Т.13, №2/2023

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/24256

Browse

Browsing Т.13, №2/2023 by Subject "digitalization"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Electronic parliament as a factor of sustainable development: History and prospects. Електронний парламент як чинник сталого розвитку: історія та перспективи
    (2023) Mazur, Tamara; Мазур, Тамара; Flogaitis, Spiros; Флогайтіс, Спиридон
    The relevance and significance of the study of the history and prospects of electronic parliamentarism as a factor of sustainable development is conditioned upon the anthropocentric vision of the idea of digitalization of the parliament. For the purpose, the authors chose to consider the system of digital tools that make up the e-parliament in the context of its role in the implementation of the Sustainable Development Goals “Peace, Justice, and Strong Institutions”. The main methods of scientific cognition, which were used when drafting the study, were the methods of content analysis, analogy, and comparison. The levels of the multi-level system of information and data security as a key element of the security of digitalization of the parliament were defined, challenges related to the legal, economic, social, and technological aspects of the process were outlined. Based on the analysis of legal acts and directly on the websites of the parliaments of countries with different democracy indices (Great Britain, Iceland, Sweden, Poland, the Czech Republic, the Baltic countries), global trends in the specified area were formulated. The author emphasized the inherent nature of certain features and the uncertainty of the consequences of digitalization of the parliament in states with various levels of democratic development and different economic indicators. It was established that the transition of parliamentarians in communication with voters from conventional communication in an offline format to an online format contributes to the implementation of openness, inclusiveness, cooperation, and participation in the political sphere. The results of the study were designed to update the issue of the need to introduce new electronic parliamentary tools for the implementation of digital democracy mechanisms in society. Актуальність і значущість дослідження історії та перспектив електронного парламентаризму як чинника сталого розвитку обумовлена людиноцентристським баченням ідеї цифровізації парламенту. За мету автори обрали розгляд системи цифрових інструментів, що утворюють е-парламент, у контексті його ролі в реалізації Цілі сталого розвитку «Мир, справедливість та сильні інститути». Основними методами наукового пізнання, які використано під час написання статті, є методи контент-аналізу, аналогії та порівняння. Визначено рівні багатоступеневої системи захищеності інформації та даних як ключового елементу безпеки цифровізації парламенту, окреслено виклики, пов’язані з правовим, економічним, суспільним, технологічним аспектами процесу. На підставі аналізу правових актів і безпосередньо вебсайтів парламентів держав різного індексу демократії (Велика Британія, Ісландія, Швеція, Польща, Чехія, країни Балтії) сформульовано світові тенденції означеного напряму. Автор акцентує на притаманності певних особливостей і невизначеності наслідків цифровізації парламенту в державах, які мають різний рівень розвитку демократії та різні економічні показники. Встановлено, що перехід парламентарів у спілкуванні з виборцями від традиційної комунікації в офлайн форматі до формату онлайн сприяє реалізації в політичній сфері відкритості, інклюзивності, співробітництва й участі. Результати дослідження покликані актуалізувати питання необхідності введення нових електронних парламентських інструментів для впровадження механізмів цифрової демократії в суспільстві.