Прикладні проблеми юридичної психології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Особливості спілкування майбутніх психологів – екстравертів та інтровертів.Communication Peculiarities of Future Psycologist – Extroverts and Introverts(2018) Хохліна, О. П.; Чечко, А. В.; Khokhlina, О.; Chechko, A.Висвітлено результати теоретичного вивчення проблеми спілкування в контексті професійної підготовки психологів та емпіричного виявлення наявності й характеру соціально-психологічних особливостей спілкування в майбутніх психологів – екстравертів та інтровертів. Спілкування розглянуто як форму активності людини, результатом якої є взаємодія з іншою людиною чи людьми; як багатоплановий процес встановлення й розвитку контактів між людьми, що породжується потребою спільної діяльності. Зауважено, що навчально-виховний процес з підготовки фахівця в галузі психології має базуватися на наукових знаннях щодо особливостей спілкування та їх детермінації в майбутніх психологів. Емпірично доведено, що екстраверсія та інтроверсія як характеристики темпераменту людини детермінують виникнення певних особливостей спілкування. Отримано нові дані про соціально-психологічні особливості спілкування – комунікативну установку, стратегію психологічного захисту та здатність до саморегуляції – у майбутніх психологів залежно від належності до групи екстравертів чи інтровертів. Зокрема, виявлено, що спілкування майбутніх психологівекстравертів має такі соціально-психологічні особливості: більш виразна (ніж в інтровертів) негативна комунікативна установка з домінуванням установки на завуальовану жорстокість щодо партнерів; використання в спілкуванні миролюбності як стратегії психологічного захисту суб’єктивної реальності; низький рівень самоконтролю. Спілкуванню майбутніх психологів-інтровертів притаманні: менш виразна (ніж в екстравертів) негативна комунікативна установка з домінуванням установки на негативний досвід спілкування; використання в спілкуванні уникнення як стратегії психологічного захисту суб’єктивної реальності; середній рівень самоконтролю. Визначено змістові лінії психолого-педагогічної роботи зі студентами-екстравертами та інтровертами з метою підвищення ефективності їх професійної підготовки.Item Напрями психопрофілактики віктимної поведінки неповнолітніх.Directions of Psycho Prophylaxis of Minors Victimized Behavior(2018) Романенко, О. В.; Romanenko, O.Визначено напрями психопрофілактики віктимної поведінки неповнолітніх. На основі концептуальних засад вивчення проблем віктимної поведінки у вітчизняній і зарубіжній науці встановлено вікові особливості неповнолітніх, що обумовлюють вразливість цієї категорії, передусім незавершеність формування особи як у біологічному, так і соціальному контексті, наслідком чого є нездатність адекватно оцінювати обстановку. Доведено, що серед різноманітних чинників формування віктимної поведінки вагома роль належить емоційній неврівноваженості, недостатності досвіду, підвищеній залежності від референтної групи, несприятливим умовам сімейного виховання. Описано категорії осіб, що мають схильність до віктимної поведінки. Наукова новизна статті полягає в окресленні напрямів психопрофілактичної роботи з неповнолітніми: формування правосвідомості в процесі соціалізації дитини, розвиток здатності до соціально-перцептивного передбачення, формування поведінкових стратегій у віктимологічних ситуаціях. Психопрофілактика віктимної поведінки неповнолітніх повинна мати комплексний характер та охоплювати когнітивний компонент (забезпечення необхідними знаннями про дійсність), емоційний (формування відповідного ставлення до неї) та поведінковий (попередження віктимної та закріплення соціально бажаної поведінки). Така робота є необхідною умовою адаптації молодого покоління до умов життєдіяльності в соціумі. Оскільки ризик віктимної поведінки набуває піку саме в підлітковому віці, важливе значення належить психопрофілактичним заходам у передсензитивному періоді, доки негативні для розвитку особистості чинники не закріпилися як провідні.The article is devoted to the consideration of psycho prophylaxis of minors victimized behavior. The state of studying of this problem in the national science is analyzed. It is noted that the content of victimization consists of three factors: the insecurity of the person on the part of the state, society and microenvironment from any criminal encroachments and the subjective inclination of a person to become a victim of a crime. Juveniles are the most affected category of people, due to the following factors: 1) the incomplete formation of a person in the biological plan, and therefore, the inability to resist a criminal offense; 2) the incompleteness of the formation of a person in a social plan, the consequence of which is the inability to adequately assess the situation, which leads to a greater probability of getting into a criminal situation as a victim of a crime. It is established that among the various factors of the formation of victimized behavior a significant role belongs to the biological age features, insufficiency of experience, increased dependence on the reference group, unfavorable conditions of family upbringing. Categories of persons with a predisposition to victim behavior are described. The factors of adolescent’s socialization as a result of education in pseudo wealthy families characterized by undeniable domination of one of the parents, the presence of violent interactions among family members, the use of violence and physical punishment as the main methods of upbringing are determined. The directions of psycho-prophylactic work with minors are outlined: formation of legal consciousness in the process of socialization of a child, development of the ability to social-perceptual prediction, formation of behavioral strategies in dangerous situations. Psycho prophylaxis of victimized behavior of minors should be complex and cover the cognitive component (providing the necessary knowledge about reality), emotional (formation of the appropriate attitude towards it) and behavioral (prevention of victimization and consolidation of socially desirable behavior). Since the risk of victimized behavior reaches a peak in adolescence, the importance of psycho prophylaxis measures in the presensitive period is of great importance, while factors that are negative for the development of the person are not fixed as leading.Item Психологічна допомога особам, які знаходяться в стані травматичної кризи.Psychological Aid to Persons in a State of Traumatic Crisis(2018) Власенко, С. Б.; Vlasenko, S.Розкрито важливість кризових періодів у житті людини, поняття нормативної та травматичної кризи. Проаналізовано динаміку протікання кризи з позиції різних авторів, негативні наслідки деструктивного розвитку кризи. Виокремлено основні причини, що призводять до виникнення кризового стану особистості, його ознаки. Схарактеризовано поняття посттравматичного стресового розладу як одного з найпоширеніших ускладнень, що виникає внаслідок деструктивного розвитку кризи й становить небезпеку для психічного здоров’я та життя особистості. Встановлено, що кваліфікована психологічна допомога сприяє профілактиці та подоланню негативних наслідків кризи, зокрема психічних розладів і психосоматичних захворювань. Виділено принципи психологічної допомоги особистості, що перебуває в кризовому стані, цілі психотерапевтичної роботи. Проаналізовано такі методи психологічної допомоги як дебрифінг (захід екстреної групової психологічної допомоги); методи, які використовують на віддалених етапах роботи із психічною травмою: метод десенсибілізації та переробки травм рухом очей (ЕМDR), метод арт-терапії, особливості використання метафоричних асоціативних карт (колода Соре) у консультуванні. Taking into account the difficult conditions in which the Ukrainian people live today, in particular – the military actions in the East of Ukraine, a difficult political and economic situation in the country, the issue of prevention and overcoming of crisis states, in particular those caused by traumatic events, are becoming of the greatest relevance for our citizens. The purpose of this theoretical study is to analyze the methods of individual and group aid to persons in a state of traumatic crisis. The article defines the concept of crisis as an acute emotional state that occurs at blocking of purposeful human life activities. At the same time, it is noted that crises can be normative (the ones which are a normal reaction to events that go beyond the norm) and excessive. In accordance with the most common classification, crises are divided into age-related and traumatic. The dynamics of the crisis is disclosed in the article. It is established that the development of a crisis depends on the circumstances and individual personal characteristics and there may be situations where it is not possible to find a constructive way out of the crisis without the involvement of a qualified psychological aid. The article deals with the causes and typical signs of a crisis, as well as complications of its course, the most common of which is post-traumatic stress disorder (PTSD), which occurs as a delayed or prolonged response to a stressful event (short-term or long-term) of an extremely threatening or catastrophic character, which can cause a deep stress in almost any person. The main symptoms and diagnostic criteria of PTSD severity are determined. It is established that the qualified psychological assistance provided in due time contributes to the prevention of psychogenic disorders and psychosomatic diseases of an individual. The principles of psychological aid to a person in a state of crisis are defined, as well as the aims of psychotherapeutic work with clients. Such methods of psychological aid as debriefing (a method of emergency group psychological aid); methods that are used in the remote stages of work with a mental trauma: the eye movement desensitization and reprocessing method (EMDR), the method of art therapy, especially the use of metaphorical associative cards (СОРЕ deck) in counseling are analyzed. Taking into account the negative consequences of the traumatic crisis, which affect the process of socialization of an individual and their health; the inability to overcome the traumatic crisis without involvement of additional resources (the latter includes group and individual psychological aid), the need to develop new forms and methods of working with clients who are in crisis, the emphasis is placed on the need for further research in this direction.Item Актуальні напрями психосоціальної роботи з учасниками бойових дій: зарубіжний досвід.Topical Areas of Psychosocial Work with Participants of Operations: Foreign Experience(2018) Лукашенко, М. Ю.; Lukashenko, M.Висвітлено напрями закордонного досвіду психосоціальної роботи з учасниками бойових дій і можливості його застосування у вітчизняній практиці. Методологічною основою статті стали наукові концепції вивчення стресу та профілактики його несприятливих наслідків. Розкрито роль психосоціальної роботи з постраждалими внаслідок збройних конфліктів. Представлено основні моделі психосоціальної роботи з учасниками бойових дій, які використовують за кордоном. Визначено негативні наслідки участі в збройних конфліктах, а також роль психологічного супроводу після реабілітації та ресоціалізації. Розглянуто закордонні програми надання комплексної психосоціальної допомоги. Проаналізовано нормативно-правові документи законопроектів, досвід міжнародних організацій з питань організації та реалізації допомоги населенню, що постраждало через збройний конфлікт, учасників бойових дій і членів їхніх сімей. Розкрито особливості діагностики, профілактики та корекції травматичного й посттравматичного стресових розладів. Наукова новизна статті полягає в тому, що на основі аналізу закордонного досвіду визначено низку практичних рекомендацій, які можуть бути ефективними для вітчизняних психологів. Психологічна допомога адресована учасникам бойових дій, а також іншим особам, що постраждали внаслідок соціально-політичної кризи в країні, з метою подолання стресу та запобігання віддалених ефектів і наслідків посттравматичних симптомів. Обґрунтовано ефективність підходів, що використовуються в організації психосоціальної підтримки учасників бойових дій, членів їх сімей і ветеранів війни. Визначено роль підготовки до екстремальних умов, яку реалізують у межах базової підготовки до професійної діяльності офіцерів.The article is devoted to considering the foreign experience in psychosocial work with participants of hostilities and the possibilities of its application in domestic practice. The methodology of the article made up the scientific concept of stress study and prevention of adverse effects. The role of psychosocial work with people affected by armed conflict. Main models of psychosocial work with combatants that are used abroad. Depending on this determined the negative effects to the individual of participation in armed conflict, and the role of psychological support after rehabilitation and re-socialization. Considered the international programmes provision of comprehensive psychosocial assistance, the components of which are recognized as effective. Analyzed legal documents, bills, experience of international organizations on the issues of organization and implementation of overseas aid to the victims of the armed conflict, combatants and members of their families. The features of diagnosis, prevention and correction of traumatic and post-traumatic stress disorders. Scientific novelty of the article is that based on the analysis of foreign experience, identified a number of practical recommendations that can be effective in the Ukrainian psychologists. Psychological help addressed to the combatants and other victims in a situation of socio-political crisis in the country, with the aim of overcoming stress and preventing the long-term effects and consequences of post-traumatic symptoms. Effectiveness of approaches used in organizing psychosocial support combatants, their families and veterans of war. The role of training to extreme conditions which is implemented in the framework of the basic training officers. Foreign experience shows that in working with combatants and their families, it is necessary to use an integrated approach, to stimulate in the military awareness of the needs for mental health care for the successful pursuit of their professional duties. The directions of psychosocial work from foreign experience, which have been tested by practice and time, require the study of the effectiveness of their application in domestic conditions, which determines the prospects for further research in this field.Item Причини виникнення гендерної нерівності.Causes of Generation of Gender Inequality(2018) Камінська, Н. В.; Пашко, Д. В.; Романова, Н. В.; Kaminska, N.; Pashko, D.; Romanova, N.Стать визначає біологічні відмінності між чоловіками та жінками. Поняття «гендер» розкрито як роль та обов’язки, що створюються в сім’ях, суспільствах і культурах, які вважають доцільними для жінок і чоловіків у певному суспільстві в певний час. Доведено, що відмінність гендерної та статевої рівності не дає змогу їх ототожнювати, оскільки людина є біологічною й соціальною істотою, так само можна співвіднести стать і гендер: стать передбачає біологічні властивості людини, а гендер – соціальні, зокрема нерозривний зв’язок із соціумом. Встановлено, що в офіційних джерелах міжнародних організацій поняття статевої рівності в контексті досягнення гендерної рівності взагалі не використовують. Обґрунтовано такі основні причини гендерної нерівності: релігія, стереотипи, гендерні установки. Констатовано, що вони взаємопов’язані та взаємодоповнюють один одного, є частиною нашого життя, впливають на нашу поведінку, формують світогляд і мають як позитивне, так і негативне значення. Зауважено, що, попри надану людині можливість бути щасливою і самодостатньою у житті, пов’язані з дитинства стереотипи стоять на заваді її всебічного розвитку, адже обмежують у виборі роду занять, з огляду на суспільну думку, поділ на «чоловічі» й «жіночі» професії тощо, тобто гендерно-рольовий стереотип. Таку саму дію виявляють і гендерні установки, які формуються в процесі розвитку людини на основі гендерних стереотипів, власного досвіду, настанов батьків, релігійних догм тощо. Gender causes biological differences between men and women. Regarding the concept of gender, it is defined as the role and responsibilities created in families, societies and cultures, which are thus deemed appropriate for women and men in a particular society at a certain time. That is, we are talking about expectations regarding the characteristics (features), attitudes and behavior. The obvious distinction between gender equality and sex equality does not allow identifying them, since the person is a biological and social being, and gender and gender can also be correlated. Since sex provides for the biological properties of man, and gender - social, namely the inextricable link with society. The concept of sex equality is not used at all in official sources of international organizations in the context of achieving gender equality and is not their subject of consideration. In our opinion, the following main causes of gender inequality can be identified as: religion, stereotypes, gender attitudes that are interrelated and complement each other, they are part of our life and in one way or another influence our behavior, shape our world view and have, as a positive meaning, as well as negative, the main thing is to realize it and, on the basis of a comprehensive study of a certain issue, form your position. In general, each person can be happy and self-sufficient in life, however, stereotypes imposed on us from birth hinder the all-round development of the personality, since they initially restrict the choice of "male" and "female" professions and t.d., i.e. gender-role stereotype, as well as gender attitudes, which are formed in the process of human development based on gender stereotypes, personal experience, guidance of parents, etc. and religious dogmas.Item Lies and Deception as a Means of Protecting Information which is Hidden.Брехня та обман як способи захисту інформації, що приховується(2018) Kazmirenko, V.; Казміренко, В. П.Висвітлено психологічні аспекти феноменів правди та неправди. Обґрунтовано, що відносно поняття «правда» більш загальною є філософська категорія «істина». Істина – кінцева мета пізнання, що передбачає здатність системи суджень відображати об’єктивну, незалежну від суб’єкта реальність; підтверджене практикою адекватне відображення суб’єктом об’єктивної дійсності. Правда – атрибут каналу комунікації, тобто повідомлення, що відображає об’єктивний стан речей. Проаналізовано сутність і співвідношення понять «брехня» та «обман». Аргументовано, що антиподом правди є неправда, що може бути представлена трьома формами: неумисна (несвідома дезінформація, коли об’єктивна картина світу й картина світу комунікатора не збігаються), умисна (свідома дезінформація, викривлення інформації) та напівправда (свідоме повідомлення лише певної частини інформації й замовчування іншої). Усі вони існують на феноменологічному рівні як продукт мисленнєво-мовленнєвої діяльності суб’єкта, що не відповідає дійсності, тобто становлять когнітивно-емоційні феномени. Обман – це процесуальний (конативний, поведінковий) компонент неправди, тобто дія або вчинок.Item Теоретико-методологічні підходи до дослідження корупції як психологічного феномену.Theoretical and Methodological Approaches to the Study of Corruption as a Psychological Phenomenon(2018) Казміренко, Л. І.; Кудерміна, О. І.; Kazmirenko, L.; Kudermina, O.Проаналізовано наявні теоретико-методологічні підходи до вивчення корупції в психологічній науці. Висвітлено основні гносеологічні проблеми вивчення психології корупції, що охоплюють визначення предмета, принципів та емпіричних методів. Окреслено можливі шляхи розв’язання цих проблем. Доведено, що вихідними положеннями аналізу цієї проблеми мають бути основні методологічні принципи вітчизняної та зарубіжної психології: принцип детермінізму, система, єдність свідомості та діяльності, розвиток, історизм. Теоретичний аналіз поняття «корупційна поведінка» здійснено на підставі основних понять провідних психологічних шкіл: психоаналітичної, когнітивної, поведінкової, гуманістичної, крос-культурної психології, парадигми діалектичної психології, психологічної теорії діяльності, поняття соціальної поведінки, теорії соціальних установок особистості, соціально-психологічної теорії груп тощо. Вони дають змогу встановити конкретний предмет дослідження та його концептуальний апарат. Узагальнено наявні наукові дослідження теоретико-методологічних засад аналізу корупції як психологічного феномену. Зауважено, що сьогодні теоретико-методологічні засади вивчення психології корупції перебувають в активній стадії розвитку. Виокремлено деякі особливості особистості, пов’язаної з корупцією.The article presents a generalized analysis of the existing theoretical and methodological approaches to the study of corruption in psychological science. Analyzed critically foreign experience of scientific research on the phenomenon of corruption in the space of psychology. The main epistemological problems of the study of the psychology of corruption are highlighted. These include the definition of the subject matter, principles and empirical methods. Possible solutions to these problems are outlined. It has been reported that it is advisable to choose the subject of the research as a category "subject". It is argued that the initial provisions of the analysis of this problem should be the basic methodological principles of domestic and foreign psychology: the principle of determinism, system, unity of consciousness and activity, development, historicism. The theoretical analysis of the concept of "corrupt behavior" should be carried out on the basis of the basic concepts of leading psychological schools: psychoanalytic, cognitive, behavioral, humanistic, cross-cultural psychology, paradigm of dialectical psychology, psychological theory of activity, concept of social behavior, theory of social attitudes of personality, social and psychological group theories and the like. They allow you to define a specific subject of research and its conceptual apparatus. The generalization of the available scientific studies of the theoretical and methodological foundations of the analysis of corruption as a psychological phenomenon suggests the following: today the theoretical and methodological foundations of the study of the psychology of corruption are in an active stage of development. They do not have a permanent, generally accepted form in the scientific community; existing approaches to the definition of the subject of the study of the psychology of corruption in the foreign space are centered around the category of "personality". Separate features of "corruption-related personality" are highlighted. This significantly limits the subject area of this problem; the lack of development of the theoretical and methodological foundations of the analysis of corruption as a psychological phenomenon leads to the locality and superficiality of the applied empirical research.