12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/20

Browse

Now showing 1 - 20 of 40

Еволюція законодавства про кримінальну відповідальність УСРР (УРСР) (1919 – 1959 рр.).Еvolution of Ukrainian Soviet Socialist Republic (USSR) legislation on criminal liability (1919 – 1959).
(2017-09-27) Соловей, Денис Юрійович; Solovay, D.
У дисертації на основі вивчення нормативно-правових джерел, архівних документів і матеріалів, теоретичних досліджень здійснено комплексний історико-правовий аналіз законодавства про кримінальну відповідальність УСРР (УРСР) у 1919 – 1959 рр. Проаналізовано нормативно-правові акти, які регулювали кримінально-правові відносини та забезпечували кримінально-правову охорону найбільш важливих для радянської держави суспільних відносин в означений період. Досліджено тенденції розвитку кримінального законодавства, його трансформацію в умовах зміни політичного курсу країни. Розкрито формування, концептуальні підходи, основні принципи та підстави кримінальної відповідальності, зміст інститутів Загальної та Особливої частин кримінального права на різних історичних етапах.В диссертации на основе изучения нормативно-правовых источников, архивных документов и материалов, теоретических исследований осуществлен комплексный историко-правовой анализ законодательства об уголовной ответственности УССР (УССР) в 1919 – 1959 гг. Проанализированы нормативно-правовые акты, которые регулировали уголовно-правовые отношения и обеспечивали уголовно-правовую охрану наиболее важных для советского государства общественных отношений в указанный период. Исследованы тенденции развития уголовного законодательства, его трансформация в условиях изменения политического курса страны. Раскрыто формирование, концептуальные подходы, основные принципы и основания уголовной ответственности, содержание институтов Общей и Особенной частей уголовного права на различных исторических этапах.Thesis presents comprehensive historical and legal analysis of Ukrainian Soviet Socialist Republic (USSR) legislation on criminal liability in 1919 – 1959 in reliance on legislative acts, archival records and materials, theoretical study.State policy for development of criminal liability legislation in 1919 – 1959 was studied within the scope of systematized legislative acts, identified archival documents and researchers’ viewpoints. It is defined that social relations have stimulated the development criminal liability legislation in the stated period with focus on Soviet political agenda specifics: War Communism, New Economic Policy, forced collectivization which eventually led to Holodomor (forced famine), industrialization, ideological struggle with «class enemies», mass repressions, state policy of WWII and postwar period.
Законодавча діяльність в умовах динамічного розвитку інформаційних технологій. The legislative activity in the conditions of dynamic development of information technologies.
(2021-09) Сергєєв, Кирило Олександрович; Serhieiev, Kyrylo
У дисертації досліджено проблематику ефективності законодавчої діяльності під впливом факторів соціальних трансформацій, що виникли внаслідок динамічного розвитку інформаційних технологій. Обґрунтовано, що сучасний законодавець повинен ураховувати новітні інструменти соціального діалогу, оскільки змінилися значення актуальності норми в категоріях часу та простору, ускладнилася структура соціальної організації, а програмний код може виключати потребу в державному примусі, створюючи єдиноможливий алгоритм правовідносин. Розглянуто новітні фактори, що позначаються на ефективності законодавчої діяльності, запропоновано практичні шляхи її вдосконалення. Thesis for a Candidate Scientific Degree in Law, speciality 12.00.01 – Theory and History of State and Law; the History of Political and Legal Thought. – M. P. Dragomanov National Pedagogical University; National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. In the dissertation the efficiency of legislative activity under the influence of the factors of social transformations which have arisen owing to dynamic development of information technologies is investigated. The modern state governs a different type of society than in previous eras. Focused on creating a quality law, it needs to change the doctrinal standards of legislative activity in order to adapt them to the latest conditions of objective reality in which the law exists and is implemented. The high dynamics of information technology development contributes to the formation of a revolutionary new structure of social organization, which has changed the usual order of relations. The modern legislator is forced to take into account the newest tools of social dialogue, where the law has ceased to be the only event of a legal nature, forcing people in different locations of the state to adhere to the same rule of conduct. This is a reality where the social group is able to independently coordinate the form of communication in order to obtain the desired result in real time and in the global space. Where legal relationships can change more quickly than the procedure for adopting an act, and a program code can eliminate the need for state coercion, creating the only possible algorithm for legal relationships, which the subjects are simply incapable to violate. In such circumstances, the creation of a quality law is impossible without a detailed study of the transformation of these social phenomena as factors influencing the implementation of legislative activity. In the dissertation, the state is considered as one of the most complex social systems, which, with the help of centralized management, is aimed at coordinating members of society with each other to ensure their life activity. And the system of legislation is investigated from the projection of its ability to create a structure of public organization in a certain territory – a network of communications of individuals and different forms of their associations, which in a complex sequence of causal relationships ensures the ability of each individual to self-fulfill their own potential. From these fundamental projections, the factors of social organization of post-industrial society, their influence on legislative activity are considered. A special role in such instruments was played by the emergence of a global forum factor – the ability to conduct collective dialogue in real time and global space – a communication tool that allows the social group to independently implement the latest rules of behavior outside the will of the state and which has no analogues in previous epochs of human existence. Another factor was the excessive dynamics of changes over time. A factor that is extremely important for legislative activity, the essence of which is to formulate rules in the future and their long-term application. The factor of the systems complication caused the quality of the legislation to decline. Anything that seems obvious from now on is warranted by erroneous assumptions, while ascertaining the true causes of the problem, which requires legislative regulation, is possible only through a qualitative study of the communications system of the regulated sphere of relations. Legislative work is aimed at forming a system of sequence links of a social group’s communication, which results in the achievement of results in the form of changes in the social, political, state, and social order. In the conditions of dynamic development of information technologies, new requirements have been posed before the parliaments – to reduce the time for adoption of the law, increase the competence of the legislator, and technologization of the legislative process. The study highlights the latest factors that affect the effectiveness of legislative activities and suggests practical ways to improve it, in the direction of creating a quality law in modern conditions.
Законодавчі основи становлення та розвитку кримінально-виконавчої системи України (1990–2005 рр.). Legislative framework for formation and development of criminal-executive system of Ukraine (1990–2005).
(2020-09) Осауленко, Андрій Олександрович; Osaulenko, Andrii
У дисертації здійснено системний історико-правовий аналіз законодавчих основ становлення та розвитку кримінально-виконавчої системи України впродовж 1990–2005 рр. Досліджено передумови реформування виправно-трудової системи УРСР, історичні аспекти європейської правової традиції функціонування пенітенціарної системи, охарактеризовано концептуальні засади формування нової стратегії реформування кримінально-виконавчої системи нашої держави. Проаналізовано питання законодавчого забезпечення реформування кримінально-виконавчої системи України в контексті заходів Української держави у зв’язку зі вступом до Ради Європи. Здійснено порівняльний аналіз кримінально-виконавчого законодавства України та інших держав різних правових сімей. Узагальнено вітчизняний досвід формування законодавчих основ становлення та розвитку кримінально-виконавчої системи після 2005 року та окреслено перспективи їх вдосконалення в сучасній Україні. В диссертации проведен системный историко-правовой анализ законодательных основ становления и развития уголовно-исполнительной системы Украины на протяжении 1990–2005 гг. The dissertation provides a systematic historical legal analysis of the legislative framework for formation and development of criminal-executive system of Ukraine during 1990–2005. Author investigated preconditions of reforming the correctional labor system of the Ukrainian SSR, historical aspects of the European legal tradition of the penitentiary system functioning. Conceptual bases of formation of a new strategy of reforming the penitentiary system of our state are described. Issues of legislative support for the reform of the penitentiary system of Ukraine in the context of the measures of Ukrainian state in connection with the accession to the Council of Europe are analyzed. The work carried out comparative analysis of the criminal-executive legislation of Ukraine and other states of various law systems. The domestic experience of formation of legislative bases of formation and development of penitentiary system after 2005 is generalized and prospects of their improvement in modern Ukraine are outlined.
Конституційно-правові засади створення і діяльності органів державної влади та управління радянської України в 1920–1930-х роках. Constitutional and legal bases of creation and activity of bodies of state power and administration of Soviet Ukraine in 1920-1930s.
(2021-09) Дудченко, Оксана Сергіївна; Dudchenko, Oksana
У дисертації здійснено комплексне дослідження конституційно-правових засад створення і діяльності органів державної влади та управління радянської України в 1920–1930-х роках. На підставі аналізу сучасних методологічних підходів, архівних матеріалів розкрито особливості формування органів державної влади та управління відповідно до Конституції УСРР 1919 року, Конституції УСРР 1919 року в редакції 1925 року та Конституції УСРР 1929 року, зокрема Всеукраїнського з’їзду рад, Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, Ради народних комісарів УСРР, а також народних комісаріатів, Уповноважених народних комісаріатів РСФРР в радянській Україні та місцевих органів радянської влади. Охарактеризовано законотворчу діяльність вищих органів державної влади та управління радянської України в 1920–1930-х роках, а також її етапи та стадії; досліджено структуру, форми та методи їх функціонування. The thesis for Doctor of Legal Sciences on a Specialty 12.00.01 – Theory and History of State and Law; History of Political and Legal Doctrines. – National Academy of Internal Affairs of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, 2021. In the dissertation the complex research of constitutional and legal bases of creation and functioning of bodies of the government and management of the Soviet Ukraine in 1920-1930th is carried out. Based on the analysis of modern methodological approaches, archival materials revealed the peculiarities of the formation of public authorities and administration in accordance with the Constitution of the USSR in 1919, the Constitution of the USSR in 1919 as amended in 1925 and the Constitution of the USSR in 1929, including the All-Ukrainian Congress, All-Ukrainian Central Executive Committee. Councils of People’s Commissars of the USSR, as well as People’s Commissariats, Plenipotentiaries of the People’s Commissariats of the RSFSR in Soviet Ukraine and local Soviet authorities. The legislative activity of the highest bodies of state power and administration of Soviet Ukraine in the 1920s and 1930s, as well as its steps and stages are described; the structure, forms and methods of their functioning are investigated.
Концепція солідаризму: історія, теорія та практика впровадження в Україні. The concept of solidarity: history, theory and practice of implementation in Ukraine.
(2019-05) Шевченко, Олена Станіславівна; Shevchenko, Olena
Дисертацію присвячено дослідженню особливостей формування та розвитку концепції солідаризму в Україні на основі досвіду країн-учасниць ЄС. Визначені ознаки історії розвитку наукового пізнання функціонального призначення концепції солідаризму, виділено періодизацію історії її становлення та окреслено країни, де вона поширена. Розроблено теоретико-методологічну основу дослідження концепції солідаризму, а також з’ясовано поняттєво-категоріальний апарат концепції солідаризму. Охарактеризовано соціальну та ідеологічну основи формування концепції солідаризму, на підставі чого розкрито сутність концепції солідаризму, виходячи із поглядів європейських мислителів та представників політико-правової думки України. Аналіз держави і права в концепції солідаризму дозволив визначити їх загальні закономірності становлення, функціонування та розвитку. З’ясовано надзвичайно важливу роль культури у формуванні та розвитку концепції солідаризму. Висвітлено теоретичну модель гіпотетичної можливості реформування інститутів державної влади та громадянського суспільства в Україні в аспекті концепції солідаризму, враховуючи той факт, що жодна політична ідеологія не може вважатися обов’язковою. З огляду на відповідні міжнародно-правові стандарти та зарубіжний досвід розроблені пропозиції щодо визначення ролі концепції солідаризму у реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію. The dissertation is devoted to the study of the peculiarities of the formation and development of the concept of solidarity in Ukraine based on the experience of the EU member states. The signs of the history of the development of scientific knowledge of the functional purpose of the concept of solidarity have been identified, the periodization of the history of its formation has been identified and the country where it is widespread is outlined. The theoretical and methodological basis for the study of the concept of solidarity was developed, as well as the conceptual-categorical apparatus of the concept of solidarity was determined. The social and ideological foundations of the formation of the concept of solidarity are described, on the basis of which the essence of the concept of solidarity is revealed, based on the views of European thinkers and representatives of political and legal thought of Ukraine. The analysis of state and law in the concept of solidarity allowed to determine their general patterns of formation, functioning and development. An extremely important role of culture in the formation and development of the concept of solidarity was found out. The theoretical model of the hypothetical possibility of reforming the institutions of state power and civil society in Ukraine in the aspect of the concept of solidarity is considered, taking into account the fact that no political ideology can be considered obligatory. Taking into account the relevant international legal standards and foreign experience, proposals have been developed for defining the role of the concept of solidarity in implementing the strategic course of Ukraine on European integration. Диссертация посвящена исследованию особенностей формирования и развития концепции солидаризма в Украине на основе опыта стран-участниц ЕС. Определены особенности истории развития научного познания функционального назначения концепции солидаризма, выделено периодизацию истории ее становления и определены страны, где она распространена. Разработано теоретико-методологическую основу исследования концепции солидаризма, а также выявлено понятийно-категориальный аппарат концепции солидаризма.
Кримінально-правовий контроль за злочинністю в Україні у 1922 – 1960 рр.Criminal and legal control over crime in Ukraine in 1922 – 1960 years.
(2017-11-20) Саблук, Сергій Анатолійович; Sabluk, Serhii A.
Дисертацію присвячено організаційно-правовій регламентації діяльності правоохоронних органів у частині протидії злочинності, нормативно-правовому забезпеченню засобами кримінального, кримінально-процесуального характеру контролю за протиправною діяльністю криміногенного елементу. Здійснено аналіз стану розроблення наукової проблеми, визначено основні задачі, висвітлено проблему термінологічної визначеності та змістового наповнення поняття «кримінально-правовий контроль». Диссертация посвящена организационно-правовой регламентации деятельности правоохранительных органов в части противодействия преступности, нормативно-правовому обеспечению средствами уголовного, уголовнопроцессуального характера контроля за противоправной деятельностью криминогенного элемента. Осуществлен анализ состояния разработки научной проблемы, определены основные задачи, освещена проблема терминологической определенности и содержательного наполнения понятия «уголовно-правовой контроль».The thesis is devoted to organizational and legal regulation of law enforcement in terms of combating crime, the legal provision by means of criminal, criminal and procedural control of the infringing activity from the point of view of the political and legal doctrine of that time embodied in legislative provisions, criminogenic element. It was established that the concept «crime control», which was widespread in Western countries, defined the activities to observe the operation of the object of control in order to obtain reliable information. Such a preventive function of a criminal law as maintenance of a person or a group of persons from committing crimes occupies an important place. It is ensured by establishing of the punishment system for certain types of illegal behaviour by the criminal law.
МУНІЦИПАЛЬНА ПОЛІЦІЯ В СТРУКТУРІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, Municipal police in the structure of public authorities: theoretical and legal research.
(2018) КАПІТОНОВА, НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2017. Дисертацію присвячено дослідженню місця та ролі муніципальної поліції в структурі органів публічної влади. Окреслено стан вивчення муніципальної поліції в структурі органів публічної влади у вітчизняній і зарубіжній юридичній науці та визначено передумови формування та становлення вітчизняної муніципальної поліції. Розкрито методологічну основу осмислення муніципальної поліції в структурі органів публічної влади. За результатами аналізу й узагальнення загальнотеоретичних і галузевих досліджень виокремлено підходи до розуміння природи муніципальної поліції, з’ясовано ознаки та сформульовано дефініцію останньої. Здійснено організаційно-функціональну характеристику муніципальної поліції в сфері діяльності органів публічної влади. Визначено особливості форм і методів діяльності муніципальної поліції. Розкрито стан нормативно-правового регулювання муніципальної поліції в структурі органів публічної влади. Окреслено зарубіжний досвід функціонування муніципальної поліції. Запропоновано теоретичну модель побудови муніципальної поліції в Україні.
Надзвичайні закони в системі законодавства: теоретико-правові аспекти. Extraordinary laws in the legal system: theoretical and legal aspects.
(2019-11) Барчук, Андрій Олегович; Barchuk, Andrii O.
Дисертація присвячена дослідженню теоретико-правових аспектів природи, функціонального призначення та сутності надзвичайних законів, з’ясуванню їх місця в системі законодавства. Розкрито етапи становлення наукових уявлень про надзвичайні закони, з’ясовано методологічну основу їх дослідження, обґрунтовано визначення надзвичайних законів та їх ознаки. Зосереджено увагу на з’ясуванні системно-структурних та функціональних аспектів надзвичайних законів, дослідженні якості, процесуальних засад та факторів ефективності надзвичайних законів. Обґрунтовано пропозиції стосовно внесення змін і доповнень до законодавства України щодо закріплення процедури прийняття надзвичайних законів та їх статусу. Диссертация посвящена исследованию теоретико-правовых аспектов природы, функционального назначения и сущности чрезвычайных законов, выяснению их места в системе законодательства. The dissertation is devoted to the study of the theoretical and legal aspects of the nature, functional purpose and nature of extraordinary laws, to find out their place in the system of legislation. The stages of formation of scientific ideas about extraordinary laws are revealed, the methodological basis of their research is clarified, the definition of extraordinary laws and their features are substantiated. Particular attention is paid to the identification of systemic, structural and functional aspects of emergency laws, the study of quality, procedural principles and factors of effectiveness of emergency laws. Proposals regarding amendments to the legislation of Ukraine on fixing the procedure for adopting emergency laws and their status are substantiated.
Національний суверенітет: праворозуміння та практика забезпечення.National Sovereignty: thinking and practice of
(2015-09-24) Волошина, Юлія Володимирівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2015. Наукове дослідження присвячено теоретико-методологічним проблемам розуміння політико-правового явища «національний суверенітет», його сутності та змісту, можливості добровільного чи примусового його обмеження; понять «суверенітет» і «суверенні права»; «право націй на самовизначення»; «національні інтереси, цінності, потреби людини, громадянського суспільства, нації»; взаємозалежності державного, народного та національного суверенітету; проблемним аспектам забезпечення національного суверенітету інститутами безпосередньої демократії та ролі правоохоронних органів у цьому процесі.Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальная академия внутренних дел, Киев, 2015. Научное исследование посвящено теоретико-методологическим проблемам понимания политико-правового явления «национальный суверенитет», особенностям его содержательных интерпретаций на различных исторических этапах развития общества, а также проблемным аспектам его обеспечения правоохранительными органами и институтами непосредственной демократии. Для раскрытия цели и задач исследования диссертантом системно проанализированы международные документы, конституции стран Европы и СНГ по вопросам обеспечения прав наций, гражданского общества, национальных меньшинств, их интересов, ценностей и потребностей. С помощью оптимальной системы методов выявлены общие и особенные черты в первичных и новейших моделях национального суверенитета, охарактеризовано соотношение понятий «суверен», «суверенные права», «право на самоопределение», «суверенитет нации», «нация», «народ», «национальные интересы», «национальные ценности».Dissertation for the degree of candidate of juridical sciences, specialty 12.00.01 – Theory and History of Law; history of political and legal studies. – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2014. Scientific research is devoted to theoretical and methodological problems of understanding the political and legal phenomenon of «national sovereignty», its nature and content, the possibility of voluntary or forced its limitations; concepts of «sovereignty» and «sovereign rights»; «The right of nations to self-determination»; «National interests, values, human needs, civil society and the nation (people)»; interdependence of state, national and ultimately national sovereignty; problematic aspects of national sovereignty institutions of direct democracy and the role of law enforcement institutions, including the police (police) in the process.
Неупередженість судової влади як гарантія забезпечення прав людини: теоретико-правове дослідження. Impartiality of the judiciary as a guarantee of human rights: a theoretical and legal study.
(2021-04) Чабан, Наталія Анатоліївна; Chaban, Nataliia
Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням у якому з позиції вимог національного законодавства та міжнародно-правових стандартів з прав людини досліджуються питання забезпечення неупередженості судової влади як гарантії захисту прав людини. В роботі: висвітлено основні положення щодо історичного розвитку ідеї неупередженості судової влади; сформульовано методологію розуміння неупередженості судової влади в таких аспектах як роль гарантії неупередженості судової влади у захисту прав людини та її позитивного впливу на правопорядок у державі; здійснено узагальнення ґенези неупередженості судової влади на теренах України, висвітлено етапи її розвитку; узагальнено функціональну характеристику неупередженої судової влади як одну із функціональних правових гарантій захисту прав людини; визначено теоретичні передумови неупередженості судової влади та обґрунтовано її як гарантію захисту прав людини; показано пріоритетність та особливості реалізації правоохоронної та правозахисної функції неупередженої судової влади та обґрунтовано їх владний характер; досліджено види, зміст та охарактеризовано міжнародні стандарти забезпечення неупередженості судової влади; обґрунтовано неупередженість судової влади як передумову права на справедливе судочинство; проаналізовані проблеми судово-правової реформи в Україні у контексті забезпечення неупередженості судової влади як гарантії захисту прав людини. Диссертация является первым в Украине монографическим исследованием, в котором с позиции требований национального законодательства и международно-правовых стандартов по правам человека, исследуются вопросы обеспечения беспристрастности судебной власти как гарантии защиты прав человека. The dissertation is the first monographic study in Ukraine in which the issues of ensuring the impartiality of the judiciary as a guarantee of human rights protection are studied from the standpoint of the requirements of national legislation and international legal standards on human rights. The dissertation: highlights the main provisions on the historical development of the idea of impartiality of the judiciary; formulated a methodology for understanding the impartiality of the judiciary in such aspects as the role of guaranteeing the impartiality of the judiciary in protecting human rights and its positive impact on the rule of law in the state; the generalization of the genesis of the impartiality of the judiciary in Ukraine is carried out, the stages of its development are highlighted; generalized functional characteristics of an objective judiciary as one of the functional legal guarantees for the protection of human rights; the theoretical prerequisites for the impartiality of the judiciary are determined and justified as a guarantee for the protection of human rights; the priority and peculiarities of realization of law enforcement and human rights function of impartial judicial are shown and its authoritative character is substantiated; the types, content and international standards of ensuring the impartiality of the judiciary are studied; justified impartiality of the judiciary as a prerequisite for the right to a fair trial; analyzed the problems of judicial and legal reform in Ukraine in the context of ensuring the impartiality of the judiciary as a guarantee for the protection of human rights.
НКВС – МВС УРСР (1934 – 1954 рр.): структурна побудова та функції (історико-правове дослідження). MIA of the USSR (1934 - 1954): structural construction and functions (historical and legal research).
(2021-04) Пристайко, Олена Володимирівна; Prystaiko, Olena
В роботі досліджено та проаналізовано основні етапи становлення та розвитку головного карально-репресивного механізму СРСР та УРСР – НКВС – МВС, виявлені причини та передумови структурно-організаційних процесів в системі НКВС – МВС на різних етапах утвердження й подальшого зміцнення тоталітарного режиму, в умовах Другої Світової війни, на повоєнному етапі відновлення та на першому етапі постсталінської епохи і загальної «десталінізації». Розкрито сукупність чинників, які спричинили багаточисельні перебудови і розгалуження органів НКВС – МВС в Україні, перетворивши його в інструмент проведення тоталітарної політики. В работе рассматриваются этапы развития и структурно-организационных изменений системы НКВД – МВД в период укрепления тоталитарной власти в УССР, в условиях Второй Мировой войны, на этапе послевоенного восстановления, начала постсталинской эпохи и «десталинизации». In the dissertation is investigated and analyzed the process of formation and development of the main punitive-repressive mechanism of the USSR and USSR – NKVD – MIA, identified causes and prerequisites structural and organizational processes in the system of the NKVD – MIA at different stages of establishment and further strengthening of the totalitarian regime, in the Second World War, in the postwar phase of recovery and the first stage of the post-Stalin era and at the beginning of “de-stalinization”. The set of factors that caused numerous reorganizations and branching of the NKVD – MIA bodies in Ukraine, turning it into an instrument of totalitarian policy, is revealed.
НКВС-МВС УРСР (1934-1954 рр.): структурна побудова та функції (історико-правове дослідження). Ministry of Internal Affairs of the USSR (1934 - 1954): structural construction and functions (historical and legal research).
(2021-03) Пристайко, Олена Володимирівна; Prystaiko, O.V.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 «Теорія та історія держави в права; історія політичних і правових учень». – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021. В роботі розглянуто та проаналізовано основні етапи розвитку головного та структурно-організаційних змін в системі НКВС – МВС, розкрито сукупність чинників, які спричинили багаточисельні перебудови і розгалуження органів НКВС – МВС в Україні, перетворивши його в інструмент проведення тоталітарної політики. На прикладі організаційно-структурного розвитку і функціонування НКВС – МВС УРСР у досліджуваний період знайшла своє підтвердження гіпотеза про те, що структура організації є формою вираження суті її функцій і фактором впливу на ефективність діяльності. Прагнення радянського керівництва до встановлення всеохоплюючого контролю за населенням та майже усіма сферами життєдіяльності суспільства призвели до нарощування сфери відання «силової» інституції – НКВС – МВС, аж до перетворення його у «надвідомство» з надзвичайно широким колом завдань і функцій охоронно-карального, мобілізаційного, обліково-реєстраційного, господарського характеру. Виявлені характерні особливості довоєнного періоду становлення та розвитку організаційної структури НКВС, які свідчать про, перш за все, те, що в залежності від покладених на нього завдань, підвищувався статус в основному органів держбезпеки. По-друге, те, що структура НКВС протягом перших років існування поступово наповнювалася структурними підрозділами, діяльність яких не пов’язувалася із виконанням правоохоронних функцій, а їх включення до складу карально-репресивного механізму мало забезпечити всеохоплюючий тотальний контроль за усіма народно-господарчими, стратегічними, адміністративно-господарськими сферами, що в кінцевому результаті призвело до формування гіперструктури, з великою кількістю структурних підрозділів і з безпрецедентним обсягом адміністративно-політичних і соціально-економічних функцій. Досліджено особливості встановлення радянської системи панування, з усіма її силовими елементами, на приєднаних територіях західних областей УРСР, частини Бессарабії і Північної Буковини. Окреслені чинники, які справляли вплив на формування оптимальної організаційної структури НКВС в умовах воєнного часу. Доведено, що на оформлення структури НКВС та визначення його штатної чисельності мали вплив чисельні фактори, пов’язані із об’єктивними чинниками умов війни. В роботі розкриті функції підрозділів НКВС УРСР під час радянсько-німецької війни, які засвідчили значну роль органів НКВС в екстремальних умовах та з особливою виразністю розкрили військово-організаційну та правоохоронну мобільність органів НКВС, завдяки оперативному реагуванню на виклики та загрози. Окреслені основні етапи формування організаційної структури НКВС УРСР протягом другої половини воєнного протистояння. Розглянуто вплив окремих факторів, пов’язаних із протистоянням населення радянській владі на звільнених територіях, на зміни у загальній структурі НКВС та окремих її апаратів. Зокрема, визначена роль та досліджено основні структурні перетворення системи протидії бандитизму, а також участь у придушенні будь-якого спротиву місцевого населення західної України відновленню радянської влади, військових підрозділів НКВС, органів міліції тощо. В роботі досліджено трансформаційні процеси у системі НКВС на повоєнному етапі розвитку. Відмічено, що системі НКВС – МВС в умовах повоєнного відновлення і повернення країни до мирного існування відводилося одне із перших місць, оскільки поряд із основним завданням поновлення суспільного ладу в країні поставало питання відновлення тотального контролю над населенням шляхом силового тиску за допомогою підвладних структур. Розкрито сукупність чинників, які справляли вплив на формування структури МВС УРСР, серед яких повоєнне збільшення злочинності, активний спротив населення західних областей України тоталітарному режимові, боротьба з так званим «політичним бандитизмом». Підвищення ролі органів держбезпеки супроводжувалося певними кроками радянського уряду, спрямованими на посилення їх діяльності, що призводило до передачі частини функцій МВС до МДБ і створення у складі останнього нових структурних підрозділів. Підвищення ролі органів державної безпеки у провадженні карально-репресивних заходів вимагало контролю над усіма ланками механізму, насамперед тими, які здатні самостійно проводити оперативну роботу. Розглянуто основні етапи звуження компетенції МВС УРСР протягом 1948–1950 рр., зокрема в частині виконання таких видів діяльності, як агентурно-оперативна та розшукова робота. Доведено, що перепідпорядкування важливих ланок системи органам державної безпеки значною мірою вплинуло на розуміння змісту системи внутрішніх справ, у тому понятті, яке прийнято на сьогодні. Проте, не зважаючи на втрату основних оперативних підрозділів, МВС продовжувало займати чільне місце у піраміді державних органів та державного управління, завдяки саме розгалуженій структурі управлінь та відділів господарчого призначення, які забезпечували неухильне виконання важливих урядових народногосподарських програм, переважно силами ув’язнених, військовополонених тощо. Досліджені питання функціонування органів міліції у складі системи МДБ. Розкриті позитивні та негативні аспекти вказаного періоду в історії міліції. Зокрема, доведено, що діяльність міліції в основному відповідала тим завданням, які не виходили за рамки охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю. Визначення чіткої структури і розподілу функцій дало можливість скоординувати роботу органів міліції. Зміна структурування оперативних підрозділів за лінійним принципом в цілому позитивно позначилася на ефективності їх діяльності. Проте, з іншого боку, загальна тенденція підвищення статусу і ролі органів державної безпеки негативно впливали на органи міліції. Перебування їх у складі карального механізму тоталітарної держави не могло мати позитивні наслідки. Постійний контроль з боку МДБ, його «чекістських» підрозділів, всіх напрямків діяльності міліції, агентурне супроводження кадрового складу апарату міліції, використання у проведені «чекістських» заходів тощо – все це було елементами суцільного контролю в умовах панування тоталітарної держави. В роботі розкриті основні чинники, які вплинули на зміну організаційної структури МВС у «постсталінський» період. Прагнення партійного та державного керівництва до встановлення контролю за правоохоронною системою з одного боку, та окремі спроби пом’якшення тотального впливу і репресивної політики з іншого, призвели в кінцевому результаті до створення могутнього відомства із широким колом завдань та функцій, яке охоплювало своїм впливом практично всі сфери життєдіяльності суспільства. Автором зроблений висновок, що створення в державному механізмі гіперструктур, «надвідомств» з різноманітними, різнопрофільними функціями, під проводом «силових» структур, з засекреченими структурами, тотальним контролем за особовим складом, в т.ч. із застосуванням спецметодів, є ознакою негативних тенденцій в суспільстві та державі, становить небезпеку для демократії та прав людини. Історія свідчить, що особливо небезпечним є об’єднання спецслужб (політичної поліції) та поліції загальної (міліції) в рамках одного відомства, де завжди верх беруть підрозділи держбезпеки. В умовах демократичної держави надійною гарантією проти подібних тенденцій можуть бути лише постійний і дієвий контроль за правоохоронними органами і спецслужбами з боку парламенту, інститутів громадянського суспільства, завершення їх реформування на науковій основі згідно з європейськими стандартами. The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of legal sciences on a specialty 12.00.01 “Theory and history of the state in the law; history of political and legal doctrines”. – National Academy of Internal Affairs, Kyiv, 2021. In the dissertation considered and analyzed the main stages of development and structural-organizational changes in the NKVD – MIA system, reveals a set of factors that caused numerous restructuring and branching of the NKVD – MIA in Ukraine, turning it into an element of totalitarian policy. On the example of structural-organizational development and functioning of the NKVD – MIA of the USSR in the study period was confirmed by the hypothesis that the structure of the organization is a form of expression of its functions and a factor influencing efficiency. The desire of the Soviet leadership to establish comprehensive control over the people and almost all spheres of society resulted in increasing the jurisdiction of the “power” institutions – NKVD – MIA, to its transformation into a “superstructures” with an extremely wide range of tasks and functions of security and punitive-repressive, mobilization, accounting-registration, economic nature. Revealed the characteristic features of the pre-war period of formation and development of the organizational structure of the NKVD, which testify, first of all, to the fact that, depending on the tasks assigned to it, the status of mainly state security bodies increased. Secondly, the fact that the structure of the NKVD during the first years of its existence was gradually filled with structural units whose activities were not associated with the implementation of law enforcement functions, and their inclusion in the punitive-repressive mechanism should provide total comprehensive control over all strategic (administrative, social, economic) spheres, which eventually led to the formation of a hyperstructure, with a large number of structural units and with an unprecedented amount of administrative-political and socio-economic functions. The peculiarities of the establishment of the Soviet system of domination, with all its power elements, in the annexed territories of the western regions of the Ukrainian SSR, part of Bessarabia and Northern Bukovina have been investigated. The factors that influenced the formation of the optimal organizational structure of the NKVD in wartime are outlined. It is proved that the design of the NKVD structure and the determination of its staff were influenced by numerical factors related to the objective factors of the war. In the dissertation are revealed the functions of NKVD units of the USSR during the Soviet-German war, which testified to the significant role of NKVD bodies in extreme conditions and revealed the military-organizational and law enforcement mobility of NKVD bodies, thanks to operative response to challenges and threats. The main stages of formation of the organizational structure of the NKVD of the USSR during the second half of the military confrontation are outlined. The influence of certain factors related to the opposition of the population to the Soviet government in the liberated territories on the changes in the general structure of the NKVD and its individual apparatuses is considered. In particular, the role and basic structural system transformations for counteraction to banditry were studied, as well as participation in the suppression of any resistance of the local population of western Ukraine to the restoration of Soviet power, NKVD military units, police, etc. The transformation processes in the NKVD system at the postwar stage of development are investigated in the dissertation. It is noted that the NKVD – MIA system in the post-war restoration and return to peaceful existence was given one of the first places, because along with the main task of restoring social order in the country was the restoration of total control over the population by force through subordinate structures. A set of factors that influenced the formation of the structure of the Ministry of Internal Affairs of the USSR is revealed, including the postwar increase in crime, active resistance of the population of the western regions of Ukraine to the totalitarian regime, the fight against so-called “political banditry”. The increase in the role of state security bodies was accompanied by certain steps taken by the Soviet government to strengthen their activities, which led to the transfer of some functions of the Ministry of Internal Affairs to the MSS (Ministry for State Security) and the creation of new structural units within the latter. Increasing the role of state security bodies in carrying out punitive-repressive measures required control over all parts of the mechanism, primarily those that are able to conduct operational work independently. The main stages of narrowing the competence of the MIA of the Ukrainian SSR during 1948-1950 are considered, in particular in the implementation of such activities as intelligence-operational and investigative work. It is proved that the subordination of important parts of the system to the state security bodies significantly influenced the understanding of the content of the system of internal affairs, in the concept that is accepted today. However, despite the loss of major operational units, the MIA continued to occupy a prominent place in the pyramid of state bodies and public administration, thanks to the extensive structure of departments and economic units, which ensured strict implementation of important government economic programs, mainly by prisoners of criminal, prisoners of war, etc. The issues of functioning of police bodies as a part of the MSS system are investigated. The positive and negative aspects of this period in the history of the police are revealed. In particular, it was proved that the activities of the police mainly corresponded to those tasks that did not go beyond the protection of public order and the fight against crime. Defining a clear structure and division of functions made it possible to coordinate the work of the police. The change in the structuring of operational units on a linear basis has generally had a positive effect on the efficiency of their activities. However, on the other hand, the general trend of increasing the status and role of state security bodies had a negative impact on the police. Being part of the punitive mechanism of a totalitarian state could not have positive consequences. Constant control by the MSS, its “Chekist” units, all areas of police activity, intelligence support of the police, the use of “Chekist” measures, etc. – all these were elements of continuous control under the rule of a totalitarian state. The dissertation reveals the main factors that influenced the change in the organizational structure of the MIA in the “post-Stalin” period. The desire of the party and state leadership to establish control over the law enforcement system on the one hand, and some attempts to mitigate total influence and repressive policies on the other, eventually led to the creation of a powerful agency with a wide range of tasks and functions, which covered with its influence almost all spheres of society. The author concludes that the creation in the state mechanism of hyperstructures, “superstructures” with various, diverse functions, under the leadership of “power” structures, with classified structures, total control over personnel, including with the use of special methods, is a sign of negative trends in society and the state, is a danger to democracy and human rights. History testifies that it is especially dangerous to combine special services (political police) and general police (police) within one department, where state security units always prevail. In a democracy, there can only be a reliable guarantee against such tendencies constant and effective control over law enforcement agencies and special services by parliament, civil society institutions, completion of their reform on a scientific basis in accordance with European standards.
Організаційно-правові засади забезпечення законності в діяльності органів міліції УСРР (УРСР) (1919 рік – перша половина 1941 року).
(2016-04-27) Павловська, Ірина Вікторівна
Охорона культурної спадщини в Україні: історико- й теоретико-правове дослідження. Protection of cultural heritage in Ukraine: historical and theoretical legal research.
(2021-03) Мазур, Тамара Вікторівна; Mazur, Tamara
У дисертації обґрунтовано методологічні засади роботи, розкрито еволюцію та сучасне розуміння основних термінів і понять, проаналізовано джерельну базу дослідження й подано її авторську класифікацію. Виокремлено основні напрями наукових досліджень правової охорони культурної спадщини в Україні та за кордоном. Встановлено, що в цілому законодавство України у сфері охорони культурної спадщини відповідає основним міжнародним нормам, однак потребує подальшого удосконалення. Наведені авторські пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства. Окремі пропозиції сформульовані щодо ухвалення підзаконних актів. The methodological principles of the work are substantiated, the evolution and contemporary understanding of the basic terms and concepts are revealed, the sourcies of the research are analyzed and their author's classification is given. The main directions of scientific research of cultural heritage legal protection in Ukraine and abroad are singled out. Analysis of the legislative provision for the protection of cultural heritage in Ukraine during the years of independence made it possible to distinguish three main stages: 1) 1990 – 1999; 2) 2000 – 2010; 3) 2011 – 2020. Analysis of legal acts of the UN, UNESCO, Council of Europe gave grounds to assert the high level of their implementation in the national legislation of Ukraine both by ratification and taking into account their main provisions in special laws of Ukraine: "On Culture", "On Cultural Heritage", "On Protection of Archaeological Heritage", "On the export, import and return of cultural property", etc. In addition, the Criminal Code of Ukraine and the Code of Administrative Offenses of Ukraine have been amended to bring their norms in line with international ones in terms of liability for violations of monument protection legislation. Additional arguments are given on the need to improve national legislation in accordance with international norms and standards. It is proposed to adopt amendments to the Law of Ukraine "On Protection of Cultural Heritage" to bring a number of basic terms and concepts in line with the UNESCO Convention Concerning the Protection of World Cultural and Natural Heritage of 1972, as well as the protection of cultural heritage sites included in the UNESCO World Heritage List. Due to the need to protect cultural heritage in the annexed Autonomous Republic of Crimea and the zone of armed conflict in Donbass, it is necessary to ratify the Council of Europe Convention on Offenses Related to Cultural Property of 2017. Given the specifics of intangible cultural heritage, it is proposed to adopt laws to bring national legislation in accordance with the norms of the UNESCO Convention for the Safeguarding of the Intangible Cultural Heritage of 2003. A number of legislative acts should also be amended in order to make institutional changes and state policy of cultural heritage protection reform. It is substantiated that the borrowing of foreign experience of cultural heritage legal protection should take into account the peculiarities of the national legal system. Among European countries, the experience of France, Italy and Poland is highlighted and can be useful for Ukraine: 1) adoption of a set of legislative changes aimed at intensifying the institution of patronage; 2) adoption by the parliament of program laws on the protection of cultural heritage for a period of five years with the publication of an annual report on their implementation; 3) compulsory alienation of the monument from the owner, that does not comply with the monument protection legislation; 4) transfer of management of cultural heritage sites to specialized companies; 5) introduction of state support for activists of monument protection organizations – from providing discounts on visits to museums, galleries, etc. to tax benefits; 6) creation of cultural parks for protection of the cultural landscape and preservation of landscape territories with immovable monuments, typical for the local tradition of construction and settlement. It is established that in general the legislation of Ukraine in the field of cultural heritage protection meets the basic international norms, but needs further improvement. It is proposed to codify the relevant legislation in the future, adopting the Code of Cultural Heritage of Ukraine. The Verkhovna Rada of Ukraine also considered it expedient to develop and approve the National Program for the Protection of Cultural Heritage, to amend the laws of Ukraine: "On Protection of Cultural Heritage", "On Regulation of Urban Development", "On Architectural Activity", "On Basic Principles of State Supervision in the field of economic activity", to the Tax and Criminal Codes of Ukraine and the Code of Ukraine on Administrative Offenses. Some proposals are formulated for the adoption of sublegal regulation.
Поняття державної політики: теоретико-правове дослідження. Notion of state policy: theoretical and legal research.
(2018) Коршунова, Наталія Вікторівна; Korshunova, N.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-правових аспектів поняття державної політики. Розроблено теоретичну конструкцію поняття «державна політика» з огляду на генезу наукових уявлень, досвід наукового осмислення цього поняття в контексті різних соціально-гуманітарних наук, зокрема юридичних. Державна політика є предметом регулювання міжнародного та європейського права, а імплементація відповідних міжнародних і європейських стандартів є важливим фактором практичної реалізації європейського вектору державної політики України. Обрання такого предмета наукового пошуку зумовлено вагомим значенням державної політики в системі організації суспільного життя, а також важливістю поставлених перед юридичною спільнотою завдань щодо розбудови державно-правових інститутів, забезпечення стабільності соціального життя та гармонійного розвитку суспільства.The thesis focuses on the research of theoretical law aspects of the notion of state policy. A theoretical framework of the «state policy» concept is developed with regard of genesis of the relevant scientific beliefs and the experience of scientific interpretation of this notion either in social humanitarian sciences or law studies. State policy is subject to regulation in the international and European law, while implementation of the appropriate international and European standards appears an important factor of the practical implementation of the European vector in the Ukrainian politics. Cognitive interest to this subject of scientific research is explained via the role performed by state policy in the organization of the society life system alongside with the importance of the objectives the legal community has for developing of state and legal institutes, providing for the stability of social life and harmonic evolution of society.
Порівняльно-правова характеристика центральних органів виконавчої влади у сфері юстиції: європейська традиція та вітчизняна практика. Сomparative analysis of central executive justice departments: European tradition and Ukrainian practice.
(2017-03-22) Кобацька, Христина Ігорівна
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних та правових засад порівняльно-правової характеристики центральних органів виконавчої влади у сфері юстиції. Обґрунтовано історичні та методологічні засади дослідження органів юстиції. Здійснено комплексне дослідження місця та значення органів юстиції в правових системах сучасних країн Європи, їх ролі в сучасних процесах державотворення, реалізації правосуддя та справедливості в контексті європейської правової традиції. Розглянуто особливості організаційно-функціональної структури міністерств юстиції європейських країн. Доведено, що відмінності у функціональному аспекті зумовлюють специфіку внутрішньої організації, на підставі чого запропоновано відповідну типологізацію. Охарактеризовано сучасний стан функціонування Міністерства юстиції України. На підставі аналізу європейського досвіду визначено перспективи удосконалення його організаційної структури та діяльності. Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических и правовых основ сравнительно-правовой характеристики центральных органов исполнительной власти в сфере юстиции. В диссертации обосновывается, что роль Министерства юстиции в процессе проведения современной правовой реформы и обеспечения верховенства права можно охарактеризовать посредством определения сфер его воздействия и анализа полномочий в осуществлении правовых процессов. Определено, что Министерство юстиции является одним из ведущих органов государственной власти, который посредством правовых и организационных форм управленческой деятельности реализует свои полномочия в таких сферах, как обеспечение конституционного строя, осуществление правосудия, средства массовой информации, юридическое образование, законодательная деятельность, международные отношения. Министерство юстиции рассматривается также как один из важных органов власти в осуществлении конституционно-правовой реформы, в связи с чем акцентируется его роль как инициатора проводимых трансформаций, как эксперта и одновременно субъекта реализации. Обоснованы исторические и методологические начала исследования генезиса, институционализации, функций, организационной структуры и перспектив развития Министерства юстиции Украины. Охарактеризованы место и роль центральных органов исполнительной власти в сфере юстиции, в связи с чем использована теория полномочий как методологический прием для изучения его отдельных элементов: прав и обязанностей, правосубъектности, основных принципов и гарантй его деятельности. В контексте европейской правовой традиции исследованы проблемы функционирования органов юстиции в правовых системах современных стран Европы, их значение и роль в современных государственных процессах, а также в области осуществления правосудия и справедливости. Охарактеризованы особенности организационно-функциональной структуры министерств юстиции европейских стран. Доказано, что специфика внутренней организации обусловлена различиями в функциональной нагрузке, на основании чего предложена соответствующая типологизация. The thesis is devoted to the complex research of theoretical and legal framework for the execution of comparative legal characteristics of the central bodies of executive power in the sphere of justice. Historical and methodological frameworks of the research of justice authorities were proved. Current issues of justice departments’ functional arrangement in European legal systems, its meaning and role in modern state-forming processes, administration of fair justice in the context of European legal tradition are analyzed. Peculiarities of European justice departments’ functional structure are characterized. Functional distinctions are proved to define the format of internal structure and relevant typology is proposed. Current state of the Ministry of Justice of Ukraine functioning is described. Based on the results of European practiсe analysis key perspectives of its organizational structure and activity improvement are defined.
Порівняльно-правова характеристика центральних органів виконавчої влади у сфері юстиції: європейська традиція та вітчизняна практика.Сomparative analysis of central executive justice departments: European tradition and Ukrainian practice
(2017) Кобацька, Христина Ігорівна; Kobatska, K.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних та правових засад порівняльно-правової характеристики центральних органів виконавчої влади у сфері юстиції. Обґрунтовано історичні та методологічні засади дослідження органів юстиції. Здійснено комплексне дослідження місця та значення органів юстиції в правових системах сучасних країн Європи, їх ролі в сучасних процесах державотворення, реалізації правосуддя та праведливості в контексті європейської правової традиції. Розглянуто особливості організаційно-функціональної структури міністерств юстиції європейських країн. Доведено, що відмінності у функціональному аспекті зумовлюють специфіку внутрішньої організації, на підставі чого запропоновано відповідну типологізацію.В диссертации обосновывается, что роль Министерства юстиции в процессе проведения современной правовой реформы и обеспечения верховенства права можно охарактеризовать посредством определения сфер его воздействия и анализа полномочий в осуществлении правовых процессов. Определено, что Министерство юстиции является одним из ведущих органов государственной власти, который посредством правовых и организационных форм управленческой деятельности реализует свои полномочия в таких сферах, как обеспечение конституционного строя, осуществление правосудия, средства массовой информации, юридическое образование, законодательная деятельность, международные отношения. Министерство юстиции рассматривается также как один из важных органов власти в осуществлении конституционно-правовой реформы, в связи с чем акцентируется его роль как инициатора проводимых трансформаций, как эксперта и одновременно субъекта реализации.The thesis is devoted to the complex research of theoretical and legal framework for the execution of comparative legal characteristics of the central bodies of executive power in the sphere of justice. Historical and methodological frameworks of the research of justice authorities were proved. Current issues of justice departments’ functional arrangement in European legal systems, its meaning and role in modern state-forming processes, administration of fair justice in the context of European legal tradition are analyzed. Peculiarities of European justice departments’ functional structure are characterized. Functional distinctions are proved to define the format of internal structure and relevant typology is proposed. Current state of the Ministry of Justice of Ukraine functioning is described. Based on the results of European practiсe analysis key perspectives of its organizational structure and activity improvement are defined.
Правова експертиза нормативно-правових актів в Україні.Law expertise of legal acts in Ukraine.
(2017-06-29) Рибікова, Ганна Володимирівна; Rybikova, A.
У дисертації розроблено теоретичні положення правової експертизи нормативно-правових актів з урахуванням останніх наукових досліджень у сфері правового моніторингу правотворчості та правореалізації, а також сформульовано на цій основі рекомендації щодо теоретичного, практичного та нормативно-правового забезпечення такої експертизи. Автором проаналізовано поняття, теоретична конструкція, функції та принципи правової експертизи нормативно-правових актів. Досліджується генезис наукової розробки правової експертизи нормативно-правових актів; методологія дослідження правової експертизи нормативно-правових актів в Україні. У роботі уточнено предмет, об’єкт, мету та завдання правової експертизи нормативно-правових актів, класифікацію видів правової експертизи нормативно-правових актів. Вдосконалено підхід до визначення стадій правової експертизи нормативно-правових актів. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду організації та проведення правової експертизи нормативно-правових актів, на підставі якого виділені найбільш перспективні підходи, які дозволять наблизити стан правової експертизи нормативних правових актів до світових стандартів.В диссертации разработаны теоретические положения правовой экспертизы нормативных правовых актов с учетом последних научных исследований в сфере правового мониторинга правотворчества и правореализации, а также сформулированы на этой основе рекомендации по теоретическому, практическому и нормативно-правовому обеспечению такой экспертизы. Автором проанализированы понятие, теоретическая конструкция, функции и принципы правовой экспертизы нормативных правовых актов. Автор исследует генезис научной разработки правовой экспертизы нормативно-правовых актов; методологию исследования правовой экспертизы нормативно-правовых актов в Украине. В работе уточнены предмет, объект, цели и задачи правовой экспертизы нормативно-правовых актов, классификация видов правовой экспертизы нормативно-правовых актов. Осуществлен анализ зарубежного опыта организации и проведения правовой экспертизы нормативных правовых актов, на основании которого выделены наиболее перспективные подходы, которые позволят приблизить состояние правовой экспертизы нормативных правовых актов к мировым стандартам.The institute of law expertise of legal acts in the dissertation is based on the latest research in the field of lawmaking and legal monitoring and formulated on this basis guidelines for the theoretical, practical and legal support of such examination. The author's approach to the definitions «law expertise of legal acts», «subjects of law expertise of legal acts» has been developed. The author analyzed the concept, theoretical structure, functions and principles of the law expertise of legal acts. The author examined the genesis of the scientific development of the law expertise of legal acts. It was found that the literature on the establishment of law and its registration document, refers to the rules and requirements as to the form and on the content of the document, which later become the basis for determining the legal criteria of quality inspection of legal acts during the law expertise. Thus, the emergence of the theory of the law expertise of legal acts, are prerequisites for its occurrence, including the realization of the idea to improve the system of law. The author analyzed the scientific sources for the criterion for determining the place and role of the law expertise of legal acts and singled out five approaches.
Правовий моніторинг: теоретичні та прикладні засади. Legal monitoring: theoretical and practical principles.
(2018-06-27) Онищук, Ігор; Onyshchuk, I.
Наукову працю присвячено комплексному дослідженню правового моніторингу – інноваційного прагматичного методу отримання знання про якість та ефективність НПА; самостійного, спеціального виду правового контролю, що поєднує інформаційний (демонстраційний), аналітичний, інтерпретаційний, експертний, прогностичний, системний супровід правотворчості й правозастосування. Розкрито організаційну, управлінську, інституційну, функціональну та інструментальну складову сутності правового моніторингу. Scientific work is devoted to the complex analysis of theoretical and practical fundamentals of legal monitoring. Revealed regularities of implementation of the analytical functions of the legal monitoring. A theoretical and legal model of the implementation system of this institute is developed. In the dissertation the scientific positions and the obtained results are developed, which collectively solve the actual scientific problem concerning the disclosure of theoretical and practical principles of legal monitoring and development of recommendations for its improvement.Научная работа посвящена комплексному исследованию правового мониторинга – инновационного прагматического метода получения знания о качестве и эффективности НПА; самостоятельного, специального вида правового контроля, сочетающего информационное (демонстрационное), аналитическое, интерпретационное, экспертное, прогностическое, систематическое сопровождение правотворчества и правоприменения. Раскрыто организационную, управленческую, институциональную, функциональную и инструментальную составляющую сущности правового мониторинга.
Правовий режим державної території (теоретико-правове дослідження). Legal Regime of the State Territory (theoretical and legal research).
(2019-11) Паламарчук, Вікторія Андріївна; Palamarchuk, Viktoriia A.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2019. У роботі досліджені характеристики правового режиму державної території, його поняття, критерії класифікації та види, визначено правовий режим територіальних кордонів, правовий режим зміни державної території, а також особливості правового режиму окремих складових державної території. Встановлено та досліджено міжнародні та європейські стандарти правового режиму державних територій, здійснено їх аналіз та окреслено актуальні проблеми. Визначено гарантії забезпечення реалізації правового режиму території України. Запропоновано їх класифікацію та способи усунення прогалин у правовій регламентації використання та застосування останніх. Визначено шляхи удосконалення правового режиму території України. Запропоновано способи усунення прогалин у праві та внесення змін до вітчизняного законодавства з метою унеможливлення втрати державної території та зміни існуючого на ній правового режиму в наслідок протиправних дій. Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических и правовых основ правового режима государственной территории. Разработано авторское определение понятия «правовой режим государственной территории», учитывая существующие научные представления, опыт научного осмысления исследуемой проблематике. The work describes the characteristics of the legal regime of the state territory, it᾿s concept, criteria of classification and types, the legal regime of territorial boundaries, the legal regime of change of the state territory, as well as the features of the legal regime of certain components of the state territory. The international and European standards of the legal regime of the state territories have been established and investigated, their analysis and their actual problems are outlined. The guarantees of ensuring the realization of the legal regime of the territory of Ukraine are determined. The proposed classification and methods of eliminating gaps in the legal regulation of the use and use of the latter. The ways of improvement of the legal regime of the territory of Ukraine are determined. The ways of eliminating gaps in the law and making changes to domestic legislation are proposed, in order to prevent the loss of state territory and the change of the existing legal regime on it as a result of unlawful actions.

Browse

Browsing 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень by Title

Results Per Page

Sort Options