Мета статті полягає в науковому осмисленні історії становлення дактилоскопії як науки на початку ХХ ст. крізь призму «Справи графа Ронікера» (1910–1914) (Варшава). Методологічну основу дослідження становить сучасна теорія наукового пізнання соціальних явищ, що охоплює комплекс філософських (діалектичний), загальнонаукових (історичний, історіографічний, функціональний, інституційний) і спеціальних (історико-правовий, компаративний, біографічний) методів.