081 - Право

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/14524

Browse

Browsing 081 - Право by Subject ": special knowledge"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання спеціальних знань під час розслідування службового підроблення. Use of special knowledge in the investigation of official forgery.
    (2022-07) Копча, Наталія Василівна; Kopcha, Nataliia
    У дисертаційному дослідженні на монографічному рівні досліджено концептуальні положення використання спеціальних знань під час розслідування службового підроблення. Комплексно висвітлено теоретичні основи дослідження проблем використання спеціальних знань під час розслідування службового підроблення. Запропоновано теоретичні положення та практичні рекомендації, які допоможуть слідчим у повному обсязі використовувати спеціальні знання під час розслідування службового підроблення з метою досягнення максимального результату, удосконалять методику розслідування кримінальних правопорушень. Розглянуто генезу розвитку поняття, сутності й тенденцій розвитку службового підроблення. З’ясовано, що кримінальні правопорушення цієї категорії мають чітко окреслений інтелектуальний характер, складні у виявленні, доказуванні, їх майже завжди кваліфікують і розслідують одночасно з іншими статтями Кримінального кодексу України. З огляду на специфіку розслідування службового підроблення та на підставі наукових досягнень учених сформульовано поняття спеціальних знань і згруповано ознаки спеціальних знань у процесі розслідування службового підроблення за певними критеріями: 1) сукупність знань, які становлять систему відомостей у певній галузі, техніці та сфері життєдіяльності; 2) знання не є загальновідомими й загальнодоступними; 3) їх набувають шляхом фахового опанування теоретичних знань; 4) їх застосовують під час виконання завдань кримінального судочинства з можливим залученням науково-технічних засобів; 5) їх використовують у межах досудового розслідування та судового розгляду. На підставі аналізу кримінальних проваджень за фактами службового підроблення встановлено, що спеціаліст, долучаючись до проведення слідчих (розшукових) дій, реалізує такі функції: 1) практичну, яка передбачає: підготовку, організацію та проведення окремих слідчих (розшукових) дій; пошук, виявлення, огляд і фіксацію слідів вчинення кримінального правопорушення, речових доказів; відібрання зразків для порівняльного дослідження; 2) методичну, що полягає в навчанні та роз’ясненні, консультуванні слідчого щодо правильних, науково обґрунтованих методик, способів організації та проведення слідчих (розшукових) дій, стратегії, тактики, способів і засобів виявлення, фіксації, огляду та вилучення, а також дослідження доказів у кримінальному провадженні; 3) технічну, зміст якої передбачає обрання та застосування належних науково-технічних і техніко-криміналістичних засобів, необхідних для якісного виявлення та фіксації слідів вчинення кримінального правопорушення та речових доказів; 4) консультаційну, яка полягає в наданні роз’яснень з питань, що виникають у кримінальному провадженні; 5) процесуальну, що передбачає фіксацію в протоколі слідчої (розшукової) дії інформації, наданої спеціалістом; постановку запитань спеціалістом тощо. Досліджено окремі елементи криміналістичної характеристики службового підроблення, що передусім зумовлюють подальше використання спеціальних знань, серед них такі: предмет посягання, особа правопорушника, типовий спосіб вчинення, типова слідова картина, мотив вчинення. Розглянуто особливості участі обізнаних осіб як спеціалістів під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Акцентовано увагу на тому, що під час проведення огляду, обшуку й допиту для отримання максимально повної криміналістично значущої інформації рекомендовано залучати групу різногалузевих спеціалістів. Доведено, що участь спеціаліста в проведенні огляду місця події за фактами службового підроблення може полягати у: виявленні предметів й інструментів, які могли бути використані для виготовлення підроблених бланків або реквізитів; фіксації слідів, що вказують на конкретні способи підроблення документів; відборі предметів і документів, які підлягають вилученню з місця події; консультації слідчого про можливості огляду документів і предметів на місці їх виявлення; висуванні версії про особу правопорушника; виборі правильного способу упакування об’єктів, що підлягають вилученню; застосуванні необхідних техніко-криміналістичних засобів для виявлення матеріальних слідів вчинення підроблення документів, фіксації результатів огляду. За результатами дослідження було встановлено, що залежно від етапів обшуку під час розслідування службового підроблення доцільно залучати спеціалістів: у процесі підготовки до обшуку (отримання консультацій та підготовка науково-технічних засобів) – 76,4 %; на робочому етапі (безпосередня участь у фото-, відеофіксації, огляд й аналіз наявної документації тощо) – 98,2 %; під час фіксації результатів обшуку (правильний опис об’єктів пошуку з виокремленням певних ідентифікаційних ознак, складання протоколу) – 65,7 %. Узагальнення матеріалів анкетувань, вивчених кримінальних проваджень й аналіз наукової літератури надав можливість виявити основні прогалини під час підготовки до допиту та його проведення за фактами розслідування службових підроблень і запропонувати шляхи усунення таких прогалин. Запропоновано типовий перелік судових експертиз, які можуть призначати в процесі розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 Кримінального кодексу України: 1) криміналістичні: почеркознавча експертиза (98,6 %); технічна експертиза документів (96,3 %); 2) економічні: бухгалтерська експертиза (67,6 %); фінансово-економічна експертиза (експертиза фінансово-господарської діяльності) (59,7%); 3) інженерно-технічні: комп’ютерно-технічна експертиза (43,6 %); земельно-технічна й оціночно-земельна експертизи (27,4 %); 4) інші (11,2 %). Проаналізовано проблемні аспекти комплексних досліджень. Узагальнивши висновки технічної експертизи документів за фактами службового підроблення, вдалося встановити, що дослідження печаток і штампів відбувалося у 51,2 % випадків, способу друку документа – 29,7 %; підписів з технічною підробкою – 12,1 %, принтерів – 6,8 %, інше – 2 %. Виявлено помилки, яких припускаються слідчі під час підготовки та призначення такого виду дослідження, зокрема: 1) під час проведення слідчої (розшукової) дії (огляд, обшук), тимчасового доступу до речей та документів у протоколі не було відображено виявлення і вилучення документа, який відправляли надалі на дослідження; 2) не було проведено огляд документа та не було винесено постанову про залучення документа до матеріалів кримінального провадження; 3) у протоколі слідчої (розшукової) дії зазначено, що документ вилучено й упаковано в певний спосіб, а надалі на дослідження надходить документ неупакований або упакований іншим способом, а підписів осіб, які брали участь у слідчій (розшуковій) дії, унаслідок якого було отримано досліджуваний документ, немає; 4) порушення законного порядку отримання та оформлення зразків для порівняльного дослідження; 5) недотримання вимоги щодо належного суб’єкта проведення експертизи; 6) неознайомлення підозрюваного, його захисника й інших заінтересованих осіб з постановою про призначення експертизи та з висновком експерта; 7) неправильно сформульовані питання експерту. За результатами дослідження доведено необхідність фіксування консультативної діяльності спеціаліста в протоколі слідчих (розшукових) дій та виявлено прогалину щодо ініціативи проведення позапланової ревізії. З метою унормування окреслених питань запропоновано внести доповнення до Кримінального процесуального кодексу України. In the dissertation research at the monographic level, the author investigated the conceptual provisions of using special knowledge in the investigation of official forgery. The theoretical foundations of the study of the problems of the use of special knowledge during the investigation of official forgery are comprehensively revealed. Theoretical provisions and practical recommendations are offered, which will help investigators to fully use special knowledge during the investigation of official forgery in order to achieve the maximum result, improve the methodology of investigation of criminal offenses.