on the way to the development of civil society in Ukraine(2016) Носенко, Олександр Володимирович; Nosenko, Olexandr VolodymyrovychУ роботі актуалізується питання стосовно правової політики, обумовлене соціально-політичними трансформаціями в світі та державотворчими процесами в Україні зокрема. Правова політика гарантує цивілізовану реалізацію всіх інших видів політики за рахунок цілеспрямованої та системної діяльності державних та муніципальних органів зі створення ефективного механізму правового регулювання та цільового використання юридичних засобів. The work actualizes the issue of legal policy, caused by socio-political transformations in the world and state-building processes in Ukraine in particular. Legal policy guarantees the civilized implementation of all other types of policy at the expense of purposeful and systematic activity of state and municipal bodies to create an effective mechanism of legal regulation and targeted use of legal meansItem Недоліки та переваги навчання у рамках онлайн формату дистанційної освіти у вищій школі: аналіз педагогічного досвіду. Disadvantages and advantages of learning in the online format of distance education in higher education: analysis of pedagogical experience(2022) Полудьонна, Наталія Станіславівна; Poludjonna, Natalija StanislavivnaУ статті висвітлені проблеми та позитивні аспекти власного практичного досвіду дистанційного викладання у формі онлайн, які систематизовані за групами: технічні, методичні, психологічні та медичні. Розглянуто низку перспективних можливостей даної форми навчання як в умовах закладу вищої освіти, так й з метою саморозвитку та самовдосконалення. Висловлено переконання щодо того, що обмежуючим фактором в онлайн навчанні є відсутність можливості формувати вміння та навички (особливо із спеціальних дисциплін). Акцентовано увагу на тому, що змінилися вимоги і до навчальної діяльності здобувачів освіти. Успішне навчання в реальній аудиторії не завжди означає успішне навчання онлайн форматі. The article highlights the problems and positive aspects of one's own practical experience of online distance teaching, which are systematized by groups: technical, methodical, psychological, and medical. A number of promising possibilities of this form of education were considered both in the conditions of a higher education institution and for the purpose of self-development and self-improvement. It is believed that the limiting factor in online education is the lack of opportunity to develop skills and abilities (especially in special disciplines). Attention is focused on the fact that the requirements for the educational activities of education seekers have also changed. Successful learning in a real classroom does not always mean successful learning in an online format.Item Дослідження творчої індивідуальності українських композиторів: історичний аспект проблеми. Study of the creative individuality of Ukrainian composers: historical aspect of the problem(2005) Кумеда, Тетяна Андріївна; Kumeda, Tetjana AndrijivnaВ роботі розглядається особистість творця у її детермінуючій проекції на художній твір. У якості наукового об’єкта вона представляла інтерес лише як соціальна особа: життя і творчість митця розглядалось крізь призму відображених у них об’єктивних закономірностей – конкретно-історичний явищ і суспільних процесів. Індивідуальні ж особливості, які багато у чому визначають амплуа творця, враховувались у значно меншій мірі. Це набуло характеру загальної для всіх мистецтв тенденції – розглядати геніїв поза зв’язком з їх людськими якостями. Розвиток творчої індивідуальності здійснюється у тісному зв’язку із формуванням особистості в цілому. Тому настільки важливою є структура особистості творця, її потреби, нахили, інтереси, переконання, вольові, емоційні та інтелектуальні особливості. The work examines the personality of the creator in its determining projection on the work of art. As a scientific object, it was of interest only as a social person: the life and work of the artist was considered through the prism of the objective laws reflected in them - concrete historical phenomena and social processes. Individual features, which largely determine the role of the creator, were taken into account to a much lesser extent. largely determine the role of the creator, were taken into account to a much lesser extent. This became the character of a tendency common to all arts - to consider geniuses out of connection with their human qualities. The development of creative individuality is carried out in close connection with the formation of personality as a whole. That is why the structure of the creator's personality, its needs, inclinations, interests, convictions, volitional, emotional and intellectual features are so important.Item Аксіологічний чинник громадянського суспільства на шляху подолання маргіналізації соціуму. Axiological factor of civil society on the way to overcome the marginalization of society(2014) Носенко, Олександр Володимирович; Nosenko, Olexandr VolodymyrovychВ даній статті актуалізується проблема становлення масового, маргінального суспільства, що загрожує соціально-економічній, політичній, культурній та національній безпеці української держави. Доведено, що визначальною цінністю демократичних процесів як розвинених країн, так і країн, які розвиваються є формування та функціонування громадянського суспільства, яке покликане стати на заваді процесам “омасовлення” та маргіналізації соціуму. In the article the problem of formation of the mass marginal society which is threatening the social, economic, political, cultural and national security of the Ukrainian state is reflected. It is proved that a fundamental value of democratic processes in both developed and developing countries is the formation and functioning of civil society, which is intended to impede the process of society’s "massing" and marginalizing.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »