# 2
Permanent URI for this community
Browse
Browsing # 2 by Issue Date
Now showing 1 - 13 of 13
Results Per Page
Sort Options
Item Напрями психопрофілактики віктимної поведінки неповнолітніх.Directions of Psycho Prophylaxis of Minors Victimized Behavior(2018) Романенко, О. В.; Romanenko, O.Визначено напрями психопрофілактики віктимної поведінки неповнолітніх. На основі концептуальних засад вивчення проблем віктимної поведінки у вітчизняній і зарубіжній науці встановлено вікові особливості неповнолітніх, що обумовлюють вразливість цієї категорії, передусім незавершеність формування особи як у біологічному, так і соціальному контексті, наслідком чого є нездатність адекватно оцінювати обстановку. Доведено, що серед різноманітних чинників формування віктимної поведінки вагома роль належить емоційній неврівноваженості, недостатності досвіду, підвищеній залежності від референтної групи, несприятливим умовам сімейного виховання. Описано категорії осіб, що мають схильність до віктимної поведінки. Наукова новизна статті полягає в окресленні напрямів психопрофілактичної роботи з неповнолітніми: формування правосвідомості в процесі соціалізації дитини, розвиток здатності до соціально-перцептивного передбачення, формування поведінкових стратегій у віктимологічних ситуаціях. Психопрофілактика віктимної поведінки неповнолітніх повинна мати комплексний характер та охоплювати когнітивний компонент (забезпечення необхідними знаннями про дійсність), емоційний (формування відповідного ставлення до неї) та поведінковий (попередження віктимної та закріплення соціально бажаної поведінки). Така робота є необхідною умовою адаптації молодого покоління до умов життєдіяльності в соціумі. Оскільки ризик віктимної поведінки набуває піку саме в підлітковому віці, важливе значення належить психопрофілактичним заходам у передсензитивному періоді, доки негативні для розвитку особистості чинники не закріпилися як провідні.The article is devoted to the consideration of psycho prophylaxis of minors victimized behavior. The state of studying of this problem in the national science is analyzed. It is noted that the content of victimization consists of three factors: the insecurity of the person on the part of the state, society and microenvironment from any criminal encroachments and the subjective inclination of a person to become a victim of a crime. Juveniles are the most affected category of people, due to the following factors: 1) the incomplete formation of a person in the biological plan, and therefore, the inability to resist a criminal offense; 2) the incompleteness of the formation of a person in a social plan, the consequence of which is the inability to adequately assess the situation, which leads to a greater probability of getting into a criminal situation as a victim of a crime. It is established that among the various factors of the formation of victimized behavior a significant role belongs to the biological age features, insufficiency of experience, increased dependence on the reference group, unfavorable conditions of family upbringing. Categories of persons with a predisposition to victim behavior are described. The factors of adolescent’s socialization as a result of education in pseudo wealthy families characterized by undeniable domination of one of the parents, the presence of violent interactions among family members, the use of violence and physical punishment as the main methods of upbringing are determined. The directions of psycho-prophylactic work with minors are outlined: formation of legal consciousness in the process of socialization of a child, development of the ability to social-perceptual prediction, formation of behavioral strategies in dangerous situations. Psycho prophylaxis of victimized behavior of minors should be complex and cover the cognitive component (providing the necessary knowledge about reality), emotional (formation of the appropriate attitude towards it) and behavioral (prevention of victimization and consolidation of socially desirable behavior). Since the risk of victimized behavior reaches a peak in adolescence, the importance of psycho prophylaxis measures in the presensitive period is of great importance, while factors that are negative for the development of the person are not fixed as leading.Item Причини виникнення гендерної нерівності.Causes of Generation of Gender Inequality(2018) Камінська, Н. В.; Пашко, Д. В.; Романова, Н. В.; Kaminska, N.; Pashko, D.; Romanova, N.Стать визначає біологічні відмінності між чоловіками та жінками. Поняття «гендер» розкрито як роль та обов’язки, що створюються в сім’ях, суспільствах і культурах, які вважають доцільними для жінок і чоловіків у певному суспільстві в певний час. Доведено, що відмінність гендерної та статевої рівності не дає змогу їх ототожнювати, оскільки людина є біологічною й соціальною істотою, так само можна співвіднести стать і гендер: стать передбачає біологічні властивості людини, а гендер – соціальні, зокрема нерозривний зв’язок із соціумом. Встановлено, що в офіційних джерелах міжнародних організацій поняття статевої рівності в контексті досягнення гендерної рівності взагалі не використовують. Обґрунтовано такі основні причини гендерної нерівності: релігія, стереотипи, гендерні установки. Констатовано, що вони взаємопов’язані та взаємодоповнюють один одного, є частиною нашого життя, впливають на нашу поведінку, формують світогляд і мають як позитивне, так і негативне значення. Зауважено, що, попри надану людині можливість бути щасливою і самодостатньою у житті, пов’язані з дитинства стереотипи стоять на заваді її всебічного розвитку, адже обмежують у виборі роду занять, з огляду на суспільну думку, поділ на «чоловічі» й «жіночі» професії тощо, тобто гендерно-рольовий стереотип. Таку саму дію виявляють і гендерні установки, які формуються в процесі розвитку людини на основі гендерних стереотипів, власного досвіду, настанов батьків, релігійних догм тощо. Gender causes biological differences between men and women. Regarding the concept of gender, it is defined as the role and responsibilities created in families, societies and cultures, which are thus deemed appropriate for women and men in a particular society at a certain time. That is, we are talking about expectations regarding the characteristics (features), attitudes and behavior. The obvious distinction between gender equality and sex equality does not allow identifying them, since the person is a biological and social being, and gender and gender can also be correlated. Since sex provides for the biological properties of man, and gender - social, namely the inextricable link with society. The concept of sex equality is not used at all in official sources of international organizations in the context of achieving gender equality and is not their subject of consideration. In our opinion, the following main causes of gender inequality can be identified as: religion, stereotypes, gender attitudes that are interrelated and complement each other, they are part of our life and in one way or another influence our behavior, shape our world view and have, as a positive meaning, as well as negative, the main thing is to realize it and, on the basis of a comprehensive study of a certain issue, form your position. In general, each person can be happy and self-sufficient in life, however, stereotypes imposed on us from birth hinder the all-round development of the personality, since they initially restrict the choice of "male" and "female" professions and t.d., i.e. gender-role stereotype, as well as gender attitudes, which are formed in the process of human development based on gender stereotypes, personal experience, guidance of parents, etc. and religious dogmas.Item Теоретико-методологічні підходи до дослідження корупції як психологічного феномену.Theoretical and Methodological Approaches to the Study of Corruption as a Psychological Phenomenon(2018) Казміренко, Л. І.; Кудерміна, О. І.; Kazmirenko, L.; Kudermina, O.Проаналізовано наявні теоретико-методологічні підходи до вивчення корупції в психологічній науці. Висвітлено основні гносеологічні проблеми вивчення психології корупції, що охоплюють визначення предмета, принципів та емпіричних методів. Окреслено можливі шляхи розв’язання цих проблем. Доведено, що вихідними положеннями аналізу цієї проблеми мають бути основні методологічні принципи вітчизняної та зарубіжної психології: принцип детермінізму, система, єдність свідомості та діяльності, розвиток, історизм. Теоретичний аналіз поняття «корупційна поведінка» здійснено на підставі основних понять провідних психологічних шкіл: психоаналітичної, когнітивної, поведінкової, гуманістичної, крос-культурної психології, парадигми діалектичної психології, психологічної теорії діяльності, поняття соціальної поведінки, теорії соціальних установок особистості, соціально-психологічної теорії груп тощо. Вони дають змогу встановити конкретний предмет дослідження та його концептуальний апарат. Узагальнено наявні наукові дослідження теоретико-методологічних засад аналізу корупції як психологічного феномену. Зауважено, що сьогодні теоретико-методологічні засади вивчення психології корупції перебувають в активній стадії розвитку. Виокремлено деякі особливості особистості, пов’язаної з корупцією.The article presents a generalized analysis of the existing theoretical and methodological approaches to the study of corruption in psychological science. Analyzed critically foreign experience of scientific research on the phenomenon of corruption in the space of psychology. The main epistemological problems of the study of the psychology of corruption are highlighted. These include the definition of the subject matter, principles and empirical methods. Possible solutions to these problems are outlined. It has been reported that it is advisable to choose the subject of the research as a category "subject". It is argued that the initial provisions of the analysis of this problem should be the basic methodological principles of domestic and foreign psychology: the principle of determinism, system, unity of consciousness and activity, development, historicism. The theoretical analysis of the concept of "corrupt behavior" should be carried out on the basis of the basic concepts of leading psychological schools: psychoanalytic, cognitive, behavioral, humanistic, cross-cultural psychology, paradigm of dialectical psychology, psychological theory of activity, concept of social behavior, theory of social attitudes of personality, social and psychological group theories and the like. They allow you to define a specific subject of research and its conceptual apparatus. The generalization of the available scientific studies of the theoretical and methodological foundations of the analysis of corruption as a psychological phenomenon suggests the following: today the theoretical and methodological foundations of the study of the psychology of corruption are in an active stage of development. They do not have a permanent, generally accepted form in the scientific community; existing approaches to the definition of the subject of the study of the psychology of corruption in the foreign space are centered around the category of "personality". Separate features of "corruption-related personality" are highlighted. This significantly limits the subject area of this problem; the lack of development of the theoretical and methodological foundations of the analysis of corruption as a psychological phenomenon leads to the locality and superficiality of the applied empirical research.Item Особливості спілкування майбутніх психологів – екстравертів та інтровертів.Communication Peculiarities of Future Psycologist – Extroverts and Introverts(2018) Хохліна, О. П.; Чечко, А. В.; Khokhlina, О.; Chechko, A.Висвітлено результати теоретичного вивчення проблеми спілкування в контексті професійної підготовки психологів та емпіричного виявлення наявності й характеру соціально-психологічних особливостей спілкування в майбутніх психологів – екстравертів та інтровертів. Спілкування розглянуто як форму активності людини, результатом якої є взаємодія з іншою людиною чи людьми; як багатоплановий процес встановлення й розвитку контактів між людьми, що породжується потребою спільної діяльності. Зауважено, що навчально-виховний процес з підготовки фахівця в галузі психології має базуватися на наукових знаннях щодо особливостей спілкування та їх детермінації в майбутніх психологів. Емпірично доведено, що екстраверсія та інтроверсія як характеристики темпераменту людини детермінують виникнення певних особливостей спілкування. Отримано нові дані про соціально-психологічні особливості спілкування – комунікативну установку, стратегію психологічного захисту та здатність до саморегуляції – у майбутніх психологів залежно від належності до групи екстравертів чи інтровертів. Зокрема, виявлено, що спілкування майбутніх психологівекстравертів має такі соціально-психологічні особливості: більш виразна (ніж в інтровертів) негативна комунікативна установка з домінуванням установки на завуальовану жорстокість щодо партнерів; використання в спілкуванні миролюбності як стратегії психологічного захисту суб’єктивної реальності; низький рівень самоконтролю. Спілкуванню майбутніх психологів-інтровертів притаманні: менш виразна (ніж в екстравертів) негативна комунікативна установка з домінуванням установки на негативний досвід спілкування; використання в спілкуванні уникнення як стратегії психологічного захисту суб’єктивної реальності; середній рівень самоконтролю. Визначено змістові лінії психолого-педагогічної роботи зі студентами-екстравертами та інтровертами з метою підвищення ефективності їх професійної підготовки.Item Психологічна допомога особам, які знаходяться в стані травматичної кризи.Psychological Aid to Persons in a State of Traumatic Crisis(2018) Власенко, С. Б.; Vlasenko, S.Розкрито важливість кризових періодів у житті людини, поняття нормативної та травматичної кризи. Проаналізовано динаміку протікання кризи з позиції різних авторів, негативні наслідки деструктивного розвитку кризи. Виокремлено основні причини, що призводять до виникнення кризового стану особистості, його ознаки. Схарактеризовано поняття посттравматичного стресового розладу як одного з найпоширеніших ускладнень, що виникає внаслідок деструктивного розвитку кризи й становить небезпеку для психічного здоров’я та життя особистості. Встановлено, що кваліфікована психологічна допомога сприяє профілактиці та подоланню негативних наслідків кризи, зокрема психічних розладів і психосоматичних захворювань. Виділено принципи психологічної допомоги особистості, що перебуває в кризовому стані, цілі психотерапевтичної роботи. Проаналізовано такі методи психологічної допомоги як дебрифінг (захід екстреної групової психологічної допомоги); методи, які використовують на віддалених етапах роботи із психічною травмою: метод десенсибілізації та переробки травм рухом очей (ЕМDR), метод арт-терапії, особливості використання метафоричних асоціативних карт (колода Соре) у консультуванні. Taking into account the difficult conditions in which the Ukrainian people live today, in particular – the military actions in the East of Ukraine, a difficult political and economic situation in the country, the issue of prevention and overcoming of crisis states, in particular those caused by traumatic events, are becoming of the greatest relevance for our citizens. The purpose of this theoretical study is to analyze the methods of individual and group aid to persons in a state of traumatic crisis. The article defines the concept of crisis as an acute emotional state that occurs at blocking of purposeful human life activities. At the same time, it is noted that crises can be normative (the ones which are a normal reaction to events that go beyond the norm) and excessive. In accordance with the most common classification, crises are divided into age-related and traumatic. The dynamics of the crisis is disclosed in the article. It is established that the development of a crisis depends on the circumstances and individual personal characteristics and there may be situations where it is not possible to find a constructive way out of the crisis without the involvement of a qualified psychological aid. The article deals with the causes and typical signs of a crisis, as well as complications of its course, the most common of which is post-traumatic stress disorder (PTSD), which occurs as a delayed or prolonged response to a stressful event (short-term or long-term) of an extremely threatening or catastrophic character, which can cause a deep stress in almost any person. The main symptoms and diagnostic criteria of PTSD severity are determined. It is established that the qualified psychological assistance provided in due time contributes to the prevention of psychogenic disorders and psychosomatic diseases of an individual. The principles of psychological aid to a person in a state of crisis are defined, as well as the aims of psychotherapeutic work with clients. Such methods of psychological aid as debriefing (a method of emergency group psychological aid); methods that are used in the remote stages of work with a mental trauma: the eye movement desensitization and reprocessing method (EMDR), the method of art therapy, especially the use of metaphorical associative cards (СОРЕ deck) in counseling are analyzed. Taking into account the negative consequences of the traumatic crisis, which affect the process of socialization of an individual and their health; the inability to overcome the traumatic crisis without involvement of additional resources (the latter includes group and individual psychological aid), the need to develop new forms and methods of working with clients who are in crisis, the emphasis is placed on the need for further research in this direction.Item Lies and Deception as a Means of Protecting Information which is Hidden.Брехня та обман як способи захисту інформації, що приховується(2018) Kazmirenko, V.; Казміренко, В. П.Висвітлено психологічні аспекти феноменів правди та неправди. Обґрунтовано, що відносно поняття «правда» більш загальною є філософська категорія «істина». Істина – кінцева мета пізнання, що передбачає здатність системи суджень відображати об’єктивну, незалежну від суб’єкта реальність; підтверджене практикою адекватне відображення суб’єктом об’єктивної дійсності. Правда – атрибут каналу комунікації, тобто повідомлення, що відображає об’єктивний стан речей. Проаналізовано сутність і співвідношення понять «брехня» та «обман». Аргументовано, що антиподом правди є неправда, що може бути представлена трьома формами: неумисна (несвідома дезінформація, коли об’єктивна картина світу й картина світу комунікатора не збігаються), умисна (свідома дезінформація, викривлення інформації) та напівправда (свідоме повідомлення лише певної частини інформації й замовчування іншої). Усі вони існують на феноменологічному рівні як продукт мисленнєво-мовленнєвої діяльності суб’єкта, що не відповідає дійсності, тобто становлять когнітивно-емоційні феномени. Обман – це процесуальний (конативний, поведінковий) компонент неправди, тобто дія або вчинок.Item Проблематика формування особистості управлінця органів Національної поліції України.Problems of Personality Formation the Manager of the Bodies National Police of Ukraine(2018) Кузьменко, І. Г.; Kuzmenko, I.Окреслено питання щодо формування особистості управлінця органів Національної поліції України. Викладено проблеми готовності особистості до управлінської діяльності різного рівня. З’ясовано вплив психологічних факторів на службову діяльність підрозділів поліції. Встановлено напрями та особливості управлінської діяльності керівників поліцейських організацій. Виокремлено компоненти управлінської діяльності сучасного керівника органу Національної поліції. Проаналізовано соціально-психологічні витоки управління, методологію та структуру проактивного управління персоналом. Досліджено психологічні ресурси вдосконалення системи управління персоналом. Запропоновано психологічні засоби оптимізації взаємодії керівників з персоналом. Визначено психологічні умови побудови команди поліцейських підрозділів, лідерства та профілактики конфліктів. Розроблено психологопедагогічні та методичні засади післядипломної підготовки керівників органів Національної поліції до проактивного управління персоналом.The article outlines the issues related to the formation of the personality of the manager of the bodies of the National Police of Ukraine. The problems of personality’s readiness for management activity of various level sand the influence of psychological factors on the official activity of police units are stated. The directions and peculiarities of the management activity of the heads of police organizations are outlined. The components of the managerial activity of the currenthead of the National Police are outlined. Thesocio-psychological sources of management, methodology and structure of proactive personnel management are analyzed. It is determined that the proactive approach to the implementation of management activities in the bodies of the National Policeis optimal, sinceit is based on the idea of early warning of problems and problems in the organization as well as in the external environment.Item Особливості правосвідомості сучасних поліцейських залежно від стажу служби в правоохоронних органах.Peculiarities of the Legal Awareness of Modern Policemen Depending on Length of Service in Law Enforcement Agencies(2018) Юрченко-Шеховцова, Т. І.; Yurchenko-Shekhovtsova, T.На основі проведеного емпіричного дослідження здійснено аналіз особливостей формування правосвідомості поліцейських у професійному середовищі. У дослідженні взяли участь 184 респонденти. Залежно від стажу служби в правоохоронних органах вибірку було розподілено на три групи. До першої групи увійшли поліцейські, стаж служби в правоохоронних органах яких не перевищує 3 років, до другої групи – поліцейські, які мають стаж служби в правоохоронних органах від 3 до 10 років, до третьої групи – від 10 до 20 (та понад 20 включно). За результатами проведеного дослідження виявлено статистично значущі відмінності щодо особливостей формування правосвідомості поліцейських з різним стажем служби. Серед поліцейських зі стажем служби до 3 років найбільша кількість респондентів, у яких виникли складнощі щодо відповіді на запитання анкети, і тих, хто потребує допомоги та підтримки у вирішенні професійних питань. Половина з них вважає, що в їх оточенні є поліцейські, які через незнання деяких законів порушують правові норми. Найбільше впевнених у власних поглядах, знаннях, досвіді респондентів зі стажем служби від 3 до 10 років. Респонденти зі стажем служби понад 10 років здебільшого зазначили про те, що їм завжди готові допомогти у вирішенні професійних питань їх підлеглі, колеги чи керівництво.In the article, on the basis of the empirical research, an analysis of the peculiarities of the formation of police officers’ legal awarenessin the professional environment is presented. The study was attended by 184 respondents. Depending on length of service in law enforcement agencies, the sample was divided into three groups. The first group includes police officers whose length of service in law enforcement agencies does not exceed 3 years, the second group – policemen who have length of service in law enforcement agencies from 3 to 10 years, to the third group – from 10 to 20 (and more than 20 inclusive). The questions of the questionnaire included the identification of the opinion and assessment by each respondent of their professional environment (subordinates, colleagues, management) regarding: observance of their legal norms during the performance of official duties and out of service; the presence of facts of abuse of official position or performance of tasks not related to official duties, etc. Particular attention was paid to the readiness of law enforcement officers to assist each other in resolving professional issues. According to the results of the study, there were statistically significant differences regarding the peculiarities of the formation of police officers’ legal awarenesswith different length of service. Among police officers withlength of serviceof up to 3 years, there was the largest number of respondents who encountered difficulties when answering questionnaires and those who need help and support in dealing with professional issues. In addition, half of them believe that they are surrounded by police officers who, because of ignorance of some laws, violate legal norms. The respondents with length of service from 3 to 10 years are the most confident in their own views, knowledge, and experience. Respondents with length of service for more than 10 years have indicated that their subordinates, colleagues or leadership are always ready to assist in solving their professional issues.Item Роль психологічної готовності до ризику в професійній діяльності жінок-поліцейських(2018) Білевич, Н. О.Метою публікації є розгляд ролі психологічної готовності до ризику в професійній діяльності жінок-поліцейських. Методологічний інструментарій становлять концептуальні засади вивчення схильності до ризику у вітчизняній та зарубіжній науці. Описано типологію уявлень про ризик як основної детермінанти професійно орієнтованої поведінки в екстремальній ситуації. Визначено сутність і зміст поняття «ризик». Встановлено взаємозв’язок між показниками толерантності до невизначеності, досвідом професійної діяльності й віком співробітників: під час зростання стажу професійної діяльності показник толерантності до невизначеності знижується. Наукова новизна полягає в систематизації результатів досліджень різних оперативних служб і вивчення можливостей їх інтеграції в професійну діяльність працівників Національної поліції України. Висновки статті полягають в окресленні напрямів досліджень щодо визначення стрес-факторів екстремальної ситуації, що впливають на професійну діяльність поліцейських, а також гендерних особливостей процесу прийняття рішень у ситуації невизначеності. Така робота є необхідною умовою розробки програми й психотехнології тренінгу, спрямованого на вдосконалення професійної діяльності жінок-поліцейських в екстремальних умовах.Тhe purpose of this article is to examine the role of psychological preparedness for risk in the professional activities of policewomen. Methodological tools were the conceptual foundations of the study of risk appetite in domestic and foreign science. The typology of ideas about risk as the main determinants of professional-oriented behavior in an extreme situation is described. The essence and content of the concept "risk" is defined in comparison with the basic connotations "uncertainty" and "randomness" (probability), which allowed expanding the conceptual apparatus and identifying risk as a structural element of epistemological uncertainty from the standpoint of decision making by the subject of activity. It has been established that there is a relationship between indicators of tolerance for uncertainty, professional experience and age of employees: with an increase in the length of professional experience, the indicator of tolerance to uncertainty decreases. The scientific novelty of the article is to systematize the results of research of various operational services and explore the possibilities of their integration into the professional activities of the National Police of Ukraine. The conclusions of the article are in the description of the directions of research to determine the stress factors of an extreme situation that affect the professional activities of police officers, as well as the gender characteristics of the decision-making process in a situation of uncertainty. Such work is a prerequisite for the development of a program and psychotechnology training aimed at improving the professional activities of female police officers in extreme conditions.Item Структурно-функціональна модель професійної готовності працівника патрульної поліції(2018) Пліско, В. І.; Бондаренко, В. В.Проаналізовано наукові праці, у яких висвітлено особливості формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, специфіку роботи підрозділів патрульної поліції та вимоги до формування професійної готовності працівників. З’ясовано сутність поняття «професійна готовність працівника патрульної поліції». Визначено, що це – стан особистості, який дає змогу здійснювати службову діяльність на належному професійному рівні та інтегрує в собі низку компонентів у поєднанні зі здатностями оперативно їх поєднувати, постійно оновлювати, накопичувати і розвивати. На підставі здійснених досліджень обґрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель професійної готовності працівника патрульної поліції. Модель візуально зображує складові компонентів готовності, які, інтегруючись, сприяють досягненню стану професійної готовності відповідно до виконуваних завдань. Головними компонентами професійної готовності є: професійно-теоретична, психологічна, фізична, тактична готовність і готовність до застосування, використання вогнепальної зброї. Складовими моделі визнано: уміння застосовувати набуті теоретичні знання під час професійної діяльності; достатній рівень сформованості спеціальних професійних і рухових умінь, навичок та розвитку професійно важливих якостей; професійний досвід. Ключовим чинником є формування і розвиток зазначених складових на тлі позитивної мотивації до навчання та професійної діяльності. Встановлено, що ефективно виконувати службові завдання здатні працівники патрульної поліції з різним рівнем сформованості виокремлених компонентів. Високий розвиток одних компонентів може частково компенсувати низький розвиток інших. Працівники патрульної поліції здатні досягнути високого рівня професійної готовності за умови оптимальної та комплексної їх розвиненості.The author analyzes the scientific works that highlight the peculiarities of forming the readiness of future specialists for professional activity. The specifics of the work of the units of the patrol police and the requirements for the formation of professional readiness of the employees are outlined. The essence of the concept of «professional readiness of the patrol police officer» is clarified. It is determined that this is a personality state that allows one to perform official activity at the appropriate professional level and integrates a number of components with the ability to combine them operative, constantly update, accumulate and develop. Based on the research carried out, the structural and functional model of professional readiness of the patrol police officer has been substantiated and developed. The model visually shows components of readiness, which combine to contribute to the achievement of professional readiness. The main components of professional readiness are: professional-theoretical, psychological, physical, tactical readiness and readiness for use, use of firearms. It is determined that the components of the model are: ability to apply the acquired theoretical knowledge during professional activity; sufficient level of formation of special professional skills and skills development and professionalqualities; professional experience. The necessary theoretical knowledge is: knowledge of the legislative bloc, legal grounds and the procedure for using police coercive measures, the specifics of the activities of the patrol police units and the characteristics of the patrolling area. The professional skills include: the ability to handle firearms safely, to observe personal safety rules, tactically correct actions during performance of service tasks, and the use of police measures. Developed physical, communicative, volitional qualities are a necessary component of the professional readiness of the patrol police officer. A key factor is the formation and development of these components, against the background of positive motivation for learning and professional activity. It has been established that officers of the patrol police with different levels of formation of the separated components can effectively perform official tasks. The high development of some components can partially offset the low development of others. The high level of professional readiness can be achieved by patrol police officers, provided that they are optimally and comprehensively developed.Item Психологічне забезпечення формування комунікативної толерантності в працівників Національної поліції України.Psychological Support in Forming Communicative Tolerance of the Ukraine National Police Officers(2018) Рівчаченко, О. А.; Rivchachenko, O.Встановлено особливості психологічного забезпечення формування комунікативної толерантності в працівників Національної поліції України як однієї з основних характеристик успішності професійної діяльності. Доведено, що толерантність є складним явищем, яке не має однозначного тлумачення. Її здебільшого визначають як активну форму ставлення до світу, адаптацію до навколишньої дійсності; морально чи професійно важливу якість, ціннісну орієнтацію, толерантність, емоційну стабільність, а також специфічну технологію соціальної діалогічної взаємодії індивідів для пошуку взаємоприйнятних рішень і форм поведінки тощо. Реформування правоохоронних органів вимагає від поліції наявності високих моральних, ділових і професійних якостей, суворої дисципліни, навичок роботи в команді. Досліджено роль індивідуальних психологічних особливостей у формуванні комунікативної толерантності правоохоронців на прикладі співробітників Національної поліції України, які проходять курси підвищення кваліфікації в Національній академії внутрішніх справ. Перспективним науковим напрямом дослідження визнано розробку комплексних програм моніторингу й тренінгів для формування загальної та комунікативної толерантності поліції.Tolerance is a complex phenomenon and has no univocal definition and is understood by scientists and practitioners in different ways: as an active form of relation to the world, as an adaptation to the surrounding reality, as a moral or professionally important quality, value orientation, tolerance, emotional stability, as well as specific technology of social dialogical interaction of individuals to find mutually acceptable solutions and forms of behavior, etc. Reforming law enforcement agencies, namely the creation of a new police as a state service, requires the police to have high moral, business and professional qualities, strict discipline, teamwork skills, effective communication with management, colleagues and different categories of citizens. One of the most important professional qualities of a policeman is general and communicative tolerance, which is the basis of justice and legality in the activity of the law-enforcement system. Their formation requires special training and retraining of the staff of the National Police. The purpose of the article is to research the individual psychological characteristics during the formation of communicative tolerance among the employees of the National Police of Ukraine as one of the main characteristics of the success in the professional activity. The research was carried out among the staff of the National Police of Ukraine, which are undergoing advanced training courses at the Institute of Postgraduate Education, including diagnosis and analysis of personality characteristics of tolerance, conducting training sessions, and determining the conditions for improving the efficiency of this process. Taking into account the results of diagnosing the level of development of general and communicative tolerance of the employees of the NPU at the beginning of the study of the special discipline "Tolerance and non-discrimination in the work of the police" provides the opportunity for trainers to significantly increase the effectiveness of training sessions. Further the promising scientific research is the development of comprehensive monitoring programs and trainings for the formation of general and communicative tolerance of the police.Item Актуальні напрями психосоціальної роботи з учасниками бойових дій: зарубіжний досвід.Topical Areas of Psychosocial Work with Participants of Operations: Foreign Experience(2018) Лукашенко, М. Ю.; Lukashenko, M.Висвітлено напрями закордонного досвіду психосоціальної роботи з учасниками бойових дій і можливості його застосування у вітчизняній практиці. Методологічною основою статті стали наукові концепції вивчення стресу та профілактики його несприятливих наслідків. Розкрито роль психосоціальної роботи з постраждалими внаслідок збройних конфліктів. Представлено основні моделі психосоціальної роботи з учасниками бойових дій, які використовують за кордоном. Визначено негативні наслідки участі в збройних конфліктах, а також роль психологічного супроводу після реабілітації та ресоціалізації. Розглянуто закордонні програми надання комплексної психосоціальної допомоги. Проаналізовано нормативно-правові документи законопроектів, досвід міжнародних організацій з питань організації та реалізації допомоги населенню, що постраждало через збройний конфлікт, учасників бойових дій і членів їхніх сімей. Розкрито особливості діагностики, профілактики та корекції травматичного й посттравматичного стресових розладів. Наукова новизна статті полягає в тому, що на основі аналізу закордонного досвіду визначено низку практичних рекомендацій, які можуть бути ефективними для вітчизняних психологів. Психологічна допомога адресована учасникам бойових дій, а також іншим особам, що постраждали внаслідок соціально-політичної кризи в країні, з метою подолання стресу та запобігання віддалених ефектів і наслідків посттравматичних симптомів. Обґрунтовано ефективність підходів, що використовуються в організації психосоціальної підтримки учасників бойових дій, членів їх сімей і ветеранів війни. Визначено роль підготовки до екстремальних умов, яку реалізують у межах базової підготовки до професійної діяльності офіцерів.The article is devoted to considering the foreign experience in psychosocial work with participants of hostilities and the possibilities of its application in domestic practice. The methodology of the article made up the scientific concept of stress study and prevention of adverse effects. The role of psychosocial work with people affected by armed conflict. Main models of psychosocial work with combatants that are used abroad. Depending on this determined the negative effects to the individual of participation in armed conflict, and the role of psychological support after rehabilitation and re-socialization. Considered the international programmes provision of comprehensive psychosocial assistance, the components of which are recognized as effective. Analyzed legal documents, bills, experience of international organizations on the issues of organization and implementation of overseas aid to the victims of the armed conflict, combatants and members of their families. The features of diagnosis, prevention and correction of traumatic and post-traumatic stress disorders. Scientific novelty of the article is that based on the analysis of foreign experience, identified a number of practical recommendations that can be effective in the Ukrainian psychologists. Psychological help addressed to the combatants and other victims in a situation of socio-political crisis in the country, with the aim of overcoming stress and preventing the long-term effects and consequences of post-traumatic symptoms. Effectiveness of approaches used in organizing psychosocial support combatants, their families and veterans of war. The role of training to extreme conditions which is implemented in the framework of the basic training officers. Foreign experience shows that in working with combatants and their families, it is necessary to use an integrated approach, to stimulate in the military awareness of the needs for mental health care for the successful pursuit of their professional duties. The directions of psychosocial work from foreign experience, which have been tested by practice and time, require the study of the effectiveness of their application in domestic conditions, which determines the prospects for further research in this field.Item Зарубіжний досвід ефективної комунікації в діяльності поліцейських.Foreign Experience of Effective Communication in Police Activities(2018) Волошина, О. В.; Voloshyna, O.Висвітлено результати вивчення зарубіжного досвіду щодо ефективних моделей професійної комунікації поліцейських та шляхів його впровадження в практичну діяльність працівників Національної поліції України. Проаналізовано досвід ефективної комунікації в діяльності поліцейських зарубіжних країн на прикладі Німеччини, Великої Британії, Японії, США, Латвії та Росії. Встановлено, що досвід роботи з персоналом поліції в низці цивілізованих країн має ефективні нормативні та психологічні механізми опрацювання навичок ефективної комунікації, які цілком можуть бути апробовані в Національній поліції України. Висвітлено головні завдання дільничних поліцейських Німеччини, зокрема: постійне, незалежне від обставин встановлення та підтримка контактів з громадянами, громадськими угрупованнями, установами та організаціями певної дільниці; проведення кримінально-профілактичного консультування за місцем проживання; допомога жертвам злочинів та деякі інші завдання. Визначено особливості реалізації в США програми громадської діяльності патрульної служби поліції, які створені для забезпечення активного співробітництва поліції з населенням. Відображено результати проведення пілотного проекту «Робота поліції з громадськістю» на Талсінській дільниці поліції Латвії протягом 2009–2012 років та рекомендації щодо її вдосконалення, а саме: спонукати поліцейських сприймати населення як клієнтів; обмежувати концентрацію на конфліктах у навчальній програмі підготовки поліцейських; навчити працівників поліції спілкуватися в ситуаціях, де конфлікт відсутній, установлювати неформальний і не авторитарний контакт з населенням тощо. Відповідно визначено можливості застосування зарубіжних комунікативних моделей у роботі поліції України з громадськістю.The purpose of the article is to study the foreign experience of effective models of professional communication of policemen and ways of introducing better experience in practical activities of the staff of the National Police of Ukraine. The experience of effective communication in the work of foreign police officers is analyzed on the example of Germany, Great Britain, Japan, the USA, Latvia and Russia. It has been established that experience of working with police personnel in a number of civilized countries convincingly confirms the existence of effective normative and psychological mechanisms for working out effective communication skills, which can be fully tested in the National Police of Ukraine. The main tasks of the district police of Germany are highlighted, in particular: establishment and support of contacts with citizens, public groups, institutions and organizations of a certain district, independent of the circumstances; conducting of preventive counseling at the place of residence; assistance to crime victims and some other tasks. The peculiarities of realization in the USA of the program of public activity of the police patrol service, created to ensure active cooperation of the police with the population, are determined. The results of the pilot project "Public Police Work" at the Talsi Police Station of Latvia during 2009-2012 and recommendations for its improvement are shown, namely: to urge the police to perceive the population as clients; to limit the concentration on conflicts in the training program for police officers; to train police officers to communicate in situations where there is no conflict, to establish informal and non-authoritarian contact with the population, etc. The possibilities of using foreign effective models in the work of the police of Ukraine with the public are determined.