#1(34)

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/32796

Browse

Browsing #1(34) by Title

Now showing 1 - 18 of 18
  • Thumbnail Image
    Item
    Взаємодія під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами в умовах воєнного стану: організаційно-тактичний та психологічний аспекти. Interaction during the Investigation of Criminal Offenses Committed by Organized Criminal Groups under The Conditions of Martial Law: OrganizationalTactical and Psychological Aspects
    (2024) СИНОВЕРСЬКИЙ Андрій; SYNOVERSKYI Andrii; СКРИНИК Мирослава; SKRYNYK Myroslava
    Метою статті є вивчення організаційно-тактичних та психологічних особливостей взаємодії під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами в умовах воєнного стану. Емпіричну базу дослідження становили результати анкетування слідчих органів досудового розслідування. Висвітлено питання організації взаємодії під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами в умовах воєнного стану, через дослідження його правових, організаційно-управлінських, тактикокриміналістичних і психологічних аспектів. Проаналізовано декілька груп нормативно-правових джерел, що становлять правову основу взаємодії в контексті розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняють організовані злочинні групи в умовах воєнного стану. Констатовано необхідність удосконалення чинного законодавства в частині нормативного визначення поняття «взаємодія». З’ясовано, що основними формами взаємодії слідчого з іншими правоохоронними органами є процесуальні (формальні), регламентовані кримінальним процесуальним законом, і непроцесуальні (неформальні). Виокремлено основні проблеми, які виникають між слідчим та оперативними працівниками під час взаємодії в процесі розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняють організовані злочинні групи в умовах воєнного стану, а також запропоновано шляхи їх подолання. Здійснено класифікацію інших суб’єктів, з якими слідчий організовує взаємодію під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами в умовах воєнного стану. Виокремлено психологічні прийоми організації взаємодії в процесі розслідуванні зазначених кримінальних правопорушень, серед яких: встановлення довіри між слідчим і суб’єктами, яких він залучає; ефективне спілкування (уміння слухати, ставити запитання, виявляти емпатію та використовувати відповідний тон спілкування); гнучкість й адаптивність у взаємодії з різними суб’єктами; робота над конфліктами (слідчий повинен уживати заходів для запобігання та врегулювання конфліктів, сприяти пошуку компромісних рішень. The article examines the issue of cooperation during the investigation of criminal offenses committed by organized criminal groups under martial law, in particular its organizational, tactical and psychological aspects. The purpose of the article is to study the organizational, tactical and psychological features of interaction during the investigation of criminal offenses committed by organized criminal groups under martial law. The empirical basis of the research was the results of the questionnaire of the investigative bodies of the pre-trial investigation. The content of the coverage of the issue of the organization of interaction during the investigation of criminal offenses committed by organized criminal groups in the conditions of martial law has been formed, through the coverage of its legal, organizationalmanagement, tactical-forensic and psychological aspects. Several groups of regulatory and legal sources, which make up the legal basis of interaction in the context of the investigation of criminal offenses committed by organized criminal groups under martial law, are analyzed. It was established that the current legislation needs to be improved in terms of the normative definition of the concept of "interaction". It was determined that the main forms of interaction of the investigator with other law enforcement agencies are procedural (formal) regulated by the criminal procedural law and non-procedural (informal) forms. The main problems that arise between the investigator and operatives during the interaction during the investigation of criminal offenses committed by organized criminal groups under martial law are highlighted, and ways to solve them are proposed. The classification of other subjects with whom the investigator organizes interaction during the investigation of criminal offenses committed by organized criminal groups under martial law has been carried out. Psychological methods of organizing interaction during the investigation of such criminal offenses are singled out, including: establishing trust between the investigator and the subjects he involves; effective communication (the ability to listen, ask questions, show empathy and use the appropriate tone of communication); Flexibility and adaptability in interaction with various subjects; work on conflicts (the investigator must take measures to prevent and resolve conflicts, promote the search for compromise solutions.
  • Thumbnail Image
    Item
    Криміналістичні та психологічні особливості особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, пов’язані з підробкою документів. Forensic and Psychological Features of a Person who Commits Criminal Offenses in the Field of Economic Activity Related to Forgery of Documents
    (2024) ГАГАЧ Віталій; HAHACH Vitalii
    У науковій статті розглянуто криміналістичні та психологічні особливості особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, пов’язані з підробкою документів. Визначальним елементом криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, пов’язаних із підробленням документів, є особа, яка вчиняє такі кримінальні правопорушення, відомості про яку відображають особливості способу й механізму вчинення кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності. Мета статті – здійснити характеристику особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, пов’язані з підробкою документів у контексті криміналістичної та психологічної характеристики. У процесі дослідження використано як загальнонаукові, так і спеціально-правові методи: порівняльноправовий, системно-структурний та метод системного аналізу. З’ясовано, що типові особливості криміналістичної та психологічної характеристики такої особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, пов’язані з підробкою документів, слід виокремлювати на основі класифікації таких кримінальних правопорушень, зокрема з огляду на спосіб підробки документа, тип документа, сферу господарської діяльності, у якій особа вчиняє протиправні дії. Виокремлено категорії осіб, які вчиняють такі кримінальні правопорушення, на основі типу документа, який є предметом виготовлення або модифікації. Сформовано типовий портрет особи злочинця (правопорушника), що вчиняє кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, пов’язані з підробленням документів, на основі вивчення їх криміналістичних і психологічних особливостей. The scientific article examines the forensic and psychological features of a person who commits criminal offenses in the field of economic activity related to the forgery of documents. The defining element of the forensic characterization of criminal offenses in the field of economic activity related to the forgery of documents is the person who commits such criminal offenses, information about which reveals the peculiarities of the method and mechanism of committing criminal offenses in the field of economic activity. The purpose of the article is to characterize a person who commits criminal offenses in the field of economic activity related to the forgery of documents in the context of forensic and psychological characteristics. In the research process, both general scientific and special legal methods were used: comparative legal, systemic structural, and the method of systemic analysis. It was found that characterizing the typical features of the forensic and psychological characteristics of such a person who commits criminal offenses in the field of economic activity, related to the forgery of documents, should be carried out on the basis of the classification of such criminal offenses, in particular, taking into account the method of document forgery, the type of document, the field economic activity in which a person commits illegal actions. Categories of persons who commit such criminal offenses are distinguished based on the type of document that is the subject of production or modification. A typical portrait of a criminal (offender), who commits criminal offenses in the field of economic activity, related to the forgery of documents, based on the study of their forensic and psychological features, was formed.
  • Thumbnail Image
    Item
    Організаційно-методичні засади надання психологічної допомоги учасникам бойових дій. Organizational and Methodological Principles of Providing Psychological Assistance to Combatants
    (2024) РОМАНЕНКО Оксана; ROMANENKO Oksana
    Актуальність дослідження обумовлена необхідністю інтенсифікації психологічної допомоги учасникам бойових дій. Мета статті полягає у визначенні організаційно-методичних засад надання психологічної допомоги учасникам бойових дій. Методологію аналізу проблеми становить загальна теорія трансформації особистісних змін у кризових умовах, що ґрунтується як на диференціації, так і на інтеграції наявних знань у різних галузях, а також психотерапевтичні концепції впливу на особистість. Методи дослідження: аналіз та узагальнення результатів прикладних досліджень у галузі надання психологічної допомоги учасникам бойових дій. Проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід вивчення психоемоційних станів особистості під впливом психотравми в умовах воєнного стану. Визначено переваги інтегративного підходу в системі методів психологічної допомоги учасникам бойових дій. Окреслено завдання психотерапевтичного впливу на особистість учасника бойових дій, що фокусуються на трьох складових самосвідомості: саморозумінні (когнітивний аспект), самоставленні (емоційний аспект) і саморегуляції (поведінковий аспект). Обґрунтовано необхідність поєднання індивідуальних і групових форм психотерапевтичного впливу з висвітленням ролі основних факторів: універсальності проблем; психоедукації; саморозкриття; акцептації; катарсису; спонукання до альтруїзму; надання зворотного зв’язку; корективного емоційного досвіду; формування згуртованості групи. Доведено, що психологічна допомога учасникам бойових дій реалізується через широке коло загальних факторів впливу, яка призводить до певних змін в особистісному розвитку. Описано основні етапи застосування методу Френка Пьюселіка як одного з найефективніших методів психологічної допомоги учасникам бойових дій. Визначено загальну стратегію психологічної допомоги учасникам бойових дій, що полягає у відокремленні особистості від травмувальних подій шляхом перетворення досвіду в спогади, знаходження його конструктивного змісту. Представлено трактування особистісних змін як механізму міжсистемного переходу до нової ідентичності, що поєднує позитивні й негативні сторони. Практична значущість представлена визначенням форм і методів психологічної допомоги учасникам бойових дій. The relevance of the study is due to the need to intensify psychological assistance to the participants in hostilities. The purpose of this article is to define the organizational and methodological principles of providing psychological assistance to combatants. The methodology of problem analysis was formed by the general theory of transformation of personal changes in crisis conditions, which is based on both differentiation and integration of existing knowledge in various fields, as well as psychotherapeutic concepts of influence on personality. Research methods: analysis and generalization of the results of applied research in the field of providing psychological assistance to combatants. The foreign and domestic experience of studying the psycho-emotional states of the individual under the influence of psychotrauma in the conditions of martial law is analyzed. The advantages of the integrative approach in the system of methods of psychological assistance to combatants have been determined. The task of psychotherapeutic influence on the personality of a combatant participant is outlined, focusing on three components of selfawareness: self-understanding (cognitive aspect), self-attitude (emotional aspect) and self-regulation (behavioral aspect). The need for a combination of individual and group forms of psychotherapeutic influence is substantiated, highlighting the role of the main factors: the universality of problems; psychoeducation; self-disclosure; acceptance; catharsis; motivation for altruism; providing feedback; corrective emotional experience; formation of group cohesion. He main stages of the application of Frank Puselik's method as one of the most effective methods of psychological assistance to combatants are described. The general strategy of psychological assistance to combatants is defined, which consists in separating the personality from traumatic events by transforming the experience into memories, finding its constructive content. The interpretation of personal changes as a mechanism of intersystemic transition to a new identity combining positive and negative sides is presented. The practical significance is represented by the definition of forms and methods of psychological assistance to combatants.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особистісні фактори, що обумовлюють схильність до віктимної поведінки. Personal Conducting Factors Tendencies to Victim Behavior
    (2024) ЦІЛЬМАК Олена; TSILMAK Olena; ЛІСОВЕНКО Анна; LISOVENKO Anna; ПАПІНЯН Вікторія; PAPINIAN Viktoria
    У статті проаналізовано результати емпіричного дослідження особистісних факторів, які обумовлюють схильність особи до віктимної поведінки. Актуальність статті зумовлена затребуваністю досліджень, які спрямовані на вивчення передумов розвитку різних типів віктимності й особистісних факторів. За результатами кореляційного аналізу вперше встановлено, що схильність особистості до вияву певного типу віктимності підвищується за наявності таких особистісних характеристик: 1) дратівливість, невротичність, відкритість, екстраверсія – властиво для агресивного типу віктимності; 2) депресивність, відкритість – для активного типу віктимності; 3) емоційна лабільність, невротичність, підвищена спонтанна агресивність, сором’язливість, закритість, знижена реактивність, агресивність, фемінність – для ініціативного типу віктимності; 4) урівноваженість, депресивність, інтроверсія, знижена дратівливість, закритість – для пасивного типу віктимності; 5) маскулінність, знижена депресивність, спонтанна агресивність, дратівливість, сором’язливість, реактивна агресивність – для некритичного типу віктимності; 6) спонтанна агресивність, маскулінність, дратівливість, емоційна лабільність, невротичність, сором’язливість – для реалізованого типу віктимності. Встановлено психологічні портрети осіб з максимальною та мінімальною схильністю до віктимної поведінки. Зауважено, що за наявності таких психологічних характеристик, як знижені невротичність, дратівливість, депресивність й емоційна стійкість, знижується ймовірність вияву певного типу віктимності. З метою профілактики та корекції віктимної поведінки запропоновано здійснювати індивідуальну й групову психокорекцію з використанням тренінгових технологій, методів регресивної психотерапії, гештальттерапії, когнітивно-поведінкової терапії тощо. The article examines the results of an empirical study of personal factors that determine a person's propensity for victim behavior. The relevance of the article is determined by the demand for research aimed at studying the prerequisites for the development of various types of victimization and personal factors. According to the results of the correlation analysis, it was established for the first time that a person's propensity to manifest a certain type of victimization increases in the presence of such personal characteristics as: 1) irritability, neuroticism, openness, extraversion – characteristic of an aggressive type of victimization; 2) depression, openness – for an active type of victimization; 3) emotional lability, neuroticism, increased spontaneous aggressiveness, shyness, closedness, reduced reactivity, aggressiveness, femininity – for the proactive type of victimization; 4) equanimity, depression, introversion, reduced irritability, closedness – characteristic of a passive type of victimhood; 5) masculinity, reduced depression, spontaneous aggressiveness, irritability, shyness, reactive aggressiveness – for a non-critical type of victimization; 6) spontaneous aggressiveness, masculinity, irritability, emotional lability, neuroticism, shyness – for the realized type of victimhood. Psychological "portraits" of persons with maximum and minimum propensity for victim behavior have been established. It is emphasized that the probability of a certain type of victimization decreases with such psychological characteristics as: reduced neuroticism, reduced irritability, reduced depressiveness, emotional stability. For the prevention and correction of victim behavior, it is proposed to carry out individual and group psychocorrection using methods of regression psychotherapy, Gestalt therapy, cognitive-behavioral therapy, training technologies, etc.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості проведення допиту свідків і потерпілих під час розслідування порушення законів та звичаїв війни. Features of Interviewing Witnesses and Victims during the Investigation of Violations of the Laws and Customs of War
    (2024) ЖОВТЮК Олександр; ZHOVTIUK Oleksandr
    Одним із головних завдань нашої держави є відсіч збройної агресії Російської Федерації, поновлення порушених прав і свобод українських громадян, забезпечення принципу невідворотності відповідальності винних у вчиненні воєнних злочинів в Україні. За цих обставин постає необхідність досудового розслідування воєнного злочину за ст. 438 Кримінального кодексу України «Порушення законів та звичаїв війни» та проведення важливої слідчої (розшукової) дій – допиту свідків і потерпілих у кримінальному провадженні. Метою статті є дослідження тактичних і психологічних особливостей проведення допиту свідків та потерпілих під час розслідування порушення законів і звичаїв війни. З метою її досягнення виконано такі завдання: висвітлено тлумачення допиту на сучасному етапі розвитку законодавства, науки і практики; схарактеризовано розслідування порушення законів та звичаїв війни; сформовано тактичні й психологічні особливості проведення допиту свідків і потерпілих під час розслідування порушення законів та звичаїв війни. Для виконання поставлених завдань, окрім філософських методів і методів формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція), було використано спеціально-правові методи (порівняльно-правовий, системноструктурний) та метод системного аналізу. Для судового розгляду порушення законів і звичаїв війни, зокрема як для судів України, так і Міжнародного кримінального суду, основним завданням є встановлення причиново-наслідкового зв’язку між винними діями країни-агресора та наслідками, які були спричинені протиправними діяннями. З огляду на ці особливості, необхідною є ретельна робота з доказовою базою, зокрема документування та розслідування воєнних злочинів, відповідно до міжнародних стандартів, що реалізується шляхом проведення допитів свідків і потерпілих у кримінальних провадженнях за ст. 438 Кримінального кодексу України. Доведено, що тактичні та психологічні особливості проведення допиту свідків і потерпілих під час розслідування порушення законів та звичаїв війни мають враховувати індивідуальні риси допитуваних осіб. One of the main tasks of our state is to repulse the armed aggression of the Russian Federation, restore the violated rights and freedoms of Ukrainian citizens, and ensure the principle of irreversibility of responsibility for those guilty of war crimes in Ukraine. Under these circumstances, there is a need for a pre-trial investigation of a war crime under Art. 438 of the Criminal Code of Ukraine "Violation of the Laws and Customs of War" and conducting important investigative (investigative) actions – interrogation of witnesses and victims in criminal proceedings. The purpose of the article is to study the tactical and psychological features of the interrogation of witnesses and victims during the investigation of violations of the laws and customs of war. In order to achieve it, the following tasks were solved: the interpretation of interrogation at the current stage of the development of legislation, science and practice was revealed; the investigation of violation of the laws and customs of war is characterized; tactical and psychological peculiarities of the interrogation of witnesses and victims during the investigation of violations of the laws and customs of war were formed. In addition to philosophical methods and methods of formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction), special legal methods (comparative-legal-systemic-structural) and the method of systemic analysis were used to achieve the set tasks. It was established that the interrogation at the current stage is interpreted as an investigative (search) action, regulated by the Criminal Procedure Code of Ukraine; informational and cognitive process; the practical activity of the representatives of the CCP of Ukraine, aimed at ensuring the proof and achievements of criminal proceedings, which is implemented taking into account tactical and psychological features. It is emphasized that for the trial of violations of the laws and customs of war, in particular, both for the courts of Ukraine and the International Criminal Court, the main task is to establish a cause-and-effect relationship between the culpable actions of the aggressor country and the consequences that were caused by illegal actions. Taking into account these features, it is necessary to work carefully with the evidence base, in particular the documentation and investigation of war crimes, in accordance with international standards, which is implemented, including by conducting interrogations of witnesses and victims in criminal proceedings under Art. 438 of the Criminal Code of Ukraine. The criminal procedural legislation of Ukraine, in addition to the general principles, regulates the specifics of the procedure for carrying out criminal proceedings under martial law, which concerns the interrogation of witnesses and victims during the investigation of violations of the laws and customs of war. First of all, we are talking about the mandatory video recording of the interrogation of the witness, the victim, the results of which can be used both during the pre-trial investigation and the trial. Interrogation of witnesses and victims can be conducted in the mode of a video conference, and the legal mechanism specified in Art. 225 of the Criminal Procedure Code of Ukraine "Interrogation during the pre-trial investigation in the court session". Tactical and psychological features of the interrogation of witnesses and victims during the investigation of violations of the laws and customs of war should take into account their individual characteristics. Mandatory components are: preliminary study of both the event of the war crime and the identity of the witness or victim; establishment of psychological contact; providing an atmosphere of psychological safety, etc., which can be implemented with the help of a specialist psychologist.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проведення слідчих (розшукових) дій за участю неповнолітніх потерпілих із вадами психофізичного розвитку: організаційно-тактичні й психологічні засади. Conducting Investigative (Detective) Actions with the Participation of Minor Victims with Disabilities: Organizational, Tactical and Psychological Principles
    (2024) ЧОРНОУС Юлія; CHORNOUS Yuliia; СУВОРОВА Анастасія; SUVOROVA Anastasiіa
    Вивчення статистичних даних стосовно динаміки кримінальних правопорушень, вчинених щодо неповнолітніх потерпілих із вадами психофізичного розвитку, продемонструвало їх кількісне зростання. Передусім зазначене обумовлено тим, що неповнолітні потерпілі з вадами психофізичного розвитку характеризуються віктимністю. Негативні наслідки спричиняють умови воєнного стану, подолання повномасштабної агресії Російської Федерації, адже війна згубно позначається на фізичному, психологічному та психічному здоров’ї дітей. Особливості розслідування, тактика слідчих (розшукових) дій пов’язані з патологічним станом організму таких дітей, які здебільшого мають інвалідність, не були предметом наукових досліджень, що й визначило його актуальність. Мета статті – висвітлити зміст проведення слідчих (розшукових) дій за участю неповнолітніх потерпілих із вадами психофізичного розвитку відповідно до організаційно-тактичних і психологічних засад. У процесі дослідження використано як загальнонаукові, так і спеціальноправові методи: порівняльно-правовий, системно-структурний та метод системного аналізу. З метою детального висвітлення проблематики за основу обрано погляд на структуру тактики слідчих (розшукових) дій відповідно до етапів: підготовка; проведення; фіксація перебігу й результатів, їх оцінка. Висвітлено організаційно-тактичні та психологічні засади проведення слідчих (розшукових) дій на кожному з етапів. Продемонстровано значення взаємодії слідчого з іншими суб’єктами під час реалізації поставлених завдань. Підвищенню ефективності практичної діяльності сприяє формування теоретичних положень і практичних рекомендацій у контексті того, що спільна діяльність слідчого з іншими суб’єктами під час проведення слідчих (розшукових) дій за участю неповнолітніх потерпілих із вадами психофізичного розвитку має правове закріплення, що відображено як у загальній формі взаємодії (реалізується з інформаційною, довідковою метою задля збирання та передання інформації), так і спеціальній формі взаємодії (під час якої слідчий надає письмові й усні доручення, вказівки іншим суб’єктам, приймає процесуальні рішення в кримінальному провадженні), а також у непроцесуальній формі взаємодії, у межах якої виконують організаційнотактичні, психологічні й управлінські завдання. The study of statistical data on the dynamics of criminal offenses committed against minor victims with disabilities of psychophysical development demonstrated their quantitative growth. First of all, this is due to the fact that minor victims with disabilities of psychophysical development are characterized by victimhood. The conditions of martial law, overcoming the full-scale aggression of the Russian Federation, have negative consequences, but the war has a detrimental effect on the physical, psychological and mental health of children. Peculiarities of the investigation, tactics of investigative (search) actions related to the pathological condition of such children, who, if present, have a disability, were not the subject of scientific research, which determined its relevance. The purpose of the article is to reveal the content of investigative (research) actions with the participation of minor victims with disabilities of psychophysical development in accordance with organizational, tactical and psychological principles. The research used the process of both general scientific and special legal methods: comparative legal, system-structural, and the method of system analysis. In order to cover the issues in detail, a view on the structure of the tactics of investigative (search) actions was chosen as the basis according to the stages: preparation; carrying out; recording of progress and results, their evaluation. accordingly, the organizational-tactical and psychological measures of conducting investigative (search) actions at each of the stages are revealed. The importance of the interaction of the investigator with other subjects during the implementation of the assigned tasks is demonstrated. To increase the effectiveness of practical activities, to improve the formation of theoretical and practical recommendations in the context of the fact that the joint activity of the investigator with other subjects during investigative (search) actions involving minor victims with disabilities of psychophysical development has legal consolidation, which is reflected in a general form. interaction (implemented with information, reference transmission for collecting and transmitting information), as well as in a special form of interaction (during which the next party provides letters and oral instructions, instructions to other subjects, procedural decisions in criminal proceedings), as well as in a non-procedural form interaction, within which organizational-tactical, psychological and managerial tasks are provided.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проведення слідчих (розшукових) дій слідчим: криміналістична та психологічна характеристика. Conducting Investigative (Search) Actions by Investigators: Criminalistic and Psychological Characteristics
    (2024) ДУЛЬСЬКИЙ Олександр; DULSKYI Oleksandr
    Криміналістика та психологія є тими прикладними науками, теоретичні знання яких спрямовані вплинути на протидію злочинності. Одним з інструментів у протидії злочинності є слідчі (розшукові) дії, які, окрім кримінальної процесуальної складової (закріплення цього інституту в Кримінальному процесуальному кодексі України), характеризуються ще й криміналістичним і психологічним аспектами. Взаємозв’язок зазначених складових дає змогу слідчому формувати належну доказову базу в кримінальному провадженні. Метою наукової статті є висвітлення криміналістичної та психологічної характеристики проведення слідчих (розшукових) дій слідчим. Методологічний інструментарій обрано відповідно до зазначеної мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. У статті використано комплекс принципів і методів наукового пізнання, зокрема аналіз, синтез, порівняння, метод дедукції тощо. Наукова новизна статті полягає у висвітленні криміналістичної та психологічної характеристик з огляду на сучасні умови розвитку наук криміналістики й психології під час проведення слідчих (розшукових) дій слідчим, а також визначенні тих особливостей, які виражаються у взаємозв’язку цих аспектів. Під час дослідження було наведено приклади реалізації криміналістичного та психологічного аспектів під час проведення слідчим таких слідчих (розшукових) дій, як огляд місця події, обшук і допит. Констатовано, що криміналістичний аспект проведення слідчих (розшукових) дій означає залучення знань з криміналістичної науки під час проведення таких процесуальних дій слідчим, а психологічний – залучення знань з психології під час провадження такої діяльності слідчим. Доведено, що криміналістичний і психологічний аспекти слідчих (розшукових) дій в процесі їх проведення слідчим завжди перебувають у взаємозв’язку, адже вони сприяють отриманню криміналістично значущої інформації під час проведення конкретного виду процесуальної дії (мікрорівень) і загалом направлені на встановлення всіх обставин кримінального провадження (макрорівень). Неврахування слідчим таких аспектів під час проведення слідчих (розшукових) дій може спричинити негативний результат проведення такого виду кримінальних процесуальних дій (недосягнення їх цілей). Criminalistics and psychology are applied sciences whose theoretical knowledge helps combat crime. Investigative (search) actions serve as one of the tools in crime prevention, characterized not only by criminal procedural components (enshrined in the Criminal Procedure Code of Ukraine) but also by criminalistic and psychological aspects. The interconnection of these components assists investigators in forming a proper evidentiary base in criminal proceedings. The aim of this scientific article is to highlight the criminalistic and psychological characteristics of investigative (search) actions conducted by investigators. The chosen methodological toolkit aligns with the specified goal and the specifics of the object and subject of the research. The article utilizes a complex set of principles and methods of scientific cognition, including analysis, synthesis, comparison, deductive method, etc. The scientific novelty of the article lies in illuminating the criminalistic and psychological characteristics, taking into account the contemporary development conditions of criminalistics and psychology during the conduct of investigative (search) actions by investigators. It also identifies the features expressed in the interconnection of these aspects. Examples of implementing criminalistic and psychological aspects during the investigator's conduct of investigative (search) actions such as crime scene inspection, search, and interrogation are provided. It is established that the criminalistic aspect of conducting investigative (search) actions involves applying knowledge from criminalistic science during the performance of these procedural actions by investigators, while the psychological aspect involves applying knowledge from psychology during the conduct of such investigative activities by investigators. It is proven that the criminalistic and psychological aspects of investigative (search) actions are always interrelated, as they contribute to obtaining criminally significant information during the performance of a specific type of procedural action (micro-level) and are generally aimed at establishing all circumstances of criminal proceedings (macro-level). Neglecting these aspects by investigators during the conduct of investigative (search) actions may lead to negative results in achieving their goals.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічні аспекти критеріїв допустимості тактичних прийомів. Psychological Aspects of the Criteria for Admissibility of Tactical Techniques
    (2024) ПАЗЮК Євген; PAZIUK Yevhen
    Метою статті є висвітлення критеріїв допустимості тактичних прийомів під час реалізації слідчих (розшукових) дій. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Для вирішення поставлених задач і досягнення мети застосовано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що дозволили всебічно вивчити об’єкт дослідження. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дали змогу детальніше усвідомити зміст розглядуваних питань. У дослідженні використано спеціально-правові методи: порівняльно-правовий – під час аналізу норм національного законодавства, наукових категорій, визначень і підходів; метод системного аналізу – для комплексного узагальнення критеріїв допустимості тактичних прийомів. Наукова новизна полягає у виокремленні критеріїв допустимості тактичного прийому з позиції застосування психологічного впливу. Доведено, що питання допустимості тактичного прийому під час реалізації слідчих (розшукових) дій є питанням права. Натомість обставини, які можуть потягнути недопустимість доказу через порушення критеріїв допустимості тактичних прийомів, є питаннями факту. Психологічний вплив, слугуючи складовою тактичного прийому та постійним джерелом формування тактичних рекомендацій, має ґрунтуватися на процесуальних вимогах до проведення певної процесуальної дії. З’ясовано, що належність (як змістова характеристика) та допустимість (як характеристика форми) є властивостями, які притаманні кожному доказу окремо та без яких відповідний матеріал не має бути прийнятий як доказ. Водночас належний доказ не може бути прийнятий, якщо він є недопустимим. The purpose of the article is to highlight the criteria for admissibility of tactical techniques during the implementation of investigative (search) actions. Methodology. The methodological toolkit was chosen in accordance with the outlined goal, the specifics of the object and the subject of research. To solve the tasks and achieve the goal, a set of methods and techniques of scientific knowledge were applied, which allowed to comprehensively investigate the object of research. Methods of formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy, abstraction) made it possible to understand the content of the issues in more detail. Special legal methods were used in the research: comparative legal - during the analysis of norms of national legislation, scientific categories, definitions and approaches; the method of system analysis - for a comprehensive generalization of the criteria for the admissibility of tactical techniques. The scientific novelty consists in distinguishing the criteria for the admissibility of a tactical approach from the point of view of the application of psychological influence. Conclusions. The question of the admissibility of a tactical technique during the implementation of investigative (search) actions is a question of law, while the circumstances that may lead to the inadmissibility of evidence due to a violation of the criteria for the admissibility of tactical techniques are questions of fact. Psychological influence, acting as a component of a tactical reception and being a permanent source of formation of tactical recommendations, should be built within the framework of procedural requirements for carrying out a certain procedural action.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічні особливості правоохоронної діяльності під час російської воєнної інтервенції. Psychological Features of Law Enforcement during the Russian Military Intervention
    (2024) БОГУСЛАВСЬКА Вікторія; BOHUSLAVSKA Viktoriia
    Метою статті є аналіз психологічних особливостей професійної діяльності поліцейських в умовах воєнного стану. Акцентовано на висвітленні можливих психологічних наслідків виконання посадових обов’язків під час російської воєнної інтервенції, що можуть бути прирівняні до професійної діяльності під час воєнного протистояння. Актуальність досліджуваної проблематики зумовлена поточною складною військово-політичною обстановкою в нашій державі, що поєднується з необхідністю забезпечення високої продуктивності та якості діяльності правоохоронної системи. Застосовано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення інформації з наукових джерел. З-поміж основних результатів проведеного теоретичного дослідження виокремлено такі: 1) сформульовано авторське визначення професійної діяльності; 2) визначено сукупність характеристик правоохоронної діяльності в мирний час і в період воєнного стану; 3) виокремлено психологічні наслідки правоохоронної діяльності в напружених умовах ворожої воєнної інтервенції. Будь-яку професійну діяльність визначено як різновид кваліфікованої та затребуваної в суспільстві діяльності, що потребує відповідної підготовки, а також супроводжується інтенсивним напруженням фізичних і розумових сил у процесі виконання, дає змогу реалізувати знання, уміння, навички та здібності працівника, є джерелом його морального та матеріального добробуту. Встановлено, що професійна діяльність правоохоронця вирізняється високим ступенем соціальної відповідальності, консервативністю ціннісних орієнтацій, жорсткою регламентацією умов її здійснення, входженням працівника в уже сформовану організаційну структуру, у межах якої він має підпорядковуватися вже формалізованим нормам і правилам діяльності, дотримуватися вимог законодавства. Визначено, що правоохоронна діяльність як у мирний, так і у воєнний час завжди пов’язана з ризиком для життя та здоров’я. Однак у воєнний час їй притаманні вищий рівень стресогенності, значний потенціал психологічної травматизації, що негативно позначається на перебігу пізнавальних психічних процесів і загальному психоемоційному стані працівника. Тривала робота в таких умовах може призвести до трансформації особистості правоохоронця. Практична цінність здійсненого дослідження полягає в можливості розроблення дієвих заходів психологічної допомоги для поліцейських, а також визначення індивідуально-психологічних рис, що мають бути сформовані в поліціантів для ефективного виконання посадових обов’язків в умовах воєнного стану. The aim of the article is to analyze the psychological characteristics of the professional activities of police officers in conditions of a state of war. The main focus is on highlighting possible psychological consequences of performing official duties during the Russian military intervention, which can be equated to professional activities during wartime. The relevance of the studied issue is due to the current complex military-political situation in our country, combined with the need to ensure high productivity and quality of the law enforcement system’s activities. Research methods such as analysis, synthesis, comparison, systematization, and generalization of information from scientific sources were applied. The main results of the theoretical study are as follows: 1) the author’s definition of professional activity has been formulated; 2) a set of characteristics of law enforcement activities in peacetime and wartime has been determined; 3) psychological consequences of law enforcement activities in the tense conditions of enemy military intervention have been identified. Any professional activity is defined as a type of qualified and socially demanded activity that requires appropriate training and is accompanied by intense physical and mental exertion in the process of execution. It allows the realization of the employee’s knowledge, skills, abilities, and serves as a source of their moral and material well-being. It is established that the professional activity of a law enforcement officer is characterized by a high degree of social responsibility, conservatism of value orientations, strict regulation of the conditions of its implementation, the employee’s integration into an already formed organizational structure, within which they must adhere to formalized norms and rules of activity, and comply with legal requirements. It is determined that law enforcement activity itself, both in peacetime and in wartime, is always associated with the risk to life and health. However, during wartime, it is characterized by a higher level of stress, a significant potential for psychological trauma, which negatively affects the course of cognitive mental processes and the overall psycho-emotional state of the employee. As a result, prolonged work in such conditions can lead to the transformation of the personality of a law enforcement officer. The practical value of the conducted research lies in the possibility of developing effective measures of psychological support for police officers, as well as determining the individual psychological traits that should be formed in police officers for the effective performance of official duties in conditions of a state of war.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічні особливості тактики допиту вразливих потерпілих у кримінальному провадженні. Psychological Peculiarities of Interrogation Tactics of Vulnerable Victims in Criminal Proceedings
    (2024) ПАСІЧНІЧЕНКО Дмитро; PASICHNICHENKO Dmytro
    Метою статті є висвітлення тактико-психологічних аспектів допиту вразливих потерпілих. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта і предмета дослідження. Для виконання поставлених завдань і досягнення мети застосовано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що надали можливість усебічно проаналізувати об’єкт дослідження. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дали змогу детальніше усвідомити зміст розглядуваних питань. У дослідженні використано спеціально-правові методи: порівняльно-правовий – під час аналізу норм національного законодавства, наукових категорій, визначень і підходів; метод системного аналізу – для комплексного узагальнення тактичних прийомів під час допиту вразливих потерпілих. Засобами наукового дослідження були наукові праці іноземних й українських авторів, які безпосередньо чи опосередковано здійснювали дослідження питань, що стосуються визначення поняття «вразливі потерпілі», а також криміналістичних рекомендацій щодо них. Наукова новизна полягає у визначенні поняття «вразливі потерпілі» та дослідженні психологічних особливостей проведення допиту за їх участю. Констатовано необхідність розширення сфери застосування протоколу NІСHD не лише під час допиту неповнолітніх, а й під час реалізації цієї слідчої (розшукової) дії за участю осіб, які підпадають під категорію «вразливих». The purpose of the article is to highlight the tactical and psychological aspects of interrogation of vulnerable victims. Methodology. The methodological toolkit was chosen in accordance with the defined goal, the specifics of the object and the subject of research. To solve the tasks and achieve the goal, a set of methods and techniques of scientific knowledge were applied, which allowed to comprehensively investigate the object of research. Methods of formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy, abstraction) made it possible to understand the content of the issues in more detail. Special legal methods were used in the research: comparative legal - during the analysis of norms of national legislation, scientific categories, definitions and approaches; the method of system analysis - for a comprehensive generalization of tactical techniques during the interrogation of vulnerable victims. Scientific works of foreign and Ukrainian authors, who directly or indirectly conducted research on issues related to the definition of the concept of "vulnerable victims", as well as forensic recommendations regarding them, were the means of scientific research. The scientific novelty consists in distinguishing the concept of "vulnerable victims" and researching the psychological features of interrogation with their participation. Conclusions. The need to expand the scope of application of the NISHD protocol was noted not only during the interrogation of minors, but also during the implementation of this investigative (search) action with the participation of persons who fall under the category of "vulnerable".
  • Thumbnail Image
    Item
    Підвищення особистісного статусу студента через мотивацію до збереження здоров’я. Increasing the Student's Personal Status Through Motivation to Maintain Health
    (2024) ТИЩЕНКО Олена; TYSHCHENKO Olena
    У статті висвітлено поняття мотивації до самозбереження психофізичного здоров’я студентів, підвищення «особистісного статусу» студента в педагогічному процесі як цілеспрямований психолого-педагогічний вплив, спрямований на розвиток особистісних якостей молоді, який має на меті формування здатності до особистої самореалізації через мотивацію до збереження здоров’я. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних концепцій мотивації до збереження здоров’я та, відповідно, підвищення особистісного статусу студента. Методологічним підґрунтям статті є загальні психолого-педагогічні положення про сутність і розвиток особистості в процесі життєдіяльності, теоретичні положення закономірності розвитку особистості, принцип системного підходу. Ефективна діяльність людини можлива лише через розуміння її мотивації, шлях дослідження пізнання, застосування принципів світогляду до духовної творчості та практики. Методологія підвищення особистісного статусу студента через мотивацію до збереження здоров’я пов’язана з теоретичним осмисленням навчання молодою людиною. Підвищення особистісного статусу студента через мотивацію до збереження здоров’я ґрунтується на гуманістичних принципах, що відображаються у виникненні таких нових понять, як: психолого-педагогічна підтримка, психолого-педагогічний супровід, особистісний образ молодої людини, суб’єктний досвід особистості. Критеріями виховання є соціальний досвід, позитивні якості особистості. До складу соціального досвіду, крім знань про суспільство, належать знання про різні види соціальної діяльності та способи їх здійснення. Наукова новизна статті полягає у висвітленні впливу сучасного виховання, навчання на мотивацію студента, інтерес до самозбереження здоров’я через мотивацію підвищення особистісного статусу. Окреслено технології формування особистісного статусу студента через мотивацію до збереження здоров’я. Доведено, що підвищення особистісного статусу студента через мотивацію до збереження здоров’я сприяє соціалізації людини в процесі її міжособистісної взаємодії. Позитивно мотивована людина з високим авторитетом сприяє своїми досягненнями розвитку України. The article highlights the concept of motivation to self-preservation of students’ psychophysical health. Increasing the "personal status" of the student in the pedagogical process as a purposeful psychological and pedagogical influence aimed at the development of personal qualities of young people, which aims to form the ability for personal self-realization through motivation to preserve health. The purpose of our research is the theoretical substantiation of psychological and pedagogical concepts of motivation to maintain health and, because of this, increase the personal status of the student. The methodological basis of the article is general psychological and pedagogical provisions about the essence and development of personality in the process of life, theoretical provisions of the essence of the regularity of personality development, the principle of a systemic approach. The effective activity of a person is possible only through the understanding of his motivation, the path of cognitive research, the application of worldview principles to spiritual creativity and practice. The methodology of increasing the student’s personal status through motivation to preserve health is related to the theoretical understanding of learning by a young person. The scientific novelty of the article lies in highlighting the impact of modern education, training on student motivation, interest in self-preservation of health and, through motivation, increasing personal status. Technologies for the formation of a student’s personal status through motivation to maintain health. Conclusions. Increasing the student’s personal status through motivation to preserve health contributes to the socialization of a person in the process of interpersonal interaction. A positively motivated person with high authority contributes to the development of Ukraine with his achievements.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціально-правові та психологічні аспекти колабораціонізму в умовах російсько-української війни XXI століття. Socio-Legal and Psychological Aspects of Collaborationism in the Conditions of the RussianUkrainian War of the 21st Century
    (2024) САГАЙДАК Юлія; SAHAIDAK Yulia
    В умовах повномасштабної російської інтервенції 2022 року явище колабораційної діяльності набуло суттєво іншого змісту, з огляду на що вказана проблематика потребує детального теоретико-правового й соціально-психологічного аналізу. У статті здійснено спробу диференціювати різні вияви та форми колабораціонізму. Розглянуто особливості соціально-побутового та військовополітичного колабораціонізму. Проаналізовано види колабораціонізму, які можуть становити загрозу національній безпеці й обороні. Проведено юридичний аналіз кримінального законодавства стосовно нового кримінального правопорушення – колабораційної діяльності. Доведено доцільність застосування індивідуального підходу до кожного випадку колабораціонізму, ґрунтовного дослідження його соціально-психологічних і правових засад, що дасть змогу зрозуміти психологію колаборації з ворожими інститутами та виокремити різні форми колабораційної діяльності, щоб у подальшому правильно кваліфікувати такі діяння. Аргументовано положення стосовно того, що вияви колабораціонізму можуть бути індикатором внутрішньополітичних проблем державної політики, рівня патріотизму та правової свідомості населення, прогалин у сфері захисту прав людини і громадянина, а також вказувати на необхідність посилення соціально-правової роботи з населенням, щоб запобігти кримінальним діянням, які за характером можуть бути кваліфіковані як колабораційна діяльність чи державна зрада й тягнути за собою накладення санкцій у вигляді позбавлення волі. In the conditions of a full-scale Russian intervention in 2022, the phenomenon of collaborative activity has acquired a significantly different meaning, given that the indicated issues require a detailed theoretical-legal and social-psychological analysis. Considered features of social and domestic and military and political collaborationism. Peculiarities of socio-domestic and military-political collaborationism are considered. Types of collaborationism that can pose a threat to national security and defense are analyzed. A legal analysis of the criminal legislation was carried out in relation to the new criminal offense – collaborative activity. The expediency of applying an individual approach to each case of collaborationism, a thorough study of its socio-psychological and legal foundations, which will make it possible to understand the psychology of collaboration with hostile institutions and to single out various forms of collaborative activity in order to correctly qualify such actions in the future, has been proven. It is argued that manifestations of collaborationism can be an indicator of internal political problems of state policy, the level of patriotism and legal awareness of the population, gaps in the protection of human and citizen rights, and also indicate the need to strengthen social and legal work with the population in order to prevent criminal acts. which by nature can be qualified as collaborative activity or treason and entail the imposition of sanctions in the form of deprivation of liberty.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціально-психологічні аспекти протиправної поведінки військової службової особи. Social and Psychological Aspects of Illegal Behavior of a Serviceman
    (2024) КОСТЮК Іван; KOSTIUK Ivan
    Актуальність дослідження зумовлена низкою аспектів, які мають практичне значення. Поперше, протиправна поведінка військових службових осіб має потенціал негативного впливу на ефективність функціонування військових структур, що створює безпосередню загрозу для обороннобезпекових інтересів держави. Тому аналіз соціально-психологічних аспектів цієї поведінки має важливе практичне значення для забезпечення дисципліни та законності у військових структурах. По-друге, широке використання нових технологій, зміни в соціальному середовищі й інші соціальнопсихологічні фактори впливають на виникнення нових форм протиправної поведінки серед військовослужбовців. Тому постійне оновлення знань про соціально-психологічні аспекти цієї проблематики допоможе розробити ефективніші стратегії запобігання кримінальним правопорушенням у військовій сфері правовідносин. Основна мета цього дослідження полягає в аналізі соціально-психологічних аспектів, які впливають на виникнення та розвиток протиправної поведінки серед військових службових осіб. Це передбачає вивчення факторів, що позначаються на формуванні моральних та етичних цінностей у військовому середовищі, а також виявлення психологічних механізмів, що є основою протиправних вчинків військових службових осіб. На підставі таких даних на державному рівні можна розробити ефективні стратегії превенції та вдосконалити психологічну підготовку військовослужбовців для забезпечення високого рівня дисципліни, законності й дотримання правових норм у військовому середовищі. Методологічну основу дослідження становлять підходи, які охоплюють квалітативні та кількісні дослідження, що дають змогу зібрати та проаналізувати дані про соціально-психологічні фактори та їх вплив на протиправну поведінку. Соціологічний та психологічний аналіз надає можливість дослідити соціальні та психологічні механізми, що впливають на поведінку військовослужбовців. Аналіз правових норм, що регулюють військову діяльність та дисципліну, а також аналіз даних емпіричних спостережень дають змогу зрозуміти мотивацію протиправної діяльності військових службових осіб. Окрім зазначеного, наукова новизна та практична значущість цієї статті полягає не лише в науковому аспекті, а й у розумінні мотивацій перевищення військовою службовою особою владних чи службових повноважень. Вивчення цих мотивів допоможе уповноваженим службовим особам правильно оцінити протиправні дії військової службової особи, що своєю чергою сприятиме ефективному виконанню завдань кримінального провадження. The relevance of the research topic is due to several reasons that are of practical importance. First, the illegal behavior of a military official has the potential to significantly affect the functioning of military structures, which poses a direct threat to the defense and security functions of the state. Therefore, the study of the socio-psychological aspects of this behavior is of great practical importance for ensuring the discipline and efficiency of the military organization. Secondly, the widespread use of new technologies, changes in the social environment and other factors influence the emergence of new forms of illegal behavior among the military. Therefore, constant updating of knowledge about the socio-psychological aspects of this problem will help to develop more effective strategies for the prevention of criminal offenses in the military sphere of legal relations. The main purpose of this study is to analyze and reveal the sociopsychological aspects that influence the emergence and development of illegal behavior among military officials. This includes the study of factors affecting the formation of moral and ethical values in the military environment, as well as the identification of psychological mechanisms underlying the illegal actions of military officials. With this data, effective prevention strategies can be developed at the state level and psychological training of military personnel can be improved to ensure a high level of discipline, legality and compliance with legal norms in the military environment. The methodological basis of the research is the approach, which includes qualitative and quantitative research, which allows to collect and analyze data on socio-psychological factors and their influence on illegal behavior. Sociological and psychological analyses, which allow to investigate social and psychological mechanisms affecting the behavior of military personnel. Analysis of legal norms regulating military activity and discipline, as well as analysis of empirical observational data, which allow to understand the motivation of illegal activities of military officials. In addition to the above, the scientific novelty and practical significance of this article lies not only in the scientific aspect, but also in the understanding of the motives of a military official exceeding his official powers. Disclosure of these motives will help authorized officials to correctly assess the illegal actions of a military official, which, in turn, will contribute to the effective performance of the tasks of criminal proceedings.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теоретико-методологічне підґрунтя оцінки ефективності діяльності психолога (компаративний аналіз). Theoretical and Methodological Basis for Evaluating the Effectiveness of a Psychologist (Comparative Analysis)
    (2024) АНДРОСЮК Вячеслав; ANDROSIUK Viacheslav; ЮРЧЕНКО-ШЕХОВЦОВА Тетяна; YURCHENKO-SHEKHOVTSOVA Tetiana
    Проблема оцінки ефективності роботи персоналу є актуальною в будь-який період. Нині постає питання визначення ефективності діяльності психологів у сфері безпеки й оборони України. Однак відсутність чітких критеріїв, за якими можна було б оцінити й визначити ефективність діяльності психолога, зокрема психолога у сфері безпеки та оборони, не дає такої можливості. Метою статті є вивчення й аналіз різних теоретико-методологічних підходів до визначення ефективності роботи психолога та місця кваліфікації й компетентності в оцінці ефективності роботи психолога, окреслення підґрунтя для розробки критеріїв ефективності професійної діяльності психологів МВС України в умовах воєнного стану. Методологією є загальна теорія професійної діяльності, компетентнісний підхід щодо оцінки професіоналізму виконавця. Наукова новизна полягає в тому, що висвітлено теоретичні підходи до проблеми визначення ефективності професійної діяльності; окреслено сутність понять ефективності, продуктивності та результативності праці; акцентовано на поглядах українських та іноземних фахівців щодо розуміння ефективності діяльності психолога. У процесі дослідження визначено, що ефективність діяльності психолога взаємопов’язана з його особистісними та професійно важливими якостями; може залежати від професійного спрямування, специфіки виду діяльності, кваліфікаційних вимог, посадових обов’язків, нормативних документів, що регламентують діяльність психолога. Неодмінною складовою ефективності діяльності психолога є дотримання ним етичних і моральних норм, провідних професійних мотиваційних тенденцій. Встановлено, що критерії оцінювання ефективності діяльності психолога різноманітні й мають поділ на об’єктивні та суб’єктивні. Оцінювання діяльності психолога полягає в зовнішній оцінці – з боку керівництва та колег, а також внутрішній – самооцінці. Перспективою майбутніх досліджень є розробка критеріїв ефективності професійної діяльності психологів системи МВС України в умовах воєнного стану. The problem of evaluating the effectiveness of personnel has always been relevant. Today, the question of determining the effectiveness of psychologists in the field of security and defense of Ukraine arises. However, the lack of clear criteria by which to evaluate and determine the effectiveness of a psychologist, in particular, a psychologist in the field of security and defense, does not allow this. The purpose of the article is to study and analyze various theoretical and methodological approaches to determining the effectiveness of a psychologist, to determine the place of qualifications and competence in assessing the effectiveness of a psychologist, to outline the basis for developing criteria for the effectiveness of professional activities of psychologists of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine under martial law. Methodology - general theory of professional activity, competence approach to assessing the professionalism of the performer. Scientific novelty. The article highlights theoretical approaches to the problem of determining the effectiveness of professional activity. The essence of the concepts of efficiency, productivity and effectiveness of labor is considered. Particular attention is paid to the views of domestic and foreign experts on understanding the effectiveness of a psychologist. Conclusions. It has been determined that the effectiveness of a psychologist’s activity is interrelated with his/her personal and professionally important qualities; it may depend on the professional direction; specificity of the type of activity; qualification requirements; job responsibilities; regulatory documents governing the activity of a psychologist, etc. An integral part of the effectiveness of a psychologist’s activity is his or her compliance with ethical and moral standards, leading professional motivational trends. It has been established that the criteria for evaluating the effectiveness of a psychologist’s activities are diverse and are divided into objective and subjective. Evaluation of a psychologist’s performance includes external evaluation by management and colleagues, as well as internal self-evaluation. Prospect for further research is the development of criteria for the effectiveness of the professional activity of psychologists of the MIA of Ukraine in martial law.
  • Thumbnail Image
    Item
    Трансформація інституту сім’ї в сучасних умовах: психолого-правовий аспект. Transformation of the Family Institution in Modern Conditions: Psychological and Legal Aspect
    (2024) ШУМКО Яна; SHUMKO Yana
    Актуальність теми дослідження полягає в тому, що сім’я має високу персональну значущість, яка є необхідним життєвим осередком, що оберігає, захищає людину. Розвиток нової, незалежної держави України неможливий без зміцнення інституту сім’ї, яка в щоденному досвіді сконцентрувала споконвічні суспільні й особистісні проблеми та цінності. Посідаючи чільне місце в архітектоніці людського буття, вона має систему унікальних духовних і матеріальних цінностей, крізь які сприймається весь світ. Сім’я є основою держави, що утворює базові передумови функціонування соціуму, за допомогою народження дітей і підтримки існування всіх її членів у результаті дії соціальних процесів, оскільки рушійною силою життя є взаємини між чоловіком і жінкою. На сучасному етапі інститут сім’ї переживає соціальну кризу, яку спричинила низка факторів. Головною причиною сімейної проблемності є конфлікти міжособистісного, соціально-побутового, психологічного та фізіологічного характеру, які передусім зумовлені соціально-економічними, суспільно-політичними та моральними умовами життя людей і їхньою здатністю долати труднощі, що виникають у повсякденній реальності. Метою статті є сприяння розвитку відповідальної особистості, зосередження на моральній культурі; висвітлення сутності та змісту поняття інституту сім’ї; науковотеоретичне обґрунтування системи й основних механізмів державного регулювання; висвітлення сучасного стану та проблеми розвитку інституту сім’ї в Україні тощо. Науковою новизною одержаних результатів є те, що на підставі дослідження вивчено й узагальнено теоретичні, організаційноправові основи та напрями вдосконалення механізмів розвитку інституту сім’ї. Практичне значення статті полягає в розширенні та поглибленні теоретичних знань про розвиток інституту сім’ї в Україні та є спробою вирішення проблемних аспектів практичної реалізації. Ці та інші фактори є підставою для висновків про те, що родинне життя, інститут шлюбу дуже ослабли, особливо в країнах заходу. Інститут сім’ї переживає кризу, занепад і деградацію, зводиться нанівець його основна функція – продовження роду. Також слід враховувати, що відповідно до того, як суспільство безперервно змінюється, так і сім’я повинна змінюватися, пристосовуватися до соціальних змін, оскільки вона є не просто гнучким соціальним інститутом, а одним із постійних факторів людського досвіду. The relevance of the research topic lies in the fact that the family has high personal significance, which is a necessary life center that protects and protects a person. The development of the new, independent state of Ukraine is impossible without strengthening the institution of the family, which in daily experience has concentrated primordial social and personal problems and values. Playing the main role in the architecture of human existence, it has a whole system of unique spiritual and material values through which the whole world is perceived. The family is the basis of the state, which forms the basic prerequisites for the functioning of society, through the birth of children and the support of the existence of all family members as a result of the action of social processes, since the driving force of life is the relationship between a man and a woman. At the current stage, the institution of the family is experiencing a social crisis caused by a number of factors. The main cause of family problems is conflicts of an interpersonal, socio-domestic, psychological and physiological nature, which are most often determined by the socioeconomic, socio-political and moral conditions of people's lives and their ability to overcome difficulties that arise in everyday reality. The purpose of the article is to promote the development of a responsible personality, focusing on moral culture; disclosure of the essence and content of the concept of the family institution; scientific and theoretical substantiation of the system and main mechanisms of state regulation; coverage of the current state and problems of the development of the institution of the family in Ukraine, etc. The scientific novelty of the obtained results is that, based on the research, the theoretical, organizational and legal foundations and directions for improving the mechanisms of the development of the family institution were studied and summarized. The practical significance of the article lies in the expansion and deepening of theoretical knowledge about the development of the family institution in Ukraine and is an attempt to solve problematic aspects of practical implementation. These and other factors are the basis for the conclusion that family life and the institution of marriage have greatly weakened, especially in Western countries. The institution of the family is experiencing a crisis, decline and degradation, its main function - procreation - is being nullified. It is also necessary to take into account that society is constantly changing, the family must also change, adapt to social changes. The family is not just a flexible social institution, but one of the permanent factors of human experience.
  • Thumbnail Image
    Item
    Чинники домашнього насильства, вчиненого щодо осіб похилого віку, як вияв девіантної поведінки. Factors of Domestic Violence Committed Against the Elderly as a Manifestation of Deviant Behavior
    (2024) ПАНАСЮК Вікторія; PANASIUK Viktoriia
    Насильство залишається однією з найпоширеніших форм порушення прав людини, і його причини відображаються в економічній ситуації країни, суспільних нормах, фізичному та психологічному здоров’ї людей. Домашнє насильство можуть вчиняти щодо будь-якого члена сім’ї, проте найчастіше його головними жертвами стають вразливі групи, такі як діти, люди похилого віку, а також особи з обмеженими можливостями. Люди похилого віку, пенсіонери, особи з інвалідністю є однією з найнезахищеніших груп населення, що потребує виявлення причин та умов, які сприяють домашньому насильству. Аналіз випадків насильства стосовно цих груп є ускладненим через відсутність достовірних даних, оскільки чимало випадків залишаються невиявленими або не доведеними в судовому порядку. Чимало людей похилого віку зазнають виявів зневаги, постають перед бідністю, соціальною ізоляцією та відчуженням. Саме через ці фактори вони стають особливо вразливими перед насильством, відчуженість і фізична слабкість роблять їх легкою мішенню для насильника. Ця стаття спрямована на визначення психологічних чинників, які обумовлюють вчинення домашнього насильства щодо осіб похилого віку, а також на дослідження домашнього насильства як вияву девіантної поведінки. Своєю чергою це сприятиме обранню тактики досудового розслідування такої категорії кримінальних правопорушень. Для досягнення мети статті використано загальнонаукові методи системності й комплексності знань, єдності теорії та практики. За допомогою загальнофілософських методів (аналіз і синтез, індукція та дедукція) здійснено понятійну ідентифікацію досліджуваних явищ, визначено їх ознаки, узагальнено та сформульовано відповідні дефініції, логічну побудову структури дослідження. У дослідженні здійснено аналіз психологічних характеристик осіб похилого віку, що стало підґрунтям для визначення їх як вразливої категорії. Також використано метод порівняння та узагальнення, було досліджено індивідуальні характеристики й окреслено загальний психологічний портрет особи кривдника. Виокремлено чинники, які впливають на виникнення девіантної поведінки та вчинення домашнього насильства щодо осіб похилого віку. Violence remains one of the most common forms of human rights violations, and its causes are reflected in a country's economic situation, social norms, and people's physical and psychological health. Domestic violence can be committed against any member of the family, but most often, its main victims are vulnerable groups, such as children, the elderly, and people with disabilities. The elderly, pensioners, disabled people are one of the least protected population groups, which requires identifying the causes and conditions that contribute to domestic violence. Analysis of cases of violence against these groups is complicated by the lack of reliable data, as many cases remain undetected or unproven in court. Unfortunately, many older people face neglect, poverty, social isolation and alienation. It is because of these factors that they become especially vulnerable to violence, their alienation and physical weakness make them an easy target for an abuser. This article is aimed at determining the psychological factors that determine the perpetration of domestic violence against the elderly, and at the study of domestic violence as a manifestation of deviant behavior. Which, in turn, will contribute to the choice of pretrial investigation tactics of this category of criminal offenses. To achieve the goal of the article, we used general scientific methods of systematization and complexity of knowledge, unity of theory and practice. With the help of general philosophical methods (analysis and synthesis, induction and deduction), a conceptual identification of the studied phenomena was carried out, their characteristics were determined, the corresponding definitions were generalized and formulated, and the logical construction of the structure of the research itself was made. The study analyzed the psychological characteristics of the elderly, which became the basis for identifying them as a vulnerable category. The method of comparison and generalization was also used, individual characteristics were studied and the overall psychological portrait of the offender was outlined. In this article, we singled out the factors that influence the occurrence of deviant behavior and the perpetration of domestic violence against the elderly.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Ґендерна сегрегація в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання: причини і шляхи подолання. Gender Segregation in Institutions of Higher Education with Specific Learning Conditions: Causes and Ways of Overcoming
    (2024) ГОРБАЧ-КУДРЯ Іванна; HORBACH-KUDRIA Ivanna; ЗАХАРЧЕНКО Юлія; ZAKHARCHENKO Yuliia
    Ґендерна рівність на ринку праці передбачає рівний доступ чоловіків і жінок до всіх можливостей, зокрема до місць роботи, пов’язаних із відповідальністю та прийняттям рішень. Крім нижчого, порівняно з чоловіками, представництва жінок на керівних посадах у Міністерстві внутрішніх справ, органах (підрозділах) Національної поліції України, помітно меншим є їх залучення до навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання. Цей дисбаланс обумовлює те, що основним способом вступу для жінок на службу в поліцію є відбір через поліцейські комісії. Низька конкурентоздатність жінок-поліцейських у конкурсах на вищі посади обумовлена тим, що фахову підготовку вони здобувають переважно в стислий проміжок часу під час проходження первинної професійної підготовки, а не в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання. Метою роботи є висвітлення сутності й особливостей подолання ґендерної сегрегації в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання для ефективного регулювання суспільних відносин, що виникають у сфері адміністративного права. Для досягнення мети дослідження використано діалектикоматеріалістичний, функціональний, системно-структурний, історико-правовий, порівняльно-правовий, герменевтичний та формально-догматичний філософські підходи, загальнонаукові методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції, спеціальні методи соціологічного дослідження та математичної статистики. Встановлено, що ґендерна сегрегація являє собою форму непрямої дискримінації і за видовою класифікацією має горизонтальний та вертикальний вияв. Емпірично доведено, що основною причиною її появи в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання є наявність ґендернокорпоративних стереотипів. Проаналізовано міжнародне й національне законодавство за напрямом. Запропоновано рекомендації з удосконалення нормативно-правового регулювання запобігання та протидії ґендерній сегрегації. Практична значущість роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані в законотворчій діяльності, пов’язаній з реалізацією національної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Gender equality in the labour market implies equal access of men and women to all opportunities, in particular, to jobs with responsibility and decision-making. In addition to the lower representation of women in leadership positions in the Ministry of Internal Affairs and bodies (units) of the National Police of Ukraine, their involvement in higher education institutions with specific learning conditions is significantly lower. This imbalance means that the main way for women to join the police is through selection through police commissions. The weak competitiveness of women police officers in competitions for higher positions is due to the fact that they receive their professional training mainly in a short period of time during initial professional training, rather than in higher education institutions with specific conditions of study. The purpose of the study is to highlight the essence and peculiarities of overcoming gender segregation in higher education institutions with specific learning environment for effective regulation of social relations arising in the field of administrative law. To achieve the purpose of the study, the author uses dialectical and materialistic, functional, systemic and structural, historical and legal, comparative legal, hermeneutical and formal and dogmatic philosophical approaches, general scientific methods of analysis, synthesis, deduction, induction, special methods of sociological research and mathematical statistics. It is established that gender segregation is a form of indirect discrimination and has horizontal and vertical manifestations according to the species classification. It is empirically proved that the main reason for its emergence in higher education institutions with specific learning conditions is the presence of gender and corporate stereotypes. The international and national legislation in this area is analysed. Recommendations for improving the legal and regulatory framework for preventing and combating gender segregation are proposed. The practical significance of the work lies in the fact that its results can be used in lawmaking activities related to the implementation of the national strategy for ensuring equal rights and opportunities for women and men.