ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Характеристика правового інституту та правовідносин конфіденційного співробітництва. Characteristics of the Legal Institution and Legal Relations of Confidential Cooperation(2021) Катеринюк, В. В.; Kateryniuk, V.Конфіденційне співробітництво є окремим міжгалузевим правовим інститутом й окремим видом процесуально-правових відносин між уповноваженими працівниками органів державної влади та фізичними особами, які з ними співпрацюють. Відповідно до ст. 19 Конституції України, такі відносини та діяльність цих органів повинні бути врегульовані законами України. Однак інститут конфіденційного співробітництва в законодавстві недостатньо унормований, немає визначення основних понять, а наявні норми права містяться в різних законах і лише фрагментарно регулюють відповідні правовідносини, що ускладнює їх розуміння, дослідження та використання. Метою статті є загальноправовий аналіз інституту конфіденційного співробітництва та відповідних правовідносин; визначення його понять, принципів, суб’єктів, об’єкта й змісту в контексті діяльності Національного антикорупційного бюро України. Інститут конфіденційного співробітництва має бути детально законодавчо врегульований, оскільки він пов’язаний із правоохоронною діяльністю державних органів і ризиком порушення конституційних прав й інтересів людини. Унормування правового інституту та правовідносин не становить загрозу розкриття форм і методів проведення оперативно-розшукової, розвідувальної та контррозвідувальної діяльності, водночас надає правової визначеності, а також гарантує дотримання державою принципів законності, верховенства права, дотримання прав і свобод людини. Загалом відповідні правовідносини мають бути врегульовані в межах оперативно-розшукового права та закріплені в одному законодавчому акті – Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність», у якому повинні бути визначені основні поняття, суб’єкти та їхні права, обов’язки, відповідальність і гарантії. Також слід усунути колізії з іншими нормами права, зокрема тими, які регулюють інститут викривачів. Confidential cooperation is a separate interdisciplinary legal institution and a separate type of procedural and legal relations between authorized employees of public authorities and individuals who cooperate with them. According to Art. 19 of the Constitution of Ukraine, such relations and the activities of these authorities must be regulated by the laws of Ukraine. However, the institution of confidential cooperation in the legislation is insufficiently regulated, there are no definitions of basic concepts, and the existing provisions of law are contained in various laws and only fragmentarily regulate the relevant legal relations, which complicates their understanding, researching and using. The purpose of the article is a general legal analysis of the institute of confidential cooperation and relevant legal relations; definition of its concepts, principles, subjects, object and content in the context of activity of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (hereinafter – the National Bureau). Conclusions: the institution of confidential cooperation should be thoroughly regulated by law, as it is connected with law enforcement activities of state bodies and the risk of violation of constitutional human rights and interests. Legal adjustment of the legal institute and legal relations does not pose a threat to the disclosure of forms and methods of operational search, intelligence and counterintelligence activities. At the same time, it provides legal certainty, as well as guarantees the state’s observance of the principles of legality, supremacy of law, and respect for human rights and freedoms. In general, the relevant legal relations should be regulated within the framework of operational search activity law and fixed in one legislative act – the Law of Ukraine «On operational search activity», in which the basic concepts, subjects and their rights, duties, responsibilities and guarantees should be defined. At the same time, it is necessary to resolve the conflicts with other rules of law, in particular those governing the institution of whistleblowers.Item Державна політика забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах цифровізації. State Policy of Human Rights in the Field of National Security in the context of Digitalization(2021) Чижов, Д. А.; Chyzhov, D.Мета статті – на підставі дослідження наукових поглядів, нормативних документів у сфері національної безпеки, забезпечення прав людини, а також цифровізації країни визначити основні напрями державної політики забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах цифровізації. Для реалізації цієї мети поставлено такі завдання: навести аргументи щодо актуальності обраної теми для дослід-ження; схарактеризувати зміст визначених напрямів; обґрунтувати важливість забезпечення державної безпеки та прав людини в умовах цифровізації; визначити взаємозв’язок інформаційної та кібернетичної безпеки на декількох рівнях – безпека особи, суспільства й держави. Доведено, що інформаційну безпеку слід розглядати одночасно з кібернетичною. Їх симбіоз може бути представлено на трьох рівнях: безпека держави, безпека суспільства, безпека особи. У статті акцентовано, що слід поставити на найвищий щабель інформаційну й кібернетичну безпеку особи: її забезпечення стане підґрунтям для інформаційної безпеки суспільства та держави загалом. Обґрунтовано, що забезпечення кібербезпеки переходить на новий рівень – загальнодержавний, а також із цивільної сфери – в оборонну. The purpose of the article is to determine the main directions of the state policy of human rights in the field of national security in the conditions of digitalization development on the basis of research of scientific views, normative documents in the field of national security, human rights, as well as digitalization of the country. To achieve this goal, the following tasks are set: to provide arguments for the relevance of the chosen topic for research; describe the content of certain areas; provide justification for the importance of ensuring state security and human rights in the context of digitalization; to determine the relationship between information and cyber security at several levels – the security of the individual, society and the state. It is argued that information security should be considered in conjunction with cyber security. In this case, their symbiosis can be represented at three levels: security of the state, security of society, security of the person. The article emphasizes that the information and cyber security of a person should be put on the highest level: its provision will become the basis for ensuring the information security of society and the state as a whole. It is substantiated that the provision of cybersecurity reaches a new level –national, as well as from the civil sphere – in defense.Item Конституційне право громадян на мирні зібрання в системі сучасних правових цінностей. Constitutional Right of Citizens to Peaceful Assemblies in the System of Modern Legal Values(2021) Дрозд, О. Ю.; Drozd, О.; Романов, М. Ю.; Romanov, M.Мета статті – дослідити конституційне право громадян на мирні зібрання в системі сучасних правових цінностей. Питання формування та становлення системи сучасних правових цінностей є надзвичайно актуальним в умовах становлення національної демократії, утвердження принципів правової державнос-ті. Правова система суспільства є суто юридичним явищем, що тісно пов’язане із системою правових цінностей, бере з нього витоки та формується на підставі традицій та усталених суспільних (соціальних) практик. За результатами аналізу впливу культури мирних зібрань, реалізації громадянами відповідного права та його становлення в системі сучасних правових цінностей було доведено, що кожен історичний етап становлення української державності знаменувався масовим зібранням. Українська історія, зокрема історія українського права та правової системи, має кілька виразних прикладів публічної реалізації права на мирні зібрання громадянами, що зумовили реальні юридичні наслідки, а також недопущення узурпації влади й інших протиправних діянь, що підтверджує позицію авторів щодо фундаментального значення відповідного права громадян. The purpose of the article was to study the place of the constitutional right of citizens to peaceful assembly in the system of modern legal values. The provisions presented in the article form the position that the issue of formation and formation of the system of modern legal values is the most relevant in the formation of national democracy and the establishment of the principles of the rule of law. The legal system of society is a purely legal phenomenon that is closely interconnected with the system of legal values, derives from it and is formed on the basis of long-standing traditions and established social (social) practices. According to the results of the analysis of the influence of the culture of peaceful assemblies and the implementation of the relevant law by citizens and its formation in the system of modern legal values, it was proved that every significant historical stage of Ukrainian statehood was marked by mass assemblies.Ukrainian history, including the history of Ukrainian law and the legal system, is full of several striking examples of public realization of the right to peaceful assembly by citizens, which entailed real legal consequences, as well as prevention of usurpation of power and other illegal acts. citizens’ rights.