Теоретичні та історичні аспекти правознавства

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/20006

Browse

Browsing Теоретичні та історичні аспекти правознавства by Issue Date

Filter results by year or month
Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Еволюція доктринальних джерел з питань гендерної рівності. Evolution of Doctrinal Sources on the Issues of Gender Equality
    (2020) Романова, Н. В.; Romanovа, N.
    Метоюнаукової статті є дослідження розвитку джерел у сфері гендерної рівності, а також висвітлення світоглядних поглядів на питання гендерної рівності, сформованих науковцями в контексті філософії, історії,педагогіки, психології, релігієзнавства, культурології, філології, соціології, економіки, права, які стали підґрунтям для доктринальних джерел у сфері гендерної рівності. Методологічнуосновустатті становить сукупність принципів наукового пізнання, філософських, загальнонаукових і конкретнонаукових методів, за допомогою яких було проаналізовано історію становлення та розвитку джерел у сфері гендерної рівності, а також міждисциплінарні звʼязки результатів дослідження. Наукова новизнапублікації полягає в тому, що в ній удосконалено систематизацію джерел у сфері гендерної рівності й визначено їх фундаментальне підґрунтя; уперше запропоновано висвітлювати гендерну рівність не лише як правову, а й як міждисциплінарну категорію; проаналізовано подальший розвиток доктринальних джерел у сфері гендерної рівності. Висновки. Сформульованотакі положення: уперше про гендерну рівність зазначають у правових джерелах у другій половині XVII ‒ другій половині XVIIІ століття.Ідеюгендерної рівності систематично вдосконалювали, спочатку на державному рівні розвинених країн, потім –на міжнародному, що зумовило зміни в усвідомленні сутностіта значення гендерної рівності для інших країн. Останніми роками сформувалася тенденція до активізації діяльності міжнародних організацій та держав стосовно реалізації гендерної рівності, розширення прав і можливостей чоловіків та жінок, а також трансформації усвідомлення гендерної рівності від утопічної ідеї до основного права людини, принципу. Обґрунтовано, що гендерна рівність є не лише правовоюкатегорією, а й міждисциплінарною, якувисвітлено крізь призму філософії, історії, педагогіки, психології, релігієзнавства, культурології, філології, соціології, економіки. The purposeof the scientific article is a comprehensive study of the development of sources in the field of gender equality, as well as coverage of worldviews on issues of gender equality, formed by the understanding of scientists in the context of philosophy, history, pedagogy, psychology, religious studies, cultural studies, philology, sociology, economics, law, which have become basis for the formation of doctrinal sources in the field of gender equality. The methodologicalbasis of scientific research is a combination of the principles of scientific knowledge, philosophical, general scientific and concrete science methods, with the help of which it was possible to study the history of the formation and development of sources in the field of gender equality, as well as the interdisciplinary connections of the research results. The scientific noveltyof the publication is that the systematization of sources in the field of gender equality is improved and their fundamental basis is given; for the first time, it was proposed to consider gender equality not only from the point of view of law, but as an interdisciplinary category; further development of doctrinal sources in the field of gender equality is considered. The conclusionsof the scientific article are reduced to the following provisions, namely: the first mention of gender equality arose at a certain historical stage in the development of law (the second half of the XVII ‒the second halfof the XVIII century). The idea of gender equality was constantly evolving, first at the state level of the developed countries of the world, then at the international level, which in turn provoked changes in the understanding of the essence and significance of gender equality for other countries. Recently, there has been activity in the activities of international organizations and states to achieve gender equality, the empowerment of men and women, as well as a change in understanding of gender equality from a utopian idea to a fundamental human right, principle. The study found that gender equality is not only a legal issue, but has an interdisciplinary nature and is also viewed through the prism of philosophy, history, pedagogy, psychology, religious studies, cultural studies, philology, sociology, economics.
  • Thumbnail Image
    Item
    Етичні засади формування службового права. Ethical Foundations of Service Law
    (2020) Самойленко, О. С.; Samoilenko, O.
    Метастатті полягає в оцінюванні наукових позицій стосовно впливу етики на право загалом іструктурні елементи системи права,визначенні напрямів і результатів такого впливу, а також з’ясуванні ролі етичних засад у формуванні дієвого механізму правового регулювання публічної служби. Методологія.З огляду на окреслену мету, специфіку об’єкта й предмета дослідження, методологічну основу публікації становить комплекс методів, завдяки яким було розглянуто підходи до розуміння ролі етики в праві. Метод формальної логіки використанодля з’ясування змісту службового права. Емпіричний метод було застосовано під час вивчення питання формування етичних засад службового права. Компаративний –для порівняння українських та іноземних підходів до розробленняетичних засад службового права. Наукова новизназумовлена тим, що етична складова є засадою для формування правової системи на аксіологічному, гносеологічному, праксеологічному рівнях. Тому в публікації обґрунтовано відмінності між поняттями «етика права», «правова етика», «юридична етика» та «правнича етика». Висновки.Важливим елементом удосконалення службового права є етична складова. По-перше, зниженнявпливу влади та релігійних норм на поведінку людини потребує формування нового чи вдосконалення попереднього механізму регулювання суспільних відносин. По-друге, право та мораль у вигляді етичних норм є історично взаємопов’язаними, механізм їх взаємовпливу перевірений часом. По-третє, їм притаманна компенсаторна функція:якщоправо не може вирішити суспільного конфлікту, посилаютьсяна норми моралі. Завдяки цьому зниження рівня моральності,з огляду на специфікурозвитку суспільства (послаблення уваги людини до суспільства через діджиталізацію, поява нових цінностей),компенсують шляхом закріплення етичних норм у нормах права.Thepurposeof the article is to evaluate the scientific positions on the impact of ethics on law in general and the structural elements of the law system, in particular, to determine the directions and results of such influence, as well as to clarify the role of ethical foundations in the formation of an effective mechanism of legal regulation of public service. Methodology.Given the goal, specificity of the object and object of study, the methodological basis of the publication is a set of methods that allowed to consider approaches to understanding the role of ethics in law. Formal logic method ‒ to find out the content of employment law. The empirical method was applied in the study of the formation of ethical principles of employment law. Comparative ‒ to compareUkrainian and foreign approaches to the formation of ethical principles of official law. Scientific noveltyis due to the fact that the ethical component is the basis for the formation of the legal system at the axiological, epistemological, praxeologicallevels. Therefore, the publication substantiates the differences between the concepts of «ethics of law», «legal ethics», «legal ethics» and «legal ethics». Conclusions.An important element of improving the law of service is the ethical component. First,the reduction of the influence of the authorities and religious norms on human behavior, which requires the formation of a new or improvement of the old mechanism of regulation of social relations. Secondly, law and morality in the form of ethics are historically interrelated and the mechanism of their interplay is time-tested. Thirdly, they have an inherent compensatory function ‒ where the right to resolve a social conflict comes to the aid of moral standards, in turn ‒ a decrease in the level of morality due to the peculiarities of social development (diminishing human attention to society through digitization, the emergence of new values) is compensated for due to the consolidation of ethical rules in the rules of law.