2023 рік

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/23312

Browse

Browsing 2023 рік by Subject "communication"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Strategic communications as a component of state information security. Стратегічні комунікації як складова інформаційної безпеки держави
    (2023) Antipova, Olha; Антіпова, Ольга
    The formation of the information society at the current stage is defined by an active process of information exchange and communicative interaction at various levels - interpersonal, between social groups, strata, and countries. In addition to constructive characteristics, the specified process is characterized by a number of risks that face the information security of states and are aimed at violating human rights and freedoms, undermining established democratic traditions and authority on the geopolitical map of the world. This testifies to the relevance of the study of strategic communications as a guarantee of the reliability of the security sector. In view of the above, the purpose of the article is to study the features of communicative interaction at the strategic level in the context of information security of the state. The basis of the methodological toolkit was dialectical and sociocultural methods, as well as systemic, informational and functional approaches, thanks to which it was possible to present strategic communications as a living and open system, the elements of which interact with each other and depend on the cultural and historical conditions of society. The key threats facing information security in the context of communicative interaction at the strategic level are the use of aggressive rhetoric, the production of false information flows, the spread of fake content, myth-making and attempts to rewrite history. The essence of russian information campaigns, which are carried out by means of disinformation, and the experience of the EU and Baltic countries in countering them are considered. Ukrainian realities have proven the rationality of building strategic communications on the basis of public trust in the subjects of information production, given that, in addition to representatives of the diplomatic corps and representatives of the security sector, active participants in this process should be experts from among scientists and civil society in general. The practical value of the results is that they can be used to determine ways to build a national system of strategic communications and create an institution to coordinate this activity at the interagency level. Становлення інформаційного суспільства на сучасному етапі означене активним процесом інфообміну та комунікативної взаємодії на різних рівнях – на міжособистісному, між соціальними групами, верствами, країнами. Крім конструктивних характеристик, цей процес означений низкою ризиків, які постають перед інформаційною безпекою держав та спрямовані на порушення прав і свобод людини, підривання усталених демократичних традицій та авторитету на геополітичній мапі світу. Це засвідчує актуальність дослідження стратегічних комунікацій як запоруки надійності безпекового сектору. З огляду на зазначене, метою статті є вивчення особливостей комунікативної взаємодії на стратегічному рівні в контексті інформаційної безпеки держави. Основу методологічного інструментарію становили діалектичний і соціокультурний методи, а також системний, інформаційний та функціональний підходи, завдяки яким стратегічні комунікації вдалося представити як живу та відкриту систему, елементи якої взаємодіють між собою та залежать від культурно-історичних умов соціуму. Ключовими загрозами, які постають перед інформаційною безпекою в контексті комунікативної взаємодії на стратегічному рівні, є використання агресивної риторики, продукування потоків неправдивої інформації, поширення фейкового контенту, міфотворчість і намагання переписати історію. Розглянуто сутність російських інформаційних кампаній, які проводяться засобами дезінформації, та досвід країн ЄС та Балтії щодо протидії їм. Українські реалії засвідчили раціональність побудови стратегічних комунікацій на основі довіри суспільства до суб’єктів продукування інформації, з огляду на що, крім представників дипломатичного корпусу та представників сектору безпеки, активними учасниками цього процесу мають бути експерти з числа науковців та громадянське суспільство загалом. Практична цінність результатів полягає в тому, що їх може бути використано для визначення шляхів побудови національної системи стратегічних комунікацій та створення інституції з координації цієї діяльності на міжвідомчому рівні.