Філософські проблеми окремих напрямів правознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Актуальні проблеми стратегії модернізації нормативної бази публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності в Україні. Actual Problems of the Strategy for Modernization of the Normal Base of Public Administration in the Field of Intellectual Property in Ukraine(2021) Хрідочкін, А. В.; Khridochkin, A.Метою статті єаналіз актуальних проблем модернізації нормативної бази публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності в Україні, пов’язаних із законодавчим закріпленням питань адміністративної відповідальності за правопорушення в зазначеній сфері. Для її досягнення сформульовано такі завдання: проаналізувати наявні наукові підходи щодо адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері інтелектуальної власності; обґрунтувати власну наукову позицію щодо внесення необхідних змін до чинного законодавства України про адміністративну відповідальність. Методологія підготовки публікації ґрунтується на застосуванні міжгалузевого підходу, який спонукає до досконалішого підходу до вивчення питання ролі законодавчого забезпечення адміністративно-правових засад публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності, аніж це було б зроблено лише в межах галузі публічного управління. Наукова новизна статті полягає в дослідженні можливості внесення відповідних змін до чинного вітчизняного законодавства про адміністративну відповідальність. Висновки. Актуальною проблемою модернізації нормативної бази публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності є виокремлення відповідних адміністративних правопорушень в окрему главу Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення. Новий структурний елемент Кодексу України про адміністративні правопорушення повинен базуватися на сучасній концепції охорони інтелектуальної власності й мати відповідну структуру, яка б відповідала вимогам сьогодення. Крім того, необхідним залишається й законодавче закріплення самої методики визначення розміру матеріальної шкоди за порушення прав інтелектуальної власності. The purpose of the article is to analyze the actual problems of modernization of the normative base of public administration in the field of intellectual property in Ukraine related to the legislative consolidation of issues of administrative responsibility for the offense in the field. For its achievement, the following tasks are formulated: to analyze the existing scientific approaches to administrative liability for offenses in the field of intellectual property; To substantiate its own scientific position on the introduction of necessary changes to the current legislation of Ukraine on administrative liability. The methodology of preparation of the publication is based on the application of inter-sectored approach, through which it is possible to be more likely to approach the study of the role of legislative provision of administrative and legal principles of public administration in the field of intellectual property than it would be made only within the field of public administration. The scientific novelty of the article is to study the possibility of making appropriate amendments to the current domestic legislation on administrative liability. Conclusions. The current problem of modernizing the normative base of public administration in the field of intellectual property is the allocation of relevant administrative offenses in a separate head of the special part of the Code of Ukraine on administrative offenses. The new structural element of the Code of Ukraine on administrative offenses should be based on the modern concept of intellectual property protection and to have a relevant structure that would meet the requirements of the present. In addition, the legislative consolidation of the methodology of determining the size of material damage to the violation of intellectual property rights remains.Item Перспективи удосконалення конституційного юрисдикційного процесу в Україні. Prospects for Improvement of the Constitutional Jurisdictional Process in Ukraine(2021) Спінчевська, О. М.; Spinchevska, O.Статтю присвячено дослідженню напрямів і перспектив розвитку й удосконалення конституційного юрисдикційного процесу в Україні, який знаходить свій вияв у процесуальній діяльності Конституційного Суду України в процесі реалізації ним своїх юрисдикційних повноважень. Мета статті передбачає здійснення аналізу статистичних показників роботи Конституційного Суду України, теоретичних і нормативних джерел з метою виявлення основних тенденцій і перспектив удосконалення вітчизняного конституційного юрисдикційного процесу. Методологічну основу статті становлять системний і порівняльно-правовий методи, аналізу та синтезу, прогнозування тощо. Наукова новизна. У статті проведено системний аналіз статистичних показників роботи Конституційного Суду України протягом 2017–2020 років; схарактеризовано окремі новели прийнятого Верховною Радою України у першому читанні проєкту закону про конституційну процедуру від 21 грудня 2020 року No 4533 з огляду на теоретичні джерела та рекомендації Венеційської Комісії щодо нього; визначено цілі та напрями реформування конституційного юрисдикційного процесу в Україні відповідно до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 2021 року No 231/2021, на підставі чого окреслено основні перспективи удосконалення конституційного юрисдикційного процесу в Україні. Висновки. З огляду на викладений у статті матеріал, можна стверджувати, що протягом наступних декількох років конституційний юрисдикційний процес в Україні вийде на новий етап законодавчого реформування, метою якого є усунення недоліків у процесуальній діяльності Конституційного Суду України для ефективнішої реалізації ним своїх ключових завдань щодо захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також утвердження в державі верховенства Конституції України та принципу верховенства права. The article is devoted to the study of directions and prospects of development and improvement of the constitutional jurisdictional process in Ukraine, which finds its expression in the procedural activity of the Constitutional Court of Ukraine in the course of exercise of its jurisdictional powers. The purpose of thearticle is to analyze the statistical indicators of the Constitutional Court of Ukraine, theoretical and normative sources to identify the main trends and prospects for improving the domestic constitutional jurisdiction process. The methodological basis of the article consists of systemic and comparative legal methods, methods of analysis and synthesis, forecasting, etc. Scientific novelty. The article provides a systematic analysis of statistical indicators of activity of the Constitutional Court of Ukraine during 2017–2020, describes some novelties of the the draft law on constitutional procedure of December 21, 2020, No 4533, adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine in the first reading, in terms of theoretical sources and recommendations of the Venice Commission on it, defines the goals and directions of reforming of the constitutional jurisdictional process in Ukraine in accordance with the Strategy for the Development of the Justice and Constitutional Judiciary for 2021–2023, approved by the Decree of the President of Ukraine of June 11, 2021, No 231/2021, based on which the main prospects for improvement of the constitutional jurisdictional process in Ukraine are outlined. Conclusions. Based on the material presented in the article, it can be argued that over the next few years the constitutional jurisdictional process in Ukraine awaits a new stage of legislative reform, which aims to eliminate shortcomings in the procedural activities of the Constitutional Court of Ukraine to more effectively implement its basic tasks of protecting constitutional rights and freedoms of human and citizen, as well as the establishment in the state of the rule of the Constitution of Ukraine and the rule of law.Item Концептуальні засади державної служби в Україні: проблемні питання. Conceptual Principles of Civil Service in Ukraine: Problematic Issues(2021) Солоткий, С. А.; Solotkyi, S.Розбудова Української держави після проголошення незалежності України, процеси інтеграції до світової спільноти ставлять перед Україною нові виклики, одним з яких можна вважати потребу в оптимізації здійснення державою своїх функцій, зокрема за допомогою державного апарату. Метою цієї статті є спроба розглянути питання щодо подальших шляхів удосконалення інституту державної служби з огляду на низку сутнісних моментів, які нині є не висвітленими, або ж висвітленими частково. Методологічна основадослідження базується на методі порівняльного аналізу, а також історичному та психологічному методах. Новизна досліджуваної теми полягає в сучасному погляді автора на правовідносини, що склалися в межах існування й розвитку інституту державної служби в Україні. У висновках акцентовано, що визначення державної служби як публічної сприятиме істотному підвищенню ефективності боротьби з корупцією, адже обмеження, які сьогодні пов’язують із проходженням державної служби, матимуть особливу вагу й сенс тоді, коли вони стосуватимуться публічних осіб. The development of the Ukrainian state after the proclamation of Ukraine’s independence, the processes of integration into the world community pose new challenges to Ukraine, one of which is the need to optimize the implementation of the state’s functions, which it performs, inter alia, through the state apparatus. The purpose of this article is to try to look at the question of further ways to improve the institution of civil service in terms of a number of essential points that are still not covered, or partially covered. The methodological basis of the study is based on the method of comparative analysis, as well as historical and psychological methods. The scientific novelty of the researched topic lies in the author’s new view on the legal relations that have developed within the framework of the existence and development of the institute of civil service in Ukraine. The conclusions emphasize that the definition of the civil service as a public service will significantly increase the effectiveness of the fight against corruption, as the restrictions associated with the civil service today will be especially important and meaningful when they apply to public persons.Item Завданнєцентричне тлумачення кримінальних процесуальних норм як спосіб визначення цілеспрямованості та доцільності процесуальної діяльності на прикладі здійснення прокурором повноважень слідчого судді в районі проведення Операції об’єднаних сил. The Objectives-Based Interpretation of Criminal Procedural Legal Norms as a Method of Determination of Purposefulness and Advisability of Procedural Activities on the Example of Entitlement a Prosecutor with Powers of Investigation Judge and Exercising them in an Area of the Joint Forces Operation(2021) Новожилов, В. С.; Novozhylov, V.Метою статті є науково обґрунтувати завданнєцентричне тлумачення як особливий різновид телеологічної інтерпретації правових норм і застосувати його для встановлення змісту, цілеспрямованості й доцільності кримінальної процесуальної норми щодо виконання прокурором повноважень слідчого судді відповідно до ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України на місцевості (адміністративній території) проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Методологію дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи: діалектичний – сприяв комплексному розгляду розв’язання завдань правовою системою України; герменевтичний – забезпечив науковий інструментарій для встановлення змісту новел кримінального процесу щодо обраної теми, а також логічні методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції, історичний метод, який сприяв пізнанню передумов формування тексту, що тлумачився, а також юридичні методи: формально-юридичний (позитивістський) і природно-правовий (ціннісний) методи. Наукова новизна статті має як загальноправовий, так і галузевий, практико-прикладний характер: автор запропонував самостійно вироблений спосіб тлумачення кримінальних процесуальних норм, який названо «завданнєцентричним», розробив його методологічну базу, що ґрунтується на дослідженні призначення права загалом і кримінального провадження зокрема, а також завдяки застосуванню завданнєцентричного тлумачення визначив зміст норми права щодо виконання прокурором повноважень слідчого судді на місцевості (адміністративній території) проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Висновками статті є, по-перше, твердження про те, що запропонований завданнєцентричний спосіб тлумачення кримінальних процесуальних норм права сприятиме простішому й оперативнішому встановленню змісту таких норм; по-друге, у процесі застосування завданнєцентричного тлумачення автор схиляється до думки щодо можливої невідповідності Конституції України уведеному в Кримінальному процесуальному кодексі України порядку обмеження основних прав і свобод людини; по-третє, викладені у статті міркування спрямовані на здійснення подальших наукових й експертних розвідок з питань нормативного удосконалення порядку здійснення кримінального провадження за екстраординарних обставин – під час дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. The purpose of this article is twofold: to give scientific reasoning for the objectives-based interpretation as a special kind of legal norms’ teleological explication and to apply it for essence, purposefulness and advisability determination of criminal procedural norm on the entitlement of a prosecutor with powers of investigation judge according to Art. 615 of Criminal Procedural Code of Ukraine and exercising them in an area (administrative territory) of enacting the measures on the provision of the national security and defence, resistance and deterrence of armed aggression. The methodological basis of the research was general scientific and special methods, namely dialectical, hermeneutic, teleological, logical, historical, formal legal (legal positivism) and natural law (value-based) methods. The dialectical method was the basis for the work; it allowed the author to consider in complex the achievement of objectives of criminal procedure by the Ukrainian legal system. The hermeneutic method was used to define the meaning of the new text of the analysed legal provision. The historical method was manifested in the attempt to discover prerequisites of amendments to the criminal procedural norm. The article has both general legal and criminal procedural, applicable in practice scientific novelty: the author provided his own method of interpretation of criminal procedural provisions, that was named the «objectives-based» method; the author proposed methodological grounds and instruments for it, which originates from the notions on the purpose of Law and human rights in general, and on the purpose of Criminal Process in particular; the author applied the objectives-based interpretation on the provision on the entitlement of a prosecutor with powers of investigation judge and exercising them in an area (administrative territory) of enacting the measures on the provision of the national security and defence, resistance and deterrence of armed aggression in order to solve legal uncertainty of its essence. As a conclusion of conducting the research, the author focuses on the beneficial effects of applying the objectives-based method of interpretation of criminal procedural provisions, its simplicity, promptness and expediency; the author comes to the conclusion that the procedure for restricting fundamental human rights and freedoms introduced in the Criminal Procedural Code of Ukraine in recent amendments may possibly be inconsistent with relevant provisions of the Constitution of Ukraine; finally, expressed in this article ideas can be used in further scientific and expert researches on the issues of legislative improvement of the criminal procedures in the extraordinary situations – on the legal regime of emergency or martial law.Item Захист репутації та свобода вираження поглядів у практиці Європейського суду з прав людини. Reputation Protection and Freedom of Expression in the European Court of Human Rights Practice(2021) Мінченко, О. В.; Minchenko, O.Актуальність теми дослідження обумовлена низкою чинників. Інтенсивний розвиток науки й техніки, сфери інформаційних технологій став фактором змін у царині людських прав, вплинувши на їхній зміст, форми й засоби реалізації, та призвів до появи нових прав. Особливо відчутний вплив відбувся на права, закріплені в ст. 8, 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які передбачають право на свободу вираження поглядів і право на приватність. Саме як складову права на приватне життя сприймає Європейський суд з прав людини право на захист репутації. Зазначено, що чітке й системне осмислення проблематики співвідношення права на свободу вираження поглядів і права на захист репутації є підґрунтям ефективної правозастосовної діяльності за цією категорією справ. Мета статтіполягає увисвітленні ключових положень усталеної практики Європейського суду з прав людини у справах про віднаходження балансу між правом на свободу вираження поглядів і захистом репутації задля подальшого вдосконалення національної правничої практики за цією категорією справ. Наукова новизна обумовлена з’ясуванням малодосліджених вітчизняною правничою наукою питань віднаходження балансу між захистом свободи вираження поглядів і репутації, що здійснюється через системний аналіз практики Європейського суду з прав людини. Висновки. Аналіз практики Європейського суду з прав людини уможливив формулювання таких положень щодо реалізації права на свободу вираження поглядів у контексті захисту репутації: свобода вираження поглядів є основою демократичного суспільства, без цього права навряд чи можлива демократія; захист репутації здійснюється в межах захисту права на приватність; у демократичному суспільстві будь-яка особа може бути піддана критиці (однак, йдеться про прийнятну критику) та, відповідно, зазнавати втручання в приватність (причому сфера приватності публічної особи є меншою у порівнянні з приватністю непублічних осіб); розв’язуючи питання віднаходження балансу між свободою вираження поглядів і захистом репутації, слід ураховувати загальний контекст справи. The actuality of the research topic is stipulated by a number of factors. Science and technology and information technology intensive development has become a factor in changes in the field of human rights, influencing their content, forms and means of implementation, and has led to the new rights emergence. Particularly significant impact occurred on the rights enshrined in Art. 8 and Art. 10 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms providing for the right to freedom of expression and the right to privacy. The European Court of Human Rights considers the right to reputation protection as a component of the right to privacy. It is noted that a clear and systematic understanding of the correlation between the right to freedom of expression and the right to reputation protection is the basis of effective law enforcement activities in this category of cases. The purpose of the article is to cover the main provisions of the European Court of Human Rights established practice in finding a balance between the right to freedom of expression and reputation protection in order to further improve national legal practice in this category of cases. Thescientific novelty is stipulated by the clarification of the issues of finding a balance between the freedom of expression and reputation protection, which has been little studied by domestic legal science, through a systematic analysis of the European Court of Human Rights practice. Conclusions. The analysis of the European Court of Human Rights practice allowed to formulate the following provisions on the exercise of the right to freedom of expression in the context of reputation protection: freedom of expression is the basis of a democratic society; democracy is hardly possible without this right; reputation protection is carried out within the right to privacy protection; any person may be criticized in a democratic society (however, when it is acceptable criticism) and, accordingly, may be subject to invasion of privacy (the sphere of privacy of a public figure is smaller compared to the privacy of non-public persons); in finding a balance between freedom of expression and reputation protection, the general context of the case must be taken into account.