Browsing by Author "Hribov, M."
Now showing 1 - 18 of 18
Results Per Page
Sort Options
Item Використання в Україні зарубіжного досвіду протидії масовим заворушенням.Usage of the Foreign Experience of Mass Disorders’ Counteraction in Ukraine(2021) Чернявський, С.С.; Cherniavskyi, S.; Грібов, М.Л.; Hribov, M.; Корзун, А.С.; Korzun, A.Мета дослідження –оцінювання зарубіжного досвіду протидії масовим заворушенням й обґрунтування можливості тадоцільності використання його окремих елементів в Україні. Методологія. Для досягнення зазначеної мети використано загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також їх зв’язків із практичною діяльністю правоохоронних органів. Спеціальними методами дослідження, використаними в статті, є: метод системного аналізу; порівняльно-правовий; компаративний; моделювання. Теоретичнийбазис дослідження становлять останні наукові праці українських та іноземних учених за обраним напрямом. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу масиву доступних даних щодо теорії та практики протидії масовим заворушенням у різних країнах обґрунтовано можливості й доцільність застосування певних елементів зарубіжного досвіду в Україні. Висновки. Учені країн розвиненої демократії детально дослідили причини й умови виникнення масових заворушень, динаміку їх розвитку та закономірності поширення. Проте використання результатів цих досліджень в Україні можливе лише в достатньо вузькому спектрі, оскільки причини, умови та характер масових заворушень, притаманних Україні, відрізняються від таких чинників в інших державах. Реагування держави на масові заворушення слід розглядати на двох рівнях: перший ‒ дії політичного керівництва країни (керівництва регіону, міста); другий ‒ дії правоохоронних органів. На обох рівнях реагування має ґрунтуватися на чітко регламентованих нормах національногозаконодавства, зокрема тих, які відмежовують законні зібрання громадян від незаконних, а також тих, що визначають, які саме дії натовпу є масовими заворушеннями, і встановлюють відповідальність за їх організацію та участь у них. У цій частині законодавство України потребує вдосконалення. У нашій державі доцільно використовувати досвід правоохоронних органів країн Європейського Союзущодо принципів превенції стихійних масових заворушень. До таких принципів належать: активне сприяння з боку поліції реалізації учасниками масових мирних акцій їхніх законних прав та інтересів; забезпечення чіткого виконання учасниками таких акцій приписів національного законодавства щодо проведення мирних зборів; формування в суспільстві розуміння невідворотності покарання за порушення зазначених приписів. Thepurpose of the research is the evaluation of the foreign experience of mass disorders’ counteraction and making suggestions as to the feasibility and possibility of its individual elements’ usage in Ukraine. Methodology. A general dialectical method of scientific cognition of real phenomena and also their links with the practical activities of law enforcement agencies is used in order to achieve this purpose. Special researchmethods used in the article are: method of systematic analysis; comparative-law;comparative; modelling ones. The theoretical backgrounds of the study are the latest scientific works of native and foreign scientists in the chosen field. Thescientific noveltyof the study is contained in such a fact that, on the ground of the available data scope’s analysis as to the theory and the practice of mass disorders’ counteraction in different countries,the assessment of the possibility and feasibility of applying certain elements of foreign experience in Ukraine is presented. Conclusions.The causes and conditions of mass disorders outbreaks, the dynamics of their development and the patterns of their spreading are precisely studied by the scientists of the developed democracies’ countries. However, the usage of the above-mentioned researches’ results in Ukraine is possible only in a very narrow range, because the causes, the conditions and the nature of mass disorders, usual for Ukraine, are different from these factors in other countries. The state's response to mass disorders should be considered at two levels: the first one is the actions of the country's political governance (regional, city governance); the second one–the actions of law enforcement agencies. At both levels, the response should be based on clearly defined norms of national legislation, including those ones that differentiate legal and illegal gatherings, as well as those norms which determine what crowd actions can be classified as riots and establish responsibility for their organization and participation in such crimes. The legislation of Ukraine needs to be improved in this part. The experience of the EU law enforcement agencies as to the principles of spontaneous riots’ prevention is worth to be used in Ukraine. Such principles include: active police assistance to the participants of mass peaceful actions in the realization of their legal rights and interests; guaranteeof the clear obedience by participants of such gatherings to the norms of the national legislation as to the carrying out peaceful assemblies; creation in the society the awareness of punishment’s inevitability for violation of the specified instructions.Item Візуальне спостереження за особою, річчю або місцем якзасіб протидії торгівлі людьми.Visual Surveillance of a Person, a Thing or aPlace as a Way of Counteraction to the Trafficking In Human Beings(2020) Грібов, М.Л.; Ємець, О.М.; Руснак, Д.І.; Hribov, M.; Yemets, O.; Rusnak, D.Мета дослідженняполягає у визначенні особливостей застосування візуального спостереження за особою, річчю або місцем у протидії торгівлі людьми. Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Основним є загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, атакож їх зв’язків із практичною діяльністю оперативних підрозділів й органів досудового розслідування. Спеціальними методами дослідження, використаними в статті, є: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, моделювання. Для досягнення мети дослідження та оцінювання його результатів було проведено інтерв’ювання та анкетування 200оперативних працівників. Теоретичний базис дослідження становлять останні наукові праці за обраним напрямом досліджень. Наукова новизна.У статті окреслено ознаки, які становлятьюридичний зміст візуального спостереження заособою, річчю або місцем. Розглянутоосновні ознаки вчинення торгівлі людьми, що можуть бути виявлені та зафіксовані під час проведення візуального спостереження, а також специфіку застосування цього інструменту в протидії торгівлі людьми. Визначено особливості поведінки осіб, причетних до торгівлі людьми, як об’єктів візуального спостереження. Висновки.Констатовано, що особливості застосування візуального спостереження та його поєднання з іншими оперативно-розшуковими заходами чи негласними слідчими (розшуковими) діями в межах протидії торгівлі людьми залежать від конкретної оперативно-тактичної (слідчої) ситуації. Його може бути застосовано як для фіксації ознак торгівлі людьми (з метою подальшого використання в доказуванні), так і для одержання інформації, що має оперативне (криміналістичне) значення та використовується для прийняття певних організаційних і тактичних рішень. З’ясовано основні завдання, що може бути виконано за допомогою візуального спостереження в межах протидії торгівлі людьми. Thepurpose of the research is to identify the peculiarities of the visual surveillance of a person, a thing or a place’s usage in the counteraction to the trafficking in human beings. Methodology. The methodological toolkit is chosen taking into account the purpose, the specifics of the object and the subject of the study. Its basis is general dialectical method of scientific cognition of real phenomena and also their connections with practical activity of the operative-search units and bodies of pre-trial investigation. Special methods of research, used in the article, are the methods of systematic analysis, comparative-legal and modeling ones. With the aim of evaluation of the research’s results the questionnaires of 200operative workers. The theoretical basis of the study is performed by the latest studies of native and foreign scientists who work in this specific field. Scientific novelty. The features which create the legal content of the visual surveillance of a person, a thing or a place are identified in the article. The main determinants of the human beings’ trafficking which can be identified and recorded at the time of conducting visual surveillance as well as the specifics of this tool’s usage in counteraction to the trafficking in human beings are defined. The peculiarities of the behavior of persons involved into the human beings’ trafficking as objects of visual surveillance are determined. Conclusions. It is stated that thepeculiarities of the visual surveillance’s usage and its combination with other operative-search or covert investigative (search) actions in the framework of counteracting the trafficking in human beings depend on the specific operative-tactical (search) situation. It can be used as to record the signs of the human beings’ trafficking (for further usage as a proof) so to obtain information which has operative (forensic) significance and is used to make certain organizational and tactical decisions. The main tasks that can be performed with the help of visual surveillance within the framework of counteracting the human beings’ trafficking are identified.Item Допустимість доказів, одержаних у процесі візуального спостереження.Admissibility of Evidence Obtained in the Process of Visual Surveillance(2020) Грібов, М.Л.; Hribov, M.; Венедіктов, А.А.; Venediktov, A.; Никипорець, С. М.; Nykyporets, S.Мета дослідження полягає у визначенні шляхів мінімізації процесуальних порушень, що призводять до неможливості використання вкримінальному процесуальному доказуванні фактичних даних, одержаних шляхом проведення візуального спостереження, як таких, що мають ознаки недопустимості доказів. Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Його основу становить загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, атакож їхніх зв’язків із практичною діяльністю оперативних підрозділів й органів досудового розслідування. Спеціальними методами дослідження, використаними встатті, є: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, моделювання. Для досягнення мети дослідження та оцінюванняйого результатів було проведено інтерв’ювання та анкетування 200 оперативних працівників, 200 слідчих і200 адвокатів(у Вінницькій, Київській, Полтавській, Херсонській областях та вм. Києві). Теоретичний базис дослідження становлятьостанні наукові праці за обраним напрямом досліджень. Наукова новизнапублікації полягає врозвитку теоретичних положень щодо визначення:головних ознак недопустимості доказів, одержаних шляхом візуального спостереження за особою, річчю або місцем; найбільш грубих ітипових порушень процесуального порядку проведення такого спостереження, що дають підстави визнати одержані докази недопустимими.Висновки. Порушення представниками сторони обвинувачення вимог законодавця щодо процесуального порядку проведення візуального спостереження за особою, річчю або місцем, які призводять до недопустимості одержаних доказів, спричиненіяк суб’єктивними, так йоб’єктивними факторами. Суб’єктивні чинники пов’язані з нерозумінням або ж свідомим ігноруванням змісту окремих норм Кримінального процесуального кодексуУкраїни прокурорами, слідчими, працівниками оперативних підрозділів (а також розробниками підзаконних нормативно-правових актів). Об’єктивні фактори спричинені недосконалістю окремих норм кримінального процесуального закону, які призводять до неможливості притягнення до кримінальної відповідальності осіб, щовчинили кримінальне правопорушення.Окреслено шляхи розв’язання досліджуваної проблеми. The purpose of the research is to identify the ways to minimize the procedural violations which lead to the impossibility of usage the factual data, obtained while conducting visual surveillance, as such ones,that cannot be recognized as admissible evidence in the criminal proceedings.Methodology.The methodological toolkit is chosen taking into account the purpose, the specifics of the object and the subject of the study. Its basis is general dialectical method of scientific cognition of real phenomena and also their connections with practical activity of the operative-search units and bodies of pre-trial investigation. Special methods of research, used in the article, are the methods of systematic analysis, comparative-legal and modelling ones. With the aim of evaluation of the research’s results the questionnaires of 200 operative workers, 200 investigators and 200 advocates (in Vinnitsa, Kyiv, Poltava, Kherson regions and in KyivCity) are held. The theoretical basis of the study is performed by the latest studies of native and foreign scientists who work in this specific field. Scientific novelty is contained inthe development of the theoretical provisions as to the determination of: the main features of the inadmissibility of evidence, obtained while conducting visual surveillanceof a person, a thing or a place; the most serious and typicalviolations of the procedural order of conducting such a surveillance, which give reasonable grounds for declaring the evidence obtained, inadmissible.Conclusions. The prosecution representatives’ violations of the legislator’s demands as to the procedural order of conducting visual surveillanceof a person, a thing or a place,which lead to the inadmissibility of the received evidence, are grounded as by the subjective so by the objective factors.The subjective factors are related to the misunderstandingor deliberate ignorance of the content of certain norms of the CPC of Ukraine by prosecutors, investigators, employees of operative units (as well as by the drafters of the normative-legal acts). The objective factors are connected with the imperfection of certain norms of the Criminal Procedure Law, which do not facilitate the execution of criminal proceeding tasks but, on the contrary, often lead to the impossibility of prosecution of the persons who have committed criminal offences. The propositions as to the ways of such a situation’s improvement are made.Item Законодавче регулювання оперативно-розшукової діяльності: проблеми та шляхи їх розв’язання.Legislative Regulation of Operational and Investigative Activities: Problems and their Solutions(2020) Князєв, С.М.; Kniaziev, S.; Чернявський, С.С.; Cherniavskyi, S.; Грібов, М. Л.; Hribov, M.Мета дослідження –внесення пропозицій з удосконалення законодавчого регулювання оперативно-розшукової та інших видів діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів України. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки, зокрема: системно-структурний –для визначення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, зокрема формування понятійно-категорійного апарату, систематизації наукових знань обраного напряму дослідження загалом, комплексного аналізу положень нормативно-правових актів та формування системи пропозицій щодо реформування законодавства й використання в Україні іноземного досвіду; порівняльно-правовий та компаративний –для комплексного аналізу національного законодавства й підзаконних нормативно-правових актів, норм міжнародного права, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності; логіко-юридичний (догматичний) –під час розроблення понятійного апарату, формулювання пропозицій щодо внесення змін і доповнень до законодавчих актів; статистичний–для аналізу вивчених матеріалів оперативно-розшукових справ, кримінальних проваджень, результатів анкетування; соціологічні (анкетування, інтерв’ювання, опитування) –для дослідження думок практичних працівників, визначення ефективності застосування окремих правових інститутів. The purposeof the study is to make proposals for improving the legislative regulation of operational and investigative and other activities of operational units of law enforcement agencies of Ukraine. Methodology.The methodological basis of the study is a dialectical-materialist method of scientific knowledge of socio-legal phenomena, as well as general and special methods of legal science, in particular: system-structural –to determine the content of the studied categories and legal phenomena, including the formation of conceptual and categorical apparatus. the direction of research in general, a comprehensive analysis of the provisions of regulations and the formation of a system of proposals for reforming legislation, the formation of a system of proposals for the use of foreign experience in Ukraine; comparative law and comparative –for a comprehensive analysis of domestic legislation and bylaws, international law, which constitute the legal basis of the ORD; logical and legal (dogmatic) –in the development of the conceptual apparatus, the formulation of proposals for changes and additions to legislation; statistical –for the analysis of the studied materials of ORS, criminal proceedings, results of questionnaires; sociological (questionnaires, interviews, surveys) –to study the opinions of practitioners, to determine the effectiveness of certain legal institutions.Item ЗАХОДИ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ З ПРОТИДІЇ МАСОВИМ ЗАВОРУШЕННЯМ.Measures of Operative Subdivisions to Combat Mass Riots(2017) Грібов, М. Л.; Пустовий, О. О.; Hribov, M.; Pustovyі, O.Обґрунтовано актуальність питань щодо протидії масовим заворушенням оперативними підрозділами. Окреслено заходи, яких мають вживати оперативні підрозділи в межах протидії масовим заворушенням. Здійснено класифікацію цих заходів на підставі кримінологічних критеріїв. Визначено проблеми законодавчого врегулювання таких заходів, запропоновано шляхи їх розв’язання.Обоснована актуальность вопросов противодействия массовым беспорядкам оперативными подразделениями. Определены меры, которые должны принимать оперативные подразделения для противодействия массовым беспорядкам. Осуществлена классификация этих мероприятий на основании криминологических критериев. Определены проблемы законодательного урегулирования таких мероприятий, предложены пути их решения.The actuality issues of counteraction to massive riots by operative subdivisions is investigated. The measures that should be applied by operative subdivisions in combating riots are considered. The classification of these measures on the basis of criminological criteria is carried out. The problems of legislative regulation of such measures are determined. The ways of solving these problems are given.Item КОНТРОЛЬ ЗА ВЧИНЕННЯМ КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПІДКУПОМ: ПИТАННЯ ЗАКОННОСТІ. MONITORING OF THE COMMISSION OF CORRUPTION CRIMES CONNECTED WITH A BRIBERY: A QUESTION OF LEGALITY(2021) Грібов, М. Л.; Hribov, M.; Венедіктов, А. А.; Venediktov, A.; Венедіктова, Ю. Є.; Venediktova, Y.Мета статті – визначення критеріїв і засобів забезпечення законності дій сторони обвинувачення під час контролю за вчиненням корупційних злочинів, пов’язаних із підкупом. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта і предмета дослідження. Його основу становить загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також їхніх зв’язків із практичною діяльністю оперативних підрозділів та органів досудового розслідування. Як спеціальні застосовані метод системного аналізу; порівняльно-правовий; моделювання. Наукова новизна. Систематизовано теоретичні знання й узагальнено практику забезпечення законності контролю за вчиненням корупційних злочинів, пов’язаних із підкупом. Доведено, що, по-перше, будь-який контроль за вчиненням корупційного злочину, пов’язаного з підкупом, являє собою соціальний експеримент (дослід) над людиною, який обмежує її права, передбачені ст. 28 Конституції України, по-друге, у будь-якому разі під час проведення контролю за вчиненням корупційного злочину, пов’язаного з підкупом, відбувається втручання у приватне спілкування, а тому такий контроль може проводитися винятково на підставі ухвали слідчого судді. Висновки. Сформульовано поняття корупційних злочинів, пов’язаних із підкупом; розкрито зміст і практичні аспекти реалізації контролю за вчиненням корупційних злочинів, пов’язаних із підкупом; визначено критерії розмежування такого контролю і провокації злочину; висвітлено типові порушення кримінального процесуального закону, які допускає сторона обвинувачення під час зазначеного контролю, а також пов’язаних із ним інших негласних слідчих (розшукових) і слідчих (розшукових) дій. The purpose of the article is the determination of the criteria and means of ensuring the legality of the prosecution’s actions during monitoring corruption offenses related to a bribery’s commission. Methodology. Methodological tools are selected in accordance with the purpose, specifics of the object and the subject of the research. Its base is grounded on the general dialectical method of scientific cognition of real phenomena, as well as their connections with the practical activities of operative units and pre-trial investigation bodies. Methods of systematic analysis, comparativelaw and modeling are used as special ones. Scientific novelty. Theoretical knowledge is systematized and the practice of ensuring the legality of control over the commission of corruption crimes related to a bribery is generalized. It is proved that, at first, any kind of a control over the commission of a corruption crime related to a bribery is a social experiment (research) on a person, which restricts his rights under Art. 28 of the Constitution of Ukraine, at second, in any case, the control over the commission of a corruption crime related to a bribery is an interference into private communication and, therefore, such control can be carried out only on the basis of the order of the investigating judge. Conclusions. The concept of corruption crimes related to a bribery is formulated; the content and practical aspects of the implementation of control over the commission of corruption crimes related to a bribery are revealed; the criteria for distinguishing between such control and provocation of a crime’s commission are determined; typical violations of the criminal proceeding law committed by the prosecution during the specified control, as well as other covert investigative (search) and investigative (search) actions are highlighted.Item Міжнародне співробітництво у сфері негласних розслідувань.International Cooperation in the Field of Covert Investigations(2020) Князєв, С. М.; Чернявський, С.С.; Грібов, М.Л.; Kniaziev, S.; Cherniavskyi, S.; Hribov, M.Мета дослідженняполягає в здійсненні класифікації та висвітленні форм міжнародного співробітництва у сфері негласних розслідувань, а також розробленні шляхів удосконалення правової регламентації таких форм і практики їх застосування.The purposeof the study is to classify and disclose the content of forms of international cooperation in the field of covert investigations, as well as to develop ways to improve the legal regulation of such forms and the practice of their application.Item Міжнародний досвід правового регулювання негласного співробітництва.International Experience of Tacit Cooperation’s Legal Regulation(2019) Грібов, М. Л.; Козаченко, О. І.; Hribov, M.; Kozachenko, O.Мета статті – формулювання пропозицій з удосконалення законодавства України щодо використання негласного співробітництва для виконання завдань протидії злочинності (на підставі міжнародного досвіду), а також визначення особливостей практичної реалізації таких пропозицій. The purpose of the article is to introduce the system of proposals for improving the legislation of Ukraine in the part which concerns the usage of tacit cooperation with the aim to fulfil the tasks of combating crime (based on international experience) as well as to determine the features of practical implementation of these proposals.Item Негласне опитування як один з інструментів досудового розслідування злочинів . Covert Questioning as an Instrument of Pre-Trial Investigation of Crimes(2020) Грібов, М. Л.; Венедіктов, А. А.; Венедіктова, Ю. Є.; Hribov, M.; Venediktov, A.; Venediktova, Yu.Метою дослідження є визначення та розв’язання юридичних проблем застосування негласного опитування осіб у межах досудового розслідування злочинів.The purpose of this study is to identify and resolve legal issues relating to the use of covert questioning of individuals within the framework of pre-trial investigation of crimes. To achieve this goal, both empirical and theoretical methods of research were used.Item Поняття та правове регулювання використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні.The Concept and Legal Regulation of Using the Special Knowledge, Skills and Abilities in Criminal Proceedings(2019) Грібов, М. Л.; Hribov, M.Мета статті – запропоновувати шляхи розв’язання проблем правового регулювання використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні. Методологія. Методологічний інструментарій обрано з урахуванням поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також їхніх зв’язків із практичною діяльністю органів досудового розслідування та суду. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: метод системного аналізу (застосований для дослідження правових норм, що регламентують використання спеціальних знань у кримінальному провадженні, а також наукових джерел); системно-структурний – для встановлення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, формування понятійно-категорійного апарату; логіко-юридичний (або догматичний) – у процесі розроблення понятійного апарату та наукових положень; моделювання – для формулювання конструкцій правових норм, що установлюватимуть використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Наукова новизна полягає в удосконаленні теоретичного розуміння змісту використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні; обґрунтуванні доцільності використання терміна «спеціальні компетентності» в юридичній науці та правотворчій практиці; внесенні пропозицій щодо системних змін і доповнень до чинного КПК України в частині використання «спеціальних компетентностей». Висновки. Термін «спеціальні знання», який ужито в чинному КПК України, потрібно замінити на «спеціальні компетентності». Спеціальні компетентності є сукупністю професійних знань, умінь і навичок, необхідних для вирішення конкретних питань у межах кримінального провадження особам, які залучені для цього на підставах, встановлених кримінальним процесуальним законом. Використання спеціальних компетентностей у кримінальному провадженні диференціюють залежно від статусу їх суб’єкта (носія) на таке, що здійснює експерт, і таке, що здійснює спеціаліст. Особливими (окремо встановленими законом) видами спеціалістів слід вважати перекладача (сурдоперекладача), педагога, психолога, лікаря. Окремо слід встановити їхні функції та особливості повноважень. Крім того, у кримінальному процесуальному законі потрібно чітко врегулювати процесуальний порядок залучення спеціаліста до виконання завдань кримінального провадження. Положення цього закону, які передбачають залучення спеціаліста до певних процесуальних дій, його участь у них або його присутність під час їх проведення (без чіткого окреслення завдань), доцільно конкретизувати, сформулювавши такі завдання. The purpose of the article isto give ways of solving problems of legal regulation of the use of special knowledge, skills and abilities in criminal proceedings. Methodology. The methodological toolkit is chosen taking into account the purpose, the specifics of the object and the subject of the study. Its basis is general dialectical method of scientific cognition of real phenomena and also their connections with practical activity of the bodies of pre-trial investigation and the court. Special methods of research, used in the article, are: the method of systematic analysis (used for the study of legal norms regulating the usage of special knowledge in criminal proceeding, and, also, scientific sources); systematic-structural – to determine the content of the studied categories and legal phenomena, the formation of a conceptual-categorical apparatus; logical-legal (or dogmatic) – to be used in the process of developing a conceptual apparatus and scientific regulations; modelling - to design constructions of legal norms that will establish the usage of special knowledge in criminal proceeding. The scientific novelty consists of: improving the theoretical understanding of the content of special knowledge, skills and abilities’ usage in criminal proceeding; grounding the expediency of usage of the term «special competences» in legal science and law-making practice; making suggestions as to the system’s changes and additions to the current CPC (Criminal Prosecution Code) of Ukraine, connected with the usage of special competencies. Conclusions. The term «special knowledge» which is used in the current CPC of Ukraine should be replaced into the term «special competence». Special competencies are combinations of professional knowledge, skills and abilities, necessary for solving specific issues within the framework of criminal proceedings, for the persons engaged in achieving these aims on the grounds, established by the criminal procedural legislation. The usage of special competencies in criminal proceeding is differentiated, depending on the status of their subject (carrier), into such one, which is carried out by an expert and the other, performed by a specialist. In this case, an interpreter (sign language interpreter), a teacher, a psychologist, a doctor should be considered as a special kind of a specialist (separately established by law). The above given fact should be clearly defined by law. The functions and peculiarities of such specialists’ authorities should be separately determined. Besides, criminal procedural law should clearly regulate the procedural order of a specialist’s engagement into the execution of criminal proceeding’s tasks. The provisions of this law, which anticipate the involvement of a specialist into certain procedural actions, his participation in them or his presence during their execution (without a clear definition of tasks), should be specified by formulating such tasks.Item Правове регулювання документування вчинення злочину в кримінальному процесі й оперативно-розшуковій діяльності.The article deals with the essence and the consequences of problems arising in the interdisciplinary space of the criminal process and operative-search activities in connection with the contradiction of the legislative norms concerning the documenting of crimes, the commission of which is only planned. The ways of their solution are offered. The proposals on amendments and additions to the criminalprocedural legislation are formulated.(2018) Грібов, М. Л.; Hribov, M.Висвітлено сутність і наслідки проблем, що постають у міжгалузевому просторі кримінального процесу й оперативно-розшукової діяльності у зв’язку із суперечливістю законодавчих норм щодо документування злочинів, учинення яких лише планують. Окреслено шляхи їх розв’язання. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до кримінального процесуального законодавства.The article deals with the essence and the consequences of problems arising in the interdisciplinary space of the criminal process and operative-search activities in connection with the contradiction of the legislative norms concerning the documenting of crimes, the commission of which is only planned. The ways of their solution are offered. The proposals on amendments and additions to the criminalprocedural legislation are formulated.Item Прихована фіксація фактів одержання неправомірної вигоди службовою особою в публічно доступних місцях.Hidden Fixation of Facts of Obtaining Unlawful Benefit by an Official in the Public Accessible Places(2016) Грібов, М. Л.; Hribov, M.Визначено юридичні проблеми прихованої фіксації одержання неправомірної вигоди службовою особою в публічно доступних місцях. Окреслено причини виникнення цих проблем і запропоновано способи їх вирішення. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до ст. 269–271, 273 Кримінального процесуального кодексу України, а також до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».Определены юридические проблемы скрытой фиксации получения неправомерной выгоды должностным лицом в публично доступных местах. Выяснены причины возникновения этих проблем и предложены пути их решения. Сформулированы предложения по внесению изменений и дополнений в ст. 269–271, 273 Уголовного процессуального кодекса Украины, а также в Закон Украины «Об оперативно-розыскной деятельности».It is determined that the primary means of fixation of fact of obtaining unlawful benefit by an official is a special investigative experiment. Realization of such experiment in publicly accessible places must be combined with the visual observation of a person in which legally can be used technical tools for photography and video. Depending on the investigation (operative-tactical) situation can also be used the visual observation of the place or thing, and audio-, videocontrol of place.Item Проблеми звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки.Problems of a Person’s Releasing from Criminal Responsibility in Connection with his/her Bailment(2021) Грібов, М.Л.; Hribov, M.; Венедіктов, А.А.; Venediktov, A.; Венедіктова, Ю.Є.; Venediktova, Yu.Метадослідження –визначення можливості звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки іншому суб’єкту, крім колективу підприємства, установи, організації (зокрема, трудовому колективу, сформованому фізичною особою–підприємцем), а також висунення відповідних пропозицій щодо вдосконалення законодавства України. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки, а саме: системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний (догматичний), статистичний. Наукова новизназдійсненогодослідження полягає в доведенні можливості в межах чинного законодавства звільнити особу від кримінальної відповідальності та передати на поруки трудового колективу, сформованого фізичною особою–підприємцем, а також в обґрунтуванні доцільності збереження інституту звільнення від кримінальної відповідальності. Цей інститут обов’язково має бути в новому Кримінальному кодексі України, що нині знаходиться настадії активної розробки. Однією з його важливих складових має стати звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки. Водночас у законі слід встановити, що суб’єктом, який бере особу на поруки, може бути колектив юридичної особи або її окремого підрозділу, а також трудовий колектив, сформований фізичною особою–підприємцем (якщо обвинувачений є членом відповідного колективу). Висновки.Перелік суб’єктів поручительства законодавець може розширити, зокрема особами, які заслуговують на довіру й особливу довіру. Звертаючись до суду з клопотанням, вони мають взяти на себе письмові зобов’язання, зміст яких підлягаєчіткому законодавчому унормуванню (з обов’язковим переліком конкретних контрольних заходів зі спостереження за поведінкою звільненого від кримінальної відповідальності). The purposeof the study is the determination of the possibility of a person’s releasing from criminal liability in connection with his/her bailment to another subject rather than the bailment to a collective of a company, an institution, an organization (in particular, to a labor collective formed by an individual as an entrepreneur), and also making the appropriate proposals for improvement of the legislation. Methodology. The methodological basis of the research is a dialectical-material method of scientific cognition of social and legal phenomena, as well as general scientific and special methods of legal science, in particular: systematic-structural; comparative-legal; logical-legal (dogmatic); statistical. The scientific noveltyof the conducted research is contained in the provement of the possibility, within the borders of the current legislation, to release a person from criminal responsibility on the basis of bailment to a labor collective, formed by an individual as an entrepreneur, as well as in the justification of the expediency of preservation the institution of release from criminal responsibility in the new Criminal Code of Ukraine. In the new Criminal Code of Ukraine, which is now on the stage of the active development, the institution ofrelease from criminal responsibility must necessarily find its place. One of the important components of the abovementioned institution should be the release of a person from criminal responsibility in connection with his/her bailment. In this case, the law should establish that a subject which takes a person on bail may be a collective of a legal entity or its separate subdivision, as well as a labor collective formed by an individual entrepreneur (if the accused person is a member of the relevant collective). Conclusions.The list of the bailment subjects can be extended by the legislator at the expense of persons who deserve confidence and special trust. Such persons, when applying to the court with a request, must take written obligations, the content of which are the subject to the clear legislative regulation (with a mandatory list of specific control measures to monitor the behavior of the person released from criminal responsibility).Item ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ЩОДО ОСОБИ ЗА ЇЇ ЗГОДОЮ.Conducting Covert Investigative (Detective) Actions in Respect of a Person with the Personʼs Consent(2018) Грібов, М. Л.; Hribov, M.Обґрунтовано доцільність встановлення спрощеного процесуального порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій за згодою особи, яка є їх обʼєктом. Розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Кримінального процесуального кодексу України в частині проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно особи за її згодою або ініціативою.The practicability of establishment of a simplified procedure order of covert investigative (detective) actions in respect of a person who is their subject are substantiated. The proposal for amendments and additions to the Criminal Procedure Code of Ukraine in terms of covert investigative (detective) actions in respect of a person with the person’s consent or initiative are given.Item Протидія злочинності оперативними підрозділами правоохоронних органів: поняття та зміст.Сrime Сounteraction by Operational Units of Law Enforcement Agencies: Definition and Content(2018) Грібов, М. Л.; Hribov, M.; Черняк, А. М.; Cherniak, A.Мета статті полягає в тому, щоб висвітлити зміст і сформулювати визначення поняття протидії злочинності оперативними підрозділами. Методологія. Методологічний інструментарій обрано з урахуванням поставленої мети, специфіки обʼєкта і предмета дослідження. Головним є загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також звʼязків їх із практичною діяльністю оперативних підрозділів. Спеціальні методи дослідження використано такі: метод системного аналізу (застосований для дослідження правових норм, якими регламентовано діяльність оперативних підрозділів правоохоронних органів України, а також наукових джерел); системно-структурний – для визначення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, формування понятійнокатегорійного апарату; логіко-юридичний (або догматичний) – у процесі розроблення понятійного апарату й наукових положень. The purpose of the article is to reveal the content and give a definition to crime counteraction by operational units. Methodology. The methodological toolkit was chosen taking into account the purpose, the specifics of the object and subject of research. Its basis is a common dialectic method of scientific knowledge of real phenomena, as well as their links with the practical activities of operational units. The special research methods used in the thesis are: semantic analysis techniques (it is applied to the study of legal norms that regulate the activities of the operational units of law enforcement agencies of Ukraine, as well as scientific sources); system and structural method – to determine the content of the studied categories and legal phenomena, the formation of conceptual and categorical framework; logical-legal (or dogmatic) method – in the process of developing the conceptual apparatus and scientific provisions.Item Розмежування спеціального слідчого експерименту й імітування обстановки злочину. Differentiation of the Special Investigative Experiment and the Imitation of Crime Situation.(2016) Грібов, М. Л.; Hribov, M.Проаналізовано дефініції спеціального слідчого експерименту й імітування обстановки злочину, подані в підзаконних нормативно-правових актах. Визначено конкретні елементи дефініцій, які використовують для розмежування зазначених форм контролю за вчиненням злочину. Констатовано, що ці критерії є досить умовними й відносними. Унесено пропозиції щодо змін і доповнень до ст. 271 Кримінального процесуального кодексу України. Проанализированы дефиниции специального следственного эксперимента и имитирования обстановки преступления, которые подаются в подзаконных нормативно-правовых актах. Определены конкретные элементы дефиниций, используемые для разграничения данных форм контроля над совершением преступления. Констатировано, что эти критерии являются достаточно условными и относительными. Внесены предложения относительно изменений и дополнений в ст. 271 Уголовного процессуального кодекса Украины. The article deals with the definition of the special investigative experiment and the imitation of crime situation given in the subordinate legal acts. The specific elements of such definitions used by scientists and practitioners for distinguishing the special investigative experiment to imitation of crime situation (the subjects, the objects, used material instruments, target, customized nature of the crime, the subject of imitation and the time of the imitations relatively of a crime) are determined. It is shown that these criteria are rather conventional and relative. Therefore, when determining the names of control form for committing an offense the investigators, prosecutors are guided by their own internal conviction (because there are no clear legal characteristics)Item Удосконалення термінологічного апарату глави 21 кримінального процесуального кодексу України.Improvement of the Terminological Apparatus of Chapter 21 of the Criminal Procedure Code of Ukraine(2017) Грібов, М. Л.; Hribov, M.Окреслено коло проблем, що постають у процесі реалізації слідчими й оперативними підрозділами положень глави 21 Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з недосконалістю її термінологічного апарату. Запропоновано шляхи розв’язання цих проблем. Визначено основні засади вдосконалення термінологічного апарату інституту негласних слідчих (розшукових) дій.Очерчен круг проблем, возникающих в процессе реализации следователями и оперативными подразделениями положений главы 21 УПК Украины в связи с несовершенством ее терминологического аппарата. Предложены пути решения данных проблем. Определены основные принципы совершенствования терминологического аппарата института негласных следственных (розыскных) действий.The article deals with some problems arising during the realization by the investigative and operative subdivisions the provisions of the Chapter 21 of the Criminal Procedure Code of Ukraine due to the imperfections of the terminological apparatus. The ways of solving these problems are proposed. The basic principles of improvement of the terminological apparatus of the institute of covert investigative (search) actions are determined.Item Шляхи вдосконалення правового регулювання негласного співробітництв.The Ways of Improvement of Tacit Cooperation’s Legal Regulation(2020) Грібов, М. Л.; Hribov, M.; Козаченко, О. І.; Kozachenko, O.Мета дослідження – внесення пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання негласного співробітництва як системи норм оперативно-розшукового та кримінального процесуального законодавства України, що утворюють відповідний правовий інститут. The purpose of the articleis to submit the proposals for improving the legal regulation of the tacit cooperation as the system of operative-search and criminal procedure legislation of Ukraine’s norms which form the relevant legal institution.