2019 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2019 рік by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 55
Results Per Page
Sort Options
Item Участь захисника під час розгляду справ про адміністративні правопорушення патрульною поліцією. Protector Participation at Patrol Police Consideration of Cases(2019) Абдулкадірова, Е. Е.; Abdulkadirova, E.У статті досліджено право особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, скористатися правовою допомогою захисника. Purpose. In the article, we are talking about the right of the person who is drawn to administrative liability, to take advantage of the legal assistance of a lawyer.Item Адміністративно-правові аспекти міжнародного співробітництва у сфері професійної підготовки управлінських кадрів поліції. Administrative and Legal Aspects of International Cooperation in the Professional Training of Police Managers(2019) Кузьменко, І. Г.; Kuzmenko, I.Метою статті є дослідження сутності й актуальних питань міжнародного співробітництва у сфері професійної підготовки управлінських кадрів поліції.The purpose of the article is to study the nature and current issues of international cooperation in the field of professional training of police management personnel.Item Взаємодія підрозділів кримінальної поліції та органів досудового розслідування в документуванні кримінальних правопорушень.Intermediary of Criminal Police Subsidiaries and Advanced Examination Agencies at the Time of Documentation of Criminal Legal Execution(2019) Саковський, А. А.; Sakovskyi, A.; Жижин, А. В; Zhyzhyn, A.Мета статті – визначити поняття та сутність взаємодії підрозділів кримінальної поліції з органами досудового розслідування під час документування кримінальних правопорушень, а також окреслити проблемні питання щодо її здійснення. Методологія. У процесі дослідження використано наукові методи аналізу, індукції та дедукції. Теоретичним підґрунтям цієї публікації стали праці вітчизняних й іноземних учених, присвячені аспектам діяльності органів досудового розслідування та підрозділів кримінальної поліції, а також розгляду нормативно-правових актів, що регулюють їхню взаємодію. Наукова новизна публікації полягає в системному аналізі сутності взаємодії підрозділів кримінальної поліції з органами досудового розслідування під час документування кримінальних правопорушень. Висвітлено підстави, що обумовлюють здійснення взаємодії, її принципи, з’ясовано поняття фактичних даних як головного елементу взаємодії в межах обміну інформацією. Встановлено, що документування містить чимало смислових навантажень, які поєднуються в узгодженій діяльності, спрямованій на досягнення мети, виконання завдань або досягнення результату. Висновки. Документування як самостійний елемент доказування є недостатньо ефективним. Для того щоб притягнути винну особу до кримінальної відповідальності, результати документування мають бути «легалізованими» в кримінальному процесуальному праві шляхом проведення слідчих (розшукових) дій. Для ефективного забезпечення здійснення правосуддя необхідно застосовувати в комплексі оперативно-розшукове та кримінальне процесуальне, а також інші галузі права, що реалізується у взаємодії їх суб’єктів. На підставі здійсненого аналізу сформульовано авторське визначення взаємодії підрозділів кримінальної поліції з органами досудового розслідування під час документування кримінальних правопорушень.The purpose. Definition of the notion and essence of interaction of criminal police units with pre-trial investigation agencies during documenting criminal offenses, as well as the definition of certain problem issues related to its implementation. Methodology. During writing, scientific methods of analysis, induction and deduction were used. The theoretical basis for the writing of the article was the work of domestic and foreign scholars devoted to problematic issues of the activities of pre-trial investigation agencies and criminal police units, as well as regulatory acts regulating their interaction. Scientific novelty. The scientific novelty of the publication is a systematic analysis of the essence of the interaction of criminal police units with pre-trial investigation agencies during the documenting of criminal offenses. The reasons for the implementation of the interaction, its principles, and the concept of actual data as the main constituent of interaction within the framework of information exchange are presented. It has been established that documenting carries a lot of semantic loads, which are combined in concerted activity aimed at achieving the goal, accomplishing tasks or achieving the result. Conclusions. Documenting as an independent element of evidence is ineffective. In order to bring the perpetrator to criminal responsibility, the results of documentation should be «legalized» in the criminal procedural law by conducting investigative (search) actions. In order to effectively ensure the implementation of justice, it is necessary to apply in the complex the operational-search and criminal-procedural, as well as other branches of law, which is conditioned and realized in the interaction of their subjects. On the basis of the analysis, the actual determination of the interaction of the criminal police units with the pre-trial investigation agencies during the documenting of criminal offenses is proposed.Item Поняття та правове регулювання використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні.The Concept and Legal Regulation of Using the Special Knowledge, Skills and Abilities in Criminal Proceedings(2019) Грібов, М. Л.; Hribov, M.Мета статті – запропоновувати шляхи розв’язання проблем правового регулювання використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні. Методологія. Методологічний інструментарій обрано з урахуванням поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також їхніх зв’язків із практичною діяльністю органів досудового розслідування та суду. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: метод системного аналізу (застосований для дослідження правових норм, що регламентують використання спеціальних знань у кримінальному провадженні, а також наукових джерел); системно-структурний – для встановлення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, формування понятійно-категорійного апарату; логіко-юридичний (або догматичний) – у процесі розроблення понятійного апарату та наукових положень; моделювання – для формулювання конструкцій правових норм, що установлюватимуть використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Наукова новизна полягає в удосконаленні теоретичного розуміння змісту використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні; обґрунтуванні доцільності використання терміна «спеціальні компетентності» в юридичній науці та правотворчій практиці; внесенні пропозицій щодо системних змін і доповнень до чинного КПК України в частині використання «спеціальних компетентностей». Висновки. Термін «спеціальні знання», який ужито в чинному КПК України, потрібно замінити на «спеціальні компетентності». Спеціальні компетентності є сукупністю професійних знань, умінь і навичок, необхідних для вирішення конкретних питань у межах кримінального провадження особам, які залучені для цього на підставах, встановлених кримінальним процесуальним законом. Використання спеціальних компетентностей у кримінальному провадженні диференціюють залежно від статусу їх суб’єкта (носія) на таке, що здійснює експерт, і таке, що здійснює спеціаліст. Особливими (окремо встановленими законом) видами спеціалістів слід вважати перекладача (сурдоперекладача), педагога, психолога, лікаря. Окремо слід встановити їхні функції та особливості повноважень. Крім того, у кримінальному процесуальному законі потрібно чітко врегулювати процесуальний порядок залучення спеціаліста до виконання завдань кримінального провадження. Положення цього закону, які передбачають залучення спеціаліста до певних процесуальних дій, його участь у них або його присутність під час їх проведення (без чіткого окреслення завдань), доцільно конкретизувати, сформулювавши такі завдання. The purpose of the article isto give ways of solving problems of legal regulation of the use of special knowledge, skills and abilities in criminal proceedings. Methodology. The methodological toolkit is chosen taking into account the purpose, the specifics of the object and the subject of the study. Its basis is general dialectical method of scientific cognition of real phenomena and also their connections with practical activity of the bodies of pre-trial investigation and the court. Special methods of research, used in the article, are: the method of systematic analysis (used for the study of legal norms regulating the usage of special knowledge in criminal proceeding, and, also, scientific sources); systematic-structural – to determine the content of the studied categories and legal phenomena, the formation of a conceptual-categorical apparatus; logical-legal (or dogmatic) – to be used in the process of developing a conceptual apparatus and scientific regulations; modelling - to design constructions of legal norms that will establish the usage of special knowledge in criminal proceeding. The scientific novelty consists of: improving the theoretical understanding of the content of special knowledge, skills and abilities’ usage in criminal proceeding; grounding the expediency of usage of the term «special competences» in legal science and law-making practice; making suggestions as to the system’s changes and additions to the current CPC (Criminal Prosecution Code) of Ukraine, connected with the usage of special competencies. Conclusions. The term «special knowledge» which is used in the current CPC of Ukraine should be replaced into the term «special competence». Special competencies are combinations of professional knowledge, skills and abilities, necessary for solving specific issues within the framework of criminal proceedings, for the persons engaged in achieving these aims on the grounds, established by the criminal procedural legislation. The usage of special competencies in criminal proceeding is differentiated, depending on the status of their subject (carrier), into such one, which is carried out by an expert and the other, performed by a specialist. In this case, an interpreter (sign language interpreter), a teacher, a psychologist, a doctor should be considered as a special kind of a specialist (separately established by law). The above given fact should be clearly defined by law. The functions and peculiarities of such specialists’ authorities should be separately determined. Besides, criminal procedural law should clearly regulate the procedural order of a specialist’s engagement into the execution of criminal proceeding’s tasks. The provisions of this law, which anticipate the involvement of a specialist into certain procedural actions, his participation in them or his presence during their execution (without a clear definition of tasks), should be specified by formulating such tasks.Item Юридико-лінгвістична теорія як нова парадигма пізнання права. Legal-Linguistic Theory as a New Paradigm of Knowledge of Law(2019) Луцький, Р. П.; Lutskyi, R.Item Інноваційні підходи до вивчення криміналістики в закладах вищої освіти МВС України.Іnnovative Approaches to Criminalistics Teaching in Higher Educational Establishments under Ministry of Internal Affairs of Ukraine(2019) Чорноус, Ю. М.; Chornous, Yu.Мета статті полягає у визначенні інноваційних підходів до вивчення криміналістики в закладах вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України. Методологія. Методологічний інструментарій обрано з урахуванням поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) – з метою детального з’ясування змісту розглядуваних питань; теоретичний – для аналізу наукової та навчальнометодичної літератури; емпіричний – під час проведення експериментального дослідження й інтерв’ювання викладачів і здобувачів вищої освіти; педагогічного моделювання – для дослідження педагогічних об’єктів за допомогою моделювання їхніх окремих ознак; метод системного аналізу – у контексті визначення напрямів запровадження інноваційних підходів до вивчення криміналістики в закладах вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України. Наукова новизна обумовлена формуванням нового інструментарію в протидії злочинності. Постала необхідність у якісно нових, інноваційних підходах для виконання поставлених завдань. Важливою складовою є успішне опанування майбутніми правоохоронцями навчальної дисципліни «Криміналістика» в закладах вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України з використанням нових освітніх технологій. Висновки. Нині в закладах вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України тривають розроблення й упровадження сучасних освітніх технологій, удосконалення змісту й методів викладання криміналістики. Пріоритет надають посиленню практичної складової під час освітнього процесу: проведення практичних бінарних занять, тактико-спеціальних навчань із залученням працівників Національної поліції, Міністерства внутрішніх справ України; використання інтерактивних навчальних полігонів; проведення занять у формі поліцейського квесту й на базі практичних підрозділів; застосування електронних дидактичних засобів навчання. Увагу акцентовано на формуванні в здобувачів умінь і навичок користування криміналістичною технікою, сучасним програмним забезпеченням, базами даних. Успіх вивчення криміналістики залежить і від особистості конкретного викладача, який є носієм не лише криміналістичних знань, умінь та навичок, а й інноваційних форм, методів і засобів освітньої діяльності.The purpose of the article is to define the innovative approaches to criminalistics teaching in higher educational establishments under Ministry of Internal Affairs of Ukraine. Меthodology. Меthodological tools are selected with consideration of the established aim, specificity of research object and subject. System of scientific cognition methods was used, respectively the methods of formal logic (аnalysis, synthesis, deduction, induction, analogy, abstracting) – with aim to identify the matter of defined issues; theoretical – to analyze publications on the topic; empirical – in the course of experimental research and interviewing of teachers and students/cadets; pedagogical modeling – to study the pedagogical objects by modeling its specific characteristics; method of systemic analysis – in the context of identification of ways to implement the innovative approaches to criminalistics teaching in higher educational establishments under Ministry of Internal Affairs of Ukraine. Scientific novelty is justified with the establishment of new tools to be used in the process of crime combating. Innovative approaches are required to solve the defined problems. One of the important elements is successful mastering of «Criminalistics» subject by future law enforcement in higher educational establishments under Ministry of Internal Affairs of Ukraine with use of innovative educational technologies. Conclusions. Currently in the system of higher educational establishments under Ministry of Internal Affairs of Ukraine new educational technologies are developed and implemented along with improvement of content and methods of the subject delivery. Priority is given to enhancement of practical component during the training process: binary sessions, tactical and special training with participation National Police of Ukraine staff, Ministry of Internal Affairs of Ukraine; use of interactive training grounds; use of «police quest» format and internship sessions in practical units; use of electronic training equipment (multimedia manuals and textbooks, automatized working places, computer simulators for investigation of specific crime types etc.) it is important for students and cadets to advance their skills in forensic equipment application, modern software, database management. Forensic subjects mastering depends also on individual teacher’s characteristics whose task is not only to transfer knowledge and skills but present innovative forms, methods and means of training.Item Національна стратегія кібербезпеки США: досвід для України. National Cyber Strategy of the United States of America: Experience for Ukraine(2019) Шемчук, В. В.; Shemchuk, VМетою статті є вивчення позитивної практики забезпечення кібербезпеки США в контексті перспектив її можливого запровадження в Україні. Задля її досягнення було сформульовано такі завдання: схарактеризувати Національну стратегію кібербезпеки США як політико-правовий документ; дослідити інституційний механізм забезпечення кібербезпеки; висвітлити перспективні можливості впровадження позитивного досвіду США і необхідність врахування негативного досвіду в цій сфері. The purpose of the article is to investigate the positive practice of securing the US cybersecurity in the context of its possible implementation in Ukraine. For its achievement the following tasks were formed: to describe the National cybersecurity strategy of the USA as a political and legal document – to research the institutional mechanism of cybersecurity; to uncover perspective possibilities for introducing positive experience of the USA and Counting negative experience in this area.Item Юридична конструкція спортивних правовідносин.Legal Construction of Sports Legal Relationships(2019) Палюх, А. Я.; Paliukh, А.Метою статті є аналіз юридичної конструкції спортивних правовідносин. Задля її досягнення було сформульовано такі завдання: запропонувати дефініцію поняття спортивних правовідносин, окреслити їх ознаки; дослідити суб’єктний склад правовідносин залежно від виду спортивної діяльності; схарактеризувати об’єкт спортивних правовідносин; висвітлити особливості змісту спортивних правовідносин. Методологія. Основоположними стали системний і структурно-функціональний методи, використані для встановлення змісту досліджуваних категорій та правових явищ, формування понятійно-категоріального апарату; діалектичний та логіко-юридичний – для розроблення основоположних понять і наукових положень. Також застосовано метод наукового пізнання досліджуваних явищ, їх зв’язків і зіставлення з іншими категоріями (зокрема, відносини у сфері фізичної культури), методи моделювання та прогнозування – для окреслення перспективних напрямів розвитку спортивних правовідносин, удосконалення їх законодавчого забезпечення тощо. Наукова новизна полягає в з’ясуванні поняття та змісту спортивних правовідносин, їхніх ознак і видів. Також визначено структурні елементи спортивних правовідносин. Акцентовано, що права й обов’язки суб’єктів спортивних правовідносин встановлюють залежно від виду спорту та правової урегульованості національними та міжнародними нормативними актами, зокрема «м’яким правом» спортивних міжнародних організацій. Висновки. Спортивними правовідносинами слід вважати вольові, урегульовані нормами спортивного права суспільні відносини, що виникають між різноманітними суб’єктами цього права в процесі організації та безпосереднього проведення фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності, здійснення цілеспрямованих фізкультурнооздоровчих, спортивних заходів змагального характеру та знаходяться під охороною держави, а також спеціалізованих недержавних спортивних організацій. Залежно від виду спортивних правовідносин (колективні, індивідуальні, матеріальні, процесуальні, регулятивні, охоронні, приватні, публічні, адміністративні, трудові, довгострокові, короткострокові тощо) їх суб’єктами можуть бути: фізичні особи (з необмеженими й обмеженими можливостями, а також фізичні особи, що є професійними спортсменами, спортсменами-аматорами, які тимчасово реалізують приватні інтереси в галузі фізичної культури та спорту) та юридичні особи (суб’єкти публічної адміністрації, інші юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права).The purpose of the article is the analysis of the legal structure of sporting relations. In order to achieve it were formed the following tasks: to establish the concept of sports issues and outline their signs; explore business composition relations in depending on the type of sports activity; characterize an object of sport relations; to reveal the features of the contents of sports legal relations. Methodology. The methodological toolkit is determined taking into account the goal set, the specifics of the object and subject of the study. Foundational became systemic and structural-functional methods – to establish the content of the studied categories and legal phenomena, the formation of a conceptualcategorical apparatus; dialectical and logical-legal – in the development of defining concepts and scientific provisions. The author also used the method of scientific knowledge of the studied phenomena, their relations with and relations with other interrelated categories (in particular, relations in the field of physical culture, etc.), methods of modeling and forecasting – to determine the perspective directions of development of sports legal relations, improvement of their legislative provision etc. The scientific novelty consists in figuring out understanding the concept and content of sporting legal relations, their signs and types. The attention of structural elements sporting legal relations was also paid. Underlined that the peculiarities of the content of sporting legal relations are that the rights and obligations of subjects of sporting legal relations are determined depending on the type of sport and legal regulation of national and international regulations Including the «softright» of sports international organizations. Conclusions. Sporting legal relations should be understood by the willed, regulated norms of sporting law, which arise between various subjects of the law, in the process of organizing and direct carrying out physical and recreational and sports activities, realization of purpose fulfitnessimproving and sporting events of competitive nature and are underprotection of the State, and also specialized nongovernmental sporting organizations. Depending on the type of sports activities (collective, individual, material, procedural, regulatory, guarding, private, public, administrative, labor, long-term, short-term, etc.) subjects of sporting legal entities are divided into such types as: individuals (with unlimited and limited capacities, here we will select individuals who are professional athletes, amateur athletes, who on an in permanent (temporary) basis realize private interests in the field of physical culture and sport) and legal entities (public administration entities and other legal entities of the public law and private law entities).Item Міжнародний досвід правового регулювання негласного співробітництва.International Experience of Tacit Cooperation’s Legal Regulation(2019) Грібов, М. Л.; Козаченко, О. І.; Hribov, M.; Kozachenko, O.Мета статті – формулювання пропозицій з удосконалення законодавства України щодо використання негласного співробітництва для виконання завдань протидії злочинності (на підставі міжнародного досвіду), а також визначення особливостей практичної реалізації таких пропозицій. The purpose of the article is to introduce the system of proposals for improving the legislation of Ukraine in the part which concerns the usage of tacit cooperation with the aim to fulfil the tasks of combating crime (based on international experience) as well as to determine the features of practical implementation of these proposals.Item Розвиток понятійно-термінологічного апарату правової охорони культурної спадщини в Україні. Development of Conceptual and Terminological Apparatus of Legal Cultural Heritage Protection in Ukraine(2019) Мазур, Т. В.; Mazur, T.Метою статті є аналіз становлення та розвитку понятійно-термінологічного апарату правової охорони культурної спадщини в Україні. Для її досягнення сформульовано такі завдання: проаналізувати еволюцію правової охорони культурної спадщини в Україні; з’ясувати сутність понять «пам’ятка», «культурна спадщина», «культурні цінності».The purpose of the article is to analyze the formation and development of the conceptual and terminological apparatus of legal cultural heritage protection in Ukraine.In order to achieve it, the following tasks are being analyzed: to analyze the evolution of legal cultural heritage in Ukraine; To find out the nature and essence of notions «attraction», «cultural heritage», «cultural values» etc...Item Криміналістика в освітньому процесі закладів вищої освіти України: історичні аспекти.Forensics in the Educational Process of the Institutions of Higher Education in Ukraine: Historical Aspects(2019) Юсупов, В. В.; Yusupov, V.Метою статті є висвітлення історичних особливостей запровадження криміналістики в освітній процес, дослідження розвитку криміналістики в провідних вітчизняних закладах вищої освіти. Методологія. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: історичний, історіографічний, термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Наукова новизна. Установлено, що після 1917 року викладання криміналістики в закладах вищої освіти України мало певні особливості: у зв’язку із закриттям юридичних факультетів університетів припинено викладання криміналістики; було запроваджено викладання криміналістики в спеціальних закладах вищої освіти з підготовки міліціонерів, працівників карного розшуку та співробітників інших органів, що забезпечували протидію злочинності; для викладання криміналістики на курсах і в спеціальних школах обрано уніфікований підхід щодо програми навчальної дисципліни, яку затверджував Народний комісаріат внутрішніх справ; у 1930-х роках після відкриття юридичних відділень і факультетів в університетах відновлено викладання криміналістики; у повоєнні роки навчальний курс «Криміналістика» викладали на кафедрах кримінально-процесуального спрямування. Висновки. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у закладах вищої освіти України криміналістику спершу викладали в межах навчальних курсів з кримінального права, кримінального судоустрою та провадження (процесуальний порядок розслідування злочинів), поліцейського права. До 1917 року криміналістика як комплекс допоміжних до кримінального права навчальних дисциплін мала статус не обов’язкового для вивчення курсу, який пропонували насамперед тим студентам університетів, які мали намір працювати в органах юстиції, що розслідували злочини. Криміналістику викладали студенти під час різних форм навчальних занять – практичних, криміналістичних семінарів, студій, секцій. Після Другої світової війни на теренах України викладання навчальної дисципліни «Криміналістика» інтегрується з «Кримінальним процесом» на кафедрах кримінально-процесуального спрямування. З 1950–1960-х років у вітчизняних юридичних та спеціальних правоохоронних закладах вищої освіти запроваджували кафедри криміналістики, що сприяло подальшому розвитку дисципліни загалом.The purpose of the article is to highlight the historical features of the establishment of forensic science in the educational process, the research on the development of forensics in leading Ukrainian higher education institutions. Methodology. In the article a set of scientific methods is used, namely: historical, historiographical, terminological, systemic-structural, formal-logical, comparative legal. Scientific novelty. It was established that after 1917 the teaching of forensics in higher education institutions of Ukraine had some peculiarities: due to the closure of the faculties of law at the universities, the teaching of forensics was discontinued; a teaching of forensics was introduced in specialized institutions of higher education for police officers, criminal investigators and employees of other bodies who counteracted crimes; a unified approach to the curriculum program, which was approved by the People’s Commissariat of Internal Affairs, was adopted to teach forensics at courses and in special schools; a teaching of forensics was restored in the 1930s, after the opening of legal departments and faculties in universities; the forensic training course was taught at the departments of the criminal procedural direction in the postwar years. Conclusions. In the late nineteenth and early twentieth centuries in institutions of higher education of Ukraine forensics was primarily taught within the framework of training courses on criminal law, criminal justice proceedings (the procedural order of criminal investigation) and police law. Until 1917, forensics as a complex of auxiliary subjects to criminal law had the status of an optional training course, which, above all things, was offered to students who had intentions to work in the justice agencies, which were investigating crimes. Forensics was taught and mastered by students during various forms of training sessions – practice sessions, seminars in forensic science, audiences, sections. After the end of the Second World War, on the territory of Ukraine a teaching of curriculum on forensics was integrated with the curriculum on criminal procedure. These subjects were provided by the departments of the criminal procedural direction. Since the 1950s and 1960s, domestic law and special law-enforcement institutions of higher education began to create departments of forensic science, which had to ensure the further development of forensics.Item Регулювання земельних відносин на Волині періоду німецької окупації. Land Regulation in Volyn during the Nazi Occupation(2019) Махаринець, М. Є.; Makharynets, M.Мета статті – з’ясувати особливості земельних правовідносин на Волині впродовж 1941–1944 років на підставі системного аналізу історико-правової літератури, нормативно-правових актів німецької окупаційної влади й архівних документів.The purpose of the article is to find out the peculiarities of land relations in Volyn in 1941–1944 on the basis of a systematic analysis of the historical and legal literature, normative legal acts of the Nazi occupation power and archival documents.Item Система заходів попередження та протидії злочинам, що посягають на територіальну цілісність і конституційний лад, національну безпеку. System of Measures for Preventing and Combating Crimes Encroaching on the Territorial Integrity and Constitutional System, National Security(2019) Носач, А. В.; Nosach, А.Метою статті є визначення шляхів удосконалення загальнодержавної системи попередження та протидії злочинам, що посягають на територіальну цілісність і конституційний лад, національну безпеку.The purpose of the article is to determine the ways of improving the nationwide system of preventing and combating crimes encroaching on territorial integrity and constitutional system, national security.Item Інститут пробації в Україні: відповідність нормам міжнародного законодавства.Compliance of the Probation Institute in Ukraine with International Law(2019) Перепічка, Н. Г.; Perepichka, N.Метою статті є аналіз міжнародного та національного законодавства у сфері запобігання злочинам органами пробації, а також визначення напрямів удосконалення вітчизняного законодавства, яке регулює цей інститут в Україні. Для реалізації зазначеної мети в статті виконано такі завдання: розглянуто різні підходи до тлумачення поняття «пробація»; досліджено національне й міжнародне законодавство у сфері запобігання кримінальним правопорушенням органами пробації; вивчено проблемні питання запобігання кримінальним правопорушенням органами пробації в Україні; на підставі здійсненого дослідження надано пропозиції та рекомендації з удосконалення заходів запобігання кримінальним правопорушенням органами пробації в Україні шляхом внесення змін до національного законодавства. The purpose of the article is to analyze the international and national legislation in the field of crime prevention by the probation authorities, and to determine the directions of improvement of the national legislation governing the institute in Ukraine. In order to achieve this goal, the following tasks have been accomplished in the article: Different approaches to understanding the concept of «probation» are considered; investigated national and international legislation in the field of prevention of criminal offenses by probation authorities in Ukraine; probation issues of probation prevention were investigated; on the basis of the conducted research, proposals and recommendations on improvement of measures for prevention of criminal offenses by the probation authorities in Ukraine by amendments to the national legislation were provided.Item Удосконалення обставин, які помʼякшують та обтяжують покарання, у контексті реалізації положень Стамбульської конвенції.Improvement of Circumstances that Mitigate and Impose Penalties in the context of the Implementation of the Istanbul Convention(2019) Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.Метою статті є аналіз нововведень щодо обставин, які помʼякшують та обтяжують покарання, зумовлених реалізацією положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами від 11 травня 2011 року. Проаналізовано актуальні проблеми тлумачення та застосування відповідних обставин, а також надано пропозиції щодо їх розвʼязання. Дослідження ґрунтується на наукових працях українських й іноземних учених, положеннях Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами від 11 травня 2011 року, Кримінального кодексу України, судовій практиці та враховує досвід окремих зарубіжних країн. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній запропоновано по-новому тлумачити п. 7 ч. 1 ст. 66 КК України, висловлено рекомендацію з удосконалення п. 3 ч. 1 ст. 67 КК України (у контексті статевої приналежності), а також пропозиції щодо надання суду права залежно від характеру вчиненого злочину не визнати обставини, передбачені в п. 6, 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України такими, що обтяжують покарання. За результатами здійсненого дослідження сформульовано висновки щодо: 1) визнання обставиною, що помʼякшує покарання, учинення злочину за наявності системного характеру жорстокого або такого, що принижує честь і гідність особи, поводження з боку потерпілого за відсутності впливу сильного душевного хвилювання; 2) доцільності заміни в КК України терміна «системно» на «систематично» і закріплення його офіційного визначення в примітці до ст. 78 КК України; 3) неохоплення п. 3 ч. 1 ст. 67 КК України (вчинення злочину на ґрунті статевої приналежності) випадків учинення злочинів на ґрунті сексуальної орієнтації; 4) потреби уточнити й узгодити термінологію п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, а також узгодити її з іншими положеннями закону про кримінальну відповідальність; 5) надання суду права залежно від характеру вчиненого злочину не визнати передбачені в п. 6, 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України обставини такими, що обтяжують покарання, мотивуючи своє рішення у вироку. The purpose of the article is the analysis of innovations concerning the circumstances commuting and aggravating a penalty, caused by implementation of provisions of the Convention of the Council of Europe on prevention of violence against women and domestic violence and fight against these phenomena of May 11, 2011. The article analizes the actual problems of the interpretation and application of the relevant circumstances as well as suggestions for their solution. The research is based on scientific works of the Ukrainian and foreign scientists and also provisions of the Convention of the Council of Europe on prevention of violence against women and domestic violence and fight against these phenomena of May 11, 2011, the Criminal code of Ukraine, to judicial practice and considers experience of certain foreign countries. The scientific novelty of the article is offering a new to interpretation of Paragraph 7 Part 1 Article 66 of Ukrainian Constitution, is stated the recommendation concerning improvement of Paragraph 3 Part 1 Article 67 of Ukrainian Constitution (in the context of sex) and also offers on rendering court of the right depending on the nature of the committed crime not to recognize the circumstances provided in Paragraphs 6, 6-1 Part 1 Article 67 by Ukrainian Constitution such aggravating punishment are formulated. By results of the conducted research conclusions relatively are formulated: 1) recognition of a circumstance that mitigates the punishment, the commission of a crime in the presence of a systemic nature of the cruel or degrading person’s honor and dignity, the treatment of the victim in the absence of influence of strong emotional anxiety; 2) the expediency of replacing the term «systematically» in the Criminal Code of Ukraine «systematically» and providing its legal definition in the note to Article 78 of the Criminal Code of Ukraine; 3) non-inclination of Item 3 of Part 1 of Article 67 of the Criminal Code of Ukraine (committing a crime on the basis of sexual attachment) cases of crimes committed on the basis of sexual orientation; 4) the need to clarify and harmonize the terminology of clause 6 part 1 of Article 67 of the Criminal Code of Ukraine, as well as bring it in line with other provisions of the law on criminal liability; 5) granting the court the right, depending on the nature of the crime, not to recognize the circumstances envisaged in Paragraphs 6, 6-1 Part 1 of Article 67 of the Criminal Code of Ukraine, impose penalties, motivating their decision in a sentence.Item Проблеми притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва. Problems of Attracting to Administrative Responsibility for Violation of Legislation Requirements, Construction Norms, Standards and Regulations for Construction(2019) Марченко, О. Л.; Marchenko, О.Метою статті є аналіз сучасної практики вирішення адміністративних проваджень щодо притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 96 КУпАП, а саме за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва. Проаналізовано статистичні дані, а також судову практику стосовно вирішення досліджуваної категорії адміністративних правопорушень. Виокремлено ключові форми об’єктивної сторони, надано пропозиції щодо класифікації найпоширеніших порушень, яких припускаються під час винесення та оскарження постанов про адміністративні правопорушення. The purpose of the article is to analyze the current practice of resolving administrative proceedings concerning the prosecution of offenses under Article 96 of the Code of Administrative Offenses of Ukraine, namely for violations of the requirements of legislation, building codes, standards and rules during construction. The statistical data and the case law concerning the investigation of the category of administrative offenses are analyzed, the key forms of the objective side are highlighted, the classification of the most common types of violations occurring during the issuance and appeal of administrative offenses are proposed.Item Оцінка корупційних ризиків у діяльності МВС України: поняття, причини та наслідки. Assessment of Corruption Risks in the Activities of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: Concept, Causes and Consequences(2019) Пашковська, М. В.; Федоровська, Н. В.; Pashkovska, M.; Fedorovska, N.Метою статті є дослідження правового регулювання корупційних ризиків у системі Міністерства внутрішніх справ України, висвітлення факторів, що зумовлюють їх посилення, і методи протидії їм.The purpose of the article is to study the legal regulation of corruption risks in the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, highlighting the factors contributing to their implementation and methods of dealing with them.Item Наукові передумови формування та розвитку криміналістичного вчення про збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. Scientific Premises for the Formation and Development of Criminalistic Doctrine on the Collection, Examination and use of Evidence in Criminal Proceedings(2019) Коваленко, А. В.; Kovalenko, A.Метою статті є аналіз криміналістичних проблем теоретичного та практичного спрямування, що є науковими передумовами формування й розвитку криміналістичного вчення про збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. The purpose of the article is to analyze forensic problems of theoretical and practical nature, which serve as scientific premises for the formation and development of criminalistic doctrine on the collection, examination and use of evidence in criminal proceedings.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »