# 1
Permanent URI for this community
Browse
Browsing # 1 by Issue Date
Now showing 1 - 17 of 17
Results Per Page
Sort Options
Item Принцип визнання як необхідна засада становлення людини-особистості як суб’єкта права. The Principle of Recognition as a Necessary Basis for the Formation of the Individual as a Subject of Law(2021) Братасюк, В. М.; Bratasiuk, V.; Братасюк, М. Г.; Bratasiuk, М.Метою статті є висвітлення принципу визнання як засади становлення людини-особистості як суб’єкта права. У дослідженні обґрунтовано ідею, що творення людини як реального суб’єкта права є багатовимірним процесом, до якого залучено низку чинників різного плану, серед яких – суб’єктивно-особистісний, який і є визначальним. Методологія. Під час опрацювання статті застосовано принцип взаємодоповнюваності філософських методів: герменевтичного, діалектичного, аксіологічного та загальнонаукових: об’єктивності, системності, аналізу й порівняльно-правового методу як спеціально-правового, що забезпечило цілісність дослідження та бачення процесу творення людини-особистості як суб’єкта права складним комплексним завданням, визначальну роль у якому має особистісно-суб’єктивний вимір. Наукова новизна полягає в тому, що в статті висвітлено важливість принципу визнання для формування людини як суб’єкта права, окреслено його сутність. На противагу легістському підходу, який лише декларує людину як суб’єкта права, фактично перетворюючи її на об’єкт законницького впливу держави, з’ясовано, що реально людина як суб’єкт права відбувається за умови втілення в правовідносинах принципу визнання в трьох вимірах: визнання суб’єктом права самого права як форми буття загальнолюдських цінностей; визнання іншого як рівноцінного мені в праві; визнання себе як носія смислів права. Висновки. Для того, щоб право було реальним, а не декларованим, варто, щоб його характеристикам відповідали люди як суб’єкти права. Лише в актах визнання можливе здійснення людини як правоздатного суб’єкта. Україна не зможе стати правовою державою, якщо громадяни не подолають нинішню духовно-культурну кризу, не виховають у собі поваги до права, до самих себе та інших. The purpose of the article is to highlight the principle of recognition as the basis for the formation of an individual as a subject of law. The article substantiates the idea that the creation of a person as a real subject of law is a multidimensional process, which involves a number of factors of different aspects, and in particular subjective-personal, which is decisive. Methodology. The work was done using the principle of complementarity of philosophical methods (hermeneutic, dialectical axiological); common scientific (objectivity, systematization, analysis) and comparative legal method as a special legal. It ensured the integrity of the study and vision of the process of creating a person as a subject of law complex task, where the major role is played by a personal-subjective dimension. The scientific novelty is that the article concerns the importance of the recognition principle for the formation of a person as a subject of law, reveals its essence. In contrast to the Legist approach, which only declares a person as a subject of law, in fact turning it into an object of legal influence of the state, it is proved that in reality an individual as a subject of law is subject to the implementation of the principle of recognition in three dimensions i.e. recognition of the subject of law as the law itself, as a form of existence of universal values; recognition of another person as equal to me in law; recognition of oneself as the bearer of the meanings of law. Conclusions.In order for a right to be real, and not just declared, it is necessary that its characteristics correspond to people as subjects of law. Only in acts of recognition is it possible to exercise a person as a legal entity. Ukraine will not be able to become a state governed by the rule of law if citizens do not overcome the current spiritual and cultural crisis, do not cultivate respect for the law, for themselves and others around them.Item Ідея прав людини: пошук нових підходів обґрунтування в добу глобальних трансформацій. The Idea of Human Rights: Search for New Approaches to Justification in the Age of Global Transformations(2021) Христокін, Г. В.; Khrystokin, H.Метою статтіє пошук сучасних підходів для обґрунтування новітніх версій ідеї прав людини, прийнятних для різних країн світу. Запропоновано позицію щодо нагальності здійснення теоретичних зусиль стосовно пошуку універсальних теорій обґрунтування ідеї прав людини, які б могли прийняти неєвропейські країни.Методологія. У статтізастосовано методології аналітичного й інтеркультурного дискурсу, а також принципи культурно-історичного аналізу, системності, порівняльно-правового методу, що забезпечує цілісність дослідження та сприяє пошуку новітніх підходів до обґрунтування ідеї прав людини. Наукова новизна полягає в тому, що в сучасному правовому дискурсі було виявлено декілька підходів до обґрунтування ідеї прав людини, серед яких можна виокремити теорії прав людини, що походять із самообмеження негативних проявів людини, онтології сфер людського існування, ідеї ідентичності людини та інтеркультурного правового дискурсу. Висновки. У дослідженні виявлено різні підходи до сучасного обґрунтування ідеї прав людини, у яких прослідковано уникнення просвітницьких підходів до розуміння прав людини як природних або трансцендентальних. Водночас, з огляду на сучасні філософсько-правові парадигми, відбувається пошук новітніх теорій, які б обґрунтовували можливість універсальних принципів, що забезпечать розробку й імплементацію універсальних правових норм для незахідних країн світу. Показовою є теорія інтеркультурного правового дискурсу, яка демонструє перспективні можливості реалізації цієї мети. Подальша розробка прийнятної для більшості країн теорії прав людини, на нашу думку, пов’язана саме з проаналізованими концепціями, серед яких інтеркультурний правовий підхід має вагоме значення. The purpose of the article is to find modern approaches to justify the latest versions of the human rights ideas for different countries of the world. The article proposes a position that it is urgent for the implementation of theoretical efforts to find universal theories of substantiation of the idea of human rights that could be adopted by non-European countries. Methodology. The article uses an analytical and methodology of intercultural discourse; as well as the principles of cultural and historical analysis, systemicity, comparative-legal method, which will ensure the integrity of the study and will enable the latest approaches to the substantiation of the idea of human rights. Scientific novelty lies in the fact that in the modern legal discourse, several approaches to the current substantiation of the idea of human rights were revealed. Among them, one can distinguish theory of human rights that come out: self-limitation of negative human manifestations; ontology of human existence spheres; Ideas of human identity and intercultural legal discourse. Conclusions. The study managed to identify various approaches to the current substantiation of the idea of human rights. All of them refuse educational approaches to understanding human rights as natural, or transcendental in essence. Instead, relying on modern philosophical and legal paradigms, there is a search for the latest theories that would substantiate the possibility of universal principles that will ensure the development and implementation of universal legal norms for non-western countries of the world. Indicative here is the theory of intercultural legal discourse, which demonstrates promising opportunities for the implementation of this goal. Further development of an acceptable person's theory of human rights, in our opinion, is connected with the analyzed concepts, among which the intercultural legal approach is able to play a special role.Item До 100-річного ювілею академії: сторінки історії кафедри філософії права та юридичної логіки. To the 100thAnniversary of the Academy: Pages of History of the Department of Philosophy of Law and Legal Logic(2021) Кравець, В. М.; Kravets, V.; Павлишин, О. В.; Pavlyshyn, O.Item Педагогічні дослідження в діяльності науково-педагогічного працівника: актуальні питання теорії та практики. Pedagogical Research in the Activity of a Scientific and Pedagogical Worker: Current Issues Theories and Practices Summary(2021) Роговенко, М. М.; Rohovenko, M.Мета. Автор поставив за мету дослідити теоретичні та методичні аспекти педагогічного дослідження в діяльності науково-педагогічного працівника, визначити їхнє значення в підвищенні якості освітнього процесу закладів вищої освіти. Методологія. Для розв’язання поставлених завдань використано систему загальнонаукових теоретичних методів дослідження: теоретичний аналіз і синтез, когнітивний, аргументації, системний і метод узагальнення. Наукова новизна полягає в поглибленому теоретичному аналізі поняття «педагогічне дослідження», визначенні рівнів педагогічного дослідження та наукових методів залежно від досліджуваного педагогічного явища, розкритті зв’язку між потребою в проведенні педагогічних досліджень і вимогами законодавства у сфері вищої освіти. Подолання суперечностей, які супроводжують педагогічний процес, неможливе без глибокої усвідомленості сутності педагогічних явищ, що потребує проведення педагогічного дослідження. Науковці використовують різні підходи до визначення поняття «педагогічне дослідження». Практично в усіх них акцентовано на тому, що підґрунтям цього поняття є процес формування нових педагогічних знань про закономірності навчання, виховання та розвиток особистості. Успіх педагогічного дослідження залежить від дотримання загальної діалектичної схеми пізнання педагогічних явищ, яка передбачає емпіричний, теоретичний і метатеоретичний рівні дослідження, кожному з яких притаманні певні методи науково-педагогічних досліджень. Під час зазначених досліджень науково-педагогічні працівники повинні обирати такі методи, які б сприяли розкриттю внутрішніх суперечностей досліджуваних педагогічних явищ, максимально повному пізнанню закономірностей їхнього розвитку та функціонування. З огляду на законодавство у сфері вищої освіти, одним із пріоритетних напрямів педагогічних досліджень має бути обґрунтування механізмів набуття універсальних компетентностей випускників закладів вищої освіти: вміння вчитися, опрацьовувати інформацію, швидко опановувати нові технології, здатність до критичного мислення та творчого підходу до виконання завдань. Особливої ваги набувають дослідження, спрямовані на розв’язання проблеми забезпечення якості вищої освіти як пріоритетного фактора становлення інноваційного суспільства. Висновки. Ключовим завданням педагогічного дослідження є розкриття внутрішніх суперечностей педагогічних явищ, визначення шляхів чи засобів їх подолання з метою підвищення якості освітнього процесу закладів вищої освіти. Успішне проведення зазначеного дослідження потребує дотримання загальної діалектичної схеми пізнання педагогічних явищ. Визначальним компонентом розвитку педагогічної науки є методи науково-педагогічних досліджень, використання яких дає можливість поглиблювати та розвивати педагогічні теорії, розширювати діапазон їх застосування, вдосконалювати освітній процес. Purpose. The author goals to explore the theoretical and methodological aspects of pedagogical research in the activities of research and teaching staff, to determine their role in improving the quality of the educational process of higher education institutions. Methodology. A system of general scientific theoretical research methods was used to solve the set tasks: theoretical analysis and synthesis, cognitive method, argumentation method, system method, generalization method. The scientific novelty lies in the in-depth theoretical analysis of the concept of «pedagogical research», determining the levels of pedagogical research and scientific methods depending on the studied pedagogical phenomenon, revealing the relationship between the need for pedagogical research and legal requirements in higher education. Overcoming the contradictions that accompany the pedagogical process is impossible without a deep understanding of the essence of pedagogical phenomena, which requires pedagogical research. Scientists use different approaches to the definition of «pedagogical research». Almost all definitions emphasize that the basis of this concept is the process of forming the new pedagogical knowledge about the patterns of learning, education and personal development. The success of the pedagogical research depends on the observance of the general dialectical scheme of cognition of pedagogical phenomena, which provides for empirical, theoretical and metatheoretical levels of research. Each of these levels is characterized by the certain methods of scientific and pedagogical research. In the course of pedagogical research, scientific and pedagogical staff should choose such research methods that would allow to fully reveal the internal contradictions of the studied pedagogical phenomena, to fully understand the patterns of their development and functioning. According to the requirements of the higher education legislation, one of the priority areas of pedagogical research is to justify the mechanisms of acquiring universal competencies of higher education graduates: the ability to learn, to process information, to master the new technologies quickly, critical thinking and creativity. The studies concentrated at solving the problem of ensuring the quality of higher education as a priority factor in the formation of an innovative society are very important. Conclusions. The main task of the pedagogical research is to reveal the internal contradictions of the pedagogical phenomena being studied, to establish the ways of solving the problems in order to improve the quality of the educational process of higher education institutions. Successful pedagogical research requires adherence to the general dialectical scheme of cognition of pedagogical phenomena. The defining component of the development of pedagogical science are the methods of scientific and pedagogical research, the use of which makes it possible to deepen and develop pedagogical theories, expand the range of their application, improve the educational process.Item Національне врядування як основа побудови нової моделі мовної політики в сучасних умова.National Governance as a Basis for Developing a New Language Policy Model in Modern Conditions(2021) Павлишин, О. В.; Pavlyshyn, O.; Савойська, С. В.; Savoiska, S.Мета статті – проаналізувати національне врядування як основу для розбудови моделі мовної політики на новій інституційній базі, яка трансформується, якщо на зміну одним політичним елітам до влади приходять інші. Методологічну основу статті становить сукупність філософських, філософсько-правових і загальнонаукових методів, серед яких визначальними є діалектичний, логічний, історичний, системний, структурно-функціональний, а також діяльнісний, інституціональний, семіотичний та інші міждисциплінарні підходи. Наукова новизна. Аргументовано позицію, згідно з якою національне урядування матиме конструктивну основу для розбудови моделі мовної політики лише за умови функціонування в незалежній демократичній державі та розвитку на новій інституційній базі, коли різні політичні інституції матимуть можливість конкурувати та змагатися між собою не лише під час виборів, а й у повсякденному політичному житті. З огляду на зазначене, досліджено конструктивні дії комуністичних і національно-демократичних політичних сил, які в кінці 1989 – на початку 90-х років ХХ століття спільними зусиллями ухвалили декілька законодавчих актів, серед яких Закон УРСР «Про мови в Українській РСР», у якому українську мову проголошено державною; Декларація про державний суверенітет, без якої не було б проголошено Акт про незалежність України, а також схарактеризовано Всеукраїнський референдум, під час якого було обрано Президента Незалежної України. Висновки. Деструктивними наслідками урядування проросійськи налаштованих політиків в Україні є ухвалення ними таких законів, як: «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин»; «Про засади державної мовної політики», які посилили розкол української спільноти й держави на регіональному, мовно-політичному та інших рівнях. Це суперечить національним інтересам сучасної України, загрожує її незалежності та розбудові моделі мовної політики на новій інституційній базі. Щоб розв’язати зазначену проблему, слід активізувати розробку окреслених напрямів дослідження, представників національно-демократичних політичних сил, політологів, учених-правознавців і самих суб’єктів політики. The purpose of the article is to analyze national governance as a basis for building a model of language policy on a new institutional framework, which changes if some political elites are replaced by others. The methodological basis of the article is a set of philosophical, philosophical and legal and general scientific methods. Determinants are dialectical, logical, historical, systemic, structural and functional methods, as well as activity, institutional, semiotic and other interdisciplinary approaches. Scientific novelty. The position is argued that national government will have a constructive basis for building a model of language policy only if it operates in an independent democracy and develops on a new institutional framework, when different political institutions will be able to compete and compete with each other not only in elections, but also in everyday political life. In this regard, the constructive actions of communist, on the one hand, and national-democratic political forces – on the other, which in the late 1989 – early 1990s jointly adopted several pieces of legislation, including the law «On languages in the Ukrainian SSR», which declared the Ukrainian language the state language; Declaration of State Sovereignty, without which the Act of Independence of Ukraine would not have been proclaimed; All-Ukrainian referendum, during which the President of independent Ukraine was elected. Conclusions. The destructive consequences of the government of pro-Russian politicians in Ukraine are the adoption of such laws as: «On ratification of the European Charter for Regional or Minority Languages»; «On the principles of state language policy», which intensified the division of the Ukrainian community and the state at the regional, linguistic and political and other levels. This contradicts the national interests of modern Ukraine, threatens its independence and the development of a model of language policy on a new institutional basis. To solve this problem, it is necessary to intensify the development of the outlined areas of research, to attract the attention of representatives of national democratic political forces, political scientists, legal scholars and policy makers.Item Особливості відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки журналістів. Features of Liability for Violation of the Right to Information, Security of Journalists(2021) Камінська, Н. В.; Kaminska, N.; Гультай, М. М.; Hultai, M.; Титко, А. В.; Tytko, A.Мета статті передбачає здійснення аналізу законодавчої основи, що стосується притягнення до відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки журналістів в Україні. Це зумовлює виконання таких завдань: дослідити чинну нормативно-правову базу України в зазначеній галузі; схарактеризувати гарантії забезпечення права на інформацію, зокрема права на публічну інформацію, безпеки журналістів у процесі здійснення їхньої професійної діяльності; з’ясувати сутність явища дифамації, практики зарубіжних держав щодо встановлення відповідальності за це діяння; окреслити особливості відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки журналістів в Україні, випадки звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію; сформулювати пропозиції стосовно удосконалення інституту журналістів в Україні. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-правовий, системний, структурно-функціональний, правової семіотики та інші методи наукового пізнання. Наукова новизна. Здійснене дослідження на підставі аналізу чинної нормативно-правової основи та доктринальних підходів сприяло виокремленню особливості відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки журналістів в Україні. Основними видами такої відповідальності є: адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова та кримінальна, проте не уніфіковані й містяться у низці законодавчих актів випадки звільнення від відповідальності за порушення законодавства у зазначеній сфері. Висновки. Сформульовано пропозиції з удосконалення законодавчої бази та правозастосовної практики інституту відповідальності за порушення права на інформацію, безпеки журналістів в Україні. Зокрема, доцільним є встановлення відповідальності за діяння дифамації; збільшення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за правопорушення, вчинені стосовно журналістів у зв’язку з їхньою професійною діяльністю; захист діяльності громадянських журналістів; посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень стосовно журналістів; визначення статусу журналістів, журналістської діяльності, правового статусу інтернет-ЗМІ та журналістів інтернет-ЗМІ відповідно до європейських стандартів. Специфічною є відповідальність за порушення права на інформацію, безпеки журналістів під час здійснення їхньої професійної діяльності в зонах бойових дій, надзвичайних ситуацій, на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях АР Крим, Донецької та Луганської областей. Загалом послідовною та своєчасною має бути діяльність у зазначеному напрямі законодавця, системи органів прокуратури, МВС України та Національної поліції України, Державного бюро розслідувань та інших уповноважених органів за участі громадськості. The purpose of the article is to analyze the legal framework for prosecuting journalists for violations of the right to information and security in Ukraine. This presupposes the setting of the following tasks: to investigate the existing legal framework of Ukraine in this area; describe the guarantees of ensuring the right to information, including the right to public information, the safety of journalists in carrying out their professional activities; to find out the essence of the phenomenon of defamation, the practice of foreign states to establish responsibility for this act; to reveal the features of liability for violation of the right to information, security of journalists in Ukraine, cases of exemption from liability for violation of information legislation; formulate proposals for improving the institution of responsibility for violating the right to information, security of journalists in Ukraine. The methodological basis of the study are, in particular, comparative law, system, structural and functional, legal semiotics and other methods of scientific knowledge. Scientific novelty. The study based on the analysis of the existing legal framework and doctrinal approaches allowed to identify the features of liability for violation of the right to information, security of journalists in Ukraine. The main types of such liability are: administrative, disciplinary, civil and criminal, but not unified and contained in a number of legislative cases of exemption from liability for violations of legislation in this area. Conclusions. Proposals for improving the legal framework and law enforcement practice of the institute of responsibility for violating the right to information and security of journalists in Ukraine have been formulated. It is expedient to establish responsibility for acts of defamation, to increase the statute of limitations for criminal prosecution for offenses committed against journalists in connection with their professional activities; protection of the activities of citizen journalists; strengthening the responsibility for committing criminal offenses against journalists, determining the status of journalists, journalistic activities, the legal status of online media and online media journalists in accordance with European standards. Specificity is the responsibility for violating the right to information, safety of journalists in carrying out their professional activities in areas of hostilities, emergencies, in the territories of the Autonomous Republic of Crimea, Donetsk and Luhansk regions temporarily occupied by the Russian Federation. In general, the activities of the legislator, the system of prosecutors, the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and the National Police of Ukraine, the State Bureau of Investigation and other authorized bodies, with the participation of the public, should be consistent and timely.Item Сократ й українська юриспруденція: передумови, сучасний вплив і майбутнє/ Socrates and Ukrainian Jurisprudence: Preconditions, Present Influence and Future(2021) Ванджурак, Р. В.; Vandzhurak, R.Метою статті є комплексне дослідження філософсько-правової спадщини Сократа, її безпосереднього втілення в чинне українське законодавство та впливу на сучасні тенденції філософсько-правової науки. Методологічна основа. У змісті статті на підставі онто-гносеологічного й історико-порівняльного аналізу окреслено авторське бачення значення та впливу поглядів давньогрецького мислителя Сократа на державу, право, закон, справедливість, і їх значення для сучасного законодавства України й новітніх філософсько-правових течій. Наукова новизна. У статті акцентовано на актуальності ідей Сократа й проаналізовано його далекоглядні погляди щодо таких соціально-значущих категорій, як справедливість, право, закон, держава, форма управління, державний устрій. Визначено вплив згаданих ідей на становлення української юриспруденції, окремих галузей права, зокрема кримінального та цивільного права, та законодавства загалом. Висновки. Аналіз філософсько-правових поглядів Сократа та їхнього впливу на сучасну й, можливо, майбутню українську юриспруденцію дають підстави стверджувати, що значення ідей Сократа є надзвичайно вагомим: колись його «утопічні» думки є вже реальністю сьогодні й мають неабиякі передумови стати підґрунтям новітньої юриспруденції. Це означає неабияку актуальність і далекоглядність ідей філософа, який є взірцем мислителя в минулому й нині.The purpose of this article is a comprehensive study of the philosophical and legal heritage of Socrates, its direct reflection in the current Ukrainian legislation and the impact on current trends in philosophical and legal science. Methodology. The content of the article on the basis of onto-epistemological and historical-comparative analysis presents the author’s vision of the role and influence of the views of the ancient Greek thinker Socrates on the state, law, law, justice, and their significance for modern Ukrainian legislation and modern philosophical and legal trends. Scientific novelty. The article focuses on the relevance of Socrates’ ideas and his far-sighted views on such socially significant categories as justice, law, law, state, form of government, government. The influence of the mentioned ideas on the formation of Ukrainian jurisprudence, certain branches of law and legislation, first of all, criminal and civil law, is noted. Conclusions. An analysis of Socrates 'philosophical and legal views and his influence on modern and possibly future Ukrainian jurisprudence give grounds to assert that Socrates’ influence is extremely significant. The fact that the once «utopian» ideas of Socrates are already a reality today and have considerable prerequisites to become the basis of modern jurisprudence. This speaks of the urgency and foresight of Socrates’ ideas. He was an example of a thinker in the past and today, his ideas are relevant today and quite capable on the threshold of tomorrow.Item Правова держава й трансформації власності. Constitutional State and Property Transformation(2021) Михайленко, Р. В.; Мykhailenko, R.Мета. У статтіавтор прагне дослідити, яких видів набуває власність у сучасній правовій державі.Сучасне суспільство є складним утворенням, розвиток якого залежить від розробки багатьох компонентів, і його результатом є розширення політичних, правових та економічних підсистем суспільства загалом. Значну роль у цьому відіграє власність. Саме проблемі власності та правової держави присвячено статтю. Феномен власності, яка є важливим фактором розвитку суспільства, держави та свободи людини розглянуто як філософську категорію власності. Основне завдання автора статті – дослідження власності, наближення до сутності цього явища. Методологія. Методологічною підставою наукового пошуку є сукупність світоглядних і філософських принципів наукового пізнання, методологічних підходів, загальних методів мислення, філософських і загальнонаукових методів, використання яких забезпечило обґрунтованість і достовірність результатів дослідження базових цінностей. Методи дослідження зумовлені його характером. У статті передусім використано діалектичні та системно-структурні методи, методи логіки. Наукова новизна статті полягає в тому, що досліджено специфічні зв’язки у взаємодії між сучасною правовою державою та формами власності. Висновки. Під час дослідження проаналізовано основні концептуальні підходи до розуміння природи власності як філософської категорії, окреслено значущу філософську концепцію власності, її вплив на формування суспільних відносин в економічному, соціальному, правовому, політичному й державному способі регулювання та організації суспільного буття. Purpose. The author seeks to investigate what kinds of property are acquired in the modern constitutional state. Modern society is difficult formation. Its development depends on the development of many components. The development of modern society is the result of development of political, legal, economic subsystems of society in the general understanding. A considerable role in this development is played by property. The article is devoted to the problem of the property and constitutional state. The phenomenon of the property presentation philosophical category of property. The property is important factor of development society and freedom of human. The main taskis researching of property, approaching to essence of this phenomenon. Methodology. The methodological basis of scientific search is a set of philosophical and philosophical principles of scientific knowledge, methodological approaches, general methods of thinking, philosophical and general scientific methods, the use of which provided the validity and reliability of the results of the study of basic values. Research methods are predefined by his character. Dialectical and system-structural methods, methods of logic, are used in the article foremost. The scientific novelty of the study is that it examines the specific links in the interaction between constitutional state and forms of ownership. Conclusions. The article analyzes the main conceptual approaches to understanding the nature of the property as a philosophical category. The author examines the most popular philosophical concept on property issues and their impact on the formation of public relations in the economic, social, legal, political and state of sence.Item Ідеологічні гарантії права обирати та бути обраним до органів публічної влади: питання теорії та практики. Ideological Guarantees of the Right to Vote and to be Elected to Public Authorities: Questions of Theory and Practice(2021) Діденко, О. М.; Didenko, O.Метою статті є здійснення аналізу системи гарантій права обирати та бути обраним до органівдержавної влади й органів місцевого самоврядування, зважаючи на чинні ідеологічні гарантії. Це спричиняє виконання низки завдань, а саме: на підставі доктринального аналізу розкрити підходи до виокремлення ідеологічних гарантій у системі чинних гарантій прав і свобод людини та громадянина; виокремити їхні особливості з огляду на положення ключових нормативно-правових актів України в зазначеній сфері; визначити їхню роль і значення для розвитку виборчого права, належного функціонування виборчої системи України. Методологічну основу статті становить комплекс різноманітних методологічних підходів і методів дослідження: діалектичний, антропологічний, аксіологічний, історичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, герменевтичний, соціологічний та інші методи. Наукова новизна. Вивчення ідеологічних гарантій права обирати та бути обраним до органів державної влади й органів місцевого самоврядування засвідчило відсутність належної доктринальної основи, наявність широкого спектра проблем теоретичного та практичного характеру. Позитивними зрушеннями на зазначеному шляху є модернізація національного законодавства України, підвищення політичної та правової свідомості, правової культури виборців та інших суб’єктів виборчого процесу, належне його інформаційне забезпечення. Висновки. Правову основу чинних гарантій права обирати та бути обраним до органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їх різних видів і форм здійснення становлять Конституція України, Виборчий кодекс України 2019 року та інші нормативно-правові акти України. Ідеологічні гарантії, як правило, належать до загальносоціальних, поряд з політичними, економічними, а також нормативно-правовими, інституційними тощо. Слід акцентувати на визначальній ролі та значенні цього виду гарантій для розвитку виборчого права, належного функціонування виборчої системи України, становлення політично свідомих, патріотичних і відповідальних громадян, підвищення кваліфікації та професіоналізму посадових осіб, уповноважених здійснювати підготовку та проведення відповідних виборів, офіційних спостерігачів, недопущення фальсифікації результатів волевиявлення тощо. Це зумовлює активне дослідження окреслених напрямів, постійну увагу науковців і практиків, громадськості. The purpose of this article is to analyze the system of guarantees of the right to elect and be elected to public authorities and local governments, primarily by emphasizing the existing ideological guarantees. From this follows a number of tasks, namely – on the basis of doctrinal analysis to reveal approaches to the separation of ideological guarantees in the system of existing guarantees of human and civil rights and freedoms; to single out their features, based on the provisions of key regulations of Ukraine in this area; to determine their role and significance for the development of suffrage, proper functioning of the electoral system of Ukraine. The methodological basis of the article is a set of existing various methodological approaches and actual research methods. The main ones are: dialectical, anthropological, axiological, historical, comparative law, system-structural, hermeneutic, sociological and other methods. Scientific novelty. The study of ideological guarantees of the right to elect and be elected to public authorities and local governments showed the lack of a proper doctrinal basis, the presence of a wide range of problems of theoretical and practical nature. Positive changes on this path are the modernization of the national legislation of Ukraine, raising political and legal awareness, legal culture of voters and other subjects of the election process, its proper information support. Conclusions. The legal basis of the existing guarantees of the right to elect and be elected to public authorities and local governments, their various types and forms of implementation are the Constitution of Ukraine, the Electoral Code of Ukraine 2019 and other regulations of Ukraine. Ideological guarantees, as a rule, belong to general social guarantees, along with political, economic, as well as normative-legal, institutional, etc. It should be noted the decisive role and importance of this type of guarantees for the development of suffrage, the proper functioning of the electoral system of Ukraine, the formation of politically conscious, patriotic and responsible citizens, training and professionalism of officials authorized to prepare and conduct relevant elections, official observers, fraud prevention. expression of will, etc. This leads to a longer active study of the outlined areas, the constant attention of scientists and practitioners, the public.Item Захист репутації та свобода вираження поглядів у практиці Європейського суду з прав людини. Reputation Protection and Freedom of Expression in the European Court of Human Rights Practice(2021) Мінченко, О. В.; Minchenko, O.Актуальність теми дослідження обумовлена низкою чинників. Інтенсивний розвиток науки й техніки, сфери інформаційних технологій став фактором змін у царині людських прав, вплинувши на їхній зміст, форми й засоби реалізації, та призвів до появи нових прав. Особливо відчутний вплив відбувся на права, закріплені в ст. 8, 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які передбачають право на свободу вираження поглядів і право на приватність. Саме як складову права на приватне життя сприймає Європейський суд з прав людини право на захист репутації. Зазначено, що чітке й системне осмислення проблематики співвідношення права на свободу вираження поглядів і права на захист репутації є підґрунтям ефективної правозастосовної діяльності за цією категорією справ. Мета статтіполягає увисвітленні ключових положень усталеної практики Європейського суду з прав людини у справах про віднаходження балансу між правом на свободу вираження поглядів і захистом репутації задля подальшого вдосконалення національної правничої практики за цією категорією справ. Наукова новизна обумовлена з’ясуванням малодосліджених вітчизняною правничою наукою питань віднаходження балансу між захистом свободи вираження поглядів і репутації, що здійснюється через системний аналіз практики Європейського суду з прав людини. Висновки. Аналіз практики Європейського суду з прав людини уможливив формулювання таких положень щодо реалізації права на свободу вираження поглядів у контексті захисту репутації: свобода вираження поглядів є основою демократичного суспільства, без цього права навряд чи можлива демократія; захист репутації здійснюється в межах захисту права на приватність; у демократичному суспільстві будь-яка особа може бути піддана критиці (однак, йдеться про прийнятну критику) та, відповідно, зазнавати втручання в приватність (причому сфера приватності публічної особи є меншою у порівнянні з приватністю непублічних осіб); розв’язуючи питання віднаходження балансу між свободою вираження поглядів і захистом репутації, слід ураховувати загальний контекст справи. The actuality of the research topic is stipulated by a number of factors. Science and technology and information technology intensive development has become a factor in changes in the field of human rights, influencing their content, forms and means of implementation, and has led to the new rights emergence. Particularly significant impact occurred on the rights enshrined in Art. 8 and Art. 10 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms providing for the right to freedom of expression and the right to privacy. The European Court of Human Rights considers the right to reputation protection as a component of the right to privacy. It is noted that a clear and systematic understanding of the correlation between the right to freedom of expression and the right to reputation protection is the basis of effective law enforcement activities in this category of cases. The purpose of the article is to cover the main provisions of the European Court of Human Rights established practice in finding a balance between the right to freedom of expression and reputation protection in order to further improve national legal practice in this category of cases. Thescientific novelty is stipulated by the clarification of the issues of finding a balance between the freedom of expression and reputation protection, which has been little studied by domestic legal science, through a systematic analysis of the European Court of Human Rights practice. Conclusions. The analysis of the European Court of Human Rights practice allowed to formulate the following provisions on the exercise of the right to freedom of expression in the context of reputation protection: freedom of expression is the basis of a democratic society; democracy is hardly possible without this right; reputation protection is carried out within the right to privacy protection; any person may be criticized in a democratic society (however, when it is acceptable criticism) and, accordingly, may be subject to invasion of privacy (the sphere of privacy of a public figure is smaller compared to the privacy of non-public persons); in finding a balance between freedom of expression and reputation protection, the general context of the case must be taken into account.Item Актуальні проблеми стратегії модернізації нормативної бази публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності в Україні. Actual Problems of the Strategy for Modernization of the Normal Base of Public Administration in the Field of Intellectual Property in Ukraine(2021) Хрідочкін, А. В.; Khridochkin, A.Метою статті єаналіз актуальних проблем модернізації нормативної бази публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності в Україні, пов’язаних із законодавчим закріпленням питань адміністративної відповідальності за правопорушення в зазначеній сфері. Для її досягнення сформульовано такі завдання: проаналізувати наявні наукові підходи щодо адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері інтелектуальної власності; обґрунтувати власну наукову позицію щодо внесення необхідних змін до чинного законодавства України про адміністративну відповідальність. Методологія підготовки публікації ґрунтується на застосуванні міжгалузевого підходу, який спонукає до досконалішого підходу до вивчення питання ролі законодавчого забезпечення адміністративно-правових засад публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності, аніж це було б зроблено лише в межах галузі публічного управління. Наукова новизна статті полягає в дослідженні можливості внесення відповідних змін до чинного вітчизняного законодавства про адміністративну відповідальність. Висновки. Актуальною проблемою модернізації нормативної бази публічного адміністрування у сфері інтелектуальної власності є виокремлення відповідних адміністративних правопорушень в окрему главу Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення. Новий структурний елемент Кодексу України про адміністративні правопорушення повинен базуватися на сучасній концепції охорони інтелектуальної власності й мати відповідну структуру, яка б відповідала вимогам сьогодення. Крім того, необхідним залишається й законодавче закріплення самої методики визначення розміру матеріальної шкоди за порушення прав інтелектуальної власності. The purpose of the article is to analyze the actual problems of modernization of the normative base of public administration in the field of intellectual property in Ukraine related to the legislative consolidation of issues of administrative responsibility for the offense in the field. For its achievement, the following tasks are formulated: to analyze the existing scientific approaches to administrative liability for offenses in the field of intellectual property; To substantiate its own scientific position on the introduction of necessary changes to the current legislation of Ukraine on administrative liability. The methodology of preparation of the publication is based on the application of inter-sectored approach, through which it is possible to be more likely to approach the study of the role of legislative provision of administrative and legal principles of public administration in the field of intellectual property than it would be made only within the field of public administration. The scientific novelty of the article is to study the possibility of making appropriate amendments to the current domestic legislation on administrative liability. Conclusions. The current problem of modernizing the normative base of public administration in the field of intellectual property is the allocation of relevant administrative offenses in a separate head of the special part of the Code of Ukraine on administrative offenses. The new structural element of the Code of Ukraine on administrative offenses should be based on the modern concept of intellectual property protection and to have a relevant structure that would meet the requirements of the present. In addition, the legislative consolidation of the methodology of determining the size of material damage to the violation of intellectual property rights remains.Item Завданнєцентричне тлумачення кримінальних процесуальних норм як спосіб визначення цілеспрямованості та доцільності процесуальної діяльності на прикладі здійснення прокурором повноважень слідчого судді в районі проведення Операції об’єднаних сил. The Objectives-Based Interpretation of Criminal Procedural Legal Norms as a Method of Determination of Purposefulness and Advisability of Procedural Activities on the Example of Entitlement a Prosecutor with Powers of Investigation Judge and Exercising them in an Area of the Joint Forces Operation(2021) Новожилов, В. С.; Novozhylov, V.Метою статті є науково обґрунтувати завданнєцентричне тлумачення як особливий різновид телеологічної інтерпретації правових норм і застосувати його для встановлення змісту, цілеспрямованості й доцільності кримінальної процесуальної норми щодо виконання прокурором повноважень слідчого судді відповідно до ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України на місцевості (адміністративній території) проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Методологію дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи: діалектичний – сприяв комплексному розгляду розв’язання завдань правовою системою України; герменевтичний – забезпечив науковий інструментарій для встановлення змісту новел кримінального процесу щодо обраної теми, а також логічні методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції, історичний метод, який сприяв пізнанню передумов формування тексту, що тлумачився, а також юридичні методи: формально-юридичний (позитивістський) і природно-правовий (ціннісний) методи. Наукова новизна статті має як загальноправовий, так і галузевий, практико-прикладний характер: автор запропонував самостійно вироблений спосіб тлумачення кримінальних процесуальних норм, який названо «завданнєцентричним», розробив його методологічну базу, що ґрунтується на дослідженні призначення права загалом і кримінального провадження зокрема, а також завдяки застосуванню завданнєцентричного тлумачення визначив зміст норми права щодо виконання прокурором повноважень слідчого судді на місцевості (адміністративній території) проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Висновками статті є, по-перше, твердження про те, що запропонований завданнєцентричний спосіб тлумачення кримінальних процесуальних норм права сприятиме простішому й оперативнішому встановленню змісту таких норм; по-друге, у процесі застосування завданнєцентричного тлумачення автор схиляється до думки щодо можливої невідповідності Конституції України уведеному в Кримінальному процесуальному кодексі України порядку обмеження основних прав і свобод людини; по-третє, викладені у статті міркування спрямовані на здійснення подальших наукових й експертних розвідок з питань нормативного удосконалення порядку здійснення кримінального провадження за екстраординарних обставин – під час дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. The purpose of this article is twofold: to give scientific reasoning for the objectives-based interpretation as a special kind of legal norms’ teleological explication and to apply it for essence, purposefulness and advisability determination of criminal procedural norm on the entitlement of a prosecutor with powers of investigation judge according to Art. 615 of Criminal Procedural Code of Ukraine and exercising them in an area (administrative territory) of enacting the measures on the provision of the national security and defence, resistance and deterrence of armed aggression. The methodological basis of the research was general scientific and special methods, namely dialectical, hermeneutic, teleological, logical, historical, formal legal (legal positivism) and natural law (value-based) methods. The dialectical method was the basis for the work; it allowed the author to consider in complex the achievement of objectives of criminal procedure by the Ukrainian legal system. The hermeneutic method was used to define the meaning of the new text of the analysed legal provision. The historical method was manifested in the attempt to discover prerequisites of amendments to the criminal procedural norm. The article has both general legal and criminal procedural, applicable in practice scientific novelty: the author provided his own method of interpretation of criminal procedural provisions, that was named the «objectives-based» method; the author proposed methodological grounds and instruments for it, which originates from the notions on the purpose of Law and human rights in general, and on the purpose of Criminal Process in particular; the author applied the objectives-based interpretation on the provision on the entitlement of a prosecutor with powers of investigation judge and exercising them in an area (administrative territory) of enacting the measures on the provision of the national security and defence, resistance and deterrence of armed aggression in order to solve legal uncertainty of its essence. As a conclusion of conducting the research, the author focuses on the beneficial effects of applying the objectives-based method of interpretation of criminal procedural provisions, its simplicity, promptness and expediency; the author comes to the conclusion that the procedure for restricting fundamental human rights and freedoms introduced in the Criminal Procedural Code of Ukraine in recent amendments may possibly be inconsistent with relevant provisions of the Constitution of Ukraine; finally, expressed in this article ideas can be used in further scientific and expert researches on the issues of legislative improvement of the criminal procedures in the extraordinary situations – on the legal regime of emergency or martial law.Item Філософія сталого розвитку як дороговказ для формування сучасної державної житлової політики. Philosophy of Sustainable Development as a Guideline for the Formation of Modern State Housing Policy(2021) Комнатний, С. О.; Komnatnyi, S.The purpose of the studyis to make proposals on the need to rethink at the philosophical level the paradigms of sustainable development strategy in the field of housing policy and develop guidelines for housing strategy in order to achieve the Sustainable Development Goals. Methodology. The methodological tools were chosen taking into account the purpose, specifics of the subject and object of research, through a systematic comparative legal analysis of international instruments in the field of sustainable development and housing policy. Modeling of guiding principles taking into account the main postulates of sustainable development. Scientific novelty. In connection with the implementation of a number of international acts in Ukraine, in the field of sustainable development, there is a need in determining, at the scientific level, the possibility of their practical implementation and understanding of their essence and impact on society at the philosophical and legal level. Conclusions.International organizations consider sustainable development as the main ideology of the third millennium, and international regulations identify the problem of providing citizens with housing as one of the problems on the path to sustainable development and call on countries to develop housing strategies aimed at implementing housing policies that will regulate the issue of providing decent housing for all. Мета дослідження – внесення пропозицій щодо необхідності переосмислення на філософському рівні парадигм формування стратегії сталого розвитку в галузі житлової політики держави та розробки керівних принципів формування житлової стратегії з метою досягнення Цілей сталого розвитку. Методологічний інструментарій обрано з урахуванням поставленої мети, специфіки предмета й об’єкта дослідження з огляду на системний порівняльно-правовий аналіз міжнародних актів у сфері сталого розвитку та житлової політики. Моделювання керівних принципів – з урахуванням головних постулатів сталого розвитку. Наукова новизна. У зв’язку з імплементацією Україною низки міжнародних актів у сфері сталого розвитку, виникає потреба в опрацюванні на науковому рівні можливості їх практичного впровадження та осмислення їх суті, впливу на суспільство на філософсько-правовому рівні. Висновки. Міжнародні організації у своїй діяльності розглядають сталий розвиток як ключову ідеологію третього тисячоліття, тоді як міжнародні нормативно-правові акти визначають проблему забезпечення громадян житлом як одну з проблем на шляху до сталого розвитку й закликають держави до формування житлових стратегій, спрямованих на реалізацію житлових політик, у яких буде врегульовано питання забезпечення достойним житлом усіх.Item Концептуальні засади державної служби в Україні: проблемні питання. Conceptual Principles of Civil Service in Ukraine: Problematic Issues(2021) Солоткий, С. А.; Solotkyi, S.Розбудова Української держави після проголошення незалежності України, процеси інтеграції до світової спільноти ставлять перед Україною нові виклики, одним з яких можна вважати потребу в оптимізації здійснення державою своїх функцій, зокрема за допомогою державного апарату. Метою цієї статті є спроба розглянути питання щодо подальших шляхів удосконалення інституту державної служби з огляду на низку сутнісних моментів, які нині є не висвітленими, або ж висвітленими частково. Методологічна основадослідження базується на методі порівняльного аналізу, а також історичному та психологічному методах. Новизна досліджуваної теми полягає в сучасному погляді автора на правовідносини, що склалися в межах існування й розвитку інституту державної служби в Україні. У висновках акцентовано, що визначення державної служби як публічної сприятиме істотному підвищенню ефективності боротьби з корупцією, адже обмеження, які сьогодні пов’язують із проходженням державної служби, матимуть особливу вагу й сенс тоді, коли вони стосуватимуться публічних осіб. The development of the Ukrainian state after the proclamation of Ukraine’s independence, the processes of integration into the world community pose new challenges to Ukraine, one of which is the need to optimize the implementation of the state’s functions, which it performs, inter alia, through the state apparatus. The purpose of this article is to try to look at the question of further ways to improve the institution of civil service in terms of a number of essential points that are still not covered, or partially covered. The methodological basis of the study is based on the method of comparative analysis, as well as historical and psychological methods. The scientific novelty of the researched topic lies in the author’s new view on the legal relations that have developed within the framework of the existence and development of the institute of civil service in Ukraine. The conclusions emphasize that the definition of the civil service as a public service will significantly increase the effectiveness of the fight against corruption, as the restrictions associated with the civil service today will be especially important and meaningful when they apply to public persons.Item Цілісність і єдність в онтології законів буття та соціуму. Integrity and Unity in the Ontology of the Laws of Existence and Society(2021) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.; Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.У статті окреслено питання відродження (ренесансу) натурфілософії та натурфілософського підходу до зв’язку буття, матерії та свідомості як методологічної основи у визначенні зв’язку природи та соціуму, законів буття та законів суспільства (зокрема права та законів людських). Поділяючи право та законодавство, автори зазначають не лише системний зв’язок різних соціальних норм і законів, а й повну ієрархію норм суспільного регулювання. Метою дослідження є встановленняцілісності та єдності всього Сущого, з яким у нерозривному зв’язку перебуває право та законодавство. Методологія дослідження базується на інтегративному підході.Уперше в юридичній і філософсько-правовій літературі порушено питання щодо Всезагальних (космічних) законів як джерела права та закону, що зумовлює наукову новизнувикладеного матеріалу. Увисновкахнаголошено, що нині існують новітній синтез філософії, природничих, соціальних і гуманітарних наук і похідні від них знання. З огляду на зазначений методологічний процес є потреба розглянути право та закони (юридичні) у взаємозв’язку, цілісністю та єдністю із всезагальними (космічними) та природними законами. The article reveals the issues of revival (renaissance) of natural philosophy and natural philosophical approach to the connection of being, matter and consciousness as a methodological basis in determining the connection between nature and society, laws of existence and laws of society (including human rights and laws). Separating law and legislation, the authors emphasize not only the systemic relationship of various social norms and laws, but also the full hierarchy of norms of social regulation. Thepurposeof this study is to establish the integrity and unity of all Being, with which law and legislation are inextricably linked. The publication is based on an integrative research methodology.For the first time in the legal and philosophical-legal literature the question of Universal (space) laws as a source of law and law is raised, which determines the scientific noveltyof the presented material. Theconclusionsemphasize that today there is the latest synthesis of philosophy, natural, social and human sciences and knowledge derived from them. In connection with this methodological process, it is necessary to consider law and laws (legal) in the relationship, integrity and unity with the universal (space) and natural laws.Item Проблеми права війни в наукових працях Херша Лаутерпахта. Problems of the Law of War in the Scientific Works of Hersch Lauterpacht(2021) Гутник, В. В.; Hutnyk, V.У статті досліджено науковий внесок Херша Лаутерпахта в розвиток міжнародного гуманітарного права. На підставі аналізу наукових праць професора Х. Лаутерпахта, окреслено розвинутий ним антропоцентричний підхід до права війни, яке, на його думку, завжди має гуманітарну спрямованість: запобігти або пом’якшити страждання, а в деяких випадках і врятувати життя під час війни. Метастатті полягає в тому, щоб на підставі аналізу наукових праць Херша Лаутерпахта дослідити його внесок у розвиток концепції права війни (міжнародного гуманітарного права). Методологічна основа статті полягає у використанні як загальнонаукових, так і спеціальних методів юридичної науки: порівняльно-правового, історико-правового та формально-догматичного. Особливий акцент зроблено на антропологічній концепції розуміння права війни. Наукова новизна. Уперше у вітчизняній юридичній науці досліджено наукові погляди Херша Лаутерпахта та їхній внесок у розвиток сучасного гуманітарного права. Висновки. Наукові погляди Х. Лаутерпахта на право війни є досить актуальними й нині. Хоча автор не використовував усталений сьогодні термін «міжнародне гуманітарне право», а натомість застосовував термін «право війни», науковець акцентує саме на гуманітарній спрямованості права війни. Мета права війни майже цілком гуманітарна в буквальному сенсі цього слова – запобігти або пом’якшити страждання, а в деяких випадках – врятувати життя від жорстокості бойових дій. Х. Лаутерпахт наголошував, що війна «вигнана як правовий інститут» досі існує, відтак, з міркувань гуманності та гідності людини, потребує правового регулювання. The article examines the scientific contribution of Hersch Lauterpacht to the development of international humanitarian law. Based on the analysis of scientific works of prof. H. Lauterpacht, it was emphasized his anthropocentric approach to the law of war, which, in his opinion, always has a humanitarian focus: to prevent or alleviate suffering, and in some cases to save lives during the war. The purpose of the article is to investigate the contribution of Hersch Lauterpacht to the development of the concept of the law of war (international humanitarian law). The methodological basis of the article are both general and special methods of legal science (comparative law, historical law and formal-dogmatical). Particular emphasis is placed on the anthropological concept of understanding the law of war. Scientific novelty. In Ukrainian jurisprudence, the scientific views of Hersch Lauterpacht and their contribution to the development of modern humanitarian law are studied for the first time. Conclusions. H. Lauterpacht’s scientific views on the law of war are quite relevant today. Although the author did not use the established term «international humanitarian law», but instead used the term «law of war», the researcher actively underlines the humanitarian orientation of the law of war. The purpose of the law of war is almost entirely humanitarian in the literal sense of the word – to prevent or alleviate suffering, and in some cases to save lives from the brutality of hostilities. H. Lauterpacht emphasized that the war expelled as a legal institution continues to exist; therefore, for reasons of humanity and human dignity, it needs legal regulation.Item Перспективи удосконалення конституційного юрисдикційного процесу в Україні. Prospects for Improvement of the Constitutional Jurisdictional Process in Ukraine(2021) Спінчевська, О. М.; Spinchevska, O.Статтю присвячено дослідженню напрямів і перспектив розвитку й удосконалення конституційного юрисдикційного процесу в Україні, який знаходить свій вияв у процесуальній діяльності Конституційного Суду України в процесі реалізації ним своїх юрисдикційних повноважень. Мета статті передбачає здійснення аналізу статистичних показників роботи Конституційного Суду України, теоретичних і нормативних джерел з метою виявлення основних тенденцій і перспектив удосконалення вітчизняного конституційного юрисдикційного процесу. Методологічну основу статті становлять системний і порівняльно-правовий методи, аналізу та синтезу, прогнозування тощо. Наукова новизна. У статті проведено системний аналіз статистичних показників роботи Конституційного Суду України протягом 2017–2020 років; схарактеризовано окремі новели прийнятого Верховною Радою України у першому читанні проєкту закону про конституційну процедуру від 21 грудня 2020 року No 4533 з огляду на теоретичні джерела та рекомендації Венеційської Комісії щодо нього; визначено цілі та напрями реформування конституційного юрисдикційного процесу в Україні відповідно до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 2021 року No 231/2021, на підставі чого окреслено основні перспективи удосконалення конституційного юрисдикційного процесу в Україні. Висновки. З огляду на викладений у статті матеріал, можна стверджувати, що протягом наступних декількох років конституційний юрисдикційний процес в Україні вийде на новий етап законодавчого реформування, метою якого є усунення недоліків у процесуальній діяльності Конституційного Суду України для ефективнішої реалізації ним своїх ключових завдань щодо захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також утвердження в державі верховенства Конституції України та принципу верховенства права. The article is devoted to the study of directions and prospects of development and improvement of the constitutional jurisdictional process in Ukraine, which finds its expression in the procedural activity of the Constitutional Court of Ukraine in the course of exercise of its jurisdictional powers. The purpose of thearticle is to analyze the statistical indicators of the Constitutional Court of Ukraine, theoretical and normative sources to identify the main trends and prospects for improving the domestic constitutional jurisdiction process. The methodological basis of the article consists of systemic and comparative legal methods, methods of analysis and synthesis, forecasting, etc. Scientific novelty. The article provides a systematic analysis of statistical indicators of activity of the Constitutional Court of Ukraine during 2017–2020, describes some novelties of the the draft law on constitutional procedure of December 21, 2020, No 4533, adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine in the first reading, in terms of theoretical sources and recommendations of the Venice Commission on it, defines the goals and directions of reforming of the constitutional jurisdictional process in Ukraine in accordance with the Strategy for the Development of the Justice and Constitutional Judiciary for 2021–2023, approved by the Decree of the President of Ukraine of June 11, 2021, No 231/2021, based on which the main prospects for improvement of the constitutional jurisdictional process in Ukraine are outlined. Conclusions. Based on the material presented in the article, it can be argued that over the next few years the constitutional jurisdictional process in Ukraine awaits a new stage of legislative reform, which aims to eliminate shortcomings in the procedural activities of the Constitutional Court of Ukraine to more effectively implement its basic tasks of protecting constitutional rights and freedoms of human and citizen, as well as the establishment in the state of the rule of the Constitution of Ukraine and the rule of law.