Окремі напрями філософії права (проблеми онтології, гносеології, антропології та аксіології права)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Окремі напрями філософії права (проблеми онтології, гносеології, антропології та аксіології права) by Issue Date
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Принцип визнання як необхідна засада становлення людини-особистості як суб’єкта права. The Principle of Recognition as a Necessary Basis for the Formation of the Individual as a Subject of Law(2021) Братасюк, В. М.; Bratasiuk, V.; Братасюк, М. Г.; Bratasiuk, М.Метою статті є висвітлення принципу визнання як засади становлення людини-особистості як суб’єкта права. У дослідженні обґрунтовано ідею, що творення людини як реального суб’єкта права є багатовимірним процесом, до якого залучено низку чинників різного плану, серед яких – суб’єктивно-особистісний, який і є визначальним. Методологія. Під час опрацювання статті застосовано принцип взаємодоповнюваності філософських методів: герменевтичного, діалектичного, аксіологічного та загальнонаукових: об’єктивності, системності, аналізу й порівняльно-правового методу як спеціально-правового, що забезпечило цілісність дослідження та бачення процесу творення людини-особистості як суб’єкта права складним комплексним завданням, визначальну роль у якому має особистісно-суб’єктивний вимір. Наукова новизна полягає в тому, що в статті висвітлено важливість принципу визнання для формування людини як суб’єкта права, окреслено його сутність. На противагу легістському підходу, який лише декларує людину як суб’єкта права, фактично перетворюючи її на об’єкт законницького впливу держави, з’ясовано, що реально людина як суб’єкт права відбувається за умови втілення в правовідносинах принципу визнання в трьох вимірах: визнання суб’єктом права самого права як форми буття загальнолюдських цінностей; визнання іншого як рівноцінного мені в праві; визнання себе як носія смислів права. Висновки. Для того, щоб право було реальним, а не декларованим, варто, щоб його характеристикам відповідали люди як суб’єкти права. Лише в актах визнання можливе здійснення людини як правоздатного суб’єкта. Україна не зможе стати правовою державою, якщо громадяни не подолають нинішню духовно-культурну кризу, не виховають у собі поваги до права, до самих себе та інших. The purpose of the article is to highlight the principle of recognition as the basis for the formation of an individual as a subject of law. The article substantiates the idea that the creation of a person as a real subject of law is a multidimensional process, which involves a number of factors of different aspects, and in particular subjective-personal, which is decisive. Methodology. The work was done using the principle of complementarity of philosophical methods (hermeneutic, dialectical axiological); common scientific (objectivity, systematization, analysis) and comparative legal method as a special legal. It ensured the integrity of the study and vision of the process of creating a person as a subject of law complex task, where the major role is played by a personal-subjective dimension. The scientific novelty is that the article concerns the importance of the recognition principle for the formation of a person as a subject of law, reveals its essence. In contrast to the Legist approach, which only declares a person as a subject of law, in fact turning it into an object of legal influence of the state, it is proved that in reality an individual as a subject of law is subject to the implementation of the principle of recognition in three dimensions i.e. recognition of the subject of law as the law itself, as a form of existence of universal values; recognition of another person as equal to me in law; recognition of oneself as the bearer of the meanings of law. Conclusions.In order for a right to be real, and not just declared, it is necessary that its characteristics correspond to people as subjects of law. Only in acts of recognition is it possible to exercise a person as a legal entity. Ukraine will not be able to become a state governed by the rule of law if citizens do not overcome the current spiritual and cultural crisis, do not cultivate respect for the law, for themselves and others around them.Item Педагогічні дослідження в діяльності науково-педагогічного працівника: актуальні питання теорії та практики. Pedagogical Research in the Activity of a Scientific and Pedagogical Worker: Current Issues Theories and Practices Summary(2021) Роговенко, М. М.; Rohovenko, M.Мета. Автор поставив за мету дослідити теоретичні та методичні аспекти педагогічного дослідження в діяльності науково-педагогічного працівника, визначити їхнє значення в підвищенні якості освітнього процесу закладів вищої освіти. Методологія. Для розв’язання поставлених завдань використано систему загальнонаукових теоретичних методів дослідження: теоретичний аналіз і синтез, когнітивний, аргументації, системний і метод узагальнення. Наукова новизна полягає в поглибленому теоретичному аналізі поняття «педагогічне дослідження», визначенні рівнів педагогічного дослідження та наукових методів залежно від досліджуваного педагогічного явища, розкритті зв’язку між потребою в проведенні педагогічних досліджень і вимогами законодавства у сфері вищої освіти. Подолання суперечностей, які супроводжують педагогічний процес, неможливе без глибокої усвідомленості сутності педагогічних явищ, що потребує проведення педагогічного дослідження. Науковці використовують різні підходи до визначення поняття «педагогічне дослідження». Практично в усіх них акцентовано на тому, що підґрунтям цього поняття є процес формування нових педагогічних знань про закономірності навчання, виховання та розвиток особистості. Успіх педагогічного дослідження залежить від дотримання загальної діалектичної схеми пізнання педагогічних явищ, яка передбачає емпіричний, теоретичний і метатеоретичний рівні дослідження, кожному з яких притаманні певні методи науково-педагогічних досліджень. Під час зазначених досліджень науково-педагогічні працівники повинні обирати такі методи, які б сприяли розкриттю внутрішніх суперечностей досліджуваних педагогічних явищ, максимально повному пізнанню закономірностей їхнього розвитку та функціонування. З огляду на законодавство у сфері вищої освіти, одним із пріоритетних напрямів педагогічних досліджень має бути обґрунтування механізмів набуття універсальних компетентностей випускників закладів вищої освіти: вміння вчитися, опрацьовувати інформацію, швидко опановувати нові технології, здатність до критичного мислення та творчого підходу до виконання завдань. Особливої ваги набувають дослідження, спрямовані на розв’язання проблеми забезпечення якості вищої освіти як пріоритетного фактора становлення інноваційного суспільства. Висновки. Ключовим завданням педагогічного дослідження є розкриття внутрішніх суперечностей педагогічних явищ, визначення шляхів чи засобів їх подолання з метою підвищення якості освітнього процесу закладів вищої освіти. Успішне проведення зазначеного дослідження потребує дотримання загальної діалектичної схеми пізнання педагогічних явищ. Визначальним компонентом розвитку педагогічної науки є методи науково-педагогічних досліджень, використання яких дає можливість поглиблювати та розвивати педагогічні теорії, розширювати діапазон їх застосування, вдосконалювати освітній процес. Purpose. The author goals to explore the theoretical and methodological aspects of pedagogical research in the activities of research and teaching staff, to determine their role in improving the quality of the educational process of higher education institutions. Methodology. A system of general scientific theoretical research methods was used to solve the set tasks: theoretical analysis and synthesis, cognitive method, argumentation method, system method, generalization method. The scientific novelty lies in the in-depth theoretical analysis of the concept of «pedagogical research», determining the levels of pedagogical research and scientific methods depending on the studied pedagogical phenomenon, revealing the relationship between the need for pedagogical research and legal requirements in higher education. Overcoming the contradictions that accompany the pedagogical process is impossible without a deep understanding of the essence of pedagogical phenomena, which requires pedagogical research. Scientists use different approaches to the definition of «pedagogical research». Almost all definitions emphasize that the basis of this concept is the process of forming the new pedagogical knowledge about the patterns of learning, education and personal development. The success of the pedagogical research depends on the observance of the general dialectical scheme of cognition of pedagogical phenomena, which provides for empirical, theoretical and metatheoretical levels of research. Each of these levels is characterized by the certain methods of scientific and pedagogical research. In the course of pedagogical research, scientific and pedagogical staff should choose such research methods that would allow to fully reveal the internal contradictions of the studied pedagogical phenomena, to fully understand the patterns of their development and functioning. According to the requirements of the higher education legislation, one of the priority areas of pedagogical research is to justify the mechanisms of acquiring universal competencies of higher education graduates: the ability to learn, to process information, to master the new technologies quickly, critical thinking and creativity. The studies concentrated at solving the problem of ensuring the quality of higher education as a priority factor in the formation of an innovative society are very important. Conclusions. The main task of the pedagogical research is to reveal the internal contradictions of the pedagogical phenomena being studied, to establish the ways of solving the problems in order to improve the quality of the educational process of higher education institutions. Successful pedagogical research requires adherence to the general dialectical scheme of cognition of pedagogical phenomena. The defining component of the development of pedagogical science are the methods of scientific and pedagogical research, the use of which makes it possible to deepen and develop pedagogical theories, expand the range of their application, improve the educational process.Item Ідеологічні гарантії права обирати та бути обраним до органів публічної влади: питання теорії та практики. Ideological Guarantees of the Right to Vote and to be Elected to Public Authorities: Questions of Theory and Practice(2021) Діденко, О. М.; Didenko, O.Метою статті є здійснення аналізу системи гарантій права обирати та бути обраним до органівдержавної влади й органів місцевого самоврядування, зважаючи на чинні ідеологічні гарантії. Це спричиняє виконання низки завдань, а саме: на підставі доктринального аналізу розкрити підходи до виокремлення ідеологічних гарантій у системі чинних гарантій прав і свобод людини та громадянина; виокремити їхні особливості з огляду на положення ключових нормативно-правових актів України в зазначеній сфері; визначити їхню роль і значення для розвитку виборчого права, належного функціонування виборчої системи України. Методологічну основу статті становить комплекс різноманітних методологічних підходів і методів дослідження: діалектичний, антропологічний, аксіологічний, історичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, герменевтичний, соціологічний та інші методи. Наукова новизна. Вивчення ідеологічних гарантій права обирати та бути обраним до органів державної влади й органів місцевого самоврядування засвідчило відсутність належної доктринальної основи, наявність широкого спектра проблем теоретичного та практичного характеру. Позитивними зрушеннями на зазначеному шляху є модернізація національного законодавства України, підвищення політичної та правової свідомості, правової культури виборців та інших суб’єктів виборчого процесу, належне його інформаційне забезпечення. Висновки. Правову основу чинних гарантій права обирати та бути обраним до органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їх різних видів і форм здійснення становлять Конституція України, Виборчий кодекс України 2019 року та інші нормативно-правові акти України. Ідеологічні гарантії, як правило, належать до загальносоціальних, поряд з політичними, економічними, а також нормативно-правовими, інституційними тощо. Слід акцентувати на визначальній ролі та значенні цього виду гарантій для розвитку виборчого права, належного функціонування виборчої системи України, становлення політично свідомих, патріотичних і відповідальних громадян, підвищення кваліфікації та професіоналізму посадових осіб, уповноважених здійснювати підготовку та проведення відповідних виборів, офіційних спостерігачів, недопущення фальсифікації результатів волевиявлення тощо. Це зумовлює активне дослідження окреслених напрямів, постійну увагу науковців і практиків, громадськості. The purpose of this article is to analyze the system of guarantees of the right to elect and be elected to public authorities and local governments, primarily by emphasizing the existing ideological guarantees. From this follows a number of tasks, namely – on the basis of doctrinal analysis to reveal approaches to the separation of ideological guarantees in the system of existing guarantees of human and civil rights and freedoms; to single out their features, based on the provisions of key regulations of Ukraine in this area; to determine their role and significance for the development of suffrage, proper functioning of the electoral system of Ukraine. The methodological basis of the article is a set of existing various methodological approaches and actual research methods. The main ones are: dialectical, anthropological, axiological, historical, comparative law, system-structural, hermeneutic, sociological and other methods. Scientific novelty. The study of ideological guarantees of the right to elect and be elected to public authorities and local governments showed the lack of a proper doctrinal basis, the presence of a wide range of problems of theoretical and practical nature. Positive changes on this path are the modernization of the national legislation of Ukraine, raising political and legal awareness, legal culture of voters and other subjects of the election process, its proper information support. Conclusions. The legal basis of the existing guarantees of the right to elect and be elected to public authorities and local governments, their various types and forms of implementation are the Constitution of Ukraine, the Electoral Code of Ukraine 2019 and other regulations of Ukraine. Ideological guarantees, as a rule, belong to general social guarantees, along with political, economic, as well as normative-legal, institutional, etc. It should be noted the decisive role and importance of this type of guarantees for the development of suffrage, the proper functioning of the electoral system of Ukraine, the formation of politically conscious, patriotic and responsible citizens, training and professionalism of officials authorized to prepare and conduct relevant elections, official observers, fraud prevention. expression of will, etc. This leads to a longer active study of the outlined areas, the constant attention of scientists and practitioners, the public.Item Цілісність і єдність в онтології законів буття та соціуму. Integrity and Unity in the Ontology of the Laws of Existence and Society(2021) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.; Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.У статті окреслено питання відродження (ренесансу) натурфілософії та натурфілософського підходу до зв’язку буття, матерії та свідомості як методологічної основи у визначенні зв’язку природи та соціуму, законів буття та законів суспільства (зокрема права та законів людських). Поділяючи право та законодавство, автори зазначають не лише системний зв’язок різних соціальних норм і законів, а й повну ієрархію норм суспільного регулювання. Метою дослідження є встановленняцілісності та єдності всього Сущого, з яким у нерозривному зв’язку перебуває право та законодавство. Методологія дослідження базується на інтегративному підході.Уперше в юридичній і філософсько-правовій літературі порушено питання щодо Всезагальних (космічних) законів як джерела права та закону, що зумовлює наукову новизнувикладеного матеріалу. Увисновкахнаголошено, що нині існують новітній синтез філософії, природничих, соціальних і гуманітарних наук і похідні від них знання. З огляду на зазначений методологічний процес є потреба розглянути право та закони (юридичні) у взаємозв’язку, цілісністю та єдністю із всезагальними (космічними) та природними законами. The article reveals the issues of revival (renaissance) of natural philosophy and natural philosophical approach to the connection of being, matter and consciousness as a methodological basis in determining the connection between nature and society, laws of existence and laws of society (including human rights and laws). Separating law and legislation, the authors emphasize not only the systemic relationship of various social norms and laws, but also the full hierarchy of norms of social regulation. Thepurposeof this study is to establish the integrity and unity of all Being, with which law and legislation are inextricably linked. The publication is based on an integrative research methodology.For the first time in the legal and philosophical-legal literature the question of Universal (space) laws as a source of law and law is raised, which determines the scientific noveltyof the presented material. Theconclusionsemphasize that today there is the latest synthesis of philosophy, natural, social and human sciences and knowledge derived from them. In connection with this methodological process, it is necessary to consider law and laws (legal) in the relationship, integrity and unity with the universal (space) and natural laws.