Т.13, №1/2023
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Т.13, №1/2023 by Title
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Historical origin and current state of research gender equality in law enforcement bodies of Ukraine. Історичні витоки та сучасний стан досліджень гендерної рівності в правоохоронних органах України(2023) Komircha, Yana; Комірча, ЯнаReforming the security sector is aimed at its transformation with the aim of increasing accountability, efficiency, humanism, the rule of law, and establishing gender equality in the structural divisions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. One of the structural units of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is the National Police. Gender parity in the National Police is a guarantee of ensuring the implementation of the reform and compliance with global trends in the state's development. The purpose of the article is to conduct a theoretical analysis of scientific research on the issue of gender equality in law enforcement agencies of independent Ukraine from 1991 to the present. The methodological basis of the research was the fundamental principles of equal rights and opportunities for men and women in society. The research used methods of scientific research (cognition): theoretical research methods (descent from abstract to concrete, transition from concrete to abstract), empirical research methods (comparison), complex research methods (abstraction, analysis and synthesis, induction and deduction), which contributed to the achievement of the research goal. The stages of scientific research on gender equality in law enforcement agencies of Ukraine are identified and substantiated: the first stage (1991 – October 2004); the second stage (October 2004 – November 2015); the third stage (November 2015 to the present).It was determined that scientific research on the issue of gender equality in the law enforcement agencies of independent Ukraine concerned the legal regulation of the work of female law enforcement officers and their social and legal protection, gender- colored styles of behavior of employees of law enforcement agencies, their psychophysiological differences and gender equality, psychological conditions for ensuring gender equality equality in the activities of law enforcement agencies, features of the development of gender relations in the interpersonal communication of law enforcement officers. Three groups of problematic issues arising in the work of a female law enforcement officer serving in the National Police of Ukraine are singled out and described in detail. The practical value of the conducted research lies in the conducted thorough analysis of the conducted scientific studies regarding the issue of gender equality in the law enforcement agencies of independent Ukraine and the identification of unresolved issues.Item Human freedom in the legal dimension. Свобода людини в правовому вимірі(2023) Tymoshenko, Vira; Тимошенко, Віра Іванівна; Bondar, Serhii; Бондар, Сергій Володимирович; Ivanchuk, Nataliіa; Іванчук, Наталія ВіталіївнаIn this article, the authors examine the freedom of a person as a subject of law, comparing it with the freedom of an individual, which is regulated by moral imperatives. They analyze the various components of the personality structure – volitional, rational and valuable. The relationship between the concepts of “freedom” and “right” is highlighted, the connection between legal responsibility and freedom is traced. The role of individual legal awareness in ensuring human freedom is determined. The relevance of the article is determined by the need to justify ways of ensuring freedom in the state, creating mechanisms for overcoming contradictions between freedom and necessity, freedom and equality. For this, it is necessary to examine freedom from the point of view of law. The purpose of the study is to clarify the status of freedom as a legal category, to specify its essence, place and meaning in legal science, to characterize the current trends in the development of this phenomenon. The methodological basis of the article consists of dialectical, phenomenological and synergistic approaches, as well as the following methods: formal-dogmatic, comparison, formal-logical, formal-legal, systemic and structural- functional. The authors of the article reached the following conclusions: individual freedom differs from human freedom, which is impossible without law, without a legislative form of its implementation. From the point of view of law, freedom is the possibility of certain human behavior legally enshrined in normative acts. The law is an effective tool that helps the individual (community, society in general) achieve a state of true freedom. Human freedom can only be realized through legal equality. Unlimited freedom turns into arbitrariness and leads to totalitarianism. Freedom presupposes the responsibility of a person for his actions. There is a close connection between freedom, law, equality, justice, legal consciousness and legal responsibility. The scientific novelty of the article is determined by the conclusions, which consist in the development of a holistic view of the place and role of human freedom in the system of legal categories and the role of law in ensuring it. У статті автори досліджують свободу людини як суб’єкта права, порівнюють її зі свободою особистості, регульовану моральними імперативами. Проаналізовано різні складові структури особистості – вольову, раціональну та ціннісну. Висвітлено співвідношення понять «свобода» та «право», простежено зв’язок юридичної відповідальності та свободи. Визначено роль індивідуальної правосвідомості в забезпеченні свободи людини. Актуальність статті зумовлена потребою в обґрунтуванні способів забезпечення свободи в державі, створення механізмів подолання розбіжностей між свободою та необхідністю, свободою й рівністю. Для цього свободу розглядають у контексті права. Метою дослідження є уточнення статусу свободи як правової категорії, конкретизація її сутності, місця та значення в юридичній науці, характеристика сучасних тенденцій розвитку вказаного феномена. Методологічну основу статті становлять діалектичний, феноменологічний і синергетичний підходи, а також методи: формально-догматичний, порівняння, формально-логічний, формально-юридичний, системний і структурно-функціональний. Автори статті дійшли таких висновків: свобода особистості відрізняється від свободи людини, яка неможлива без права, без законодавчої форми її реалізації. Свобода в контексті права є юридично закріпленою в нормативних актах можливістю певної поведінки людини. Право є дієвим інструментом, що сприяє досягненню особистістю (спільнотою, суспільством загалом) стану справжньої свободи. Свобода людини може бути реалізована лише за допомогою юридичної рівності. Необмежена свобода перетворюється на свавілля та спричиняє тоталітаризм. Свобода передбачає відповідальність людини за свої діяння. Існує тісний зв’язок свободи, права, рівності, справедливості, правової свідомості та юридичної відповідальності. Наукова новизна статті визначається висновками, що полягають у розроблені цілісного уявлення про місце та роль свободи людини в системі правових категорій і ролі права в її забезпеченні.Item National security and defense council of Ukraine: Administrative and legal status. Рада національної безпеки і оборони України: адміністративно-правовий статус(2023) Dashkovska, Anastasiia; Дашковська, АнастасіяThe relevance of the study is determined by the resistance to the armed aggression of the russian federation, specifically by the security state body – the Council of National Security and Defence of Ukraine, which, to repel the enemy and liberate the occupied territories, activated its operations under the President of Ukraine as the Supreme Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine. The purpose of this study was to investigate the characteristics of the administrative legal status of the National Security and Defence Council of Ukraine and provide proposals for improving the status, considering the martial law in Ukraine. Multi-level methods of scientific search were used, the most effective and active among which were the comparative method and methods of analysis. The author of the study summarized and confirmed the scientific originality of the subject under study, as well as outlined several gaps in the legal support of the administrative legal status of the National Security and Defence Council of Ukraine. Specifically, to establish the procedure for the work of this body, it is proposed to approve the Regulation, which currently stays relevant. The expediency of developing and approving a strategically important document in the current conditions – the concept of countering russian aggression and expansion (military and other) – is proved. The author of the study believes that the security state body of the country can initiate a strategy to protect the security of the states of the world, since Ukraine is one of the countries of the world that is currently suffering from the armed aggression of the enemy-neighbour. The practical value of this paper and the conclusions made by the author lie in particular provisions that can be used to improve the effectiveness of the state body under study, especially in conditions of martial law, namely, strengthening the state's defence capability, repelling the perfidious attack of the enemy, improving the functioning of the presidential power, as well as the executive power in general and its branches, especially in ensuring the national security of the state. Актуальність дослідження зумовлена протистоянням збройній агресії РФ, зокрема безпековим державним органом – Радою національної безпеки і оборони України, який для відсічі ворога та звільнення окупованих територій активував свою діяльність при Президентові України як головнокомандувачу Збройних сил України. Метою статті є вивчення характеристик адміністративно- правового статусу Ради національної безпеки і оборони України та надання пропозицій щодо вдосконалення статусу з огляду на дію воєнного стану в Україні. Використано різнорівневі методи наукового пошуку, найбільш результативними й активними серед яких стали порівняльний метод і методи аналізу. Автор статті узагальнив і підтвердив наукову новизну досліджуваної теми, а також окреслив низку прогалин щодо правового забезпечення адміністративно-правового статусу Ради національної безпеки і оборони України. Зокрема, для встановлення порядку роботи цього органу запропоновано затвердити Регламент, який наразі залишається актуальним. Доведено доцільність розроблення та затвердження стратегічно важливого документа в умовах сьогодення – Концепції протидії російській агресії та експансії (воєнній та іншій). Автор статті вважає, що безпековий державний орган країни може виступити ініціатором стратегії захисту безпеки держав світу, оскільки Україна є однією з країн світу, яка наразі потерпає від збройної агресії ворога-сусіда. Практична цінність цієї статті та висновків, зроблених автором, полягають у конкретних положеннях, що можуть бути використані для підвищення ефективності діяльності розглядуваного державного органу, особливо в умовах воєнного стану, а саме зміцненні обороноздатності держави, відсічі віроломного нападу ворога, удосконаленні функціонування президентської влади, а також виконавчої влади загалом і її розгалужень, особливо щодо забезпечення національної безпеки держави.Item Peculiarities of legal regulation of mine action in the country (based on modern international experience). Особливості правового регулювання протимінної діяльності країни (на прикладі сучасного міжнародного досвіду)(2023) Zatko, Jozef; Затько, Йозеф; Sakovskyi, Andrii; Саковський, Андрій; Prykhodko, Yurii; Приходько, ЮрійThe problem of demining territories is very painful and relevant for all mankind, and especially for those countries that were in a state of armed confrontation or military conflict, because all civilians and soldiers, children and adults suffer from the unauthorized explosion of an explosive object. The purpose of the article is to conduct a well-founded and meaningful research in accordance with the specified topic, namely, regarding the activities of the countries of the world regarding the effective clearance of territories from explosive objects. During the scientific research and writing of the article, comparative, terminological, system-structural, statistical, dialectical, logical special and general scientific methods of scientific knowledge were used. In particular, the results of mine countermeasures of different countries of the world were specified using a comparative method; the system-structural method determines the sequence of presentation of the material from general information to more specific information; the statistical method was used for the analysis of actual data regarding the calculations of the features of mine action in various countries of the world in relation to Ukraine. The article proposes ways to implement mine countermeasures in Ukraine, taking into account world experience and features of the state's readiness for demining. The definition of the concept of mine action has been formulated. It was established that all mine action activities must be regulated in accordance with international legal acts. An analysis of the financial costs of mine action was carried out. It has been determined that it is necessary to conduct negotiations with specialized foreign organizations that would help organize the work on cleaning the territory of the state from explosive objects. The information presented in the article should be useful for scientists and practitioners studying the problems of mine action. Проблема розмінування територій актуальна для всього людства, особливо для тих країн, які перебували в стані збройного протистояння чи військового конфлікту, адже від несанкціонованого вибуху вибухонебезпечного предмета страждають усі цивільні та військові, діти й дорослі. Метою статті є проведення ґрунтовного дослідження відповідно до зазначеної тематики, а саме щодо діяльності країн світу з приводу ефективного очищення територій від вибухонебезпечних предметів. Методологічну основу становлять порівняльний, термінологічний, системно-структурний, статистичний, діалектичний, логічний, спеціальні та загальнонаукові методи наукового пізнання. Зокрема, шляхом застосування порівняльного методу уточнено результати протимінної діяльності різних країн світу; системно- структурного методу – визначено послідовність викладення матеріалу від загальної інформації до більш конкретної; статистичний метод застосовано для проведення аналізу фактичних даних щодо розрахунків особливостей протимінної діяльності в Хорватії, Сербії, Чорногорії, Сирії, Лівії, Іраку, Афганістані, Азербайджані стосовно України. У статті запропоновано шляхи реалізації протимінної діяльності в Україні з огляду на світовий досвід й особливості готовності держави до розмінування. Сформульовано визначення поняття протимінної діяльності. Констатовано, що всі роботи з протимінної діяльності повинні бути врегульовані відповідно до міжнародних правових актів. Проведено аналіз фінансових затрат із протимінної діяльності. Визначено, що в умовах сьогодення слід вести перемовини з профільними іноземними організаціями, які б сприяли організації роботи щодо очищення території держави від вибухонебезпечних предметів. Результати дослідження мають практичне значення для науковців і практиків, що вивчають проблематику протимінної діяльностіItem Political neutrality as an indicator of professional prosecution. Політична нейтральність як індикатор професійності прокурора(2023) Voitenko, Anton; Войтенко, АнтонThe relevance of the topic is determined by the importance of the principle of political neutrality as a preventive factor in the professional activity of the prosecutor, which calls for ensuring him from the external influence of any political force and the appearance of personal illegal interests in social cataclysms). The purpose of the article – to consider the professional activity of the prosecutor through the understanding of its principles as indicative characteristics of professional skills and professionalism. To confirm this, the author chose functionalism as the main methodological approach, which gave him reasons to claim that the functions of activity determine professional skills (the profession of a prosecutor), and the principles define professionalism (level of mastery of this profession). As auxiliary methods were used: formal-logical (for an argumentative presentation of the research material), formal-dogmatic (for the analysis of current regulatory documents) and comparative-legal (for comparison of the analyzed material). The main results of the study are shown the principle of political neutrality as a requirement in the field of professional activity of civil servants not only in Ukraine, but also in the European Union, the integration with which is defined as the main vector of further development of our state. A substantive distinction is made between political neutrality and synonymously similar concepts of political impartiality and independence, apoliticality and non-partisanship. At the same time, political neutrality is shown as one of the most important criteria in the formation of requirements for professional selection, professional training, professional development and professional activities of prosecutors. The practical value of the study is a warning to prosecutors against political ignorance, which can arise from a misunderstanding of political neutrality. In order to avoid or overcome this negative aspect, a number of factors are proposed for the prosecutor to achieve professional skills, which is described through a peculiar formula: the prosecutor's professional skills can be considered the sum of political, media and informational and environmental literacy, divided by political neutrality. Актуальність теми зумовлена важливістю принципу політичної нейтральності як запобіжного чинника в професійній діяльності прокурора, що покликаний убезпечити його від зовнішнього впливу будь- якої політичної сили й особистих незаконних інтересів (особливо гостро цей аспект може виявлятися в політично нестабільних суспільствах, у разі зміни керівництва держави чи значних соціальних катаклізмів). Стаття має на меті розглянути професійну діяльність прокурора через розуміння принципу політичної нейтральності як індикаційної (показової) характеристики професіоналізму. Для підтвердження цього автор обрав функціоналізм як основний методологічний підхід, що дало підстави стверджувати, що функції діяльності визначають професійність (професію прокурора), а принципи – професіоналізм (рівень володіння цією професією). Як допоміжні методи використано формально- логічний (для аргументованого викладу дослідницького матеріалу), формально-догматичний (для аналізу чинних нормативних документів) і порівняльно-правовий (для зіставлення аналізованого матеріалу). Основні результати дослідження демонструють принцип політичної нейтральності як вимогу у сфері професійної діяльності державних службовців не лише в Україні, а й у Європейському Союзі, інтеграція з яким визначена основним вектором подальшого розвитку України. Здійснено змістове розмежування політичної нейтральності із синонімічно близькими поняттями політичної неупередженості та незалежності, аполітичності, позапартійності й департизації. Причому політичну нейтральність визнано одним з найважливіших критеріїв у формуванні вимог щодо професійного відбору, професійної підготовки, професійного становлення та професійної діяльності прокурорів. Практична цінність дослідження полягає в застереженні прокурорів від політичного невігластва, що може виникнути в разі неправильного розуміння політичної нейтральності. Для уникнення або подолання цього негативного аспекту запропоновано низку чинників досягнення прокурором професійності, що описано через своєрідну формулу: професійність прокурора можна вважати сумою політичної, медійної та інформаційно-екологічної грамотності, поділеною на політичну нейтральність.Item Prejudice on discretion in law enforcement of financial legal provisions. Преюдиція щодо дискреції в правозастосуванні норм фінансового права(2023) Barikova, Anna; Барікова, АннаImperfection of procedure for implementing prejudice during the judicial review of cases could cause instability of practice, which indicates relevance of the research topic regarding formulation of clear criteria for the mechanism of applying prejudice at one’s own discretion in the enforcement of financial provisions of law. In view of the above, the purpose of the article is to identify peculiarities of discretionary powers bias in enforcement of financial provisions of law. The basis of the methodological toolkit is general philosophical (dialectical, hermeneutic), general scientific formal (empirical in the form of observation, description and comparison; axiomatic; hypothetical-deductive; formalization; unity of historical and logical) and specific scientific methods (formal-logical; comparative-legal; system-structural), as well as the methodology of revocation and monitoring of a preliminary judgment, which allows to investigate theoretical and practical issues of discretionary powers in the enforcement of financial and legal norms in unity of their substantive component and external form of reflection. Classification of prejudice has been proposed by: level of law enforcement; legal force of prejudice; meaning of established factual circumstances that are included in the subject of proof; nature of accusation; subject. The psychological dimension of using prejudicial categories has been studied as a metacognitive activity for establishing and taking into account values of prejudice in view of accuracy of empirical generalizations, formulating judgments to identify future consequences of decision-making with prejudicial categories given in the original decision. The article outlines the mechanism for implementing legal policy regarding the use of financial prejudicial categories, which should be based primarily on the instrumental and procedural characteristics of this model of legal influence. It has been established that in the organizational and legal aspect, conditions for the entry of the national market segment into the cross-border space are formed by streamlining interaction procedures of the subjects of legal relations through appropriate forms of legal influence. The practical value of the results is that they could be used to determine the procedure for using prejudice at the supranational and national levels, in particular, in the context of applying the practice of the Court of the European Union. Недосконалість порядку реалізації преюдиції під час судового розгляду справ може спричинити нестабільність практики, що свідчить про актуальність теми дослідження щодо формулювання чітких критеріїв механізму застосування преюдиції на власний розсуд у правозастосуванні норм фінансового права. З огляду на зазначене, метою статті є виявлення особливостей упередженості дискреційних повноважень у правозастосуванні норм фінансового права. Основу методологічного інструментарію становлять загальнофілософські (діалектичний, герменевтичний), загальнонаукові формальні (емпіричний у вигляді спостереження, опису та порівняння; аксіоматичний; гіпотетико-дедуктивний; формалізація; єдність історичного та логічного) та конкретно-наукові методи (формально-логічний; порівняльно-правовий; системно-структурний), а також методологія відкликання та моніторингу попереднього судження, що дає можливість дослідити теоретичні та практичні питання дискреційних повноважень у правозастосуванні фінансово-правових норм у єдності їх змістової складової та зовнішньої форми відображення. Запропоновано класифікацію преюдиції: за рівнем правозастосування; за юридичною силою преюдиції; за значенням установлених фактичних обставин, що входять до предмета доказування; за характером обвинувачення; за предметом. Досліджено психологічний вимір використання преюдиційних категорій як метакогнітивну діяльність для встановлення та врахування цінностей упереджень з огляду на точність емпіричних узагальнень, формулювання суджень для виявлення майбутніх наслідків прийняття рішень з преюдиційними категоріями, наведеними в первісному рішенні. У статті окреслено механізм реалізації правової політики щодо використання фінансових преюдиційних категорій, який має ґрунтуватися насамперед на інструментально- процесуальних характеристиках такої моделі правового впливу. Встановлено, що в організаційно- правовому аспекті умови для входження національного сегмента ринку в транскордонний простір формуються шляхом упорядкування процедур взаємодії суб’єктів правовідносин через відповідні форми правового впливу. Практична цінність результатів полягає в тому, що їх може бути використано для визначення порядку використання преюдиції на наднаціональному та національному рівнях, зокрема в контексті застосування практики Суду Європейського СоюзуItem Strategic communications as a component of state information security. Стратегічні комунікації як складова інформаційної безпеки держави(2023) Antipova, Olha; Антіпова, ОльгаThe formation of the information society at the current stage is defined by an active process of information exchange and communicative interaction at various levels - interpersonal, between social groups, strata, and countries. In addition to constructive characteristics, the specified process is characterized by a number of risks that face the information security of states and are aimed at violating human rights and freedoms, undermining established democratic traditions and authority on the geopolitical map of the world. This testifies to the relevance of the study of strategic communications as a guarantee of the reliability of the security sector. In view of the above, the purpose of the article is to study the features of communicative interaction at the strategic level in the context of information security of the state. The basis of the methodological toolkit was dialectical and sociocultural methods, as well as systemic, informational and functional approaches, thanks to which it was possible to present strategic communications as a living and open system, the elements of which interact with each other and depend on the cultural and historical conditions of society. The key threats facing information security in the context of communicative interaction at the strategic level are the use of aggressive rhetoric, the production of false information flows, the spread of fake content, myth-making and attempts to rewrite history. The essence of russian information campaigns, which are carried out by means of disinformation, and the experience of the EU and Baltic countries in countering them are considered. Ukrainian realities have proven the rationality of building strategic communications on the basis of public trust in the subjects of information production, given that, in addition to representatives of the diplomatic corps and representatives of the security sector, active participants in this process should be experts from among scientists and civil society in general. The practical value of the results is that they can be used to determine ways to build a national system of strategic communications and create an institution to coordinate this activity at the interagency level. Становлення інформаційного суспільства на сучасному етапі означене активним процесом інфообміну та комунікативної взаємодії на різних рівнях – на міжособистісному, між соціальними групами, верствами, країнами. Крім конструктивних характеристик, цей процес означений низкою ризиків, які постають перед інформаційною безпекою держав та спрямовані на порушення прав і свобод людини, підривання усталених демократичних традицій та авторитету на геополітичній мапі світу. Це засвідчує актуальність дослідження стратегічних комунікацій як запоруки надійності безпекового сектору. З огляду на зазначене, метою статті є вивчення особливостей комунікативної взаємодії на стратегічному рівні в контексті інформаційної безпеки держави. Основу методологічного інструментарію становили діалектичний і соціокультурний методи, а також системний, інформаційний та функціональний підходи, завдяки яким стратегічні комунікації вдалося представити як живу та відкриту систему, елементи якої взаємодіють між собою та залежать від культурно-історичних умов соціуму. Ключовими загрозами, які постають перед інформаційною безпекою в контексті комунікативної взаємодії на стратегічному рівні, є використання агресивної риторики, продукування потоків неправдивої інформації, поширення фейкового контенту, міфотворчість і намагання переписати історію. Розглянуто сутність російських інформаційних кампаній, які проводяться засобами дезінформації, та досвід країн ЄС та Балтії щодо протидії їм. Українські реалії засвідчили раціональність побудови стратегічних комунікацій на основі довіри суспільства до суб’єктів продукування інформації, з огляду на що, крім представників дипломатичного корпусу та представників сектору безпеки, активними учасниками цього процесу мають бути експерти з числа науковців та громадянське суспільство загалом. Практична цінність результатів полягає в тому, що їх може бути використано для визначення шляхів побудови національної системи стратегічних комунікацій та створення інституції з координації цієї діяльності на міжвідомчому рівні.Item Кriminal offences related to domestic violence: Structure of the investigation methodology. Кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством: структура методики розслідування(2023) Komarynska, Yuliia; Комаринська, Юлія; Poliаn, Pavel; Полян, ПавлоViolence by family members is not only systematic in nature, but also characterized by an increase in their intensity, growth in aggression, and the feeling of impunity and the inability of the victim to resist, leads to serious criminal consequences. Even after detection of criminal offenses leading to maiming or death of a person, it is not always possible to identify their connection with domestic violence. Such a situation can be avoided by following a defined, scientifically based structure of actions. Therefore, today there is a need to develop algorithms for investigator actions during the investigation of criminal offenses that are the consequences of domestic violence. That is why in the article the author sets the goal of determining mutually dependent elements of the process of investigation of criminal offenses. To achieve the specified goal, the methods of analysis, synthesis and questionnaires, the decomposition method, and the special legal method were used. As a result, such work made it possible to justify the feasibility of dividing the investigation methodology into nine mandatory structural elements. The fullness of such elements depends on the investigative situation, on the specific type of criminal offense committed, the form of implementation of criminal plans, the identity of the offender (either a person who commits systematic domestic violence or a person who is a victim of such violence or a witness to it), the presence or absence previous experience of illegal behavior of the offender, place of commission of the criminal offense (rural area or environment of a big city).The article substantiates the need to include in the structure of the methodology such structural elements as “interaction with state and public bodies, institutions and organizations on the prevention and counteraction of domestic violence and gender-based violence” and “preventive activity of the investigator in criminal proceedings related to domestic violence” violence”. It is also determined that the effectiveness of the methodology is determined by the interdependence of the investigative (search) actions, compliance with the stages of the investigation and the timeliness of the involvement of relevant specialists in it. Such elements, subject to the correct sequence and combination, form the methodology of investigation of the specified category of criminal offenses. The practical value of the work lies in the formation of an effective program, the planning of the investigator’s actions not only with the aim of establishing the circumstances of the event, but also establishing a cause-and- effect relationship between domestic violence and other criminal offenses. Насильство з боку членів родини має не лише систематичний характер, а й характеризується збільшенням інтенсивності, зростанням агресії, а відчуття безкарності й неможливість жертви чинити опір спричиняють тяжкі кримінальні наслідки. Навіть після виявлення кримінальних правопорушень, які спричиняють каліцтва або смерть людини, виявити їхній зв’язок із домашнім насильством не завжди є можливим. Уникнути такої ситуації можна дотримуючись визначеної, науково обґрунтованої структури дій. Тому в умовах сьогодення існує потреба в розробленні алгоритмів дій слідчого під час розслідування кримінальних правопорушень, які є наслідками вчинення домашнього насильства. Саме тому автор статті поставив за мету визначити взаємообумовлені елементи процесу розслідування кримінальних правопорушень. Для досягнення зазначеної мети було використано методи аналізу, синтезу та анкетування, метод декомпозиції, спеціально-юридичний метод. У результаті така робота дозволила обґрунтувати доцільність розподілу на дев’ять обов’язкових структурних елементів методику розслідування. Наповненість таких елементів залежить від слідчої ситуації, конкретного виду вчиненого кримінального правопорушення, форми реалізації злочинних задумів, особи правопорушника (будь-то особа, яка чинить систематичне домашнє насильство, або особа, яка є потерпілою від такого насильства, або його свідком), наявність або відсутність попереднього досвіду протиправної поведінки правопорушника, місця вчинення кримінального правопорушення (сільська місцевість або середовище великого міста). У статті обґрунтовано необхідність включення до структури методики таких структурних елементів: «взаємодія з державними та громадськими органами, установами та організаціями з питань запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі» та «профілактична діяльність слідчого в кримінальних провадженнях, пов’язаних із домашнім насильством». Також визначено, що ефективність методики обумовлена взаємозалежністю проведення слідчих (розшукових) дій, дотриманням етапності розслідування та своєчасністю залучення до нього відповідних спеціалістів. Такі елементи, за умови правильної послідовності, об’єднання утворюють методику розслідування зазначеної категорії кримінальних правопорушень. Практична цінність роботи полягає у формуванні дієвої програми, плановості дій слідчого не лише з метою встановлення обставин події, а й встановлення причиново наслідкового зв’язку між домашнім насильством та іншим кримінальним правопорушенням.