2021 рік

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/20100

Browse

Now showing 1 - 20 of 23

Психологічні засади легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських. Psychological Principles of Legitimized Aggression in the Professional Activity of Police Officers
(2021) Ковач, О. В.; Kovach, O.
Мета статті полягає у визначенні психологічних засад легітимізованої агресії в професійній діяльностіполіцейських. Визначення концептуальних засад легітимізованої агресії в професійній діяльностіполіцейських полягає в поєднанні біологічних і соціальних факторів. Вирішальне значення в цьому процесі маєспецифіка професії поліцейського, представники якої зазнають впливу підвищеної імовірності стикання загресією інших людей або необхідності самим вдаватися до агресивних дій. Перспективою подальшихдосліджень є проведення емпіричного дослідження задля з’ясування передумов легітимного вияву агресивноїповедінки працівників поліції та вироблення рекомендацій щодо запобігання перевищенню службових обов’язків. The purpose of the study is to determine the psychological basis of legitimized aggression in the professional activities of police officers. Defining the conceptual foundations of legitimized aggression in the professional activities of police officers is a combination of biological and social factors. Crucial in this process is the peculiarity of the police profession, whose representatives are under the influence of an increased likelihood of encountering aggression from other people or the need to commit aggressive actions themselves. The prospect of further research is to conduct an empirical study to determine the preconditions for the legitimate manifestation of aggressive behavior of police officers and to create recommendations to prevent the occurrence of abuse of office.
Концептуальні засади психокорекції адиктивної поведінки неповнолітніх. Conceptual Principles of Psychocorrection Addictive Behavior of Minors
(2021) Романенко, О. В.; Romanenko ., O
Мета дослідження полягає у визначенні концептуальних засад психокорекції адиктивної поведінки неповнолітніх. Складність чинників адиктивної поведінки в поєднанні біологічних і соціальних факторів потребують визначення концептуальних засад під час розроблення психокорекційних впливів, передусім провідних принципів психологічної корекції. Концептуальні засади психоко-рекції передбачають застосуваннярізних психотерапевтичних підходів, спрямованих на переструк-турування особистості. Стратегіїпсихокорекції адиктивної поведінки підлітків слід добирати індиві-дуально, залежно від того, що набуває пріоритетного значення під час з’ясування причин внутріш-ньоособистісного конфлікту. Вирішальне значення в цьому процесі має вплив середовища. Перс-пективу подальших досліджень становить розроблення психокорекційних програм орієнтовно до різних видів адиктивної поведінки підлітків. The purpose of the study is to determine the conceptual foundations of psychocorrection of addictive behavior of minors. The complexity of the factors of addictive behavior in the combination of biological and social factors require the definition of conceptual foundations in the development of psychocorrectional influences, first of all, the leading principles of psychological correction. Conceptual principles of psychocorrection involve the use of various psychotherapeutic approaches aimed at restructuring the personality. Strategies for psychocorrection of adolescent addictive behavior should be selected individually, depending on what becomes a priority in determining the causes of interpersonal conflict. The influence of the environment is crucial in this process. The prospect of further research is the development of psycho-correctional programs for various types ofaddictive behavior of adolescents.
Чинники девіантної поведінки підлітків з позицій різних психотерапевтичних підходів. Factors of Deviant Behavior of Adolescents from the Positions of Different Psychotherapeutic Approaches
(2021) Романенко, О.В.; Romanenko, O.
Метоюстатті є висвітлення чинників девіантної поведінки з позицій різних психотерапевтичних підходів.Методологічний інструментарійстановить загальна теорія соціальних відхилень, що ґрунтується як на диференціації, так і на інтеграції наявних знань у різних галузях. Визначено сутність девіантної поведінки як соціально значущої поведінки особистості, що відхиляється від соціальних норм і не відповідає загальноприйнятим у соціумі стандартам поведінки. Описано вияви девіантної поведінки, що стають поширеними в сучасних умовах, зокремакомунікативні девіації, що притаманні соціальним мережам. Проаналізовано різніпсихотерапевтичні напрямироботи з девіаціями. Наукова новизнастатті полягає у висвітленні основних концепцій психотерапії з різноманітними видами пояснення чинників і механізмів девіантної поведінки. Висновкистатті полягають в обґрунтуванні створення інтегративної психотерапевтичної моделі для розуміння причин і корекції такої поведінки. Визначено, що з позицій психодинамічного підходу доцільним є вивчення історії життя клієнта, виявлення внутрішнього конфлікту антисоціальних глибинних інстинктів з моральними установками особистості, що призводить до утворення комплексу неповноцінності. З позицій поведінкової психотерапії девіантну поведінку розглядають як результат неправильного научіння, що може бути усунена так само, як була набута. Метою когнітивно-поведінкової терапії є досягнення особистісного оздоровлення клієнта з девіантною поведінкою шляхом руйнування дисфункційних схем і пов’язаних із ними станів свідомості, усвідомлення та відокремлення хворобливих часток від здорової особистості, що спрямовано на позитивні зміни в різних сферах життя людини. Окреслено перспективу подальших досліджень у цій галузі, що полягає в розробленні психокорекційних програм відповіднодо різних видів девіантної поведінки. The purposeof this article is to study the factors of deviant behavior from the standpoint of different psychotherapeutic approaches. The methodological toolkitwas compiled by the general theory of social deviations, which is based on both differentiation and integration of existing knowledge in various fields. The essence of deviant behavior as a socially significant behavior of a person, which deviates from social norms and does not correspondto generally accepted standards of behavior in society, has been determined. Described are the manifestations of deviant behavior, which are spreading in modern life conditions, in particular, communicative deviations inherent in social networks. Various psychotherapeutic directions of work with deviations are analyzed. The scientific noveltyof the article lies in the consideration of the basic concepts of psychotherapy with various types of explanations for the causes and mechanisms of deviant behavior. The conclusionsof the article are to substantiate the creation of an integrative psychotherapeutic model for understanding the causes and correction of such behavior. It is determined that from the standpoint of the psychodynamic approach, it is advisableto study the history of the client’s life, identify the internal conflict of deep antisocial instincts with the moral attitudes of the personality, which leads to the formation of an inferiority complex. From the standpoint of behavioral psychotherapy, deviant behavior is seen as the result of improper learning, which can be eliminated in the same way as it was acquired. The goal of cognitive-behavioral therapy is to achieve personal recovery of a client with deviant behavior by destroying dysfunctional schemes and related states of consciousness, awareness and separation of painful particles from a healthy person, aimed at positive changes in various areas of a person's life. The prospects for further research in this area, which consist in the developmentof psychocorrectional programs in relation to various types of deviant behavior, have been determined.
Кримінальна психологія: історія становлення та сучасний стан. Criminal Psychology: History of Formation and Current State
(2021) Шепітько, В. Ю.; Shepitko, V.
Стаття присвячена історії становлення, розвитку й сучасному стану кримінальної психології як окремої галузі юридичної психології. Висвітлено історичну генезу, етапи формування та наукові школи кримінальної психології. Проаналізовано фундаментальні праці з кримінальної психології, визначено психологічні закономірності, які належать до її предмета. Увагу акцентовано на необхідності дослідження психіки особи злочинця (правопорушника), вивченні механізмів злочинної поведінки та злочинних типів. Метоюстатті є розгляд історії формування кримінальної психології та її сучасного стану в Україні й інших країнах Європи. Методологічним підґрунтямпублікаціїє використання філософських методів пізнання, історичного, порівняльного йнизки психологічних методів дослідження. Наукова новизнаполягає в комплексному дослідженні проблем кримінальної психології, історії її становлення та розвитку. Висновки.Кримінальна психологія є важливою галуззю юридичної психології, яка пройшла складний шлях. У структурі кримінальної психології центральне місце посідає психологічний механізм злочинної діяльності та вивчення психіки особи злочинця. Перспективною в кримінальній психології є типізація злочинних типів і розроблення психологічних профілів невідомих злочинців. The article is devoted to the history of formation, development and current state of criminal psychology as a separate branch of legal psychology. The historical genesis, stages andscientific schools of formation of criminal psychology are covered. Fundamental works on criminal psychology are analyzed and psychological patterns that are related to its subject are determined. Attention is drawn to the need to study the psyche of the offender (offender), the study of mechanisms of criminal behavior and typification of criminal types. The purposeof the article is to consider the history of the formation of criminal psychology and determine its current state in Ukraine and other European countries. The methodological basisof the article is the use of philosophical methods of cognition, historical, comparative and a number of systems of psychological research methods. The scientific noveltylies in a comprehensive study of the problems of criminal psychology, the history of its formation and development. Conclusions.Criminal psychology is an important branch of legal psychology that has come a long way. In the structure of criminal psychology the central place is occupied by the psychological mechanism of criminal activity and the study of the psyche of the offender. Promising in criminal psychology is the typification of criminal types and the development of psychological profiles of unknown criminals.
Юридико-психологічна характеристика комунікативної взаємодії зі свідками під час розслідування хуліганства. Legal and Psychological Characteristics ofCommunicative Interaction withWitnesses during the Investigation of Hooliganism
(2021) Охріменко, І. М.; Okhrimenko, I.; Князєв, Ю.В.; Kniaziev, Yu.
Метоюдослідження є актуалізація юридико-психологічних особливостей комунікативної взаємодії зі свідками під час досудового розслідування фактів хуліганства, використання їх показань як засобу доказування в кримінальному провадженні.Методологічною основоюстатті є теоретико-прикладний аналіз комунікативних складових показаньсвідків як засобу доказування в кримінальних провадженнях про хуліганство; використано методи контент-аналізу законодавчих актів, публікацій вчених із цієї проблематики, можливості структурно-функціонального методу (під час окреслення позицій слідчої тактики у взаємодії зі свідками).З огляду на це, сформульовано твердження, щорозслідування хуліганства ‒ це складна, різнобічна діяльність, що здійснюється у встановлені законом строки. Слідчий повинен виявити всі обставини вчиненого злочину і встановити причетних осіб. З метою виконання цих завдань необхідним є вміле висунення слідчих версій, провадження низки слідчих (розшукових) дій, зокрема допитів, обшуків, оглядів, призначення експертиз, проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо. Наукова новизнаодержаних результатів полягатиме в узагальненні юридико-психологічних особливостей отримання показань свідків під час досудового розслідування в провадженнях прохуліганство, що сприятиме напрацюванню практичних рекомендацій щодо побудови комунікативної взаємодії слідчого зі свідками, а також удосконаленню професійної діяльності суб’єктів кримінального процесу. Висновки.Свідок є одним із найважливіших і найпоширеніших джерел доказів у різних кримінальних провадженнях. Проте, як засвідчує практика, навіть за таких обставин його показання повинні підлягати ретельній перевірці під час досудового розслідування, і в разі виявлення значних суперечностей, протиставлень показань свідка іншим обставинам справи слідчий має залучати психологічний інструментарій комунікативного характеру задля викорінення брехні й завідомо неправдивих інформативних суперечностей. Зауважено, що психічне ставлення свідка до давання завідомо неправдивих показань передбачає певний свідомий акт волі, алгоритм дій, який спочатку переосмислюють, перед тим як відтворити суб’єкту кримінального провадження етапи формування цих неправдивих відомостей. Знаючи проце, слідчий може швидко й ефективно виявити такі показання, професійно зафіксувати їх, належно зібрати доказову базу та притягнути свідка, у разі доведення його вини, до відповідальності. The purposeof the studyis to actualize the legal and psychological features of communicative interaction with witnesses during the pretrial investigation ofhooliganism, the use of their testimony as a means of proof in criminal proceedings. Themethodologicalbasisofthearticleis a theoretical and applied analysis of the communicative components of witness testimony as a means of proving hooliganism in criminal proceedings; methods of content analysis of legislative acts, publications of scientists on this issue, the possibility of structural and functional method (whenoutliningthepositionsofinvestigative tactics in cooperation with witnesses) wereused. Inviewofthis, itis assertedthatthe investigation of hooliganism is a complex, multifaceted activity carried out within the time limits established by law. The investigator must identify all the circumstances of the crime and identify the persons involved. In order to perform these tasks, it is necessary to put forward investigative versions skillfully, conduct anumber of investigative (search) actions, in particular, interrogations, searches, inspections, appointment of examinations, conducting covert investigative (search) actions, etc. The scientific novelty of the obtained results will be the generalization of legal andpsychologicalfeaturesofobtainingtestimonyofwitnessesduringthepre-trial investigation in hooliganismproceedings, whichwillhelpto develop practical recommendations for building a communicative interactionbetween investigators and witnesses, as well as to improve the professional activities of the subjects of criminal proceedings. Conclusions.The witness is one of the most important and widespread sourcesof evidence in various criminal proceedings. However, as practice shows, even in such circumstances, his testimony should be carefully checked during the pre-trial investigation, and in case of significant contradictions, contradictions of the testimony of the witness to other circumstances of the case –the investigator should use psychological tools of communicative nature to eradicate lies and wittingly false contradictions. It is emphasized that the mental attitude of the witness to deliberately false testimony involves a certain conscious act of will, an algorithm of actions, which he first rethinks before recreating the subject of criminal proceedings stages of formationofthisfalseinformation, knowing which the investigator, prosecutor or judge can quickly and effectively identify such testimony, record it professionally, properlygatherevidence, andprosecute a witness if convicted.
Тактичні прийоми допиту під час розслідування жорстокого поводження з тваринами. Tactical Methods of Interrogation during Investigation of Animal Treatment
(2021) Синоверська, Т. І.; Synoverska, T.
У статті зазначено, що розслідування жорстокого поводження з тваринами супроводжується потребою вирішити низку проблемних питань, зокрема щодо виявлення фактів протиправної діяльності; встановлення всіх співучасників учинення кримінального правопорушення; з’ясування способів і засобів учинення кримінального правопорушення. Важливим засобом отримання такої інформації є слідчі (розшукові) дії, передусім допит. Зауважено, що процесуальні, організаційні, тактичні, психологічні особливості впливають на тактику проведення допиту. The investigation of animal cruelty is accompanied by the need to address a number of issues, namely: detection of all facts of illegal activities; identification of all accomplices in the commission of a criminal offense; finding out the ways and means of committing a criminal offense, etc. Investigative actions, including interrogation, are an important means of obtaining such information. Procedural, organizational, tactical, psychological features affect the tactics of interrogation. The purpose of the article is to study the tactics of interrogation in the investigation of animal cruelty.
Психологічні детермінанти формування іміджу поліцейського. Рsусhоlоgісаl Dеtеrmіnаnts оf а Роlісе Оffісеr’s Рublіс Іmаgе Fоrmаtіоn
(2021) Мартенко, О. Л.; Mаrtеnkо, О.; Охріменко, І. М.; Оkhrіmеnkо, І.
Метою дослідження є визначення психологічних детермінант формування позитивного іміджу поліцейських,окреслення напрямів зростання правосвідомості громадян, їх готовності брати участь у вирішенніправоохоронних питань. Одним з аспектів соціально-психологічних процесів є вивчення оцінок і ставленнягромадян до органів та підрозділів поліції. Зауважено, що ставлення громадян до правоохоронної системибезпосередньо пов’язане з явищами юридико-психологічного характеру та постає як сукупність оціннихставлень до права і практики його застосування. В оцінних судженнях, що входять до структуриправосвідомості громадян та характеризують її стан, відображаються змістові аспекти іміджу власне поліцейського. Thе рurроsе оf thе rеsеаrсh іs tо dеtеrmіnе thе рsусhоlоgісаl dеtеrmіnаnts оf thе fоrmаtіоn оf а роsіtіvе рublіс іmаgе оfроlісе оffісеrs, tо оutlіnе аrеаs оf grоwth оf lеgаl аwаrеnеss оf сіtіzеns. Thе studу оf сіtіzеns’ еvаluаtіоns аnd аttіtudеs tо роlісеbоdіеs аnd dераrtmеnts іs оnе оf thе аsресts оf thе sрrеаd оf sосіо-рsусhоlоgісаl рrосеssеs. Іt іs аsсеrtаіnеd thаt thе аttіtudеsоf сіtіzеns tо thе lаw еnfоrсеmеnt sуstеm аrе dіrесtlу rеlаtеd tо thе рhеnоmеnа оf lеgаl аnd рsусhоlоgісаl nаturе аnd аrе dеfіnеdаs а sеt оf еvаluаtіvе аttіtudеs tо thе lаw аnd рrасtісе оf іts аррlісаtіоn. Еvаluаtіvе judgmеnts thаt аrе а раrt оf thе struсturе оf lеgаl аwаrеnеss оf сіtіzеns аnd сhаrасtеrіzе іts stаtе rеflесt thе substаntіvе аsресts оf thе рublіс іmаgе оf а роlісе оffісеr.
Правові та психологічні засади реалізації гендерної рівності в діяльності Національної поліції України. Legal and Psychological Principles of Gender Equality in the Activities of the National Police of Ukraine
(2021) Лях, Н. В.; Liakh, N.
Метою статті є висвітлення особливостей нормативно-правового регулювання та психологічного забезпечення гендерної рівності в діяльності Національної поліції України. Правові джерела, які регламентують забезпечення гендерної рівності в діяльності поліції, об’єднано в такі групи: міжна-родні нормативно-правові документи, які визначають фундаментальні правові основи забезпе-чення гендерної рівності; нормативно-правові акти України, які регламентують забезпечення гендерної рівності в діяльності поліції; судові рішення міжнародних і національних судових інстанцій, які тлумачать аналізовані вище джерела права. Обґрунтовано, що в підрозділах Національної поліції з метою психологічного забезпечення гендерної рівності слід проводити просвітницьку роботу. Такі заходи слід упроваджувати в системі професійного навчання поліцейських: первинної професійної підготовки; підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; післядипломної освіти; службової підготовки. Крім опанування теорії та практики, зазначені заходи повинні охоплювати: дослідження психологічного клімату в підрозділі, з’ясування рівня гендерного виховання працівників поліції; своєчасне виявлення проблемних питань, зокрема фактів гендерного насилля та застосування заходів реагування, проведення занять з тематики гендерної рівності. Системний і комплексний підходи до правових та психологічних засад реалізації гендерної рівності в діяльності Національної поліції України є запорукою законного правозастосування в психологічно комфортних умовах службової діяльності. The purpose of the article is to highlight the features of legal regulation and psychological support of gender equalityin the activities of the National Police of Ukraine. The legal sources that regulate gender equality in policing are grouped into the following groups: international legal documents that define the fundamental legal framework for gender equality; normative legal acts of Ukraine, which regulate ensuring gender equality in police activity; court decisions of international and national courts, which interpret the above sources of law. It is substantiated that in the units of the National Police in order to psychologicallyensure gender equality should conduct educational work. Such measures should be implemented in the entire system of professional training of police officers: initial professional training; training in higher educational institutions with specific learning conditions; postgraduate education; job training. In addition to mastering the theory and practice, such educational activities should include: research of the psychological climate in the unit, finding out the level of gender education of police officers; timely identification of problematic issues, including the facts of gender-based violence and the application of response measures, conducting classes on gender equality. Only a systematic and comprehensive approach to the legal and psychological foundations of gender equality in the activities of the National Police of Ukraine can ensure the result of law enforcement in psychologically comfortable working conditions.
Особливості особистісної реалізованості/потенційності курсантів і курсанток. Peculiarities of Personal Realization/Potentiality of Cadets-Men and Cadets-Women
(2021) Захаренко, Л. М.; Zakharenko, L.
У сучасному світі особистісна реалізованість/потенційність є тим мірилом, яке визначає готовність особистості до самореалізації та самовдосконалення. Саме тому метою дослідження стало емпіричне вивчення особливостей особистісної реалізованості/потенційності курсантів і курсанток, які навчаються в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання. Методологічною основоюдослідження стали сучасні наукові погляди на самореалізацію людини в часі життя. Досягненню мети дослідження сприяло використання структурно-логічного методу, методів емпіричного психологічного дослідження (тестування) та порівняльного аналізу. Емпіричноюбазою дослідження єопитування курсантів (n=14) і курсанток (n=14), які навчаються на 2-му курсі Національної академії внутрішніх справ. Вік –18–22 роки, неодружені. Наукова новизна.Під час дослідження було виявлено гендерні й особистісні особливості респондентів, що визначають їх реалізованість/потенційність у часі життя. Гендерні розбіжності виявляються в особливостях переживання реалізації особистісного потенціалу в теперішньому часі: курсантки більше задоволені самореалізацією в теперішньому, ніж курсанти. Респонденти мають потенціал для особистісної самореалізації в майбутньому: потенціалізація курсанток полягає в активній життєдіяльності, що ґрунтується на набутому досвіді, курсантів –у самостійному прийнятті рішень. Особистісні особливості курсантів і курсанток виявляються в процесі самоактуалізації: самоактуалізованим особистостям притаманні мотивація досягнення, комунікативність, пізнавальна активність, прагнення до професійного зростання в обраній професії. Висновки.Важливим у професійному становленні поліцейських є виявлення та реалізація їхнього особистісного потенціалу на етапі професійного навчання.In today’s world, personal realization/potentiality is the measure that determines a person’s readiness for self-realization and self-improvement. That is why the purposeof the studywas to empirically study the characteristics of personal realization/potential of cadets who study in a higher education institution with specific learning conditions. The methodological basisof the study were modern scientific views on human self-realization in life. The use of the structural-logical method, methods of empirical psychological research (testing) and comparative analysis contributed to the achievement of the research goal. The empirical basis of the study consisted of cadets-men (n = 14) and cadets-women (n = 14), who are studying now in the 2-nd year of the National Academy of Internal Affairs. Age –18–22 years, single. Scientific novelty.The study identified gender and personal characteristics of respondents that determine their realization/potential in life. Gender differences are manifested in the peculiarities of experiencing the realization of personal potential in nowadays: cadets-women are more satisfied with self-realization now, than cadets-men.Respondents have the potential for personal self-realization in the future: the potentialization of cadets-women is an active life, based on experience, cadets-men–in independent decision-making. Personal characteristics of cadets-men and cadets-women are manifested in the course of self-actualization: self-actualized individuals are characterized by achievement motivation, communication, cognitive activity, the desire for professional growth in the chosen profession. Conclusions.It is important in the professional development of police officers to identify and realize their personal potential at the stage of professional training.
Допит неповнолітнього: криміналістична та психологічна характеристика. Interrogation of a Juvenile: Forensic and Psychological Characteristics
(2021) Кашпур, А. С.; Kashpur, A.
Метою статті є вивчення особливостей проведення допиту неповнолітніх у кримінальних провад-женнях щодо кримінальних проступків, обґрунтування його криміналістичної та психологічної характеристики. Завданням є формування системи тактичних прийомів, які сприятимуть встанов-ленню психологічного контакту з неповнолітнім допитуваним, недопущенню добросовісних поми-лок у показаннях допитуваного та нейтралізуватимуть конфліктні ситуації. Висновки. Розсліду-вання кримінальних проступків іноді супроводжується виникненням конфліктних ситуацій між дізнавачем з неповнолітнім підозрюваним. Нерідко неповнолітні допитувані відчувають складнощі під час відтворення обставин кримінального правопорушення, що обумовлює виникнення добросовісних помилок у показаннях. Розкрито відповідні проблемні ситуації та запропоновано алгоритми їх вирішення. Зауважено, що з позиції криміналістики допит неповнолітнього в кримі-нальних провадженнях щодо кримінальних проступків – це слідча (розшукова) дія, яка передбачає отримання та фіксацію дізнавачем у встановленій формі показань, які містять відомості, що мають значення в кримінальному провадженні. З точки зору психології допит неповнолітнього в кримі-нальних провадженнях щодо кримінальних проступків – це процес специфічного спілкування дізнавача з учасником кримінального провадження. The purpose of the article is to clarify the peculiarities of the interrogation of minors in criminal proceedings for criminal offenses and to provide its forensic and psychological characteristics. The task is to form a system of tactics that will help establish psychological contact with a minor interrogated, neutralize conflict situations, help prevent good faith errors in the testimony of the interrogated. The investigation of criminal offenses in some cases is accompanied by conflicts between the investigator and the juvenile suspect. Juvenile interrogators often have difficulty reproducing the circumstances of a criminal offense, which leads to the emergence of good faith errors in testimony. According to the content of the article, these two problem situations are solved and algorithms for their solution are proposed. It is concluded that from the point of view of criminology, the interrogation of a juvenile in criminal proceedings for criminal offenses is an investigative (search) action, the content of which is to obtain and record in the prescribed form testimony containing information relevant to criminal proceedings. From the point of view of psychology, the interrogation of a juvenile in criminal proceedings for criminal offenses is a process of specific communication between the investigator and the participant in the criminal proceedings.
Тактика огляду місця події під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених шляхом підпалу. Tactics of inspection of the scene during the investigation of criminaloffenses committed by arson
(2021) Лісіцький, А. В.; Lisitskyi, A.
Розслідування кримінальних правопорушень, вчинених шляхом підпалу, потребує посиленої уваги, адже свідчить про застосування загальнонебезпечного способу, що впливає на кваліфікацію злочину. Визначальне місце серед засобів розслідування посідають слідчі (розшукові) дії, зокрема огляд місця події. Метою статті є дослідження організації і тактики огляду місця події під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених шляхом підпалу. Методологія.У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія); спеціально-правові методи: порівняльно-правовий, системно-структурний,метод системного аналізу. Наукова новизна. На підставі вивчення теоретичних й емпіричних джерел засвідчено важливість залучення спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених шляхом підпалу, зокрема: інспектора-криміналіста чи техніка-криміналіста Національної поліції України, експерта Експертної служби МВС України, спеціаліста територіального органуДержавної службиУкраїни з надзвичайних ситуацій. Залежно від слідчої ситуації до проведення огляду місця події можуть залучати спеціаліста вибухотехнічного підрозділу, кінолога зі службовим собакою та ін. Висновки.Організаційно-тактичними завданнями огляду місця події під час розслідування злочинів, вчинених шляхом підпалу, є: пошук осередку пожежі за слідами, залишеними вогнем на вертикальних і горизонтальних поверхнях; зіставлення ознак осередку з особливостями конструкції та роботи устаткування, якостями речовин і матеріалів; перевірка стану засобів автоматичного виявлення та гасіння пожежі; застосування всіх наявних можливостей щодо виявлення та вилучення предметів –носіїв доказової інформації. Investigation of criminal offences committed in the form of arson requires extra attention as indicates the use of socially dangerous method, determines the crime category. Investigative (search) actions are the core approaches, in particular –crime sceneexamination. The purposeof the paper is to study the organization and tactics of crime scene examination in the course of investigating criminal offences committed in the form of arson. Methodology.Authors applied a set of general and specific scientific methods, namely: formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy); special legal methods (comparative, systemic analysis). Scientific novelty.Based on the study of empirical and theoretical sources the significance of special knowledge use in the course of investigating criminal offences committed in the form of arson has been underlined. Namely: forensic inspector or forensic technician of the National Police of Ukraine, expert of the Expert Service of the Ministry of Interior of Ukraine, specialist of the territorial body of the State Emergency Service of Ukraine. Taking into account the investigative situation, a specialist of the bomb squad, a K-9 handler etc. may be involved in the examination process. Conclusions.Organizational andtactical tasks of crime scene examination in the course of investigating criminal offences committed in the form of arson are: search for the spot cone with the traces left by fire on vertical and horizontal surfaces; comparison of the features of the spot with the peculiarities of equipment construction and operation, qualities of substances and materials used in the technological process; checking the condition of automatic fire detection and extinguishing means; use of all available means to detect and seize items and other media containing evidentiary information.
Гонорар успіху представника в контексті витрат на правничу допомогу: юридично-психологічний аспект і практика застосування в господарському судочинстві. Contingency Fee of a Representative as Legal Aid Expenses: Judicial and Psychological Aspects and Practice of Application in Economic Judicial Procedure
(2021) Згама, А. О.; Zhama, A.; Зятіна, Д. В.; Ziatina, D.
Метою статті є висвітлення сутності гонорару успіху судового представника в контексті витрат на правничу допомогу й виокремлення юридично-психологічних аспектів застосування гонорару успіху, основних проблем і тенденцій правозастосування. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до визначеної мети, специфіки об’єкта, а також предмета дослідження. Методологічну основу дослідження становили загальнонаукові й спеціальні методи. За допомогою методу пізнання досліджено проблеми правового регулювання щодо гонорару успіху. Порівняльно-правовий метод застосовано під час аналізу законодавства танаукових категорій. Для теоретичного осмислення різних аспектів проблеми використано метод аналізу й синтезу (зокрема, визначення можливості адаптації іноземного законодавства до процесів, що відбуваютьсяв сучасній Україні). Наукова новизна полягає врозробленні концепції застосовування гонорару успіху у вітчизняному правовому полі.Запропоновано визначеннярозміру винагороди адвоката (гонорар успіху) у твердій грошовійсумі або шляхом застосування розрахункової формули, зокрема відсотковому еквіваленті до розміру вимог, або іншим способом за умови можливості її чіткого визначення, сплата якої залежить від результату наданої правничої допомоги. Обґрунтовано, що межі застосування гонорару успіху мають окреслюватися не шляхом заборон й обмежень щодо окремих категорій справ, а формуванням морально-етичних якостей адвоката, забороною на зловживання правом на гонорар успіху крізь призму моральної, матеріальної та дисциплінарної відповідальності адвоката. Висновки. На підставі здійсненого дослідження визначено, що гонорар успіху як складова гонорару судового представника (адвоката) належить до судових витрат на правничу допомогу. Механізм відшкодування цих витрат передбачає: наявність положення стосовно гонорару успіху в договорі про надання правничої допомоги з чітким формулюванням визначення його розміру й умов сплати; підтвердження факту понесення витрат на оплату гонорару успіху; дотримання критеріїв співмірності та розумності під час розподілу судових витрат.Thepurposeof the article is to study the legal essence of contingency fee of judicial representative in the context of legal expenses, to outline the judicial and psychological aspects of application of contingency fee, as well as main problems and tendencies of law enforcement practice in this sphere of legal relations. Methodology. The methods used in the survey were chosen according to the defined purpose, specific of object and subject of the research. The survey is based on the use of general and specific scientific methods. By means of cognition method the problems of legal background of contingency fee were studied. The method of comparative analysis was used while analyzing of legislation and scientific categories of the research. For theoretical investigation of various sides of the problem the methods of analysis and synthesis were used (in particular, for determent of the possibility of adaptation of foreign legislation to the processes that take place in modern Ukraine). Scientificnoveltylies in the formulation of the scientific concept of application of contingency fee in the national legal field. The proposition was made to determine the amount of attorney’s remuneration in the fixed sum or by applying of calculation formula, in particular in the percentage equivalent to the amount of claim, or otherwise provided that it can be clearly defined, the payment of which depend on the outcome of legal aid provision. It was proved that the limits of application of contingency fee must be established not by prohibitions and restrictions as to certain categories of cases, but by formation of moral and ethical characteristics of attorney, by the prohibition of abuse of the rights for contingency fee in the context of moral, material, disciplinary responsibility of attorney at law. Conclusions.On the basis of conducted research, it is established that the contingency fee, as a part of a fee of legal representative (attorney at law), belongs to the legal expenses for legal aid. The procedureof reimbursement of theseexpenses comprises:existence of provisions about contingency fee in the legal aid agreement with clear prescription of the rules of definition if its size and conditions of payment; confirmation of the fact of incurring of expenses for payment of contingency fee; compliance with the criteria of proportionality and reasonableness while distribution of court costs.
Психологічна сутність категорій «неправда» та «брехня» в межах інтерпретації результатів поліграфологічних досліджень. The Psychological Essence of the Categories of «Untruth» and «Lie» in the Interpretation of the Results of Polygraphic Research
(2021) Яремчук, Р. А.; Yaremchuk, R.
Наукову статтю присвячено психологічному аналізу особливостей диференціації понять «неправда» та «брехня» в наукових дослідженнях українських й іноземних фахівців-психологів. У межах теоретичного аналізу цієї проблеми було розглянуто основні положення наявних у сучасній психологічній науці теорій брехні. Першоджерелами аналізу стали класичні в зазначеній предметній галузі праці К.Ф.Бонда, В.В.Знакова,П.Екмана, В.П.Казміренка, K.Khalmetski, D.Sliwka, E.Feess, F.Kerzenmacher, Т.Левіна, А.Мехрабіана, О.Фрай, У.Фрізена таін. Такий розгляд дав змогу окреслити психологічні чинники й витоки, що визначають брехню: біологічні, особистісні,ситуативні. Брехня та неправда об’єктивні за своєю суттю, і це надає можливість стверджувати, що вони обґрунтовано можуть бути предметом наукового (поліграфологічного) дослідження та оцінки. Метоюстатті є спроба розмежувати психологічне тлумачення сутності понять «неправда» і «брехня» в межах інтерпретації результатів поліграфологічного дослідження. Методологія. Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, зокрема: історичний, феноменологічний, порівняльний, системний, функціональний, узагальнення. Наукова новизна.Відмітними ознаками брехні, на яких необхідно акцентувати увагу поліграфологу, є такі: факт викривлення істини (брехня є об’єктивним продуктом мовленнєвої діяльності суб’єкта щодо фальсифікації інформації); прагнення ввести в оману (навмисність брехні визначає певну мету і створює мотивацію для її досягнення); усвідомленість акту брехні (здатність правильно орієнтуватися в ситуації, визначаючи власну поведінку, і безперервно відслідковувати актуальні переживання); інструментальний характер (брехня є засобом досягнення мети, тобто брехня стає для суб’єкта одним з елементів комунікативного арсеналу, що зорієнтований на прогнозований результат дій); доцільність (метою використання брехні може слугувати прагнення одержання матеріальної та психологічної вигоди (власної, соціально-репутаційної тощо). Виокремлені ознаки доцільно об’єднати в три характерні ознаки брехні: факт викривлення істини; довільність; доцільність. Висновки.У реальній дійсності фахівцю-поліграфологу надзвичайно складно відчути тонку грань, що відділяє брехню від неправди, і визначити не тільки об’єктивні пікиполіграм, а й детермінувати їхні істинні мотиви, прагнення та наміри особи. Водночас саме розв’язання цього складного завдання може бути доречною відповіддю на закиди щодо об’єктивності інструментальних методів визначення провини чи невинуватості особи у вчиненні правопорушення.The scientific article is devoted to the psychological analysis of features of differentiation of concepts of untruth and lies in scientific researches of domestic and foreign experts-psychologists.Theoretical consideration of this problem led to appeal to the basic tenets of theories of lies available in modern psychological knowledge.The primary sources of analysis were the classics in this subject area of work K. Bond, V. Znakov, P. Ekman, V. Kazmirenko, K. Khalmetski, D.Sliwka, E. Feess, F. Kerzenmacher, W. Friesen, A. Mehrabian, O. Fry, T.Levin and others.The review allowed to identify the following psychological factors and sources that determine lies: biological, personal, situational.Lies and untruths are objective in nature –this suggests that they can reasonably be the subject of scientific (polygraphic) research and evaluation. Thepurposeof the article is to try to distinguish between the psychological interpretation of the essence of the concepts of «untruth» and «lie» within the interpretation of the results of polygraphic research.Methodology.During the preparation of the article, some general scientific and special scientific methods of cognition were used, in particular: historical, phenomenological, comparative, systemic, functional, generalization.Scientific novelty.The most distinctive features of a lie that need to be emphasized by a polygraph examinerare: the fact of distortion of the truth (a lie is an objective product of the subject’s speech activity on the falsification of information);the desire to mislead (the intent of a lie determines a certain goal and creates motivation to achieve it); awareness of the act of lying (the ability to correctly navigate the situation, determining their own behavior and continuously monitor current experiences); instrumental nature (lying acts as a means to an end, ie lying becomes for the subject one of the elements of the communicative arsenal, which is focused on the predicted result of actions); expediency (the purpose of using lies may be the desire to obtain material and psychological benefits (own, socio-reputational, etc.). Selected features should be summarized in three characteristic features of lies: the fact of distortion of truth; expediency. Conclusions.In reality, it is incredibly difficult for a polygraph specialist to feel the fine line between lies and untruths and to determine not only the objective peaks of polygrams, but also to determine their true motives, aspirations and intentions.At the same time, the solution of this difficult problem may be an appropriate response to the allegations of objectivity of instrumental methods of determining the guilt or innocence of a person in committing an offense.
Використання методу соціальної інженерії в процесі виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. The Use of Social Engineering in the Process of Identification, Detection andInvestigation of Criminal Offenses
(2021) Козицька, О. Г.; Kozytska, O.
Метоюстатті є дослідження особливостей використання методу соціальної інженерії в процесі виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, а також окреслення кола основних тактичних завдань, які можуть бути виконані за допомогою застосування окремих прийомів соціальної інженерії. Методологія. Основним методом, який використано під час підготовки статті, був діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ. Крім того, застосовано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема:історико-правовий –для дослідження стану наукових досліджень проблем соціальної інженерії; порівняльно-правовий –під час аналізу думок науковців стосовно досліджуваної проблематики, наукової категорії «соціальна інженерія», інших визначень і підходів; догматичний–для тлумачення юридичних категорій, поглиблення й уточнення понятійного апарату; функціональний –для виокремлення кола тактичних завдань, які можуть бути реалізовані за допомогою методу соціальної інженерії. Наукова новизна. Уперше запропоновано розглядати соціальну інженерію як метод кіберрозвідки, що охоплює сукупність прийомів, які ґрунтуються на здійсненні психологічного впливу суб’єкта соціальної інженерії (слідчого, оперативного працівника) на об’єкт (особу, яка взаємодієз кіберпростором шляхом використання електронно-цифрових приладів), з метою виконання окремих тактичних завдань у процесі виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.The purposeof the article is to study the features of the use of the method of social engineering in the process of identification, detection and investigation ofcriminal offenses, as well as determining the range of basic tactical tasks that can be solved using certain techniques of social engineering. Methodology.The main method used in the preparation of the article was the dialectical-materialistic method of scientific knowledge of social and legal phenomena. In addition, general scientific and special methods were used, in particular, historical and legal methods –when considering the state of scientific research on the problems of social engineering; comparative legal –when analyzing the opinions of scientists regarding the problem under study, the scientific category «social engineering», other definitions and approaches; dogmatic –for the interpretation of legal categories, deepening and clarifying the conceptual apparatus; functional –in order to highlight the range of tactical tasks that can be solved using the method of social engineering. Scientific novelty.For the first time, the author proposed to consider social engineering as a method of cyber intelligence, which includes a set of techniques based on the implementation of the psychological impact of the subject of social engineering (investigator, operative worker) on an object (a person who interacts with cyberspace through the use of electronic digital devices), in order to solve certain tactical tasks in the process of identifying, solving and investigating criminal offenses.
Психолого-криміналістична характеристика особи потерпілого в кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із домашнім насильством. Psychological and Criminal Characteristics of the Person of the Victim in Criminal Offenses Related to Domestic Violence
(2021) Комаринська, Ю. Б.; Komarynska, Yu.
На підставі результатів аналізу наукових досліджень і публікацій, вивчення матеріалів моніторингу стану нормативно-правового забезпечення реагування та протидії виявам домашнього насильства, матеріалів слідчої та судової практики доведено актуальність питання забезпечення своєчасного й ефективного розслідування як фактів домашнього насильства, так і кримінальних правопорушень, пов’язаних з ним. Метою статті є визначення умов формування психологічних поведінкових особливостей жертви домашнього насильства як передумови встановлення причиново-наслідкових зв’язків, обрання слідчим оптимальної тактики отримання криміналістично значущої інформації під час проведення досудовогорозслідування кримінальних правопорушень вказаної категорії. Analysis of scientific research and publications, study of materials for monitoring the state of regulatory response to and response to domestic violence, materials of investigative and judicial practice, suggests that the issue of timely and effective investigation of domestic violence and criminal offenses related to them, is becoming increasingly important. The purpose of the article is to determine the conditions for the formation of psychological behavioral characteristics of victims of domestic violence, understanding of which helps to establish cause-and-effect relationships and investigators choose tactics of obtaining forensic information during pre-trial investigation of criminal offenses related to domestic violence.
Особливості впливу умов професійної діяльності поліцейських на емоційну сферу особистості. Features of the Influence of the Conditions of Professional Activity of Police Officers on the Emotional Sphere of the Personality
(2021) Галич, М. Ю.; Halych, M.
Метою статті є вивчення особливостей впливу умов професійної діяльності на емоційну сферу особистості. Обґрунтовано низку практичних рекомендацій щодо професійно-психологічної підготовки поліцейського до виконуваної діяльності з урахуванням впливу на емоційну сферу особистості. Доведено ефективність підходів, які використовують в організації психологічного супроводу поліцейських. Визначено роль психологічної готовності до професійної діяльності в ризиконебезпечних умовах для працівників органів внутрішніх справ. The purpose of the article is to study the issue of the peculiarities of the influence of the conditions of professional activity on the emotional sphere of the individual. A number of practical recommendations have been identified that should be used in the process of professional psychological preparation of a police officer for the performed activity, taking into account the impact on the emotional sphere of the personality. The effectiveness of the approaches used in the organization of psychological escort of policemen has been substantiated. The role of psychological readiness for professional activity in risky conditions for employees of internal affairs bodies has been determined.
Компаративістський аналіз організаційно-тактичних і психологічних засад проведення слідчих (розшукових) дій з неповнолітніми потерпілими. Comparative Analysis of Organizational-Tactical and Psychological Prerequisites for Performance of Investigative (Search) Actions with Juvenile Victims Involved
(2021) Нікітіна-Дудікова, Г. Ю.; Nikitina-Dudikova, H.
Метою наукової статті є визначення організаційно-тактичних і психологічних засад проведення слідчих (розшукових) дій з неповнолітніми потерпілими на основі вивчення досвіду іноземних держав та шляхом використання компаративістського методу. Наголошено на доцільності врахування кращого іноземного досвіду правоохоронних органів США та Великої Британії в контексті: розроблення окремої методики допиту неповнолітніх потерпілих з урахуванням їх психологічних особливостей; застосування тактичних прийомів, що відповідають вимогам допустимості; забезпечення сприятливої психологічної атмосфери допиту; забезпечення проведення слідчих (розшукових) дій одним і тим самим слідчим на всіх етапах розслідування, який володіє знаннями з дитячої психології; роз’яснення слідчим з першого допиту неповноліт-нього потерпілого змісту процесу розслідування та завдань кримінального провадження; залучен-ня одного й того самого психолога чи іншої компетентної особи, яка надаватиме безперервно підтримку неповнолітньому потерпілому під час розслідування. The purpose of this paper is to determine the organizational, tactical and psychological prerequisites for investigative (search) actions performance with juvenile victims involved based on the study of foreign practices and with use of comparative method. Emphasis is placed on importance of best law enforcement practices (USA and Great Britain) to be considered in the context of: developing a special interviewing method for interrogation of juvenile victims based on their psychological profile; use of tactics that does meet the requirements of admissibility; ensuring a favorable psychological environment for the interviewed subjects; ensuring that investigative (search) actions are taken by the same investigator at all stages of the investigation, with sufficient expertise in the area of juvenile psychology; investigator’s clarification of investigation process and the tasks to be performed while achieving the goals of criminal proceeding presented to the juvenile victim strating from the first interrogation session; continuous involvement of the same psychologist or other competent person able to provide uninterrupted support to juvenile victim during the investigation.
Професійна спрямованість як динамічна якість особистості. Professional Orientation as a Dynamic Quality of Personality
(2021) Дідух, М. М.; Didukh, M.
У статті розглянуто особливості професійної спрямованості особистості. Визначено, що процес розвитку професійної спрямованості реалізується шляхом формування окремих її складових, таких як професійна зацікавленість, ставлення до обраної професії, цінніснихорієнтацій, професійних установок і мотивів. Метанашого дослідження полягала у виявленні психологічних особливостей професійної спрямованості як сукупності мотиваційних утворень і системи, що визначає особливості поведінки й напрям діяльності особистості. Методологічноюосновоюстатті слугували загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості в процесі життєдіяльності (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.П.Москалець, С.Л.Рубінштейн, Л.Е.Орбан, Т.М.Титаренко), принцип системного підходу, який набув значного поширення в сучасних наукових розробках (І.В.Блауберг, В.П.Кузьмін, В.М.Садовський, Б.С.Українцев, І.Т.Фролов, Е.Г.Юдін), принцип єдності свідомості та діяльності (Є.А.Климов, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн),а також підхід до розуміння професійної спрямованості як чинника особистісного зростання (В.А.Бодров, Є.О.Климов, Г.В.Ложкін, А.К.Маркова, В.О.Моляко, В.А.Семиченко, А.В.Фурман). Наукова новизна. Встановлено, що є різні підходи до визначення поняття «професійна спрямованість особистості», однак усі вони містять думку, що цейпроцес виявляється в позитивному ставленні до професії, схильності й інтересі до неї, бажанні вдосконалювати свою підготовку та задовольняти матеріальні йдуховні потреби, займаючись професійною діяльністю. Професійна спрямованість особистості є провідною якістю, що розвивається на основі певної системи знань та вмінь і характеризується соціально-психологічними установками на певний вид трудової діяльності відповідно до потреб, інтересів, нахилів імотивів особистості, яка виражається в готовності здійснити професійний вибір. Висновки. Отже, сформована професійна спрямованість не тільки визначає успішність діяльності у вибраній професії, а й впливає на статус і життєву позицію особистості загалом. Тому систематична й цілеспрямована робота щодо формування професійної спрямованості особистості має починатися зі шкільних років і передбачати ознайомлення з особливостями різноманітних професій, перспективами й складнощами, що можуть виникнути в ній.The article considers the peculiarities of the professional orientation of the individual. It is determined that the process of development of professional orientation is realized through the formation of its individual components, such as professional interest, attitude to the chosen profession, values orientations, professional attitudes and motives. The purposeof our research was to identify the psychological characteristics of professional orientation as a set of motivational entities and asystem that determines the characteristics of behavior and direction of the individual. The methodological basisof the article were general psychological provisions on the essence and development of personality in the process of life activity (G.S. Kostyuk, S.D. Maksimenko, V.P. Moskalets, S.L. Rubinstein, L.E. Orban, T.M.Titarenko), the principle of a systematic approach, which has become widespread in modern scientific developments (I.V. Blauberg, V.P Kuzmin, V.M. Sadovsky, B.S. Ukraintsev, I.T. Frolov, E.G. Yudin), the principle of unity of consciousness and activity (E.A. Klimov, O.M. Leontiev, S.L. Rubinstein), also the approach to understanding professional orientation as a factor of personal growth (V.A. Bodrov, E.A. Klimov, G.V. Lozhkin, A.K. Markova, V.O.Molyako, V.A. Semichenko, A.V.Furman). Scientific novelty.It is established that there are different approaches to the definition of «professional orientation of the individual», but they all contain the opinion that this process is turns out in a positive attitude to the profession, predisposition and interest in it, satisfy material and spiritual needs, being engaged in professional activity. Professional orientation of the individual is a leading quality that develops onthe basis of a certain system of knowledge and skills and is characterized by socio-psychological attitudes to a particular type of work in accordance with the needs, interests, inclinations and motives of the individual and expressed in willingness to make professional choices. Conclusions.Thus, the formed professional orientation largely determines not only the success of the activity in the chosen profession, but also affects the status and the whole life position of the individual. Therefore, systematic and purposeful work on the formation of professional orientation of the individual should begin with the school years and provide familiarity with the characteristics of various professions, prospects and difficulties that mayarise in it, etc.
Зовнішній вигляд працівника правоохоронних органів як складова професійної Я-концепції. Appearance of the Law Enforcement Officer as a Component of the Professional Self-Conception
(2021) Власенко, С. Б.; Vlasenko, S.
Стаття присвячена одному з найактуальніших питань психології загаломі юридичної психології зокрема–проблемі впливу психологічних характеристик зовнішнього вигляду на особистість працівника правоохоронних органів. Для правоохоронця формування позитивної професійної Я-концепції набуває особливого значення, оскільки позитивне самоставлення, самоповага, відчуття самоцінності та самозначущості становлять основу професіоналізму особистості, сприяють її успішній самореалізації у професії, формують позитивний імідж правоохоронця для населення. Метоюстатті є дослідження стану вивчення проблеми взаємозв’язку психологічних характеристик зовнішності правоохоронця з іншими компонентами Я-концепції. Методологія.Основним методом дослідження є теоретичний аналіз робіт провідних науковців за обраною темою. Методологічну базу становлять роботи Л.Божович, Г.Костюка, О.Леонтьєва, С.Максименка, К.Платонова, В.Рибалки, С.Рубінштейна та інших видатних дослідників. У статті проаналізовано праці провідних авторів, присвячені вивченню особистісних особливостей працівника правоохоронних органів, визначено головні характеристики особистості правоохоронця, що мають незаперечне значення на кожному з етапів його професіоналізації. З’ясованопоняття Я-концепції, образу фізичного Я як основної складової Я-концепції особистості, місце зовнішнього вигляду людини в структурі образу тіла та його значення для формування позитивної Я-концепції загалом і професійного Я людини. Окреслено структуру зовнішності особистості як провідного компонента образу тіла. На підставі робіт провідних науковців досліджено основні психологічні відхилення, що можуть виникатив разі порушення сприймання особою власного зовнішнього вигляду. Визначено значення образу тіла для гармонійного формування особистості на різних етапах її онтогенезу (підліткового, раннього юнацького, зрілого віку). Акцентовано на вивченні особливостей особистості працівників правоохоронних органів з позиції гендерного аспекту. Висвітлено особливості формування характеристик зовнішності працівника правоохоронних органів в уяві громадян. Аргументовано важливість адекватного сприймання зовнішності працівника правоохоронних органів для професійної діяльності й міжособистісної взаємодії.he article is devoted to one of the most current psychology issues in general and of the legal psychology in particular –the issue of influence of psychological characteristics of appearance into the personality of the law enforcement officer. Formation of a positive professional self-conception has a special importance for the law enforcement officer as a positive self-attitude, self-respect, inherent value and self-relevance make the basis for the personal professionalism, promote its successful self-realization in the occupation and form a positive reputation of the law enforcement officer in the opinion of the population.Thepurposeof the article is to investigate the state of studying the problem of interrelation between the psychological characteristics of appearance of the law enforcement officer and the other self-conception components.
Гендерні відмінності у ставленні до корупції в Україні та інших країнах.Gender Differences in Attitudes Towards Corruption in Ukraine and Other Countries
(2021) Волуйко, О. М.; Voluiko, O.
Метоюстатті є дослідження гендерних відмінностей у ставленні до корупції в Україні та інших країнах для подальшого використання отриманих результатів під час профілактики корупційних деліктів.У статті використано комплекс наукових методів,а саме: порівняльно-правовий, системно-структурний, формально-логічний. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених. Наукова новизнастатті полягає в тому, що в ній висвітлено погляди на гендерні відмінності у ставленні до корупції в Україні та в інших країнах, виявлено неоднозначні закономірності в цій сфері, а також сформульовано рекомендації щодо їх урахування в удосконаленні механізму протидії корупційним деліктам.За результатами здійсненого дослідження сформульовано такі висновки,щогендерні відмінності у ставленні до корупції в Україні та інших країнах є незначними. З огляду на це можна висловити припущення, що досягнення значних успіхів у протидії корупції виключно шляхом встановлення гендерної рівності на підприємствах, установах, організаціях є неможливим. Хоча збільшення частки жінок насамперед в органах державної влади та місцевого самоврядування, очевидно, матиме позитивний ефект уконтексті протидії корупції, оскільки в такий спосіб можна підвищити ефективність і прозорість роботи органів державної влади. Водночас не можна виключати ймовірність того, що жінки, які негативно сприймають корупцію, обіймаючи певні посади, будуть змушені адаптуватися до системи корупційних відносин. Є певна залежність наявності чи відсутності гендерних відмінностей у сприйнятті корупції від проживання в певній країні, що зумовлює необхідність дослідження причин різного сприйняття корупції особами чоловічої та жіночої статей.The purposeof the article is to study gender differences in attitudes towards corruption in Ukraine and other countries for further use of the results obtained in the prevention of corruption offenses. The article uses a set of scientific methods, namely: comparative law, system-structural, formal-logical. The theoretical basis of the study are works of Ukrainian and foreign scientists. The scientific noveltyof the article is that it highlights views on gender differences in attitudes to corruption in Ukraine and other countries, reveals ambiguous patterns in this area, and formulates recommendations for their consideration in improving the mechanism for combating corruption offenses. According to results of the study, following conclusionswere drawn that gender differences in attitudes towards corruption in Ukraine and other countries are insignificant. In view of this, it can be assumed that it is impossible to achieve significant success in combating corruption solely by establishing gender equality in enterprises, institutions and organizations. Although the increase in share of women primarily in public authorities and local self-government will obviously have a positive effect in context of combating corruption, as it can increase the efficiency and transparency of public authorities. At the same time, it cannot be ruled out that women who have a negative perception of corruption in certain positions will be forced to adapt to the system of corrupt relations. There is a certain dependence of presence or absence of gender differences in the perception of corruption on the country, which obviously necessitates the study of reasons for different perceptions of corruption by men and women.

Browse

Browsing 2021 рік by Issue Date

Results Per Page

Sort Options