Правове регулювання правозастосування
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Структура механізму реалізації кримінального законодавства.Structure of Mechanism of Implementation of Criminal Legislation(2019) Бабаніна, В. В.; Babanina, V.Due to the lack of thoroughly conducted research in theory of criminal law regarding the structure of mechanism for implementation of criminal legislation, as well as the connection of this category with criminal legal regulation and criminal legal relations, the purpose of this article is to study the conceptual framework of mechanism of implementation of criminal legislation. Methodology. Taking into account the specifics of the topic, goals and outlined objectives of the study, various general scientific, special-scientific and philosophical methods were used to ensure an objective study of the subject and development of ground-based conclusions. Among them, in particular, the systemic that was used in the study of mechanism of implementation of criminal legislation as a single integral phenomenon, consisting of individual components of the elements; dogmatic – was used to identify shortcomings and explore the possibilities of improving the structure of the mechanism for the implementation of criminal law; logical-semantic – was significant in the process of indepth study of categorical-conceptual apparatus regarding the structure of mechanism for implementation of criminal legislation. In order to ensure the formation of new proposals based on opinions presented in the special literature on the definition of structure of mechanism for the implementation of criminal legislation, method of generalization was applied. Using these methods, the structure of mechanism of implementation of criminal legislation has been considered. Scientific novelty. It was stated that mechanism of implementation of criminal legislation should include the following elements: 1) subjects of implementation, their rights and obligations enshrined in criminal law; legal consciousness, legal culture, experience, skills; 2) forms of implementation; 3) results of implementation (consequences of implementation); 4) implementation procedure. It is proved that mechanism for the implementation of criminal legislation should be considered in statics (as a system of these elements) and in dynamics (as an interaction of these elements). Conclusions. It is justified that mechanism for implementation of criminal legislation is a peculiar system of objective and subjective elements. The subject of implementation of criminal legislation is understood as a person who embodies criminal legal norms in life. The subjective side of implementation of criminal legislation is the legal culture, experience, sense of justice of the abovementioned subjects. Rights and obligations of subjects must be recognized as object of implementation of criminal legislation; in is contained in criminal legal norms. The objective side of implementation of criminal legislation primarily covers its forms – compliance, use, enforcement, application. It also includes the consequences of implementation of criminal legislation.У зв’язку з відсутністю в теорії кримінального права ґрунтовних розробок щодо структури механізму реалізації кримінального законодавства, а також співвідношення цієї категорії з кримінально-правовим регулюванням і кримінально-правовими відносинами, метою статті є дослідження концептуальних засад структури механізму реалізації кримінального законодавства. З огляду на специфіку теми, мети й окреслених завдань публікації, використано різні загальнонаукові, спеціально-наукові та філософські методи, що забезпечили об’єктивне дослідження предмета та формування ґрунтовних висновків. Серед них, зокрема, системний, який був використаний для вивчення механізму реалізації кримінального законодавства як цілісного явища, що має певні складові; догматичний – застосовано з метою виявлення недоліків і з’ясування напрямів удосконалення структури механізму реалізації кримінального законодавства; логіко-семантичний – для поглибленого вивчення категоріально-понятійного апарату щодо структури механізму реалізації кримінального законодавства. На підставі наявних у спеціальній літературі думок вчених сформульовано пропозиції щодо структури механізму реалізації кримінального законодавства, для чого застосовано метод узагальнення. Наукова новизна. Констатовано, що механізм реалізації кримінального законодавства повинен охоплювати такі елементи: 1) суб’єкти реалізації, їхні права й обов’язки, закріплені в кримінально-правових нормах; правосвідомість, правова культура, досвід, уміння, навички; 2) форми реалізації; 3) результати реалізації (наслідки реалізації); 4) порядок реалізації. Доведено, що механізм реалізації кримінального законодавства слід розглядати в статиці – як систему цих елементів, і в динаміці – як взаємодію цих елементів. Висновки. Аргументовано, що механізм реалізації кримінального законодавства – це своєрідна система об’єктивних і суб’єктивних елементів. Суб’єктом реалізації кримінального законодавства слід вважати особу, яка втілює кримінально-правові норми в життя. Суб’єктивною стороною реалізації кримінального законодавства є правова культура, досвід, правосвідомість зазначених суб’єктів. Об’єктом реалізації кримінального законодавства слід визнати права й обов’язки її суб’єктів, на що спрямована реалізація і що закладено в кримінально-правових нормах. Об’єктивна сторона реалізації кримінального законодавства охоплює насамперед її форми – дотримання, використання, виконання, застосування, а також наслідки реалізації кримінального законодавства.Item Особливості зняття процесуального імунітету судді після вчинення ним злочину.Features of Removal of Procedural Immunity of a Judge after Committing a Crime(2019) Рогатюк, І. В.; Rohatiuk, I.Трансформація кримінального процесуального законодавства України зумовлює галузеві зміни й у дотичному законодавстві про судоустрій і статус українських суддів. Зазначене засвідчують зміни до Основного Закону, прийняті в липні 2016 року й відповідно імплементовані до інших законів України. Закріплений Конституцією України оновлений статус недоторканності судді створює новий базис для процесуальної тактики розслідування кримінального провадження в цій категорії злочинів. У зв’язку із цим необхідно дослідити нову законодавчу регламентацію, емпіричні результати і практичну складову діяльності прокурора й слідчого. Розглянуто процесуальний алгоритм дій прокурора – процесуального керівника та слідчого щодо розслідування кримінального правопорушення, суб’єктом якого є суддя, тобто особи з імунітетом. Також досліджено статистичні дані, щоб порівняти процесуальний статус недоторканності судді до судової реформи та після її проведення 2016 року. Мета статті – схарактеризувати особливості процесуального статусу судді як суб’єкта злочину та діяльність прокурора під час розслідування злочину стосовно зазначеного спеціального суб’єкта, проаналізувати законодавчі норми і статистичні показники для окреслення шляхів подальшого вдосконалення методики досудового слідства. Методологія. Для досягнення поставленої мети застосовано порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-структурний, статистичний методи. Наукова новизна. На підставі аналізу останніх змін у законодавстві визначено процесуальні перешкоди, без подолання яких не відбудеться подальше розслідування кримінального провадження. Увагу акцентовано на специфіці процесуальної поведінки прокурора та слідчого під час розслідування таких правопорушень для подальшого повідомлення про підозру й спрямування до суду суб’єкта злочину. Висновки. Результати аналізу оновлених положень Конституції, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів з окресленої проблематики трансформовано в рекомендації щодо розслідування злочинів, суб’єктом у яких є суддя з чинними повноваженнями.The transformation of the Ukrainian Criminal Procedural Law entails sectoral changes in the tangible legislation on the judiciary and the status of Ukrainian judges. Confirmation of this is the amendments to the Constitution adopted in July 2016 and, accordingly, are implemented to other laws of Ukraine. The updated status of the immunity of a judge, enshrined in the Basic Law of Ukraine, creates a new basis for procedural tactics of investigation of criminal proceedings in this category of crimes. In connection with the above, it is necessary to study the new legislative regulation, empirical results and the practical component of the activities of the prosecutor and the investigator. The procedural algorithm of the actions of the prosecutor-procedural head and investigator concerning the investigation of a criminal offense by the subject of which is the judge, that is, the person with immunity, is considered. Compares the procedural status of a judge's immunity to a judicial reform and after its holding in 2016. Statistical data are analyzed. The purpose of the article is to characterize the peculiarities of the procedural status of a judge as a crime subject and the activity of the prosecutor during the investigation of a crime against a specified special subject, analysis of legislative norms and statistical indicators for the possibility of further improvement of the methodology of pre-trial investigation. Methodology. To achieve the goal, the comparative legal method, formal-logical, system-structural, and statistical methods are used. Scientific novelty. By analyzing the latest changes in the law, procedural obstacles are identified, without which it will not be possible to further investigate the criminal proceedings. Attention is drawn to the specifics of the procedural behavior of the prosecutor and the investigator when investigating the said offenses for further notification of suspicion and referral to the court of the subject of the crime. Conclusions. The results of the analysis of the updated provisions of the Constitution of Ukraine of the CPC and other legislative acts on this issue, transformed into a recommendation on the investigation of crimes, the subject of which is a judge with current powers.